Особливості вживання простих і складних речень у мовленні. Інтонування простих і складних речень

Про матеріал

Ця розробка уроку є дуже корисною для вчителів-словесників. Призначена для учнів 11 класу. У розробці використано такі методи як "Прес", "Коло міркувань", "Акмеологічна хвилинка", "Робота в групах", "Склади пазл".

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки

Львівської обласної державної адміністрації

Стебницький професійний ліцей

 

 

 

 

Урок – дослідження

«Особливості  вживання в мовленні  простих і складних речень. Інтонування різних видів простих і складних речень»

 

                                                          

 

 

 

 

 

Підготувала викладач

української мови
і літератури

Пурій М.І.

 

 

 

                                                                          Стебник

                                                                       2018

 

Тема: Особливості вживання в мовленні простих і складних речень.   

            Інтонування різних видів простих і складних речень
Мета: повторити основні відомості про просте і складне речення,
            формувати вміння визначати інтонаційне забарвлення та стилістичне
            призначення речень, звернути увагу на стилістичні можливості різних
            видів речень, удосконалювати вміння доречно вживати синтаксичні
            конструкції у власному мовленні; розвивати творчі здібності й логічне
            мислення учнів; сприяти вихованню культури мовлення,   поваги  до
            обраної професії. 
 

Цілевизначення:

Учні мають знати:
- види простих і складних речень;
- особливості вживання різних видів речень у мовленні;
- стилістичні та інтонаційні можливості речень.
Учні мають уміти:
- доречно використовувати прості та складні речення в усному та писемному   мовленні;
- конструювати речення відповідно до комунікативних завдань;
- створювати власні висловлювання з використанням різних видів речень;
- правильно інтонувати різні синтаксичні конструкції.

Тип уроку: формування й удосконалення вмінь та навичок.

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал ( цілевизначення уроку, завдання для групової роботи), комп’ютерна презентація до уроку, опорні схеми «Речення – основна синтаксична одиниця»,  картки «Акмеологічна хвилинка», картки оцінювання.  

Міжпредметні зв’язки: стилістика, українська література, технологія приготування страв, кулінарна характеристика страв, інформатика.
 

 

                                                                                                    Епіграф  до уроку:
                
Кожне слово вказує на певне поняття. Закінчену ж думку виражає   лише речення.  Його будівельний матеріал – слова, поєднані  у словосполучення.

                                                                                           Н. Клименко  
 

Перебіг  уроку


І. Організаційно-емоційний аспект ( Слайд №1)

1. Привітання.
2. Перевірка присутності та готовності учнів до уроку.

Вступне слово викладача
Відомий вам французький філософ, фізик і математик  Рене Декарт сказав: «Той, хто серйозно прямує до пізнання істини, не повинен займатися якоюсь однією наукою, бо всі вони тісно  взаємопов’язані».  Маю на увазі, що ви як майбутні кухарі  повинні  не лише оволодіти кулінарним мистецтвом, але й дбати за правильне оформлення свого мовлення, яке є візитівкою  у вашому житті.

На сьогоднішньому уроці  ви маєте:   (Слайд №2)
                      Не просто слухати – а чути.
                      Не просто дивитися – а бачити.
                      Не просто відповідати – а міркувати.
                      Дружно і плідно попрацювати.  


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

Викладач. Що потрібно було вивчити на домашнє завдання?
Учні.   На домашнє завдання нам потрібно було повторити основні відомості про просте і складне речення та їх особливості.
Ще нам треба було підготувати   запитання із теми «Просте і складне речення».
Викладач.  Для  продуктивної роботи на уроці ви об’єднані у дві групи. Я впевнена, що кожен із вас добре попрацював над матеріалом і зможе поділитися своїми знаннями із одногрупниками. 
Тому пропоную вам інтерактивну вправу «Лінгвістичний двобій». (Слайд №3)
(Учні з кожної групи почергово ставлять один одному по 5 запитань, підготовлених вдома. Якщо учень не знає відповіді на питання, відповідає його опонент).  

Орієнтовні  запитання та відповіді учнів:
1. Яка синтаксична одиниця називається реченням? (Речення - це синтаксична   одиниця, яка складається з одного або кількох слів, граматично пов’язаних між собою, що становлять інтонаційну і смислову єдність.)
2. Як речення поділяються за будовою? (За будовою речення поділяються на прості та складні). 
3. Яка відмінність між простим і складним реченням? ( Просте речення  має один граматичний центр, а складне речення складається із двох та більше частин і кожна частина має свою граматичну основу.)
4. Які речення називаються двоскладними, а які односкладними? ( Двоскладним називається таке речення, у якому є підмет і присудок, а односкладне речення має лише підмет або присудок.)
5. Які типи односкладних речень ви знаєте? ( Типи односкладних речень такі: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові та називні).
6. Якими синтаксичними конструкціями можуть бути  ускладнені прості речення? ( Прості речення можуть ускладнюватися звертаннями, однорідними членами речення, вставними конструкціями, відокремленими членами речення).
7. На які групи поділяються складні речення? (Складні речення поділяються на складносурядні та складнопідрядні, безсполучникові речення).
8. Чим відрізняються складносурядні речення від складнопідрядних речень? (У складносурядних реченнях частини є рівноправними між собою, а в складнопідрядних реченнях підрядна частина залежна від головної частини).
9. Які види складнопідрядних речень вам відомі? ( Є такі види складнопідрядних речень: підрядні означальні, підрядні з’ясувальні, підрядні обставинні).
10. Яке речення називається складним безсполучниковим реченням? (Складне безсполучникове речення – це таке речення, у якому частини поєднані за допомогою інтонації).

Викладач. Дуже добре ви справились зі своїм домашнім завданням. І тепер перейдемо від теорії до практики. 
Пропоную вам  вправу «Склади пазл».   (Слайди  №4-№5)
Це завдання полягає в тому, що учні повинні визначити вид запропонованих речень. Якщо правильно буде складений такий своєрідний пазл , то утвориться малюнок.
1. Переріжу на дві половини зелену капусту. (Означено-особове речення)
2. Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. (Неозначено-особове речення)
3. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі. (Узагальнено-особове речення)
4. Некоректно їсти хліб з великого шматка. (Безособове речення)
5. Святий  вечір. Кутя.  (Називне речення)
6. Печиво їли усі члени сім’ї. (Просте двоскладне речення)
7. Особлива цінність овочів полягає в тому, що вони містять у своєму складі всі поживні речовини. (Складне складнопідрядне  речення)
8. Ціни на продукти зростають, але їхня якість не поліпшується. (Складне складносурядне речення)
9. Народжувалася дитина – йшли з хлібом. (Складне безсполучникове речення)

Викладач. Ми сьогодні мандруємо країною «Синтаксис», у якій живуть цікаві  мешканці, без яких неможливе наше мовлення. Тож відгадайте  за допомогою ребусів ключові слова нашої теми уроку.
Так,  це слова «речення», «стиль».    (Слайди №6-№7)

ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

(Учні записують в зошити тему уроку, знайомляться із завданнями, які потрібно виконати протягом уроку, пояснюють епіграф до теми.)              (слайди  №8-№9)

IV. Формування й удосконалення вмінь і навичок

Викладач.
        Уміння вести розмову – це талант. Кожен, хто прагне досягти успіху, створити себе, неодмінно повинен  дотримуватись усталених норм літературної мови.
Професійна діяльність особистості не може розглядатися відокремлено, ізольовано від життєвих компонентів. Мова і професія – нероздільні поняття. Вони покликані обслуговувати потреби суспільства. Знання мови своєї  професії підвищує ефективність праці, допомагає краще організувати виробництво.
     На цьому уроці будемо виконувати завдання з опорою на професійний зміст. Сподіваюся, що виконання таких вправ сприятиме цілеспрямованому формуванню всебічно розвиненої особистості, здатної свідомо володіти скарбами рідної мови, зокрема  старанно відточувати думку і навчитися  виражати її  досконало реченнями.

Інтерактивна вправа «Інформаційна палітра»   (Слайд № 10)   
Викладач.  Вам добре відомо, що наше мовлення складається із різноманітних речень, які об’єднані у текст. Будь-який  текст належить до того чи іншого стилю мовлення. Давайте пригадаємо, які є стилі мовлення в українській мові? 
Учні.  В українській мові є такі стилі мовлення: художній, розмовний, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, конфесійний.
Викладач. На які види поділяються речення за метою висловлювання?
Учні. За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні та спонукальні. За емоційним навантаженням речення є окличні й неокличні.

Викладач. Прості та складні речення у мовленні мають свої особливості та  своє значення.  Тож проведемо  «Лінгвістичне дослідження», метою якого є визначити  особливості вживання різних синтаксичних конструкцій  у текстах. Як ви помітили, на ваших столах  для кожної групи є тексти із завданням. У процесі роботи ви  можете скористатись підручником ( §5-6, с.52-57).  (Слайд №11)

Текст №1.   (Слайд №12)

Прочитайте з відповідною інтонацією текст. Визначте  його стильову приналежність. Які види речень використані у тексті? Яку стильову функцію вони виконують? Яку роль відіграє інтонація у цьому творі?

                                             Притча "Чому учень повернувся"

 Зібралися якось філософи і засперечалися, яка професія важливіша.
Один сказав: - Учитель - найпотрібніший. Без освіти прогрес зупиниться.
- Без будівельників людині ніде буде сховатися, і людство позбудеться прекрасних будівель, - заявив другий філософ.
- Музиканти, художники і поети роблять наше життя особливим. Мистецтво відрізняє людину від тварин, - вигукнув третій філософ.
Тут у розмову втрутився учень і одночасно слуга господаря будинку.
- Вельмишановні вчені, ви забули про професію кухаря.
- Тобі не можна втручатися в нашу бесіду. Кухарська справа - не мистецтво. Іди готуй обід, - розсердився господар.
Учень мовчки вийшов з кімнати.
У цей день обіду філософи не дочекалися, учень зник. Довелося господареві самому готувати обід. На жаль, після їжі філософи відчули себе погано і розійшлися по домівках. Господар знайшов іншого слугу. Минув час, і філософ - господар будинку, помітив, що друзі перестали його відвідувати, а сам він після їжі не здатний був міркувати. Подумав філософ, а потім звільнив нового кухаря і послав колишньому учневі записку з однією фразою: "Кухарська справа - не ремесло, а мистецтво".
Незабаром вчені мужі знову стали збиратися в будинку філософа. Обговорення переривалося тільки смачним обідом, який готував учень.
- Кухарська справа - не ремесло, а мистецтво, - кожен раз зазначав господар після обіду.

Текст №2.  (Слайд №13) 

Прочитайте з відповідною інтонацією текст. Визначте  його стильову приналежність. Які види речень використані у тексті? Яку стильову функцію вони виконують? Яку роль відіграє інтонація у цьому творі?

                                           Кухар -  важлива професія
Кухар – одна з найдавніших професій.  Добрий кухар цінується у всі часи і у всіх народів. Про кухарів, їх мистецтво складають прислів’я і приказки, розповідають легенди. Кажуть, що справжній кухар – то унікальне поєднання багатьох талантів. Фантазія, вміння поєднувати продукти, створювати нові страви і прикрашати їх цінувалися завжди.
Кухар повинен знати технологію приготування усіх видів страв та кулінарних виробів, особливості приготування національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь.
У кухаря обов'язково повинні бути естетичний смак, уява, творчі задатки. Він  повинен мати високий  загальний інтелект, добре розвинені дотик та нюх, координацію рухів. Крім того, кухар повинен бути швидкий, зібраний, акуратний, уважний, бути фізично витривалим, добре відчувати форму, лінію, кольори. 
Професія кухаря важка, але водночас  цікава, вона приносить людині як велике моральне, так і матеріальне задоволення. Також  дає можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю у їдальнях, кав’ярнях, ресторанах.

(За допомогою методу « ПРЕС» учні роблять  висновок  дослідження)

- Я вважаю….
- Тому що …
- Наприклад…
- Отже…      (Слайд №14)         
 

Викладач. Молодці,  дослідники.  Ви добре виконали це завдання і дослідили особливості вживання простих та складних речень у текстах художнього та публіцистичного стилів. 
Попередньо я теж провела власне дослідження і виявила, що у мові учнів, зазвичай, переважають прості  неускладнені речення. Користуватися лише такими конструкціями не можна, бо вони порушують плавність, смислову і ритмічну єдність, роблять мовлення примітивним. Тому хочу порадити вам, майбутні кухарі: не забувайте про прості ускладнені та складні речення, вдало оперуйте ними у своєму мовленні.
Як  вміло ви підбираєте інгредієнти для приготування страв, так само  повинні у своєму мовленні моделювати різні типи речень.

 

«Дослідження – моделювання»  (Слайд №15)
( Узявши за основу подані речення, кожна група виконує індивідуальні завдання)

Завдання для І групи дослідників.  (Слайд №16)

Узявши за основу речення «Вчені забули про професію кухаря», ускладнити  його:
а) звертанням;
б) однорідними членами;
в) вставним словом;
г) відокремленими членами речення.

Очікувані результати:
а) Вчені, ви забули про професію кухаря!
б) Вчені забули про корисну та творчу професію кухаря.
в) Вчені, мабуть, забули про професію кухаря.
г) Обговорюючи важливість інших професій, вчені забули про професію кухаря.


Завдання для ІІ групи дослідників.
 

Із речення «Хліб споживали завжди у великій кількості, вживали до рідких страв, картоплі і навіть каші» утворити такі моделі:
а) двох двоскладних простих речень;
б) складного складносурядного речення;
в) складного складнопідрядного речення;
г) простого речення, ускладненого відокремленими членами речення.  
 

 

Очікувані результати:
а) Українці споживали хліб завжди у великій кількості. Вони його вживали до рідких страв, картоплі і навіть каші.
б) Хліб споживали завжди у великій кількості, і люди його вживали до рідких страв, картоплі і навіть каші.
в) Хліб українці споживали завжди у великій кількості, бо його вживали до рідких страв, картоплі і навіть каші.
г) Українці споживали багато хліба, вживаючи його до рідких страв, картоплі і навіть каші.
 

Викладач.  Ви вже  навчилися моделювати різні види речень. На вашу думку, чи змінилися смислові відношення у реченнях, інтонація?
Учні.  Як бачимо, ту саму думку можна передати і простими реченнями, і складними, але при цьому змінюється стилістичний характер висловлювання. Наприклад, в простих ускладнених реченнях  спостерігаємо уточнення, логічний виклад думки, вираження сумніву.  Особливістю складних речень є ритмічність , плавність, чіткіше передаються логічні зв‘язки. Інтонаційно теж речення змінилися, бо робимо більші паузи між частинами, наголошуємо на вставному слові, звертанні, відокремленій обставині. 

Викладач. Кожне речення в мовленні має свій інтонаційний малюнок. Розділові знаки у реченні вказують, якою має бути інтонація: пришвидшена чи повільна, підвищена чи знижена тощо.
Проведемо  «Лінгвістичне  спостереження».  (Слайди  №17-№18)
Із  відеосюжету  простежимо за інтонацією мовця, її значенням  у тексті.
 

(Учні дивляться відео -  гумореску Павла Глазового «Як вареники варили кум і я»)

Учні. Інтонація мовця вказує на те, що це гумореска. Є і здивування, і жартівлива дотепність, підвищення тембру голосу,  за допомогою пауз на місці тире  створюється композиційна інтрига.   Як ми помітили, речення, ускладнені однорідними членами, читаються з пришвидшеною, перелічувальною інтонацією. У складних безсполучникових реченнях переважає інтонація протиставлення.

Викладач.  Показник мовної майстерності – це вміння використовувати у мовленні різноманітні синтаксичні конструкції, не губити розділових знаків, щоб не втратити власні емоції.

Метод  «Коло міркувань»  ( Слайд №19)

Викладач.  Вам як майбутнім кухарям доведеться користуватися різними кулінарними рецептами, навіть створювати авторські. Для цього теж потрібні знання мови. Розглянемо декілька видів кулінарних рецептів.

 

Український червоний борщ    ( Слайд №20)
Інгредієнти на 3,5 - 4 л. води:

  • яловичина - 600-700 г
  • буряк - 500 г
  • картопля - 500 г
  • морква - 200 г
  • цибуля - 200 г
  • помідори - 300 г або 3 ст. л. томатної пасти
  • капуста - 300 г
  • часник - 3-4 зубчики часнику
  • лавровий лист - 3-4 шт.
  • оцет - 1-2 ч. л.
  • сіль, перець

    Приготування:
    Сирі столові буряки шаткують соломкою, додають оцет, жир, томати, пюре, трохи бульйону і тушкують до напівготовності. Ріпчасту цибулю, моркву, петрушку шаткують соломкою і пасерують із жиром. М’ясо – кістковий бульйон проціджують, доводять до кипіння. У киплячий бульйон кладуть нарізану часточками картоплю, доводять до кипіння, кладуть нашатковану капусту і варять 10-15 хв, а потім тушковані буряки, пасеровані овочі. За 5-10 хв до закінчення варіння кладуть солодкий перець, нарізаний соломкою, пасероване розведене бульйоном борошно, сіль, цукор, спеції. Готовий борщ заправляють салом шпиг, розтертим часником, настоюють 20 хв.
    Перед подаванням у тарілку кладуть м’ясо, наливають борщ, додають сметану, посипають зеленню. Окремо подають пампушки з часниковою підливою. 

Викладач.  Поміркуйте: у якому стилі  створений цей  кулінарний  рецепт?
Які види речень тут вжито? Яке стилістичне навантаження цих речень?

( Учні на основі власних міркувань або з допомогою викладача роблять висновок, що цей текст кулінарного рецепту складений у науковому стилі. У тексті вжито односкладні неозначено-особові  речення, ускладнені однорідними членами речення, які передають певну інформацію про страву  та поетапний  процес приготування цієї страви. )

А в якому стилі написаний цей кулінарний рецепт? Які речення використані у тексті?  (Слайд №21)

Борщ – червоний традиційний –
Витвір, дійсно, геніальний.
Він пройшов і голод, й війни,
Потрясіння соціальні.

Як його приготувати,
Добре знають господині,
І рецепти в кожній хаті
Зберігаються й донині!

Овочі беріть з базару,
Гарне м'ясо для відвару –
Й вийде Борщ у вас на славу –
Запашний, п’янкий, яскравий!

(Учні довели, що цей рецепт створений у художньому стилі. У тексті переважають прості речення, ускладнені однорідними  членами речення, що відображають українську культуру і традиції. Такий художній кулінарний рецепт створений з метою рекламувати страву і заохочувати господинь її приготувати).

Викладач. Також кулінарні  рецепти  можуть  бути складені  у публіцистичному стилі. Їх друкують у різних жіночих журналах. У таких рецептах замість грамів вживаються слова склянка борошна, ложка сметани тощо. Речення  у таких рецептах переважають прості односкладні або ускладнені однорідними членами речення.
Тож майбутні кулінари,  для вас я інформація буде корисною у вашій професійній кар’єрі. 

V. Закріплення умінь і навичок.

Викладач. Для закріплення умінь і навичок пропоную вам невеличке змагання між групами – гру «Хто швидше?» у вигляді тестових завдань. Котра група дасть швидше відповідь,  отримує бал.  Найбільша кількість балів визначить переможця.  (Слайди №22-№23)

Тести.
1. Укажіть просте односкладне речення
А.Півхлібини, п’ять цибулин та картоплин з десяток поклала мати в торбу
    подорожню.
Б. Хлібина була така, що її вистачило на всю групу.
В. Мене в цій хаті привітали, нагодували.
Г. Ви знаєте, як пахне хліб?

2. Простим ускладненим є речення
А. Хліб – символ добробуту.
Б. Вироби з солодкого тіста відомі на Україні ще з сивої давнини.
В. З хлібом у нас зустрічають гостей, хліб на весіллях цвіте в короваї.
Г. Традиції, пов’язані з хлібом, продовжують жити й сьогодні.   

 

3. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження  речення «Як смачно пахне ковбаса…» обрати
А. так проститься до рота.
Б. і помідори в банці зашарілись.
В. тихенько причаївшись у тарілці.
Г. щоб нею ми поласували.
 

 

4. Складнопідрядне  означальне речення утвориться, якщо до головної частини «Жайворонки – печиво…» додати
А. виготовлене на свято Сорока святих.
Б. обрядове, символізувало весну.
В. обрядове, бо символізує зустріч із рідною землею.
Г. що випікали на свято Сорока святих.

5. Речення «У холодному цеху виконують первинну обробку і  порціонування страв» належить до
А. наукового стилю;
Б. художнього стилю;
В. розмовного стилю;
Г. публіцистичного стилю.


VІ. Підсумок уроку
Викладач.  На сьогоднішньому уроці ми досліджували особливості вживання простих і складних речень у мовленні та інтонування різних видів речень. Цей матеріал буде для вас корисний у подальшому вашому житті, адже правильне, лаконічне спілкування – це запорука вашого професійного успіху.

На завершення  прийміть від мене такі лайфхаки українською:  (Слайд №24)
1. У своєму мовленні використовуйте не лише прості речення, але й не забувайте про складні синтаксичні конструкції.
2. Урізноманітнюйте власне  мовлення односкладними простими реченнями у всіх стилях.
3. Умійте передавати свої емоції за допомогою інтонаційної забарвленості речень. 
4. Не забувайте, що складні речення у текстах різних стилів повніше передають думку, чіткіше передають логічні зв’язки. 
5. Умійте робити дива із реченнями, і ваше мовлення буде багатим, чистим, емоційним.
 
«Акмеологічна хвилинка»  (слайд №25)
1. Поміркуйте, що корисного для себе винесли з цього уроку?
2. Які вміння вдосконалили?
3. Що вам потрібно ще  у майбутньому вдосконалювати?
 

Оцінювання й мотивація навчальних досягнень учнів за допомогою карток самооцінювання.


VIІ. Домашнє завдання   (Слайд №26)
1. Опрацювати теоретичний матеріал з підручника О.В. Заболотного «Українська мова» для 11 класу §5-6 , с. 52-57. 
2. Написати  творчу роботу «Добрий кухар вартий семи лікарів». ( І група – у художньому стилі; ІІ  група - у публіцистичному стилі)
 

 

 


 

          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посіб.- Львів: Світ, 2003.
2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник.- К.: «Академія», 2004.
3. Дудик П. С. Стилістика української мови: Навч. посіб. – К.: «Академія», 2005.
4.Заболотний О.В. Українська мова: підручник для 11 кл.загальноосвіт. навч.   закл.: рівень стандарту. – К.: Генеза, 2011. – С.52-57.
5. Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник, - 3-те вид.; випр. і доп.- Х.: «Школа», 2007.
6. Капелюшний А. О. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посіб.- Вид. 2-ге - Львів: ПІАС, 2007.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1.
Вправа  «Склади пазл».  

1. Переріжу на дві половини зелену капусту.
2. Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб.
3. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
4. Некоректно їсти хліб з великого шматка.
5. Святий  вечір. Кутя. 
6. Печиво їли усі члени сім’ї.
7. Особлива цінність овочів полягає в тому, що вони містять у своєму складі всі поживні речовини.
8. Ціни на продукти зростають, але їхня якість не поліпшується.
9. Народжувалася дитина – йшли з хлібом.


 

Додаток №2.
 

                                             Притча "Чому учень повернувся"

 Зібралися якось філософи і засперечалися, яка професія важливіша.
Один сказав: - Учитель - найпотрібніший. Без освіти прогрес зупиниться.
- Без будівельників людині ніде буде сховатися, і людство позбудеться прекрасних будівель, - заявив другий філософ.
- Музиканти, художники і поети роблять наше життя особливим. Мистецтво відрізняє людину від тварин, - вигукнув третій філософ.
Тут у розмову втрутився учень і одночасно слуга господаря будинку.
- Вельмишановні вчені, ви забули про професію кухаря.
- Тобі не можна втручатися в нашу бесіду. Кухарська справа - не мистецтво. Іди готуй обід, - розсердився господар.
Учень мовчки вийшов з кімнати.
У цей день обіду філософи не дочекалися, учень зник. Довелося господареві самому готувати обід. На жаль, після їжі філософи відчули себе погано і розійшлися по домівках. Господар знайшов іншого слугу. Минув час, і філософ - господар будинку, помітив, що друзі перестали його відвідувати, а сам він після їжі не здатний був міркувати. Подумав філософ, а потім звільнив нового кухаря і послав колишньому учневі записку з однією фразою: "Кухарська справа - не ремесло, а мистецтво".
Незабаром вчені мужі знову стали збиратися в будинку філософа. Обговорення переривалося тільки смачним обідом, який готував учень.
- Кухарська справа - не ремесло, а мистецтво, - кожен раз зазначав господар після обіду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №3.
 

                                           Кухар -  важлива професія
Кухар – одна з найдавніших професій.  Добрий кухар цінується у всі часи і у всіх народів. Про кухарів, їх мистецтво складають прислів’я і приказки, розповідають легенди. Кажуть, що справжній кухар – то унікальне поєднання багатьох талантів. Фантазія, вміння поєднувати продукти, створювати нові страви і прикрашати їх цінувалися завжди.
Кухар повинен знати технологію приготування усіх видів страв та кулінарних виробів, особливості приготування національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь.
У кухаря обов'язково повинні бути естетичний смак, уява, творчі задатки. Він  повинен мати високий  загальний інтелект, добре розвинені дотик та нюх, координацію рухів. Крім того, кухар повинен бути швидкий, зібраний, акуратний, уважний, бути фізично витривалим, добре відчувати форму, лінію, кольори. 
Професія кухаря важка, але водночас  цікава, вона приносить людині як велике моральне, так і матеріальне задоволення. Також  дає можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю у їдальнях, кав’ярнях, ресторанах.


Додаток №4.

1. Узявши за основу речення «Вчені забули про професію кухаря», ускладнити  його:
а) звертанням;
б) однорідними членами;
в) вставним словом;
г) відокремленими членами речення.

2. Із речення «Хліб споживали завжди у великій кількості, вживали до рідких страв, картоплі і навіть каші» утворити такі моделі:
а) двох двоскладних простих речень;
б) складного складносурядного речення;
в) складного складнопідрядного речення;
г) простого речення, ускладненого відокремленими членами речення.  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 5.

 

Український червоний борщ    ( слайд №20)
Інгредієнти на 3,5 - 4 л. води:

  • яловичина - 600-700 г
  • буряк - 500 г
  • картопля - 500 г
  • морква - 200 г
  • цибуля - 200 г
  • помідори - 300 г або 3 ст. л. томатної пасти
  • капуста - 300 г
  • часник - 3-4 зубчики часнику
  • лавровий лист - 3-4 шт.
  • оцет - 1-2 ч. л.
  • сіль, перець

    Приготування:
    Сирі столові буряки шаткують соломкою, додають оцет, жир, томати, пюре, трохи бульйону і тушкують до напівготовності. Ріпчасту цибулю, моркву, петрушку шаткують соломкою і пасерують із жиром. М’ясо – кістковий бульйон проціджують, доводять до кипіння. У киплячий бульйон кладуть нарізану часточками картоплю, доводять до кипіння, кладуть нашатковану капусту і варять 10-15 хв, а потім тушковані буряки, пасеровані овочі. За 5-10 хв до закінчення варіння кладуть солодкий перець, нарізаний соломкою, пасероване розведене бульйоном борошно, сіль, цукор, спеції. Готовий борщ заправляють салом шпиг, розтертим часником, настоюють 20 хв.
    Перед подаванням у тарілку кладуть м’ясо, наливають борщ, додають сметану, посипають зеленню. Окремо подають пампушки з часниковою підливою. 

Додаток №6.

Тести.
1. Укажіть просте односкладне речення
А.Півхлібини, п’ять цибулин та картоплин з десяток поклала мати в торбу
    подорожню.
Б. Хлібина була така, що її вистачило на всю групу.
В. Мене в цій хаті привітали, нагодували.
Г. Ви знаєте, як пахне хліб?
2. Простим ускладненим є речення
А. Хліб – символ добробуту.
Б. Вироби з солодкого тіста відомі на Україні ще з сивої давнини.
В. З хлібом у нас зустрічають гостей, хліб на весіллях цвіте в короваї.
Г. Традиції, пов’язані з хлібом, продовжують жити й сьогодні.   
3. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження  речення «Як смачно пахне ковбаса…» обрати
А. так проститься до рота.
Б. і помідори в банці зашарілись.
В. тихенько причаївшись у тарілці.
Г. щоб нею ми поласували.
 

 

4. Складнопідрядне  означальне речення утвориться, якщо до головної частини «Жайворонки – печиво…» додати
А. виготовлене на свято Сорока святих.
Б. обрядове, символізувало весну.
В. обрядове, бо символізує зустріч із рідною землею.
Г. що випікали на свято Сорока святих.
5. Речення «У холодному цеху виконують первинну обробку і  порціонування страв» належить до
А. наукового стилю;
Б. художнього стилю;
В. розмовного стилю;
Г. публіцистичного стилю.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Баклан Світлана Станіславівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Галіцька Марина Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Українська мова (академічний, профільний рівень) 11 клас (Шелехова Г.Т., Бондаренко Н.В., Новосьолова В.І.)
Додано
7 березня 2018
Переглядів
6805
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку