Методичні рекомендації "Розсипи народної мудрості"

Л.А.Свистун

 

 

 

 

Розсипи

народної мудрості

 

 

На допомогу при вивченні фразеології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017

 

УДК  372.881’373.7

ББК  74.268.1

          С  24

 

 

 

 

 

Свистун Л.А. Розсипи народної мудрості. На допомогу при вивченні фразеології: Методичні рекомендації/ районний методичний кабінет відділу освіти Ківерцівської РДА: Ківерці.: 2017 – 67 c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Методична розробка містить матеріали, що допоможуть при вивченні фразеології в школі: короткий фразеологічний словник , добірку народних прислів’їв і приказок, практичні завдання, що передбачають закріплення і перевірку засвоєних учнями знань з фразеології.

   Рекомендовано вчителям-словесникам, студентам філологічних факультетів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензент:

    І.І. Носко, методист районного методичного кабінету відділу освіти Ківерцівської РДА

 

 

 

 

 

Зміст

ПЕРЕДМОВА_________________________________________ 4-5

 

Короткий тематичний  фразеологічний словник ___________ 6-21

 

Народ скаже як зав’яже  (прислів’я та приказки) _________________ 22-42

 

Фразеологічні антоніми__________________________________ 43

 

Фразеологічні синоніми _________________________________ 44

 

Практичні завдання по темі «Фразеологія» ________________45-51

 

Додаток 1. Дмитро Білоус

 «Скарби живої  народної мови» __________________________52-53

 

Додаток 2. Дмитро Білоус.

Вибране із збірки «Диво калинове. Чари барвінкові»_________ 54-67

 

Список використаних джерел ____________________________ 68

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

    Знання фразеології, вміле її   використання є невід’ємною  частиною мовної культури людини.

   Фразеологія – могутній стилістичний засіб точної образної передачі думки. Тому вивчення фразеології передбачає формування навичок уміло користуватися нею в повсякденній мовній практиці.

   Слово фразеологія означає «вчення про зворот мови». Об’єктом вивчення фразеології як науки є фразеологічні одиниці ( звороти), прислів’я та  приказки, крилаті слова ( вислови).

   Фразеологізми   - іскрометні скарби мовної образності – передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит.

   Вивчення фразеологізмів, цих «дозрілих квіток мислення», поширює знання учнів про безмежний світ людини, виховує повагу до народу-фразотворця, поповнює мовний запас своєрідними крилатими словами,  «які з дивною влучністю виражають суть досить складних явищ».

   Знання «скарбів нашої мови й народного досвіду» ( І. Я. Франко.), розуміння їх при читанні художніх творів, публіцистики, преси, при перегляді кінофільмів і спектаклів, правильне їх уживання є безсумнівним показником емоційного освоєння рідного слова. Добірна, фразеологічно багата мова не лише навчає, а й виховує сентенціями, які містяться в ідіомах, прислів’ях, приказках, примовках, відкриває глибини й самої мови-криниці. Недаремно М. Рильський вважав, що у фразеології – «дух мови».

      Прислів’я і приказки – один з найпоширеніших і найдавніших жанрів усної народної творчості. В них відбито багаторічний досвід народу в різних сферах його діяльності: етика, естетика, норми стосунків між людьми, спостереження за явищами природи, виробнича діяльність тощо. Неможливо відшукати людину, яка б не користувалась цими надбаннями людського розуму і досвіду для більш об’ємного,   більш образного, більш влучного визначення того чи іншого факту, події, відношення.

   Джерелами багатьох   прислів’їв і приказок були народні пісні, казки, байки, анекдоти. В народі широко побутують влучні образні вислови літературного походження. А саме з творів І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Франка та багатьох інших письменників.

     Прислів’я та приказки  мають жанрові ознаки, властиві тільки їм, це, насамперед, - лаконізм і афористичність, це найбільш конденсований вид народної поезії. Самі назви   «прислів’я»,  «приказка»  свідчать про те, що вони завжди вживаються при слові, при розмові, набуваючи в кожному  конкретному випадку відповідного значення, як писав видатний філолог О.О.Потебня. Сенс  прислів’я і приказки залежить від живого застосування їх у мові. І це також є однією з жанрових ознак цього виду народної творчості.

    Прислів’я і приказки належать до одного жанру, але відмінність між ними є і полягає вона в тому, що прислів’я висловлює думку повно, цілісно, а приказка дає лише натяк. Наприклад, «собака на сіні» - приказка, «собака на сіні: собі не гам і другому не дам» - прислів’я.  

    Отже, прислів’я -  це сформований в речення народний вислів навчального змісту ( буквального чи алегоричного плану), який формує певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду.

   Приказка – це лаконічний крилатий вислів, близький до прислів’я, але без властивої останньому дидактики.

   Невеликі за розмірами приказки та прислів’я відзначаються глибиною і місткістю думки. Їхні художні засоби різноманітні: тут є метафори і порівняння, епітети й алегорії.

   В результаті прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками.

   Художня довершеність прислів’їв та приказок робить їх зразком образної, чіткої, економної мови.     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Короткий тематичний фразеологічний словник

З антонімами

Від старого й до малого. Всі без розрізнення віку.

Мала крапля й великий камінь пробиває. Діючи поступово і вперто, багато чого досягнеш.

Краще з розумним згубити, ніж з дурним знайти. Нерозумний чоловік може, бажаючи добра, наробити багато шкоди.

Краще померти стоячи, ніж жити на колінах. Краще померти в боротьбі за свободу, ніж жити в неволі.

Лихо не без добра. Нема лиха без добра ( без щастя). Говориться тоді, коли удача. Щось корисне і хороше є наслідком біди або чогось несприятливого.

Мир хатам, війна палацам. Мир, звільнення від гноблення трудящих, боротьба з гнобителями, експлуататорами.

Між життям і смертю. У крайнє небезпечному для життя становищі, положенні.

Не на життя, а на смерть. Хто-небудь має дуже рішучий, різкий характер.

Не ти перший, не ти й останній. Те. Що випало на долю кого-небудь, не є чимось особливим, це саме переживали вже й будуть переживати інші.

Ні багато, ні мало. Ні мало, ні багато. Саме стільки, рівно стільки - звичайно про велику кількість.

Ні вдень ні вночі. Ніколи.

Ні взад ні вперед. Ні тпру ні ну. Про неможливість завершити щось, діяти, робити.

Ні добре ні погано. Так собі, абияк.

Ні живий ні мертвий. Переляканий, дуже стурбований, схвильований.

Ні холодно ні жарко.  І не свербить і не болить. Не діє на кого-небудь щось, не дає нічого кому-небудь.

Перекладати з хворої голови на здорову. Валити з хворої голови на здорову. Перекладати вину з винного на невинного.

Переливати з пустого в порожнє. 1. Повторюватися, вести непотрібні або малозмістовні розмови; 2. Займатися непотрібною, марною справою, звичайно, багато говорячи.

Питання життя й смерті. Те, від чого залежить існування.

Ранок мудріший за вечір. Ранок покаже. Краще відкласти вирішення, виконання чого-небудь до ранку наступного дня, бо рішення на свіжу голову може бути правильнішим, розумнішим.

Рано чи пізно. Коли-небудь, у майбутньому – про те, що неодмінно має статися, відбутися.

Сміх крізь сльози. Про радість, яка супроводжується сльозами смутку й розчулення.

Удень і вночі. Завжди, постійно.

Біблійні

Вавилонська вежа. Справа, яка цілком не буде завершена.

Вавилонське стовпотворіння. Збіговисько, шум, безладдя.

Відходити у вічність. Помирати.

Вічна пам'ять. Побажання, щоб завжди, вічно пам’ятали кого-небудь померлого.

Вічний спочинок. Смерть.

Во время оно. За давніх часів.

Іудин поцілунок. Поцілунок Іуди.  1. Лицемірний, нещирий поцілунок. 2. Вчинок людини, що облесливістю приховує свою зраду.

Каїнове діло чинити. Зраджувати, вбивати.

Каїнова печать. Тавро зради, злочину.

Не зроби ( собі) кумира. Не створи собі кумира. Сліпо не схиляйся перед ким-небудь, чим-небудь.

Нести  (важкий)  хрест. Переживати великі труднощі, незгоди; страждати.

Поцілунок ( від)  Іуди.  Зрадницький вчинок під виглядом доброзичливості, приязні.

Притча во язи цех. Предмет загальних розмов, постійних пересудів.

Святая святих. 1. Щось таємне, неприступне для непосвячених; 2. Щось недоторкане, дороге, заповітне.

Соломонове рішення. Мудре, винахідливе розв’язання спірного або складного питання.

Співати Лазаря. Скаржитися, прикидатися нещасним, обійденим долею.

Страшний суд. Про нестерпну обстановку, безладдя, сварку, стрілянину і т. ін.

Суд Соломона. Вживається в значенні: суд мудрий і швидкий.

Тридцять срібняків ( срібників). Ціна зради.

Дні тижня; тиждень

Без року тиждень і без тижня день. Зовсім недавно, короткий відрізок часу.

Історичні

Мамаєве нашестя. Мамаєва навала. Про несподівану появу багатьох неприємних відвідувачів, гостей і т.п.

Мамаєве побоїще. 1. Про велику сварку, бійку. 2. Про повне безладдя.

На полі бою. На полі брані. У бою.

Не осоромимо землі Руської. Не накличемо ганьби, безчестя на рідну землю.

Нюхати порох. Понюхати пороху. 1. Брати участь у воєнних діях. 2. Мати досвід у чому-небудь.

Палії війни. Той, хто веде пропаганду загарбницької війни або підготовку до неї.

Передова позиція ( лінія). Район бойових дій.

Полягти ( загинути, умерти) смертю хоробрих. Полягти в бою героєм.

Уроки історії. Історичні події, наслідки цих  подій, які допомагають глибше зрозуміти, правильно оцінити аналогічні процеси сучасності.

З назвами тварин

А кіт ковбаску уминає, неначе й не до нього річ. – один говорить, а інший не звертає на нього ніякої уваги – про марність умовляння безсовісних людей.

Баба з воза – кобилі легше. Якщо хтось піде або відмовиться від чого-небудь, то тим, хто залишився, від цього буде тільки краще.

Біла ворона. Білий грак. Про того, хто виділяється серед інших.

Брати бика за роги. Діяти рішуче, не гаючись, починаючи з найважливішого.

Був кінь, та з’їздився. Важкі умови життя, роки та ін.. надломили чиїсь сили, зробили байдужим, слабим, хворим.

Важлива птиця. Важливий птах. Людина, що займає високе становище в суспільстві.

Ведмежа послуга. Невміла послуга, що завдає тільки прикрості.

Ведмежий кут. Віддалене, глухе місце.

Ведмідь на вухо наступив. Про людину, яка позбавлена музикального слуху.

Вежа з слонової кістки. Символ мрії, відірваної від життя.

Видно птаха по польоту; видно сокола по льоту, а сову з погляду; пізнати ворону по пір’ю;  орлиний клекіт здалека чути. Людина розкривається в своїй поведінці, вчинках, конкретних діях.

Відізвуться вовкові коров’ячі ( кобилячі) сльози. Віділлються вовкові овечі сльози. За образи, завдані слабому, кривдник поплатиться – говориться як загроза чи пересторога.

Вішати собак. Звалювати вину на когось, обмовляти.

Вовка ноги годують. Зайця ноги носять, а вовка ноги годують. Щоб заробити засоби для існування, необхідно проявляти енергію, ініціативу, не сидіти на місці.

Вовк в овечій шкурі. Про лицеміра, який під машкарою доброзичливості приховує злі наміри.

Вовків ( вовка) боятися – в ліс не ходити. Як вовків боятися, так і в ліс не йти.  Якщо боятися майбутніх труднощів, небезпек, то не треба й розпочинати якусь справу.

Вовком вити. Гірко скаржитися, ремствувати і. т. ін. на що-небудь, страждаючи від чого-небудь.

Вовком дивитися. Мати похмурий, неприязний, ворожий  вигляд.

Вовча натура в ліс тягне. Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться. Особливість людини, її звички, справжні почуття та ін.. як би не прагнули їх змінити, рано чи пізно себе виявлять.

Вовчий апетит. Дуже велике бажання їсти.

Вовчий закон. Про відносини в суспільстві, де панує сваволя сильних.

Ворона вороні ока не виклює. Собака собаці хвоста не відкусить. Люди, які пов’язані спільними ( як правило, корисливими) інтересами, не зраджують одне одного, не шкодять одне одному.

Ворона в павиному пір’ї.  Про людину, яка даремно намагається здаватися значимішою, цікавішою, освіченішою і т.ін., аніж вона є насправді.

Гави ловити.  Нічого не робити, бути неуважним, неспритним; дивитися, роздивлятися навкруги без будь-якої мети.

Гадина потайна. Про небезпечну, злу, підступну людину.

Гидке каченя. Про людину, несправедливо оцінену нижче своїх достоїнств. Які раптово розкриваються для оточуючих її.

Гоголем ходити. Ходити поважно, гордовито, з незалежним виглядом.

Гора мишу породила. Грім раків вбив. Величезні зусилля ( обіцянки) дали нікчемні результати.

Грати в кота й мишу. Гратися в кота й мишу. Хитрувати, лукавити, затаювати що-небудь.

Грошей кури не клюють. Грошей хоч греблю гати.  Дуже багато грошей у когось.

Гусей дражнити. Безцільно викликати роздратування, злість у кого-небудь.

Гусь свині не товариш. Кінь волові не товариш. Різних своєю природою, характером або суспільним станом людей ніщо не може об’єднати.

Дарованому коневі в зуби не дивляться ( в зуби не заглядають, зуби не лічать). Незадоволення не виражають з приводу подарованої речі чи речі, яка дісталась даром.

Де козам роги правлять. Куди Макар телят не ганяв. Дуже далеко, в дуже віддалені і глухі місця.

Ділити шкуру невбитого ведмедя ( звіра). Сперечатися про прибутки, яких ще немає.

Для милого друга і коня (вола) з плуга. Для близької, любимої людини не шкода і останнього, заповітного.

Жити вовком. Жити відокремлено від колективу, самотньо, замкнуто.

Жовтороте пташеня. Про молоду, недосвідчену, без життєвого досвіду людину.

Заморити черв’яка. Вгамувати голод.

Заяча душа. Про несміливу, боягузливу людину.

З’їсти собаку ( вовка). Набути досвіду в якійсь справі, досконало, до тонкощів вивчити що-небудь.

З комарів носок.  Дуже мало, мізерна кількість.

Знає кішка, чиє сало з’їла.  Про того, хто винен і почуває свою провину перед кимось та можливість розплати за неї.

Знати, де раки зимують. 1. Мати досвід, бути досвідченим у чому-небудь; 2. Бути хитрим, спритним.

Знову за рибу гроші. Невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме.

І вовки ситі, й кози цілі. І кози ситі, й сіно ціле. І для одних, і для інших вигідно – про становище, яке створюється в результаті прагнення догодити людям  з різними поглядами, інтересами тощо.

Іде ( личить, пристало) , як корові сідло. Зовсім, аж ніяк не пасує комусь.

Іти на комара з дрючком, а на муху з обухом. З гармати по горобцях стріляти. Про невідповідність витрачених коштів, зусиль меті та бажаним наслідкам.

Казка про білого бичка ( про білу козу).Безкінечне повторення того ж самого, розповідь про те саме.

Кінь на чотирьох, та й то спотикається. Кожен може помилитися, виявитися в скрутному становищі.

Козел відпущення. Про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок.

Комар носа не підточить. Не буде до чого причепитися, прискіпатися.

Кота в мішку купувати. Придбати що-небудь, не бачачи й не знаючи його якості.

Коти шкребуть на серці. Хтось хвилюється, перебуває в стані тривоги.

Котові жарти, а мишці плач. Котові смішки, а мишці слізки. Те, що для одного розвага, слабому завдає страждання.

Краще синиця в жмені, ніж журавель в небі. Краще мати хоч що-небудь зараз, ніж тільки надіятись на краще.

Крокодилові  ( крокодилячі) сльози. Про вдавані, нещирі жалощі хитрої і підступної людини.

Куди ворон кісток не занесе. Дуже далеко.

Куди корова, туди й теля. Куди голка, туди й нитка.  Куди один, туди й інший – про нерозривний зв'язок між собою людей, звичайно про чоловіка й жінку.

Коваль коня кує, а жаба й свою ногу тиче дає, підставляє) . Куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом.  За умілим, сильним тягнеться, наслідуючи його, і слабий, і невмілий і т. ін.

Курці ніде клюнути. Дуже тісно, немає вільного місця.

Курчат восени лічать ( рахують). Про що-небудь судять лише за кінцевим результатом.

Курям на сміх. Про що-небудь явно безглузде.

Ласкаве ( покірне) телятко дві матки ссе. Той, хто всім догоджає, користується допомогою.

Лебедина пісня. Лебединий спів. Останній твір; останній вияв таланту, діяльності.

Левина ( левова) частка ( доля, пайка).

Ловити рибу ( рибку) в каламутній воді. Мати вигоду з чого-небудь, користуючись з неясності обставин, чиїхось труднощів.

Лякана ворона і куща боїться. Полохливий заєць і пенька боїться. Той, хто зазнав труднощів, пережив нещастя, стає надмірно обережним і боїться навіть того, що не приховує в собі небезпеки.

Мала пташка, та кігті гострі. Невеликий на зріст, незначний за становищем, проте викликає побоювання або захоплення якостями, достоїнствами і т.ін.

Мишача метушня ( возня). Клопіт, суєта з-за дрібниць, дурниць.

Мокра курка. Про жалюгідну на вигляд або безвольну, нерішучу  людину.

Молодець проти овець, а проти молодця і сам вівця. Говориться про того, хто сміливий і самовпевнений тільки серед тих, хто слабший, нижчий від нього в якомусь відношенні.

Морський вовк. Старий, бувалий моряк.

Мудрі, як змії, і кроткі ( лагідні) , як голуби. Уживається з негативним забарвленням на позначення фальшивої доброчесності.

Мурашки ( мурахи) бігають за спиною ( по спині, по тілі, по шкірі). Про відчуття холоду, страху й т. ін.  від несподіваного сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо.

Муху ( комашину)  не зачепить.  Про лагідну людину.

На безриб’ї і рак риба. У степу і хрущ м'ясо. За відсутністю кого-небудь, чого-небудь кращого, годиться й той, що є (те, що є).

На козі не об'їдеш.  Не проведеш, не перехитриш, не обдуриш.

На козі не під'їдеш. Про незговірливу, уперту людину.

На муху з обухом. Витрачати великі зусилля на щось незначне, не варте уваги.

Напекти ( спекти)  раків ( рака). Пекти раків. Червоніти від сорому, ніяковості і т.д.

На те і щука в морі, щоб карась не дрімав. Небезпека змушує завжди бути на сторожі.

Ні риба ні м'ясо. Ні рак ні риба. Про безвольну, безхарактерну людину, яка немає відмітних індивідуальних рис.

Осине гніздо ( кубло). Місце зосередження, притулок анти громадянських або аморальних, злочинних елементів.

От де собака заритий. Ось у чому суть справи, справжня причина чого-небудь.

Паршива вівця всю отару спаскудить. Погана овечка всю отару поганить. Погана людина своєю поведінкою, своїми вчинками і т.п. шкідливо діє на колектив або створює про колектив негативне враження.

Пожалів вовк кобилу – зоставив хвіст і гриву. Жалів яструб курку, доки всю обскуб. Пожалів тільки на словах, а насправді приніс велику шкоду, нещастя.

Показати, де раки зимують. Уживається, як вислів погрози кому-небудь.

По щучому велінню. Негайно і без втручання кого-небудь, ніби чарами.

Приший кобилі хвіст. Про того, хто ні в чому не відіграє ніякої ролі, про те, що зайве, не потрібне, не має ніякого значення.

Про вовка промовка, а вовк і тут ( а вовк в хату). Про вовка річ, а він навстріч. Про того, хто з’являється в той момент, коли про нього говорять чи думають.

Птах ( птиця) високого польоту. Впливова людина, що займає визначне місце в суспільстві.

Птах ( птиця)  низького польоту. Людина, що не займає визначного місця в суспільстві.

Риба шукає, де глибше, а чоловік ( людина) – де ліпше ( краще). Говориться про того, хто вирішує змінити своє життя в надії на краще; інколи – для виправдання своїх дій, учинків.

Робити ( зробити) з мухи слона. Дуже перебільшувати щось, надавати якійсь дрібниці великого значення.

Розливатися соловейком. Співати соловейком ( як соловейко). Довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь.

Сідати ( сісти) на свого  (улюбленого) коника. Сідлати свого коня ( коника). Починати розмову на улюблену тему.

Сліпа курка. Про людину, що погано бачить, або короткозору.

Слона не помітити. Не помітити найголовнішого, важливого.

Собака на сіні. Як собака на сіні. Про людину, яка сама не користується чим-небудь і іншим не дає.

Собаку з’їсти – набувати досвіду.

Собача вірність. Надзвичайна вірність, відданість.

Собачий нюх. Хтось має здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти що-небудь приховане, таємне.

Собачий холод. Дуже великий холод.

Соловей піснями не ситий. Слів густо, а в животі пусто. Говориться перед тим, як запросити кого-небудь до столу, або тоді, коли кого-небудь треба забезпечити чимось.

Сон рябої кобили. Бабські вигадки ( казки). Нісенітниця, дурниця.

Сорока на хвості принесла. Кому-небудь стало відомо про щось – про відомості, одержані від того, кого не хочуть називати, чи невідомо звідки.

Старий ( стріляний) вовк. Про людину, яка багато пережила, загартована життям, витривала.

Старий ( стріляний) горобець. Про того, хто має великий досвід, кого важко обдурити.

Старий лис. Стара лисиця. Хитра людина, яка зазнала в житті багато незгод, нестатків і набула життєйської мудрості, досвіду і знань.

Старий сич. Про старого, звичайно відлюдкуватого чоловіка.

Старого ( стріляного) горобця на полові не зловиш. Досвідчену, бувалу людину не перехитриш, не обдуриш.

Стріляти з гармат по горобцях. Про невідповідність витрачених коштів, зусиль меті та бажаним наслідкам.

Щоб гусей не дратувати. Коли б не зачепити кого-небудь, не викликати роздратування в когось.

Як з гуски вода. Нічого не впливає, не діє на кого-небудь, байдуже комусь.

Як рак на мілині. Потрапити в безвихідне, скрутне становище.

Як ( коли) рак свисне. У невизначеному майбутньому, невідомо коли; ніколи.

Як риба у воді. Поводитися невимушено, добре, вільно.

Як Сидорову козу бити. Нещадно бити.

Як сонна муха. 1. Хто-небудь повільний, млявий. З лінивими рухами; 2. Повільно, мляво.

Як черепаха іти ( плентатися). Рухатися, іти дуже повільно, незграбно.

З назвами рослин

Видушений лимон. Як видушений ( вичавлений) лимон. Про людину, яка втратила сили, здібності.

Дати дуба. Умерти.

За деревами й лісу не бачити. У лісі бути, а дров не бачити. Проявляючи увагу до дрібниць, забувати за головне, основне.

Заказана грушка солодка. Заказаний овоч завжди солодкий. Заборонена грушка солодка. Усе заборонене приваблює людей.

Зривати квіти насолоди. Безпечно користуватися успіхами, радощами життя.

Колос на глиняних ногах. Що-небудь величне з виду, але слабе по суті, готове розвалитися.

Колос повний до землі гнеться, а пустий догори стирчить. Пуста, але самовпевнена людина.

Лавровий вінок ( вінець).  Вінок із листя та гілок лавра як символ перемоги, тріумфу тощо.

Маслинова ( оливкова, оливна) гілка. Емблема миру і спокою, згоди.

На вербі груші, а на осиці кислиці. Три мішки гречаної вовни. Дурниці, нісенітниці.

Нашого поля ягода. Одного поля ягода. Людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою і т. ін. .; одного походження, однакові.

Показати, де горіхи ростуть. Уживається, як вислів погрози кому-небудь.

Розкусити твердий ( міцний) горіх ( горішок). З великими труднощами впоратися з чим-небудь, розв’язати якесь складне завдання.

Хрін від редьки не солодший. Про кого-небудь, що-небудь рівноцінне іншому – у негативному значенні.

Яблуко незгоди ( розбрату). Причина суперечки.

Яблуку ніде впасти. Про надзвичайну тісноту де-небудь.

Як гірка редька. 1. Дуже сильно, надзвичайно; 2. Нестерпно.

Як горохом об стіну. Як горох по стіні. Ніщо не діє, не впливає.

Як горох при дорозі. Дуже погано.

Медицина, здоров’я

Гірка пілюля. Про що-небудь неприємне, образливе.

Здоров’я йому не позичати. Про здорову людину.

Ледве дихати. Ледве дух зводити. Перебувати у важкому стані; бути на грані припинення існування.

Лежати пластом ( як пласт). Лежати нерухомо, не в силі повернутися.

Проковтнути пілюлю. Терпеливо, мовчки знести образу, зневагу.

Мистецтво

Життя коротке, мистецтво вічне. Життя коротке, та безмежна штука. Мистецтво настільки велике, що на оволодіння ним не вистачить життя.

За всіма правилами мистецтва. Грунтовно, дбайливо. Зберігаючи всі деталі, тонкощі при виконанні чого-небудь.

З любові до мистецтва ( до діла, до справи).  З інтересу, з пристрасті до самої справи, до заняття без усяких корисливих намірів.

Мистецтво для (заради) мистецтва. Штука для ( заради) штуки. Про мистецтво, яке відірване від життя, замкнуте в собі, що існує лише для небагатьох його 2високих» цілувальників.

Муза помсти і печалі. Образне визначення поезії, яка закликає на боротьбу з соціальною несправедливістю.

Музейна рідкість. Про щось старовинне, рідкісне.

Музика не та. Інша річ. Зовсім інша справа.

Фізики і лірики. Люди науки і люди мистецтва.

Художник у душі ( по натурі). Людина з натурою, властивою людям мистецтва.

Міфічні

Ахіллесова п’ята. Дошкульне місце, вразлива сторона у кого-небудь.

Геркулес на роздоріжжі. Вислів застосовується до людини, в якої виникає трудність при виборі між двома рішеннями.

Геркулесова праця. Важка праця, яка вимагає незвичайних зусиль.

Геростратова  слава. Ганебна слава, здобута будь-яким шляхом аж до злочину – руйнування культурних цінностей.

Дамоклів меч. Про постійну небезпеку.

Еолова арфа. Душа людини, яка відгукується на всі події життя.

Неопалима (неспалима)  купина.  Уживається як образне визначення непорушності, схоронності.

Нитка Аріадни. Провідна нитка, керівна думка, спосіб, який допомагає вийти із складного становища, розв’язати важливе питання.

Осідлати Пегаса. Сідлати Пегаса. Ставати поетом, одержувати поетичне натхнення.

Сізіфова праця  (робота).  Безплідна й виснажлива праця.

Про працю

Бити байдики. Нічого не робити.

Без труда нема плода. Не терши, не м’явши, не їсти калача. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти. Печені голуби не летять до губи. Усяка, навіть, на перший погляд, легка справа, потребує певних зусиль.

Під лежачий камінь вода не тече. З лежі не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Якщо нічого не робити, то справа не посунеться – говориться тоді, коли хтось бездіяльний.

Поринати ( поринути) в роботу ( в працю). Повністю, цілком віддатися якому-небудь заняттю.

Посиденьки справляти. Сидіти склавши ( згорнувши) руки. Сидіти без діла, нічого не роблячи; байдикувати.

Працювати  (робити) як ( чорний) віл ( у ярмі). Багато працювати.

Працювати як мокре горить. Погано й дуже поволі робити щось.

Ранній птах. Рання пташка. Людина, що рано встає, рано починає працювати.

Рання пташка носик чистить, а пізня очі продирає. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере. Роботяща людина вже напрацюється до того часу, коли ледар тільки просипається.    

Собак ганяти. Нічого не робити; байдикувати.                  

З порівняннями

Оберігати ( пильнувати)  як зіницю ока. Берегти як зіницю ока. Пильнувати як зіницю ока.  Пильно зберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь.

Облуплювати як липку. Обдирати як липку. Забирати в кого-небудь геть усе, оббирати, грабувати.

Один як билина. Сам як палець. Про того, хто не має родини, близьких; зовсім одинокий.

 Пекти як млинці. Швидко робити, готувати що-небудь у великій кількості.

Писати як курка лапою.  Писати нерозбірливо, незграбно.

Потрібний як собаці п’ята нога ( як п’яте колесо до воза, як дірка в мості) . Зовсім не потрібний.

Потрібний як торішній сніг. Зовсім не цікавить, зовсім зайвий, непотрібний.

Почувати себе як риба у воді. Поводити себе вільно, невимушено.

Рости, як гриби після дощу. Появлятися швидко й у великій кількості.

Сам ( один) як палець. Сам ( один) як билина в полі. Про того, хто не має родини, близьких, хто ховсім одинокий.

Сили, як у бика. Хто-небудь дуже сильний.

Сили, як у горобця ( у комара). Хто-небудь дуже слабий.

Хитрий як лисиця ( лис). Дуже хитрий.

Червоніти, як рак.     Дуже соромитися, ніяковіти.

Чистий як скельце. 1. Зовсім чистий; 2. Бездоганний у моральному відношенні.

Чистий як сльоза. 1. Абсолютно чистий.

Про розум, науку.

Бистрий на розум. Тямущий, кмітливий.

Братися за розум. Починати діяти розумно.

Важіль Архімеда. Архімедів важіль. Рушійна сила.

Від А до Я. Від Аза до Іжиці. Від Альфи до Омеги. З  ( від) початку до кінця.

Від палітурки до палітурки ( прочитати, вивчити тощо). Від початку до кінця, нічого не пропускаючи.

Відкривати Америку. Відкривати, знаходити щось давно вже відкрите.

Вік живи – вік учись. На світі живучи, довіку вчись. 1. Необхідно весь час учитися. 2. Ми завжди чогось не знаємо.

Володар дум. Видатна людина, діяльність якої, впливаючи на уми сучасників, залишає виразний слід в історії.

Галопом по   європах. 1. Дуже швидко, нашвидку; 2. Поверхнево, не вникаючи в деталі.

Глаголом пали серця людей. Повчай, неси в народ слово правди, слово пристрасне і мудре.

Голова варить. Людина добре розуміє, орієнтується; вона кмітлива, тямуща, догадлива.

Голова на плечах ( на в’язах ). Хто-небудь розумний, тямущий.

Голова пухне. Про стан крайнього розумового напруження внаслідок довгих роздумів над чим-небудь, великої кількості вражень тощо.

Дар мови (слова). 1. Здатність говорити взагалі. 2. Висока культура мовлення, здатність красномовно говорити.

Думати думу  (думку, думи). Міркувати, віддаватися роздумам.

Езопівська мова. Замаскований спосіб вираження думок з недомовками й натяками.

Живе слово. Про мовлення, яке має свіжі, цікаві думки і хвилює слухачів.

За всіма правилами. З додержанням усіх правил. Так, як заведено, як необхідно.

Знання – сила. Про велику цінність наукових знань.

Іскра Божа. Про обдарованість кого-небудь, наявність таланту у кого-небудь.

Китайська грамота. Про щось недоступне для розуміння.

Кладезь мудрості (премудрості). Про кого-небудь, хто володіє великими знаннями, мудрістю або про що-небудь, що має широкі й цінні відомості.

Крутити мозком. Добре думати мізками.

Куряча пам'ять. Слаба погана пам'ять.

Написаного пером не витягнеш і волом ( сокирою не вирубаєш). Що написано пером, того не витягнеш волом. Якщо написане ввійшло в силу, стало відомим, то його вже не зміниш, не виправиш.

Настільна книга. Завжди потрібна і така, що постійно використовується, а тому знаходиться поблизу, під руками.

Ні аза не знати ( не розуміти). Нічого не знати, не розуміти.

Ні бе, ні ме ( ні кукуріку). Нічого не тямити, зовсім не розумітися на чому.

Повторення – мати навчання. Одержані знання необхідно закріплювати повторенням.

Починати ( почати) з азів. Звертатися до найпростішого, до елементарних понять.

Премудра голова. Про дуже розумну, мудру людину.

Розкидати ( розкинути) розумом ( думками, умом). 1. Напружено думати, шукаючи виходу з якогось становище; 2. Бути кмітливим, розумним.

Розумна голова. 1. Наділена розумом голова; 2. Кмітлива, тямуща людина.

Розуму не позичати  ( не забракне).  Хто-небудь дуже розумний, тямущий.

Розуму ( ума) палата. Дуже розумний.

Світлий розум. Ясний і логічний.

Сягає ( сягав) розум ( розумом).  Хтось доходить до розуміння чого-небудь.

Ходяча енциклопедія. Ходячий довідник. Про людину, що має різнобічні знання і може завжди дати довідку з різних питань.

Ходячий університет. Людина, яка має різнобічні знання, у якої завжди можна дзнатися, спитати і т.ін. що-небудь, повчитися чому-небудь.

Ясна голова. Ясний розум. Хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки.

Про сім’ю ; родину

Батьки і діти. Старе і молоде покоління, що розрізняються між собою поглядами, ідеями, прагненнями тощо.

Відбиватися від дому ( від хати, від домівки). Переставати бувати вдома, покидати дім.

Без роду й племені. Невідомого походження, не має ні батьків, ні родичів.

Відкраяна скиба. Відрізана скиба. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно.

Всмоктувати з молоком матері . всисати з молоком матері. Звикати до чогось, засвоювати щось з дитинства.

Домашнє  ( родинне, сімейне) вогнище. Своя оселя; родина; сім’я.

Круглий ( кругла)  сирота. Сирота, що не має ні батька, ні матері.

Мамина ( матусина)  дочка ( донька) . розпещена, зніжена дівчина, дівчинка.

Мамин ( матусин) синок. Розпещений, зніжений хлопець.

Ні роду ні племені. Нікого немає з рідних і близьких.

Ні сват ні брат. Зовсім чужа людина.

Рідні пенати. Рідний дім, домашнє вогнище.

У родинному ( сімейному) колі. Яке складається з членів сім’ї.

Яке дерево – такий клин ( яка хата – такий тин); який батько – такий син. Про того, хто подібний характером, поведінкою до своїх батьків.

З синонімами

Ні стида ні сорому ( немає). Хто-небудь дуже безсоромний.

Ні чутки ні вістки ( звістки). Нема ніякої звістки, нічого не відомо про кого-небудь, що-небудь.

Стид і сором. Уживається для вираження осуду, присоромлення  кого-небудь за погані дії. Вчинки і т.д. 

 

Спорт

 Олімпійський спокій. Спокій, який нічим не порушується; незворушне величчя, стриманість.

Прийняти естафету. Переймати естафету. Продовжувати чиї-небудь традиції, починання.

Ради спортивного інтересу. Із спортивного інтересу. Із бажання перевірити свої здібності, своє вміння досягти чого-небудь без потреби, просто так.

Спортивна форма. Ступінь професійної підготовки спортсмена, коли він може повністю проявити свої можливості.

Спортивний інтерес. Бажання перевірити свої здібності, своє вміння досягти чого-небудь.

Фольклорні ( літературні).

Красна дівиця ( дівка, дівчина). Молода, гарна, вродлива дівчина.

Лисичка-сестричка. Лис-Микита. Розумна, хитра людина.

Принцеса на горошині. Вередлива, зніжена, розпещена людина.

Славний козак ( молодець). Про міцну і ставну молоду людину, хорошу й доброзичливу, яка досягла розквіту сил.

У тридев’ятім  царстві ( не в нашому господарстві).  У дуже далекій країні, землі.

З числівниками

Бачити на три  ( на два) аршини під землею ( в землю). Відзначатися великою проникливістю.

Без п’яти хвилин. Майже став ким-небудь за професією, посадою тощо.

Без сьомої ( десятої)  клепки в голові. Немає однієї клепки в голові. Про дурнувату, обмежену людину.

Від великого до смішного один крок. Уживаються звичайно у зв’язку з виявленою сміховинністю якогось великого плану, наміру, діла.

Від горшка два ( три) вершка. Про маленьку дитину або про дуже низеньку на зріст людину.

Відійти на другий ( задній) план. Ставати менш важливим, другорядним.

В один голос. Усі разом, одночасно відповідати, питати і т. ін.; одностайно, одноголосно.

В один мент. В одну мить.  Дуже швидко, миттю.

В один чудовий  (прекрасний, прегарний) день. Одного разу, одного дня.

В одну дудку грати. Бути заодно з ким-небудь, діяти однаково.

Ганятися за двома зайцями. Прагнути виконати одночасно дві різні справи, намагатися одночасно  здобути успіх у двох різних починаннях, справах.

Гнути ( гнутися) в три погибелі. Суворістю, утисками примушувати скорятися; жорстоко експлуатувати, тиранити.

Грати другу скрипку. Мати в чомусь другорядне значення, відігравати другорядну роль.

Грати першу скрипку.  Бути найголовнішим, найвпливовішим у якій-небудь справі.

Давати десять (двадцять, сто і т.д.) очок уперед. Значно перевершувати кого-небудь в чомусь.

Два аякси. Двоє нерозлучних друзів.

Два ведмеді в одному барлозі не живуть. Два коти в одному мішку ( на одному салі) не помиряться. Суперники разом не вживаються – про тих, хто претендує рівною мірою на першість, керівництво тощо.

Двадцять раз говорити (робити). Неодноразово, кількаразово.

Дев’ятий вал.  1. Наймогутніша і найгрізніша хвиля в морі або океані під час бурі; 2. Символ грізної небезпеки або найвищого піднесення чого-небудь.

Десята ( сьома)  вода на киселі.  Про далеке споріднення.

Десятою дорогою ( вулицею) обходити. Уникати зустрічі з ким-небудь, якоїсь неприємності; ігнорувати кого-небудь, що-небудь.

До десятого поту ( працювати, трудитися). . До сьомого поту. До крайньої (граничної) втоми.

До других (третіх) півнів. До пізнього часу, коли вдруге ( втретє) співають півні.

Друга молодість. Піднесення творчої енергії, приплив нових сил.

Друга натура. Про те, що становить основну рису, властивість певної людини.

Друге дихання. Прилив нових сил, енергії, бадьорості в стані втоми.

За одного битого двох небитих дають ( та ще й не беруть). Одна бувала людина варта двох недосвідчених.

За два ( за три) кроки. За кілька кроків. Дуже близько, поруч.

За двома зайцями поженешся, ні одного ( жодного) не піймаєш. Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.  Якщо візьмешся одноразово за кілька справ, то не матимеш результатів ні в одній.

За десятьма замками. За сімома замками. Старанно захований, надійно охороняється.

За кусок кишки сім вест пішки. За сім верст киселю їсти. Їхати, іти, волочитися кудись далеко без особливих потреб.

Залишатися в одній сорочці. Розоритися, дійти до злиднів.

За одним присідом. 1. Одночасно, разом; 2. Відразу, не встаючи.

З одної гіллі ягода. Одного поля ягода. Людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою та ін..; одного походження, однакові.

За сімома печатями. Що-небудь недоступне для користування або розуміння.

За тридев’ять земель. 1. У дуже віддаленій країні, частині країни; 2. Дуже далеко.

З двох бід вибирати ( вибрати) меншу. З двох зол ( лих) вибрати менше. З двох неприємностей віддавати перевагу менш значній.

З других ( третіх) уст  ( дізнатися, почути). Через посередників, не від очевидців, не безпосередньо.

З других ( третіх)  рук (дізнатися, не безпосередньо). Через посередника, не безпосередньо.

З другої опери. З іншої опери. Про щось таке, що не стосується справи, теми розмови і т. ін.

Зірка першої величини. Зоря першої величини. Про людину, що прославилася в якійсь сфері діяльності, про знаменитість.

З одного тіста. Одного тіста книш. Про людей, схожих між собою поглядами, ставленням до життя, становищем і т.ін.

З перших рук ( дізнатися, одержати). Прямо з першоджерела, без посередників.

З перших уст ( дізнатися, почути). Безпосередньо від очевидців, від учасників дізнаватися, чути.

З першого знайомства. Відразу, при першій зустрічі.

З першого слова ( розуміти, зрозуміти). З самого початку бесіди, без пояснень розуміти кого-небудь, що-небудь.

Книжка за сімома печатями (замками). Про що-небудь зовсім недоступне для розуміння.

Кований на всі чотири ноги. Дуже досвідчений, бувалий.

Між двох вогнів. Про безвихідне, скрутне становище.

Міряти всіх однією міркою ( на одну мірку). Підходити до оцінки різних людей, явищ, обставин однаково, без урахування індивідуальних особливостей.

На всі чотири боки ( сторони). Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь; куди-хоч.

На два фронти. У двох напрямках.

На один зуб. Дуже мало – про їжу.

На один копил ( зшиті, зроблені, скроєні). Про людей, предмети з однаковими властивостями, якостями, формою – частіше з негативними.

На один кшталт ( манір). На один зразок, лад.

На одній ноті. Монотонно, одноманітно.

На перший погляд. За першим враженням.

На перший раз ( випадок). Для початку, для першого разу.

На перших порах.  Спершу, в початковий період.

На семи вітрах. Під сімома вітрами. На відкритому, нічим не захищеному місці.

На сьомому небі ( бути, почувати себе). Зазнавати великої радості, насолоди, бути безмежно щасливим.

Не першої молодості. Немолодий, середніх літ.

Не першої свіжості. 1. Не дуже чистий; 2. Уже  відомий, не дуже новий.

Нуль без палички. Про кого-небудь, хто не становить цінності, має невелике значення.

Нуль уваги. Ніякої уваги не звертати.

Обертатися другим ( іншим)  боком. Різко змінюватися – про життя людини.

Один за одним. Один по одному. Використовується при вказівці на черговість, ритмічність або послідовність у протіканні чого-небудь.

Один з сошкою,  а семеро з ложкою. Семеро до рота, один до роботи. Працює один, а годується його працею багато.

Один ( тільки) і єдиний. Лише один; єдиний.

Один крок ( від чого, до чого). Дуже близько.

Один кінець. Про неминучість сумного наслідку.

Один на один. Сам на сам. Без нікого; 2. Наодинці з ким-небудь,  чим-небудь;3. Без сторонньої допомоги, власними силами, самотужки.

Один побіля одного. Один повз один. Дуже близько між собою, впритул.

Один у полі не воїн. Одному все важко робити, з багатьма один не може впоратися.

Один час. Протягом деякого часу.

Одна ластівка весни не робить. Одна ластівка – то ще не весна. Окремі ознаки, прикмети якого-небудь явища ще не говорять про його виникнення, існування і т. ін..

Одна назва. Тільки назва. Про який-небудь предмет, явище і т.ін., найменування якого не відповідає його суті, а лише приблизно нагадує його.

Одна нога тут, а друга там. Наказ, прохання чи обіцянка дуже швидко куди-небудь піти, побігти.

Одна (тільки)  тінь залишилася  (зосталася).  Хтось дуже виснажився, схуд, зблід.

Одним духом. За один дух. 1. Відразу, без перерви; 2. Дуже швидко, вмить.

Одним ( єдиним) махом. З одного маху. Відразу, дуже швидко; 2. З одного пострілу.

Одним миром мазані. Про людей з однаковими вадами.

Одним оком глянути ( подивитися, побачити). Побіжно, мимохідь глянути на кого-небудь, що-небудь.

Одним розчерком пера. Розчерком пера. 1. Не вникаючи в суть справи. 2. Звичайним підписом під якимось наказом, розпорядженням.

Одним словом. Уживається як узагальнення сказаного перед цим; коротко кажучи.

Одного поля ягода. З одної гіллі ягода. Людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою і т.ін.; одного походження, однакові.

Одну хвилину ( хвилинку, хвилечку). Прохання спинитися, зачекати якийсь час.

Палиця з двома кінцями. Палиця на два кінці. У палиці два кінці ( один по мені, а другий по тобі). Якийсь захід може повернутися злом і проти того, хто його починає.

Перша ластівка. Про перші ознаки появи кого-небудь, чого-небудь.

Перше слово. Комусь належить початок, почин у якійсь справі, діяльності і т.ін.

Перший зустрічний ( стрічний). Перший –ліпший. 1. Який найраніше трапився, зустрівся; 2. Кожний із великої кількості, який завгодно, будь-який.

Перші кроки. Перший крок. Початок у якійсь справі, діяльності тощо.

Під один ранжир підводити. Ставити в однакове становище, зараховувати в одну категорію, ігноруючи індивідуальними особливостями.

Під одним дахом. Під однією покрівлею. В одному приміщенні.

Пускати під чотири вітри ( на всі чотири).  Відпускати, не затримувати кого-небудь.

П’ята колона. Метафорична назва таємних агентів ворога.

П’яте колесо до воза. Який є зайвим, непотрібним – про людину.

П’яте через десяте ( говорити, розповідати) .  Без зв’язку, безладно, перескакуючи з одного на інше.

Семеро одного не ждуть. Говориться тоді, коли  багато не хочуть ( чи не можуть)  чекати одного, або тому, хто змушує багатьох чекати себе.

Сидіти на двох стільцях ( між двома стільцями). Намагатися одночасно підтримувати дві протилежні сторони, поділяти дві різні думки.

Сидіти один на одному. Де-небудь дуже тісно.

Сім потів зійшло. Хтось витратив дуже багато сил, енергії і т.ін.

Сім п’ятниць на тиждень. Хтось часто змінює думку, свої рішення.

Сім раз одмір, а раз одріж. Тільки обдумавши добре, починай діяти.

Слуга двох панів. Про людину, яка намагається одночасно служити, догоджати двом напрямкам, партіям та ін..

Ставити в один ряд. Уподібнювати кого-небудь, що-небудь у якомусь відношенні.

Ставити на одну дошку. Порівнювати когось у певному відношенні до кого-небудь.

Тисяча і одна ніч. Фантастика, казка, щось дуже незвичайне і прекрасне; неймовірні пригоди.

Третій дзвінок. Останній сигнал перед початком, перед відправленням і т. ін..

Треті півні. Спів півнів перед світанком.

Три кити. Три головні основи чого-небудь.

Убивати ( убити) двох зайців ( два зайці). Одночасно робити дві справи.

У двох ( кількох) словах. Дуже коротко, стисло.

У чотирьох стінах  ( сидіти, жити).  1. Не спілкуючись ні з ким, перебуваючи в самотині; 2. Не виходячи з дому. з приміщення.

Хоч одним оком глянути. Тільки поглянути, подивитися.

Через десяті руки. Через посередника, посередників; не безпосередньо.

Шосте чуття. Особлива, незвичайна здатність сприймати, вгадувати щось ( як доповнення до п’яти чутливих органів людини і тварини).

Як дві краплі води. Як викапаний. Зовсім такий, як хто-небудь, дуже схожий на когось.

Як свої п’ять пальців знати. Добре розумітися у чому-небудь, розбиратися у чомусь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народ скаже як зав’яже

( прислів’я та приказки)

 

Про Бога, вірування

Бачить Бог з неба, що кому треба.

Без Бога ні до порога.

Береженого й  Бог береже.

Від серця до Бога навпростець дорога.

Двом богам ніколи не моляться.

Кому Бог поможе, той усе переможе.

Невіра й невірою буде.

Про вогонь

Без вогню варить.

Вогнем граєш.

Вогонь палить, вода студить.

З маленької іскри великий вогонь буває.

Про воду

Без води й борщу не звариш.

Без води і не туди, і не сюди.

Від великої води надійся шкоди.

Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.

Вода в одного бере, а другому дає.

Вода все криє, а береги риє.

Вода все сполоще, крім лихого слова.

Вода греблю рве.

Вода камінь точить.

Вода найде собі дорогу.

Вода ума не мутить, та й голови не смутить.

Де вода, там верба.

Дощ ллє як з бочки.

І без Гриця вода освятиться.

З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.

За водою підеш, то й не вернешся.

Мала вода – великий шум.

Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.

Не все переймай, що у воді пливе.

Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще й води напитися.

Не спитавши броду, не сунься в воду.

Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає.

Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.

Після дощику в четвер.

Пролиту воду назад не збереш.

Тиха вода береги рве.

Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.

Чий берег, того й вода.

Чим глибша вода, тим більша риба.

Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!

Як води боятися, то не купатися.

Про день

Вечір покаже, який був день.

З кута в кут – і вечір тут.

Ранок – танок: що ранком не зробиш, того вечором не здогониш.

Що раннє, то не погане.

Про дерева, кущі, ліс.

Бездумно ліс рубати – не буде з чого хату складати.

Біла береста, та дьоготь чорний.

Від насіння – дерево, від дерева – плід, від плода – насіння.

Все, що в лісі родиться, вдома знадобиться.

Дороге дерево не тільки плодами, а й листям.

Дерево без листя, як вовк без хвоста.

Дерево у вересні садять, та через десять вереснів плоди їдять.

Довгі сухі ялинкові гілочки на заметіль згинаються, на ясну погоду – вирівнюються.

Зняв кору – загубив дерево.

Зрубати дерево – п’ять хвилин, а виростити  - сто літ треба.

Із лісу у ліс не ходять.

І на рідному дереві листок на листок не схожий.

Листя з дерев впало – літо пропало.

Ліс весною веселить, влітку – холодить, восени годує, а взимку зігріває.

Ліс із водою, наче брат із сестрою.

Ліс та квіти – зелена обитель, їхнє повітря – кращий цілитель.

Над лісом дощ двічі йде, двічі землю зрошує.

На ліс молодий не піднімай руку: служитиме тобі й онуку.

Не від гарного життя дерево листя ронить.

Низький підлісок, та гори зберігає.

Одне дерево лісу не утворює.

Одне поліно багаттям не буде.

Перш,  ніж до лісу ввійти, поміркуй, як з нього вийти.

Старе дерево краще горить.

Таке дерево не народилося, аби в ділі не знадобилося: на підлогу не годиться – на кілок спорядиться.

Той природи ворог вже, хто дерево не береже.

У вересні дозріває одна ягода, та й та – гірка горобина.

У ліса, як у біса, усього багато.

Хоч і малий кущ, та затінок дає.

Хвалила себе калина, що з медом гарна.

Як у лісі гукнеться, так і відгукнеться.

Про дружбу                                                                                                                                                     

Без біди друга не пізнаєш.

Берись дружно – не буде сутужно.

Бійся друга, як ворога.

Борони мене, Боже, від приятеля, бо з ворогом я дам собі раду.

Були б пиріжки, будуть і дружки.

В друга вода солодша, ніж у ворога мед.

Вірний приятель – то найбільший скарб.                                                                                                                                                                                                                                                            

В лиху годину узнаєш вірну людину.

Вовк вівці не товариш.

Говорити правду – втратити дружбу.

Давніх друзів забувають, а при горі споминають.

Дерево міцне корінням, а людина -  друзями.

Для милого друга  - і воли з плуга.

Для приятеля нового не цурайся старого.

Друга за гроші не купиш.

Друга шукай, а найдеш – тримай.

Дружба – велика сила.

Дружба дружбою, а служба службою.

Дружба – найбільший скарб. 

Дружба – не послуга, за неї не дякують.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба та братство дорожче багатства. 

Дружба – як дзеркало: розіб’єш, не складеш.

Дружби дружбою шукають.

Дружні сороки орла заклюють.    

Друзі пізнаються в біді.   

З добрим дружись, а лихого стережись.                                                  

З ким поведешся, від того й наберешся.

З дурнем подружитися – свій розум тратити.

Ліпше десять приятелів, ніж один ворог.

Людина без друзів, що дерево без коріння.

Міцну дружбу і вогонь не спопелить.

На колір і смак товариш не всяк.

Не в службу, а в дружбу. 

Недруг піддакує, а друг сперечається.  

Не зійшлися звичаями – не бути в дружбі.

Не карай, Боже, нічим, як другом лихим.

Нема друга – шукай, а знайшов – бережи.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів наживай, старих не забувай.

Одежа краща нова, друзі кращі – старі.

Позичати – друг, віддавати – ворог.

Поки щастя плужить, доти приятель служить.

При добрій годині всі друзі побратими.

Приятелева вода лучча воронового меду.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

Приятельство, що старше, то сильніше.

Пробуй золото вогнем, а друзів -  грішми.

Річ краще нова, а дружба – стара.

Скажи мені, хто твій товариш – і я скажу, хто ти.  

Сонце зігріває повітря, друг – душу.

Старий друг ліпший нових двух.  

Старих приятелів забувають, а при біді споминають. 

То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.   

У друга вода солодша від вражого меду.

У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій і свій загубиш.

Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.

Хто друг кожному, той не друг жодному.   

Чоловік без друга, що їжа без солі. 

Що за дружба – і сокирою не розрубаєш!

Як не матимеш друга, не матимеш ворога.

Як прийде туга, пізнаєш друга. 

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.                                                                                                                  

Про здоров’я

Здоров’я маємо – не дбаємо, а потерявши – плачемо.

Найбільше багатство – здоров’я.

Чистота – запорука здоров’я.

 З числівниками

Двох зайців ганяти – жодного не спіймати.

Дерево у вересні садять, та через десять вереснів плоди їдять.

До сонця пройдеш три покоси, ходити не будеш босий.

Зрубати дерево – п’ять хвилин, а виростити  - сто літ треба.

Поле обману не любить: обдуриш його один раз, воно тебе – десять.

Один у полі не воїн.

Одне дерево лісу не утворює.

Одне поліно багаттям не буде.

Сім год мак не родив і голоду не було.

Сім погод на двоі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

Сім раз відмір, а раз відріж.

Сім років зима по літу, а сім років літо по зимі.

Трапляється  і такий год, що на день по сім погод.

У вересні дозріває одна ягода, та й та – гірка горобина.

У грудня два друга – заметіль та хуга.

Про квіти

Де гарна квітка, там і мед запашний.

Не вродиться мак – проживемо й так.

Про книгу

Дім без книги – день без сонця.

З книгою жити – з добром дружити.

З книгою подружишся – розуму наберешся.

Знання – сонце, книга – віконце.

З ручаїв – ріки, з книжок – знання.

Книга вчить як на світі жить.

Книга для дітей, що волога для полів.

Книга для розуму, що теплий дощик для посіву.

Книга добру навчить, від дурного відверне.

Книга корисна, коли її читають.

Книга мала, та серцю люба.

Книга – міст у світ знань.

Книга – не пряник, а дітей до себе манить.

Книга подібна воді – дорогу проб’є усюди.

Книга – світ, книга – серцю привіт.

Книга – твій друг, без неї як без рук.

Книги – ключ до знань.

Книги читати – усе знати.

Книгу читають не очима, а розумом.

Кому книга  - розвага, а кому – навчання.

Не борода робить чоловіка мудрим, а книжка.

Нема розумного сусіда – з книгою поговори.

Одна книга тисячі людей навчає.

Розум без книги, що птах без крил.

У домі без книги, як без вікон, темно.

У Землі супутник – Місяць, у людини – книга.

Умій не тільки читати, а й перечитувати.

Хліб наснажує тіло, книга – розум.

Хороша книга яскравіша за зірку.

Хто багато читає, той багато знає.

Читати – не язиком чесати.

Про козацтво
Без гетьмана військо гине.
Береженого Бог береже, а козака – шабля.
Бог не без милості, козак не без долі (щастя).
Гетьман знає, що в нас нічого немає.
Де байрак, там і козак.
Де два козаки, там три гетьмани.
Де козак, там і слава.
Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
До булави треба голови.
Добрий козак баче, де отаман скаче.
Дожились козаки – нема ні хліба, ні габаки.
За наше жито та ще нас бито.
Звання козацьке, а життя собацьке.
Зроду-віку козак не був і не буде катом!
Козак з біди не заплаче.
Козак з бідою, як риба з водою.
Козак з Дону – козак зроду.
Козак не боїться ні тучі, ні грому.
Козак оженився, наче упився.
Козак хороший, та нема грошей.
Козак у дорозі, а надія в Бозі.
Козаки, як діти: хоч багато – поїдять, хоч трохи – наїдяться.
Козакові воєвода – велика невгода.
Козацькому роду нема переводу.
Місяць – козаче сонце.
На козаку й рогожа пригожа.
Не так тії пани, як підпанки.
Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
Не усе ж то козак, що списа має.
От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.
Птиця з птицею не наб’ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
«Пугу! Пугу!» – «Козак з Лугу»
Січ – мати, а Великий Луг – батько.
Скажи, враже, як пан каже.
Сніп з бородою, а козак з молодою.
Степ та воля – козацька доля.
Терпи козаче, отаманом будеш.
Терпи, козаче, горе – будеш пити мед.
Терпи, хлопче, козаком будеш.
Три пани, два отамани, а один підданий.
Хіба ж дуща моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
Хліб та вода – то козацька їда.
Хоч і спина гола, аби своя воля.
Хто любить піч, тому ворог Січ.
Чоловік без волі, як кінь на припоні.
Щирий козак ззаду не нападає.
Що нам холод, коли козак молод!
Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.
Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.

Про комахи

На будь-яку квітку бджілка сідає, та не з кожної узяток бере.

У червні люди раді літу, як бджоли цвіту.

У липні за бджілкою підеш, до меду дійдеш.

Про місяці року

Січень – Лютий - Березень

Березень у зими шубу купив, а через три дні продав.

Березневий мороз із дуплом.

Зима березень лякає, але сама вже зникає.

Коли лютий не студений, то березень про це погано думає.

Лютий зиму видуває, а березень ламає.

Лютий сильний віхолами, а березень – капежем.

Лютневий сніг за золото дорожчий.

Лютуй не лютуй, а на весну брів не хмур.

Марець хапає за палець.

Місяць лютий спитав, чи взутий.

Мороз не велик, та стоять не велить.

Не придивляйся в березні до неба – там нема хліба, а дивись на землю нижче – до хліба ближче.

Січень, Пилипе, снігом сипле; лютий, Микола, голками коле; а березень, Андрію, то дощем, то снігом сіє.

Спитає лютий чи добре одягнений і взутий.

Ти,  лютий, дми не дми, а стають довгі дні.

У березні й курка повинна напитись з калюжі.

У березні мороз скрипучий, та вже не пекучий.

У березні не байдикуватимеш, восени і на зиму до столу матимеш.

У березні півднем віє, і старого, й молодого гріє.

У лютому сонце на літо повертає, а зима – на мороз.

У лютого два друга – заметіль та хуга.

Хоч зима й злиться, а весні підкориться.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Березень-Квітень

Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай.

Буває март за всіх варт.

Весна днем красна

Весна швидкокрила, не любить сонного Кирила.

Весною годину прогавиш – роком не надолужиш.

Весняний день рік годує, весна ледачого не любить.

Нема у березня води, не буде в квітні трави.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май -  буде хліба урожай.

Сухий марець, мокрий май – буде жито, як той гай.

Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.

Хто землю удобряє, тому й земля повертає.

Хто стане орати, той буде багатий.

Хто рано посіє, рано й пожне.

Як зорем мілко, то посієм рідко, то й уродить дідько.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Як прийде марець, то замерзне  старець.

Квітень – Червень

Посієш у квітні густо – на полі у червні не буде пусто.

Квітень – Травень

Теплий квітень і  травень мокрий плекають хліб добрий.

Травень

Блискавка лисне – й камінь трісне.

До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

До першого грому земля не розмерзається.

Майська роса коням краще вівса.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

Травень дерева пишно вбирає, бо літо красне в гості чекає.

Травень ліси прибирає, літа в гості чекає.

Травнева роса коням – краще вівса.

Травень холодний – рік хліборобний.

Сухий березень та мокрий май – буде каша і коровай.

У травні дуб одягається – худоба наїдається.

Хлюпоче в травні дощ сердито – вродить добряче жито.

Хоч і май, а кожуха далеко не ховай.

Як прийшов май – у землю дбай, прийшов іюнь – хоч сій, хоч плюнь!

Як у травні дощ на дворі, то восени будуть повні комори.

Травень-Червень

Де цвіток – там медок.

Травень зеленню багатий, а червень копами тарований.

У травні все буяє, а в червні визріває.

У травні роси, а в червня – сіна укоси.

Як прийде май – просо в землю кидай; буде, наче гай. А прийде іюнь – хоч сій, хоч плюнь.

Червень

Вирядив червень на роботу, відіб’є від пісень охоту.

День улітку рік годує.

Зійшли хліба – не дивуй, налилися хліба – не хвалися, хліб на току – про урожай міркуй.

Каже червень: коси коса, доки роса.

Літо збирає, а зима з’їдає.

Не від роси врожай, а від поту.

Не вродиться жито – у світи ходити.

Не проси червня довгого, а проси теплого.

Поле полоти – руки колоти, а не полоти, то й хліба не молоти.

У червні кожен кущик ночувати пустить.

У червні не байдикуватимеш – і на столі, і у коморі матимеш.

У червні цеберко води – ложка грязюки, восени ложка води – цеберко болота.

Хто у червні байдикує, той у січні голодує.

Червень – ау, у коморі пусто.

Червень веселий – радіють міста і села.

Червень на зиму працює, а зима – на нього.

Червень скупердяй: на весь рік припаси накопичує.

Червневі зорі хліба зорять, скоріше дозрівати їм велять.

Червень – Липень

Хліб дозріває – хлібороб не гуляє.

Червень липню серпа готує.

Травень-Липень

Бджоли раді цвіту – люди літу.

Травень випускає росток, а липень робить золотим колосок.

Липень

Влітку один тиждень рік годує.

Готуй сани влітку, а воза – взимку.

Двічі літа не буває.

Де хто літував, хай там і зимує.

До сонця пройдеш три покоси, ходити не будеш босий.

Жати починаєш – тут вже не потанцюєш, не поспіваєш.

Зима спитає, що літо припасло.

Зимі – пора студена, а літу – жнива зелені.

Квітне трава – косити пора.

Липень – маківка літа, жнивник.

Літо на зиму працює: липень збирає, а січень з’їдає.

Маківка літа втоми не знає – все підбирає.

Не хвалися травою, пишайся сіном.

Роса косу точить.

Селянина не рік, а літній день годує.

У жнива ледар жениться, а  сверблячка заміж іде.

У липні дощ на городи просять, а він там, де траву косять.

У липні жнива проспиш, взимку біля чужого борщу з ложкою лише постоїш.

У липні на подвір’ї пусто, а у полі густо.

Уранішня роса – добра сльоза: нею ліс умивається, з  нічкою прощається.

Хоч і малий лужок, а господарю дав сіна стіжок.

Хто в липні жари боїться, той взимку не має чим погрітися.

Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.

Якщо жито швидко зібрати, буде що взимку жувати.

Серпень

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.

Дощ сліпий. Йому кажуть: «Іди туди, де тебе просять». А він пішов туди, де сіно косять. Йому кажуть: « Іди туди, де бете ждуть». А він пішов туди, де жнуть.

Згайнуєш на жнивах хвилину – втратиш не одну зернину.

Минув Спас ( 19 серпня) – держи кожух  ( рукавиці) про запас.

Серпень крушить, та потім круглить.

У серпні серпи гріють, а вода студить.

У серпні у хлібороба клопоти: і косити, і орати, і сіяти.

Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!

Вересень

Вересень каптана з плечей знімає, кожуха надягає.

Вересень каже: посієш жито на поспіх – воно й вродить на посміх. Дає травень квіти, а вересень плоди.

Вересень ясніший за червень.

Грім у вересні віщує теплу осінь.

З вересня вогонь у полі й у хаті.

Літні деньки і у вересні проглядають.

Не жаркий вересень, та щедро годує.

Осінь усьому рахунок веде.

У вересні будь-яке насіння з колосся пливе.

Холодненький батечко-вересень, але годувати гаразд.

Хто рік байдикує, вже у вересні голодує.

Хто посіяв, той і жнивує; що нажав, те у вересні й намолотиш. Те в комору й засиплеш.

Як минуло літо – по малину не ходять.

Жовтень

Весна красна квітками, а осінь – плодами.

Держись Хома: іде зима.

Осінь іде і за собою дощ веде.

Осінь на строкатому коні їздить.

Плаче жовтень осінніми слізьми холодними.

Хто сіє по Покрові, той згодом не має, що дати корові.

Листопад

Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

Листопад – вересня онук, жовтня син, зими рідний батечко.

Листопад завжди хитрує: і осені служить, і зимі шлях торує.

Листопад – не лютий, проте спитає, чи добре одягнений і взутий.

Листопадовий день – що заячий хвіст.

Листопадові ночі до снігу темні.

Навесні, хоч рікою поллє, - краплі не видно; у листопаді ситцем просіє – хоч відром черпай.

У листопаді довгий день до вечора, як робити нема чого.

У листопаді світанок із присмерками серед дня зустрічається.

У листопаді сонця, як у старої баби краси.

Холодненький батечко жовтень, та листопад його перехолодить.

Хоч і не простора у листопаді кузня. А на всі річки в ній закови лаштуються.

Хто в листопаді не тремтить, той і в січні не замерзне.

Листопад - Грудень

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.

В холод кожен молод.

Листопад стелить землю листом, а грудень – снігом.

Хоч і не лютий листопад, та, однак, грудневі брат.

Грудень

Грудень і замостить, і заб’є, і саням ходу дає.

Грудень рік кінчає, зиму починає.

Грудень снігом тішить очі, а морозом пече вуха.

Грудень спитає, що літо припасло.

Грудень – стужайло, на всю зиму землю остудить.

Груднева днина куца: сюди тень, туди тень – та й минув день.

І не дуже мороз дошкуляє, а стояти не дозволяє.

Кожух білий всю землю одягнув.

Літо біжить вистрибом, а зима плентається, понуривши голову.

На Новий рік прибавилось дня на заячий скік.

Не для літа хату будують.

Осінь велика – зима довга.

Перша сипучка – ще не санний путь.

Сіється пороша крізь сито – вродить влітку неабияке жито.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Сумний грудень і в свято, і в будень.

У грудні без кожуха – що влітку без корови.

У грудня два друга – заметіль та хуга.

У грудня день недовгий, та мороз дошкульний.

У липні хоч роздягнися, а в грудні шубу натягай.

Як сніг піде та як він ляже, так і літо хліборобу про врожай скаже.

Грудень-Січень

Січень рік починає, а грудень вінчає.

Січень

На Новий рік прибавиться дня на заячий скік.

Про моральні якості людини

Батьком, матір’ю не хвались, а хвались честю.

Без лиха не буде добра.

Бездонної бочки не наллєш.

Бідність – не порок, а велике горе.

Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.

Бог не без милості, козак не без щастя.

Вмій пожартувати, та знай, коли перестати.

Всякий свого щастя коваль.

В товаристві лад – усяк тому рад.

Гарна та людина, яка має добре серце.

Гордість з ума зведе, а доброта не доведе.

Горе – що море: не перепливти, не випити.

Де не посій – уродить.

Добре діло утіха, коли ділові не поміха.

Добре ім’я  краще багатства.

Добре роби – добре й тобі буде.

Добрий пастух не покине своє стадо.

Доброго тримайся, поганого цурайся.

Добро добром згадують.

До доброї криниці стежка утоптана.

Дурному хоч кіл на голові теши, а він усе своє.

Душа в п’яти сховалась.

Життя не має ціни, але воля дорожче життя.

Життя прожити – не поле перейти.

Із щастя та горя скувалася доля.

Задирай голову так, щоб шапка не злетіла.

За добру справу варто постояти.

Заздрість здоров’я з’їсть.

Застерегти краще, ніж виправити.

З добрим поживеш – добро переймеш, а з лихим зійдешся – того й наберешся.

З добрими людьми завжди згоди можна дійти.

З ким поведешся, від того й наберешся.

Зле – не гнися, добре – не пнися…

Знайшов – не скач, згубив – не плач.

Косо-криво, аби живо.

Краще моє латане, ніж чуже хватане.

Лежачого не б’ють.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Лучче солом’яна згода, як золота звада (ворогування).

Межи людьми будь людиною.

Менше вкусиш, швидше ковтнеш.

Млин меле – мука буде, язик меле – біда буде.

Найбільше каліцтво – ледачість.

Нажите махом піде прахом.

На злодію шапка горить.

Напустив туману.

На чужий коровай очей не роззявляй, а свій дбай.

Нашла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!

Не давши слова – держись, а давши – кріпись.

Не давай серцю волі, бо сам підеш до неволі.

Не для Гриця паляниця.

Не думай про страх, то його й не буде.

Не зв’язуйся з лихим спершу, не шкодуватимеш потім.

Не копай другому ями, бо сам упадеш туди.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Не так живи, як хочеться, а так, як можеться.

Ніщо так боляче людину не б’є, як брехня.

Одвага або мед п’є, або сльози ллє.

Пильнуй свого носа, а не чужого проса.

Поміч у свій час, як дощ у посуху.

Посієш вчинок, виросте звичка.

Правда очі коле.

Правда суду не боїться.

Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога.

Раз добром налите серце – вік не прохолоне.

Роби добро – не кайся, роби зло – сподівайся.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

Самі в гріхах, як у реп’яхах, а ще й людей судять!

Свій розум май і людей питай.

Скільки вірьовку не плети, а кінець їй буде.

Сміливого й куля не бере.

Солодким будеш – розклюють, гірким будеш – розплюють.

Стидно, аж вуха в’януть.

Тиха вода греблі рве.

Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.

То не козак, що боїться собак.

Труситься, як осичина.

У кого легко на серці, до того весь світ сміється.

У скупого серед зими льоду не випросиш.

Хвали мене моя губонько, бо тя роздеру.

Хвальби повні торби, а вони порожні.

Хвастала кобила, що з возом горшки побила.

Хліб-сіль ріж, а правду ріж.

Хоч крізь землю провались.

Хто добру людину минає, той щастя не має.

Хто кривдить людей. Той кривдить своїх дітей.

Хто чисте сумління має – спокійно спати лягає.

Чесне діло роби сміло!

Чисте сумління – основа моральності людини.

Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.

Чуже переступи, але не займи.

Чужим добром не збагатієш.

Чужого не візьму, а за своє постою.

Щастя біжить, а нещастя летить.

Що правда, то не гріх.

Язик без кісток: що хоче, те й лопоче.

Як не їла душа часнику, то й не буде від неї тхнути.

Як огня стережись.

Я свою вину на Івана зверну.

Про науку, навчання, мудрість, знання та уміння

Вік живи – вік учись.

Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.

Вченому світ, а невченому тьма.

Вчися чужому розуму, та свого не загуби.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Говоріть так, щоб  словам було тісно, а думкам просторо.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

Грамоти вчиться – завтра знадобиться.

Грамотний – видющий і на все тямущий.

Дарма, що малий, а й старого навчить!

Дивиться рідко, та густо бачить.

Добре того навчати, хто хоче все знати.

Догана мудрого більше коштує, ніж похвала дурного.

Загублений той час, який ти не використав для навчання.

За одного грамотного сім неграмотних дають.

Знає, на чім світ стоїть!

Знання робить життя красним.

Золото без розуму – болото.

І з сивою бородою не все розум приходить!

І сила перед розумом никне!

Кожна голова має свій розум.

Кожна пригода – до мудрості дорога.

Людей питай, а свій розум май!

Науки ні вода не затопить, ні вогонь не спалить.

Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо.

Молоде орля, а вище старого літає!

Мудра голова не дбає на лихі слова.

Мудрий не все скаже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Мудрій голові досить два слова!

Навчай інших – і сам навчишся.

На те й голова, щоб у ній розум був.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Наука не йде на бука.

Наука – срібло, а практика – золото.

Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.

Не кайся рано встати, а змолоду вчитись.

Не краса красить, а розум.

Не ликом зшитий.

Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!

Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.

Не перо пише, а розум.

Не питай старого, а бувалого.

Один розум добре, а два краще.

Одна розумна голова добре, а дві ще краще!

Око бачить далеко, а розум ще дальше.

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку – досвідом!

Пташка красна своїм пір’ям, а людина – знанням.

Розум – скарб людини.

Розумний батько сина опитати не соромиться.

Розумний всякому дає лад.

Розумну річ приємно слухати.

Розум – скарб людини.

Світ – школа, біда – вчитель.

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Сила та розум – краса людини.

Сила уму уступає!

Скільки голів, стільки й умів!

Старого горобця на полові не обдуриш.

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

У сусіда ума не позичиш.

Усякому на старість розуму прибавиться.

Учений іде, а неук слідом спотикається.

Учись змолоду – пригодиться на старість!

Учись – на старість буде як знахідка!

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.

Чоловіка по одежі стрічають, а по уму випроводжають.

Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Шануй учителя, як родителя.

Щастя без розуму – торбина дірява.

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.

Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.

Що голова, то й розум!

Що записано пером, того не вирубаєш топором.

Що знаєш, що вмієш – те за плечима не носити.

Хто багато знає, той силу має.

Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.

Хто грамоти вміє, той краще сіє.

Хто добре учиться, той буде й добре робить.

Хто знання має, той мур зламає.

Хто людей питає, той і розум має.

Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Хто що знає, тим хліб заробляє.

Яка головонька, така й розмовонька!

Якби чоловік знав, що не знає, то б мав, що не має.

Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.

Які літа – такий розум!

Про пісню

Без голосу не співець, без грошей – не купець.

Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списа би.

Всяка пташка свої пісні співає.

Гарно ти співаєш, та слухати не хочеться.

Де нема співця, послухаєш горобця.

Де праця, там і пісня.

З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.

З пісні й казки слова не викидають.

З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

Кому добре, той співає, кому зле, той плаче.

Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.

Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав’яв.

Найдорожча пісня – з якою мати мене колисала.

Не все тому правда, що в пісні співають.

Пісенька солодка – коротка.

Пісня складами славна.

Солов’їними піснями ситий не будеш.

Співаєш добре, а перестанеш – ще краще.

Хоч нові птахи, та старі пісні.

Хто співає, той журбу проганяє.

Швидко пісня співається, та не швидко складається.

Яка пташка, така й пісня.

Як заспіває, то аж плакати смачно.

Як з такою піснею, то ліпше без неї.

Як погано співати, краще добре свистати.

Як уміє, так і піє.

Про працю

Бджола мала, а й та працює.

Без діла жить – тільки небо коптить.

Без діла слабіє сила.

Без охоти й нема роботи.

Без роботи день роком стає.

Без труда нема плода.

Будеш трудитися – будеш кормитися.

Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

Вміння і труд усе перетруть.

Губами говори, а руками – роби!

Де руки й охота, там скора робота.

Діло майстра величає!

Для нашого Федота не страшна робота.

Добре діло утіха, коли ділові не поміха.

Добре роби – добре й буде!

Добрий початок – половина діла.

Зароблена копійка краща за крадений карбованець.

Звикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.

Зробив діло – гуляй сміло!

Коли почав орати, то у сопілку не грати!

Коси, коса, поки роса.

Ледачий і на печі мерзне.

Лежачого хліба ніде нема.

Маленька праця краща за велике безділля.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

На ледачій землі і трава не росте.

На охочого робочого діло знайдеться.

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.

Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Не дивись на чоловіка, а на його діло.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Не сокира теше, а чоловік.

Під лежачий камінь вода не тече.

Поки не упріти, поти не уміти.

По роботі пізнати майстра.

Посієш вчасно – уродить рясно.

Працює, як чорний віл.

Праця майстра величає.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки ллють.

Рання пташка росу оббиває.

Роби до поту, а їж в охоту!

Робить, як чорний віл.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Старається, як мурашка.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Труд чоловіка кормить.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Хто багато робив, той і багато знає.

Хто в роботі, той і в турботі.

Хто дбає, той має.

Хто полю годить, тому жито родить.

Хто посіє, той пожне.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Хто робить кревно, той ходить певно.

Хто що вміє, той і діє.

Хто що знає, тим і хліб заробляє.

Чия земля, того й хліб.

Щира праця мозолева.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.

Як без діла сидіти, то можна одубіти.

Як дбаєш, так і маєш.

Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо.

Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

 Про птахів

Видно птаха по пір'ю.

Воля пташці краща від золотої клітки.

Ворона хоч мала, а рот великий.

Ворон ворону очей не виклює.

Восени і у ворони копа, а в горобця  бенкет.

Восени і горобець багатий.

Гарно пташці в золотій клітці, та однак краще на зеленій гілці.

Горобець маленький, а серденько має.

Горобців боятися - проса не сіяти.

Де багато пташок, там немає комашок.

Де лелека водиться, там щастя родиться.

Журавлі прилетіли — весну принесли.

Зозуля житнім колосом удавилася.

Зозуля почала кувати – морозам більше не бувати.

Зозуля своє гніздо не в'є.

Зозуля собі гнізда не мостить.

Кожна пташка своє гніздо хвалить. 

Кому ведеться, тому і півень несеться.

Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.

Ластівка весну починає, осінь накликає.

Ластівки вилітають — годину обіцяють.

Ластівка день починає, а соловейко вечір вінчає.

Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.

Лови журавля в небі.

На батьківщині й птахи рідні.

Не вчи орла літати, а солов'я співати.

Не дурний крук пустити з рук.

Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть кричати, як і назад летітимуть.

Одна ластівка не робить весни.

Оце тобі, чайко, за те і плата, що в тебе голівка чубата.

Підстреленого сокола і ворона клює.

Ранні ластівки — щасливий рік.

Синицю насінням підманюють, а людину лестощами обманюють.

Снігур свистить – зиму зве гостить.

Соловей та зозуля однієї пори співають, але пісні їх різні.

Соловей тоді починає співати, як нап'ється води з березового листя.

Солов’я байками не годують.

Співай краще добре щиглем, аніж погано соловейком.

У всякої пташки свої замашки.

Хто б дятла знав, якби не його ніс. 

 

Про рідний край

Або будемо на Русі, або пропадемо всі.

В чужім краю звичаю не знаю.

Всюди добре, а вдома найкраще.

За рідний край – хоч помирай!

Кожний край має свій звичай.

Кожному мила своя сторона.

Поганому синові батьківщина не в моду.

Рідна земля і в жмені мила.

Рідний край – земний рай.

Свій край, як рай, чужа країна – як домовина.

Світ один та різні люди.

У нас такий край, що й під вишнею рай.

У  чужій стороні не так світить сонце.

Який народ, такі й порядки.

Що сторона, то новина.

Про сім’ю, маму;  злагоду

Берись дружно – не буде сутужно.

В товаристві лад – усяк тому рад.

Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.

Горе тому, хто не має порядку в дому.

Добра та рада, де щирая правда.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Наша сила – сім’я єдина.

Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.

Не будь у людях примітний, а будь вдома привітний.

Нема в світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж роду ріднішого над матіночки.

Своє гніздо найтепліше.

Які мамка й татко, таке й дитятко.

Яка вода, такий млин, який батько, такий син.

Про слово, мову

Байка байкою, а борщ стигне.

Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

Більше діла – менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Від красних слів язик не відсохне.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.

Від солодких слів кислиці не посолодшають.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова – ніколи.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Гостре словечко коле сердечко.

Де мало слів, там більше правди.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Діла говорять голосніше, ніж слова.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Дурний язик голові не приятель.

Дурний язик попереду розуму біжить.

І від солодких слів буває гірко.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

З половиці, як із пісні, слова не викинеш.

Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.

Коня керують уздами, а чоловіка – словами.

Красне слово – золотий ключ.

Краще переконувати словами, як кулаками.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – завзятих ворогів.

Ласкаве слово – що весняний день.

Мовивши слово, треба бути його паном.

М’які слова і камінь крушать.

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

Не кидай слова на вітер.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Не так він діє, як тим словом сіє.

Ні пари з вуст.

Перше погадай, потім повідай.

Поговірка – квітка, половиця – ягідка.

Половиці не обійти, не об’їхати.

Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові.

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

Сказав, як у воду глянув.

Слова пристають, як горох до стінки.

Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

Слово – вітер, письмо – грунт.

Слово до ради, а руки – до звади.

Слово до слова – зложиться мова.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.

Слово – не полова, язик – не помело.

Слово – не стріла, а глибоко ранить.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Умієш говорити – умій слухати.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Хто мови своєї цурається, хай  сам себе стидається.

Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

Шабля ранить голову ( тіло) , а слово – душу.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Що кому треба, той про те й теребить.

Що маєш сказати – наперед обміркуй.

Язик до Києва доведе.

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Як овечка: не мовить ні словечка.

 Про сонце

Буде одного сонця на небі.

Зимове сонце – як мачушине серце: світить, та не гріє.

Не на тебе самого сонце світить.

Сонечко в дорозі не спіткнеться.

Сонечко встане, то й ранок настане.

Про тварин

Біда вівцям, де пастушить вовк.

Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться!

Б’ють вовка і в чужому лісі.

Вдача овеча, по-овечи й мекече.

Від козла ні шерсті, ні молока.

Від хитрої людини лисицею тхне.

Ведмідь на мисливця сварився, та в яму звалився.

Вовка ноги годують.

Вовк з лисою не рідня, та без розбою не живуть ні дня.

Вовк щороку линяє, та норов не міняє.

В очі – наче лисиця, а поза очі – як вовк.

Гуртом і ведмедя валять.

Гусь свині не товариш.

Два коти в однім мішку не влежаться.

Двох зайців ганяти – жодного не спіймати.

Завелася куниця – життя білці не буде.

Зайця ноги рятують, вовка зуби годують, лисицю хвіст оберігає.

Замкнув вовка межи вівці – нехай тюрму знає!

Зимою бійся вовка, а літом мухи.

Знає кіт, чиє сало поїв.

Кінь з волом не пара.

Кому що, а курці просо.

Курчат восени лічать.

Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

Не за те вовка б’ють, що сірий, а за те, що вівцю з’їв.

Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється.

Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл.

Собака бреше  – вітер носить.

Собака теж на вовка гавкне, а сама хвіст піджимає.

У листопаді заєць шубу міняє, бо зиму відчуває.

Усі бобри однаково рівні.

Чує кішка, де миша є.

Як вб 'єш бобра, не матимеш добра.

Як з гуся вода.

Про хліб

Багато снігу – багато хліба.

Зима без снігу – літо без хліба.

Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.

Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.

Листопадові пороші – на хліб надії хороші.

Не вважай на врожай, а жито сій, - то хліб буде.

Окраєць житній – усьому світові батько.

Там хліб не вродився, де хлібороб не трудився.

Яка земля, такий і хліб.

Як уродить метлиця, буде хліб сниться.

 

 

Фразеологічні антоніми

Бити байдики – не покладаючи рук, працювати до сьомого поту, єгипетська робота

Говорити у вічі – говорити за спиною

Жити на широку ногу – перебиватися з хліба на воду

Забити памороки – відкрити очі

З важким серцем – з легким серцем

За три моря – за два кроки; під носом

За тридев’ять земель – рукою подати

Заяча душа – сильний духом

Їздити верхи на комусь – іти на поводі

Камінь за пазухою – з відкритим серцем

Кидати в жар – кидати в холод

Кров з молоком – шкіра та кістки; худий як тріска (як трясця)

Куди вода несе – пливти проти течії

Кури не клюють – як кіт наплакав

Легкий на підйом – важкий на підйом

Мазати медом очі – пускати шпильки

Обоє рябоє – з різного тіста

Останнє віддасть – з батька рідного здере

Пасти задніх – вести перед; вести народ; бути на чолі

Повісити носа – задерти носа

Прикусити язика – розв’язати язика

Стріляний горобець – не нюхати пороху

Тримати язик за зубами – розв’язати язика

У зеніті слави; лавровий вінок; пальма першості – з тріском провалитися; терпіти крах; зазнати фіаско

Ходити манівцями – ходити второваною стежкою

Ясна голова – з метеликами в голові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фразеологічні синоніми

Аж із горла лізе – бряжчить у кишені; набита кишеня; повний гаманець

Бити дрижаки – бере на дрижаки; їсти (ловити, хапати) дрижаки; дрижаки пробирають; вухналі кувати зубами

Бігти не озираючись – бігти, що є сили

Боже теля – такий, хоч до рани прикладай; хоч мички мич; хоч мотузки крути

Брати ноги в руки – брати ноги на плечі; давати драла (драпака); накивати п’ятами; показати хвіст

Вибілювати зуби – продавати зуби; сушити зуби; шкірити зуби

Голий, як бубон – бідний, як церковна миша; голий, як турецький святий; і кішки немає чим годувати; латана свитина

Голова варить – голова на плечах; є в голові; макітра розуму; мати кебету; мати олію в голові; мати розум; не в тім’я битий

Горобців лічити – коровам хвости крутити, гави ловити; витрішки купувати; пальцем не ворухнути; за холодну воду не братися; бити байдики; випорожні ловити

Давати прочуханки – давати прикурити; знімати стружку; милити шию; читати мораль (нотації)

Два чоботи пара – з одного тіста;  на один аршин; одного поля ягоди; одним миром мазані; обоє рябоє; як дві краплі води

До останньої краплі крові – до останнього подиху

Дрімота хилить – клювати носом; ловити окунів; морити на сон; сліпці сватають; сон клонить

За ніс водити – голову дурити

І слід прохолов – і слід пропав; і слід простиг; як корова язиком злизала; і сліду не лишилося; тільки й бачили; як з водою змило; як вітром здуло; як у воду впало

Мороз поза шкірою – мурашки по тілу

Мудра голова – світла голова, ясна голова; швидкий на розум, ходяча енциклопедія

Ніде курці клюнути – ніде голці впасти; ніде пальцем ткнути; ніде маковому зерну (яблуку) впасти; як оселедців у бочці

Ні риба, ні м'ясо – ні пава, ні ґава

Пробирають дрижаки – зуб на зуб не попадає; мороз проймає; до самих кісток; до кінчиків нігтів

Ставити тенета – розкидати сіті

Теревені травити – плести дурниці

Тримати язика за зубами – проковтнути язика; як води у рот набрати

Хоч з лиця воду пий – хоч картину малюй; хоч куди; хоч у рамці вправ; хоч малюй, хоч цілуй

Щоб рибку з’їсти, треба в воду лізти – не побігаєш, не пообідаєш; печені голуби не летять до губи; треба нахилитися, щоб з криниці води напитися; як робиш, так і матимеш; як дбаєш, так і маєш; хто рано підводиться, за тим і діло водиться; ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки ллють; праця годує, а лінь марнує.

 

Практичні завдання по темі «Фразеологія»

 

Вправа 1.  Доберіть фразеологізми і згрупуйте їх за джерелами походження (по 2-3 приклади). Складіть речення з одним із них. Підкресліть члени речення.

Вправа 2. Поясніть усно значення поданих фразеологізмів. Серед запропонованих стійких зворотів знайдіть синонім до фразеологізму З проса не видавиш молока

А Проти вітру піском не посиплеш.

Б З незабитої лисиці шуби не пошиєш.

В Язик до Києва доведе.

Г Не кажи гоп, поки не перескочиш.

Вправа 3. Підкресліть два фразеологічні синоніми.

Після дощику в четвер; проти вітру піском не посиплеш; шила в мішку не сховаєш; як мокре горить; як рак на горі свисне; за сімома замками; дати драла.

Вправа4. Поясніть значення поданих фразеологізмів, доберіть до них синоніми. Фразеологізми введіть у речення: похолонуло в душі; язик, як помело; вітер у голові.

Вправа 5. У якому рядку подано значення фразеологізму пустити червоного півня

А втекти;              В спати;

Б підпалити;          Г малювати.

Вправа 6. У якому рядку фразеологізм має значення «далеко»?

А по гарячих слідах;     В за тридев’ять земель;

Б накивати п’ятами;   Г пасти задніх.

Вправа 7. Випишіть з ряду фразеологічні антоніми.

У свинячий голос; ні світ ні зоря; ні риба ні м'ясо; як рак на горі свисне;  ще й нас віт не зоріло; як на вербі груші виростуть; за сімома замками.

Вправа 8. Установіть відповідність між фразеологічними антонімами

1 повісити носа                                      А розв’язати язика

2 тримати язик за зубами                    Б як кіт наплакав

3 за тридев’ять земель                         В задерти носа

4 жити на широку ногу                        Г рукою подати

5 кури не клюють                                 Д перебиватися з хліба на воду

Вправа 9. У якому рядку подано фразеологізм, що відповідає значенню бути неуважним

А ловити мух;

Б ловити рибку;

В ловити гави;

Г ловити спотикачів;

Д ловити окунів.

 Вправа 10. Виберіть рядок, у якому є  фразеологічні антоніми

          А нуль без палички – вхопити шилом патоки;

          Б камінь за пазухою – з відкритим серцем;

          В лити крокодилячі сльози – берегти як зіницю ока;

          Г тримати язик за зубами – ах за вухами лящить.

 Вправа 11. Перекладіть українською мовою фразеологізми. Поясніть їх значення

          Залезать в душу.

          Забирать до самого сердца.

          Куда ветер дует.

          Лакомый кусок.

          Показывать на дверь.

          Правое дело.

          Спать без задних ног.

          Яблоко раздора.

          Ящик Пандоры.

Вправа 12. Прочитайте і спишіть речення.   Підкресліть у них фразеологізми. Поясніть їх значення за допомогою фразеологічного словника.

  1. Обух, видно, цю подяку прийняв за чисту монету. 2. Дмитро ламав голову над іншим.  3. Максимиха вдарилась об поли. 4. А увечері знову щезло курча, мов у воду впало. 5. Ці звичайні слова наче окропом опекли нас. 6. Це через неї ми вскочили в халепу.

Вправа 13. Прочитайте уривок, дайте йому заголовок. Випишіть фразеологізми, поясніть їх.

       Вчителька Галина Федорівна не нахвалиться Павлом Денисовичем та Іваном Васильовичем. «Прекрасні люди, - каже вона, - незрівнянні, неповторні!. Так вони мені життя вкорочують своєю поведінкою».

  А як дружили Павло Денисович з Іваном Васильовичем!. Так можуть дружити тільки великі люди, класики. Один без одного – ні кроку. Один без одного – ні за холодну воду.

  І от ці прекрасні люди посварилися. Мало сказати посварилися – побили горшки. ( В. Нестайко)

Вправа 14. Поясніть значення фразеологічних зворотів та складіть з ними речення. Запишіть їх.

  З легкої руки, злий на язик, не велика цяця, п’яте колесо до воза, викинути з голови, крізь землю провалився, на ноги поставити, терпець увірвався, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися, пороги оббивати, нуль без палички.

Вправа 15. Назвіть фразеологічні звороти. Запишіть речення так, щоб фразеологізми в них відповідали наступному порядку значень: «скрізь», «перестаратись», « зненацька», «дурний», «щезнути».

 1. В таких справах дуже легко передати куті меду. Ява не усміхався. 2. І тут, як з-під землі, з’явився Ява. 3. Заходжу у двір. Зазираю в хату. Тоді в садок, на город, по всіх усюдах. 4. Ми ладні були крізь землю провалитися. 5. Сам Гоголь пише, що Хлестаков – « тоненький, худенький… без царя в голові…» ( З кн. В.Нестайка «Тореадори з Васюківки»).

 Вправа 16.  Т в о р ч е  з а в д а н  н я.

 Напишіть  коротке оповідання про який-небудь фразеологізм, поданий нижче. Розпочати оповідання можна так: Дорослі часто кажуть: кішки шкребуться в серці. Я раніше не міг собі уявити цього: може, вони шкрябають людину по шкірі на грудях, де стукає серце?

   Тепер я знав, що то значило – кішки шкребуться в серці…

    Клепку загубити, кішці хвоста не зав’яже, кидати камінь у чийсь город, п’яте колесо до воза, у довгий ящик відкладати, узяти бика за роги, слон на вухо наступив.

Вправа 17. Прочитайте словосполучення. Підкресліть ті, які можуть бути фразеологічними. З двома з них складіть речення.

  Довга пісня, довга палиця, кінець уроку, виїхати до Луцька, нюхати порох, пускати голубів, пускати півня, пекти картоплю, пекти раків, тонконогий олень, з відкритим серцем, з відчиненими дверима, хоч греблю гати, хоч на купу складай, за багато років, за тридев’ять земель, не за горами, не за долинами, накрити ковдрою, накрити мокрим рядном.

Вправа 18. Запишіть фразеологізми в такому порядку: 1) мисливські, 2) спортивні, 3) морські, 4) кравецькі, 5) рибальські.

  Брати тайм-аут, ні пуху ні пера, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах, увірвалася вудка, на слід натрапити, не ликом шитий, пошитися в дурні, прийняти естафету, ганяти як солоного зайця, брати на буксир, виходити на фінішну пряму,  по всіх швах, на ловця і звір біжить, мертвий штиль, білими нитками шитий, ловити окунів.

Вправа 19. Дати відповіді на запитання фразеологізмами або їх частинами.

Коли правда схожа на голку? ( Коли очі коле)

Які ноги прийдеться втратити, щоб міцно заснути? ( задні)

Яка істота може свиснути так, що ніхто й ніколи її не почує? (Рак)

Як ви навчаєтесь? (Так-сяк)

Як у вас ідуть справи? (Як у барана в аптеці)

Чи багато у вас вільного часу? ( Як кіт наплакав)

Вправа 20. Які з наведених стійких зворотів однозначні, а які – багатозначні ( перевірте за словником). Багатозначні підкресліть. Що вони означають?

 Замутити воду, давати задній хід, калачем не заманиш. Збити з пантелику, збочувати з дороги, зайтися рум’янцем.

Вправа 21. « В е с е л а   ф р а з е о л о г і я»

Завдання 1. У народі говорять: вилами по воді писано, а граблями скороджено. Чи є якась різниця між вилами й граблями, якщо зважити на те, що ними по воді «пишуть»?

В і д п о в і д ь: немає.

Завдання 2. Чому в українській фразеології не миряться собака з кішкою, а не, скажімо, лев із тигром?

В і д п о в і д ь: фразеологія відбиває своє, звичне, а не чуже, екзотичне.

 

Завдання 3. Українці говорять пише як курка лапою, а французи – пише як кіт. Що об’єднує ці розмовні фразеологізми?

В і д п о в і д ь: значення і подібність мотивування: ні курка, ні кіт не тільки красиво, а й взагалі ніяк не пишуть.

Завдання 4. Хто в кого може сидіти на шиї?

В і д п о в і д ь: діти в батьків.

Завдання 5. Хто на що дивиться?

В і д п о в і д ь: баран на нові ворота.

Вправа 22.  Г р а «Показуха»

  Учень повинен за допомогою  жестів передати зміст фразеологізмів, а його команда – сказати, який це фразеологізм.

Водити за носа                                         пальчики оближеш

Тримати язик за зубами                           клювати носом

Намилити шию                                         накивати п’ятами

Копилити губи                                         зуб на зуб не попадає

Фразеологізми  в ролі членів речення

Вправа 23. Замініть один фразеологізм іншим, схожим за значенням. З трьома фразеологізмами складіть речення. Визначте, яким членом речення вони виступають.

  В рот води набрати ( прикусити язика).

  Гаву упіймати ( ловити вітер, лічити ворон).

  Ляси точити ( теревені правити).

  П’ятами накивати ( намазати салом п’яти).

Вправа 24. Учитель пропонує 4 картинки із зображенням кози, свині, собаки, кота. Пригадати і записати фразеологізми, до складу яких входять назви свійських тварин і похідні від них. Скласти 4 речення, використовуючи фразеологізми про кожну тварину. Визначити, яким членом речення виступають фразеологізми.

Н а п р и к л а д :

Коза           Де козам роги правлять

                    Дивитися, як  коза на нові ворота

Свиня        У свинячий голос

                    Свиню підкласти

Собака       У сірка очей позичити

                     Потрібний, як собаці п’ята нога

Кіт               Продати кота в мішку

                     Як кіт наплакав

                     На серці кішки шкребуть

Вправа 25. Перепишіть, замінюючи виділені слова фразеологізмами із довідки. Якими членами речення є стійкі вирази?

  1. Тимко і Сава домовились, що зовсім рано підуть вудити рибу. 2. Тимко і Сава – нерозлучні друзі: один в одного були весь час. 

3. Тимко був не тільки говорун, а й усе міг зробити. 4. Тепер Сава готовий був іти за Тимком куди завгодно. 5. Автомат хлопці знали добре.

Д о в і д к а: днювали і ночували; до схід сонця; в огонь і в воду; майстер на всі руки; на зубок.

Вправа 26. Поширте наведені словосполучення,  складіть з ними  речення. Укажіть на синтаксичну роль фразеологізмів.

З р а з о к: Павлик задоволено тріпнув стриженою головою, вже й вуха нагострив.

  Сидіти мов на голках, його якась муха вкусила, родився в сорочці, оббивати пороги.

Вправа 27.  Г р а «Магічна сімка»

 Доберіть і запишіть фразеологізми з числом сім.

                                                                                                                                                                                                                        Прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми як різновиди фразеологізмів.

Вправа 28. Прочитайте прислів’я і перепишіть їх. Поясніть, як ви їх розумієте.  Подумайте, повторюється щоразу одне і теж слово чи різні.

  Видно зайця по вухах.

  Не женися за двома зайцями, бо й одного не піймаєш.

  Лаяв заєць вовка, тільки вовк того не чув.

  Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці  курей стерегти.

  Погнався за зайцем та коневі голову зламав.

Вправа 29. Прочитайте і перепишіть прислів’я. Що вони означають? Підкресліть у них слова, що вживаються рідко або в розмовному мовленні.

1. Трапляється і такий год, що на день сім погод. 2. Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. 3. Нащо вороні великі розговори, коли вона знає своє «кра». 4. Як колесо ламається, мужик ума набирається. 5. Жить – не вола кормить, вік ізвікувати – не пальцем перекивать. ( Народна творчість).

Вправа 30.  Порівняйте уривки з казки для дітей про Правду і Кривду з народними прислів’ями і приказками. Що спільного в них, чим відрізняються? Доповніть приклади прислів’ями .

 

« Нема між ними ( Правдою і Кривдою) ніякої згоди: щоденна сварка та лайка, щоденні шкоди та перешкоди. Не рідні сестри то, а вороги люті!»	Правда і кривда як вогонь та вода; Правда кривди не любить.
« Все та Кривда розкорінюється та шириться, старшинує та панує на землі, а Правда голодна та холодна сновигає по світу, горем сита, сльозами полита».	Правда в постолах, а кривда в чоботях.

Вправа 31. Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою та словами автора. Запишіть. Поясніть , як ви їх розумієте.

1. Калина хвалилась, що медом солодка.
2. Хвастала кобила, що возом горшки побила.
3. Казала сова, що її діти найкращі.
4. Заліз черв’як у хрін та кричить, що йому добре.

Вправа 32. Запишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи антоніми.

1. Аби … переднювати, а … переночувати. 2. Краще… рибка, як … тарган. 3. … дім будує., а … руйнує . 4.  … піднятись - … спуститись. 5. … заробиш - … з’їси.  6. У … розуму язик … 7. … - не скач, … - не плач.

Вправа 33.  Закінчіть  вислів та поясніть  його значення.

Сій вчасно – уродить …

Яблуко від яблуні …

Від добра добра …

Яке дерево – такий клин, який батько …

Роби на дворі – буде  і …

Без господаря двір плаче, а без господині …

Дерево міцне корінням, а людина …

Д о в і д к а. знаннями, хата, в коморі, такий син, не шукають, далеко не падає, рясно.

Вправа 34. Укажіть ботанічні назви в поданих прислів’ях та приказках.

   Діти, як квіти: поливай, то ростимуть. Надувся, як лопух на вогні. Яблуко від яблуньки не далеко відкотиться. Тернина грушок не родить. На битім шляху трава не росте. Рожа і в терну гожа. Злякана ворона і куща боїться. Пусти осот в огород – огірків не буде. Сидить, як морква в грядці. Засипала, як маком дрібненько. Не варт і печеної цибулі. Дурному Гаврилці усе чорнобривці. Де верба, там вода. Овес каже: сій овес в болото – буде як золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.

Вправа 35. Поясніть значення крилатих висловів за допомогою Словника крилатих слів української мови

   Вітер з України, вовк і ягня, війна нервів, вічний двигун, Вікторія, вільна неволенька.

Вправа 36. Прочитайте. Знайдіть у тексті крилаті вислови. З якою метою в художніх творах уживаються крилаті вислови літературного походження.

  - Ну ж Ява! От же Лис Микита! Та я ж тебе наскрізь бачу. ( В. Нестайко)

Вправа 37. Встановіть відповідність між джерелами виникнення фразеологізмів та прикладами .

Жива народна мова                                                   зняти стружку

Антична міфологія                                                    сонячні кларнети

Крилаті вислови літературного походження         блудний син  

Прислів’я, приказки                                                    Що посієш, те й пожнеш

Професійні вирази                                                       сізіфів труд

Фразеологізми біблійного походження                     дати гарбуза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                    Додаток 1

Дмитро Білоус

Скарби живої народної мови

   В Україні можна почути: дурне сало, як без хліба (це ж хтось не тільки підмітив, а й дотепно сказав). Або: знає кішка, чиє сало з’їла. Ну а хіба можливі ці вислови в народів, наприклад, магометанської віри, де сала не вживають? Цигани, скажімо, кочували, не заводячи хазяйства. Тому про необізнану в чому-небудь людину казали: знається, як циган на бджолах. У нас таке звичайне: зима спитає, де влітку був, або: та в нього торішнього снігу не випросиш. Але це чуже народам Африки, де немає зими і де не бачать снігу. Так само, як нам чуже порівняння місяця з помаранчею, яка у нас не росте.

   Тобто фразеологізми мають національну основу, виходять з національного побуту, історії й географії і є окрасою національної мови. Без них мова – як сад чи ліс без птахів і квітів. То хіба це не цікаво?

   Іноді сам фразеологізм вказує на географію: язик до Києва доведе; на городі Бузина, а в Києві дядько. Але ж не вказує на походження. Як виник? Хто перший сказав? За яких обставин? Походження багатьох виразів губиться в часі, стає загадкою, таїною.

   Отут і довелося, з одного боку, перепитати багатьох-багатьох старих людей про наші фразеологізми, а з другого – перевернути чимало філологічної літератури, дошукатись коренів, осмислити значення фразеологізму, його вживання.  Адже, як і приказки і прислів’я, фразеологізми допомагають витлумачити слова, відчувати найтонші відтінки їх значень. Розкриття ж етимології слів і фразеологізмів сприяють глибшому засвоєнню багатств живої народної мови. Не розуміючи фразеологізму, ти вживаєш його механічно, коли ж він розкривається тобі – стає духовним, інтелектуальним надбанням.

   Саме це заохочувало мене до праці над віршами про походження фразеологізмів. І знову ж – до пошуків. Адже є звороти, поширені в народній мові, яких я не знайшов ні в яких словниках. Ці вирази я брав безпосередньо з народних джерел – з розповідей живих людей. Такий вірш про фразеологізм коника пасти. Що він означає? Можна подумати, що дитина стежить за коником-стрибунцем – пасе його очима. А може, поїздивши на палиці чи соняшничині, хлопчик поставив її «пастися»? Це свідчить про величезні образно-асоціативні можливості нашої мови, про її виражальне багатство… А значення звороту зовсім інше:

 

• Та це ж просто, - матуся каже,

усміхнувшись очима ясними:

як дитя на животик ляже

і голівку підніме.

 

Піднімали так само голови

пастушки, лежачи на осонні,

щоб видно було навколо,

де пасуться їх коні.

 

    Під час роботи над книжкою були і знахідки, і сумніви. Ось фразеологізм: видно пана по халявах. Сам по собі він не дає відповіді – чому по халявах, а не по рукавах, не по полах? А про досвідченого в чому-небудь чоловіка кажуть: та він же собаку на цьому з’їв. І знову ж, при чому тут собака? Де він у цьому звороті взявся? Знаходжу відповіді. Але чи вдасться втілити все це в поетичну форму? Як урізноманітнити форму подачі матеріалу? Вирішив вести живу невимушену розмову з дітьми. То розповідаю їм від себе про «бабине літо», останню теплінь пізньої осені, приємну і бабусям і дідусям. «Чом же літо бабиним зоветься і чому не дідове воно?» То повідую, що чув у дитинстві од батька; то міркую вголос разом з учнями, спонукаю їх до думання. Ну от, наприклад, звідки походить слово будяк? Або – чому Десна? Адже це ліва притока Дніпра. А саме слово десниця означає права рука. Разом з учнями доходимо відповіді.

   Та тут я зіткнувся і з труднощами самого викладу. Треба, щоб вірш звучав просто й природно. А як досягти цього, коли в ньому не можна вдатися навіть до інверсії – інакше зруйнується фразеологізм! Став у пригоді досвід написання книжок «Пташині голоси» та «Лікарня в зоопарку», де доводилося відтворювати в слові спостереження природничі так само, як тут – філологічні. Допомогла також перекладацька практика. Адже при інтерпретації байок Крилова, болгарських прислів’їв та приказок так само доводилось засобами української мови передавати крилаті вирази, ідіоми, фразеологізми…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                         Додаток 2

Дмитро Білоус

 

Проти рожна перти,

лізти на рожен

 

«Проти рожна перти,

Проти хвиль плисти»…

 

А скажи одверто,

розумієш ти

ці Франкові мислі,

знані нам здавен,

і народний вислів

лізти на рожен?

 

Кожен мовний чинник

завдає турбот:

як і звідки виник

дивний цей зворот?

 

Від мужів мисливих

ці слова ідуть;

у анналах сивих

знайдеш ти їх суть.

 

Я скажу при слові

сам рожен відкіль:

так в праруській мові

звався гострий кіл.

 

На ведмедя ловчі,

йшовши напролом,

захищались ловко

гострим цим колом.

 

Ошалілий, лютий,

пер несамохіть

і, рожном зітнутий,

загибав ведмідь…

 

Зрозумів тепер ти

знане нам здавен

проти рожна перти,

лізти на рожен?

 

 

Ні пуху ні пера

Коли ви на екзамен

виходите з двора –

вам зичить голос мамин:

«Ні пуху ні пера!»

 

І все оте – і усміх,

і мамині слова –

надією на успіх

у серці ожива.

 

Та значення все ж дивне:

Хто так бажав? Кому?

Не ствердне, позитивне,

А навпаки. Чому?

 

Ловець колись на звіра

А чи на птаха йшов,

Близькі ж боялись щиро

Зурочити улов.

 

Тож зичучи ловцеві

Удачі і добра,

Казали молодцеві:

«Ні пуху ні пера!»

 

Та цей дотепний вислів

Ще й досі не відмер

І не лише мисливців

Стосується тепер.

 

Отож у цьому сенсі,

Бажаючи добра,

Я всім кажу від серця:

Ні пуху, ні пера! 

 

Про дядька і бузину

Хоч роботи завжди тьму –

Тьмущу мав наш тато,

Та встигав на всі «чому»

Нам відповідати.

 

А вже вмів тлумачить нам

Швидко все на подив:

Чи вигадував те сам,

Чи з книжок виводив.

 

Як не міг щось пояснить

Чи було не варто,

То задумувавсь на мить

І вдававсь до жарту.

 

Раз питає менший брат:

 -Що таке платформа?

 -Це великий, -  каже, - плат

І вели-и-ка форма!

 

Ще про дядька й бузину

Якось мис питали.

 -О, про це в старовину, -

Каже, - повідали.

 

Хлопець був такий, Лаврін,

З’їздить в город мріяв.

З’їздив раз до дядька він

З матір’ю у Київ.

 

Як жили в селі вони,

То, було, не зрідка

Пирогами з бузини

Пригощала тітка.

 

Цього ж разу, як на гріх,

Рідна тьотя мила

Бузинниками їх

І не пригостила.

 

А Лаврусь їх полюбляв,

То й питає в мами:

 -Чом це обійшла, - мовляв, -

Тітка пирогами?

 

Мати каже: - То не зле,

Й сподіватись годі:

Дядько в городі, але

Бузина в городі!

 

І від цього Лавруся

І від його мами

Україна знає вся,

Й знаємо ми з вами –

 

Як від чогось часом щось

Надто вже далеко,

Хтось чогось не дотогось,

Що й збагнуть нелегко,

 

Кажуть: от так дивина,

Ну вже й невпопадьки:

На городі бузина,

А в Києві дядько!

 

 Се лев, а не собака

Ой як було нам ловко

Подовгу слухать тата,

Про приказки, примовки,

І в будні і на свята!

 

Питаємо:  - А звідки:

«Се лев, а не собака?»

 -Це, - каже, - з оповідки

Про дного неборака.

 

Художнику Мартину

(був гордість він місцева)

Замовили картину –

Намалювали лева.

 

Намалював нівроку.

О, звірина страшлива!

А хтось поглянув збоку:

«Та в нього ж кінська грива!»

 

Переробив – та наче

Потрібна знову правка:

У морді щось собаче –

Ось візьме і загавка.

 

Пащеку він поправив,

Так хвіст – немов ломака.

То підпис і поставив:

«Се лев, а не собака».

 

Й тепер як щось не схоже

Хтось виставить публічно,

Всі бачать, що негоже, -

Сприймають іронічно.

 

Мовляв, щоб розпізнати,

Що втнув якийсь чудака.

Слід, кажуть, підписати:

«Се лев, а не собака»!

 

Брати ноги на плечі

 

В літню пору медову

У шкільному саду

Я розмову про мову

З дітворою веду.

 

«От, - кажу я малечі, -

Мовний вираз візьміть –

Брати ноги на плечі, -

Як його розуміть?»

 

Стихли всі з настороги,

І хитринки в очах:

«Як це можна, щоб ноги

Та були на плечах?»

 

Оля згадує вечір:

«В нас гімнастка одна

Брала ноги на плечі –

Майстер спорту вона!»

 

«Добре, приклад чудовий, -

Я втручаюсь на мить, -

Вислів нашої мови

Тут буквально звучить.

 

А стосовно до втечі?

Всі ж ви чули, мабуть:

Кажуть – ноги на плечі –

Споминай, як зовуть!»

 

Гриць задумався трохи:

«Е-е, немає дурних:

То на плечі не ноги,

А взуття, що на них!»

 

Бачив діда він змалку:

У путі припече –

Черевики на палку –

І завдасть на плече.

 

Коментуємо жваво

Цей дотепний зворот.

Прислухайтесь: цікаво,

Як говорить народ!

 

Підкласти свиню

Я вашу увагу на хвильку спиню:

Хто знає, озвіться, будь ласка,

Де вислів узявся підкласти свиню?

 

 -Скажу, - лине голос Тараска. –

Я чув, що немовби за давніх часів

Справляли якісь іменини

Й такому, що тільки телятину їв,

Підклали в тарілку свинини…

 

 -Ти, бачу, тараску, на здогад мастак,

Фантазія – річ непогана.

Та, кажуть, пригощений був неборак

Із почту татарського хана.

 

То ж вірні Коранові люди були,

Твердим своїм східним канонам.

І їсти свинини вони не могли –

Не велено їхнім законом.

 

А вже як посунув на нас бусурман –

Ми знали його всі слабини:

Якщо був загарбник із магометан –

Вояки не їли свинини.

 

Тож східне своє диктували меню,

Але наш народ не корився.

Щоб їм насолить – підкладали свиню, -

Так, певно, й зворот утворився.

 

Сміятися на кутні

 -Ану, - питає вчитель, -

Дослідники майбутні!

Що означає вираз –

Сміятися на кутні?

 

Гриць каже: - Кутня – цвинтар

(це скрізь – місця покутні).

Сміятись там – і значить

Сміятися на кутні.

 

А Федь: - Про смерть говорить

Цей вираз, досить грубий,

Бо в черепі, звичайно,

Видніють кутні зуби.

 

 -Ану, - питає вчитель, -

Хто ще як розуміє? –

Засумнівались учні,

Ніхто сказать не сміє.

 

 -Тут, - каже вчитель, - треба

Різницю в лицях бачить,

Коли сміються люди

І коли люди плачуть.

 

По-різному в людини

Видніються крізь губи

При сміхові – передні,

При плачі – кутні зуби.

 

Самі ж гримаси схожі,

Нема чого й балакать.

Сміятися на кутні –

Це й означає плакать.

 

Видно пана по халявах

Безліч висловів цікавих

Чуємо ми всюди.

Видно пана по халявах –

Дотепують люди.

 

Я з дитинства чув цей вираз:

Де набрав він сили?

Та дізнався, коли виріс,

Що колись носили

 

різні чоботи – біднота

й ті, що при мамоні:

бідні – чорні, а панота –

жовті та червоні…

 

Зносять пришви кольорові

Шляхтичі проворні –

Їхні служки гонорові

Підшивають чорні.

 

І доношують пістряве

(бачать всі сторонні):

Пришви чорні, а халяви

Жовті та червоні.

 

При смішному пекрої

Взуванки тієї

«висвічалися» герої –

Служки та лакеї.

 

У недоносках пістрявих

Козиряли всюди.

«Видно пана по халявах!» -

Говорили люди.

 

Собаку на цьому з’їв

Спритний парубійко в поле йшов косити,

Біг за ним собака. Раптом чоловік

Їде з поля возом:

• Парубче, куди ти?
• Йду косити жито: день годує рік.

 

Тут же виявляє вдачу парубочу:

• Прийми воза, дядьку, а то перескочу.

 

• А що то у тебе, парубче, в торбині?

 

• Пироги.

 

• А чом їх так багато там?

 

Жартувати й далі до смаку хлопчині:

• Як не з’їм  - собаці решту я віддам…

Добре наробившись, в пору вечорову,

Йде хлопчина з поля, косу – на плече.

Раптом зустрічає чоловіка знову,

Що сидить край двору й мотуза суче.

 

• Звідки йдеш? – гукає дядько парубчині.

Той скривився, наче з кислого щавлю:

• З косовиці, - каже (жарти інші нині), -

Прийми, дядьку, мотуз: не переступлю…

• Що,  вдалося, може, хоч півники втнути?
• Цілу ниву, дядьку!
• Та не може бути!
• А де пироги ті?
• Геть усі поїв.
• А собака де твій?
• І собаку з’їв…

 

Отже справа, друзі, у сумлінні й силі.

Ось чому нам кажуть про майстрів-трудяк:

Він, мовляв, «собаку з’їв у цьому ділі»,

Тобто має досвід, знає, що і як!

 

Ні кола ні двора

 -А чому, - Тарасик запитав, -

 Про людей говорять інші люди:

Той кілком поперек горла став;

Той кілком стирчить, мовляв усюди.

 

Тим хоч кіл на голові теши,

Впертості й колом із них не вибить…

 -А подумай, друже, й сам скажи…

 -Хтозна, - побоявсь Тарасик схибить.

 

 -Розумієш, в нашім словнику

Ці звороти, мабуть, найдавніші:

Хтось там як сорока на кілку,

Той кілком поперек горла й інші.

 

Мова нам підказує сама:

Вдумайся, чому говорять зроду –

Ні кола ані двора нема?

Відповідь – у побуті народу.

 

Лиш господар діставав наділ,

Ще не маючи ніяких статків,

Зразу забивав у землю кіл,

Той кілок – початок всіх початків.

 

Стали тим колом і взагалі

Звати поселенці учорашні

Кожну смужку орної землі,

Кіллями розмічену в два сажні…

 

І тепер нам ясно все цілком.

Отже, друже, пошуки не марні.

Бачимо, чом вирази з кілком

В нашій мові й досі популярні.

 

Зарубай на носі

Гриць катався на льоду,

Не спитавши мами,

Та й потрапив у біду:

Шурхнув з ковзанами.

 

Мамин гнів хлоп’я мале

Пам’ятає й досі

«Бить не битиму, але

Зарубай на носі!»

 

Дивно це було сприймать

Хлопцеві малому:

«Як? На носі зарубать?

Ще й собі самому?»

 

Може, нині смішно вам

В теплім дружнім колі.

Гриць тепер сміється й сам, -

Гриць давно вже в школі.

 

В літгурток він став ходить

І знайшов розгадку:

Ніс походить від носить

В даному випадку!

 

Бо носили в правіки

За собою всюди

Палички і дощечки

Неписьменні люди.

 

І як ми в записники

Все заносим з вами,

Так вони -  на дощечки,

Звані в них носами.

 

Отже вираз виник там,

А зберігся й досі.

Це, читачу, й ти затям,

Зарубай на носі!

 

Мертва хватка

Цей зворот, як довели

Мовники-дбайливці,

Свого часу занесли

В лексику мисливці.

 

Бо порода є собак:

Іклами своїми

Жертву вхопить – і ніяк

Пащі не розніме.

 

Не одному вже ловцю

Пси в пригоді стали,

І мисливці хватку цю

Мертвою назвали.

 

А від того й повелось

(тут і слів розгадка):

Чіпко взявся ти за щось –

Кажуть: мертва хватка!

 

Що значить «коника пасти»?

Я люблю задушевні

Молодих матерів перемови,

Вболівання їх кревні,

Їх заледве надломлені брови,

Як почнуть розмовлять –

Все про діток,

Про своїх немовлят,

Малоліток:

 -Моя Лідка, Уляно,

Почала дибулять так рано…

 

 -А Миколка мій, Насте,

Почав коника пасти…

 

Кожен знає, яке маля,

Коли вперше ніжками дибуля.

А що значить коника пасти?

Як? До чого його прикласти?

 

«Та це ж просто, - матуся каже,

Усміхнувшись очима ясними, -

Як дитя на животик ляже

І голівку підніме».

 

Піднімали так само голови

Пастушки, лежачи на осонні,

Щоб видно було навколо,

Де пасуться їх коні…

 

Ось відкіль цей походить вираз!

Бо хотілось, щоб хлопчик виріс,

Бо хотіла в нім бачити ненька

Чумаченька чи козаченька.

 

Цілувала волосся пушок:

-Ах ти мій пастушок!

 

 По саму зав’язку

Цікаві вирази народні.

Ось каже чоловік один:

«В провулок напхано сьогодні

По саму зав’язку машин».

 

А другий каже, що у нього

По саму зав’язку турбот.

Звідкіль тут зав’язка? У кого

Дізнатись учням про зворот?

 

 -Так, певно, говорити стали, -

Сказав Олесеві дружок, -

Тому що зерно насипали

По саму зав’язку в мішок.

 

Та ось питають на уроці –

Що скаже вчитель про слівце?

-Е, народилося в сорочці, -

Всміхнувся він, - словечко це.

 

У давнину, коли в людини

Ще ґудзики не повелись,

Була в сорочці чи кофтині

На шиї зав’язка колись.

 

Коли ж по горло хтось наївся –

«по саму зав’язку», - казав.

Отак цей вираз і прижився:

Народ сказав, як зав’язав.

 

Біла ворона

Не в шовках-оксамиті

В тридцять третьому році, -

В білій маминій свиті

Я сидів на уроці.

 

Відчували судому

У нетопленій школі.

Якось біг я додому

Поміж верби й тополі.

 

І почув тої миті

З двору діда Софрона:

«Не щастить цьому Миті:

Він – як біла ворона!»

 

Буду ту одежину,

Кляту «білу ворону».

Ідіому невинну

Пам’ятати до скону.

 

В пору ту світанкову

Не сягала уява,

Звідкіля в нашу мову

Залетіла та ґава.

 

Нині знаю я, звідки:

Між усякої тварі,

Хоч буває це зрідка,

Білі є екземпляри.

 

Білий крук чи лисиця –

Їм бракує пігментів.

В світі їх – одиниці

Між усіх континентів.

 

Тому скрізь по країнах,

Без межі і кордону –

Скрізь на різко відмінних

Кажуть: біла ворона!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Білоус Д. Диво калинове. Чари барвінкові /Д. Бердник. – К.: Веселка, 1994. – 205 с.

 

2.Олійник І., Сидоренко М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник .– К.: Радянська школа, 1991. – 400 с.

 

3.Пентилюк М. та ін.. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах. – К.: Ленвіт, 2004.

 

4.Ужченко В. Вивчення фразеології в середній школі: Посібник для вчителя. / В. Ужченко. – К.: Радянська школа, 1990. – 175 с.

 

5.Ужченко В. Народження і життя фразеологізму/ В. Ужченко. – К.: Радянська школа, 1988. – 279 с.

 

          

            http://www.docme.ru/doc/76500/frazeolog

             

           http://www.ukrleqenda/org