Методичні рекомендації "Основні труднощі сприйняття англійської мови на слух та методи їх подолання"

Ходова З.В., учитель англійської мови ЗОШ №32

Основні труднощі сприйняття англійської мови на слух

та методи їх подолання

Проблема навчання аудіюванню учнів є досить поширеною проблемою серед вчителів.

Рівень сформованості аудитивних навичок учнів повинен відповідати запитам сучасного суспільства.  Сприйняття англійської мови на слух - це не лише один з найскладніших видів навчальної діяльності, але й важлива передумова формування іншої мовленнєвої діяльності, насамперед говоріння.

Практична мета навчання аудіюванню полягає в тому, щоб навчити учнів розуміти на слух іноземну мову. Вчитель повинен усвідомлювати механізм аудіювання, враховувати труднощі, добре володіти методикою навчання цього виду мовленнєвої діяльності, а також зацікавити учнів до виконання цієї роботи.

Навчанню аудіюванню в методиці викладання іноземних мов надається велике значення, так як сприйняття іншомовної мови на слух - процес складний і вимагає від учня максимальної уваги, а від вчителя - послідовної підготовки до розвитку виду мовленнєвої діяльності.

Вивчаючи англійську мову, переважна більшість учнів мають труднощі з розумінням і сприйняттям мови на слух, але наряду з цим учень може чудово читати і писати майже  без помилок.

Сприйняття та розпізнання мовленнєвого повідомлення на слух може бути пов’язане з труднощами об’єктивного характеру, які не залежать від самого слухача. Важливу роль у сприйнятті іншомовної мови на слух відіграють психофізичні особливості учня: ступінь розвитку мовленнєвого слуху, пам’яті, концентрація уваги, інтересу і т.п.

Велике значення мають також індивідуальні особливості учнів, такі як винахідливість, кмітливість, вміння слухати та швидко реагувати на всілякі сигнали комунікації: паузи, логічний наголос, риторичні запитання, вміння переключатися з однієї розумової діяльності  на іншу.

Складності сприйняття англійської мови на слух можуть залежати від мовних особливостей аудіотексту та його відповідності мовленнєвому досвіду: тривалість повідомлення та наявність чи відсутність зорової опори у формі наочності, що ілюструє зміст повідомлення. Розповідь за малюнком або аудіо фільм сприймається учнями легше, ніж така ж розповідь без опори на наочність.

Особливу увагу треба звертати на умови, за яких сприймається текст учнями: темп мовлення (середній темп 140-150 слів за хвилину), кількість пред’явлених слів, джерело пред’явлення. Читання тексту вчителем, до голосу якого учні звикли, полегшує розуміння. Аудіювання аудіо запису зумовлює значні труднощі через незвичне для учнів звучання голосу та відсутність зорового контакту.

Ще одна проблема, яка існує у сприйнятті мови на слух - це недостатній словниковий запас учнів, який  необхідно постійно поповнювати. Труднощі виникають у зв’язку з кількісним збільшенням словникового матеріалу і його різноманітністю (незнайома лексика, ідіоматичні вирази, розмовні зразки, кліше, абревіатури та інше), наявністю багатозначних слів, омонімів (hour-our), паронімів (economic-economical), слів, що виражають парне поняття (answer-ask, give-take). Незнайомі слова неправильно орієнтують слухача щодо подальшого змісту тексту.

        Існують також граматичні труднощі в розумінні мови на слух. Наприклад, різні частини мови в англійській мові збігаються за формою: to work – work , to answer – answer, to cover- cover. Чималу складність представляє розуміння на слух формотворчих суфіксів і флексій англійської мови (наприклад, -s може бути суфіксом множини іменників, формою присвійного відмінка і закінченням 3-ої особи однини дієслів теперішнього неозначеного часу.) Часто у реченні спостерігається пропуск сполучника перед підрядними реченнями (наприклад, The book you told me…,  I haven’t got the thing you want…)

        Ускладнюють розуміння скорочення та фонетичні зв’язки:

      а) слабкі форми, граматичні дієслова, у тому числі модальні,  службові слова і заперечні форми рідко вимовляються повністю (We’ll, He’ll,  you’ve, can’t, It’s, haven’t, hasn’t, He’s, We’re, What’s, That’s etc.) Розпізнати службові слова, які не мають самостійного лексичного значення, на слух нелегко, тому що вони часто перебувають у ненаголошеному стані, а тому редукуються (give her hat) і зливаються з іншими словами. Відбувається редукція голосного звуку – якісна або кількісна, тобто голосний звук стає більш коротким, або зникає повністю. Це є нормою розмовної англійської мови.

     б) існують також фонетичні зв’язки, у яких кожне слово, яке починається з голосного звуку, об’єднується з попереднім йому словом. Це ускладнює чітке розпізнавання кожного слова. Дуже важливо враховувати те, що в англійській мові є багато голосних звуків: монофтонгів і дифтонгів і деякі з них, дуже схожі. Існує багато слів, у яких приголосні однакові, але зміна схожих голосних звуків призводить до зміни значення слова. Наприклад: ship-sheep, hurt-heart, bill-bell. Зрозуміти значення слова важко, якщо голосні звуки схожі, а ще важче, якщо такого звуку не існує в рідній мові.  Для розуміння англійського мовлення необхідно добре знати, як вимовляється те чи інше слово. Крім того, важливо мати на увазі те, що вимова може варіюватися в поєднанні з іншими словами, а також залежно від акценту і темпу мови.

Під час роботи над текстом учням потрібно, по-перше, завжди перевіряти за  транскрипцією вимову нових, а часом і старих слів, а по-друге, якомога більше по можливості слухати англійську мову і звертати увагу на те, як звучать слова. Я часто нагадую учням, що дуже багато слів, які звучать англійською мовою однаково, можуть відрізнятися написанням (spelling). Недарма кажуть, що 70% англійських слів читаються не за правилами читання.

  Часто учням бажано мати друкований варіант аудіо тексту, який вони слухають і звертатися до нього. Це відбувається тоді, коли текст несе цікаву інформацію, але насичений значною  кількістю незнайомих слів та містить складні граматичні явища. Спочатку учні слухають аудіо текст два-три рази без зорової опори, намагаючись зрозуміти основний зміст, далі читають сам текст, звертаючи увагу на написання незнайомих слів і  вже потім, вони слухають зміст, дивлячись на текст.

Текст для аудіювання може являти собою повідомлення, опис у пізнавальних цілях, цікаву зв’язну розповідь, жарт, загадку, тематичне повідомлення, інструкцію до яких-небудь  дій.   

Для початкового етапу середньої школи призначені тексти тривалістю до 1-ої хвилини, у середній ланці цей показник збільшується до 1,5-2 хвилин, а в старших класах - до 3-х хвилин.

Установку перед аудіюванням можна давати загальну для всього класу, можна варіювати по рядах, за  варіантами, можна, враховуючи диференційований підхід, давати різні установки різним учням в залежності  від їх рівня володіння іноземною мовою. Учні повинні звертати увагу на слова, які виділяються інтонаційно. Вони, як правило, містять основну інформацію. Після першого прослуховування учні повинні намагатися зрозуміти основну ідею розповіді. Звернути увагу на деталі вони зможуть, коли будуть слухати його вдруге. Іноді корисно прослухати текст кілька разів, поки кожне слово не стане зрозумілим, а іноді перевірити наскільки учні розуміють зміст після одноразового прослуховування.        Найголовніше - учні повинні отримувати задоволення від прослуховування.

Сприйняття мови при безпосередньому контакті вчителя та учнів полегшується тим, що вчитель, знаючи свою аудиторію і спостерігаючи реакцію учнів, може використовувати різні засоби для забезпечення сприйняття свого мовлення: а саме, знижує темп, тлумачить зміст висловлювання, варіює мовні засоби. Досвід показує, що якість аудіювання залежить від характеру мовлення. Мова при безпосередньому спілкуванні сприймається краще, ніж мова в механічного запису. Коли говорить вчитель, учні спостерігають за його артикуляцією, інтонаційним оформленням мовлення, мімікою, жестами, що підкріплює і доповнює слухові відчуття. Слухання тільки вчителя, тим не менш, не розвиває в учнів здатності долати весь комплекс труднощів аудіювання: розуміння мови різних осіб, що відрізняються тембром, висотою голосу, темпом, дикцією, манерою говоріння. Це доповнюється технічними аудитивними джерелами.

На сьогоднішній день є безліч  матеріалів для аудіювання: радіопередачі, аудіокниги, фільми, пісні тощо.. Найкраще навички аудіювання розвиваються під час перегляду  телевізійних передач англійською мовою. Пояснити це можна тим, що учні не тільки слухають цікавий для них текст, але і бачать картинку, яка допомагає зрозуміти зміст програми.

Практика і регулярні заняття - ключ до успіху. У наш час, на щастя, є багато можливостей послухати англійську мову, наприклад, інтернет-сайти, створені спеціально для тих, хто вивчає англійську мову. Вони хороші тим, що там можна знайти матеріал різного ступеня складності. За допомогою аудіовізуальних засобів і шляхом підбору різноманітного цікавого матеріалу, можливо зробити процес навчання аудіювання захоплюючим, здатним підтримати високий мотиваційний рівень учнів і формувати у них стійкий інтерес до вивчення іноземної мови.                                   

На своїх уроках я намагаюсь підбирати такі тексти для аудіювання, у ході роботи з якими учні висловлюють моральне ставлення до дійсності, уміння приймати рішення та нести відповідальність за них. Щоб такі вправи досягли мети, враховую особливості віку учнів та тем, які можуть зацікавити кожного учня та колектив в цілому.

Однією з умов при відборі матеріалів для аудіювання я вважаю його автентичність. Особливо важливі автентичність навчальної та мовленнєвої діяльності. Завдяки автентичності матеріалів для прослуховування, учні знайомляться з культурою мови, що вивчається. Автентичний текст відтворює природні обставини, характерні для реального життя носіїв мови. Якщо в такому тексті є реальні персонажі, це надає йому емоційності та виразності.

Ще одним ефективним засобом створення мотивації до вивчення англійської мови являються тексти, присвячені молодіжним проблемам. Ці проблеми цікавлять старших школярів. Якщо під час уроку я використовую аудіотексти, пов’язані з проблемами самостійності молоді у сучасному житті, з проблемами особистості,  то такі тексти зазвичай сприймаються з великим інтересом та ведуть за собою жваву дискусію.

Вчителю завжди  потрібно пам’ятати, що навчання аудіюванню має бути поступовим, від простого до складного. По-перше, слід починати з невеликих за тривалістю текстів та тих, які легко сприймаються. Короткі повідомлення легше утримати в пам’яті й легше осмислити. Для перших тренувань підійдуть повільні пісні, невеликі діалоги, уривки мультфільмів, де герої говорять чітко, не «з’їдаючи» слова. По-друге, дуже гарною підмогою є друкований текст. Сприймати мову на слух, без друкованого тексту іноді важко навіть для тих, хто гарно нею володіє. 

Ускладнення процесу аудіювання може проходити за такою схемою:

• дворазове пред’явлення – одноразове пред’явлення;
• використання зорової опори – відсутність її;
• уповільнений темп – нормальний темп.

Вважається, що немає чітких рекомендацій, як вчитель повинен навчати аудіюванню. Це залежить від багатьох чинників. Але треба пам’ятати, що робота з аудіотекстом повинна проводитись на уроці у такій послідовності:

•         підготовчий етап – введення учнів  в ситуацію ( зняття труднощів, а саме: використання незнайомої лексики, власних імен);
•         процес слухання і виконання завдання (вилучення необхідної інформації);
•         підсумкова робота (дискусія, обговорення важливих питань, інтерактивні ігри).

Отже, у процесі навчання аудіюванню передбачається 3 етапи роботи:

,інструкція, презентація аудіоматеріалу та контроль прослуханого.

Контролю розуміння я намагаюсь відвести небагато часу і водночас надаю йому індивідуального характеру. На мою думку  найбільш раціональним є поєднання коротких письмових завдань для слабких учнів із усними завданнями творчого характеру для сильніших учнів. В аудіюванні беруть участь усі учні класу, тому й оцінку за виконання має отримати кожен.

В процесі навчання англійській мові вже в першому класі необхідно прищеплювати учням культуру слухання. Вони з перших уроків повинні зрозуміти, що вміння слухати – запорука успіху у вивченні мови.

Для початкової школи можна проводити цікаві вправи з аудіювання.

1. На розпізнавання фонетичних одиниць:

- послухати звуки і визначити голосні та приголосні звуки(підняти руку, показати картку)

[r] [t] [h] [a:] [u] [i:] [v] [m][ k] etc.

- послухати слова та визначити в них голосні звуки

[a:]-bad, farm, duck, car, black, yard

[o:]-horse, dog ,stop, corner, clock

- послухати іменники, які мають значення множини

monkeys, cat, pig ,dogs, rats, lion, zebras

2. На розпізнавання лексичних одиниць:

• послухати  команди – накази і показати, виконати їх

stand up, open the door, wash your face, fly, jump

• прослухати речення і розфарбувати предмет у відповідний колір

The lamp is yellow

The cat is black

The rose is pink

• прослухати набір окремих слів та побудувати з них речення

Sunday, play, hockey, on, they - They play hockey on Sunday

She, nice, a, girl, is - She is a nice girl.

зберіть портфель,розташуйте меблі (у ляльковому будиночку, малюнки на магнітній дошці), одягніть ляльку і т. д. у відповідності до прослуханого тексту

3. На розпізнавання граматичних явищ:

• прослухати речення і показати картку з пропущеними словами

Bill…big.  I…eight. My father…a doctor. We…pupils. The girls…in the yard

• прослухати речення і визначити його тип (стверджувальне,заперечне,питальне) та показати сигнальну картку «+», «-», «?».

Are you six? I have got a sister. My brother is not a pupil. Cats like milk.

• прослухати питання та вибрати коротку відповідь відповідної граматичної форми (з наочністю)

Can she play ball?           Yes, she does

                                                           Yes, she can 

                                                           Yes, she has 

4. Вправи, які виконуються після прослуховування тексту і направлені на контроль розуміння та залучення учнів до творчої діяльності:

• вправи-тести  «True» - «False»;
• відповісти на запитання;
• переказати зміст прослуханого тексту (на рідній мові, на англ. мові);
• надати характеристику героям тексту;
• бесіда за змістом;
• прослухати речення і сказати до кого з героїв вони відносяться.
•  

Таким чином, підводячи підсумок, важливо зазначити, що організовуючи процес навчання сприйняття англійської  мови на слух, вчителю потрібно пам’ятати про основні труднощі, які виникають під час навчання та вміло використовувати методи для їх подолання.  Цей процес зумовлює дотримання індивідуального, диференційованого, а також творчого підходу вчителя до планування уроку для того, щоб досягти значних успіхів та хороших результатів у формуванні умінь і навичок аудіювання і надати учням реальні, міцні знання. Кінцевий результат такої роботи - багатогранний розвиток особистості.