Методичні рекомендації «Написання власного висловлювання на ЗНО»

Про матеріал

У методичному посібнику даються рекомендації щодо написання власного висловлювання на ЗНО, критерії оцінювання та основні вимоги щодо написання творчої роботи, а також пропонується практичний матеріал, опрацювання якого допоможе учням вдосконалити правописні та комунікативні вміння.

Посібник адресовано вчителям української мови і літератури загальноосвітніх навчальних закладів, учням старших класів.

Перегляд файлу

Відділ освіти і науки Маневицької райдержадміністрації

     Загальноосвітня школа I-III ступенів с. Оконськ

 

 

 

 

 

Артишук Г.М.

 

 

«Написання власного висловлювання на ЗНО»

 

Методичні рекомендації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У методичному посібнику даються рекомендації щодо написання  власного висловлювання на ЗНО, критерії оцінювання та основні вимоги щодо написання творчої роботи, а також пропонується практичний матеріал, опрацювання якого допоможе учням вдосконалити правописні та комунікативні вміння.

Посібник адресовано вчителям української мови і літератури загальноосвітніх навчальних закладів, учням старших класів.

 

Автор

Артишук Ганна Миколаївна - старший вчитель української мови і літератури ЗОШ І-ІІI ст. с. Оконськ Маневицького району.   

 

 

Рецензент

Зощук Л.М. - методист районного відділу освіти                 Маневицької  РДА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП….……………………………………………………4

 

 

I. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ

9

1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗМІСТУ…………………….5-6

9

I.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ МОВНОГО ОФОРМЛЕННЯ……………………………………………...6-8

11

 

II.ОРФОГРАФІЧНІ ПОМИЛКИ.……………………………7-8

 

III.ПУНКТУАЦІЙНІ  ПОМИЛКИ…………………………..8-9

 

IV.ЛЕКСИЧНІ  ПОМИЛКИ……………………………….....9-14

IV.1. ІЛЮСТРАТИВНА ДОБІРКА НАЙПОШИРЕНІШИХ ВИПАДКІВ ЛЕКСИЧНИХ  ПОМИЛОК…………………............................14-29

 

V. ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ……………………………….29-32

V.1. ІЛЮСТРАТИВНА ДОБІРКА НАЙПОШИРЕНІШИХ   ГРАМАТИЧНИХ ПОМИЛОК…………………………………………………….32-37

 

VI.СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ………………………………37-38

VI.1.ІЛЮСТРАТИВНА ДОБІРКА НАЙПОШИРЕНІШИХ ВИПАДКІВ СТИЛІСТИЧНИХ ПОМИЛОК……………………………….38-41

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.…………………42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   ВСТУП

 Власне висловлення – це специфічний текст, у якому учні доводять свою позицію у форматі, запропонованому в тестовому зошиті. З одного боку, такий текст є результатом учнівської творчості, він цілком відбиває їхні думки й переконання, демонструє  мовленнєву вправність і рівень культури. З іншого, – це результат виконання тестового завдання, яке передбачає задану структуру й вимагає створювати цей текст у певному жанрі.

Писемне мовлення учасника ЗНО має ґрунтуватися на нормах літературної мови. Автор власного висловлення повинен знати мовні й мовленнєві норми, уникати їх порушення у власному тексті, оскільки такі порушення (або відхилення) кваліфікують як помилки, що свідчать про недоформованість мовленнєвої компетентності учня, а тому вможливлюють зниження оцінки  за критеріями «мовного оформлення».

Для кращого усвідомлення поставленого перед учнями завдання створити власне  висловлення , тобто виявити рівень сформованості текстотворчих і мовленнєвих умінь і навичок, учень повинен володіти такими мовленнєвими вміннями та навичками:

- створювати текст-роздум, дотримуючись структури цього типу мовлення;

- висловлювати власні думки з приводу запропонованої теми;

- логічно викладати власні міркування й доречно та правильно їх аргументувати;

- добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії, суспільно-політичного життя й доречно та правильно їх інтерпретувати;

- наводити приклади з власного життя та пояснювати їх у контексті запропонованої теми;

- дотримуватися необхідного стилю мовлення і використовувати відповідний стиль мовлення;

- добирати точні, виразні мовні засоби для вираження думок, грамотно оформлювати висловлювання згідно з правилами орфографії та пунктуації;

  • робити вмотивовані висновки.

Учневі також необхідно дотримуватися норм української орфографії, пунктуації, граматики та  стилістики.

Вживати лише ті слова і конструювати речення, щодо правильного написання й побудови яких вони не мають сумнівів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I.1.Критерії оцінювання змісту власного висловлення.

Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями.

 

Критерій

Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію

Бали

1. Теза

Учасник вправно формулює тезу

2

Учасник не формулює тези вправно

1

Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі

0

2. Аргументи

Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи

2

Учасник наводить принаймні один доречний аргумент

Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого.

Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези

1

Учасник не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними

0

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва

Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи інших видів мистецтва

2

Немає мотивації наведення прикладу.

Приклад не конкретизований через художній образ

У прикладі є фактичні помилки

1

Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає, або він не є доречним

0

3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя

Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або з власного життя

2

Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований; у прикладі є фактичні помилки

1

Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає, або він не є доречним

0

4. Логічність, послідовність

Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу)

2

У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки

1

Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає

0

6. Висновок

Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів

2

Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами

1

Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами

0

 

 

I.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ МОВНОГО ОФОРМЛЕННЯ

 

Мовне оформлення – відповідність роботи орфографічним, пунктуаційним, лексичним, граматичним і стилістичним нормам української мови.

 

Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями, як показано в таблиці.

 

 

 

 

 

 

 

Критерій

Кількість помилок

 

Бали

 

0–1

 

4

 

 

 

 

6а.

2–6

 

3

Орфографія та

7–11

 

2

пунктуація

 

 

 

 

Критерій

12–16

 

1

 

 

 

 

 

17 і більше

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість помилок

 

Бали

 

0–1

 

4

6б.

 

 

 

2–4

 

3

Лексика,

 

 

 

 

5–7

 

2

граматика та

 

стилістика

 

 

 

8–10

 

1

 

 

 

 

 

 

 

11 і більше

 

0

 

 

 

 

 

 

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи дві негрубі помилки рахують як одну грубу.

 

До негрубих зараховують такі помилки:

 

у написанні великої літери в складних власних назвах (Київський Національний економічний університет ім. В. Гетьмана / Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана) ;

 

у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників із прийменниками (на дворі / надворі, до гори / догори);

 

у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший…); у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;

 

у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.

 

Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки НЕ 

сумують і НЕ зараховують як одну грубу.

 

Систематичне порушення норм відбиття на письмі орфоепічних (евфонічних) чергувань прийменників, сполучників, префіксів (три і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як одну стилістичну помилку.

 

Максимально можлива сума балів за власне висловлення (сума балів за всіма критеріями) – 20.

 

 

II.ОРФОГРАФІЧНІ ПОМИЛКИ

 

  1. Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів.

 

  1. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються.

 

  1. Подвоєні букви.

 

  1. Знак м’якшення.

 

  1. Буквосполучення йо, ьо.

 

  1. Апостроф.

 

  1. Букви о а в коренях дієслів.

 

  1. Букви о а на позначення ненаголошених голосних.

 

  1. Букви є і в коренях дієслів.

 

  1.  Букви є и в коренях дієслів.

 

  1.  Букви о і, є і, є ї в коренях слів.

 

  1.  Букви и і після ж, ч, ш, щ та г, к, х.

 

  1.  Букви е о після ж, ч, ш, щ.

 

  1.  Буква з у кінці префіксів.

 

  1.  Букви з с у префіксах з- (зі-, с-).

 

  1.  Букви е и у префіксах.

 

  1.  Букви и і в словах іншомовного походження.

 

  1.  Букви чч щ в іменниках із суфіксом -ин(а).

 

  1.  Буквосполучення -чн- у прикметниках із суфіксом -н-.

 

  1.  Суфікси -зьк-, -цьк-, -ськ-, -зтв-, -цтв-, -ств-.

 

  1.  Букви о, е, є в складних словах.

 

  1.  Написання разом або через дефіс складних слів.

 

  1.  Букви о, е, є в закінченнях орудного відмінка однини іменників першої відміни.

 

  1.  Букви а, я, у, ю в родовому відмінку однини іменників другої відміни.

 

  1. Букви о, е, є в закінченнях давального й орудного відмінків однини іменників другої відміни.

 

  1. Одна й дві букви перед закінченням орудного відмінка однини іменників третьої відміни.

 

  1.  Букви е, є, и в суфіксах -ичк-, -ичок-, -ечк- (-єчк-), -енн-(-єнн-), -ив-, -ев-.

 

  1.  Не з іменниками, прикметниками, прислівниками.

 

  1.  Н, нн у суфіксах прикметників.

 

  1.  Букви и, і, ї; йо, ьо, о; е, є у російських прізвищах.

 

  1.  Написання разом числівників.

 

  1.  М’який знак у числівниках.

 

  1.  Ні в заперечних займенниках.

 

  1.  Дефіс у неозначених займенниках.

 

  1.  Не з дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками.

 

  1.  Букви е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів.

 

  1.  Буквосполучення -ться, -шся в дієсловах.

 

  1.  М’який знак у дієсловах наказового способу.

 

  1.  Частка би (б) з дієсловами умовного способу.

 

  1.  Букви и і в закінченнях дієприкметників.

 

  1.  Буква н у суфіксах дієприкметників.
  1. Буква и в суфіксах дієприслівників.

 

  1.  Н, нн у прислівниках.

 

  1.  Ні з прислівниками.

 

  1.  Дефіс у прислівниках.

 

  1.  Написання прислівників разом.

 

  1.  Букви и, і в кінці прислівників.

 

  1.  Написання прийменників разом, окремо і через дефіс.

 

  1.  Написання сполучників разом і окремо.

 

  1.  Написання часток окремо і через дефіс.

 

  1.  Дефіс у вигуках.

 

III.ПУНКТУАЦІЙНІ ПОМИЛКИ

 

  1. Розділові знаки в кінці речення.

 

  1. Тире між підметом і присудком.

 

  1. Тире в неповних реченнях.

 

  1. Кома при однорідних членах речення.

 

  1. Розділові знаки при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами.

 

  1. Розділові знаки при відокремлених членах речення.

 

  1. Розділові знаки при уточнюючих членах речення.

 

  1. Коми при порівняльних зворотах.

 

  1. Розділові знаки при звертаннях.

 

  1. Розділові знаки при вставних словах.

 

  1. Розділові знаки при прямій мові.

 

  1. Розділові знаки при цитаті.

 

  1. Розділові знаки при діалозі.

 

  1. Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.

 

  1. Розділові знаки між головним і підрядним реченнями.

 

  1. Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними.

 

  1. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

 

  1. Розділові знаки в складному реченні з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку.

 

IV.ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ

 

  • лінгводидактиці1 до групи лексичних помилок відносять недоліки мовлення, пов’язані з використанням слів і фразеологічних зворотів, які не відповідають нормам літературної мови.

 

До типових лексичних вад тексту відносять такі:

1) стилістично немотивована тавтологія  повтор слова,

 

спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях: Школярам доручили прибрати шкільний двір.

 

НЕПРАВИЛЬНО:

 

Не можу не згадати про твір Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір є яскравим прикладом того, як потрібно жити з природою і як не слід чинити. Дядько Лев – образ розумної людини, що прагне жити в гармонії, за що його і поважали в лісі.

 

Яскравим прикладом щодо цього аргументу є кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні». У творі яскраво протиставлено два головні герої.

 

Погодьтеся, більшість українських письменників того часу писала здебільшого про красу природи.

 

У своїй кіноповісті «Зачарована Десна» він описує свою безмежну любов до природи.

 

Та згодом письменник напише іншу повість.

Тому нам слід задуматися над нашим підкоренням планети.

 

По-друге, вплив на природу може призвести до негативних наслідків. Прикладом цього може слугувати політика Хрущова. Коли він вирішив догнати і перегнати Америку, то він підписав кукурудзяну реформу.

 

Для мене взірцем є мій батько.

 

Одні все життя живуть в одному місці, ходять в одну школу. Добра людина – це яка робить добрі справи, тобто добродійка. Лукаш покохав Мавку справжнім коханням.

 

Привітна Марічка привітно привітала Івана, коли той зовсім не привітно ударив її.

 

Усі ми однією ногою стоїмо в минулому, другою – у майбутньому, а посередині нас тяжко тяготить тяжке сьогодення.

 

ПОЯСНЕННЯ: тавтологія (від грецького ταυτο – «те саме» й λόγος – «слово, поняття, знання») – неусвідомлюваний, мимовільний або, навпаки, навмисний повтор у межах словосполучення, речення того самого чи однокореневих слів (формально-семантична Т.) або різнокореневих слів з тотожним, аналогічним і под. значенням (семантична Т.). Це може бути виявом недостатньої культури мови2. На відміну від плеоназму, де один і той самий зміст дублюється звичайно словами, які стоять поряд, тавтологію характеризує невдале пояснення слова або поняття через інші слова чи поняття, які в результаті не сприяють розумінню сказаного, наприклад: Право це юриспруденція; Лінгвістика – це мовознавство; Старий – це той, хто постарів, не молодий. Найвідомішим прикладом тавтологічного висловлювання є масло масляне, у якому значення слова й поняття масло розкривається за допомогою однокореневого прикметника масляне, що, звичайно, не створює уявлення ані про сутність масла як певного предмета дійсності, ані про його характерні ознаки.

У власних висловленнях тавтологія типово виявляється в немотивованому:

 

  • використанні спільнокореневих слів в межах одного речення або в контактних реченнях;

 

  • перенасиченні абзацу тими самими словами;

 

УВАГА! Тавтологія може бути стилістично мотивованою. Її доречність у власному висловленні визначається в кожному конкретному випадку окремо з урахуванням загальної стилістичної специфіки тексту. Практика засвідчує, що тавтології в роботах тестованих найчастіше є свідченням недостатньої вправності в слововживанні й бідності лексичного запасу.

2) стилістично немотивований плеоназм дублювання значення у двох словах: Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір.

 

НЕПРАВИЛЬНО:

Молодий юнак заради грошей убив стару жінку.

 

На сьогодні креативна творчість вітається в нормальних фірмах, тому що вони хочуть отримати добрі прибутки.

 

Наша сучасна модерна цивілізація звикла до всіх вигод і комфорту, забуваючи про те, що все це може закінчитися зовсім скоро.

 

У кожної людини є чимало потенціальних можливостей для досягнення успіхів у житті.

 

Особисто на мою думку.

 

Підкорювати вершини заради свого власного успіху. Перший дебют Степана Радченка – оповідання «Бритва».

 

ПОЯСНЕННЯ: плеоназм (від грецького πλεονασμοξ – «надмірність, перебільшення») – вираз, у якому є близькозначні, хоч і різні за звучанням слова, одне з яких зайве. У цілому плеоназми в мовленні – явище негативне, окрім випадків, коли вони вживаються з певною стилістичною метою. Наявність плеонастичних виразів у писемному тексті свідчить про недостатній рівень редакторської роботи над ним. Типовими тавтологіями є, наприклад, такі: вільна вакансія – у слові вакансія вже є значення «вільний»; вакансія – «вільне місце, посада»; близькі контакти – у слові контакт є значення «дотичність, зв’язок, узаємодія», які дублюють слово близькі; контакти не можуть бути далекими; зашкодили шкідливі умови – невмотивовано поряд стоять однокореневі слова; треба прибрати одне з них, наприклад: зашкодили складні умови або вплинули шкідливі умови; корективи та поправки значенням слова

 

корективи є «поправка, часткове виправлення чи зміна»; остаточний результат у слові результат міститься значення «закінчення чогось», тому варто прибрати слово остаточний, яке також містить значення «кінець, підсумок, залишок»; перша прем’єра слово прем’єра означає «перший показ театральної вистави», отже, слово перша зайве; підсумковий результат слова є синонімами, у слові результат є значення «підсумок»; прейскурант цін слово прейскурант означає «поточні ціни, перелік цін», отже, має в собі значення «ціна»; справжні факти – слово факти має значення «справжні, невигадані події, явища, які сприймаються непроцесуально», тобто слово справжні зайве;

ставитися по відношенню до когось слова ставлення й відношення мають спільне,хоча й не однакове значення, тому вислів слід спростити, наприклад: ставитися до когось або відноситися до чогось; творчі ідеї – слово ідея містить елемент значення«творчість», ідеї не можуть бути нетворчими; хронометраж часу – слово хронометраж означає «вимірювання часу», тому слово час зайве; а також: період часу.

 

3) стилістично немотивоване багатослів’я уживання зайвих слів: Похід князя Ігоря на половців відбувся у квітні місяці.

 

НЕПРАВИЛЬНО:

Письменник написав свої твори (а чиї ж твори він ще може написати?).

  •                     власній кіноповісті «Зачарована Десна» Олександр Довженко показав складне й
  • той самий час прекрасне дитинство.

 

В той же самий час багато людей не вважають потрібним допомагати іншим, щоб не получити взамін невдячності.Упродовж усього періоду життя хлопець намагався боротися зі злом. І досі п’єса «Наталка Полтавка» не сходить зі сцен театрів.

 

ПОЯСНЕННЯ: багатослів’я явище, близьке до плеоназму й тавтології, сутність якого полягає у використанні зайвих слів у писемному мовленні, що не додають до висловлення ніякої нової інформації.

 

4) уживання слів у невластивому значенні: Молоко дуже корисливе для дитячого організму; Я рахую, що…; вірні рішення; задати запитання, підвести підсумки.

 

НЕПРАВИЛЬНО:

 

На мою думку, нам треба тільки згадати, як батьки залучають не кидати сміття на вулиці й не вбивати маленьких комах.

 

Зараз ми живемо в затишних будинках, харчуємося здоровою їжею і маємо всі умови для комфорту.

 

Прикладом може слугувати й те, що в давні часи відбувалися цілі війни для завоювання чужих земель.

 

Тому і відправлялися у свої далекі мандри, усе більше і більше прикріплюючи свою душу до природи.

 

Ні, бо усяка вихована та порядна людина повинна поважати природу. Зла, безпорядна людина може досягти успіху швидше, але ненадовго. Ці люди думають, що володарюють над природою. Але це так низько.

 

Ми щохвилини лише шкодимо їй, тому задумайтесь, чи є це вірним і потрібним. Мойсей прожив плодовите життя.

 

ПОЯСНЕННЯ: актуалізація невластивого для слова значення типово виникає внаслідок семантичної некритичності тестованого в процесі добору слова для певного контексту: учасник тестування ніби ось-ось згадає потрібне слово, але не робить останньому зусилля й зупиняється на лексемі, яка чимось подібна до тієї, що вже «крутилася на язиці». Нетипове значення актуалізується в разі наявності міжмовних омонімів як результату інтерференційних міжмовних процесів (накладання семантики слова в одній мові на подібне формально слово іншої); синонімів; паронімів.

 

5) порушення лексичної сполучуваності слів, часто засноване на інтерференційних явищах: Ми зайняли перше місце на конкурсі.

 

НЕПРАВИЛЬНО:

 

Освоюючи природу, людина несла негативний вплив на неї. Тоді по всьому світу почались масові природні катаклізми. Сучасний розвиток науки дозволяє прослідкувати шляхи для розв’язання цієї проблеми.

 

Добро, як правило, перемагає за допомогою засобів насилля. Він здійняв руку, коли вже всі діти опустили свої.

 

Допомогти іншому – це страшенно просто. Людям властиво жаліти за минулим. Хочу надати приклад доброї людини. Ми бачимо таку людину в повісті «Маруся». Для прикладу хочу привести новелу «Я(Романтика)».

 

Мавка була страшно красивою.

Наші громадянські читання були зачинені директором.

 

ПОЯСНЕННЯ: у цьому разі йдеться не про граматичну сполучуваність словоформ (це граматичне явище), а про лексичну, тобто про семантичну узгодженість використаних у контексті слів. З формального-граматичного погляду такі конструкції правильні, а з погляду смислу, що виникає, відчувається вада, яка, найімовірніше, є наслідком семантичної несумісності використаних лексем.

УВАГА! Для цього типу помилок характерно те, що використані в конструкції слова морфологічно правильні, граматично правильно вжиті, є літературними.

 

6) уживання слів, не властивих літературній українській мові

 

(немотивовані діалектизми, полонізми, мадяризми, росіянізми): Треба приймати участь у різних міроприємствах..

 

НЕПРАВИЛЬНО:

Ці люди думають, що володарюють над природою. Але це так низько.

 

Проте його приземленість дала про себе знати, а прагнення підкорити світ природи врешті-решт погубило його щастя. На мою думку, добро заключається в любові.

 

Першою домівкою для первісних людей були пещери, а їжею – м’ясо диких тварин. Польоти людини в космос кожного разу розрушують озоновий шар.

 

Відпочиваючі милувалися водопадом.

 

ПОЯСНЕННЯ: під впливом мов, що межують з українською, учасники можуть уживати слова й виразив, не властиві українській мові, калькуючи найчастіше іншомовне слово.

 

7) уживання слів, не властивих зображуваній епосі: Солдати князя Ігоря були відважними.

 

НЕПРАВИЛЬНО: є

 

Солдати князя Ігоря були відважними.

 

  • далекому минулому люди не вміли користуватися різноманітними технічними пристроями.

 

Радянська армія перемогла петлюрівців.

 

  • панів були раби, яких вони експлуатували.

 

Великий князь Ярослав Мудрий усе життя був проти панства. Усе Михайлові: земля, хата, челядь, а Саві – ні.

 

ПОЯСНЕННЯ: дуже часто, пропонуючи у власному висловленні приклади з історії, суспільного життя, учасники тестування ігнорують принцип історичної достовірності й оперують поняттями, що не стосуються певної з історичних епох, використовуючи замість потрібних історизмів, архаїзмів непитомі.

 

8) некоректне вживання фразеологізмів:  Я і природа  це дві сторони медальйона.

 

 

НЕПРАВИЛЬНО:

Я і природа – це дві сторони медальйона.

 

І щоб захиститися, добру треба встати на захист своїх прибічників, використовуючи не слабшу зброю проти зла, бо, як кажуть, «клин клином викорінюють».

 

Якщо постійно озиратися назад, то можна зійти з катушок.

 

ПОЯСНЕННЯ: перекручування фразеологізмів під впливом іншої мови або незнання свого фразеологізму. Пор. клин клином вышибать (рос.) – клин клином вибивати (вибити, виганяти, вигнати).

IV.1. ІЛЮСТРАТИВНА ДОБІРКА

НАЙПОШИРЕНІШИХ ВИПАДКІВ

ЛЕКСИЧНИХ ПОМИЛОК

 

Б

БАРВА, ФАРБА

 

НЕПРАВИЛЬНО: Франко усіма фарбами змалював 40-річні страждання єврейського народу.

 

ПОЯСНЕННЯ: Слово фарба вживається в значенні кольорова речовина, якою мастять чи малюють або фарбують. Розрізняють фарби за матеріалом та призначенням чи кольором: олійні, акварельні, друкарські, червоні, жовті.

 

Слово барва вживається в значенні зорове враження, колір. Від цього іменника маємо прикметник барвистий: Край неба мінився радісними барвами.

 

РЕКОМЕНДУЮ: зобразити усіма барвами, пофарбована дудка.

 

БУТИ – ІСНУВАТИ /

Є – ІСНУЄ

 

НЕПРАВИЛЬНО: У наш час існує чимало зламаних сімей, людей зі зламаним життям. Гроші, звісно, усім потрібні, бо без них ми не могли існувати.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово існувати означає: 1) бути в дійсності; бути (Чи ця фірма ще існує взагалі?); 2) бути живим; жити (Люди як вид існують уже мільйони років), а слово бути в перших трьох словникових значеннях тлумачиться так: 1) існувати (Грає кобзар,виспівує — Аж лихо сміється... «Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться); 2)уживається на означення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось (У Франка є прекрасна річ — лірична драма «Зів’яле листя»; 3. Знаходитися, перебувати де-небудь (За Прутом була Туреччина).

 

РЕКОМЕНДУЮ: У наш час є (можна побачити) чимало поламаних сімей, людей зі зламаними долями. Гроші, звісно, усім потрібні, бо без них ми не могли жити в умовах ринкової економіки.

 

БУТИ – СТАНОВИТИ – СКЛАДАТИ /

Є – СТАНОВИТЬ – СКЛАДАЄ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Технології самі по собі не становлять небезпеку. Література складає важливу частину культури.

 

ПОЯСНЕННЯ: дієслово становити в сучасній літературній мові вживається в багатьох значеннях, серед яких «бути складником чогось; бути; являти собою» (Це становить левову частку витрат підприємства), «виражати якусь кількість; давати в сукупності (прибуток становить 55 грн.; що становить 7 %». Неправомірною є його заміна дієсловом складати в контекстах на зразок Література становить важливу частину культури, тому що слово складати має такі значення: 1) розміщувати щось у певному порядку (складати книги); 2) монтувати, з’єднувати (складати телевізор); 3) писати музичний, літературний твір (складати вірші); 4) збирати, нагромаджувати

 

(складати гроші); 5) проходити перевірку знань (складати іспит [але не здавати]). Так само хибною є заміна дієслова-зв’язки бути на слово складати в таких контекстах:

 

Інформаційні технології є частиною (а не складають частину) нашого сьогодення. РЕКОМЕНДУЄМО: Технології самі по собі не є небезпечними. Література єважливою частиною культури. Література становить важливу частину культури.

 

БУТИ / СТАТИ В ПРИГОДІ – ПРИ НАГОДІ

НЕПРАВИЛЬНО: Ці знання будуть в нагоді в подальшому.

 

ПОЯСНЕННЯ: лексема нагода має значення «зручні обставини, підхожий момент» і вживається доречно в конструкціях на зразок заходити кудись при нагоді, зробити щось при нагоді, тобто за зручних обставин, а лексема пригода має значення «випадок, подія» й уживається зокрема у фразеологічному вислові стати / бути в пригоді, який означає прийти на допомогу в скрутному становищі, знадобитися, бути корисним, зробити послугу. Уживання в останньому значенні сполуки бути / стати в нагоді є неправильним. Це є наслідком сплутування двох усталених сполук: стати в пригоді й мати нагоду (=мати можливість).

 

РЕКОМЕНДУЮ: Ці знання стануть / будуть у пригоді. Ще будуть нам у пригоді ці міркування.

 

БУТИ – ЯВЛЯТИСЯ – ЯВЛЯТИ СОБОЮ /

Є – ЯВЛЯЄТЬСЯ – ЯВЛЯЄ СОБОЮ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Це являється доказом важливості моралі для суспільства. Отримання освіти являється нашим головним довгом. Демократія являє собою суспільний устрій.

 

ПОЯСНЕННЯ: дієслово являтися в сучасній літературній мові вживається тільки в значенні «увижатися в сні, під час марення» і як застаріле, вимагаючи керованого субстантиву у формі давального відмінка: Чого являєшся мені у сні? (Франко). Цю лексему можна також кваліфікувати як народнорозмовний синонім до з’являтися (Він явився напідпитку).

 

Неправомірно замінювати цим дієсловом дієслово-зв’язку бути у складених іменних присудках на зразок: Це являється прикладом помилки.

 

Сполука являти собою є калькою із російської мови (являть собой). На сьогодні вона вважається небажаною в літературному слововживанні в ролі еквівалента дієслова-зв’язки бути. Замість цього виразу краще вжити бути, становити.

 

РЕКОМЕНДУЮ: Це є доказом / доказ… Здобуття освіти є нашим обов’язком. Демократія – це суспільний устрій / є суспільним устроєм. Держава становить / є сукупність окремих ланок – громадян.

 

В

ВІРНИЙ – ПРАВИЛЬНИЙ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Але це не завжди є стовідсотково вірним рішенням. Ми щохвилини лише шкодимо планеті, тому задумайтесь, чи це є вірним і потрібним. Твердження про те, що добро завжди має перемагати, але будь-яка перемога пов’язана з певним насильством, є вірним. Потрібно мати неабияку силу, щоб обрати вірний шлях. На мою думку, вислів «Добро завжди має перемагати – це ми знаємо з дитинства» є вірним, тому що…

ПОЯСНЕННЯ: Вірний уживається в значенні відданий, надійний, незрадливий, стійкий у своїх почуттях і поглядах. В українській мові слово вірний(-а,-е, -і) і похідне вірно вживається в порівняно небагатьох словосполученнях («вірна дружина», «вірно кохати»).

 

РЕКОМЕНДУЮ: належне рішення, адекватне рішення, правильне рішення, правильний шлях, правильне твердження, істинне твердження.

 

ВВАЖАТИ/УВАЖАТИ – РАХУВАТИ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Я рахую, що добро не може перемогти зло, тому що, зважаючи на силу зла, їх сили нерівні. На жаль, це є майже неможливим, адже те, що одна людина сприймає як зло, інша може рахувати добром.

 

ПОЯСНЕННЯ: Рахувати має вживатися тільки в прямому значенні, а саме «називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму»: рахувати хвилини,дошкільнятко вже вміє рахувати, рахувати гроші.

 

Уважати/вважати  має  значення  «мати  свою  думку;  давати  якусь  оцінку»:  Явважаю, що так чинити не можна, Уважаю за потрібне вам нагадати. РЕКОМЕНДУЄМО: я вважаю, мені здається, переконаний, упевнений, можна вважати добром.

 

 

ВЗАЄМИНИ – СТОСУНКИ – ВІДНОШЕННЯ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Моє відношення до Чіпки не дуже добре. Я відношуся до прихильників рок-музики.

 

ПОЯСНЕННЯ: Слова взаємини, стосунки вживаються в значенні зв’язок між людьми. Неправомірно вживати в цьому значенні слово взаємовідношення, відношення.

 

Слово відношення вживається в значенні взаємозв’язок між предметами, явищами, величинами; аспект, погляд.

 

РЕКОМЕНДУЮ: наші взаємини (стосунки), взаємини (стосунки) між людьми; відношення мислення до буття, геометричне відношення; Моє ставлення до Чіпки... Я належу до прихильників рок-музики.

 

ВІДНОСИТИСЯ – СТАВИТИСЯ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Ми повинні частіше проводити такі заходи, тому що люди не завжди відносяться до оточуючого середовища з відповідальністю. Хіба погано, коли люди відносяться один до одного з повагою та співчуттям. Як зараз пам’ятаю такі слова: «відносься до людей так, як ти хочеш, щоб відносилися до тебе».

 

ПОЯСНЕННЯ: ставитися виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь, мати своє уявлення про когось, щось, оцінювати, виявляти своє почуття щодо когось, чогось, симпатію, антипатію. Уживання дієслів відноситися в цьому значенні мало властиве українській мові.

 

РЕКОМЕНДУЮ: ставитися добре, з підозрою, як до друга, скептично, доброзичливо.

 

ВДАЧА – УДАЧА

 

НЕПРАВИЛЬНО: Так, я, звичайно, погоджуюся з тим, що добро завжди має перемагати і вдача повинна бути лише на боці чесності і справедливості.

 

ПОЯСНЕННЯ: чергування у/в в окремих випадках спричиняє зміну лексичного значення, що унеможливлює використання слів в однокових контекстах.

 

РЕКОМЕНДУЮ: вдача натура, норов, природа; характер; удача успіх, фортуна; позитивний результат чого-небудь.

 

ВИБИРАТИ – ДОБИРАТИ – ОБИРАТИ – ВІДБИРАТИ – ПІДБИРАТИ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Нам зовсім скоро прийдеться вибирати майбутню професію. На престижні посади зазвичай підбирають найкращих.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово вибирати означає «виділяючи за якимись ознаками, відокремлювати від інших предметів; голосуючи, виділяти когось для виконання певних обов’язків; вибірково збирати щось»; добирати – «вибираючи, знаходити найвідповідніше, підбирати тощо»; обирати – 1) «виділяти, відбирати за якось ознакою»; 2) «призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов’язків»; відбирати – «крім іншого, брати, вибирати, виділяти із загальної маси за певною ознакою».

 

РЕКОМЕНДУЮ: вибирати цеглу; добирати кадри, потрібну літературу; обирати дорогу / напрям руху / заняття / професію за покликанням; відбирати твори для читання учнів, підбирати папірці з підлоги.

 

ВИКЛЮЧНО – ВИНЯТКОВО

 

НЕПРАВИЛЬНО: Мені подобаються виключно пригодницькі фільми. Нам у кінці школи скажуть виключно привітні слова.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово виключно є штучним утворенням, калькованим із російської мови (пор. рос. исключительно). У ролі прислівника зі значенням значного ступеня вияву ознаки краще використовувати синонімічні до виключно слова на зразок винятково, дуже, надзвичайно. У ролі підсилювальної частки бажано замість виключно

 

вживати тільки, лише.

 

РЕКОМЕНДУЮ: дуже гарний фільм, надзвичайно приємні спогади, лише найкращі учні повинні вступати до ВНЗ.

 

Г

 

ГРАТИ РОЛЬ – ВІДІГРАВАТИ РОЛЬ

НЕПРАВИЛЬНО: Освіта грає важливу роль у житті людини.

 

ПОЯСНЕННЯ: фразеологізм відігравати роль має значення «мати значення», тоді як словосполучення грати роль стосується акторської діяльності, виконання амплуа на сцені. Немотивоване поєднання названих словосполук інколи виникає під впливом фразеологізму грати першу скрипку «мати важливе значення».

 

РЕКОМЕНДУЮ: Освіта відіграє важливу роль у житті людини. Освіта має важливе значення в житті людини. Актор грає роль досить добре.

 

Д

 

ДАВАТИ ЗМОГУ / МАТИ ЗМОГУ – ДАВАТИ МОЖЛИВІСТЬ / МАТИ МОЖЛИВІСТЬ – МАТИ СПРОМОЖНІСТЬ / БУТИ

 СПРОМОЖНИМ – МОГТИ –ДОЗВОЛЯТИ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Оскільки в батьків не було грошів, я не мала спроможності поступити в пристойний вуз. Навчання у вузах дозволяє нам далі йти впевнено по життю. Держава має всякі змоги допомогати похилим людям.

 

ПОЯСНЕННЯ: щоб простежити нюанси значень лексем змога, можливість і спроможність, доцільно скористатися таблицею. Із неї видно, що вживання сполук

 

дати / мати змогу, дати / мати можливість і мати спроможність / бути спроможним

 

має бути опосередковане ретельним продумуванням того, що треба сказати, тобто в наведеній вище серед неправильних випадків уживання фразі краще було б сказати я не мала можливості / змоги, а не спроможності.

 

Дієслово дозволяти вживається тільки в прямому значенні: батько дозволив, керівник дозволив. У переносному ж необхідно вживати вислів давати змогу або давати можливість: Це дає змогу (а не дозволяє) збільшити шанси на вступ.

РЕКОМЕНДУЮ: Оскільки в батьків не було грошей, я не мала можливості (гірше змоги) вступити до пристойного вишу. Держава має всякі можливості допомагати людям похилого віку. Навчання у вишах дає можливість (гірше змогу) нам далі йти впевнено по життю; ми маємо можливість таку-то, у кожного свої можливості; не кожен спроможний / здатний на щоденну інтелектуальну роботу.

 

Пор.: Життя дає нам змогу / можливість / можливості досягти всього.

 

Ми маємо змогу / можливість // у змозі / спроможні / можемо / здатні досягти всього.

 

ДАНИЙ – ЦЕЙ – ТАКИЙ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Тож добро має перемагати з найменшими жертвами та втратами, але більш гуманними ніж на даний момент способами. На даний час наш світ і наше життя побудоване з багатьох взлетів і падінь. У даному випадку все змінилося. Дана ситуація визначила появу нового приладу.

 

ПОЯСНЕННЯ: даний це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? хто дав ту роботу (доручення, завдання)? У зворотах у даний час, у даній справі, у даній роботі, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому б не сказати нині, тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі? Замість на даному підприємствіна цьому підприємстві, замість у даному разіу

 

цьому разі. Дані, дано використовують доречно математики (дано: х=50, дані комп’ютера).

 

РЕКОМЕНДУЮ: на цей момент, нині, на сьогодні; у цьому разі, у такому разі, у цьому прикладі, ця ситуація.

 

ДОКЛАДАТИ ЗУСИЛЬ – ПРИКЛАДАТИ ЗУСИЛЛЯ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Людям потрібно прикласти великі зусилля для того, щоб це зробити.

 

           ПОЯСНЕННЯ: докладати    «зосередити, спрямувати, намагаючись зробити щось» уживається переносно, найчастіше — з абстрактними іменниками типу зусилля,знання, уміння і т. ін. Простудіювавши варіанти рукописів і копій, виправлених рукою Шевченка, Франко відзначив невтомну і довголітню працю, яку докладав Шевченко до шліфування своїх віршів. Помилка полягає в тому, що часом у такому разі замість докладати або паралельно з ним, коли йдеться про активну діяльність, переборення труднощів у її здійсненні, уживають слово прикладати (на жаль, більшість сучасних словників не вбачає тут ніяких значеннєвих відтінків). «Скільки хитрощів і вміння треба було мені прикласти, щоб зібрати їх усіх докупи!» (Ю. Яновський). У

 

переносному значенні, коли йдеться про активну діяльність, переборення труднощів у її здійсненні, в літературній мові слово сила вживається в сполученні зі словом

 

докладати.

 

РЕКОМЕНДУЮ: докласти значних зусиль, докласти рук, прикласти до голови, прикласти фізичну силу.

 

ДОПУСКАТИ – ПРИПУСКАТИ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Багато хто припускає чимало помилок у власному житті. Радченко припускався, що його вчинки не будуть помічені ніким.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово допускати має значення: 1) дозволяти комусь брати участь у чомусь або мати доступ кудись, наприклад, допускати до іспитів, в архів та 2) робити що-небудь, примирюватися із чимось, наприклад: допускати (що?) помилки, недоліки.

 

Слово припускати означає вважати за ймовірне, можливе що-небудь, наприклад: припускати думку.

 

РЕКОМЕНДУЮ: Багато хто допускає (кого? що?) помилки у своєму житті. Радченко припускав, що його вчинки не будуть помічені ніким.

 

ДОПУСКАТИ – ПРИПУСКАТИ(СЯ)

 

НЕПРАВИЛЬНО: Люди допускаються важких помилок у власному житті. Люди припускають аморальну поведінку.

 

ПОЯСНЕННЯ: слова припускатися, допускати в синонімічному значенні найчастіше сполучуються з такими іменниками, як помилка, огріх, неточність,

 

поспішність, перекручення. При цьому слово припускатися вимагає від керованого іменника форму родового відмінка, а допускати – знахідного. Поєднання на зразок

 

допускати помилку, перекручення, неточність можливі, хоча краще вживати припускатися помилки, перекручення, неточності.

 

РЕКОМЕНДУЮ: Люди допускають страшні помилки у своєму житті. Люди припускаються страшних помилок у своєму житті. Люди припускаються аморальної поведінки. Люди допускають аморальну поведінку.

 

 

ДРУГИЙ – ІНШИЙ

 

НЕПРАВИЛЬНО: З другого боку, без використання можливостей природи, людина не зможе жити.

 

ПОЯСНЕННЯ: Слово другий має числівникове значення й використовується лише як порядковий числівник. У конструкції з № боку можна вжити лише в разі, якщо в контексті є ще й з третього боку.

 

РЕКОМЕНДУЮ: З іншого боку, без використання можливостей природи, людина не зможе жити. З одного боку, так. З другого, – так. А з третього, – отак.

 

 

З

ЗАВДАННЯ – ЗАДАЧА

 

НЕПРАВИЛЬНО: Перед нами стоїть немало життєвих задач, які нам треба вирішити, щоб досягнути успіху.

 

ПОЯСНЕННЯ: слова завдання й задача хоча й спільнокореневі, проте мають досить суттєву значеннєву відмінність: завдання – це визначений наперед обсяг роботи, те, що хочуть здійснити; доручення; а задача – це сформульоване завдання, яке передбачає проведення обчислень за певними правилами (математична задача).

 

РЕКОМЕНДУЮ: Перед нами стоїть немало життєвих завдань, які нам треба розв’язати, щоб досягнути успіху.

ЗАПИТАННЯ – ПИТАННЯ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Часто у молодих людей виникає запитання, куди вступати. Це запитання можна розглядати з кількох сторін.

 

ПОЯСНЕННЯ: слова запитання й питання збігаються в значенні «словесне звертання до когось, яке вимагає відповіді», але розрізняються вживаністю (запитання – часто, питання – рідше). Лише слово запитання вживається в значенні «вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз’яснення з приводу чогось» (звертатися              із              запитаннями              в              якусь інстанцію).              Водночас              тільки              слово               питання вживається в значенні «положення, проблема, справа, які потребують обговорення, дослідження, вивчення; пункт документа, порядку дня».

 

РЕКОМЕНДУЮ: Часто в молодих людей виникає питання, куди вступати. Це питання можна розглядати з кількох позицій.

 

 

ЗАПРОВАДЖУВАТИ – УПРОВАДЖУВАТИ

НЕПРАВИЛЬНО: У нас впроваджують все складніші правила вступу до вузів.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово запроваджувати означає «вводити щось нове, установлювати, робити звичаєм тощо» (запроваджувати роботу в дві зміни,запроваджувати              в              господарстві              машини,              запроваджувати              в              життя);              слововпроваджувати (упроваджувати) має значення «вводити щось у дію, у практику тощо»

 

проваджувати інформаційні технологі, упроваджувати економічні реформи.

 

Розрізненню значень цих слів можуть допомогти їхні російські відповідники: упроваджувати це «внедрять», а запроваджувати – «вводить». Хоча можливе також

 

запроваджувати у виробництво, запроваджувати машини. Отже, запроваджувати це і «внедрять», і «вводить», а впроваджувати – лише «внедрять»

 

РЕКОМЕНДУЮ: У нас запроваджують все складніші правила вступу до ВНЗ.

 

ЗБІГАТИСЯ – *СПІВПАДАТИ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Погляди людей на одну й ту ж саму річ часто не співпадають. Це випадкове співпадіння.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово співпадати є калькою з російського совпадать і не є нормативним. Замість нього треба вживати слово збігатися, яке має значення «відбуватися одночасно» (збігаються зустрічі), «бути однаковим» (збігаються думки, погляди, позиції), «мати той самий напрям, місцезнаходження» (напрямки збігаються).

 

РЕКОМЕНДУЮ: Погляди людей на ту саму річ часто не збігаються. Це випадковий збіг.

 

! Слова співпадати, співставляти є ненормативними; слово співбесідник, співбесідниця нерекомендованим (краще спірозмовник, співрозмовниця).

 

ЗГІДНИЙ – ЗГОДНИЙ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Я згідний із висловленою тезою.

 

ПОЯСНЕННЯ: Слово згодний уживаємо в значенні «солідарний з чим-небудь у чомусь». Слово згідний уживаємо в значенні «відповідний до чого-небудь».

 

РЕКОМЕНДУЮ: даємо відповідь, згідну з відомими фактами; згодний із висловленою думкою.

 

ЗДАТНИЙ – ЗДІБНИЙ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Це залежить від самої людини та її здібності долати труднощі. Невпевнені у собі та своїх власних вчинках люди здібні на каверзні вчинки, підлощі і зраду.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово здатний має значення «який має можливість, силу, певні дані щось зробити, здійснити, виконати; спроможний», а слово здібний означає «який має природні здібності; обдарований».

 

РЕКОМЕНДУЮ: Тільки мати здатна була заспокоїти дітей. Здатний на подвиг. Хлопець був до всього здатним. Здібний учень. Здібний співак.

 

ЗДОБУВАТИ ОСВІТУ – ОТРИМУВАТИ ДИПЛОМ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Хлопчина лише хотів отримати добру освіту і повернутися назад до села…

 

ПОЯСНЕННЯ: освіченість є результатом тривалого навчання, а тому освіту не отримують, а здобувають.

 

РЕКОМЕНДУЮ: не отримати (одержати) освіту, досвід, виправдання, перемогу, незалежність, а здобути освіту, вибороти перемогу, вибороти незалежність, набути досвіду, дістати (знайти) виправдання.

 

ЗУМОВЛЮВАТИ – ОБУМОВЛЮВАТИ /

СПРИЧИНЯТИ – СПРИЧИНЯТИСЯ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Таке становище в економіці обумовлює, що кожен хоче загребти всього побільше.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово обумовлювати означає «обмежувати якоюсь умовою, застереженням, попередньо домовлятися про умови чогось, ставити в залежність від певних умов» (обумовлювати свою участь, обумовлено в угоді), а слово зумовлювати

 

означає «спричиняти, бути причиною чогось, створювати умови для чогось; будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку»

 

(зумовлювати / спричиняти рух, зумовило / визначило мій вибір, зумовлені обставинами).

 

РЕКОМЕНДУЮ: Таке становище в економіці зумовлює / визначає те, що…; обумовити положення договору, обумовити заздалегідь план дій; обумовлено нормативно-правовим актом; зумовлено дією вітрів, негативним ставленням, нашими діями.

 

ЗУСТРІЧАТИСЯ – ТРАПЛЯТИСЯ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Майже на кожному шляху нам зустрічаються перешкоди, які намагаються зламати нас. Бо не дивлячись на перешкоди та несправедливість, які зустрічаються йому на шляху, він все одно зміг врятуватися та жити щасливо.

 

ПОЯСНЕННЯ: зустрічатися док. і. з ким, кому і без додатка. Зближатися, сходитися один з одним, рухаючись навпроти. По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече. Як зустрічалися [з Давидом], зминали і, спинившись, задирали голови у великих, аж на вуха, шапках. Траплятися недок., трапитися, док. відбуватися, діятися, ставатися. В житті людини можуть траплятися такі випадки, що без болю їх згадувати не можна.

 

РЕКОМЕНДУЮ: трапляються перешкоди, трапляються на шляху негаразди, у творі є герої, у житті зустрічаються люди, друзі.

 

К

КОТРИЙ — ЯКИЙ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Людина, котра прагне все отримати, повинна важко працювати.

 

ПОЯСНЕННЯ: питальний займенник котрий уживається в запитаннях, коли йдеться про порядок предметів при лічбі: Котра година? Котрий учень?, натомість питальний займенник який уживається в запитаннях, коли йдеться про якість чи властивість предмета, а також тоді, коли запитують про дату якоїсь події: Які черевики кращі? В якому році народився І. Франко?. Крім цього відносні займенники котрий і який уживаються як сполучні слова в складнопідрядних реченнях, при цьому котрий уживається рідко (в основному коли йдеться про порядок предметів), який — часто, їх синонімічним відповідником є відносний займенник що.

 

РЕКОМЕНДУЮ: Людина, яка (що) прагне все отримати, повинна важко працювати.

 

Л

ЛЮБИТИ – ПОЛЮБЛЯТИ – БУТИ ДО ВПОДОБИ – ПОДОБАТИСЯ

НЕПРАВИЛЬНО: Я полюбляю українську мову.

 

ПОЯСНЕННЯ: дієслово любити поєднується з назвами широкого кола різних понять: любити дітей, книжку, квіти, борщ, читати й под. (але не кохати), а дієслово

 

полюбляти з обмеженим колом понять, що найчастіше вказують на процеси (відвідувати, заглядати, читати), які при цьому характеризуються переривчастістю протікання, спорадичністю виникнення, на що вказують обставинні поширювачі (час від часу, вечорами, коли-не-коли, улітку та под.). Дієслово полюбляти має відтінок розмовності. Його можна замінити синонімічними подобатися, бути до вподоби, мати схильність до чого-небудь, віддавати перевагу чому-небудь. Таким чином, любити й полюбляти вживаються по-різному: можна полюбляти час від часу ходити в кінотеатр, але не можна полюбляти кіно, а лише любити кіно.

 

РЕКОМЕНДУЮ: Мені подобається українська мова. Я люблю українську мову. Я полюбляю відвідувати різні культурні заходи. Мені до вподоби музика Славка Вакарчука. Я люблю музику.

 

Н

НАВКОЛИШНЄ – ДОВКОЛИШНЄ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Ми повинні частіше проводити такі заходи, тому що люди не завжди відносяться до оточуючого середовища з відповідальністю. Письменники сміливо показують свою любов до оточуючого середовища, і поважають те, що створив Бог.

 

ПОЯСНЕННЯ: оточуюче середовище калька від російської словосполуки окружающая среда. Для української мови є нехарактерним уживання форма активних дієприкметників теперішнього часу на зразок оточуючий, діючий, малюючий,

 

відповідаючий, формуючий, завідуючий, хвилюючий, крім випадків, коли ці форми є фразеологізованими чи термінологічними одиницями (віруючий (субстантив), керуючий справами (назва посади)). Згадані дієприкметникові форми варто заміняти формами

іменників, прикметників або підрядними конструкціями означального типу.

 

 

РЕКОМЕНДУЮ: довкілля, світ, який навколо, навколишній світ; оточення, інші, ближні, близькі, ті, хто поряд (про людей).

 

О

ОСОБА – ОСОБИСТІСТЬ – ОСОБИНА

 

НЕПРАВИЛЬНО: Компетентні особистості завжди допоможуть. Але кожна особистість бажає, щоб на своєму життєвому шляху зустрічались добрі, виховані, грамотні люди. Він був особиною дуже дивною. Влаштовуючись на роботу, деякі особистості погоджуються на все, заради росту по кар’єрній драбині. Аморальність, безпорядність, породжують самотність, що призводить до деградації особистості людини. Самотність – це саме страшне, що може трапитися з особистістю.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово особа означає окрема людина, індивід; людська індивідуальність, особистість; особистість – окрема людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки тощо; індивідуальність; особина – окремий живий організм. У кожному конкретному контексті варто визначати доречність того чи того слова. Так, у сполуці думка компетентної особистості слово особистість є недоречним, замість нього варто вжити особа / людина.

 

РЕКОМЕНДУЮ: компетентна особа / людина, особа злочинця, деякі особи / люди, особистість учня, письменника.

 

П

ПІДБИВАТИ ПІДСУМКИ – ПІДВОДИТИ ДО ВИСНОВКУ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Підводячи підсумок, хочеться зауважити, що ми б не пізнали добра, якби не існувало зла.

 

ПОЯСНЕННЯ: сполука підводити підсумки є калькою з російського повдодить итоги й не є нормативною в нашій мові, хоча можна сказати підводити до висновку (але не до підсумку). Замість неправильної сполуки треба вживати підбивати підсумки.

 

РЕКОМЕНДУЮ: підбиваючи підсумок, узагальнюючи, висновуючи, роблячи висновок, аргументи підводять до висновку.

 

ПОЗНАЙОМИТИСЯ – ОЗНАЙОМИТИСЯ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Я познайомився зі Степаном Радченком на сторінках роману «Місто».

 

ПОЯСНЕННЯ: слово познайомитися має такі значення: 1) завести, почати знайомство з кимось; 2) те саме, що ознайомитися, а слово ознайомитися – дістати відомості про когось, щось, набути знань у чомусь. Однак, попри те, що ці два слова мають спільність у значенні, їх не варто довільно заміняти одне одним, особливо коли мова йде літературних персонажів, ідеї, погляди, переконання та інші абстракції: про героя твору краще сказати, що про нього довідалися, про ідею – що з нею ознайомилися, про погляди – що їх сприйняли тощо.

 

РЕКОМЕНДУЮ: Я довідався про Степана Радченка зі сторінок роману «Місто». Ознайомитися з ідеями, темами, напрацюваннями, проблематикою, доробком.

 

ПОВСТАТИ – ПОСТАТИ

НЕПРАВИЛЬНО: Перед очима яскраво повстає образ бунтаря Чіпки.

 

ПОЯСНЕННЯ: Слово повстати вживаємо в значенні піднятися на боротьбу з ким-, чим-небудь, проти когось, чогось; чинити опір (повстати проти гніту). Слово

постати в значенні виникати, ставати видним, доступним уяві; ставати актуальним, першочерговим.

 

РЕКОМЕНДУЮ: повставати на боротьбу, на захист, проти чиєїсь волі, несправедливості; постає питання, образ, проблема, герой, у пам’яті, у думці, перед очима, як визначний митець, поволі, поступово, раптово.

ПОЛОЖЕННЯ – СТАНОВИЩЕ – СТАН

 

НЕПРАВИЛЬНО: Положення Чіпки було дуже складне. І вона виявилася в пікантному положенні. Про які цінності можна казати, якщо в країні процвітають корупція, зловживання службовим положенням?

 

ПОЯСНЕННЯ: слово положення вживається в таких значеннях: 1. Місцезнаходження кого- або чого-небудь у просторі. 2. Розміщення тіла або його частин. Напівсидяче положення. 3. Зведення правил, законів з певного питання. Положення про вибори. 4. Наукова думка, твердження про щось, теза; становище це події, обставини, ситуації (матеріальне становище), а стан – це вужче поняття, ніж положення й становище, яке розуміють як сукупність певних явищ, процесів (психічний стан людини, стан справ, здоров’я). Уживання слова положення в значенні«становище», «стан», «обставини» є ненормативним: замість міжнародне положення,матеріальне положення, положення хворого треба вживати міжнародне становище, матеріальне становище, стан хворого.

 

РЕКОМЕНДУЮ: Становище Чіпки / стан Чіпки / положення Чіпки (три різні значення), пікантне становище, пікантна ситуація, становище у вітчизняній освіті, соціально-політичне становище, стан його здоров’я, стан вітчизняної освіти.

 

ПРИВОДИТИ – ПРИЗВОДИТИ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Непорозуміння з людьми різних національностей приводить до світових конфліктів. Тривала плідна робота призвела до того, що науковець створив цілу теорію.

 

ПОЯСНЕННЯ: Слово приводити вживаємо в його безпосередньому значенні: допомагати чи примушувати йти за собою (приводити до хати), спонукати прибути куди-небудь (жадоба знань привела до школи), доводити до якогось стану (приводити в належний вигляд), або в значенні переносному — породити: Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? (Т. Шевченко). Використовується воно і в таких висловах,

 

як привести до пам’яті, привести в рух, привести до рівноваги тощо. Коли ж ідеться про щось таке, що спричиняє певний негативний наслідок (наслідки), тоді послуговуємося дієсловом призводити: Призвели до біди та й поховались.

 

РЕКОМЕНДУЮ: приводить до позитивних результатів, призводить до негативних наслідків.

 

 

ПРИВЕСТИ – НАВЕСТИ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Хочу привести приклад з власного життя. Я не буду далеко ходити і приведу приклад.

 

ПОЯСНЕННЯ: Слово привести, приводити означає супроводжуючи, указуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти із собою куди-небудь; користуючись системою управління, доставляти куди-небудь (машину, судно і т. ін.) тощо.

 

РЕКОМЕНДУЮ: навести приклад, подати приклад, запропонувати приклад.

 

Р

РІСТ – ЗРІСТ – ЗРОСТАННЯ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Зріст економіки в багатьох країнах дуже високий, але, нажаль, не в нас. Етапами його кар’єрного зросту стають жінки. Ріст нашої економіки зупинився. Влаштовуючись на роботу, деякі особистості погоджуються на все, заради росту по кар’єрній драбині.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово зріст уживається переважно в значенні «довжина тіла людини», а ріст – рідше (високий на зріст, на весь зріст, у людський зріст); слово ріст доречне, коли мова йде про появу рослини (ріст рослин триває й восени); віддієслівний іменник зростання доречний тоді, коли є потреба передати процесність: зростання добробуту, економіки.

 

РЕКОМЕНДУЮ: Зростання економіки; кар’єрне, професійне, духовне зростання.

 

РЕЗУЛЬТАТ – НАСЛІДОК – ПІДСУМОК

 

НЕПРАВИЛЬНО: Саме тому Хвильовий прирік героя на постійні страждання, результатом яких стає вбивство матері «Я» та одвічна роздвоєність душі.

 

ПОЯСНЕННЯ: у словниках часто подаються через тавтологію: наслідок те, що виходить, випливає з чого-небудь; результат; результат – остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін.; наслідок якої-небудь дії, якогось явища і т.ін.; підсумок – результат якої-небудь діяльності, занять і т. ін.

 

РЕКОМЕНДУЮ: результат  завершенняцілеспрямованої діяльності,

вольової дії (позитивний результат, результатом роботи колективу стало…,

 

результат діяльності); наслідок завершення, настання якого відбувається поза активної волі діяча (негативні наслідки; наслідки повені, урагану, поразки, невпевненості).

 

УВАГА! Унаслідок і в результаті зберігають подібні значення: Унаслідок повені зруйновані мости. У результаті (результатом) пошукової діяльності була знайдена відповідь.

 

РОЗПОВСЮДЖУВАТИ – ПОШИРЮВАТИ

НЕПРАВИЛЬНО: Таке захворювання розповсюджується дуже швидко.

 

ПОЯСНЕННЯ: Дієслово розповсюджуватися вживається у невластивому йому значенні, оскільки, згідно з лексичною нормою, воно доцільне лише тоді, коли йдеться про передачу, продаж чого-небудь багатьом людям для ознайомлення. Семантично точною для контексту є лексема поширювати, що означає «збільшувати сферу впливу, робити приступним, відомим для багатьох». Поява такої лексичної помилки прогнозується впливом російської мови, де для відтворення семантики українських слів функціонує одна багатозначна лексема «распространять». Слід зауважити, що в лексикографічних працях слова поширювати й розповсюджувати досі кваліфікувалися як взаємозамінні синоніми, проте динаміка норм вимагає критичного оцінювання багатьох словникових статей, зокрема і тих, що трактують названі лексеми.

 

РЕКОМЕНДУЮ: поширювати погляди, переконання, ідеї; захворювання поширюється.

С

СТЕЖИТИ – СЛІДКУВАТИ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Кожен повинен слідкувати у першу чергу за собою, а не дивитися, що інші роблять. Учителі слідкують за нашою поведінкою.

        ПОЯСНЕННЯ: слово стежити багатозначне, усі значення якого групуються навколо основного «пильно спостерігати за ким-небудь або чим-небудь». Слово слідкувати в цих значеннях, як правило, не вживається, а використовується в такому значенні «іти, ходити слідом за кимось, чимось».

 

РЕКОМЕНДУЮ: Кожен повинен стежити в першу чергу за собою, а не дивитися, що інші роблять. Учителі наглядають за нашою поведінкою.

 

СТОРОНА – БІК

 

НЕПРАВИЛЬНО: На мою думку, людина має в собі дві сторони. Одна сторона показує їй найпрекрасніші події в житті, а інша – погані. Сам фашизм уже вважається проявом зла, але є й інша сторона медалі.

 

ПОЯСНЕННЯ: бік уживають тоді, коли говорять про правий чи лівий бік, указуючи на якусь частину тіла від плеча до стегна, а також в усталених словосполученнях: з одного, з другого боку; лицьовий, зворотний, тіньовий, позитивний бік; бути на чийомусь боці; погляд збоку; з усіх боків; привернути на свій бік; схилятися на бік кого (чого); сторона – синонімічне до іменників край, вітчизна, батьківщина

 

художньому стилі). В офіційних паперах, юридичних документах уживають у складі термінів на зразок: винна, позовна, потерпіла сторона, високі договірні сторони, сторони трикутника. Отже, правильно буде: відійди вбік, а не в сторону, по обидва боки, а не по обидві сторони. Ненормативним є слововживання сторона в значенні«погляд, розуміння». Отже, не з фінансової сторони, а з фінансового погляду.

РЕКОМЕНДУЮ: з одного, з другого боку; лицьовий, зворотний, тіньовий,позитивний бік; бути на чийомусь боці; погляд збоку; з усіх боків; привернути на свій бік; схилятися на бік кого (чого); винна, позовна, потерпіла сторона, високі договірні сторони, сторони трикутника.

 

Т

ТЕ САМЕ – ТЕ Ж – *ТЕ Ж САМЕ – *ОДНЕ Й ТЕ Ж – *ОДНЕ Й ТЕ Ж САМЕ

 

НЕПРАВИЛЬНО: Якщо повторювати одне й те ж саме багато разів, то можна вивчити багато.

 

ПОЯСНЕННЯ: означальний займенник самий / саме / саме / самі уживається після вказівних займенників той, цей, такий для позначення ототожнення предметів (той самий чоловік, ті самі книжки), цю саму функцію допомагає вказівним займенникам виконувати й частка ж (той же, ті ж), отже, за одночасного поєднання і займенника самий, і частки ж із вказівним займенником самий виникатиме плеонастична сполука. Плеоназм іще більше поглиблюватиметься, витворюючи логічно надмірне посилення ототожнення в разі, якщо до покруча те ж саме додати ще й однеодне й те ж саме.

 

РЕКОМЕНДУЮ: те саме / той самий і под.; те ж / той же і под.; одне й те.

 

Я

ЯКІСТЬ – ВЛАСТИВІСТЬ – РИСА – РОЛЬ – ЯК (ХТО)

 

НЕПРАВИЛЬНО: У якості прикладу хочу навести Чіпку Варениченка. Цілеспрямованість, уміння працювати завзято є позитивними якостями характеру.

 

ПОЯСНЕННЯ: слово якість не варто вживати як синонім до властивість, риса. Ненормативними є конструкції, у яких замість у ролі, як (хто) або ким уживають в

 

якості: позитивні риси характеру [не якості], лікувальні властивості [не якості]; у ролі керівника, або як керівник, або є керівником [не в якості керівника].

 

РЕКОМЕНДУЮ: Прикладом людини, яка втратила духовну основу, може бути Чіпка Варениченко. Цілеспрямованість, уміння працювати завзято є позитивними рисами характеру.

 

V.ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ

 

  • лінгводидактиці3 до групи граматичних помилок зараховують морфемні, словотвірні, морфологічні й синтаксичні порушення.

 

До типових граматичних помилок відносять такі:

 

  1. морфемні й словотвірні помилки, спричинені:

 

а) уживанням нетипових для української мови (малопродуктивних, що витісняються іншими продуктивними засобами, чи зовсім не властивих мовній системі) словотворчих засобів, найчастіше суфіксів: атомщики, непередбачувальні, поставщиків,

 

датчанин, не треба відчайдушуватись;

 

б) порушенням закономірностей поєднання твірної основи й словотворчого засобу в похідному слові: подмінять, двохтрубне.

 

2) морфологічніпомилки, що спричинені невідповідністю формального вираження якогось із граматичних значень тієї чи тієї повнозначної (самостійної) частини мови – роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, особи, часу, способу, стану, виду. Залежно від частиномовної приналежності помилки виокремлюються такі різновиди морфологічних помилок:

 

а) іменникові:

 

а1) неправильне вживання відмінкових форм: У тих степах випасали конів татари, турки й волохи; на чолі з Віктором Ющенко, заливають водой, по дорогам, Ігоре Костянтиновичу;

 

а2) неправильне вживання числових форм: заслухано інформації, консерва«Шпроти»; Жінка не знала радостів у житті.

 

а3) неправильна родова кваліфікація форм: головна біль, найефективніша шампунь, НАТО висадив війська; близько двадцяти гривнів.

 

б) прикметникові:

 

б1) неправильне утворення форм ступенів порівняння якісних прикметників: Найбільш спритнішим виявився Сергій; один з найпередовіших районів, самі справжні гоніння.

 

б2) неправильне утворення відмінкових форм прикметників: на природніх угіддях, на слабком вогні;

 

в) числівникові:

 

в1) неправильне утворення форм числівників: Від п’ятидесяти до шестидесяти відсотків; семистами, тисячу дев’ятисотий.

 

в2) неправильне утворення форм числівників у структурі складних слів інших частин мови та відчислівникових утворень: Учора ми відсвяткували п’ятидесятиріччя бабусі, дві треті (=дві третини).

 

г) займенникові:

 

г1) неправильне утворення відмінкових форм займенників (крім написання разом, через дефіс): зобов’язаний усим, саме завдяки ньому, на їй була відповідальність.

г2) неправильне вживання форм їх / їхній: Це була їх помилка.

 

ґ) прислівникові:

ґ1) неправильне утворення форм ступенів порівняння якісних прислівників:

Найбільш спритніше це зробив Сергій; більш вдаліше, найбільш зрозуміліше;

ґ2) неправильне утворення прислівників: Люди спочатку вчаться освічено,

а потім по-своєму.

 

д) дієслівні:

 

д1) неправильне утворення станових форм: Я вибачаюся. Вони знемагалися від спеки й голоду, Германа-Євгена-Сидора батьки розбещили;

 

д2) неправильне утворення особових форм дійсного способу: На заняттях ми розучуєм нові пісні; воду звільнюють, Купляйте* продукти, викличіть лікаря,

 

хотять, їсиш; ходе, гноють. АЛЕ: гноЄш, пишИш орфографічна помилка.

 

д3) неправильне утворення форм умовного способу: Якби б вони тільки говорили. Вони думають би щось корисне зробити.

 

д4) неправильне  утворення форм  наказового способу:  давайте

 

працювати.

 

д5) неправильне  утворення форм  дієприкметників: Книжку прихильно

зустріла читаючий загал, робивший ці підлості, стоячі у вазі квіти.

д6) неправильне утворення форм дієприслівників: Думая що йому все

 

минеться, Чіпка знову йшов на злочини; придбаваючи необхідні матеріали.

 

д7) неправильне утворення форм на -но, -то: Але його так і не було

 

зіпсувато; У відносинах із природою палицю дуже перегнено сучасними людьми.

 

д8) неправильне утворення видових форм: Кожного разу вони

розсміювалися над нещасним однокласником.

 

УВАГА! Порушення, пов’язані з уживанням службових частин мови не належать до групи морфологічних, оскільки їх службовий статус переводить їх у розряд синтаксичних засобів.

 

Порушення, пов’язані з уживанням прийменників, часток, сполучників, варто кваліфікувати залежно від контексту або як синтаксичні, або як орфографічні (коли небудь, абож, всеж-таки), або як лексичні (так як = оскільки, тому що).

 

3) синтаксичні – помилки, що спричинені незабезпеченням передбаченої граматичним ладом української мови побудови конструкцій (словосполучень, речень, надфразних єдностей) відповідно до усталених моделей синтаксичних зв’язків і відношень. Залежно від складності конструкції можуть бути виділені помилки на рівні:

 

а) словосполучень:

а1) неправильне узгодження: чудова шампунь, наукова ступінь;

 

а2.1) неправильне безприйменникове керування: Щиро дякую вас; навчання математиці;

 

а2.2) неправильне керування, засноване на нетиповому поєднанні іменника з числівником: Сьогодні я написала двоє листів друзям. Обоє хлопців переймалися цим.

 

а2.3) неправильне прийменникове керування, засноване на:

 

а2.3.1) неправильному виборі прийменника: Комітет по захисту прав споживачів; Знущання над малим бізнесом, ходити за хлібом;

 

а2.3.2) уживанні одного прийменника в значенні іншого: Реконструкція коштувала біля двадцяти тисяч гривень;

 

б) простих речень:

 

б1) неправильна координація підмета й присудка: Ви правильно говорила про це у своєму виступі; проголосували меншість депутатів;

б2) неправильна побудова однорідного ряду: прийшли діти до мене з відрами, лопатами й граблями, з учителькою та завучем школи; Редакція відреагувала як на листи читачів, так і відповіла на телефонні дзвінки.

 

б3) неправильна побудова речень із дієприслівниковим зворотом: Ідучи до школи, почався дощ; потрібно жити, виробляючи самого себе з лінощів, бездіяльності, безінтересу;

 

б4) неправильна побудова речень із дієприкметниковим зворотом (порушення цілісності дієприкметникового звороту): Вражений Валентин словами вчителя, захопився історією своєї країни;

 

б5) порушення необхідного порядку слів: Колектив редакції «Шевченків край» щиро вітаємо з нагоди виходу в світ десятитисячного номера газети.

 

б6) використання займенника, що нееквівалентний замінюваній формі, або неадекватний контексту: Вона любила свою маму й тата. Знання законів природи та їх відповідності законам суспільства надзвичайно важливе. Діти любили їхню (=свою) маму.

 

в) складних речень:

 

в1) відрив підрядного означального речення від пояснюваного слова: Я порадив колегам бути уважнішими в доборі ілюстрацій, що працюють у другу зміну.

 

в2) немотивована парцеляція: Він зрозумів свою помилку. Але коли це вже було запізно;

 

в3) використання займенника, що нееквівалентний замінюваній формі, або неадекватний контексту: Дійсно, людство має змінити своє ставлення до природи, і замість бездушного викачування ресурсів, вона має знайти нові шляхи гармонійого співіснування; Це слабке та беззахисне створіння, яке залежить від всіх та всього, що її оточує.

 

в4) недоречне використання або невикористання сполучного засобу:

Доречним прикладом є низка катастроф, що зазнала Японія навесні 2011 року.

 

г) вищому за речення:

 

г1) використання займенника, що нееквівалентний замінюваній формі, або неадекватний контексту.

 

г2) поєднання речень недоречними засобами (повторенням і, також, по-

перше, з другого боку, але, проте, а, бо, тому що).

 

 

V.1. ІЛЮСТРАТИВНА ДОБІРКА

НАЙПОШИРЕНІШИХ ВИПАДКІВ ГРАМАТИЧНИХ ПОМИЛОК

 

СЛОВОТВІРНІ ПОМИЛКИ

 

Продавщиця, гардеробщиця, директорша, вертольотник, братовбивна, пречудовішій, отогнати, піклующийся, тощо.

 

УВАГА! Різноманітні словотвірні помилки, які типово попереджаються при вивченні орфографії, кваліфікуються як орфографічні: причудовий, стараний,

 

нечислений.

 

МОРФОЛОГІЧНІ ПОМИЛКИ

 

Іменник

Відмінювання іменників

Мама зробила зауваження, що б я не викидала обгортку від цукерків на дорогу.

 

У род. в. мн. ім. І відміни твердої групи мають нульове закінчення.

 

Олександру Довженко дуже прикро, що за час свого існування люди так і не навчилися цінувати все те прекрасне, що оточує нас.

 

Чоловічі прізвища на -ко відмінюються, тобто Тарасу Шевченку(ові) (але Катерині Шевченко).

 

Із розповідів бабусі мені відомо, що добро має перемагати зло. Грузин дуже не долюблюють в Україні, але чому? Я не бачив ніяких статтів, де б було пояснено, чого ж треба прагнути самовдосконалення.

 

УВАГА! Неправильне закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини треба кваліфікувати як орфографічну помилку.

 

 

Прикметник

Творення форм ступенів порівняння прикметників

 

Щоб світ став добрішим, треба почати з самого малого. Добро повинно у будь-якому випадку, навіть самому складному, перемагати зло… Та один із братів іде на самий страшний гріх.

 

Творення вищого ступеня порівняння прикметника за допомогою слова самий не відповідає літературній нормі

 

Щоб не загинути під шаленим натиском насильства, добру треба встати на захист своїх прибічників, використовуючи не слабкішу зброю.

 

Від деяких прикметників української мови вищий ступінь порівняння утворюється за допомогою обох суфіксів (-ш-, -іш-), виступаючи у варіантних формах: тихий тихіший, тихший. Варіантні форми ступеня порівняння переважно пов’язані з різними семантичними відтінками прикметників. Наприклад, слово рідший означає і конкретні предмети, й абстрактні поняття (рідші посіви, рідші випадки), а форма рідкіший виражає особливості структури конкретних предметів (рідкіша олія, рідкіше полотно). Цю помилку можна кваліфікувати і як ЛЕКСИЧНУ, оскільки слово слабкий ужито в невластивому значенні. Речення можна перебудувати так: Щоб не загинути під шаленим натиском насильства, добру треба встати на захист своїх прибічників, використовуючи не менш потужну зброю.

 

Творення форм присвійних прикметників

Шевченковина книга була настільною книгою. Хто не любить  бабушкині  пиріжки,

але ж ніхто не задумується, якою важкою працею вони зроблені. Татовин приклад допоміг Марусі Чурай залишитися твердою в цих складних умовах.

 

УВАГА! Такі помилки дуже часто можуть бути кваліфіковані як орфографічні (відносні із суфіксом -ськ-) тощо.

 

Числівник

Творення форм числівників

 

З триста двадцятьма гривнями я вирушив у дорогу. У шестидесятих роках. У тисячу дев’ятисотому році. У двох тисячі десятому році.

 

Займенник

Творення форм займенників

Адже завдяки ній ми маємо чисте повітря.

 

  •                  особових займенниках приставний [н] з’являється лише після прийменників.

 

  • їх кімнаті не було порядку.

 

Їх форма Р. в. особового займенника вони. У цьому випадку потрібна форма присвійного займенника їхній.

 

Прислівник

Творення форм ступенів порівняння

 

Вона ще дуже приклада зусиль для побороння природи, а й так і не змогла цього зробити. Уже так красивше зробити щось нікому не вдавалося.

 

Дієслово

Творення особових форм

 

На думку героя, йому мушуть всі підкорятись, а не він. Люди завжди бачуть чужі проблеми, а своїх не хотять помічати.

 

Мусити дієслово ІІ дієвідміни, отже, у 3 ос. мн. має форму мусять.

 

УВАГА! Помилки в уживанні Е(Є) або И(Ї) в особових закінченнях дієслів (на зразок пишиш, візьмиш, слухаїш) треба кваліфікувати як орфографічні.

 

Творення форм майбутнього часу

Вони ще довго змушені будуть чекатимуть відповіді на свої питання.

 

Творення форм наказового способу

 

Також давайте візьмемо до уваги часи, які були раніше, коли сталося перше вбивство на землі. Давайте згадаємо Каїна, який убив свого брата.

 

Творення форми наказового способу за допомогою часток давай, давайте не відповідає літературній нормі.

 

Творення форм дієприкметника

 

Дітям, гравшимся на майданчику, тут дуже подобалося. Минувші поразки можуть допомогти в майбутньому.

 

Творення форм дієприслівника

Читати лежа шкідливо.

Він перерахував гроші, не відійдя від каси.

 

Люди роблять це небача, що зашкоджають іншим.

 

СИНТАКСИЧНІ ПОМИЛКИ

 

Рівень словосполучення

Узгодження

 

Це слабке та беззахисне створіння, яке залежить від всіх та всього, що її оточує, чи, може, людина – це найвище із земних істот, бо володіє розумом і технікою мовлення. Красиве какаду, офіційний Токіо, колишнє СРСР.

 

Керування

 

Малий Олександр розповідає нам, якою насолодою було вмиватися її водою, милуватися нею, пірнати з дитячою пристрастю.

 

Речення можна перебудувати так: Малий Олександр розповідає нам, якою насолодою було вмиватися її водою, милуватися нею, пірнати в неї з дитячою пристрастю.

А якщо ми будемо жити в гармонії з природою, оберігати та захищати її, тоді вона неодмінно нас віддячить.

 

Неправильні в українській мові конструкції дякую вас, віддячити вас виникли під впливом російських виразів благодарю вас, отблагодарю вас. В українській мові маємо дієслівне керування дякую + ім. у Д. в. (дякую КОМУ?)

 

Нам потрібно навчитися користуватися природою, а не вчитися завдавати їй шкоду.

 

В українській мові маємо дієслівне керування завдавати + ім. у Р. в. (завдавати ЧОГО?). Речення можна перебудувати так: Нам потрібно навчитися користуватися природою, а не вчитися завдавати їй шкоди.

 

Кожен із нас повинен шукати способу поріднитися з природою, зрозуміти її. Нам варто шукати шляхів вирішення цієї проблеми.

 

В українській мові маємо дієслівне керування шукати + ім. у З. в. (шукати КОГО?, ЩО?). Речення можна перебудувати так: Кожен із нас повинен шукати спосіб поріднитися з природою, зрозуміти її. Нам варто шукати шляхи вирішення цієї проблеми.

 

Із-за чого було скасовано зустріч.

 

Із-за (фонетичний варіант прийменника з-за) уживається при позначенні предметів, із протилежного боку яких відбувається дія. Однак під впливом російської мови мовці прийменник із-за почали вживати й на позначення причиновості, що є помилковим. В українських реченнях причинові відношення передаємо за допомогою прийменника

 

ЧЕРЕЗ.

 

Прийменник із-за в українській мові причинові відношення виражає надзвичайно рідко, натомість потрібно вживати через що, тому тощо [ВТССУМ, с. 458].

 

На мою думку, у нашому житті була боротьба добра над злом.

Слово боротьба керує словосполученням, що має структуру ім. в Р. в. з(із, зі) ім. в Ор. в.

 

Їхня щира та відверта розмова, хвороба Ірини перемогла над усіма їхніми конфліктами.

 

Речення можна перебудувати так: Хвороба Ірини, їхня щира та відверта розмова перемогли усі конфлікти між дівчатами.

 

Спочатку він осуджує місто, а пізніше стає його завойовником. А завдяки чому? Завдяки насильству.

 

Прийменник завдяки у своєму значенні має позитивний відтінок, тому може поєднуватися виключно із словами з позитивним відтінком у лексичному значенні.

 

По-друге, саме завдяки природі люди лікуються від хвороб, душевних травм.

 

Прийменник завдяки вказує на причину здійснення чого-небудь [ВТССУМ, с. 378].

 

Речення можна перебудувати так: По-друге, саме за допомогою природи люди лікуються від хвороб, душевних травм.

 

У ньому головний герой твору Сашко описав рідний край і своє життя на великому проміжку часу.

 

Хоча прийменник на і виражає часові відношення (пор. з М. в. уживається при позначенні відрізка часу, протягом якого відбувається дія (уживається паралельно з прийменником в), але в цьому випадку речення краще перебудувати так: У ньому головний герой твору Сашко описав рідний край і своє життя протягом великого проміжку часу.

 

Рівень простого речення

Однорідні члени речення

З українського фольклору та казок ми дізнаємося про красу природи.

 

Неправильна побудова конструкцій з однорідними членами речення. Казки – частина українського фольклору.

 

Українські поети та письменники збагатили світову культуру.

Письменники  це поети, прозаїки й драматурги.

У картинах, віршах, творах змальовується українська природа.

 

Поєднання в ряд однорідних членів речення логічно несумісних понять.

Діти та сини Тетяни Запорожець приїхали на день її народження.

 

Сини і є дітьми.

 

Дієприслівниковий зворот

 

Читаючи «Зачаровану Десну» Олександра Довженка чи спогади про дитинство Остапа Вишні, на наших обличчях одразу засяє усмішка та з’являються сльози радості. Але письменники вірили, що ми живемо на чудовій планеті, яку слід любити і піклуватися, збагачуючи своєю старанною працею. А я відповім, що природа все ж повинна бути головною, а ми її вірними друзями, допомагаючи їй, і тоді вона нам за це подякує! Дітям, гравшимся на майданчику, тут дуже подобалося.

 

Дія, виражена дієприслівниковим зворотом, не має діяча, названого підметом в основній частині речення

 

Рівень складного речення

Немотивоване порушення порядку слів і частин речення

 

Людина, яка поріднилася з природою настільки, що не могла прожити не споглядаючи її і дня.

 

Речення можна перебудувати так: Людина, яка поріднилася з природою настільки, що не могла прожити і дня, не споглядаючи її.

 

 

Немотивована парцеляція

По-перше, природа завжди виліковує нас і направляє на правильний шлях. Допомагає забути наші повсякденні проблеми. Відволіктись на щось приємне.

 

Отже, кожна людина у своєму житті повинна збудувати дім, посадити дерево, виростити дитину. Тобто зробити свій внесок у продовження життя на Землі й залишити слід від добрих справ.

 

Стилістично невиправдані розриви простих речень. Речення можна перебудувати так: По-перше, природа завжди виліковує нас і направляє на правильний шлях, по-друге, допомагає забути наші повсякденні проблеми, відволіктись на щось приємне. Отже, кожна людина у своєму житті повинна збудувати дім, посадити дерево, виростити дитину, тобто зробити свій внесок у продовження життя на Землі й залишити слід у ньому від добрих справ.

 

Невідповідне узгодження займенників

 

Олександру Довженку дуже прикро, що за час свого існування люди так і не навчилися цінувати все те прекрасне, що оточує нас.

 

Порушено правило узгодження підмета і його замінника – займенника. Речення можна перебудувати так: Олександру Довженко дуже прикро, що за час свого існування люди так і не навчилися цінувати все те прекрасне, що їх оточує.

VI.СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ

 

  • лінгводидактиці4 до стилістичних помилок належать випадки недоцільного вживання оцінно-емоційно-експресивно забарвлених мовних засобів різних рівнів мовної системи.

 

До типових стилістичних помилок відносять такі:

 

  1.                    уживання слів, властивих одному стилю, у тексті іншого: Професор далі балакав про фонетичні особливості староукраїнської мови.

 

  1.                    уживання мовних штампів (кальок, кліше): Червоною ниткою через усю поему проходить думка про об’єднання руських князів для захисту батьківщини.

 

  1.                    нагромадження в одному реченні слів, що належать до тієї самої частини мови: У цій статті розповідь про навчання учнів шкіл Львова в давнину.

 

УВАГА! За своєю специфікою власне висловлення є зразком тексту публіцистичного стилю з елементами художнього, інколи наукового. Відповідно до цього мають добиратися мовні засоби й стилістичні прийоми.

 

До стилетворчих засобів публіцистичного стилю належать: яскраво виражена інформативність; сугестивний (навіювальний) спосіб подання інформації; прагнення переконати читача; «усеосяжність» мовних засобів, якими може користуватися стиль, унаслідок широкого діапазону жанрів і підстилів, що його характеризують.

 

Мовні особливості: лексичні: використання синонімів, емоційно-оцінної лексики; синтаксичні: використання риторичних питань, заперечних конструкцій у функції ствердження, закликів-звертань, інверсивних конструкцій з метою емоційного впливу слова; морфологічні: варіювання часовими формами дієслова для підкреслення образності розповіді.

 

 

VI.1. ІЛЮСТРАТИВНА ДОБІРКА

НАЙПОШИРЕНІШИХ ВИПАДКІВ СТИЛІСТИЧНИХ ПОМИЛОК

 

ФОНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ

Порушення норм милозвучності

 

Щоб жити у мирі та злагоді треба, треба творити та дарувати добро. В світі повинна бути гармонія. Катований жорстокими царями і королями, він не мав іншого виходу, як взяти зброю в руки. В них немає іншого варіанту, бо зло треба викорінювати його ж засобами. Всі ми живемо на величезній планеті Земля, але мало хто замислюється, що кожен з нас створює власну планету, а хто й цілий Всесвіт. В світі добро стало так-би мовити непотрібним. Всі піклуються лише про себе, ніхто не довіряє один одному. Люди живуть за принципом тваринного світу, в якому виживає лише сильніший.

 

УВАГА! Щоб легко запам’ятати ці правила, можна скористатися схемами, у яких букви, що позначають на письмі приголосні звуки, позначатимуться у вигляді трикут-ника – , а букви, що позначають голосні, колами –     . При читанні схем варто пам’ятати:

 

  загальна тенденція, якою кероване чергування у та в, полягає в тому, щоб забезпечити між словами характерне в цілому для української мови милозвучне

поєднання ,яке, наприклад, маємо в словах: мама, тато, молоко,сорока, мила, розуму;

 

прийменники у вимові приєднуються до наступного слова, утворюючи так зване фонетичне слово, наприклад, у фразі глянув в очі прийменник в та іменник очі– є окремими словами, а у вимові – одним: [гл'а́нуў во́ч’і];

 приєднуючись до наступного слова, яке починається на приголосний звук, прийменник в є нескладовим голосним звуком [ў], наприклад: стала в хаті – [ста́ла

ўха́т'і];

 початок мовлення (на письмі – початок речення), пауза в процесі мовлення (на письмі – будь-який розділовий знак) уважається приголосним звуком.

 

Зважаючи на ці положення, чергування у та в будуть такі:

 

Схема

Написання

Вимова

1

 

У

рік у школі

рік ушколі

2

 

В

роки в академії

роки вакадемії

3

 

В

рік в академії

рік вакадемії

4

 

В

роки в школі

роки школі

4.1

 

У, якщо

ліки у відділенні

ліки ўвіділенні

 

 

– букви в, ф

справи у фірмі

справи ўфірмі

 

або

поєднання

вада у твердженні

вада ўтвердженні

 

тв,  хв,  сф,  рв,

руки у хвилі

руки ўхвилі

 

кв,    льв,    ств

точки у сфері

точки ўсфері

 

тощо

вона у Львові

вона ўльвові

 

Варіантом прийменників у та в є рідко вживаний прийменник уві: побачити уві сні(пор. вимову: побачити в сні, побачити у сні).

Для чергування сполучників і та й ці правила ідентичні попереднім:

 

 

 

 

Схема

Написання

Вимова

 

1

 

І

 

день і ніч

день ініч

 

2

 

Й

 

руки й очі

руки йочі

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

Й

 

хліб й айва

хліб йайва

 

4

 

Й

 

роки й дні

роки ĭдні

 

4.1

 

І

, якщо

її і його

її ĭйого

 

 

 

позначений  й, я,

сливи і яблука

сливи ĭйаблука

 

 

 

ю, є, ї

 

риба і юшка

риба ĭйушка

 

 

 

або поєднаннями

віра і єдність

віра ĭйедність

 

 

 

в’я, з’я та ін.

кіно і їжа

кіно ĭйіжа

 

 

 

 

 

впасти і в’янути

впасти ĭўйанути

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УВАГА!

 

 

 

 

 

1. Синонімічним до сполучників і, й є сполучник та,

який  уживається  в ситуації   й

 

 

діти та батьки. 2. Сполучник і також може вживатися в   попередній ситуації,

 

якщо ним поєднуються подібні або протиставлювані явища й предмети: добро і зло, віра і надія, батьки і діти, вино і хліб. 3. Якщо є необхідність ужити кілька сполучників, що поєднують різні компоненти (утворюючи блоки), слід використовувати різні

 

сполучники, але кожного разу відповідно до правил: Діти і батьки та вчителі й учні відвідали виставку → (діти і батьки) та (вчителі й учні).

 

 

СЛОВОТВІРНИЙ РІВЕНЬ

Невиправдане використання книжних префіксів і суфіксів

 

Зайшовши до свого двору, я побачила архівеликого собаку, який уже готувався до нападання на мене.

 

Невиправдане використання зменшувальних чи згрубілих суфіксів

 

Під час цього історичного побоїща під Жовтими Водами наші воріженьки зазнали найпервісінької поразки.

 

 

ЛЕКСИЧНИЙ РІВЕНЬ

Недоречне вживання наукоподібної лексики в контекстах, які їй невідповідні.

 

 

Діти завжди дуже скрупульозно аналізують ситуації, які виникають у їхньому житті.

 

Володарювання людиною над природою неможливе. Це природа ілюструє яскравими барвами останній час. Цунамі, землетруси потопи, глобальне потепління, що буде далі?

 

Аналітичний метод у боротьбі з життєвими бурями й негараздами дуже важливий.

 

Але Чіпка виправився, його навіть балотували на посаду сільського голови.

 

Невиправдане використання просторічних виразів

 

По-перше, треба бути обачливим та йти до своєї мети красиво і обережно, адже один неправильний крок і ти ніхто і звати тебе ніяк.

 

Штучна образність

Також їх вірші сповнені болю, який так і линув з уст страждальців.

 

 

МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ

Невиправданий добір граматичних варіантів слів (діалектних, просторічних)

 

Треба уважно вивчать стан навколишнього природного середовища. Людство за стільки століть прогресу так і не зна, що треба робить зі шкідливими впливами на природу. Тра дослухатися до порад батьків.

 

СИНТАКСИЧНИЙ РІВЕНЬ

Невиправдане використання синонімічних варіантів речень

 

Науковець достеменно вивчив усі характеристики нещодавно синтезованого хімічного елемента. Аж тут він зрозумів, що зробив революційне відкриття в неорганічній хімії. Він як закричить від радості!!!

 

ТЕКСТОВИЙ РІВЕНЬ

Уживання громіздких одноманітних синтаксичних конструкцій, що роблять текст стилістично невиразним

 

 

Хочу пригадати роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Як ми виразно бачимо, автор яскраво демонструє випадок перемоги зла над добром у цьому славетному романі. Як легко нам помітити та прослідкувати в творі, головний герой виразно стає на стежину неправди, злочинності, кривди. Як пише сам письменник, Чіпка був гарним хлопцем, але перетворився на справжнього страшного покидька, бачимо його вже зовсім зміненим, деградованим, справжнім злочинцем. Як говорять його мама й дружина, це вже справжня пропаща сила, це вже справжній злочинець, який став на стежину неправди. Отже, цей приклад доводить нам, що зло часто може перемогти. Добру не залишається нічого, як перемагати шляхом насильства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТАРАТУРИ:

  1. Зубков М.Г. Українська мова: універсальний довідник/ М.Г.Зубков.-Харків: В.Д.«Школа», 2004.

  2. Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії : навч. посіб. для студ. вищ. закладів освіти. – К. : Ленвіт, 2000. – С. 185–193;

           3. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / Кол. авторів за ред. М. І. Пентилюк : М. І. Пентилюк, С. О. Караман, О. В. Караман, О. М. Горошкіна, З. П. Бакум, М. М. Барахтян, І. В. Гайдаєнко, А. Г. Галетова, Т. В. Коршун, А. В. Нікітіна, Т. Г. Окуневич, О. М. Решетилова. – К. : Ленвіт, 2004.

 

– С. 308–314.

4. Українська ділова мова: практичний посібник на щодень/ М.Д.Гінзбург. – Харків: Торсінг, 2003. 13.

  5. Українська мова : Енциклопедія / редкол. Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), М. П. Зяблюк та ін. – К. : Укр. енцикл., 2000. – С. 625.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
7 березня 2018
Переглядів
2124
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку