Методичні рекомендації по утриманню та розведенню кролів породи Французький баран для вчителів біології, екології, учнів загальноосвітніх шкіл, вихованців гуртків еколого – натурал

Гейко Ольга Миколаївна

Утримання та розведення кролів породи Французький баран

 (Методичні рекомендації по утриманню та розведенню кролів породи Французький баран для вчителів біології, екології, учнів загальноосвітніх шкіл, вихованців гуртків еколого – натуралістичного напряму)

Кривий Ріг

2020

Рекомендації розроблені автором на основі вивчення літературних джерел, інтернет-видань та відеоматеріалів, проведеної дослідницько-експериментальної роботи на базі гуртка «Юні кролівники» КПНЗ «СЮН Покровського району» КМР. Автор розповідає про біологічні особливості кролів, правилах догляду та годування, утримання і розведення в домашніх умовах.

Гейко О.М Особливості вирощування кролів породи Французький баран

Методичні рекомендації по утриманню та розведенню кролів породи Французький баран для вчителів біології, екології, учнів загальноосвітніх шкіл, вихованців гуртків еколого – натуралістичного напряму  Кривий Ріг, КПНЗ «Станція юних натуралістів Покровського району» КМР,2020. – 47с.

ЗМІСТ

ВСТУП

Одно з найбільш перспективних напрямків у розвитку сільського господарства в Україні - кролівництво, яким успішно займаються і найбільші тваринницькі комплекси, і невеликі приватні ферми, і окремі сім’ї, що живуть в селах і містах. Розведення кролів набуло такої популярності з безліч причин. Найголовніше — те, що їх утримання не вимагає особливих витрат, і за ними досить простий догляд. Кролики невибагливі в харчуванні, добре їдять і швидко ростуть, набираючи вагу. Вони швидко розмножуються, постійно збільшуючи поголів’я тварин, що дозволяє протягом короткого часу окупити початкові витрати і отримувати чималий прибуток. Смачне ніжне кроляче м’ясо — прекрасний дієтичний продукт. А хутро і пух, які одержують від кроликів цінуються не набагато нижче знаменитих хутра шиншили, песця або норки.

РОЗДІЛ 1. КРОЛІВНИЦТВО НА УКРАЇНІ

Історія розвитку кролівництва йде корінням в стародавні часи. Перші згадки про розведення кролів в домашніх умовах відносяться до шістнадцятого століття. В даний час кролівництво - це технологічний бізнес, що вимагає інвестування коштів, постійної турботи про вихованців та роботі по поліпшенню складу племінного поголів'я. Всі вказані дії виконуються, щоб продаж кролів був прибутковим, а самі кролі мали богатирську вагу і хороше здоров'я. І якщо сьогодні провідні кролівницькі господарства застосовують нові технології (автоматичні поїлки, автоматизоване прибирання гною і т.д.), то базові принципи догляду і технології вирощення кролів, що сформувалися дуже давно, по суті, не змінилися: потрібен хороший корм, якісна вода, чистота в приміщенні і дотримання санітарних норм утримання племінного поголів'я.

Спочатку кролі для розведення в сільському господарстві стали вирощуватися європейцями, які і зараз лідирують у питаннях імпорту та експорту м'яса цих тварин. В ті часи вирощування хутрових звірків було прерогативою феодальної знаті. Прості селяни не могли займатися настільки благородною справою. До середньовіччя відноситься і поява перших порід кролів для розведення.

У дев'ятнадцятому столітті розведення кролів отримало повсюдне поширення на всьому континенті Євразія - навіть можна було купити кролів в Києві, Москві та інших регіонах неосяжної Російської імперії. Професійне кролівництво швидко охопило всю сільську Європу та Азію після скасування феодальних відносин. Розведенням м'ясних порід кролів вже могли займатися всі бажаючі.

З розвитком кролівництва в Україні почали з’являтися різноманітні породи тварин, що призвело і до розвитку новітніх технологій. Кролівництво в Україні - багатообіцяюча галузь, одне з найприбутковіших сільськогосподарських напрямків. Продаж м'яса кроля має величезний потенціал, адже кролики - це швидкорослі, високопродуктивні тварини, що дають людині прекрасні за своїми якісними характеристиками білки і жири, теплий пух і вовну, а також шкурки для шкіряних справ майстрів.

Здатність племінної самки за рік принести аж до п'ятдесяти дитинчат, які до п'ятимісячного віку досягають маси до чотирьох - п'яти кілограмів - ідеальні показники для тварин м'ясного напрямку. Вже в чотиримісячному віці молоді особини готові до розмноження. Один самець за день здатний запліднити двох-трьох самок. Через рік подібній робочої активності ваше кроляче господарство поповниться на тисячу особин - дітей одного батька.

У сучасному кролівництві використовують новітні технології, які дозволяють отримати максимальні прибутки, але все ж таки здобутки минуло також стають у пригоді. В першу чергу це стосується харчування тварин, якості води та умов утримання. Всі ці фактори впливають на стан здоров’я тварин та їх продуктивність, тому при вирощуванні племінних особин, кролівники докладають всі зусилля для дотримання цих вимог.

Вирощування кролів - не тільки продуктивний, але і економічно доцільний вид діяльності. Витрати на 1 кілограм живої маси кролика в кілька разів нижче аналогічних витрат на отримання 1 кілограма приросту будь-якого іншого домашнього тварини, вирощуваного з метою отримання м'яса.

М'ясо кролика неспроста полюбилося багатьом жителям земної кулі. Його смакові і корисні властивості не знають собі рівних. Воно прекрасно засвоюється людським організмом, відрізняється чудовим смаком. У ньому містяться важливі вітаміни і мікроелементи, що сприяють профілактиці деяких захворювань. Цей вид м'яса може їсти будь-яка людина, особливо його рекомендують людям, що страждають цукровим діабетом і хворобами шлунка. Воно нормалізує обмін речовин.

Кролівництво і звірівництво є вигідною справою, оскільки витрати корму на вирощування тварин не значні, а це свідчить про низьку собівартість м’яса кроликів. Варто відмітити, що м'ясо кроликів має дієтичні властивості, що значною мірою впливає на попит.

Сьогодні розведення кроликів в Україні є досить перспективною та широко розповсюдженою справою, тому багато кролівників вирощують тварин і отримують великі прибутки. Надбання років дозволяють уникнути помилок та покращити кролівництво в нашій країні.

1. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КРОЛІВ

Кролі – найбільш скороспілі сільськогосподарські тварини, від яких одержують цінне дієтичне м’ясо і хутрову сировину при незначних затратах праці й кормів на одиницю продукції.

Для одержання максимальної кількості високоякісної продукції кролів годують відповідно до науково обґрунтованих раціонів, розроблених з урахуванням потреби в основних поживних речовинах, вітамінах, мікро та макроелементах.

Зелені корми - мають важливе значення в годівлі кролів. У сухій речовині молодої трави міститься до 25 % протеїну, 10-15 % клітковини, 4-5 % жиру, 30-50 – безазотистих екстрактивних і 9-11 % мінеральних речовин, значна кількість вітамінів і мікроелементів. У зв’язку з цим годівля зеленими кормами сприяє опірності організму проти захворювань. Кращому розвитку молодняка, позитивно позначається на відтворній здатності самок і самців. Кращими із зелених кормів є люцерна і конюшина, які згодовують кролям у період бутонізації і цвітіння. Тварини охоче поїдають жито, скошене до виходу його в трубку, вико-вівсяну сумішку (до початку цвітіння вики), зелену кукурудзу (до викидання волотей), сіяні бобові і злакові культури.

Восени кролям можна згодовувати: кормову капусту, листя моркви, буряків та інші відходи городніх культур. Вони охоче поїдають дикоростучі трави: кульбабу, молочай, лопух, полин, деревій, ромашку, подорожник, кропиву, лободу, суріпицю, осот тощо.

Під час заготівлі зеленого корму з дикоростучих трав слід запобігати потраплянню в нього отруйних речовин: чемериці, блекоти, дурману, курячої сліпоти, сон-трави, віхи отруйної, жовтець, хвоща, звіробою та інших, які можуть викликати захворювання і смерть тварин. При висушуванні та силосуванні у більшості цих рослин отруйні речовини не втрачаються.

Годівля зеленими кормами потребує обов’язкового дотримання таких правил, а саме:

•   Весною, зелені корми до складу раціону необхідно вводити поступово; у

перші дні максимальна добова даванка з розрахунку на 1 тварину не повинна перевищувати 50-60 г;

•   При значній кількості зелених кормів кролям слід давати також свіже сіно;
•   Не допускати годівлі протягом тривалого часу одним видом корму, тому, що це погіршує його поїдання;
•   Ні в якому разі не можна згодовувати мокрий ( у росі або після дощу), а також зігрітий (у купах) зелений корм.

Грубі корми – для годівлі кролів використовують сіно сіяних бобових трав: люцерни, еспарцету, конюшини. Тварини охоче поїдають змішане сіно – злаково-бобове і злакове при своєчасній його заготівлі. Взимку кролям дають як вітамінний так і специфічний для гризунів корм – гілки сосни, ялини, ялівцю, осичини, берези, клена, ясена, акації, горобини, верби та інших дерев.

При появі проносу тваринам згодовують гілки дуба і вільхи, які місять в’яжучі речовини. Проте треба уникати великих даванок хвої, оскільки це може спричинити запалення ШКТ і сечових шляхів.

Соковиті корми - з цієї групи кормів у годівлі кролів широко використовують цукрові і кормові буряки, картоплю, баштанні, капусту, силос, і сінаж (якщо вони є). У них міститься велика кількість легкотравних вуглеводів і вітамінів, поживні речовини цих кормів легко засвоюються організмом, сприяють підвищенню молочності самок. Проте не можна забувати, що в цих кормах мало протеїну, жиру і мінеральних речовин. І тому для забезпечення високої продуктивності тварин їх потрібно згодовувати у комплексі з концентрованими і грубими кормами.

Концентровані корми - Їх використовують для балансування раціону за окремими поживними речовинами і за загальною поживністю вони не перевищують 20-30%. Із злакових культур кролям дають кукурудзу, ячмінь, жито та овес. Ці корми краще згодовувати подрібненими, особливо молодняку, який не подрібнене зерно погано перетравлює. Подрібнене зерно згодовують зволоженим. Даванку вівса приурочують до початку парувальної компанії, оскільки він посилює статеву активність самців. Кукурудзу використовують при відгодівлі тварин. З білкових концентрованих кормів кролям згодовують зернобобові, відходи олійно-жирової промисловості, корми тваринного походження. Зернобобових – горох, вику, сочевицю – дають подрібненими і змоченими. Згодовувати цей корм слід обережно. Значні даванки зернобобових можуть призвести до тимпанії (вздуття шлунка) і падежу кролів, тому їх згодовують до 50 г на одну дорослу тварину за добу.

Для годівлі тварин (кролів) можна використовувати і кормосуміші виготовлені як безпосередньо для них, так і для інших видів сільськогосподарських тварин. Але кролям не можна давати кормосуміші призначені для годівлі птиці, а також ті, до складу яких входить бавовникова макуха або шрот, і суміші з різним специфічним запахом. Щоб забезпечити потребу кролів у кухонній солі та кальції, в клітки кладуть грудочки солі-лизунця і крейди. Корми, як правило, згодовують два рази на добу – вранці і ввечері. Оскільки кролі – нічні тварини, основну кількість їжі їм дають на ніч.

Особливості годування кролів

•        Годівниці повинні бути чистими від калу і бруду.
•        Перехід від сухих зимових раціонів до зелених кормів повинен бути поступовим, з 30-50 г молодняку і 50-100 г дорослим.
•        Свіжу, змочену дощем чи росою траву пров’ялюють або змішують із сіном чи соломою.
•        При проносах дачу трави зменшують, вводять гілки дубу, осики, вільхи, волоського горіху. При запорах згодовують кропиву, капусту, буряки. Висівки також мають послаблюючу дію.
•        Силос згодовують протягом 4 годин після виїмки із силосної споруди. Гичка буряків має послаблюючу дію, тому дають до 300 г і крейду. Картоплю бажано згодовувати в вареному вигляді. Сухі сипучі корми змішують із вологими.

При організації годівлі треба пам’ятати, що не тільки недогодовування, але й перегодовування тварин негативно позначається на деяких важливих господарсько-корисних ознаках. Так, ожирілі самки і самці погано паруються, від них часто не одержують приплоду.

2. УТРИМАННЯ КРОЛІВ

Повсюдно кролів утримують в клітках. Їх, як правило, розміщують на відкритому повітрі. Використовують одноярусні, двоярусні, трьохярусні односхилі, дерев’яні клітки з стаціонарним маточником для утримання маточного поголів’я, та без нього для утримання самців. (Додаток А, Б. В). Ремонтного та відгодовуваного молодняка. Відгодовуваний молодняк вирощують також у вольєрах.

Клітки можуть бути двох, три і чотирьохярусні. Проте незважаючи на раціональне використання земельної площі, вони не дуже зручні для обслуговування (особливо багатоярусні). В таких клітках важко створити належні санітарно-гігієнічні умови через недостатню освітленість нижніх ярусів та можливість потрапляння екскрементів у клітки, розміщені нижче.

Вибираючи місце для кліток, потрібно подбати про те, щоб воно було закрите від панівних вітрів і протягів, а клітки знаходилися на висоті не менше 0,5 м від поверхні ґрунту, передньою стороною бажано на південь. Влітку їх затіняють від сонця і копають під ними дренажну канаву, що значно поліпшує умови догляду за кролями. Клітки краще виготовляти із дерева, тільки дно та двері кормового відсіку, а також вихід до годівниць для згодовування грубих і зелених кормів можна зробити із сітки (18ₓ18), (20ₓ44 мм). Взимку дно кліток закривають соломою.

При проведенні зимових окролів клітку самки додатково утеплюють, закриваючи сітчасті двері та кормовий вихід, а також утеплюючи дах. Гніздовий відсік при цьому заповнюють безостою соломою.

Годівниці – для концентрованих кормів та мішанок повинні легко зніматися для систематичного їх очищення від залишків корму, сторонніх домішок та періодичної дезінфекції. Обов’язково у клітці повинна бути напувалка, в якій у теплу пору року постійно має бути свіжа вода (взимку необхідно давати її кімнатної температури два рази на добу). Напувалка повинна бути легкодоступною для очищення і дезінфекції. Клітки та обладнання необхідно систематично дезінфікувати розчином негашеного вапна, яким треба білити не менше двох разів на рік клітку всередині. Для дезінфекції можна використовувати і інші дезінфікуючі засоби.

В господарствах любителів-кролівників існує багато різних конструкцій кліток, виготовлених із різного будівельного матеріалу. Клітки встановлюють рядами по 6-8 і 8-10 в кожному, на висоті 70 см від землі. Щоб стовпи, на яких стоять клітки, не гнили, нижню частину їх обпалюють і закопують в землю на 50 см. Переносні клітки мають таку саму будову, але підставки у них не закопують в землю.

Організовуючи кліткове утримання кролів треба дбати про те, щоб клітки були достатньо просторі для вільного руху тварини та її нормального фізичного розвитку, світлі і сухі. Відношення площі світла до площі підлоги має бути не менше як 1:5. При будуванні кліток слід широко використовувати місцевий будівельний матеріал як-то: дерево, цеглу, саман, глинолит та ін. Стаціонарні надвірні клітки встановлюють на вільному повітрі, де кролі перебувають протягом цілого року. Розміри кліток для кролів залежать від породи тварин. Для кролів великих порід клітки роблять більші, а для середніх – менші.

Комбіноване кліткове утримання полягає в тому, що кролів взимку утримують у приміщеннях, а влітку надворі. Кожне кролівницьке господарство, виходячи з місцевих умов та своїх можливостей, повинно вибрати якісь певні конструкції кліток і при їх будівництві дотримуватись цих конструкцій.

Для надвірних кліток необхідно влаштовувати добрий дах, який не пропускав би дощової води. Стіни для кліток роблять щільними, щоб не було протягів. Для захисту тварин від прямого сонячного світла, а також для того, щоб у клітку не попадав дощ і сніг, над передньою стінкою роблять напуск даху завширшки 30 см. а над задньою – 15 см. Дах клітки звичайно роблять з дощок, етерніту, толю, глиносолом’яний та ін.

Підлогу клітки укладають з добре обструганих дощок завтовшки 1,5- 2 см, суцільну, без щілин, з похилом 5 см до передньої стінки. Для стікання сечі по всій довжині передньої стінки залишають зазор завширшки 1см.

Зверху суцільної підлоги краще влаштовувати висувну рейкову підлогу. яка дає можливість утримувати клітку сухою і чистою, що у великій мірі запобігає різним захворюванням.

З переднього боку клітки роблять дверці затягнуті металевою сіткою. З одного боку дверець влаштовують ясла, з другого – гніздовий відділ. Кришка ясел відчиняється назовні, що дозволяє давати грубий і соковитий корм кролям, не відчиняючи дверець і не турбуючи тварин. З внутрішнього боку клітки в ясла забивають металеві прути для того, щоб корм не випадав з годівниці. Довжина ясел 40 см.

У темніший частині клітки влаштовують гніздовий відділ у вигляді знімного поріжка з двох під кутом збитих дощечок завдовжки 30 см і заввишки 10 см. Цей поріжок роблять для того, щоб кріль не розкидав підстилки; крім того, за ним самка влаштовує гніздо.

У період зимових окролів у клітки ставлять маточники, зроблені з дощок або фанери у формі ящика таких розмірів: довжина 50 см, ширина 30 см, висота 30 см. Збоку в маточнику прорізують круглий отвір (лаз) діаметром 20 см , через який самка входить у маточник. Для того щоб краще було доглядати кроленят у гнізді, кришку маточника роблять висувною. У клітці мають бути годівниця для концентратів і напувалка для води. Розмір її – 12-15 см в діаметрі.

Напувалки наповнюються водою в результаті відкривання вентиля водопроводу або вручну. Напувалки можуть бути штамповані або вилиті з білого металу. Укріплюють їх з зовнішнього боку клітки дротяною вилкою. Спереду напувалка має звужений виступ, який входить через комірку сітки всередину клітки. Розміри триярусних кліток з сітчастою підлогою для утримання дорослих кролів прийнято такі: висота від землі до підлоги кліток першого ярусу 42,5 см, другого 95, третього 147, довжина кожної клітки 120 см, ширина 65, висота передньої стінки 40 і задньої 30 см.

Підлога в маточному відділенні подвійна, верхня – дерев’яна, яка знімається, а нижча – постійна сітчаста або рейкова. В останній частині клітки підлога одинарна сітчаста або рейкова. Щоб сеча і кал не попадали з кліток верхніх ярусів у нижні, вони відділяються один від одного суцільною похилою назад підлогою.

Годівниці встановлюються одні на дві сусідні клітки у вигляді римської цифри V, вони є одночасно і перегородкою. Їх установлюють на висоті 11 см від підлоги і перегороджують, щоб підсисні кроленята не могли переходити з однієї клітки в іншу. Під годівницями влаштовується висувна дерев’яна годівниця у вигляді вузеньких коритець із загальним дном і невелика металева напувалка.

На кожній клітці з передньої сторони навішено двоє дверець: дощані – в маточне відділення і сітчасті. Де немає постійного маточного відділення, там дверці одні – сітчасті.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КРОЛІВ ПОРОДИ ФРАНЦУЗЬКИЙ БАРАН

2.1. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ КРОЛИКА ПОРОДИ ФРАНЦУЗЬКИЙ БАРАН

Висячі вуха у кроликів спочатку носили характер мутації, поки англійським селекціонерам не прийшло в голову закріпити цей ознака у тварин, вивівши окрему породу. Англійська висловухий баран може похвалитися найдовшими вухами - більше півметра (70-79 см.). Англійська баран одна з найстаріших порід домашніх вухатих. Саме через вуха розведення кролів баран стало популярним у деяких країнах. У деяких видів вушна раковина досягає довжини більш 70 см, а ширина вуха 10-17 см. Деякі кролівники закріплюють вуха затиском на голові тварини для зручності. (Додаток Г). Але зараз кроликів цієї породи складно зустріти в господарствах, оскільки тварини дуже товариські і без достатньої уваги дуже нервують і дичавіють. Десь в 1850 році у Франції від Фламандського гіганта і Англійського висловухого методом схрещування з'явилася порода висловухий баран. Через невеликий проміжок часу ця порода буквально завоювала сусідні країни - Голландію, Бельгію та Німеччину. Популярність, якою вона там користується, дає право називати ці країни родоначальниками стандарту кролика породи баран. Після війни між Францією і Пруссією в 1870-1871 роках, німці стали займатися розведенням у себе цих тварин, перейнявши досвід їх вирощування у французів. У Німеччині їх знали як Андалузії і Патагонские кролики барани. Німецькі селекціонери подбали про поліпшення породи, після чого вона з'явилася в Голландії. Спочатку, вважалися деякої екзотикою ці кролики барани, стали звичними і переселилися на всі континенти нашої планети. Англійський, Французький, Німецький, Мейсенський баран ... (Додаток Г). Все це породи декоративних висловухих кроликів. Настільки специфічну назву тварини отримали за форму мордочки, що нагадує голову барана - велика голова з широким чолом, тупим коротким носом і висячими вухами. Висловухий кролик шалено привабливий і милий.

Особлива будова вух робить його менш чутливим до зовнішніх звуків, тому кролик баран володіє більш спокійною миролюбною вдачею і менше лякається сторонніх звуків і шерехів. Кролик породи баран хоч і вважається декоративним домашнім улюбленцем, але за своїми розмірами належить до м'ясного напрямку розведення. Висловухий кролик будь-якої породи володіє густою, висячі вуха у кроликів спочатку носили характер мутації, поки англійським селекціонерам не прийшло в голову закріпити цей ознака у тварин, вивівши окрему породу. Англійська висловухий баран може похвалитися найдовшими вухами - більше півметра. Англійська баран одна з найстаріших порід домашніх вухатих. Але зараз кроликів цієї породи складно зустріти в господарствах, оскільки тварини дуже товариські і без достатньої уваги дуже нервують і дичавіють. Наприкінці 19 століття французькі кролівники схрестили висловухого кролика з кроликом-гігантом. Так з'явився кролик Французький баран, що відрізняється хорошими показниками приросту і густий красивою шерстю. На цьому селекційна робота не зупинилася. (Додаток Г). Порода вирушила удосконалюватися в Німеччину. У цій країні виведено відразу два різновиди висловухих кроликів - Німецький баран і Мейсенський баран. (Додаток Г)

Остання порода, що вийшла, від спарювання Англійських баранів з Французькими, налічує зовсім мало особин і охороняється німецькими властями. Вітчизняні кролівники займаються його розведенням трохи більше двох десятків років. Популярність порода придбала за хороші показники виходу продукції, витривалість і адаптованість до різних кліматичних умов, ідеальною і м'якою шерсткою.

2.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРОДИ

Кролики породи великий баран - м'ясо-шкурні з живою масою 5-5,5 кілограмів. У цих тварин густа шерсть, забарвлення  може бути різного кольору - чорне, біле, блакитне, сіре, коричневе і навіть з малюнком. Для цієї породи характерна збита статура та «бараняча» (горбоноса) голова з довгими звислими вухами.

Характеристика породи. Голова у кролів породи баран масивна, з широким лобом, дещо загнутим вниз носом і звисаючими вухами; тулуб витягнутий, довжиною 60-70 см і більше; груди широкі; спина подовжена, широка, іноді дещо провисла. Кролики цієї породи відрізняються скоростиглістю, збитим, широким тулубом, добре розвиненими м'ясними формами і м'ясом високої якості, що дозволяє віднести їх у напрямку продуктивності до тварин м'ясних порід. Важать кролі в середньому 5-5,5 кг, в окремих випадках 7-8 кг, а іноді навіть 10 кілограмів. Від кроликів породи баран отримують шкурки великих розмірів. Волосяний покрив на шкірці густий, щільний, м'який, самих різних забарвлень. Плодючість у кролів цієї породи середня – близько 6 кроленят в посліді, що в порівнянні з іншими породами небагато. Народжуються малята з відстовбурченими вушками, але з 1,5-місячного віку вони починають провисати. Вони невибагливі в умовах утримання і придатні до розведення в різних кліматичних умовах. Кролі баран відрізняються особливою миролюбністю й спокоєм. Ця особливість швидше за все пов’язана з особливістю вух. Через закритість вушної раковини полотном вух тварини погано чують і не лякаються. Вони легко піддаються дресируванню, здатні розпізнавати свою кличку. Люблять, коли їх гладять.

Види кролів баран:

•             Французький
•             Вельветовий
•             Карликовий
•             Плюшевий
•             Голландський
•             Англійський
•             Мейсенський

Таблиця «Порівняння стандартів кролячих порід»

Французький баран

Ця порода була виведено в середині 19 століття в Англії. Це гібрид німецького гіганта й капловухого кролика. Схрещування привело до появи великих особин вагою 4-8 кг, з довжиною вух 60-70 см. Вид характеризується інтенсивними темпами приросту живої маси. Кролі породи французький баран за короткий час поширилися в Нідерландах, Бельгії, Німеччині. Ці країни стали згодом місцем, де закріпився стандарт породи. Особливості цього виду:

•             широке чоло й масивна голова;
•             виражені щоки;
•             масивний торс.

Колір хутра тварини може бути різний, він збігається з офарбленням батьків. Через масивність кроликові потрібно багато простору для пересування. Плодом змішання гіганта фломандца і англійської висловухого стала порода кроликів французький баран. Особливу популярність вона придбала в кінці IXX століття в таких європейських країнах, як Німеччина, Нідерланди і Бельгія, де згодом вивели багато її підвидів. Від фламандців ці звірята взяли хороші показники зростання, а від висловухих побратимів англійців - характерну форму вушної раковини і повисла вуха. Кролик французький баран великих розмірів, його середня вага 4-5 кг, але особини з масою понад 10 кг зустрічаються нерідко. На м'язистому торсі міцно посаджена масивна голова з похилим чолом, горбатим носом і товстими, добре вираженими щоками. Груди розвинена, злегка запала, довжина тулуба близько 60-70 см. Спина широка, довга, трохи провисла, круп округлий. Лапи у тварини міцні і масивні. Вуха шириною 10-17 см звисають уздовж морди, їх довжина може досягати 45-50 см, а іноді і більше. Кролики породи французький баран мають коротку м'яким хутром з густим підшерстям, який може бути пофарбований в різні кольори (шиншила, сірий, плямистий, білий, блакитний). Кролики цієї породи набагато краще і комфортніше почуваються у відкритих вольєрах, ніж в клітинах, тому що їм потрібен простір і місце для пересування.

Вельветовий баран

Ця порода з’явилася на початку 2000- х років у Канаді й Австралії із кролів- рексів і мініатюрних баранів. Конкретних стандартів цього виду ще не існує, оскільки він ще схрещується, удосконалюється. У цих кролів вовна дуже бархатиста, щільна й м’яка (нагадує плюшеву іграшку). Вага кролика може коливатися від менш 2 до 3 кг. Догляд за цими тваринами нескладний. Їм потрібно якнайчастіше   вичісувати вовну й очищати вуха. Необхідно, щоб у кролика була завжди чиста вода, оптимальний температурний режим і прибрана клітка. Розводять цю породу тільки в якості домашнього вихованця.

Англійський баран

Цей вид є одним із самих ранніх, і з’явився кілька століть назад в Англії. Він виділяється надмірно довгими вухами (можуть дорости до 70 см). Задні кінцівки набагато довше передніх, що візуально робить його попереду нижче. Абрис спини бере початок від шиї й піднімається нагору. Ворсу коротка й щільна. Офарблення має багато варіантів. Для цієї породи кролів потрібний дуже турботливий, досвідчений власник. Цей капловухий баран швидко звикає до господаря, а при неналежному догляді й відношенні він дичавіє й стає полохливим. Місця для проживання кролика необхідно багато, щоб він не наступав на свої вуха. Середня вага дорослої особини 4,5-5 кг.

Голландський баран

Ця порода сама мініатюрна серед баранів. Середня маса дорослої тварини всього 1,3-1,8 кг. Вивели породу в Нідерландах. Цей вид дуже популярний на Заході в якості декоративних улюбленців будинку. Мініатюрні кролі дуже ручні та спокійні.

Цю породу крім довгих вух відрізняють короткі товсті кінцівки, широкий мініатюрний тулуб. Колірна гама в кролів різноманітна.

Мейсенський баран

Ця порода утворювалася в процесі схрещування французького й англійського баранів, яке відбулося в Мейсене (Німеччина) наприкінці  19 сторіччя. Середня вага дорослої особини 3-5 кг. Торс злегка витягнутий, із правильно вигнутим хребтом, структура тіла кремезна. По стандарту припустимо в досвідчених самок наявність невеликого сформованого підгрудка. Шия коротка й широка.

У кролика даної породи масивна широка голова, опуклі щоки, вигнутий ніс. Вуха великої товщини, що сильно обростили вовною, у основи яких утворюється корона. Вовна гладка й однорідна  поверхня, що покриває всього кролика.

Зараз цей вид уважається дуже рідким, тому в Німеччині він перебуває під захистом держави.

Карликовий баран

Це сама ручна  порода, що швидко звикає до людей. Вона виникла в Нідерландах у середині минулого сторіччя й стала дуже популярною на європейському континенті. Довжина тулуба тварини виростає до 28 см. Стандартна вага 1,5-1,9 кг. Для розведення краще не купувати особин більше 2 кг і менше 1 кг.

Характерні риси карликового барана:

•             кремезна статура;
•             масивна коротка потилична область;
•             широка задня частина й чоло;
•             короткі передні кінцівки;
•             короткий хвостик, що прилягає до тіла;
•             більші очі.

Довжина вух у породи 24-26 см. Вовна має м’яку структуру, коротка. У кролиць немає підгрудка. За один окрол самка приводить до 6 кроленят.

Ворсистий баран

Він утворився від голландського барана. На відміну від інших кролі баран даних порід цей виділяється підвищеною пушистістю й більшою різноманітністю офарблення (до 20). Це молода порода, яку вивели в Америці. Там же вона сама популярна. Вага дорослого кролика досягає 1,6-1,8 кг. У нього кругловидий тулуб і коротка мордочка.

Ці тварини дуже кмітливі, ласкаві, і вимагають до себе підвищеної уваги. Довга вовна потребує  постійного догляду, і гарного харчування.

Плюшевий баран

Ще одним видом карликових висловухих кроликів, який дуже популярний у всьому світі, вважається Плюшевий баран. Таку назву тварини отримали завдяки своїй м’якій і делікатної шерсті. Вони і справді схожі на плюшевих іграшок. Вони трохи відрізняються від інших представників цього виду. Їх лапки коротше, а тіло менше. Лінія хребта виразна. Маса цих карликових висловухих кроликів коливається від 1300 до 2000 грам. Головною ознакою цієї породи є «корона», що знаходиться біля основи вух. Вуха виразні і покриті довгою шерстю. Іноді на кінчиках вух у звірка видно пензлики, як у білочок. Зустрічаються в різних колірних варіаціях.

2.3. РОЗВЕДЕННЯ ПОРОДИ ФРАНЦУЗЬКИЙ БАРАН

Розведення кролів баранів має деякі особливості. Вони чудово адаптуються до різних умов існування і швидко ростуть. Але суттєвим недоліком породи є висока сприйнятливість до захворювань, тому звірків варто вчасно вакцинувати і захищати від контактів з іншими тваринами. За один виводок у самки з’являється  5-8 дитинчат.

Місце, де містяться кролики, має бути захищене від протягів, прямого сонця і високої вологості. Бажано, щоб підлога у клітини був не сітчастим, а дерев’яною: з-за великої ваги тварин створюється навантаження на лапи, і вони можуть постраждати.

Оптимальний корм для баранів – це трава влітку і взимку сіно. Його можна доповнювати вівсом, кукурудзою, буряком, яблуками та морквою. Важливо, щоб звірята завжди мали доступ до чистої води.

Характер у кроликів дуже спокійний. Ймовірною причиною цього вважається їх знижений слух, адже вуха опущені перекривають раковини, завдяки чому сторонні звуки не дратують тварин.

Кроликів необхідно тримати в чистоті, не слід зневажати збиранням і дезінфекцією. Не забувайте стежити за здоров’ям вихованців – барани піддаються пододерматитам і маститам, з появою перших ознак цих захворювань потрібно негайно звернутися до ветеринара.

Порода ця на даний момент одна з найпопулярніших. Розводять цих кроликів практично у всіх регіонах країни. Відгуки про них у фермерів і приватників дуже навіть непогані. Люди запевняють, що тварини це високопродуктивні і при цьому не надто вибагливі. Хоча, кролики породи баран великого розміру, але в теж час декоративні, чарівні, милі.

Утримання кролів у клітках

Щоб кролики барани були здоровими і мали красивий, привабливий хутро, їм потрібно створити комфортні умови. Насамперед, молодняк потрібно відокремити від дорослих особин. Якщо є можливість, розділити тварин стоїть за статевою ознакою.

Кролики породи Французький і Англійський баран з-за великої маси і довжини тіла повинні міститися в клітинах більше, ніж вухаті середніх порід. Розміри клітки для однієї особи не повинні бути менше, ніж 120х80х80. Молодняк та середні за розмірами породи містять в будиночках габаритами 90х80х60.

Мінімальні розміри вольєрів для тварин:

•             карликових порід 800х800х500;
•             середніх порід 900х800х600;
•             великих порід 1200х800х700.

Клітки для баранів, а також внутрішні перегородки і дно, повинні бути просторими, чистими і зроблені з дерева. Час від часу в ній потрібно проводити дезінфекцію. Не варто утримувати кролів за сіткою, так як від металевих прутів осередків тварини можуть отримати на лапках пошкодження, а в подальшому – болячки. Сітчасту частина клітини необхідно відгородити дерев’яним щитом або фанерою.

Солідний вовняний покрив захищає кролика від переохолодження, тому клітку не потрібно додатково утеплювати – головне, ліквідувати протяги. Також не варто ставити її на сонці, найкращим варіантом буде місце в тіні. Клітка повинна бути просторою, тварина не терпить тісноти.

Через велику вагу на лабетах кролика можуть з’являтися «натоптиші» для запобігання яких необхідно приділяти значну увагу підлозі клітки. Найкраще , якщо вона буде гладкою і суцільною, у крайньому випадку – дерев’яною.

Дверцята кліток роблять із сітчастого матеріалу (просвіт гнізд не повинен перевищувати 2х2 см). У зимовий час їх можна завішувати мішковиною, щоб захистити кроликів від поривів холодного вітру. У якості поїлок, годівниць можна використовувати ємності, які легко миються – наприклад, металеві миски.

При облаштованості клітки не можна забувати про маточник – адже рано або пізно самка принесе -кроленят. Маточник підготовляють за 7-10 днів до пологів, дотримуючись ряду строгих вимог: він повинен перебувати збоку клітки й мати стандартні розміри: висота – 35 см, довжина – 60 см, ширина 30 см; для спрощення огляду гнізда й виведення знімну кришку розташовують зверху.

Годівля кроликів

Правильне і повноцінне харчування для кролів дуже важливе, адже воно надає їм сил, вони стають, більш рухливі, життєрадісні і як наслідок краще набирають вагу, краще розмножуються, а це як не крути головне, що цікавить кролівника. Але в годівлі кролів потрібно дотримуватися золотої середини, адже якщо корму мало кролики будуть втрачати вагу, а перегодовування крім проблем не принесе нічого важливого.

Норми годівлі кроликів залежать від їх фізіологічного стану і сезону.

Самкам і самцям що знаходяться у фізіологічному спокої на добу потрібно:

Концентрованих кормів 40 — 50 г влітку і 50 — 60 г взимку.

Трави 400 — 500 г влітку.

Соковитих кормів 150 — 200 г взимку.

Сіна 120 — 150 г взимку.

При підготовці та проведенні злучки самка і самець потребують корму на добу в такій кількості:

Концентрованих кормів 70 — 80 г влітку і 90 — 100 г взимку.

Трави 500 — 600 г влітку.

Соковитих кормів 150 — 200 г взимку.

Сіна 150 — 200 г взимку.

Сукрольній кролиці на добу потрібно:

Концентрованих кормів 70 — 90 г влітку і 100 — 130 г взимку.

Трави 550 — 700 г влітку.

Соковитих кормів 200 — 250 г взимку.

Сіна 150 — 200 г взимку.

Лактуючій кролиці на добу треба давати:

Концентрованих кормів 120 — 150 г влітку і 140 — 160 г взимку.

Трави 1000 — 1200 г влітку.

Соковитих кормів 300 — 600 г взимку.

Сіна 200 — 250 г взимку.

Дані приблизні норми розраховані для дорослих кролів середніх і великих порід, що мають живу масу близько 5 кг. Співвідношення поживності кормів у відсотках виглядає приблизно так: концентратів споживається влітку 35 — 40% взимку і 35 — 45% влітку; трав (зеленого корму) — 55 — 65%; соковитих кормів 25 — 30% взимку; сіна (грубих кормів) — 40 — 45% взимку.

Соковиті корми

Це корми рослинного походження. У них міститься до 90% води. Соковиті корми сприяють хорошому відтворенню кроликів, збільшенню молока у самок.

Серед них — силос, сінаж, коренеплоди, буряк, кабачки, морква, гарбуз і капуста кормова, турнепс, картопля, зелена груша, різні відходи та інші. У цих кормах міститься понад 70% клітковини. Клітковина поліпшує травлення і сприяє більш активному засвоєнню поживних речовин.

Коренеплоди являють собою смачний дієтичний корм для кроликів. У них багато води (70- 90%), мало протеїну (1-2%) і майже немає жиру і клітковини (1-1,5%). Основна маса в них представлена крохмалем і цукром (до 70%). Кролики добре перетравлюють коренеплоди.

Картопля. Це найдоступніший і найпоширеніший представник соковитих кормів. У ньому мало протеїну, але міститься близько 20% крохмалю. Картопля прекрасно перетравлюється і вільно засвоюється організмом тварини. Її згодовують у вареному вигляді. З метою уникнення отруєння забороняється тривало зберігати варену картоплю у відварі.

Силос — соковитий корм. Містить вітаміни, органічні кислоти. Силос покращує травлення. Для приготування силосу використовують кукурудзу, соняшник, неотруйні бур’яни.

Морква. Цей соковитий корм для кроликів є делікатесом. За вмістом вітамінів, біологічних речовин, ефірних і жирних кислот є незамінним кормом для кроликів. Морква згодовують як у чистому вигляді, так і в різних мішанках.

Технічні корми

До цих кормів відносяться шрот, патока, макуха, висівки, кормові дріжджі, жом. Для поліпшення смакових якостей кормів в них додають патоку (концентровані і грубі корми).

Висівки отримують при переробці зерна, вони багаті протеїном, жирами, клітковиною, фосфором, вітамінами. У них міститься до 80% фосфору — це більше, ніж у зерні. Дуже цінні пшеничні висівки.

Протеїну у висівках 10-12%, клітковини 9-11%. Загальна поживність у висівок нижче, ніж у зерна.

Висівки дрібного помелу багаті крохмалем, вони краще перетравлюються в організмі кролика.

Макуха містить від 5 до 10% жиру, а також у ньому є кальцій, фосфор, вітаміни. Цінність макухи ще й у тому, що вона містить всі незамінні амінокислоти. Кращі сорти макухи — лляна і соняшникова.

Шрот відноситься до концентрованого корму. Його отримують при екстрагуванні жиру з насіння. Розрізняють соняшниковий, соєвий, ріпаковий шрот. Цей корм цінний як білковий корм.

Необхідно знати, що ріпаковий і бавовняний шрот кроликам згодовувати не рекомендується. Найкращий шрот для кроликів — соєвий і соняшниковий.

У комбікормі міститься 8-12% шроту. Дуже добре давати такий корм кроленятам після відлучення.

Риб’ячий жир дуже корисний годуючим самкам, слабким кроликам.

Молодняку дають 0,5-1 грами риб’ячого жиру, сукрольним кролиця — 2,5 грама, лактуючим — 3,5 грама на добу.

Вакцинування кроликів

Вирощуючи кроликів в домашніх умовах потрібно знати про таких захворюваннях як ВГБК (вірусна геморагічна хвороба кролів) і міксоматоз і дбати про своєчасне вакцинацію, оскільки ці хвороби не піддаються лікуванню. Щеплення для кроликів перший раз роблять при досягненні 4-6 тижнів. Далі кожні півроку їх слід повторювати. Тільки завдяки своєчасної вакцинації ви уникнете поширення захворювань тварин і тим самим збережете поголів’я.

РОЗДІЛ 3. ДОГЛЯД ТА ВИРОЩУВАННЯ КРОЛІВ НА ВЛАСНОМУ ГОСПОДАРСТВІ.

Вирощування кролів — справа цікава i легка, доступна навіть учням молодших класів, i разом з тим дуже корисна. Кролі дають ніжне і смачне м’ясо, добре хутро.

Робота по догляду за кролями, а також спостерігаючи за ними допомагає краще засвоїти програмний матеріал з зоології, допомагає здобути навички і вміння у справі вирощування високопродуктивних тварин. Кроликами займатися цікаво. Кролі дуже плодючі тварини. Вони швидко розмножаються і ростуть. За короткий час від однієї пари кролів, якщо правильно доглядати, можна отримати велике стадо. Житла для самців зазвичай мають висоту в 60-80 см, в довжину - 1-1,5 м, глибину - 90 см. Для кролиць клітини повинні бути трохи побільше, в розрахунку на потомство приблизно з 8 голів.

Клітки ставлять лицьовою стороною на південь або південний схід (на пiвднi), на не високих (70 см від землі) стовпцях.

Кожна клітка має сінник, годівницю для зерносуміші, напувалка для води. Для даху використовуємо шифер. Так, як ми тільки розпочали розводити кроликів то кількість кліток плануємо збільшити.

IIри неправильному догляді кролі хворіють. Особливо вразливий до хвороб молодняк під час першого линяння (віком від 1,5 до 3—4 місяців).

Найбільше молодняка гине від дуже поширеної хвороби кролів — кокцидіозу. Збудники цієї хвороби — кокцидії — потрапляють у шлунок кроленят з забрудненим кормом або водою. Хворі кроленята втрачають апетит, худнуть i здебільшого в скорому часі гинуть. Для профілактики  пропоюємо солікоксом або байкоксом. Для профілактики і знищення внутрішніх паразитів використовуємо – Альбендазол. Необхідні також вакцини для кроликів (Песторін Мормікс), які оберігають кроликів від вірусних хвороб кроликів. (див. Додаток З).

Щоб зберегти поголів’я  дотримуйтесь чистоти в клітках і ні в якому разі не припускати забруднення їжі й води. Клітки треба систематично дезінфікувати. (див. Додаток З).

 технологія вирощування кролів така:

•      протягом року  вигодовуйте кролів (сіно – люцерна та різнотрав’я; вода; сіль; зерносуміш – 5 кг кукурудзи, 5 кг ячменя, 5 кг овес; 2 кг комбікорм, яблука, морква та буряк кормовий, гілля сосни в зимній період кролям старше 4 місяців в незначній дозі) це зменшує захворюваність стада; (див. Додаток И).
•      випоювання від кокцидіозу та вакцинація кролів відповідно до графіку (проводиться батьками); (див. Додаток З).

•      прибирання кліток через день, зменшує захворюваність стада, так як кролі, особливо молодняк, мають схильність поїдати кал, що і є основною причиною зараження кокцидіями.

Очікуваний економічний ефект від кролівництва

Щоб розвести дану породу, придбайте кроленят породи французький баран 2 самки і 1 самця, віком 3 місяця. Через 4 місяці  матимете перші окроли (16 кроленят), ще через 2 місяці – 15 кроленят. В середньому за правильного догляду кроленята набирають вагу 800 – 900 г. за місяць. Протягом року  спарюйте кролиць 4 рази, в результаті за рік матимете 54 кроленят від перших кролиць, від яких залишіть 4 ремонтних самки та придбайте 2 самці других ліній.

При застосуванні технології розведення 1 кролик дає тушку масою 1,9-2 кг за 4 місяці (1/3 року).

Отже постійне утримання 12 кроликів дасть змогу зменшити витрати на продукти харчування в розмірі 7140 грн.

Затрати на випоювання від кокцидіозу, профілактика від глистів, вакцинація, на корм для кроликів все ж таки будуть. Реалізація кроленят у ранньому віці (2-2,5 місяці) дасть додатковий прибуток, за ці кошти частково  придбайте корм для тварин.

ВИСНОВКИ

Кролики – це забавні пухнасті створіння, яких багато тримають на своєму обійсті. Для когось це домашнє або фермерське господарство, джерело м'яса, пуху і доходу, для інших – чарівні улюбленці і чотириногі друзі. Як би там не було, але кожен, хто тримає вуханів, стикається з питанням, яку породу краще розводити на власному господарстві.

Французький баран - це одна з порід, яку можна використовувати при промисловому розведенні, як м'ясну породу. Кролики породи Французький баран відрізняються скоростиглістю, збитим, широким тулубом, добре розвиненими м'ясними формами і м'ясом високої якості, що дозволяє віднести їх по напрямку продуктивності до тварин м'ясних порід. Відгуки про них у фермерів і приватників дуже навіть непогані. Люди запевняють, що тварини це високопродуктивні і при цьому не надто вибагливі.

Кролі найбільш скороспілі сільськогосподарські тварини, від яких одержують цінне дієтичне м’ясо і хутрову сировину при незначних затратах праці й кормів на одиницю продукції. Дослідження показують, що приріст 1 кг м'яса у кроленят цієї породи можна отримати, витративши всього 3 кг концентрованих кормів, при цьому сюди включаються і корми, витрачені на кролицю з моменту її запліднення до відсаджування кроленят.

Кролівництво не вимоглива до трудовим затратам, доступне абсолютно всім заняття, від школярів, до літніх людей.

Розведення кролів, спостереження за їх ростом і розвитком, досліди над кролями – все це дуже корисна і цікава справа.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Григорій Луньов «Сучасне кролівництво» 2010 р. ISBN 978-966-8838-41-5
2.      Ефективність ведення галузі звірівництва і кролівництва в південному регіоні України / Г. Коцюбенко. — // Тваринництво України. — 2008.
3.      Кращі пухнаті України. - // Агросвіт України. – 2008
4.      Кролівництво. Л.А.Білий.-К.: Вища школа, 1990.-183с
5.      Сисоєв В.С., Александров В.М. Кролівництво. М.: «Агропромиздат», 1985р.
6.      Мініна І. С., Леонтюк С.В. - Як розводити кроликів. - М.: 1981.
7.      Помитко В.М., Александров В.М. - Навчальна книга кролівника. - М.: 1982.
8.      https://homebiznes.in.ua/biznes-z-rozvedennya-krolykiv
9.      http://nashaferma.blogspot.com
10. https://info/porody/baran-krolik.html
11. http://kroliki.pp.ua
12. http://stroytechnology.net

Додаток А

Одноярусні клітки

Додаток Б

Двохярусні клітки

Додаток В

Трьохярусні клітки

Додаток Г

Різновиди породи

Додаток З

Аптечка для кроликів