Методичні рекомендації по виготовленню анатомічних препаратів по «Нейрології»

З М І С Т

1.Вступ

2. Препарати центральної нервової системи:

а) препарат спинного мозку

б) виготовлення препаратів головного мозку

3. Препарати генно-мозкових нервів

4. Препарування  периферичних нервів

5. Препарати вегетативної частини нервової системи

6. Препарати органів чуття

7. Висновки

1.Нервова система є однією з найважливіших інтегрувальних систем в організмі, що зумовлює його єдність, цілісність, а також  тісний зв'язок з довкіллям.

Нервова система - дуже складна і важлива для організму структура, яка постійно є об’єктом впливу внутрішніх і зовнішніх умов, у яких перебуває організм. Адаптація організму до зміни умов існування відбувається в першу чергу за участю нервової системи.

В нервовій системі розрізняють зв'язок робочого органу з нервовими центрами, так звану: «зворотну аферентацію», яка є своєрідною відповіддю центру про виконання наказу на периферії.

Без механізмів зворотного зв’язку живі організми не змогли б раціонально пристосовуватись до умов навколишнього середовища.

У нервову систему постійно надходить інформація із зовнішнього середовища, в якому перебуває тварина, та від всіх її органів. Одержана інформація аналізується  й синтезується в корі  півкуль великого мозку.

Частину нервової системи, що виконує цю функцію, називають аналізаторами.  Аналізатори - це складні  морфо функціональні системи, які здійснюють зв'язок центральної нервової системи із зовнішнім середовищем і органами організму.

Нервова система виконує координуючу і контролюючу функції, забезпечує узгоджену роботу всіх органів і систем тваринного організму. Через нервову систему і органи чуттів здійснюється нерозривний зв'язок організму із зовнішнім середовищем. Згідно з ученням академіка І.П. Павлова, основою нервової діяльності є рефлекс. Тому на лабораторно-практичних заняттях  потрібно звернути увагу на вивчення рефлекторної діяльності головного і спинного мозку.

На дослідах легко переконатися, що в органах нервової системи відбуваються процеси збудження і гальмування.

Проте, студенти погано уявляють собі будову  ЦНС і локалізацію функцій в її відділах. Тому основним навчальним завданням при вивченні теми «Нервова система» є формування  понять про будову і функції головних відділів центральної нервової системи.

У зв’язку з цим, при вивченні теми основним обладнанням може бути демонстраційний матеріал.

Органічною складовою частиною поняття «вища нервова діяльність» є навчальний матеріал для формування поняття «аналізатори».

Студенти знають, що органи  чуття – необхідні ланки зв’язку організму із зовнішнім середовищем.

Матеріал добре засвоюється при необхідній наочності: таблиць, моделей, кінофільмів; допомагають самоспостереження і досліди.

Для вивчення центральної нервової системи зазвичай виготовляють препарати спинного і головного мозку.

Спинний та головний мозок препарують та вивчають окремо, через значні відмінності в їх розміщенні та будові.

Спинний мозок. Для вивчення спинного мозку виготовляють два основних види препаратів:

1. спинний мозок в розкритому хребетному каналі- цілком або на виділеній ділянці хребта (3-4 сегменти),

2. спинний мозок, вилучений із хребетного каналу разом з оболонками.

Перший вид препарату дає уявлення про положення спинного мозку в організмі, відношення його до головного мозку та до спинно-мозкових нервів.

Другий – на ізольованому мозку, дозволяє отримати більш повне уявлення про будову спинного мозку та вільно маніпулювати з ним в процесі вивчення і зберігання.

Для виготовлення спинного мозку в хребетному каналі спилюють дужки хребців і відкривають весь хребетний канал. Цей препарат краще робити разом з головою (використовувати  трупи мілких тварин або новонароджених). В цьому випадку необхідно зняти кришу черепної порожнини і відкрити головний мозок.

На звільненому від м’язів хребті при «верхньому доступі» послідовно   видаляють дужки хребців,  починаючи від крижових і закінчуючи шийними. Для цього долотом  і молотком  розсікають з обох сторін або підпилюють дужки хребців біля основи поперечних відростків, щоб  доступ в хребетний канал був достатньо широкий.

У відкритому хребетному каналі видаляють пухку сполучну тканину та жирову, і оголяють тверду мозкову оболонку спинного мозку та утворені нею піхви навколо спинномозкових нервів. Потім  скальпелем відрізають спинний мозок від головного біля великого потиличного отвору та виймають його з хребетного каналу, починаючи від шийного відділу, відтягуючи пінцетом за тверду мозкову оболонку. При цьому, з обох сторін біля самої кістки перерізають корені спинномозкових нервів та відділяють скальпелем тверду мозкову оболонку від тіл хребців.

При необхідності залишити спинний мозок в розкритому хребетному каналі, завершують його препарування, розсікаючи поздовж на одній чи кількох ділянках тверду мозкову оболонку, відкриваючи доступ до голови лежачих оболонок – павутинної і м’якої та до коренів спинномозкових нервів.

Для виготовлення пошарового, ступінчатого   препарату спинного мозку з його оболонками і нервами на фоні хребта можна випиляти ділянку грудного відділу хребта (3-4 сегменти) великої тварини з хребетними кінцями ребер.

На цьому відрізку  перепилюють середній хребець поперек навпіл. На кожній з половинок видаляють (долотом) залишки хребцевої дужки та оголяють ділянку спинного  мозку з оболонками та відрізками пари спинномозкових нервів з їх коріннями та вузлами.

Вилучений з хребетного каналу спинний мозок фіксують в розправленому вигляді протягом 10-15 днів в 5-10% водному розчині формаліну. Після фіксації його використовують на практичних заняттях. Зберігається препарат вологим.

Оболонки спинного мозку на поперечному пошаровому розрізі:

1.                 спинний мозок вкритий м’якою оболонкою;
2.                 павутинна оболонка;
3.                 тверда оболонка;
4.                 тіло хребців.

Виготовлені відрізки препарату, на практичних заняттях можна ножицями робити поздовжні порізи твердої мозкової оболонки, а потім  павутинної  і, розгорнувши їх, отримують препарати, на

яких вивчають оболонки спинного мозку, їх зв’язки та корені спинномозкових нервів – дорсальні і вентральні.

На інших відрізках, видаливши повністю оболонки, оголяють внутрішню поверхню спинного мозку з його рельєфом (щілинами, борознами).

Для виготовлення таких препаратів підбирають ділянки спинного мозку, що містять потрібний для демонстрації рельєф, наприклад, ділянка мозку, що містить шийне чи попереково-

крижове потовщення, або кінцева ділянка спинного мозку з мозковим конусом і кінцевою ниткою в складі так званого кінського хвоста.

Спинний мозок з оголеними оболонками на поздовжньому розрізі:

1. - підвішуюча зв’язка; 2. - зубоподібна зв’язка;

3. - вентральна спинномозкова а; 4. - павутинна оболонка; 5. - тверда оболонка; 6. - вертикальні корені перших двох шийних

На цілих трупах плодів чи мілких тварин можна відпрепарувати спинномозкові нерви, плечове та попереково-крижове сплетення. З вентральної сторони  препарують пограничний симпатичний та вагосимпатичний стовбури. Тут же отримують препарат спинного мозку на поперечному розрізі.

Роблячи поперечні розрізи спинного мозку, отримують препарати, на яких видно будову спинного мозку, що визначається особливостями розміщеної всередині сірої та оточуючої її білої мозкової речовини.

Головний мозок. Препарати головного мозку при їх виготовленні потребують великої уваги та певної фіксації. Перш за все для цього потрібен тільки свіжий трупний матеріал. Трупи більше 24-годинної давності не придатні для виготовлення препаратів мозку. Вилучення мозку з черепа потребує певних навичок. Спочатку видаляють верхню частину  черепної порожнини потім бокові стінки, відділяючи їх від твердої мозкової  оболонки, і в останню чергу відділяють головний мозок від основи черепа, де з великою обережністю зберігають корінці черепно-мозкових нервів та гіпофіза. При вилученні головного мозку для підвищення рівномірної щільності його спочатку фіксують в 5% -ному, а  потім в 10%-ному  розчині формаліну. Для запобігання  деформації в період фіксації мозок повинен знаходитись в розчині вільно плаваючим.

Із вилученого мозку  готують  різного роду анатомічні препарати. Самий простий препарат головного мозку з мозковими оболонками та без них, на  якому демонструють корінці черевних нервів, гіпофіз. Спочатку вивчають  саму зовнішню тверду оболонку головного мозку. Видаливши тверду оболонку, в області щілин і борозен між звивинами мозку, знімають пінцетом тонку напівпрозору  павутинну оболонку. Одночасно видаляють судини мозку, починаючи з їх магістральних стовбурів, розміщених на основі мозку. При цьому, треба не пошкодити речовину мозку та нерви, що відходять від нього.

На мозку, звільненому від твердої і павутинної оболонок, вивчають його зовнішню форму, анатомічний поділ на головні частини – великий і ромбоподібний;  рельєф основи мозку та 12 пар черепно-мозкових нервів, що відходять від нього.

Напрямки розрізів головного мозку:

1-2 - положення мозкового ножа при фронтальному розрізі мозку;

3-4 - положення мозкового ножа при сагітальному розрізі мозку;

5-6 - напрямок поперечного розрізу проміжного мозку;

7-8 - напрямок поперечного розрізу

Внутрішню будову мозку вивчають  на його розрізах, що проводяться в трьох різних площинах, на різних рівнях. З цих розрізів готують набір учбових препаратів для практичних занять.

Розрізи мокрих, добре фіксованих препаратів головного мозку роблять плавними, протяжними  рухами гострим, з двох сторін, мозковим ножом.

З допомогою сагітального розрізу мозковим ножом можна виготовити сагітальний розріз мозку, на якому  демонструються шлуночки, судинні сплетення і дерево життя мозочка.

Сагінальний розріз головного мозку:

1. - нюхова цибулина; 2. - ніжки великого мозку; 3. - мозочок;               4. - чотирогорбикове тіло; 5. - епіфіз; 6. - свод; 7. - прозора перегородка;      8. - стовбур мозолистого тіла;              9. - передня спайка; 10. - порожнина третього мозкового шлуночка;          11. - проміжна маса зорових горбів;  12. - лійка; 13. - гіпофіз;                      14. - сосковидне тіло; 15. - мозковий міст; 16. - мозковий водопровід»       17. - довгастий мозок; 18. - порожнина четвертого шлуночка

Можна зробити фронтальний розріз головного мозку для  демонстрації бокових шлуночків.

Горизонтальні зрізи головного мозку виконуються послідовно на різній глибині. Спочатку зрізають верхню частину півкуль великого мозку на рівні верхньої поверхні мозолистого тіла, орієнтуються на розміщенні його в глибині поздовжньої щілини. На цьому зрізі видно сіру та білу речовину плаща, частину мозолистого тіла. На одній півкулі розкривають променистість спайки і оголяють дно бокового шлуночка. Якщо фронтально зрізати бокові ніжки мозочка, то відкривається дно четвертого мозкового шлуночка.

Видаливши півкулі головного можна, можна виготовити препарат стовбурової частини головного мозку.

Горизонтальний розріз півкуль великого мозку:

1. – сіра речовина мозку; 2. – біла речовина;         3. – променисті спайки; 4. – стовбур мозолистого тіла; 5. – виступ гіпофіза; 6. – черв’ячок;               7. – півкуля мозочка; 8. – голівка хвостатого ядра; 9. – судинне сплетіння бокового шлуночка;         10. – облікова амонієвого рогу;                             11. – жолобкуватий листок амнієвого рога.

Зрізи зручно готувати на добре фіксованому у формаліні або спирті головному мозку.

Препарати головного мозку  можна просочувати гліцерином. Спочатку фіксують у 10% розчині формаліну 2-3 тижні, а потім на 2-3 місяці кладуть у 25% розчин гліцерину з додаванням кількох крапель карболової кислоти, після чого на такий же час в 50% розчин гліцерину, а потім у 70%. Через 3 місяці препарат виймають із гліцерину та висушують фільтрувальним папером чи ганчірками. Такий препарат довговічний, набуває властивості резини.

Техніка виготовлення сухих препаратів мозку без зменшення його об’єму полягає в  тому, що судини мозку промиваються аміачною водою для підготовки кров’яного русла до вливання латексу. Потім здійснюється ін’єкція кровоносної системи мозку безбарвним латексом.

Промивання аміачною водою та вливання латексу краще проводити через внутрішню артерію до вилучення мозку з порожнини черепа. Після введення латексу мозок дістають з порожнини черепа та занурюють в 10% розчин формаліну на 1  місяць, після чого переносять на 15 днів  до 60% розчину гліцерину. Потім мозок занурюється на кілька хвилин в киплячий 80% розчин гліцерину, а після охолодження протягом місяця зберігається в 50% розчині гліцерину. На кінець мозок висушується на повітрі та вкривається яєчним білком.

Будова і розміщення судин і нервів у домашніх тварин дуже складна. Вивчення їх на трупі потребує спеціальних навичок препарування та цілеспрямованої організації лабораторно-практичного заняття. Процес цей трудомісткий і складається з двох основних етапів підготовки та власне препарування.

Анатомічні препарати периферичної нервової системи діляться на нерви голови, грудної і тазової кінцівок та внутрішніх органів.

Препарат черепно-мозкових нервів виготовляють на головах трупів великих тварин. Для цього на рівні 3-4 шийного хребця відділяють голову  від тулуба. Потім обережно, щоб не пошкодити поверхневі нерви голови, знімають шкіру. На одній поверхні препаруються поверхневі черепно-мозкові нерви, а на іншій – глибокі. Пилкою можна розпиляти сагітально голову на дві половини, отримуючи два препарати, на яких одночасно  демонструються поверхневі та глибокі черепно-мозкові нерви. Спочатку препарують поверхневі нерви, а потім, після видалення жувального, скроневого м’язів і нижньої щелепи, препарують нерви під нижньою щелепою, далі -  в ділянці клиноподібної ямки, і останніми – нерви орбіти.

Препарат нервів плечового сплетення виготовляють із свіжого чи раніше заготовленого трупного матеріалу. Підготовлений трупний матеріал фіксують введенням в артерії  3% розчину формаліну. Для препарування нервів плечового сплетення грудну кінцівку відсікають, зберігаючи вузол сплетення в ділянці останніх шийних і перших грудних хребців.

Плечове сплетіння собаки:

1. – серединний і ліктьовий н.н.; 2. – променевий н.; 3. – шкірно-м’язовий н.; 4. – пахвинний н.; 5. – перед лопатковий н.; 6. – підлопатковий н.; 7. – ІV шийний н.; 8. – внутрішня яремна вена; 9. – шийні V, VІ, VІІ, VІІІ н.н.; 10. – І грудний н.; ІІ пахвинна а.; 12. – довгий грудний н.; 13. – міжреберні ІІ, ІІІ, ІV н.н.; 14. – дорсальний грудний н.

Препарат попереково-крижового сплетення і нервів тазової кінцівки отримують при сегментальному розрізі трупа в ділянці між останнім та передостаннім ребрами.

Попереково-крижове сплетіння і нерви тазової кістки коня (латеральна поверхня):

1. – дорсальні та 2 – вентральні гілки грудних н.н.; 3. – шкірна гілка здухвиннопідчеревного н.;               4. – шкірна гілка здухвин­нопахвинного н.;    5. – зовнішній сім’яний н.; 6. – поперековошкірний н.; 7. – стегновий н.; 8. – дорсальні гілки поперекових н.н.;                    9. – затульний н.; 10. – краніальні сідничні н.н.; 11. – дорсальні гілки крижових н.н.; 12. – хвостові н.н.; 13. – каудальний прямокишковий н.; 14. – соромітний н.; 15. – каудаль­ний шкірний н. стегна; 16. – кау­дальний сідничний н.;                    17. – сідничний н.; 18. – прок­симальні м язові гілки; 19. – мало­гомілковий н.; 20. – дистальні м’язові гілки; 21. – плантарний шкірний н. гомілки;                        22. - Плантарний плесновий латеральний н.; 23. – латеральний глибокий плесновий н.;                  24. – плантарний пальцевий латеральний н.; 25. – поверхневий малогомілковий н.; 26. – глибокий малогомілковий н.; 27. – дорсальний шкірний н. гомілки.

Препарування нервових сплетень краще розпочинати  в місцях виходу останніх із міжхребцевих отворів. При препаруванні тонких нервових  гілок застосовують обробку препарату розчином оцтової кислоти. Для цього матеріал (без шкіри та промитий від формаліну) занурюють в 3-5% розчин оцтової кислоти з розрахунку 5:1 для попередження гниття. При тривалому препаруванні препарат зберігають у 2-3% розчині формаліну.

Препарати вегетативної частини нервової системи готують  з трупів мілких тварин. З трупа знімають шкіру, потім розкривають грудну і черевну порожнини, ребра «відкушують» на 2-3 см дистальніше голівок. В грудній порожнині спочатку виділяють грудну частину пограничного симпатичного стовбура, в області першого ребра відкривають зірчастий ганглій і на шиї вагосимпатичний стовбур, «ідучи» по якому в краніальному напрямку, знаходять краніальний шийний ганглій, розміщений під крилом атланта.  В каудальному напрямку в грудній порожнині препарують стравохідні стовбури блукаючого нерва та діафрагмальний нерв. В черевній порожнині відкривають сонячне сплетення з півмісяцевим ганглієм в центрі, піднімають вентральні м’язи поперека і препарують симпатичні ганлії. По ходу каудальної брижової артерії знаходять брижовий вузол.

В тазовій порожнині препарують симпатичний  ганглії, підчеревне сплетення і тазові нерви, що йдуть від хребта до органів.

Препарати периферичної нервової системи зберігають у вологому та сухому вигляді. Більшість препаратів готуються вологими. Вони фіксуються 5% розчином формаліну до 7 днів, а потім в 10% розчині, де їх і зберігають. Їх можна просочувати розчином гліцерину. Вони будуть еластичними і використовуватимуться тривай час.

Сухі препарати периферичної нервової системи  готуються звичайним способом. Початку фіксація 10% формаліну 3-4 тижня, надається всім деталям препарату потрібне положення, підкладається папір, вата, а потім виморожуються. Після виморожування нерви можна підфарбувати фарбами і весь препарат покрити лаком.

При вивчені органів чуття, крім моделей і малюнків, використовують також набір натуральних препаратів, виготовлених звичайно на матеріалі, отриманому з бойні.

Ці препарати дозволяють майже повністю демонструвати рецепторний апарат зорового аналізатора, частково  рівноваго-слухового та познайомитись з розташуванням рецепторів решти аналізаторів – нюхового, смакового дотику.

Препарат органу зору. Для вивчення будови органу зору  виготовляють препарат допоміжних органів ока та очного яблука.

Допоміжні органи зручно препарувати на голові великої  тварини. Розтин і препарування очного яблука проводиться на очних яблуках, звільнених від м’язів та інших тканин і добре фіксованих в 5-10% розчинах формаліну. Оглянувши зовні очне яблуко, його розсікають по екватору на передню і задню половини. Розсікання оболонок зручно проводити маленькими гостроконечними ножицями: спочатку білкова, а потім глибше судинна оболонка і сітківка.

Препарати органу слуху.  Препарування  органу слуху і рівноваги на лабораторно-практичних заняттях обмежується зовнішнім і середнім вухом. На голові препарують численні м’язи вушної раковини. Одночасно звертають увагу на зовнішній слуховий прохід.

Для вивчення середнього вуха маленьким долотом розбивають стінку барабанної порожнини, щоб розглянути заточені в ній слухові кістки.

Препарат органу нюху. Для  ознайомлення з місцем розташування органу нюху готують препарат розкритої носової порожнини. Для цього сагітально розпилюють мозковоносовий відділ  голови по лінії з’єднання носових і лобних кісток.

Розкрита носова порожнина великої рогатої худоби: 1. – вентральна носова раковина; 2. – дорсальний носовий хід;     3. – дорсальна носова раковина;                4. – носовий лабіринт.

Препарат органу смаку. Для   ознайомлення з місцем розташування та будовою смакових сосочків язика, що містять смакові рецептори,  готують набір язиків домашніх тварин.

Використана література

1.  В.І. Бойко  «Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин» К. «Вища школа», 1982;
2.  В.І. Бойко, М.В. Лисенко, М.Д. Замазій «Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин», К. «Лібра», 1993;
3.  А.І. Акаєвський, Ю.Ф. Юдічев, С.Б. Селезньов « Анатомія домашніх тварин», М. «Акваріум», 2005;
4.  І.В. Хрустальова, Б.В. Криштофорова « Техніка виготовлення і зберінання анатомічних препаратів», М. 1986;
5.  Г.О. Гіммельрейх, Г.С. Абельянц, П.О. Осинський, С.К. Рудик, В.С. Левчук  « Анатомія домашніх тварин», К. «Вища практикум школа», 1980;
6.  Методичні вказівки «Деякі способи виготовлення і зберігання анатомічних препаратів», М.,1983;
7.  І.В. Хрустальова, С.М. Лубніна  « Методика викладання анатомії домашніх тварин на ветеринарному факультеті», М.1985.