Методичні рекомендації "Психофізіологічні особливості учнів та їх вплив на засвоєння інфрмації в умовах дистанційного навчання", що містить методичні рекомендації та огляд психофи

Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на засвоєння інформації учнями в умовах дистанційного навчання.

Стрімкість і масовість переходу школярів на навчання онлайн в поточному році стало і неочікуване, і непередбачуване. Тому, безумовно, не було часу підготуватися ретельно всій педагогічній спільноті до особливостей саме такого цього освітнього процесу. Розуміння впливів і обставин в умовах що склалися на учнів,  урахування їх педагогами є суттєвою запорукою успіху в цій новій для всіх учасників освітнього процесу реальності.

Перш за все хотілось би відокремити зовнішні й внутрішні чинники, що пливають на успішність навчання в умовах он-лайн.   Зовнішні чинники: по-перше, матеріально-технічні умови. Наявність інтернету і технічних засобів, житлові умови, кількість дітей і дорослих, що працюють і навчаються дистанційно, і навіть поколінь у родині обумовлює доступність, системність, своєчасність залучення дитини до уроків. Родини різні, і навіть обізнаність технічна у родинах різна. Іноді дитина сам на сам намагається розібратися чому «не підключається», «вибиває» чи «злітає» програма. Час іде, урок, триває, учень нервує. Іноді наявність комп’ютерів не відповідає потребам родини. Наприклад, працюють батьки дистанційно, троє учнів шкільного віку повинні одночасно навчатися. Або ще ситуація – однокімнатна квартира, є ще маленькі діти, і ніяк не можна або зосередитися, або потрібно дотримуватися тиші. Все те саме стосується і родин вчителів. Але це реалії нашого життя, на які і класоводи, і інші вчителі повинні звертати увагу і враховувати їх.

По-друге. Підтримка й контроль з боку батьків. Допомога в організації режиму дня. Незважаючи на вік, в усіх учнів різний рівень емоційно-вольової саморегуляції та самоорганізації. Дехто доволі самостійний, і, навпаки, заперечує втручання, а дехто сам не може організуватися без допомоги дорослих. Наскільки батьки розуміють потребу у допомозі своїй дитині – також іноді залежить від учителя чи психолога. Надання рекомендацій щодо вікових і індивідуальних особливостей має бути своєчасним, доброзичливим і конкретним.

Втретє. Підтримка з боку вчителя. Як учнів, так і їх батьків. Безумовно, складно, але… Допомога у пошуку  нових джерел, засобів засвоєння інформації, гнучкість і відсутність безапеляційності, застосування почуття гумору, а також звернення вчителя навіть по технічну допомогу і підтримку до учнів , значно покращують мікроклімат і стосунки, і мотивацію і учнів до навчання.

Внутрішні чинники

Почну, мабуть, із реалізації потреб за Маслоу. І хочу нагадати, що коли базові потреби реалізовані у дитини, можна говорити про мотивацію і успішну самореалізацію у навчанні.  Спочатку, безумовно, реалізація фізіологічних потреб (дитина нагодована, в теплі, організований сон, відчуває себе здоровою). Потім потреби в безпеці, любові і приналежності. Зупинитись окремо хочу на психологічній безпеці: коли дитина прийнята, незважаючи на якісь свої вади чи недоліки, невисокі досягнення чи навіть провину її люблять, є до кого звернутися за допомогою чи підтримкою. Коли немає постійних докорів, покарань, глузувань, кривджень за помилки, то ці потреби задовольняються. І, нарешті. Прийняття однолітками. Особливо у підлітковому віці, й особливо коли в умовах карантину спілкування учнів суттєво обмежується, або цілком переноситься у соцмережі чи онлайн. Коли підліток відчуває емоційний дискомфорт (можливо з-за непорозумінь в родині чи з однолітками, або конфліктної ситуації, або відчуває себе «покинутим», самотнім), а зовні все виглядає звичайно, не до навчання. Здатність до раціонального сприйняття й обробки інформації суттєво погіршується. Тому що це підліток, такий складний вік. Але й молодші діти, коли відчувають себе ображеними чи покинутими, також завжди демонструють погіршення успішності. Дорослим потрібно звертати увагу на емоційний стан дітей і вчасно намагатися допомогти, розрадити, надати підтримку. Коли фундамент будинку крихкий чи слабкий, все хитається то ніякий дах (див. Самореалізація), тобто навчання триматися не буде.

Вплив типу темпераменту. При дистанційному навчанні також потрібно враховувати. Наприклад, якщо сангвінікі непосидючі, легко сприймають критику і переключаються з одного виду роботи на інший, працездатні, вони і потребують різноманітних форм роботи, спілкування, уваги до себе, швидко втрачають інтерес, можуть виявляти безвідповідальність і поверхневість і підпадати як під позитивний, так і під негативний вплив. Важливо наполегливо вчити їх доводити розпочате до кінця, таким чином формуючи вольову поведінку, вчити бачити свої сильні риси (такі як вміння працювати швидко, наприклад), так і працювати над слабкими. Холерики. Також в умовах дистанційного навчання відчувають певний дискомфорт. Рішучі, енергійні, можуть діяти одночасно в декількох напрямках, але запальні, імпульсивні (від чого часто потерпають – багато помилок саме з-за цієї особливості) Завдання на швидкість не відображають глибини знань. Разом з тим одноманітні, кропіткі, довготривалі, алгоритмізовані завдання виснажують, руйнують інтерес до теми чи предмету взагалі. Будь які силові методи впливу, погрози чи примуси зруйнують довіру й стосунки, викликають спротив чи навіть суперечку. І навпаки, якщо розумно і наполегливо підкреслювати сильні риси – можна виростити ефективного цілеспрямованого лідера. Його почуття стійкі і довготривалі в часі – тут важлива, які саме вони. Флегматики -мабуть, найбільш «зручні». Але повільні, зате ретельні. Засвоюють довго – та назавжди. Спроможні працювати на довгоочікуваний результат. Зазвичай гарно організовані, мають високу працездатність. Але вчителю слід звернути увагу, що їм потрібно більше часу на виконання завдань, складно швидко переключитися з одного виду діяльності на інший. І, знов таки, за несприятливих умов (див. піраміду Маслоу), може бути лінивим, пасивним, байдужим. Зазвичай на дистанційному навчанні почуваються комфортно, бо, як і меланхоліки, є інтровертами. Меланхоліки. Слабка нервова система, швидко втомлюються, полохливі, невпевнені. Дуже вразливі й тривожні. Потребують підтримки й обережного ( в сенсі критики), тактовного ставлення, вказування на помилки, і, ні в якому разі, на неспроможність самої дитини. Гарні творчі здібності і розвинена уява. Бажано створити умови, коли до нього дослухаються, підкреслюють його значущість і обізнаність – це спонукає меланхоліка до подальших досягнень.

За ведучім каналом сприйняття інформації. Безумовно, не можна категорично визначити, що людина виключно є візуалом (ведучий канал око), аудіалом (вухо), кінестетиком (дотик), чи дігіталом (логіком). Але кожен з нас має ведучий якийсь канал. За статистикою, серед школярів,  найбільше візуалів( у дошкільному віці кінестетиків). З підліткового віку доєднуються (і їх останнім часом стає все більше) дігіталів. Аудіалів (здатних сприймати інформацію на слух) за різними дослідженнями від 5до 15 відсотків. Важливо щоб педагог , працюючи з групою, враховував наявність різних типів, і, відповідно, використовував різні засоби. Якщо візуали потребують наочності, різнобарвності,  яскравості, використання образів і різних шрифтів, то аудіал – різних тембрів, звукових супроводів-ефектів, надають перевагу слуховій подачі інформації. Кінестетики потребують практичних завдань, багато і з задоволенням експериментують,  краще матеріал засвоюють в русі, мають гарну тактильну й рухову пам'ять. Найсильніша сторона – інтуїція. Дігітали сприймають світ і явища через логіку. Доцільність, послідовність, аналітичність і неупередженість – те, чому вони довіряють. Знаки й цифри – їхнє середовище. Завжди повинні мати відповідь на питання «А що це мені дасть?» Найсильніша сторона – систематизація. Окрім того, кожен з цих представників мають доволі широкий словник предикатів (відповідних висловлювань), які допомагають і їм краще висловити думки, і зрозуміти вчителя. Тому і вчителю варто звернути на це увагу. Наприклад: Візуал скаже: «Я в цьому вбачаю…» Кінестетик: «Я відчуваю…» Аудіал: «Правильно було б сказати…» Дігітал: «Я співставив, оцінив…». Та інші.

Також є відмінності між учнями за ведучою півкулею мозку. Тобто, «правопівкульні» - творчі, емоційні, непередбачувані, керуються почуттями, тяжіють до всього містичного і незрозумілого, люблять все робити   «гуртом»,  вирішують проблеми, спираючись на інтуїцію і не терплять інструкцій та структурованості. Та «лівопівкульні» - добре організовані, все роблять послідовно, за правилами, алгоритмом, мають здібності до точних наук, надають перевагу праці на самоті, не теплять непередбачуваних перепон, надають перевагу реалістичній, науково-публіцистичній інформаціі.

Незважаючи на таку велику кількість відмінностей і важливих факторів, які вчителям бажано б було врахувати в своїй роботі з учнями на дистанційному навчанні; розуміючи ті складнощі, з якими стикнулися самі вчителі, хотілося б побажати успіхів і натхнення, щоб у сучасних умовах вчитель чесно міг сказати і учням, і собі: « Роблю все, що можу! А значить, навчимося разом!».