Проєктні технології в початковій школі: шляхи розвитку творчої особистості

ЗМІСТ

 

Вступ …..........................................................................................................			2
Розділ 1.		ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОєКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ...............................................................................	5
	Сутність понять "метод проєктів" та "проєктна діяльність школярів"……………………………………………………….…		5
	Особливості проєктної діяльності учнів початкової школи........................................................................……..….....		11
	Впровадження і моніторинг проєктної діяльності в початковій школі........................................................................……..….....		16
Розділ 2.		ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОєКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ...........………………………………...	19
	Роль вчителя, учнів та батьків в роботі над створенням проєктів ……...………………………………...…………		19
	Досвід застосування методу проєктів в навчанні школярів молодших класів.....................................................................…		23
Висновки .....................................................................................................			27
Список використаних джерел ....................................................			29
Додатки ........................................................................................................			32

ВСТУП

 Актуальність теми роботи зумовлена активним реформуванням системи освіти, яке відбувається в наш час, зокрема через загальнодержавну реалізацію Концепції Нової української школи [12] і впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти [22] . Така проактивна модернізація системи освіти покликана досягти її основну мету – інтелектуальний і моральний розвиток особистості, формування критичного і творчого мислення, вміння працювати з інформацією, готовність до активної діяльності й оптимальної самореалізації у світі, що постійно змінюється.

 Зрозуміло, що реформування освіти не обмежується лише внесенням доповнень до чинних Законів України "Про освіту" [6] та "Загальну середню освіту" [5] . Як наголошує О. Я. Савченко, модернізація змісту освіти потребує системного підходу, який, насамперед, реалізується шляхом вирішення питань не лише щодо змісту навчальної діяльності, але що не менш важливо, шляхом організації навчання в молодшій школі [24].

 В сучасних умовах переходу початкової школи на роботу за новим Державним стандартом початкової загальної освіти, який передбачає особистісно-орієнтоване навчання та формування компетентностей молодших школярів, важливо віднайти ті методи і прийоми навчання та виховання, які дадуть можливість кожній дитині пізнати навколишній світ і реалізувати себе у подальшому житті.

 Здобути відповідний досвід і уміння дозволяє учням проєктна методика у компетентнісно спрямованій освіті, яка є інструментом, що створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учнів в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал [18, c. 5].

 Останнім часом з’явилося багато робіт, присвячених використанню проєктних технологій, що свідчить про актуальність цього питання, про спроби використовувати нові досягнення науки, що гарантують результативність навчально-виховного процесу. Отже, різні аспекти використання методу проєктів цікавлять дослідників: робота над проектами в урочний час (Г.О. Руських, Є.С. Полат, О.І. Пометун та інші); використання проєктних технологій для позаурочної роботи (Є.С. Цикало, А.М. Чайка, М.Ф. Ширшина та інші); проєктна діяльність у початковій школі (О.В. Онопрієнко, О.М. Ворожейкіна, А.Г. Капля та інші), в середній та старшій школі (Н.М. Подранецька, А.М. Чайка та інші), у вищих навчальних закладах (Н.М. Заячківська, Г.П. П’ятакова, С.О. Сисоєва, О.І. Шапран, М.П. Щербань та інші) тощо. Наукові дослідження Т. Е. Веденеєвої, Ю.В. Момот, М.Б. Павлової, Н.І. Шиян та інших акцентують увагу на цілісності, комплексності та системності впровадження проєктних технологій.

 Проеєктну діяльність як метод навчання й розвитку на сучасному етапі розвитку освіти справедливо вважають однією з найперспективніших складових освітнього процесу, оскільки саме вона створює умови для самореалізації і саморозвитку школярів, формує їхні мовленнєві, інформаційні, соціальні, полікультурні та інші компетенції. Вона дає можливість учителю застосовувати інтерактивні вправи, організовувати навчально-виховний процес за принципами гуманізму, науковості, наочності, системності, індивідуальності, зв’язку навчання з життям, навчального проектування; дає змогу залучити учнів до науково-дослідної та пошукової діяльності, створювати додаткову мотивацію до навчання, а також всебічно визначати і розвивати інтелектуальні і творчі здібності дитини [7, с.163].

 Мета роботи: дослідити проєктну діяльність молодших школярів, її організацію у початковій школі та продемонструвати на прикладі ефективність застосування методу проєктів.

 Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

1.     проаналізувати сутність методу проєктів, проєктної діяльності та особливості їх використання у навчально-виховному процесі початкової школи;
2.     сформулювати алгоритм впровадження та моніторингу проєктної діяльності у початковій школі;
3.     визначити роль вчителя, учнів, батьків та інших культурно-освітніх відділів в роботі над створенням проєктів;
4.     продемонструвати практичну ефективність застосування методу проєктів в навчанні школярів молодших класів.

 Об’єкт дослідження – навчання молодших школярів у початковій школі.

 Предмет дослідження – організація проєктної діяльності  молодших школярів.

 В роботі висвітлимо актуальність дослідження методу проєктів і проєктної діяльність школярів, їхню сутність, переваги та особливості застосування в сучасному навчально-виховному процесі початкової школи. Також проаналізуємо кроки організації проєктної діяльності в початковій школі та визначимо роль її основних учасників  –  вчителя, учнів, батьків та інших культурно-освітніх відділів  –  у створенні проєктів. Розглянемо власний досвід застосування методу проєктів в навчанні школярів молодших класів та зробимо висновки щодо його ефективності.

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

1.1. Сутність понять "метод проєктів" та "проектна діяльність школярів"

Одним із важливих завдань світової педагогічної думки є пошук та оптимізація педагогічних технологій, що роблять можливим раціональний синтез теоретичних знань і їх практичного застосування учнями. Появу та інтенсивне поширення методу проєктів в педагогічній практиці різних навчальних закладів можна розглядати як часткове вирішення вищенаведеного завдання.

Формування уявлення про метод проєктів доцільно розпочати з визначення його фундаментальної складової – поняття "проєкту" (від лат. "projectus" – той, що виступає, кинутий вперед) .

В науковій літературі наводяться різні визначення поняття "проєкт". Н.О. Додусенко та І.В. Нетужилова наводять п'ятнадцять різних формулювань, які показують широкий спектр підходів наукової спільноти до тлумачення терміну та навіть не роблять спробу запропонувати власне [3, с. 5]. Синтезуючи погляди дослідників, О.В. Онопрієнко характеризує проєкт "по-перше, як результат перетворювальної діяльності; по-друге, як мета і результат проєктування" [18, с. 9]. Оптимальнішим для сфери шкільної освіти вважаємо таке узагальнююче визначення: "проєкт – цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини" [20, с. 151].

Навчальний проєкт – це дидактичний засіб, за допомогою якого учні долучаються до перетворювальної діяльності, яка передбачає формулювання проблеми й мети, планування змісту, з’ясування засобів і способів, одержання продукту діяльності. Робота над навчальним проєктом сприяє формуванню в школярів ціннісного ставлення до навчання, праці й спілкування, набуттю досвіду самостійності у вирішенні життєвих проблем; забезпечує зв’язок між предметами інваріантної частини навчального плану [17, с. 9].

 Метод проєктів відомий у світовій педагогіці з кінця ХІХ – початку ХХ ст. як метод проблем. Його пов’язували з ідеями гуманістичного спрямування у філософії та освіті. Дидактичні засади методу проєктів розробили американські педагоги Д. Дьюї та його послідовники В. Кілпатрик, Є. Коллінз, Є. Паркхерст [10, с. 46].

 За останні десятиліття метод проєктів активно досліджували вітчизняні науковці. У їх працях він "розглядався із загальнопедагогічних позицій (В. Гузеєв, Н. Кисельова, І. Колесникова, М. Морозова, О. Новиков) і методичних особливостей застосування (О. Волжина, Л. Масол, Н. Матяш, Є. Полат, Г. Сазоненко, В. Симоненко). Ученими досліджувалася, зокрема, проблема ролі методу проєктів у контексті особистісно зорієнтованого навчання (І. Джужук, О. Блохін); його функцій як засобу формування ключових компетентностей (Г. Голуб, Н. Пахомова, О. Чуракова), активізації пізнавальної діяльності учнів (О. Гребеннікова, Н. Замошнікова), розвитку творчих здібностей (М. Сердюк, Т. Шевцова)" [17, с. 3].

 Технологію реалізації методу проєктів у шкільній освіті як форми інноваційної діяльності відображено в наукових працях В. Беспалька, В. Бондаря, Л. Ващенко, Ю. Громика, Л. Даниленко, О. Коберника, Н. Масюкової, Б. Пальчевського, Г. Щедровицького, С. Ящука [17, с. 3].

До сьогодні метод проєктів вважають відносно новим в освіті. Однак практично в усіх школах, гімназіях, вузах цей метод (або його принципи) використовується для організації процесу отримання знань під час уроків, виконання домашніх завдань, науково-дослідницьких робіт (курсових, дипломних, магістерських проектів, у тому числі робіт МАН, як шкільних, так і вузівських), для організації позакласної навчальної та виховної роботи. Крім того, окремі елементи проєктної методики щоденно застосовують у своїй практиці учителі різних навчальних дисциплін як засіб засвоєння традиційних знань. Прикладом такого застосування може стати написання твору, створення і захист ілюстрації; виготовлення виробів із дерева, металу, тканини на уроках праці; написання робіт для творчих конкурсів, робота на уроках образотворчого мистецтва, виготовлення наочності для уроків із різних предметів, інструкцій тощо [8, с. 3].

Поняття "метод проєктів" визначається науковцями по-різному: і як конкретна практика роботи вчителів, спрямована на формування в учнів певної системи інтелектуальних і практичних умінь; і як комплексний метод навчання; і як педагогічна технологія; і як система навчання [18, с. 11].

Метод - це дидактична категорія, сукупність прийомів, операцій щодо оволодіння певною галуззю практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності. Це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання [4, с. 32]. Тому доцільно вважати, що "метод проєктів – це спосіб досягнення дидактичної мети через детальне розроблення значущої для учнів проблеми, розв’язання якої повинне завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим відповідним чином" [26, с. 32].

О.В. Онопрієнко підсумовує, що відповідно до змістового та процесуального наповнення метод проєктів можна розглядати як:

1) метод навчання, якщо він застосовується на окремому етапі навчальної діяльності як комплекс дидактичних прийомів, спрямованих на досягнення освітньої мети в межах певної організаційної форми;

2) форму організації навчання, якщо узгоджена діяльність учителя й учнів здійснюється за встановленими етапами й певним режимом (наприклад, уроки-проекти);

3) педагогічну технологію, якщо являє собою комплексний інтегративний процес, який передбачає цілепокладання, планування, відповідну організацію, реалізацію цілей за допомогою адекватних методів і форм, аналіз результатів [18, с. 13].

Метод проєктів як педагогічна система виконує дидактичні, пізнавальні, розвивальні, виховні, зокрема соціалізуючі функції [18, с. 13], а його ефективність "підвищується в тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено дослідницьке, творче завдання, для якого потрібні інтегровані знання з різних предметів" [10, с. 47].

Ефективність та універсальність методу проєктів також підтверджуються тим, що він поєднує у собі багато дидактичних принципів, серед яких перелічимо наступні:

•                  принцип активності (цілеспрямоване активне сприймання учнями проблеми проєкту, її переосмислення та розв’язування);
•                  принцип продуктивності (прагматична спрямованість діяльності на одержання суб'єктно чи соціально ціннісного результату);
•                  принцип технологічності (виконання взаємообумовлених навчальних дій у чітко визначеній послідовності);
•                  принцип саморозвитку (створення розвивального середовища, в якому в результаті реалізації учнями поставленої мети будуть започатковуватись нові проєкти);
•                  принцип опори на суб'єктний досвід учнів (урахування досвіду дитини, набутого в процесі сприймання і розуміння нею навколишнього світу);
•                  принцип зв'язку дослідження з реальним життям (використання довколишнього середовища як лабораторії, в якій відбувається процес пізнання);
•                  принцип співробітництва та партнерства (об'єднання ресурсів і зусиль задля досягнення спільної мети) [18, с. 15].

 Поняття "проєктна діяльність" у педагогіці розглядається у двох аспектах:

1.     у контексті педагогічного проєктування як процес розроблення окремими педагогами або колективами вчителів цілей і конструктивних схем їх досягнення, теоретичних моделей – навчально-виховних програм і методик їх застосування;
2.     як проєктна діяльність школярів – складова навчальної діяльності, якій притаманні лише деякі риси професійної педагогічної діяльності [18, с. 11].

Проєктна діяльність школярів – спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність дітей, що має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату діяльності. Неодмінною умовою проєктної діяльності є наявність заздалегідь вироблених уявлень про кінцевий продукт діяльності, етапів проєктування (вироблення концепції, визначення цілей і завдань проєкту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану, програм і організація діяльності з реалізації проєкту) та реалізації проєкту, включаючи його осмислення і рефлексію результатів діяльності [26, с. 4].

Аналіз структури проєктної діяльності дає змогу виділити основні елементи змісту: мотиви, які спонукають до діяльності; цілі – результати, на досягнення яких спрямована діяльність; засоби, за допомогою яких діяльність відбувається [18, с. 17].

Розглядаючи структуру проєктної діяльності школярів О.В. Онопрієнко зазначає, що "вирішальне значення в проєктній діяльності мають мотиви учня. На перших стадіях включення в проєктну діяльність вони зумовлені задачами, які формулює вчитель". Також, "оскільки проєктна діяльність базується на засадах особистісно орієнтованого навчання, її цілі мають співвідноситися зі сферою бажань учня, його індивідуальними інтересами, віковими особливостями. Метою учня може бути реалізація його права на самостійність та інтелектуальну свободу; задоволення конкретної власної матеріальної чи пізнавальної потреби; випробування своїх сил у новому виді діяльності; внесення своєї частки в суспільно значущу справу тощо"  [18, с. 17].

Важливим компонентом структури діяльності є дії-операції, котрі забезпечують використання наявних засобів і умови для досягнення необхідного результату [18, с. 17].

О.В. Онопрієнко вважає, що проєктна діяльність учнів, як і будь-яка інша, складається з трьох основних компонентів: орієнтовно-мотиваційного, операціонально-виконавчого та рефлексивно-оцінювального. Залежно від домінуючої галузі знань та вікового складу учасників її етапи наповнюються певним змістом" [18, с. 21]. Оскільки у сфері нашої уваги перебуває діяльність учнів молодшого шкільного віку, зупинимось на баченні її структури відповідності до структури діяльності (за В. Крутецьким) у загальному її розумінні.

1. Етап постановки мети – усвідомлення учнями конкретної задачі (організація проєкту).
2. Етап планування роботи – вибір раціонального способу дії (планування проєкту).
3. Етап виконання – реалізація діяльності, яка супроводжується поточним контролем і перебудовою за необхідності (реалізація проєкту).
4. Етап перевірки результатів, виправлення помилок, співставлення здобутих результатів із запланованими, підведення підсумків роботи та її оцінка (підсумок проєкту) [18, с. 21].

Структурно-функціональна модель проєктної діяльності молодших школярів наведена у Додатку 1. Цю модель, яка відображає мету проєктної діяльності; об’єктивні й суб’єктивні умови, необхідні для її організації; структурні (змістові, процесуальні) і функціональні компоненти діяльності та прогнозований результат розробила О.В. Онопрієнко [17, с. 12].

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що проєктна діяльність школярів та метод проєктів як засіб її реалізації мають значний пізнавальний, виховний, розвиваючий та соціалізуючий потенціал. Також, є очевидним, що сам процес опанування школярами проєктної діяльності залежить від їхнього віку та інтелектуального розвитку і є досить складним і динамічним.
1.2. Особливості проєктної діяльності учнів початкової школи 

Проєктна діяльність учнів початкової школи є досить специфічною, адже обов'язково повинна враховувати віковий і психологічний фактори. На цьому етапі навчання, паралельно із розвитком ключових компетенцій, навчального і творчих потенціалів школярів, закладаються і основи проєктної діяльності.

Н.О. Додусенко та І.В. Нетужилова виділяють такі основні завдання проєктної технології в початковій школі на сучасному етапі:

1. Формування навичок самостійної діяльності, застосування знань

у нестандартних ситуаціях.

2. Формування в учнів комунікативних умінь та навичок.

3. Формування навичок науково-дослідної роботи [3, с. 8].

Молодший шкільний вік сприятливий для формування мотивів учіння, розвитку стійких пізнавальних потреб та інтересів, навичок самоконтролю, самоорганізації та саморегуляції, продуктивних прийомів і навичок навчальної діяльності; розкриття індивідуальних особливостей і здібностей; становлення адекватної самооцінки; розвитку критичності в ставленні до себе та оточуючих; засвоєння соціальних норм, розвитку навичок спілкування з однолітками, встановлення тісних дружніх контактів [18, с. 21].

Відповідно, можливо стверджувати, що у проєктній діяльності у школярів розвиваються:

•      пізнавальні здібності (планування проєктної діяльності, пошук шляхів вирішення проблеми, вибір оптимальних способів і засобів діяльності, аналіз і синтез інформації);
•      креативне мислення (на всіх стадіях роботи над проєктом);

•      дивергентне мислення (учень має представити якнайбільше ідей щодо вирішення проблеми в межах теми проекту);
•      активність і самостійність (опис індивідуальної частини проєкту, планування, дослідження, оцінювання, самостійний вибір форми презентації результату діяльності);
•      просторова уява (планування часу роботи над проєктом, передбачення необхідних ресурсів, уміння оцінити та відібрати найбільш слушні ідеї);
•      критичне мислення (на всіх етапах проєктної діяльності);
•      сенсомоторні навички (на етапі виготовлення освітнього продукту).

Крім того, в учнів формуються:

•      навички вербальної та невербальної комунікації (в умовах ситуативно-ділового спілкування);
•      навички та прийоми роботи в колективі (виконання різних ролей у груповій роботі, взаємодопомога та взаємопідтримка учасників проєктної діяльності);
•      навички емоційно-вольової сфери (на всіх етапах роботи над проєктом);
•      навички спілкування в соціумі (на етапі збору необхідної інформації, під час презентування результату діяльності);
•      уміння враховувати потреби оточуючих (при плануванні та виготовленні продукту, що має соціально ціннісне або прикладне значення);
•      уміння приймати оцінку інших (здійснення само- та взаємооцінювання проєктної діяльності за визначеними критеріями) [18, с. 30-31].

Навчання в початковій школі супроводжується кардинальною зміною соціальної ситуації розвитку дитини. Вона стає суб'єктом соціальних стосунків і наділяється суспільно значущими обов'язками, за виконання яких отримує громадську оцінку. Вся система життєвих відносин дитини перебудовується та обумовлюється переважно тим, наскільки успішно вона справляється з новими вимогами [18, с. 30-31].

 Робота над проєктом у початкових класах не повинна бути вимушеною, бо результат може бути негативним. В цьому віці діти потребують особливої мотивації. Тому їм потрібно пропонувати прості завдання, давати чіткі інструкції.

 Метою проєктної діяльності є стимулювання пізнавальної активності, яка, в свою чергу, забезпечує інтелектуальний розвиток учня. У проєктній діяльності під керівництвом учителя (чи з його консультацією) учень розкриває нові для себе знання і факти, здійснює відкриття, які мають суб'єктну значущість. Оволодіння новими знаннями відбувається в умовах активної розумової діяльності. Так, лише під час роботи з джерелами інформації учень виконує операції аналізу, конкретизації, порівняння, систематизації, узагальнення.

Окрім пізнання важливою є також трудова діяльність. Під її впливом відбувається найбільш сприятливе й успішне формування особистості. Реальність результату проектної діяльності дозволяє учню відчути задоволення від власної роботи, а також сприяє утворенню і розвитку важливих мотивів діяльності: соціальних, пізнавальних, мотивів самоствердження та інших [18, с. 37].

У роботі над кожним із видів навчальних проєктів присутній такий вид діяльності, як спілкування. Спілкування є необхідною умовою формування і розвитку суспільства й особистості. У процесі комунікації відображається, передається і засвоюється соціальний досвід.

Спілкування відбувається на кожному етапі проєктної діяльності: учень отримує раціональну інформацію; формує способи розумової діяльності; наслідує і запозичує емоції та почуття інших; отримує досвід роботи в групі. Засобами спілкування регулюються відносини між суб'єктами проєктної діяльності на основі спільних цілей, формуються моральні засади особистості, розвиваються комунікативні вміння учнів. Спілкування спонукає учня до самопізнання, оскільки дає змогу в процесі взаємодії з іншою людиною оцінювати власні мотиви, дії, якості [18, с. 38].

Ігрова діяльність є однією з пріоритетних у молодшому шкільному віці. Використання її розвивального потенціалу в проєктній діяльності створює атмосферу активності, творчого пошуку, емоційності, невимушеності.

Художня діяльність надає можливість долучитися до безпосереднього спілкування з мистецтвом, яке заповнює сферу пізнання природи, людини, суспільства. Суспільно-корисна діяльність сприяє збагаченню освітнього процесу соціальною мотивацією, осмисленням цінності практичної діяльності на користь іншим, її морального смислу [18, с. 38].

Для молодшого школяра робота над проєктом, наповнена різними видами діяльності, має особливе значення, оскільки кожен із них активізує учнів, формує в них самостійність, розкриває природні здібності, збагачує життєвим досвідом, підвищує інтерес до пізнання. Взаємозв'язок між видами діяльності відбувається в різноманітних поєднаннях. Наприклад, у прикладному проєкті окрім трудової діяльності має місце пізнавальна (на етапі планування проєкту), спілкування (на всіх етапах), ігрова (на етапі презентації результату) тощо. Залежно від цілей проєктної діяльності учнів різноманітні види дій, що входять до складу означеної діяльності, можуть бути скомбіновані, вони збагачуються додатковими умовами, обмеженнями, допоміжними етапами (для засвоєння навичок, якими дорослі вже володіють, а дітям ще потрібно навчатися) [18, с. 39].

О. Є. Байнякшина пропонує наступні вимоги до проєктної діяльності в початковій школі:

1. Контроль за виконанням проєктних завдань має бути ретельніший більша кількість консультацій і спостережень за веденням проєктної документації), адже теоретичних, практичних знань та вмінь у молодших школярів ще бракує.
2. Проєкти для початкової школи здебільшого мають бути короткотривалими (обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть успішно розробляти і довготривалі проєкти).
3. У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проєктам — ці види діяльності завжди цікавили молодших школярів.
4. Для пошукової діяльності бажано спочатку залучати дітей з підвищеною навчальною мотивацією — їхні дослідження можуть зацікавити інших учнів.
5. У ролі перших проєктів у початковій школі варто обрати групові. Це надасть можливість диференційовано розподілити проєктне завдання: після здійснення проекту кожна дитина вважатиме себе здатною брати участь у його виконанні. Учитель отримає уявлення про можливості кожної дитини (зокрема для пропозицій щодо індивідуальних проєктів у подальшому) і виділить лідерів, які зможуть очолити майбутні проєктні групи.
6. Значну увагу необхідно приділяти презентації проєктів: запрошувати на неї батьків, учнів інших класів (такий підхід створює мотивацію для подальшої роботи).
7. Учитель на початку проєктування повинен підвести учнів до вибору теми.
8. Теми учнівських проєктів мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та виділяти більш значущі.
9. Робота над проектами у початкових класах не повинна бути вимушеною, учні мають працювати добровільно [1].

Узагальнюючи власний педагогічний досвід, О.В. Юрчик слушно зазначає, що дуже важливим є самооцінювання та оцінювання виконаних проєктів, яке має носити стимулюючий  характер. Кожен проект має бути відзначений, а учень заохочений. Презентація це не змагання на кращий проєкт, а навчання, як правильно викладати і доносити зібрану інформацію. Можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проєкту. Це похід в музей, парк, до лісу, тощо [27, с.11].

1.3. Впровадження і моніторинг проєктної діяльності в початковій школі

 Якщо в ефективності і перевагах методу проєктів та необхідності впровадження проєктної діяльності учнів у вітчизняних вчених-теоретиків та практикуючих педагогів немає сумнівів, то стосовно алгоритму її запровадження, організації та моніторингу єдиного рішення чи інструкції на сьогодні не пропонується.

 Модифікацію навчально-виховного процесу, застосування інноваційних методів та засобів навчання доцільно починати із рівня школи. Так, О.О. Косогова пропонує свій алгоритм впровадження методу проєктів у практику роботи школи та перелічує обов'язкові для виконання пункти цього процесу:

•     вивчення методу проєктів колективом учителів на теоретичному і методологічному рівнях;
•     підготовку учнів до роботи над навчальним проєктом;
•     включення навчальних проєктів у тематичне планування уроків;
•     впровадження цієї технології в практику викладання предметів шкільного курсу: розробку і здійснення навчальних проєктів;
•     організацію моніторингу формування проєктних умінь;
•     діагностику рівня сформованості проєктних умінь;
•     оцінку виконання педагогічних задач в результаті виконання навчального проєкту;
•     узагальнення досвіду роботи за методом проєктів як способу навчальної діяльності на уроках з різних предметів шкільного курсу [8, с.6].

 Такі пункти є досить універсальними та можуть бути використані в кожній школі. Вважаємо важливим наголосити, що досвід роботи за методом проєктів також необхідно регулярно розглядати колективом вчителів для корекції та оновлення з урахуванням останніх методичних рекомендації та розвитку засобів навчання. Такий моніторинг повинен бути звичним та сприяти постійному підвищенню ефективності використання методу проєктів у школі.              Для впровадження проєктної діяльності школярів у початковій школі Н.О. Додусенко та І.В. Нетужилова пропонують три етапи, характерною рисою яких є безпосередня участь та підтримка дорослого:

1.                          На першому етапі проєктна діяльність формується на наслідувально-виконавчому рівні. На цьому етапі активна роль належить учителеві. Його спостережливість, здібності й уміння проникати у внутрішній світ дитини, відчувати її, знання її інтересів та потреб допоможе ввести дітей у проблему, «замовлену» ними. Доросла гра в маленьких науковців допоможе виконувати проєкт на наслідувально-виконавчому рівні.
2.                          На другому етапі проєктна діяльність формується на розвивальному рівні. На цьому етапі діти вже мають досвід співпраці, спілкування, співпереживання, узгодженості своїх власних потреб, інтересів та дій з іншими людьми. У них сформовані певні загальнонавчальні вміння та навички. Потреба активного спілкування з дорослими стає більш-менш значущою. Учні вже вміють не тільки «приймати» проблему від вчителя, але й самостійно її знаходити, уточнювати мету, обирати необхідні засоби для досягнення необхідного результату діяльності.
3.                          Третій етап — творчий етап розвитку проєктної діяльності. Характеризується високим рівнем інтересу у дітей до проєктування, що зумовлений пізнавальним та особистим розвитком, сформованістю загальнонавчальних умінь та навичок (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних та контрольнооцінних). Роль учителя на цьому етапі полягає у розвитку та підтриманні творчої активності дітей, створенні умов, що дозволяють їм самостійно визначити тему, мету, завдання, зміст проєктної діяльності, обрати засоби роботи над проєктом й організувати її [3, с.12].

 Поетапна організація вчителем проєктної діяльності дозволяє успішно формувати особисті якості дитини (уміння працювати у колективі, співпрацювати в режимі діалогу, уміння розв’язувати творчі суперечки, допомагати іншим, навчати своїх товаришів, оцінювати свої та чужі дії) та позитивну мотивацію до навчальної діяльності [3, с.13].

 Зрештою, всі позитивні моменти використання методу проєктів не можуть приховати деяких проблем його впровадження у навчально-виховний процес. Не можемо не погодитися з українською дослідницею О. М. Саламахою, яка стверджує, що подекуди важко застосовувати метод проєктів, оскільки навчальні програми не пристосовані до проєктної діяльності. [25]. Наочним підтвердженням цієї проблеми є виділення програмою дуже малої кількості годин для проєктної діяльності по предметам. Так в першому класі передбачено шість проєктів лише з природознавства; в другому класі – одинадцять; третьому – дванадцять і четвертому – шістнадцять. Зовсім не передбачені проекти з предметів навчання грамоти в першому класі, з української мови та математики в 2-4 класах. Докладніше наводимо цю статистику у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Кількість проектів, передбачених програмою у початковій школі

Предмети	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас
Літературне читання	-	5 проєктів	6 проєктів	6 проєктів
Українська мова	-	4 проєкти	4 проєкти	6 проєктів
Природознавство	6 проєктів	6 проєктів	5 проєктів	6 проєктів
Я у світі	4 проєкти	4 проєкти	5 проєктів	6 проєктів
Основи здоров’я	-	2 проєкти	2 проєкти	3 проєкти

 

 Ще однією проблемою впровадження проектної діяльності школярів в початковій школі може бути неналежна обізнаність вчителя. О.М. Саламаха зазначає, що "багато вчителів переконані, що вони працюють над проєктними технологіями, проте лише створюють презентації, демонструють їх учням на уроках, і навіть не підозрюють, що це далеко не проєкт" [25].

Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

2.1. Роль вчителя, учнів та батьків в роботі над створенням проєктів

 Спільна робота педагога, дітей і батьків є найціннішим інструментом, що дозволяє скласти для кожного учня свій виховний маршрут, дібрати оптимальний варіант індивідуальної роботи та взагалі визначити увесь подальший напрям розвитку. Крім того, спільна робота взаємно збагачує знаннями кожного з її учасників. Окрім батьків, дітей та вчителів у роботі над проєктами також можуть брати участь представники культурно-освітніх відділів: бібліотекар, працівники музеїв та виставок, системний адміністратор.

 Роль учителя в організації проєктної діяльності. Використання проєктної діяльності передбачає кардинальну зміну ролі вчителя, який тепер має стати організатором цієї діяльності. Розкриваючи роль учителя в організації пошуково-дослідницької діяльності молодших школярів у навчальному процесі, визначають таку систему його дій:

• уміння обрати потрібний рівень проведення навчального дослідження залежно від рівня розвитку мислення учня;
• уміння поєднувати індивідуальні та колективні форми проведення досліджень на уроці;
• уміння формувати проблемні ситуації залежно від рівня навчального проєкту, його місця в структурі уроку і від мети уроку [26, с.11].

 Учитель має виступати не стільки в ролі носія нової інформації, скільки бути вмілим організатором систематичної самостійної пошукової діяльності учнів з отримання знань, набуття умінь і навичок і засвоєння способів розумової діяльності.

        Роль учителя під час виконання проектів змінюється залежно від етапів роботи над проєктом. Однак на всіх етапах педагог виступає як помічник. Педагог не передає знання, а забезпечує діяльність школяра [26, с.12].

 Моделюючи різні ситуації, учитель спонукає учнів до постановки  запитань, роздумів, самостійної оцінки діяльності. Під реалізації проєктів учитель – це консультант, який повинен утриматися від підказок, навіть коли бачить, що учні "роблять щось не так".

 Високий рівень мотивації діяльності – основа успішної роботи над проєктом. Під час роботи вчитель повинен дотримуватися принципів, які розкривають перед учнями ситуацію проєктної діяльності як ситуацію вибору і свободи самовизначення [26, с.12].

  Допомога учням у процесі роботи над проєктом виражається не в передачі знань і вмінь, які можуть бути практично реалізовані у проєктній діяльності, мінімальний їх набір учень повинен був засвоїти на уроках, що передують роботі над проєктом; інші необхідні відомості отримає, працюючи над збиранням інформації на різних етапах проєкту. Вчитель також не вказує в оціночній формі на недоліки або помилки в діях учня, на неспроможність проміжних результатів. Він провокує запитання, роздуми, самостійну оцінку діяльності, моделюючи різні ситуації [26, с.12].

 Роль учня у  проєктній діяльності. Роль учнів у навчальному процесі принципово змінюється в роботі над проєктом: вони є активними його учасниками, а не пасивними статистами. Іншими словами, учень стає суб’єктом діяльності. Водночас, школярі вільні у виборі способів і видів діяльності для досягнення поставленої мети. Їм ніхто не нав’язує, як і що робити.

 Слід визнати, що кожен учень має право:

• не брати участі ні в одному з поточних проєктів;
• брати участь одночасно в декількох проєктах у різних ролях;
• у будь-який момент почати новий проєкт.

 Роль учня під час виконання проєкту змінюється  залежно від етапів роботи. Але на всіх етапах він виконує важливі дії, наведені нижче.

 1. Учень вибирає (приймає рішення). Слід пам’ятати, що  надаючи право вибору, ми не тільки мотивуємо учня, а й формуємо в нього почуття причетності. Учень приймає на себе відповідальність за свої вчинки, дії і результат дослідження. Працюючи над проєктом, в учня вибудовується система взаємовідносин з вчителем і товаришами.

 2. Учень вибудовує систему взаємовідносин з товаришами, учителями. З’являється можливість вийти за межі школи в пошуках інформації або для реалізації своєї ідеї, вступати у взаємини з дорослими людьми (бібліотекар, музейний працівник та ін.) і однолітками з нових позицій. Дорослі відіграють роль співучасників проєкту.

 3. Учень оцінює. На кожному етапі виникають різні об’єкти оцінки. Учень оцінює "чужий" продукт – інформацію з позицій її корисності для проєкту, запропоновані ідеї з позиції їх реалістичності тощо. Водночас він оцінює продукт своєї діяльності і себе в процесі цієї діяльності. Для того, щоб навчити школярів адекватно оцінювати себе й інших, необхідно дати їм можливість поміркувати над тим, що дала кожному з них участь у проєкті, якими є складники успіху, що не вдалося. Навіть невдалий проєкт має велике позитивне педагогічне значення. Аналіз (самоаналіз) об’єктивних і суб’єктивних причин невдач, несподіваних наслідків діяльності, розуміння помилок посилюють мотивацію для подальшої роботи, наприклад, формують особистий інтерес до нового знання, якщо "провал" проєкту обумовлений неправильною інтерпретацією інформації або неперевіреними даними. Подібна рефлексія дозволяє сформувати оцінку (самооцінку) навколишнього світу і себе в мікро- і макросоціумі [26, с.13].

 Роль батьків у проєктній діяльності. Необхідною умовою для роботи над проєктом, особливо в молодшому шкільному віці, є допомога з боку батьків.

 Сім’я багато в чому визначає коло інтересів і потреб, поглядів і ціннісних орієнтацій дитини. Сім’я ж створює й умови для розвитку дослідницької активності школяра. Якщо батьки з самого початку будуть байдужі до проявів дослідницької активності дитини, природна цікавість дитини буде згасати.               Коли діти бачать, що їхні батьки беруть участь у роботі вчителя, у них зростає відчуття власної значущості. Дітям дають зрозуміти, що найголовніші дорослі в їхньому житті піклуються про них.

 Саме батьки повинні створювати необхідне освітнє середовище в сім’ї дитини, яке сприятиме збагаченню дослідницького досвіду дитини. Для цього батьки мають:

• знати своїх дітей, їхні дослідницькі можливості;
• особистим досвідом та особистим прикладом спонукати дитину до прояву дослідницької активності;
• зацікавити дитину в  спільному проведенні досліджень;
• володіти специфікою дитячого дослідження, формувати потреби в набутті знань, у розвитку пізнавальних інтересів, здібностей дитини [26, с.14].

 Доцільно залучати батьків до процесу проєктування, коли виконання проєкту проходить у поєднанні урочних, позаурочних і позашкільних занять. При цьому важливо зробити так, щоб батьки не брали на себе більшої частини роботи над проєктом, в такому випадку загубиться сама ідея методу проєктів. Вони можуть допомогти порадою, наданням інформації, зацікавленість з боку батьків – важливий фактор підтримки мотивації і забезпечення самостійності школярів під час виконання ними проєктної діяльності [26, с.15].

 

2.2. Досвід застосування методу проєктів в навчанні школярів молодших класів

 Проєктну діяльність потрібно розпочинати вже з першого класу. Проте варто знати, що саме в першому класі жодна робота не обходиться без допомоги батьків. Це можна пояснити тим, що у дітей малий обсяг знань, бракує дослідницького досвіду та навиків пошукової діяльності.  Тому перш за все потрібно з’ясувати з батьками міру їх допомоги своїм дітям. Для цього провести батьківські збори у вигляді проєктного навчання. Створити проєкт "Чи знаю я свою дитину?" або "Чим я можу допомогти своїй дитині?". Працюючи над створенням проєкту, батьки зрозуміють сутність цього методу навчання, відчують на собі його складність і переваги, побачать де, чим і як зможуть допомагати дітям. Варто познайомити батьків з пам’яткою для батьків "Як допомогти дитині працювати над проєктом?" (Додаток 2). Лише після цього розпочинати проєктну діяльність з учнями.

 Розробка проекту викликає в учнів зацікавленість, здивування. Це для них зовсім нова форма роботи. Їм подобається працювати в групах,  виконувати різні ролі. Перші проєкти створюємо серед природи. Діти порівнюють, співставляють, вчаться описувати предмет чи явище природи, досліджують (наприклад, проєкти "Куди зникає вода з калюжі?", "Найкращий осінні листочок", "Живе і неживе в природі", "Як живуть мурахи", "Моє улюблене місце відпочинку" та інші). Разом навчаються відбирати об’єкти для спостереження, віднаходити потрібний матеріал, оформлювати проєкт. Спочатку, проєкти - це групові колажі з листочків, малюнки побаченого, виставка зібраного в природі матеріалу. Дуже захоплює учнів захист своїх проєктів. Він проходить у вигляді цікавої розповіді про свої знахідки, загадування складених під час спостережень загадок, колективного складання віршів, складання правил поведінки, пам’яток (їх записуємо в малюнковій формі тому, що діти іще не вміють писати).

 У першому класі проєктні уроки відносяться  до ігрових, інформаційних, практичних типів, а за тривалістю – короткотривалі. В другому класі вже бажано вводити проєкти дослідницького та творчого типу; у третьому та четвертому класах ускладнюється провідний вид діяльності – проєкти стають дослідницькими та пошуковими. Такий вид роботи учням дуже подобається, бо вони виступають у ролі дослідників, відчувають свою значимість, передбачають результати роботи, працюють злагоджено у малих та великих групах. Їх діяльність виходить за межі школи, будинку. Вони знайомляться з новими цікавили людьми.

 У проєктну діяльність школярів початкової школи варто залучати комп'ютерну техніку як засіб реалізації проєкту. За допомогою неї дитина може виконувати різні практичні дії, використовуючи свої здібності, навички і знання. Ігрове комп’ютерне середовище у поєднанні з конкретною навчальною задачею, дозволяє дитині засвоювати матеріал ніби непомітно для себе, при цьому, використовувати його у своїй улюбленій практичній діяльності.

 Проаналізуємо поетапно особливості застосування методу проєктів у навчанні молодших школярів на конкретному прикладі. Розглянемо план прокту "Навколо світу за 30 хвилин", який виконували учні 1-4-х класів Старосолотвинського ліцею Бердичівського району Житомирської області.

 Зінтегровано предмети: «Природознавство», «Я у світі», «Громадянська освіта», читання, позакласне читання, розвиток мовлення.

 Навчальна мета: створити умови для поповнення знання учнів про своє село, область, рідну Україну та інші країни світу; сприяти збагаченню словникового запасу учнів; удосконаленню навички виразного читання; дати змогу потренуватися в написанні віршів, складанні легенд, розповідей; працювати над розширенням світогляду учнів; учити працювати з різними джерелами інформації; навчати створювати проєкти на основі власних знань та дібраного матеріалу, виокремлювати головне.

 Розвивальна мета: розвинути вміння аналізувати зібрану інформацію, висловлювати власну думку щодо почутого, самостійно робити висновки; формувати навички виразного, чіткого, послідовного викладення отриманого матеріалу; сприяти розвиткові колективної творчості, спостережливості, логічного мислення, зв’язного мовлення; стимулювати пошукові і пізнавальні інтереси учнів; формувати соціальну, полікультурну, інформаційну і комунікативну компетенції.

 Виховна мета: сприяти вихованню любові до рідного села, своєї області, рідного краю, до місцевих звичаїв і традицій, повагу до людей; виховувати інтерес до пізнання інших країн світу, їх культури, походження рослинного та тваринного світу; формувати шанобливе та бережне ставлення до довкілля.

 Освітні технології: проєктна.

 Тип проекту: творчо-пошуковий.

 Хід роботи над проєктом

 І. Організаційний етап.

 ІІ. Планування проєкту.

 1) Розроблення плану проєкту (табл. 2);

Таблиця 2

Завдання та очікувані результати проєкту для молодших школярів "Навколо світу за 30 хвилин"

Група	Завдання	Результати
1 клас	Дібрати матеріали про історію свого села, найкращі куточки природи, дізнатися про жителів села, їхні заняття, звичаї, обряди, ознайомитися з історичними пам’ятками.	Розгортки «Найкраще у світі село», «Знатні люди Солотвина», «Історія села Солотвин»
2 клас	Подорожуємо межами області. Дослідити інформацію про історію виникнення обласного міста Житомира. Провести пошукову роботу і дізнатися про видатних людей Житомирщини, їхні праці. Довідатися про стан навколишнього середовища області. Створити фотоальбом краю.	Розгортки «Краса і велич Житомирщини», «Вірші та пісні рідного краю», «Екологія Житомирщини»
3 клас	Мандруємо просторами України. Дібрати матеріали про історію України, історію державних символів, національні святині, рослинний і тваринний світ. Провести заочну подорож по місту Києву. Дослідити інформацію про навколишнє середовище нашої країни на сьогоднішній день.	Розгортки «Моя Батьківщина – Україна», «Краса української символіки», «Столиця України – Київ», «Що загрожує навколишній природі?»
4 клас	Подорожуємо світом. Дібрати цікаві матеріали про історію інших країн світу, їх культуру, побут, розвиток. Провести пошукову роботу і дізнатися про екологію цих країн.	Розгортки «Країни Європи, Азії, Америки, Африки, Австралії», «Культура народів світу», «Різноманітність мов», «Екологія нашої планети»

 

 2) Розподіл дітей на групи, враховуючи їхні інтереси та вік;

 3) Вказівки, інструкції щодо роботи над проєктом;

 4) Складання плану дослідницької роботи;

 5) Ознайомлення зі схематичним зразком оформлення проєкту.

 ІІІ. Реалізація проеїєкту.

 1) Ознайомлення з метою та завданнями для групової роботи;

 2) Визначення напряму виконання, пошуку інформації та матеріалів для вивчення;

 3) Розподіл завдань між членами груп;

 4) Самостійна пошукова, творча, дослідницька діяльність учнів;

 5) Відбір, систематизація та оформлення дібраного матеріалу;

 6) Ознайомлення всіх учасників проєкту зі своїми знахідками та відкриттями на уроці "Я і Україна".

 ІV. Підсумок проєкту.

 1) Підготовка до презентації;

 2) Захист проєкту;

 3) Оцінювання роботи. Підбиття підсумків.

 Інтегрований характер роботи був підтверджений прикладом захисту прокту, що проходив у 4-му класі. Учні вирішили підсумувати зібраний матеріал у вигляді короткої презентації з віршованим супроводом, який придумали самостійно (Додаток 3). Це якнайкраще дало їм змогу синтезувати й використати знання, уміння і навички з предметів "Я і Україна", "Громадянська освіта", читання, позакласне читання, розвиток мовлення та скомбінувати їх із зібраною інформацією.

 За педагогічними спостереженнями й відгуками батьків та дітей проєкт знайшов емоційно-пізнавальний відгук у дітей, а робота над ним сприяла успішному вирішенню ряду дидактично-розвиваючих завдань. Крім того, робота учнів над цим проєктом стала корисним індикатором рівня сформованості ключових компетентностей у молодших школярів.

ВИСНОВКИ

 

 Виконана робота відображає результати дослідження проєктної діяльності молодших школярів, її організації у початковій школі та демонструє на прикладі ефективність застосування методу проєктів. Це дозволяє стверджувати, що мета дослідження досягнута за рахунок виконання усіх сформульованих завдань.

 Так, аналіз сутності методу проєктів, проєктної діяльності та особливості їх використання у навчально-виховному процесі початкової школи показав, що

метод проєктів як освітня технологія є сукупністю навчально-пізнавальних прийомів, за допомогою яких школярі набувають знання і навички в процесі планування та самостійного виконання певних практичних завдань  з обов’язковою презентацією результатів. В свою чергу, проєктна діяльність – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність дітей, що має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату. Встановлено, що проєктна діяльність молодших школярів повинна враховувати вікові та психологічні фактори. У випадку використання методу проєктів в навчанні з модифікаціями відповідно до вищенаведених детермінуючих факторів, учні початкової школи ефективніше розвиватимуть ключові компетенції, свій навчальний і творчий потенціал.

 В роботі сформулювали алгоритм впровадження та моніторингу проєктної діяльності у практику школи та початкової школи, зокрема, а також встановили основні  етапи організації проєктної діяльності молодших школярів та ґрунтовно охарактеризували ролі в роботі над створенням проєктів основних її суб’єктів: вчителя, учнів, батьків. Також, виявили проблеми впровадження методу проєктів у навчально-виховний процес початкової школи.

 Важливим досягненням роботи можна вважати демонстрацію практичної ефективності застосування методу проєктів в навчанні школярів молодших класів на прикладі реалізації інтегрованого творчо-пошукового проєкту "Навколо світу за 30 хвилин", що знайшов емоційно-пізнавальний відгук у дітей та засвідчив наявність позитивного синергетичного ефекту проєктної діяльності в навчанні й розвитку учнів. Окрім того, практичну цінність мають і наведені у описі досвіду застосування методу проєктів педагогічні спостереження та рекомендації щодо організації проєктної діяльності в початковій школі.

 Здійснений інформаційний пошук та аналіз педагогічної та методичної літератури з проблеми тлумачення ключових понять дослідження та, власне, проблеми  організації проєктної діяльності школярів в початковій школі дозволяє стверджувати, що, не дивлячись на велику кількість вітчизняних та зарубіжних тематичних публікацій, існують дискусійні (наприклад, єдиний алгоритм організації проєктної діяльності) та невирішені (наприклад, мала кількість проєктів, передбачених програмою в початковій школі; проблема готовності педагогів до організації проєктної діяльності) питання, які потребують подальших досліджень та дій з боку закладів освіти й освітніх установ.

 Наведені у роботі результати теоретичного дослідження та практичного досвіду, розроблений план інтегрованого проєкту для учнів 1-4 класів, можна вважати цінною базою, на основі якої подальші практична та науково-теоретична діяльність педагогів може включати аналіз ефективності реалізації не лише творчо-пошукових, а й інших видів проєктів та використати додаткові інструменти моніторингу ефективності методу такі як анкетування учнів та батьків, порівняння засвоєння інформації з контрольною групою учнів тощо.

 Отже, залучення молодших школярів до проєктної роботи сприяє формуванню в них уміння працювати в колективі, відчувати себе членом команди, бути відповідальними, аналізувати результати діяльності, формує навички аналітичного погляду на інформацію, здатність до адекватної самооцінки та закладає основу для успішної самореалізації у майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Байнякшина О.Є. Метод проєктів як засіб ефективного та якісного навчання молодших школярів [Електронний ресурс] / О.Є. Байнякшина. – Режим доступу: http://journal.osnova.com.ua/article/38542.
2. Голубенко М.К. Проєктна діяльність у школі / Упоряд. М. К. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.
3. Додусенко Н. О. Проєктна діяльність у початковій школі / Н.О. Додусенко, І.В. Нетужилова. – Х. : Вид. група "Основа", 2010. – 223 с.
4. Єрмаков І.Г. Метод проєктів у контексті життєвих результатів діяльності в системі соціальної та життєвої практики учнів. Частина 1 [Електронний ресурс] / І.Г. Єрмаков. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Postmetodyka_2016_2_6.
5. Закон України "Про загальну середню освіту" від 13.05.1999 № 651-XIV [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/651-14.
6. Закон України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
7. Захарчук Н.В. Проєктні технології в початковій школі: шляхи розвитку творчої особистості / Н.В. Захарчук, Н.Ф. Макарчук // Молодь і ринок. – 2014. – № 5. – С. 162–166.
8. Косогова О. О. Метод проєктів у практиці сучасної школи / О.О. Косогова. – Х.: Вид-во "Ранок", 2010. – 144 с.
9. Кравчук Л.В. Метод проєктів: особливості застосування в початковій школі / Л.В. Кравчук. – Вид. Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка, 2009. -  42 с.
10.                      Михайлишин Р. Метод проєктів у початковій школі як педагогічна технологія / Р. Михайлишин // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – 2016. – № 30. – С. 43–53.
11.                      Момот Ю. В. Сучасні підходи до впровадження проєктної технології у навчально-виховний процес закладів середньої освіти / Ю. В. Момот // Витоки педагогічної майстерності. – 2009. – № 6. – С. 184–189.
12.                      Нова українська школа: докладніше про зміни [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola.
13.                      Нова українська школа: порадник для вчителя: навч.-метод. посіб. / Під заг. ред. Бібік Н. М. – К.: ТОВ "Видавничий дім "Плеяди", 2017. –  206 с.
14.                      Нові педагогічні і інформаційні технології в системі освіти / Под. ред. Е. С. Полат. – М.: Академія, 2001.
15.                      Онопрієнко О.В.  Проєкти в початковій школі: тематика та розробки занять / О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К. : Шкільний світ, 2008. – 128 с.
16.                      Онопрієнко О.В. Метод проєктів у початковій школі / О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К. : Шкільний світ, 2007. – 128 с.
17.                      Онопрієнко О.В. Метод проектів як засіб розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 "Теорія навчання" / О.В. Онопрієнко. – Київ, 2009. – 22 с.
18.                      Онопрієнко О.В. Проектна діяльність в початковій школі [Електронний ресурс] / О.В. Онопрієнко. – Режим доступу: https://base.kristti.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/Proektna_diyalnist.pdf.
19.                      Онопрієнко О. В. Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя: наук.-метод. посіб. / Л. М. Забродська, О. В. Онопрієнко, Л. Л. Хоружа, А. Д. Цимбалару. – Харків : Вид. група "Основа", 2007. – 208 с.
20.                      Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А.А.
    Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. –
    А.С.К., 2001. – 256 с.
21.                      Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. – К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
22.                      Про затвердження Державного стандарту початкової освіти. Постанова Кабінету міністрів України №87 від 21.02.2018 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF.
23.                      Савченко О. Я. Системний підхід до модернізації змісту загальної середньої освіти / О. Я. Савченко // Рідна школа. – 2010. – №1–2. – С. 3–7.
24.                      Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підручн. / О. Я. Савченко. – К. : Грамота, 2012. – 504 с.
25.                      Саламаха О. М. Проєктні технології – порятунок сучасної освіти [Електронний ресурс] / О. М. Саламаха. – Режим доступу: https://osvita.ua/doc/files/news/61/6197/Proect_technology.doc.
26.                      Щекатунова Г.Д. Проктна діяльність в початковій школі [Електронний ресурс] / Г.Д. Щекатунова. – Режим доступу: http://ippo.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2015/08/proektna_dijalnist_u_pochatkovij_shkoli.doc.
27.                      Юрчик О.В. Впровадження проєктної технології в навчальний процес: навч.посібник. / О.В. Юрчик. – Хмельницький: НВО №5 ім. С.Єфремова, 2015. –  С. 88.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1 Модель проектної діяльності молодшого школяра за О.В. Оноппрієнко

 

Додаток 2

Пам'ятка для батьків: "Як допомогти дитині працювати над проєктом?"

 Участь у проктній діяльності – складна праця і для учня, і для батьків. Проєкт передбачає самостійну діяльність учня, проте завдання батьків – знати суть цієї проєктної діяльності, її етапів, вимог до процесу і результату виконання, щоб бути готовим до сприяння своїй дитині, якщо вона звернеться по допомогу.

 Пам'ятайте: Ви відграєте роль джерела інформації нарівні з книжками, фільмами, Інтернетом тощо. Право вільного вибору джерела інформації надається дитині!

 Виконання проєкту передбачає декілька послідовних етапів: вибір теми проєкту; пропозиція початкових ідей; вибір кращої ідеї; планування проєктної діяльності; оцінка і самооцінка проєкту; презентація проєкту.

 Яка ж роль батьків на кожному етапі виконання проєкту?

 На етапі пропозиції початкових ідей і вибору кращої з них можливі дії батьків: допомогти дитині запропонувати якомога більше ідей; записати їх на аркуші паперу врозкид, щоб не виділяти ці ідеї порядком запису в стовпці. Нехай ці ідеї будуть найрізноманітнішими, навіть зухвалими. Чим більше ідей, тим більший вибір.

 Наступний етап: вибір і формулювання теми проєктної роботи. Можливі дії батьків: допомогти вибрати кращу ідею та обґрунтувати вибір.

Потім визначають завдання проєкту. Можливі дії батьків: може знадобитися допомога в правильному формулюванні завдання проєкту.

 Під час розробки плану і структури виконання проєкту можливі дії батьків виявляються в тому, що вони допомагають спланувати роботу з урахуванням зайнятості дітей. Буде потрібна також допомога в коригуванні плану проєктної роботи, визначенні термінів її виконання з урахуванням особливостей особистого розкладу дітей. Особливої уваги з боку батьків вимагає визначення проміжних термінів роботи.

 На наступному етапі обговорюють можливі результати роботи за темою проєкту відповідно до конкретних індивідуальних завдань. Тут дії батьків такі: передбачити з дітьми можливі варіанти виконання кожного завдання, розбити обсяг роботи на невеликі частини і визначити термін виконання кожної.

 Дуже важлива допомога батьків на наступному етапі роботи – вивчення необхідного матеріалу з теми проєкту. Ознайомившись зі списком додаткової літератури, батьки можуть порадити доповнити або прибрати джерела, які не повною мірою стосуються обраної теми.

Додаток 2 (продовження)

 

 Дорослі посприяють дитині у відвідуванні бібліотеки, музею, виставок, допоможуть зорієнтуватися в книгарні, у пошуках джерел додаткової інформації за темою проекту. Джерелом інформації можуть бути опитування, спостереження, експеримент, інтерв’ю, бесіда, а також книжки, періодичні видання, Інтернет.

      При розподілі конкретних завдань між учасниками проєктної групи теж може знадобитися втручання дорослих (ситуація несправедливого розподілу обов’язків, пояснення обов’язків). На етапі підготовки висновків за результатами роботи над проектом дітям може знадобитися допомога в змістовому, граматичному і стилістичному редагуванні. За результатами виконання проекту готується звіт і публічна презентація. На цьому етапі батьки можуть допомогти провести останню перевірку перед презентацією, прорепетирувати виступ, зняти хвилювання дітей перед виступом.

 І, нарешті, робота над проєктом завершується оцінкою його результатів і самого процесу. Батьки дають поради, які допоможуть скорегувати діяльність дітей у наступному проєкті. Обговорюють з дітьми, що вони зможуть  зробити самостійно, без допомоги батьків.

 

Правила для батьків успішних дітей:

 

•      Заохочуйте дітей у пошуках нового, невідомого.
•      Надихайте їх вирішувати різноманітні проблеми, задачі із задоволенням.
•      Залучайте дітей до сумісного вирішення інформаційних проблем.
•      Завжди давайте відповіді на запитання дітей.
•      Стимулюйте дітей до засвоєння нових знань, але не намагайтесь все зробити замість них.
•      Дозвольте дитині бути самостійною. Поменше настанов.
•      Підтримуйте дитячу ініціативу.
•      Витрачайте більше час на роботу з дитиною у бібліотеці, вдома з книгою.
•      Будьте завжди спокійні, толерантні.
•      Завжди підтримуйте дитину, особливо, якщо щось не виходить.
•      Вчіть завжди доводити справу до кінця.
•      Перемога дитини – це і ваша перемога.

Додаток 3

Презентація учнів – результат роботи над проєктом

"Навколо світу за 30 хвилин"

 

Коли були ми ще малі,

То мандрували по землі;

Тепер дорослі – і відтак,

Ми пересіли на літак!

І гайнули в неозоре –

Над широке Чорне море.

В синій димці із туману

Нас Туреччина чекала:

Виросли скелясті гори й

Зашуміло Біле море,

І мечетей цілий ряд

Розмістивсь як на парад.

Далі Африка жарка

Вабить нас із далека.

Ось Єгипет пролітає,

А Ніл біжить і зазиває:

До пірамід і до пісків,

В історію старих часів.

І фараони вже рядами

Стають й проходять перед нами.

Зірка Канікула встає,

Як свої води Ніл проллє.

Поспішаємо злітати

Й дику Африку вивчати,

Де слони та крокодили,

Леви, мавпи та горили.

Тому прямуєм зараз ми

У світ одвічної весни,

Де унікальні птахи й звірі

Живуть із давніх тих часів,

Коли людських не чули слів.

Ну, здогадайтесь! – Так, якраз!

Мадагаскар чекає нас,

Індійським океаном вмитий

Та сонцем Африки зігрітий.

Проте часу обмаль маєм

І ми в Індію рушаєм,

Де сплелися дві ріки –

Дві сестриці, два світи.

Там лотос цвіт свій розкриває,

Європу й Азію єднає,

Там прянощів пахучих гори

На кораблях прямують морем,

Щоби з’явитись на столі

В усіх куточках на Землі.

Набираєм висоти й повертаємо туди,

Де сріблястими снігами

Перед нашими очами

Скелі височать могутні –

Гімалаї незабутні!!!

А за ними, немов спить,

Піднебесна майорить:

Із ланами, із річками,

З височенними хребтами,

Де апельсинові сади,

Та квіти сакури завжди.

Китай стіну широку має,

Народ вона охороняє,

Й могутність має отаку –

З орбіти видно її всю!

А далі глянем у віконце –

Ми летимо на зустріч Сонцю,

В країну віршів та пісень,

Що перша зустрічає день.

Суші, сумо та кімоно

З Японії прийшли давно.

Автомобілі швидкі там

Експортують по містам.

Писемність мають дивну люди –

Ієрогліфи усюди!!!

Через Тихий океан

Далі шлях проліг і нам.

На окремий материк,

Хоча той і невелик.

У столицю, у Канберру

Через Сідней та пустелю,

Де на вулиці весь час

Кенгуру чека на нас,

Де в полях живуть кролі

Й поїдають врожаї.

Влітку там – зима пекуча,

Взимку – сонечко палюче.

Мешкають на тій землі

Аборигени корені.

Цей найменший материк

До Антарктиди принишк.

Враз хотіли ми податись

Із пінгвінами погратись,

Проте вчасно пригадали,

Що теплий одяг і не брали –

Не готові до льодів,

До морозів та снігів!

Тому вирішили ми

Стати всі Колумбами.

По дорозі пролетіли

Вузьку й смішну країну Чилі.

До Бразилії дістались,

З анакондою погрались

Та й піраній половили,

Ледве ті нас не вкусили.

І по дощових лісах

Проклали ми на Північ шлях

В країну нову та цікаву,

Незалежну і яскраву.

Знову наш літак рушає –

На нас Америка чекає.

Під час польотів зголодніли,

Гамбургерів всі поїли,

Кока-коли напились

І знову в мандри подались.

Бо треба глянуть по порядку

На ці їх штатів п’ять десятків:

Побувати в Вашингтоні,

Поблукати у Каньйоні,

Покупатись у Водоспаді

Всі були безмежно раді!!!

Проте ми з Вами не забули,

Що в Лондоні ми ще не були!

Знов в Європу повертаєм –

По Королівству погуляєм.

Пам’ятаймо: дощ й туман

Настрій не погіршать нам.

Звірить час тут – без проблем!

Гляньте! – Онде сам Біг-Бен!

Води Темзи тут пролиті

І мостами оповиті.

Тут легенда оживає –

Королева всіх вітає!!!

Й країну моди не забули,

Лиш мить, – й до Франції гайнули.

У Лувр на п’ять хвилин зайшли

Мадонну зразу віднайшли,

Арку Тріумфу не минули,

На Ейфелеву всі майнули,

Єлисейськими полями

Мандрували ми часами,

Ледь ходили від утоми –

Час рушати нам додому.

Дивні й гарні всі країни,

Та найкраще в Україні!

Відпочинеш вдома трішки,

Й далі розминати ніжки!

Пам’ятаймо – світ без меж,

Й ми незупинні з Вами теж!

        Додаток 4

Види проєктів для роботи з учнями початкових класів

1. Ранні проєкти.

Ранні проєкти – це зазвичай колекціонування різноманітних ілюстрацій та слів до них, які можуть використовуватися на уроках як словник, як матеріал для розвитку мовлення і збагачення кругозору учнів. Ці проєкти доступні для першокласників у більш простому вигляді та з деякими ускладненнями в інших класах початкової школи.

Кольорові сторінки. В альбомі для малювання наклеюють аркуші або картон червоного, зеленого, жовтого, синього, білого, чорного та ін. кольору. Учні повинні знаходити різні картинки або їх малювати, підписувати внизу, наприклад, „зелене дерево”, „синя куля”, і приклеювати малюнок в альбом на сторінку з відповідним кольором.

Буквозошит. Зробити декілька зошитів з буквами. Учні малюють або вирізають малюнки предметів, що починаються на цю букву, підписують внизу ілюстрації і приклеюють у зошит з відповідною буквою. В подальшому, коли діти навчаться гарно писати, у ці зошити можна записувати приказки, загадки, короткі вірші, казки, фізкультхвилинки на всі букви алфавіту.

Цифроплакат. Учнями оформлюється плакат про цифри по мірі їх вивчення. Малюються картинки, записуються лічилки, казки, речення про цифри.

Картки предметів з крилами. Учні знаходять малюнки предметів або істот, у яких є крила: літак, птахи, комахи тощо. Роблять надписи і приклеюють на аркуші одного формату. Розпочату роботу в 1 класі за цими темами можна продовжувати в інших класах і поповнювати сторінки додатковим матеріалом. Можна вказувати дату, прізвище, клас, авторів робіт.

2. Проект – спостереження.

•      Щоденник спостережень. Проєкти про пори року.

„Зимонька – зима”: чому так кажуть, погода, тварини, птахи, комахи, рослини; як готуються люди до зими; український фольклор про зиму; зимові ігри; зимові свята; зимова їжа; зимові відчуття; зимові асоціації.

•      Проєкти про домашніх тварин

„Мій Барсик”: зовнішній вигляд тварини, його звички; як показує свій настрій, свої бажання; меню тваринки; історичні дані про появу цього виду тварин; український фольклор, письменники та поети про цю тварину.

3. Проєкт – розповідь. 

•      Результат дитячої творчості і фантазії.
•      Результат вивчення ряду тем шкільних предметів.
•      Фантастична розповідь на задану (вигадану) тему.
•      Патріотичні, історичні, географічні, природознавчі оповідання.
•      Музичне оповідання.
•      Розповідь – картина.
•      Проєкт – розповідь за сюжетом фільму.

4. Конструктивний (матеріальний, предметний) проєкт.

•      Виготовлення матеріальних предметів.
•      Виготовлення листівок, закладок, іграшок, сувенірів, настільних ігор.

5. Екскурсійний проєкт.

Екскурсії, походи, експедиції, поїздки, подорожі, в тому числі й заочні.

 

           Додаток 5

Пам’ятка для учителя № 1

1. Робота над дослідженням методу проєктів повинна бути цілеспрямованою та систематичною.
2. Робота повинна бути особистісно значущою для школяра. Необхідно допомагати учням бачити можливість реалізації своїх можливостей, спосіб саморозвитку і самовдосконалення.
3. Учитель повинен створити середовище, атмосферу для проєктної діяльності, підтримувати інтерес до цієї діяльності, ситуацію успіху.
4. Створити психологічний комфорт: а) діти не повинні боятися допустити помилку; б) не притискати бажання, а підтримувати і направляти; в) доти можливість розкритися, повірити у себе кожному учневі.
5. Учитель повинен бути прикладом для дітей. Він повинен показувати своє прагнення до всього нового, бажання пізнавати світ.
6. Необхідне врахування вікових особливостей та педагогічних умов при проектній діяльності. Проєкт має бути цікавим, посильним, корисним.
7. В початковій школі повинен переважати індивідуальний проєкт, коли дитина проходить усі етапи самостійно.

 Пам’ятка № 2 

1. Успішність здійснення проєктної діяльності залежить від професійної та мотиваційної готовності учителя.
2. Велика кількість проєктів, одночасно організованих учителем, значно понижує їх якість.
3. Учитель повинен чітко пояснити дитині суть майбутньої роботи.
4. Батьки, які будуть допомагати дитині в роботі над проєктом, теж повинні бути ознайомлені із суттю проєктного методу.
5. Об’єм теоретичного матеріалу повинен бути обмеженим. Наголос ставиться на практичну діяльність, яка дає корисні новоутворення.
6. Презентація повинна бути обмеженою у часі, оригінальною. В початковій школі доцільно залучати батьків до роботи над проєктом. 

Додаток 6

Пам’ятка для батьків

1. Покажіть приклад дітям у своєму прагненні до нового, невідомого, прагнення вирішувати різноманітні проблеми, задачі із задоволенням.
2. Залучайте дітей до сумісного вирішення інформаційних проблем.
3. Прислухайтеся до дітей. Не залишайте їх запитання без уваги.
4. Допомагайте дітям засвоювати нові знання, але не намагайтеся все зробити замість них.
5. Поменше настанов, прямих інструкцій.
6. Не стримуйте ініціативу.
7. Не бійтеся витратити час на роботу з дитиною у бібліотеці, вдома з книгою.
8. Не дратуйтеся.
9. Ніяких негативних суджень, якщо щось не виходить.
10. Вчіть доводити справу до кінця.

Пам’ятка для вчителів та батьків

1. Ставте перед дитиною чітку мету його роботи.
2. Робота повинна бути цікавою не батькам чи учителю, а дітям. Краще обирати тему із змісту навчальних предметів.
3. Давайте учневі цікаву справу, результати якої він може передбачити.
4. Прагніть самі підходити до усього творчо і навчайте цьому дитину.
5. Відкривати у кожній дитині її індивідуальні нахили та здібності.
6. Учіть здобувати інформацію, а приймати її у готовому вигляді.
7. Учіть дітей діяти незалежно.
8. Навчіть дітей відчувати брак інформації і не боятися про це заявити.
9. Вчіть прогнозувати.
10. Створюйте ситуації, де дитина зможе застосувати отримані навички у вирішенні пізнавальних завдань.

Додаток 7

Захист проєкту

 Вода – джерело життя    (3клас)

Мета: сприяти формуванню уявлення про значення води в природі, про її цінність для людей, про шляхи забруднення і способи охорони від забруднення, про участь учнів в забруднені та охороні води;  вміння висловлювати оцінні судження;

Сприяти вихованню естетичного сприймання природи, прагнення берегти її, охороняти, зокрема воду.

Тип уроку: урок-змагання «Брейн-Ринг».

Епіграф: Жива вода дає життя

               Всьому живому в світі.

               Якщо живе жива вода,

               Тоді земля у цвіті.

               Не треба вибухів війни,

               Живи, жива водице!

      Для праці хай ростуть сини,

               І жито колоситься!

Вчитель: Як Ви розумієте цей вислів? Отже прочитайте тему нашого уроку.

да  - ре ло дже   ття жи

Вчитель: Як Ви розумієте це? Сьогодні ми проведемо урок-змагання «Брейн-Ринг».

На канікулах кожна команда мала завдання: відшукати якомога більше цікавої інформації про воду. У нас є три команди. І першим нашим конкурсом є конкурс «Представлення команд».

Конкурс 1:  «Представлення команд».

Активним і уважним будь

І про кмітливість не забудь.

Видумуй, пробуй і твори!

Фантазію та розум прояви!

 Екологи: Ми за те, щоб у кожній криниці

                           Була завжди чиста водиця!

 Математики: Скільки б не пройшло століть

                                  Вода на місці не стоїть,

                                  Мандрує скрізь по світі,

                                  Тому й Земля у цвіті!

 Мовники: Шумить вода, кричить вода:

                            В мені краплинка помира!

                            Якщо зупинимо цю мить,

                            На світі добре буде жить.

 Конкурс 2: «Цікаво знати».

 Кожна команда відшукувала цікаві матеріали про воду, відповідно до назви команди: екологи – про екологію, мовники – як поети і письменники описували воду, математики говоритимуть мовою цифр.

 (Відповіді дітей)

 Мовники:

З гір на долину,

Біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю,

Всі гребельки збиваю,

Всі гатки, всі запруди,

Що загатили люди,

Бо весняна вода –

Як воля молода!

Квітень з водою, травень з травою.

Від березневих дощиків земля квітне.

Схожі як дві краплі води.

Вода з гір потекла, весну принесла.

Земля найбагатша, вода найсильніша.

Тиха вода береги рве.

З малого джерела велика ріка буває.

Де вода, там і верба.

Вода пливе – час минає.

 

Що ж це за речовина?

Відома з віку рідина,

Усяк її вживає.

Буває хмаркою вона,

Пушинкою буває.

Бува, як скло,

Крихка, тверда.

Це звичайнісінька вода.

 

 Математики:

  80% земної поверхні покрито водою.

 Медузи складаються на 95-98% з води.

 При спразі бізони відчувають воду за 5-7 кілометрів.

Більше одного міліарна людей не мають доступу до чистої питної води.

 Щоб виростити 1 кг. овочів, потрібно 2 т. води.

 Кров людини на 83% складається із води.

 Екологи:

Щороку у водойми потрапляє 16% хімічних речовин. Особливо небезпечні суміші хлору. Він забруднює морську воду, накопичується в тілах морських тварин, впливає на імунну систему, печінь та на їх розмноження.

 Прогнози вчених засвідчують, що 2/3людей на Землі до 2025 року будуть страждати від нестачі води.

 Хімічні речовини, які використовують в домашніх умовах (миючі засоби, пральний порошок, фарби, відбілювачі) вбивають мікроорганізми, які фільтрують воду.

 25 тис. людей на Землі, більшість з них дітей, вмирають кожен день в результаті вживання забрудненої питної води.

 Лише 3% води придатні для вживання.

 Люди забруднюють водойми, тому рослинний і тваринний світ водойм стає отруйним. Вживаючи морепродукти, людина отруює саму себе.

 Конкурс 3: «Так» чи «Ні».

1. Більшу частину поверхні Землі займає вода.
2. Вода знаходиться в океанах, морях, річках, озерах, але під землею і в повітрі її нема.
3. У повітрі вода є в рідкому, твердому і газоподібному стані.
4. У воді розчиняються всі речовини.
5. Колір, запах і смак води залежить від розчинних в ній речовин.
6. При нагрівання вода перетворюється на лід.
7. При охолодженні вода замерзає.
8. Водяна пара важча за повітря.
9. Лід тоне у воді.

Конкурс 4: «Чи знаєш ти?»

1. Назвати властивості води.
2. В яких станах і коли перебуває вода?
3. Коли швидше висихають калюжі і чому?
4. Коли вода стає твердою?
5. Як відбувається кругообіг води в природі?
6. Чому взимку під час сильних морозів можуть руйнуватися водопровідні труби?
7. За якої умови вода з рідкого стану переходить в газоподібний?
8. Як називають воду у твердому стані?
9. Чому в акваріумі добре видно рибок, рослини, пісок?
10.                      Що таке розчин?

Конкурс 5: «Загадки».

1.                    Крутиться, вертиться, берега держиться (річка).

 2. Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила (хмара).

 3. Коли мене нема – всі чекають, коли прийду – тікають (дощ).

 4. Ніжна зірка сніжно-біла

     На рукав згори злетіла.

     Поки ніс її сюди –

    Стала краплею води (сніжинка).

5. Стоїть корито води налито (ставок).

6. Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка.

    Крил немає, а гарно літає.

    Що це за птиця, що сонця боїться? (сніг)

7. Зоря-зоряниця, молода дівиця,

    Гуляти ходила, сльозу зронила.

    Місяць бачив – не підняв,

    Сонце побачило – підняло (роса).

8. Розсипався горох на 70 доріг,

    Ніхто його не підбере (град).

9.                    В яку бачку не можна налити води (в повну).

10.               Де не можна просвердлити дірку? (у воді).

Конкурс 6: «Практична робота».

Кожна команда отримала по склянці з водою, в якій а) розчинено цукор, б) насипано пісок, в) налито олії. Розповісти про ці розчини.

Конкурс 7: «Творчий».

Кожна команда отримала картинки із зображенням молекул води з різних водойм. Їхнє завдання – розповісти з якої водойми кожна молекула і чому вони так думають.

 Вчитель: Вода буває різною: густою мов кисіль; згубною мов отрута; білою і розсипчастою як пральний порошок; соленою, срібною, що вбиває мікроби; магнітною, що може виводити каміння з нирок; схожою на гуму, яку можна різати ножицями; та такою, що не замерзає при -50°С, кипить при + 300°С.  Про такі цікаві властивості води Ви дізнаєтесь, коли будите вивчати хімію.

А саме головне вода повинна бути чистою. Що ж ми для цього можемо зробити?

(Відповіді дітей)

Далі вчитель пропонує дітям скласти гімн воді (дібрати влучні слова-характеристики):

Розлягалася вода неозора,

А найкраща вода (прозора).

На землі - калинове намисто,

А найкраща вода (чиста, іскриста).

Тут діброва шумить невмируща,

Найсмачніша вода (цілюща).

Ось і день промайнув. Ніч коротка,

А найкраща вода (солодка).

Підведення підсумків.

Вчитель:

 З природознавства кілька уроків –

У світ незвичайний ще кілька кроків.

Світ природи пізнати маємо,

Багато цікавого ми вже знаємо.

Що таке рослини, де живуть синиці.

Хочем ще дізнатися, де взялась вода в криниці.

Перегляд та обговорення наукового фільму «Жива вода»