Методичні рекомендації по проведенню спортивних заходів в загальноосвітній школі.

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

НМЦ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

Організація фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів в загальноосвітніх навчальних закладах

 

Виконала:

Мазур Раїса Сергіївна,

вчитель фізичної культури

школи І-ІІІ ступенів №284

Дарницького району м. Києва

Категорія: вища

 

 

Керівник: Черпак Ю.В.

 

 

Зміст

1. Концепція організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи в загальноосвітніх школах. Актуальність проблеми………………………….3
2. Задачі організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи….6
3. Вікові особливості учнів при проведення заходів спортивної направленості......................................................................................................7
4. Сутність і зміст організації спортивно-масових заходів……………………9
5. Умови розробки і реалізації концепції організації заходів………………….10
6. Стратегія  розвитку і принципи організації фізичної культури і спорту серед школярів……………………………………………………………………….11
7. Види організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи в школі…………………………………………………………………………….14
8. Методика проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів…………………………………………………………………………...15
9. Результативність……………………………………………………………….20
10. Висновки………………………………………………………………………21
11.  Список використаної літератури……………………………………………..23

 

Концепція організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи в середньо освітніх школах. Актуальність проблеми.

 В сучасному світі суттєво піднімається роль фізичної культури і спорту як фактору удосконалення людини і суспільства. Здоровий спосіб життя, фізична культура і спорт  в цілому стають  таким соціальним феноменом, який об’єднує силою і національною ідеєю, що сприяє розвитку сильної держави і здорового суспільства. В багатьох закордонних країнах  фізкультурно-оздоровча и спортивна діяльність об’єднує зусилля держави, його владних, суспільних і приватних організацій, закладів і соціальних інститутів.

 Стійка світова тенденція підвищення соціального значення фізичної культури і спорту проявляється в підвищенні ролі держави в їх розвитку, в самому широкому використанні фізичної культури і спорту в зміцненні здоров’я населення.

 За фізичним станом людського потенціалу Україна суттєво відстає від передових країн.   Здоров’я і здоровий спосіб життя поки не займають перші місця в ієрархії потреб людини нашого суспільства. На теперішньому етапі здоров’я дітей і молоді має загрозливий характер і динаміка розвитку показників здоров’я неблагополучна. Сьогодні майже не зустрінеш практично здорову дитину. Відсутність самої культури фізичного розвитку відчувається майже в кожній другій українській сім’ї. Не вироблена потреба до регулярних занять фізичною культурою. Інтенсивність навчального  процесу учнів дуже висока, що теж являється одним із основних факторів послаблення здоров’я і росту кількості різноманітних відхилень в стані здоров’я. Починами цих відхилень являється малорухливий спосіб життя(гіподинамія), накопичення негативних емоцій без фізичної розрядки, внаслідок чого відбуваються психоемоційні зміни: замкнутість, неврівноваженість, збільшена збудливість. Тривога за результат і його очікування призводять до збільшення психічного навантаження, нервовим потрясінням, шкільним стресам і забирають бажання бути активним. Всі ці вищеперераховані причини призводять до того, що дитина не тільки має проблеми зі здоров’ям, але ще у неї з’являються проблеми особистісного характеру. Відсутність стійких інтересів і захоплень, пов’язаних з розширенням свого кругозору, апатія. Закритість - це ті симптоми, які пов’язані з малорухливим способом життя. При цьому національна система фізичного, духовного і морального оздоровлення населення, пропаганди здорового способу життя потребує негайного коректування. Тому всі  середні загальноосвітні навчальні заклади  ставлять перед собою мету: покращити здоров’я школярів, приймати міри по покращенню людського ресурсу, формування у школярів здорового способу життя, нових цінностей, включаючи високий рівень національного патріотизму.

 Фізична культура, здоровий спосіб життя, являючись однією із граней загальної культури людини, в більшості своїй визначає поведінку людини в навчанні, на виробництві, в побуті, спілкуванні, сприяє вирішенню соціально – економічних, виховних і оздоровчих задач. Турбота про розвиток фізичної культури і спорту серед школярів - сама важлива функція, стратегічна задача виховної навчальної лінії  школи, що забезпечує введення в життя гуманістичних ідеалів, цінностей і норм, відкриває широкий простір для виявлення здібностей учнів, задоволення їх інтересів і потреб, активізації людського фактору.

        В фізкультурно-спортивній сфері через різноманітність її організаційних форм максимально збалансовані і зближені суспільні  інтереси. Вона сприяє довголіттю людини, згуртуванню сім’ї, формуванню здорового морально – психологічного клімату в різних соціально – демографічних групах, зниженню травматизму і захворюваності.

       Здоров’я людини – національне багатство, яким людина володіє не тільки для себе, тому що без здоров’я не може бути ні високоякісної праці, ні радості, ні науково – технічного прогресу.

         Пропаганда здорового способу життя – це форма профілактики розповсюдження наркотиків, алкоголізації дітей і підлітків, попередження бродяжництва і безконтрольності з боку батьків. Школа є  універсальним середовищем формування нової якості життя, де здоров’я духовне, моральне і фізичне стає звичною формою проживання індивідууму. Саме навчальні заклади є тим місцем, де діти і підлітки проводять більшу частину свого активного часу і визначають їх подальшу долю. Специфіка процесу навчання полягає у великому і виховному потенціалі. І сучасному педагогу необхідно не тільки замітити глобальні зміни в суспільстві, але і зрозуміти його нові вимоги до випускників, що виходять в самостійне життя, для того, щоб мінімізувати їх труднощі в адаптації до дорослого життя. Там, де суперечності у відношенні до світу і до себе стають конфліктними, заглиблюються і загострюються, а не вирішуються, там виникають внутрішні передумови для відхилень в поведінці, а в подальшому - в формуванні негативних якостей. Депресивні переживання, нерозбірливість почуттів підлітків стають факторами особливої вразливості. Тому школа має можливість стати безпечним місцем, що захищає підлітків від негативних факторів, що впливають на їх розвиток і психосоціальне благополуччя; стати середовищем, що забезпечує формування культури, відповідно нормам поведінки і здорового способу життя.       

Позакласна спортивна та фізкультурно-оздоровча робота стає невід’ємною частиною педагогічного процесу, що направлений на виховання всебічно фізично та духовно розвинутої особистості. Цьому сприяє організація і проведення спортивно-масових заходів.

 

Задачі організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи.

Задачі організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи в школі, які вирішуються в процесі позакласної роботи, дуже різноманітні:

• Створення умов для соціалізації особистості підлітка на ранній стадії його розвитку;
• Пропаганда і утвердження здорового способу життя серед дітей і підлітків, їх батьків, педагогів школи;
• сприяння зміцненню здоров’я, загартовуванню і різнобічному фізичному розвитку школярів;
• організація змістовного, пізнавально-розважального відпочинку дітей і підлітків;
• виховання їх в дусі патріотизму, колективізму і дружби, вироблення високих морально-вольових якостей, підвищення дисципліни та організованості;
• широкий розвиток окремих видів спорту в школі і підвищення спортивно-технічних результатів учнів;
• здійснення моніторингу здоров’я дітей і підлітків і оцінка ефективності проведених заходів;
• підбиття підсумків навчально-тренувальної роботи, виконання спортивної класифікації, виявлення інтересів дітей до окремих видів спорту, залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами, пропаганда та популяризація спорту.

Школа має велику, неоціненну роль у фізичному вихованні підростаючого покоління. Через неї проходять діти, і від того, як вчитель зможе прищепити стійку любов до фізичної культури та спорту, залежить, наскільки міцними, здоровими і вольовими вступлять в доросле життя випускники школи.

Добре продумана система позакласної роботи багато в чому сприяє фізичному вихованню і розвитку спорту серед школярів. Щоб досягти масового охоплення учнів позакласною роботою, використовуються найрізноманітніші форми організації: спортивні змагання, фізкультурні свята, заняття в спортивних секціях тощо. Особливу увагу при проведенні цих заходів потрібно виділяти відповідності навчальному матеріалу, що вивчається на уроках, щоб поєднання навчальних і позакласних заходів сприяло вдосконаленню рухових навичок і вмінь дітей, сприяло зміцненню здоров’я, прищеплювало учням любов до систематичних занять фізичною культурою і спортом.

Вікові особливості учнів при проведення заходів спортивної направленості.

Проводячи спортивно-масові заходи, обов’язково враховуються особливості учнів.

Молодший шкільний вік (1-4 класи) характеризується достатнім розвитком серцево-судинної і дихальної систем. Це дозволяє проводити заходи зі значної інтенсивністю дій. Проте, незважаючи на більшу рухливість, діти швидко втомлюються, їх увага нестійка. Тому в ході заходів робляться короткі перерви для відпочинку. У школярів в цьому віці наочно-образне мислення. Виходячи з цього, організовуються конкурси, естафети, свята на основі сюжетів казок. Оскільки координація рухів у дітей ще не досконала, в заходи включаються дії, що вимагають прояв точності рухів, відчуття часу і простору.

Слабкий розвиток м’язів (особливо черевного пресу і спини) не допускає використання вправ с активними єдиноборствами, з перенесенням і передачею одне одному важких предметів. Разом з тим не протипоказані короткочасні силові вправи (перетягування канату). У дітей в цьому віці починають активно формуватися навички суспільної поведінки, зацікавленість в спільних діях, вміння боротися за своє місце і загальний порядок в колективі. Проте у дітей ще слабо розвинута здатність до розумового аналізу, незважаючи на те, що багато з них вже вміють відповідально відноситись до своїх вчинків, приховувати переживання, проявляти почуття товариства.

Середній шкільний вік (5-6 класи) характеризується зростаючою стійкістю організму до прояву фізичних зусиль. Підвищуються функціональні можливості, зникають неекономні рухи, які вимагають затрати сил, що дозволяє дітям приймати участь в заходах з великою інтенсивністю і відносною тривалістю рухової діяльності. В цьому віці зміцнюється кістково-зв’язковий апарат, продовжує розвиватись м’язова система, формується і зміцнюється вольова сфера, яскравіше проявляються такі якості, як сміливість, самостійність, рішучість та ініціатива. Разом з тим діти не завжди правильно розбираються, в якому співвідношенні знаходяться самостійність і дисциплінованість, активність і витримка, сміливість і обережність. В зв’язку з цим необхідно не допускати зайвого збудження і напруги.

Підлітковий вік (7-9 класи) характеризується інтенсивним розвитком і перебудовою всього організму. В заняттях фізичними вправами знаходять відображення багато особливостей цього перехідного віку, для якого характерно перетворення хлопчика в юнака, дівчинки – в дівчину. Посилено зростає кісткова система (особливо трубчасті кістки), діти помітно додають у зрості. Серцево-судинна система добре пристосовується до тривалих рухових дій безперервного характеру. До 14-15 років закінчується розвиток рухового аналізатора, що сприяє покращенню координації, точності і економічності рухів. Фізіологічна перебудова організму ускладнює діяльність нервової системи, що нерідко виражається в порушенні врівноваженості, загостренні почуття самолюбства. Тому необхідно проявляти тактовність і витримку, поєднуючи ці якості з вимогливістю.

У старшокласників (10-11 класи) широко застосовую вправи воєнно-прикладного характеру, спортивні ігри (волейбол, футбол тощо), всі ігрові форми сюжетно-конфліктного характеру без дотику і з дотиком до суперників.

Знання особливостей фізичного розвитку дітей дозволяє проводити спортивно-масові заходи на високому педагогічному рівні.  

Сутність і зміст організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи.

Під фізкультурно-оздоровчою роботою мається на увазі система дій, які направлені на розвиток особистісних ресурсів, формування позитивних стійких до стресу форм поведінки, установок на здоровий образ життя у школярів.

Під спортивно-масовою роботою мається на увазі залучення школярів до організованої спортивної зайнятості і участі в спортивно-масових заходах різного рівня. В той же час вказані види діяльності передбачають сукупність соціальних, правових і педагогічних мір по виявленню і усуненню причин і умов соціально обумовлених відхилень в поведінці неповнолітніх, і передбачає індивідуальну роботу з дітьми «групи ризику», що перебувають на обліку всіх видів.

Педагогічні зусилля школи сконцентровані на організації роботи, яка направлена на формування у молодого покоління орієнтації на здоровий образ життя, створення єдиного соціокультурного простору на території школи. Перед кожним вчителем фізичного  виховання виникає питання : як організувати діяльність учнів на уроці, щоб дати кожному учню оптимальне навантаження з врахуванням його підготовленості, групи здоров’я? Як розвивати інтерес учнів до занять фізичними вправами, потребу в здоровому способі життя, враховуючи появу більш сильніших інтересів в житті школярів? Як зробити заняття фізичними вправами і спортом більш цікавими для всіх дітей? Як зробити, щоб заняття фізичними вправами і спортом впливали на учнів, стимулюючи їх свідомий саморозвиток, самовдосконалення, самореалізацію. Тому ця проблема актуальна як для педагогічної науки, так і для практики.  

Нова мета виховання висуває на перший план індивідуальний гуманістичний підхід до особистості дитини. Однією з задач є розстановка акцентів в навчально-виховному процесі на необхідності збереження і підтримки здоров’я в будь-якому віці і психолого-педагогічних технологіях формування активного психологічного захисту, ціннісного відношення до здоров’я, індивідуальної стійкості до життя.

Умови розробки і реалізації концепції організації заходів.

Умовами розробки і реалізації концепції як цілісної системи пропаганди здорового життєвого стилю серед школярів є:

• соціально-економічне і правове забезпечення державної системи пропаганди здорового образу життя і досвіду роботи системи освіти міста та району;
• етапність шкільної системи по формуванню здорового образу життя з чітким визначенням стратегічних і тактичних цілей кожного етапу;
• узагальнення і рефлексія напрацьованого в школі досвіду роботи.
• моніторинг здоров’я школярів на кожному етапі становлення і функціонування системи.

Головним організаційно-управлінським механізмом реалізації концепції організації спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи в школі є програмно-цільовий підхід до формування політики оздоровлення шкільного населення.

 

 

Стратегія розвитку фізичної культури і спорту серед школярів.

Стратегічною метою розвитку фізичної культури і спорту серед школярів, яка реалізується в шкільному навчально-виховному середовищі на основі зусиль педагогів, психологів, працівників правоохоронних органів, медичних працівників, представників соціальних служб і культури, засобів масової інформації і громадськості, є установка у підростаючого покоління на здоров’я, як життєву цінність, розвиток адаптаційний механізмів, що забезпечують оптимальну взаємодію з навколишнім світом.

Стратегія дій направлена на створення максимально сприятливих умов для оздоровлення школярі, максимальне їх залучення в активні заняття фізичною культурою і спортом, участь у спортивно-масових заходах.

Стратегія передбачає реалізацію заходів, які направлені на:

• формування особистісних ресурсів, що забезпечують розвиток у дітей та молоді соціально-нормативного життєвого стилю з домінуванням цінностей здорового образу життя;
• формування психолого-педагогічних ресурсів сім’ї, які допомагають вихованню у дітей та підлітків основ здорового образу життя і формуванню здорового життєвого стилю;
• впровадження в навчально-виховне середовище сучасних педагогічних і психологічних технологій, що забезпечують формування цінностей здорового образу життя;
• розвиток єдиного соціокультурного середовища як гаранта безпечного простору життя для дитини і його сім’ї.

Принципи організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи

• Будь-яка негативна поведінка, образ життя, звички неповнолітніх – це проблема, і вона не може бути вирішеною заборонними і каральними методами. В основі всіх допустимих способів її вирішення лежать принципи переконання, повноти інформації, доброї волі, дотримання особистих прав, доступності та безкоштовності занять.
• Кожна доросла людина має право розпоряджатися власним здоров’ям на власний розсуд. Саме тому, що вибір робить людина, будучи дорослою, підлітки, не будучи дорослими, не повинні палити, вживати алкоголь та наркотики.
• Важливою є задача перешкоджання залученню неповнолітніх до тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії.
• Пропагандистську роботу здійснюють по роду діяльності перш за все вчителі фізичної культури та інші педагоги школи.

Згідно із законом України «Про освіту» учні загальноосвітніх шкіл зобов’язані турбуватись про своє здоров’я, прагнути до морального, духовного, фізичного розвитку і самовдосконалення. З цією метою в школах проводяться фізкультурно-оздоровчі і спортивно-масові заходи.

Наша школа теж сформувала свою модель  фізкультурно-оздоровчого руху і намагається сформувати у всіх школярів прагнення до здорового способу життя і високої якості життя; своєю діяльністю ми пропагуємо культ здорового тіла, здорового духу, здорових традицій.

 Цільові орієнтації:

• Досягнути максимально можливого рівня фізичного розвитку і здоров’я, створювати умови для оздоровлення учнів засобами фізичної культури і спорту.
• Готувати до життя, захисту Батьківщини;
• Зміцнювати здоров’я, загартовувати організм учнів;
• Проводити заходи по профілактиці захворювань;
• Формувати в учнів потребу бути здоровим, а також стійкий інтерес до фізичної культури і спорту;
• Формувати настанову на здоровий спосіб життя: оптимальний руховий режим, раціональне харчування, особисту гігієну, відмову від шкідливих звичок;
• Надати дітям і батькам знання по використанню засобів фізичної культури в житті;
• Проводити моніторинг здоров’я школярів, їх фізичним розвитком, руховою активністю і рівнем усвідомлення цінності здоров’я.

Наша модель фізкультурно-оздоровчої і спортивно масової роботи ставить пере собою наступні задачі:

• Збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я школярів.
• Всебічний  розвиток фізичних здібностей у школярів;
• Відбір перспективних і талановитих у видах спорту учнів, яким рекомендується заняття в спеціальних учбово-спортивних закладах;
• Розвиток уміння адаптуватися до складних життєвих ситуацій і протистояти  високим стресовим навантаженням;
• Постійність  і наступність процесу фізичного виховання на всіх вікових етапах життєдіяльності школярів;
• Проведення різноманітних форм спортивно-масової роботи, які б задовольнили інтереси всіх вікових груп школярів.
• Збільшення кількості школярів, що займаються в фізкультурно-оздоровчих і спортивних секціях;
• Створення максимально комфортних умов для оздоровлення школярів і масове охоплення їх заняттями фізичною культурою і спортом.

Види організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи в школі.

Наша школа забезпечує охорону здоров’я учнів, яка включає в себе пропаганду і навчання навичкам здорового способу життя, організацію оздоровлення, створення умов для занять фізичною культурою і спортом, організацію не тільки уроків фізичної культури, але і організацію фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів з акцентом на вирішення оздоровчих завдань, не порушуючи при цьому навчального процесу.

Всі шкільні, районні заходи плануються рівномірно протягом навчального року і проводяться в позаурочний час, а також під час осінніх, зимових і весняних канікул у формі фізкультурних свят, Днів здоров’я і спорту, спортивних змагань, туристичних заходів, фестивалів. При проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів і спортивних змагань використовується національна символіка і атрибутика. На протязі навчального року в школі проводяться наступні фізкультурно-оздоровчі і спортивно-масові заходи із школярами:

1. Змагання по видах спорту круглорічної спартакіади (наприклад, осінній крос «Золота осінь», волейбол, міні-футбол, баскетбол, турніри з шахів)

Дні здоров’я (весняні і осінні), День гімнастики, рицарський турнір («Сильні, сміливі, спритні», «Нумо козаки», «Нумо дівчата», «Самий спортивний клас», «Сильному роду нема переводу», «Новорічний КВН» (за здоровий спосіб життя).

2. Фізкультурні свята: «Тато, мати, я – спортивна сім’я», «Веселі козачата», «Козацькі перегони», «Ми – майбутнє України», «Олімпійське лелеченя», «Захисник Вітчизни», «Веселі старти», «Олімпійські надії», «Спортивна зміна», «Фізкультурник України», «Вас викликає Спортландія», «Я, ти, він, вона-разом ми міцна сім’я», «Знаю і вмію» (до Дня захисту дітей), «Юні туристи-екологи».
3. Участь в шкільних лігах по ігровим видах спорту.
4. Підготовка та участь збірних команд школи до участі в районних змаганнях.

Особливе місце серед фізкультурно-оздоровчих заходів в школі відводиться Дням здоров’я, спорту і туризму. Ці заходи являються активною формою відпочинку і сприяють зниженню втомлюваності, протидіють захворюваності і покращують працездатність учнів. Крім цього, вони сприяють зміцненню здоров’я учнів, формуванню в них життєво необхідних рухових навичок та вмінь, виховують свідому дисципліну, працелюбність, формують основи здорового способу життя. Однією із задач Днів здоров’я, спорту і туризму являється досягнення максимального оздоровчого ефекту.

Методика проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів.

В організації фізкультурно-оздоровчих заходів можуть приймати участь представники спортивних шкіл. Великий виховний ефект дає присутність і участь в спортивних святах знаменитих спортсменів (це можуть бути випускники школи, які досягли високих результатів у спорті). В зміст Днів здоров’я, спорту і туризму можуть бути введені як фізкультурно-оздоровчі заходи, так і спортивні змагання ( по видах спорту між класами, матчеві зустрічі між командами паралелей класів, дні бігуна, стрибуна, баскетболіста і т.д.). Комплексні змагання по народних рухливих і спортивних іграх, легкій атлетиці, гімнастиці, конкурси в окремих вправах – метання набивних м’ячів, кидки баскетбольного м’яча в кільце, удари по воротах, олімпіади, брейн-ринги.

Під час проведення змагань (під час перерв, або підведення підсумків змагань), живий інтерес у вболівальників викликають показові спортивно-гімнастичні виступи, що роблять даний захід ще більше цікавим. З цією метою актуальним є створення груп підтримки (чірлідерів) з організацією їх регулярних тренувань і змагань.

З метою формування здорового способу життя учнів проводяться Дні здоров’я і спорту, присвячені початку навчального року, а в другій половині травня – фізкультурне свято, присвячене закінченню навчального року, з підведенням підсумків спартакіад. Спортивні свята зазвичай присвячуються видатним подіям в житті країни, в спорті, знаменним датам, традиціям школи. Досвід роботи показує, що свята проходять успішно тоді, коли програма передбачає заходи, в яких можуть прийняти участь глядачі: самі прості вікторини, атракціони, конкурси. Будь-яке свято повинно бути розраховане на свого глядача і учасника, як по тематиці, так і по часу проведення.

Всі частини програми свята – спортивну, фізкультурно-оздоровчу, видовищну – необхідно поєднати в добре продуманому сценарному і режисерському плані. В сценарії вказую опис організації початку заходу, наприклад, урочисте шикування учнів, підйом прапора під Гімн України, вхід команд під музику «Козацького маршу», вступне слово ведучого або представника адміністрації школи, представлення членів журі, виступи відомих спортсменів, учнів школи, батьків чи запрошених тощо.

• Перелік команд, що беруть участь, їх капітани, класні керівники.
• Порядок участі команд в конкурсах і проходження етапів естафет.
• Місце і час показових виступів кращих спортсменів школи, району, міста, номера художньої самодіяльності.
• Опис організації закриття заходу включає в себе урочисте шикування учнів, заключне слово адміністрації школи, підведення підсумків заходу, нагородження переможців, призерів, класних керівників.

При підготовці фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів вирішуються питання оформлення місць проведення змагань, виготовлення лозунгів, афіші. Все яскраве притягує увагу вболівальників і глядачів. Успішними є і стінні газети, що виготовлені самими учнями. Також задіяні і засоби наочної пропаганди фізичної культури і спорту, такі як стенди, плакати, вітрини.

Дуже дієвою формою пропаганди фізкультури і спорту і виставки дитячих фотографій, що показують даний захід, практику роботи всього фізкультурного колективу, а також виставки портретів кращих спортсменів, тренерів і організаторів фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових змагань.

Проведення Днів здоров’я або спортивних свят буде більш результативним, якщо в програмі спортивного свята буде організований запис бажаючих до фізкультурно-оздоровчих груп і спортивних секцій.

В останні роки, починаючи з Євро 2012 часто проводяться «Уроки футболу», «Години футболу», які є комплексними фізкультурно-спортивними заходами, направленими на пропаганду здорового способу життя серед дітей і шкільної молоді, популяризацію футболу, як найбільш масового і доступного із всіх ігрових видів спорту. Проведення «Уроку футболу» («Години футболу») передбачає створення гуртків і спортивних секцій по футболу, залучення учнів до занять в них, проведення змагань по футболу в програмі шкільної спартакіади, Днів здоров’я, фізкультурно-оздоровчих свят, вікторин, олімпіад, різних конкурсів, різноманітних малюнків, виставок малюнків, фотографій на футбольну тематику.

 А цікавий захід – це добре підготовлений захід. Для досягнення успіху необхідно дотримуватись ряду вимог, вивести «формулу успіху». Все починається з визначення мети, задачі.

Починаємо готуватись до спортивного заходу заздалегідь, не менше, як за 2 тижні. Необхідно розробити план дій підготовки до свята.

1. Визначити тему, вид заходу.
2. Знайти однодумців, зібрати команду, яка буде допомагати готувати захід, свято.
3. Розділити обов’язки.
4. Вибрати місце, час проведення заходу.
5. Визначити учасників заходу.
6. Забезпечити інформування.
7. Скласти положення, розробити сценарний план.
8. Визначити матеріальні витрати.
9. Продумати музичний супровід і красиве оформлення майданчика.
10.  Підготувати призи, сувеніри учасникам заходу.
11.  Забезпечити фотозйомку  і, якщо є можливість, відео.
12.  Забезпечити порядок і медичне обслуговування.
13.  Підготувати майданчик: прибирання до і після свята.
14.  В кінці проаналізувати проведений захід: що вийшло, а що ні.

А тепер втілюємо цей план в життя.

Команда однодумців – це колеги по роботі, педагоги, що працюють в класах, організатори. І ось, коли команда зібрана, розподіляються обов’язки. Краще всього кожному давати завдання «по душі». В залежності від виду заходу, кількості учасників, вибираємо місце проведення. Спортивне свято краще всього проводити на спортивному майданчику, а оздоровчі заходи – в залежності від зайнятості учнів і колег. Для молодших школярів краще всього проводити захід зранку. Для підлітків і старшокласників – після уроків, або у вихідний день.

Будь-який захід повинен бути цікавим як дорослим, так і дітям, навіть якщо він розрахований на певну вікову категорію. Одні можуть бути учасниками, інші – глядачами. Але можна провести і майстер-клас, і конкурс для вболівальників. Головне, створити атмосферу веселощів, радісного настрою, відчуття свята.

До проведення спортивних свят можна запросити волонтерів, спортсменів, минулих випускників  запрошеннями, які будуть миттєво створювати відчуття свята, підвищувати настрій.

До будь-якого заходу потрібно скласти положення, продумується сценарій, і при цьому необхідно враховувати, що всі етапи змагання, ігри повинні подобатись всім учасникам, всім доступне фізично виконати це завдання.

І, звичайно, ведучий має вміти імпровізувати, завести публіку. А як створити хороший настрій? Це музика, веселі пісні – вже будуть налаштовувати всіх на позитив. Можна використати повітряні кульки, кольорові стрічки, стінгазети.

Готуючись до свята, необхідно продумати про призи для учасників, маленьких сувенірах для гостей заходу. Необхідно також мати запасні призи. А якщо це ігри, то конкурси повинні будуватись так, щоб кожен з учасників хоч раз став переможцем. Для молодших школярів дуже важливо отримати приз, щоб похвалитись вдома, показати з гордістю друзям.

Для підготовки фото-, відео звіту назначити відповідальну людину, дати їй завдання заздалегідь зробити пробні знімки на тому майданчику, де буде проходити захід.

Важливий момент при проведенні будь-якого заходу – це забезпечення здоров’я та безпеки учасників. Вчасно проінформувати медичну сестру про проведення змагань. Також варто назначити відповідальних за порядок із своїх колег.

Запрошуючи додому гостей, ми затіваємо генеральне прибирання. В даному випадку теж варто подумати і потурбуватись про чистому місця проведення до і після заходу.

Ну, ось і музика відлунала, повітряні кульки полетіли, учасники розійшлись – захід закінчився. Саме час підвести підсумок. Краще все одразу розписати, що вдалось, що – не дуже. Адже на помилках вчимося. Важливо не повторювати їх при проведенні наступних заходів, а позитивні моменти – навпаки. Жоден захід не вийде, якщо робити його без душі.

Результативність та ефективність.

• Збільшення кількості бажаючих займатися різними видами спорту.
• Стабільні результати навчання, спортивні досягнення учнів.
• Масова участь дітей і підлітків у систематичних заняттях фізичною культурою і спортом, збереження і зміцнення їх здоров’я.
• Формування організаційних навичок.
• Більш повна реалізація рухових здібностей.
• Виховання уміння управляти емоціями.
• Розвиток естетичних і гігієнічних навичок.

Діти показують максимум своїх фізичних і творчих можливостей, що відображається в навчальній і трудовій діяльності. Дитина досягає своєї цілі незалежно від себе, не вимагаючи ніякого, насилля над особистістю. Атмосфера будь-якого заходу сприяє більш тісному дружньому спілкуванню батьків, дітей і педагогів, що являється самим актуальним у сучасній шкільній освіті і до чого прагнуть усі учасники даного процесу.

Висновки

Заходи фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової направленості вирішують одну із самих важливих задач-задачу організації дозвілля, формування здорового способу життя, так як у дітей і підлітків  дуже часто присутнє споживацьке відношення до життя, агресія, лінь,невміння протистояти життєвим труднощам, гостро сприймати оточуючу дійсність. А звідси - і алкоголь з наркотиками, і віртуальний світ, який доступний більшій кількості школярів. І саме тут, залучаючи дітей та підлітків до систематичних занять фізичною культурою, масовими видами спорту, різноманітними позашкільними заходами, ми вчимо їх поборювати біль, небажання, слабкість і страх, які зустрічаються в повсякденному житті.

На фоні сьогоднішньої інфантильності, депресії і байдужості, спортивне життя здається чимось особливим. Основні психологічні якості, які виробляються в процесі фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів це - воля, концентрація уваги, організованість, впевненість в собі, емоційна стійкість, самоконтроль. І по мірі розвитку школи, побудови системи суспільно-сімейного виховання, що орієнтований на пріоритет цінностей здоров’я в підлітковому і дитячому віці, цілі і завдання проведення заходів спортивної спрямованості можуть уточнюватися і конкретизуватися в залежності від потреб сучасності.

 «Здоров’я – це цінність, і при тому єдина, заради якої дійсно варто не тільки не жаліти часу, сили, праці і всяких благ, але і жертвувати заради нього і частиною самого життя, оскільки без нього життя стає нестерпним і принизливим. Без здоров’я гаснуть і гинуть радість, мудрість, знання і чесноти.»

                                                                                              М.Монтень        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Наказ МОН України від 27.07.2003 р. №486 «Про систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи дошкільних загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів».
2. Наказ МОН України від 02.08.2005 №458 «Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України».
3. Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 1998. – 112 с
4. Ареф’єв В.Г. Основи теорії та методики фізичного виховання: підручник / В.Г. Ареф’єв. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйнецький О.А. 2011 – 368 с.
5. Баранцев С.А. «Фізкультурно-оздоровча робота в школі». Посібник для вчителя. М. – 1988 – 144 с.
6. Жданова О.М. «Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму»: Навчальний посібник – Луцьк: Ред. – вид. відділ «Вежа». 2000 – 248 с.
7. Концептуальні засади подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Державний комітет з фізичної культури і спорту України – Київ, 1998 – 20 с.
8. Коротков І.М. Рухливі ігри в школі. М. – 1986 – 352 с.
9. Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 2000. – 80 с
10.  Куруцевич Т.Ю. Теорія і методика фізичного виховання. Київ: «Олімпійська література» 390 с.
11.  Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку”, Тернопіль, СМП “Астон”, 2000. – 132 с
12.  Методичні матеріали для організації фізкультурно-оздоровчої роботи у школі : [добірка статей] // Здоров'я та фізич. культура. — 2006. — № 16-17. — С. 1-20.
13.  Фролова Л.С., Глазирін І.Д. «Спортивно-масова та фізкультурно-оздоровча робота». Черкаси – 2013. – 278 с.
14.  Цибульська В.В. «Організація та методика спортивно-масової роботи». Умань – 2014. –  220 с.