Методичні рекомендації Розвиток навичок критичного мислення учнів під час роботи з текстом на уроках англійської мови

 

 

Розвиток творчих здібностей учнів під час роботи з текстом на уроках англійської мови в старших класах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Читання є одним з головних видів комунікативно-культурної діяльності. Культура людини значним чином залежить від її вміння розуміти літературу.

Література здійснює естетичний вплив на читача, стимулюючи його творчу здатність пізнавати дійсність, зображену  в тексті, що спонукає його до самостійних суджень і висновків, розвиває його світогляд.

         Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є, поряд з усним мовленням важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації. Читання робить доступною будь яку інформацію, передає досвід людства, нагромаджений у най різноманітних сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності.

         Старші класи   є завершальним ступенем у цілеспрямованому формуванні вміння читати іноземною  мовою. Він передбачає досконале формування навичок і вмінь  змістовної переробки іншомовних текстів.  Старшокласники  повинні вміти :

• Швидко читати ;
• Обирати матеріал для читання в залежності від інтересів та бажань;
• Здогадуватися про значення невідомих  слів за словотворчими елементами, контекстом, подібністю до слів рідної мови ;
• Прогнозувати зміст тексту ;
• Простежувати розвиток лінії сюжету ;
• Вміти читати тексти різного характеру ;
• Вміти застосовувати загальні компетенції для розуміння змісту тексту ;
• Користуватися словником ;
•  вибирати з тексту головне .
• Згідно Рекомендацій Комітету з питань освіти при Раді Європи, просунутим або незалежним користувачем мови  ( до них якраз належать учні старших класів) вважається той,  хто може читати статті і доповіді (звіти) на сучасні теми, в яких  автори займають певну позицію чи приймають певну точку зору, а також

розуміє сучасну літературну прозу. Однак на мою думку  досягнення учнями належного рівня володіння читанням ускладнюється низкою несприятливих чинників:

• Недосконалі підручники ;
• Відсутність важливих компонентів навчально-методичних комплексів – книжок та посібників для читання ;
• Відсутність інтересу старшокласників до читання  взагалі ;
• Формальний підхід деяких вчителів до підбору текстів для читання ;

        Сучасна методика пропонує вчителю широкий  спектр методів, форм , технологій та прийомів роботи з текстами. Іноді дуже важко обрати те, що допоможе найбільш ефективно організувати роботу учнів на уроці.

На мою думку вчитель повинен об"єктивно аналізувати власні можливості як філолога так  і свій методичний арсенал,   а  також особливості власного темпераменту.  Іноді вчитель дуже захоплюється чисельними інноваціями та експериментами, не звертаючи увагу на реальні результати, не аналізуючи  особливості та недоліки певних педагогічних технологій.   

Перехід освітньої  системи от твердження "Я знаю що… " до "Я знаю як…" вимагає від вчителя постійного пошуку більш гнучких та демократичних стратегії.  Хочу навести слова професора-філології Н.М. Сметаникової  "  Стратегия- это план совместной деятельности, где очень много учащийся работает самостоятельно под   руководством учителя.Т.е. учитель показывает ему как  это нужно выполнить, потом они делают  это вместе с учителем, потом вместе в парах, вместе с учащимися, а потом ученик может работать самостоятельно дома или в любом месте."

     Вже декілька  років я працюю над наступною методичною проблемою:"Розвиток  творчих  здібностей  учнів  на уроках англійської мови  під час роботи з текстом на старшому етапі навчання "  .  Часто ми, вчителі, помічаємо, що  учні ставляться  до процесу читання без зацікавленості. Уроки, які  проходять за стандартною  схемою :читання – переклад - відповіді на запитання – переказ, викликають  нудьгу  учнів.

    Якщо ж ми систематично пропонуємо учням питання по фактам, викладеним в тексті ми фактично розуміння тексту  обмежуємо читанням  "за змістом".  Традиційний підхід до роботи з текстом розглядає текст як продукт діяльності автора, який містить   вірний зміст, який треба засвоїти. Але  більшість  дослідників текстів стверджує,  що текст має  величезний потенціал для розвитку  , який реалізується в процесі діалогу між автором  та читачем. На перший план  виходить  саме  креативність   учня  при  роботі  з  текстом. Вчитель  не повинен обмежувати  читання англійською мовою  переказом  змісту .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблема  формування    креативності учнів як загальної творчої  здібності

 

   Проблема активізації творчих  здібностей учнів під час роботи з текстом на старшому етапі  навчання є досить актуальною. Психологи вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього періоду таких якостей мислення як критичність, самостійність, цілеспрямованість, зростання самосвідомості .С.Ю. Ніколаєва справедливо вважає , що на цьому етапі навчання слід віддавати перевагу таким прийомам та способам навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність учнів.    Матеріал текстів повинен мати проблемний характер та стимулювати обмін   думками,    спонукати до    роздумів, а   головне  - до креативності. До характеристики поняття креативності звертаються як психологи, так і педагоги. Креативний розвиток – це система неминучих якісних змін особистості. В педагогіці креативність – це взаємозалежність процесу та результату розвитку особистості, виходячи з того, що існує закономірний зв"язок навчально-виховного процесу, що відбувся і продуктивного результату в креативному розвитку індивідуальності.

    Психологи розглядають креативність як загальну творчу здібність, процес перетворення знань. При цьому вони стверджують, що креативність пов"язана з розвитком уяви, фантазії. (Виготський Л.С.) Багато вітчизняних та зарубіжних дослідників звертали увагу на визначення критеріїв креативності у зв"язку з визначенням проявів людини  в різних видах діяльності : мовній, винахідливій, музичній.  Креативність – це здатність до творчості. У кожній дитині є приховані здібності. Роль вчителя полягає саме в тому, щоб примусити дитину повірити у свої сили. На мою думку кожний урок повинен бути емоційно насиченим. Ще давні філософи писали, що мислення приходить у наш розум через ворота почуттів. На єдність емоції  і інтелекту вказував Л.С.Виготський. Необхідно розвивати емоції учнів, організувати процес роботи  з текстом на уроках англійської мови саме таким чином, щоб інтелектуальна сфера не домінувала над емоційною. Фактором, що актуалізує усі рівні особистісного буття є діяльність, що вводить дитину за допомогою спілкування у розгалужену структуру соціальних ролей. Завдяки творчій діяльності в учнів розвивається здатність самостійно реалізувати власні можливості. А самореалізація лежить

в  основі будь якого творчого процесу, веде до особистісного росту. При підборі текстів для роботи на уроках я намагаюсь включати різні види  вправ з урахуванням положень теорії багатостороннього мислення. Засновником теорії є Ховард Гарднер. Він виділяє вісім головних типів мислення, а також їх комбінацій:

1. лінгвістичний  тип  мислення;
2. логіко-математичний;
3. просторовий;
4. моторний;
5. музичний
6. індивідуальний;
7. міжособистісний;
8. природно-систематичний.

 

Тип   мислення	Вид  діяльності  на  уроках
1. Лінгвістичний  тип  мислення	Групові  дискусії   Слухання  лекції   Читання    Оповіді    Виконання  письмових  завдань    Презентації    Словотворчі  ігри
2. Логіко-математичний  тип  мислення	Логічні  головоломки    Проблемні  завдання    мозкова  атака     логічно-послідовні  завдання     “кіровані  відкриття”
3. Просторовий  тип  мислення	Наочні  посібники     Карти,  схеми     Діаграми,  таблиці      відеоматеріали
4. Моторний  тип  мислення	Робота  в  групах      Виконання завдань “по  ланцюжку”,          або “ по  колу”       Творча  робота      Вправа  на  релаксацію      Фонетична  і  лексична  зарядка
5. Музичний  тип  мислення	Музичній  супровід      Ритмічні  скоромовки      Пісні      Пояснення  із  застосуванням       Музичних  прикладів
6. Інтровертний  тип  мислення	Самоосвіта      Особистісні  завдання      Читацькі  щоденники      Проектна  робота      Індивідуальна  постановка   задач
7.  Міжособистісний  тип  мислення	Робота  в  групах      Робота  в  парах      Інтерактивні форми  роботи
8.  Природньо-систематичний  тип  мислення	Завдання  на  класифікацію Встановлення  різних  категорій Спостереження  за  явищами     природи Фонова  музика,  включаючи  звуки  навколишнього  світу Яскраві  приклади  з  життя   тварин,  птахів Наочність  з  області флори

 

Звичайно  неможливо підібрати групу саме з певним типом мислення, але вчитель повинен намагатися враховувати комплекс особистих характеристик, що приносить  кожний з учнів в клас. Це впливає на прийоми та форми навчання, які підбирає вчитель. Головне: необхідно врахувати  всі типи мислення з огляду на різні види діяльності, щоб врахувати здібності кожного учні в групі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Застосування  технології цілісного підходу для роботи з текстом на уроках англійської мови в старших класах

    На  роботу  саме  в  цьому  руслі  мене  надихнули  ідеї  засновника  руху  “Whole  language” Кеннета  Гудмана. Він  вважав , що читання  -  це  психолінгвістичний  процес, в  якому  читач  взаємодіє  з  текстом. Завдяки  його  ідеям  читання стало основою  навчання  не  тільки   таким  видам   діяльності  як говорінню,  аудіювання  та    письму  , але іншим предметам  в  межах  шкільних  програм. Читання  в  філософії  “Whole  language” має  функцію  інтегруючого  виду  мовленнєвої  діяльності: воно заохочую  учнів  до  активного  творчого  процесу,  сприяючи таким  чином   розвитку  мислення  учнів.

Навчання  читання  в  рамках  “Whole  language” будується на  двох теоретичних  моделях: Schema Theory   - теорії  схеми, та теорії взаємодії  (Interactionist Theory).

За теорією  схеми  розуміння  тексту  відбувається  за рахунок  активізації індивідуальної  схемати (Personal Schemata) читача, яка містить його  минулий досвід. В  процесі  інтеграції  нової  інформації  з  отриманою  раніше  створюється нова, більш розвинута  схемата. Читач  будує  своєрідний “міст” між  минулим досвідом та новою інформацією. Найкраще розуміння тексту відбувається, коли  читач розуміє  його  структуру  та його розуміння співпадає  з  тим, що відбувається  в  запропонованому тексті. Теорія взаємодії стверджує, що необхідно підключати  думки  та почуття  дитини,використовувати  особистий, соціальний  та культурний контексти  її діяльності. Розуміння змісту літературного твору  залежить від  того, як читач взаємодіє з словами  автора, інтерпретує  їх. Таким  чином, розуміння  тексту в процесі читання відбувається тільки  тоді, коли учні  активізують свої  знання, пов”язують  їх з новою  інформацією, отриманою  при  читанні, взаємодіють  з  текстом, обговорюють  власний  досвід стосовно  прочитаного .  Під час   роботи  з  текстами я  намагаюсь  дотримуватись  наступних    принципів  роботи  з  текстом, які  викладені  в  філософії    “Whole  language”:

• - В  процесі  роботи  над  текстом  всі         процеси ( аудіювання, письмо,  читання, говоріння)  повинні  бути  інтегровані;
• Тексти для  читання  відбираю  з  урахування  вікових  особливостей  учнів;
• В  процесі  роботи з текстом  учні  мають  можливість  обговорювати,  ділитися  своїми думками  в  письмової  та  усній  формах.
• завдання  для  роботи  з  текстами  повинні надавати  можливості  для  комунікації  учнів.

 Філософія  Кеннета Гудмана  пропонує  учням  завдання  трьох  типів,  які  відповідають  наступним  принципам:

• учні  отримують можливість  вільного висловлення  своїх думок та почуттів в процесі  спілкування ;
• кожний учасник  групового спілкування залишається в центрі уваги інших ;
• самовираження  особистості становиться  більш важливим, ніж демонстрація  мовних знань ;
• учня  мають  право  висловлювати досить  парадоксальні, мабуть  іноді  хибні  ствердження, але які  демонструють самостійність  учнів при роботі з текстом, їх активну позицію ;
• при  виконанні  завдань учні  повинні  відчувати себе вільними від критики   за помилки 
• учбовою нормою  вважається   окремі  порушення  мовних  норм (errors),  та  випадкові  помилки (mistakes).

Я  цілком  згодна з  точкою  зору  багатьох  методистів  , які  вважають, що  мовні  помилки  в  умовах  комунікації  не тільки  можливі, але й цілком  нормальне  явище. Систематична критика з боку вчителя за помилки в усному мовленні під час роботи з текстами є дуже небезпечною. Вона відлякує учнів від читання  іншомовних  текстів  взагалі.

          Для розвитку вмінь інтерактивного читання американські методисти пропонують " Engagement activities". Ці завдання охоплюють всі фази роботи з текстом: Pre-reading  activity, While-reading  activity , Post-reading activity.  Мета завдань – дати учням можливість відчути себе часткою тексту.

          Перша група завдань – використовуються для активізації вже накопиченого учнями попереднього досвіду. Наведу декілька прикладів:

KWL Chart. Після пояснення теми або назви тексту учням пропонується заповнити першу частини таблиці –Know.  Вони повинні надати всю відому інформацію стосовно запропонованої теми. Наступна частина таблиці – Want. Для її заповнення  учні відмічають, що саме вони хотіли б дізнатися стосовно  теми тексту. Третя частина таблиці -  Learnt, учні заповнюють її вже після опрацювання тексту або його частини

                                    KWL Chart

KNOW

WANT

LEARNT

 

Друга група завдань акцентує увагу учнів на змісті оповідання та його основні елементи : місце дії  (setting) , головних героїв  (main  characters), проблему (problem)  , вирішення проблеми    (solution),                                               тему (theme) , моральні цінності  (moral values). До завдань такого типу відносяться  Story Frame  та   Story Pyramid.

Story Frame  . Ця схема має достатньо необхідної інформації для аналізу змісту тексту та його переказу. Зміст схеми можна змінювати в залежності від типу  художнього твору, мовних знань та завдань уроку.

Story Frame 

The story takes place ------------------------- ---------------------------is a character of the story Who--------------------------------------------------------------- Another character of the story is ----------------------who--------------------------------------------------------------- A problem occurs when----------------------------------- After   that,------------------------------------------------------ And--------------------------------------------------------------- The problem is solved when ----------------------------- The story ends with-------------------------------------------

 

Story Pyramid

В цьому завданні учням пропонується заповнити піраміду, яка має наступну інформацію:

Line 1. Name of the main character.

Line 2. Two words describing the main character.

Line 3. Three words describing the setting.

Line 4. Four words stating the problem.

Line 5. Five words describing one main event.

Line 6.  Six words describing the second main event.

Line 7. Seven words describing the third main event.

Line 8. Eight words stating the solution of the problem.

 

Story Map

    На заключному етапі роботи з текстом  учні заповнюють Story Map.

Це завдання  вони можуть виконувати індивідуально та в групах . Заповнена картка тексту може бути основою для подальшого обговорення, переказу тексту або для написання твору.

 

The setting

The main characters

Statement of the problem

E  Event  1

Event  2

E  Event 3

Event 4

Event 5

Event 6

Event 7

Statement of the solution

Story Theme (What is this story really about)

Values brought out in the story

 

    Третя група завдань спрямована на розвиток мислення учнів, їх вмінь переказувати текст, аналізувати події, порівнювати вчинки героїв.

Prediction Chart

    Учням пропонується зробити припущення стосовно змісту тексту,з яким вони будуть працювати. В письмовій формі вони повинні надати свої припущення, а потім після опрацювання матеріалу тексту порівняти власні варіанти з запропонованими.

	What I predict Will happen	What actually happened
Chapter 1
Chapter 2

 

   Автори цієї  методики  роблять акцент на постійної дискусії ,обговоренні під час роботи з текстом. Учні повинні сперечатися ,

Наводити власні приклади та аргументи, Головне - взаємодія учнів на уроці, відсутність домінування запитань  учителя. Автори методики для біль ефективної організації роботи з текстом  надають наступні рекомендації:

 1. Вчитель повинен   бути організатором обговорення, але не домінувати в ньому.

2.  Всі питання повинні бути заздалегідь підготовлені, щоб процес обговорення відбувся.

3. Головна мета завдань для роботи з текстом – розвиток  мислення  учнів ( аналіз,  синтез, порівняння, оцінювання ).

4. Вчителю слід намагатися залучати як можна більше учнів до дискусії.

 Я вже декілька років використовую елементи цієї методики на уроках англійської мови під час роботи з текстами на старшому етапі навчання. Я  вважаю, що головна її мета - активізувати мовлення  учнів, розвивати навички самостійної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Психолого-педагогічні  особливості  застосування технологій інтерактивного читання на уроках англійської мови на старшому етапі навчання

   Учні  підліткового віку прагнуть самостійності та самоствердження. Вони негативно ставлять до вимог, примушування. Все більше формується у них вибірковий пізнавальний інтерес, допитливість. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його самостійність та ініціативу.

    В учнів цього віку розвивається критичний підхід до змісту , прийомів, форм навчання. Розширюються інтереси, помітно зростає потреба у спілкуванні з однолітками, проявляються нові мотиви учіння, пов"язані з формуванням життєвої перспективи та ідеалів. (Кон И.С. Психология ранней юности )

    Проте одночасно спостерігається й інша крайність – відсутність широких пізнавальних інтересів, зацікавленості в розширенні своїх знань. З" являється категорія  нудьгуючих учнів. Це можна пояснити одноманітністю методів роботи деяких вчителів, які не сприяють розвиткові індивідуальних здібностей та творчого мислення школярів.

    Крім того, внутрішні протиріччя розвитку уваги підлітків позначаються на процесі навчання. Обсяг уваги та  здібність зберігати її досить тривалий час розвинуті ще не достатньо.  Підлітки скаржаться на відсутність здібності сконцентруватись, неуважність,хронічну нудьгу. (Кон И.С. Психология ранней юности).

    Учитель повинен враховувати усі ці особливості психологічного розвитку підлітків, шукати біль ефективні форми роботи. Спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів, створення чогось нового.

    Одним з найбільш важливих компонентів творчості є домінування так званого дивергентного мислення, яке передбачає що на одне й теж запитання може їснувати багато однакових та рівнозначних відповідей. Тобто творча активність передбачає , з одного боку, вміння звільнятися з під впливу щоденних уявлень  та заборон, з другого боку – розвинути самоконтроль, вміння дисциплінувати себе . (Кон И.С. Психология ранней юности).

    Застосування  різноманітних форм та методів роботи з текстом на старшому етапі дає можливість творчої реалізації підлітків, формує значну інтелектуальну дисципліну. Шкільна програма регламентована, тому мистецтво вчителя, його майстерність полягає в тому, щоб своєчасно розпізнати домінуючу сферу творчої спрямованості підлітків та стимулювати її розвиток у певному напрямку. Учитель повинен формувати індивідуальний стиль розумової діяльності учнів.  (Фридман Л.М. Кулагина  Психологический  справочник учителя ).

   При підборі  текстів на старшому етапі вивчення англійської мови вчитель  повинен враховувати найбільш вагомі індивідуальні особливості учнів, їх емоційний статус, самооцінку, темперамент.

    Наприклад, холерику притаманне швидке мовлення та виразна енергійна міміка, він метушливий, запальний та нетерплячий. Холерик уважний, якщо виконує важливу для нього роботу. Потім він може відчувати занепад сил. Сангвінік – веселий, енергійний, безпосередній. Але вчителю слід постійно підтримувати його інтерес на уроці. Якщо завдання для нього нецікаве, він працює неуважно, постійно відволікається. Мова флегматика спокійна, рівномірна, з зупинками, без яскраво виражених емоцій. Він досить спокійний, розсудливий, мовчазний, діє повільно. Меланхолік слабо володіє ритмічним мовленням, малоактивний, дуже сором"язливий , не схильний до спілкування.

    Екстраверт  постійно намагається реалізувати свою потребу до спілкування, активно бере участь у нових ситуаціях, але при повторенні починає нудьгувати. Інтроверт, навпаки, почуває себе досить дискомфортно  в нових, незвичних обставинах, а на етапах повторення дії впевнено, творчо вирішує комунікативні завдання.

   Таким чином, підбір текстових завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів робить можливим для вчителя створювати більш комфортну обстановку для навчання іншомовному спілкуванню, компенсувати негативні явища в спілкування, прагнення до домінування в ньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Програма "Читання та письмо для розвитку критичного мислення "  є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Джорджа Сороса та Національного фонду  Сороса. Це є спільний проект освітян всього світу. Мета такої співпраці – розробити і запропонувати школі навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь - якого віку, на матеріалі будь - якого предмета.

    Вже декілька років  на уроках  старших  класах  в процесі  роботи з текстом я використовую    методичні  прийоми   технології  розвитку критичного мислення. Всім нам відома проблема пасивності учнів  в навчанні. Вони слухають вчителя, записують певну інформацію, а потім відповідають на запитання. Відбувається процес   репродукції навчального матеріалу. На уроках англійської мови  я намагаюсь залучити учнів до процесу навчання. Головне -  дозволити учням висловлювати власні думки, робити нестандартні припущення, сперечатись, висловлювати свої власні думки з  запропонованої проблеми. Система розвитку критичного мислення є  дуже ефективною в цьому напрямку, вона дозволяє забезпечити максимальну активність учнів на уроках стимулює  розвиток креативності учнів.  Початок технології розвитку критичного мислення - опрацювання інформації, кінець - прийняття рішення.

                Критичне мислення  - це здатність людини чітко виділити проблему яку необхідно розв"язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв"язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

     Характеристики критичного мислення :

1. Самостійність. Мислення стає критичним, тільки якщо носить чітко спрямований індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Саме розв"язання проблеми стимулює критичне мислення учнів.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це прийняття рішення.

4.  Аргументованість.  В процесі критичного мислення учень починає усвідомлювати, що одна і таж проблем може мати безліч варіантів розв"язань. Тому, відстоюючи  свою думку учень повинен  навести власні аргументи, які б доводили, що саме це рішення проблеми є найкращим.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі.  Тому доводити свою позицію учні повинні в спілкуванні. У результаті дискусії учень може поглибити свою позицію, або щось змінити в ній.

     Процес  формування  критичного мислення це поступовий  процес. Навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо.

Головне - створити певні  умови для розвитку критичного мислення учнів.

1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору та аналізу необхідної інформації.

2. Очікування ідеї. Учні повинні усвідомлювати, що ідеї можуть бути різноманітними нестандартними

3. Спілкування.  Технології розвитку критичного мислення надають можливість обміну думками.

4. Цінування думок інших. Дуже часто учні не вміють цінувати думку інших, неуважні під час роботи інших учнів. На уроках з розвитку навичок критичного мислення учні змушені слухати та аналізувати думки інших При цьому дуже важливо, що для  знаходження оптимального розв"язання проблем дуже важливо вислухати всі думки учасників спілкування, щоб мати можливість сформулювати власний варіант вирішення проблеми.

5. Віра в сили учнів.  Учитель повинен стимулювати  самостійне мислення учнів, надавати можливість  пропонувати нестандартні думки, мислити поза шаблоном.

6. Активна позиція. Учні повинні знати, що головне на уроці- це їх незалежна активна позиція у навчанні.

  При критичному мисленні знання  поповнюються (knowledge is open), той, хто мислить критично намагається оволодіти стратегіями мислення, які мають дослідницький, активний характер, орієнтований на співпрацю з іншими.    Некритичне мислення не збільшує знання (knowledge is closed); той, хто мислить некритично часто висловлюється авторитарно, користуючись догмою.              

Л.В. Калініна та І.В. Самойлюкевич для аналізу характеристик та стратегій мислення  наводять наступну таблицю :

View of knowledge	Knowledge is open Intertwined with thinking interdisciplinary	Knowledge is closed Independent of thinking unidisciplinary
View of thinking	Rational Strives to learn how to think original	Irrational Strives to learn what  to think Second hand thinking
Strategies for thinking	Exploring Questioning Active Collaborative Precise language	Dogmatic Doubting Passive Authoritative Vague language

 

 

Структура уроку   у технології формування критичного мислення

 

 Англійські та американські науковці виділяють  три основні  фази технології розвитку критичного мислення учнів: Evocation- Realization of Meaning- Reflection (Виклик – Осмислення нової інформації - Рефлексія)

1. Евокація – актуалізація. Учням пропонуються пригадати відому інформацію з проблеми.

2. Усвідомлення змісту.  На цьому етапі учні опановують  інформацію

3. Рефлексія. Це вирішальний етап, протягом якого студенти висловлюють свою думку, наводять приклади та аргументи.

Умовно урок   критичного мислення  можна поділити на п"ять  основних етапів:

1. Розминка

2.Обгрунтування навчання

3. Актуалізація

4. Усвідомлення змісту.

5. Рефлексія.

№№	Назва етапу	Функція	Актуальність етапу
1.	Розминка	Організаційні моменти	Створює доброзичливу атмосферу уроку
2.	Обґрунтування навчання	Постановка мети уроку	Створює внутрішню мотивацію до вивчення теми
3.	Актуалізація	Актуалізація опорних знань учнів з теми	Створюються умови для самостійної роботи учнів на уроці
4.	Усвідомлення змісту	Знайомство з новою інформацією	Розвиваються уміння аналізувати інформацію та виділяти основне,необхідне
5.	Рефлексія	Оцінка та самооцінка діяльності учня на уроці	Застосування  знань

 

                          Методи та форми роботи

    Технологія розвитку критичного мислення учнів має певні методи, прийоми, стратегії та форми роботи, які  можливо ефективно використовувати в процесі роботи з текстом.

 

Міні стратегія First lines

Вчитель читає  перше  речення  з запропонованого тесту. Учні  повинні  висловити припущення щодо змісту майбутнього тексту.

 

Міні стратегія  Anticipation guide

Вчитель записує 5.6 тверджень по тексту  перед початком роботи. Учням пропонується проаналізувати твердження. Висловити свої думки. Наприкінці роботи  варіанти учнів порівнюються с авторськими.

 

Стратегія  DRTA ( directed reading thinking  activity)

Текст читається  дуже повільно з антиципацією змісту учнями. Робота з текстом  за даною стратегією має такий вигляд:

1)  Given this title, what do you think the passage will be about ;

2)  reading- read up to the first paragraph

3)   thinking- think about predictions.

What do you think about predictions ?

What did you find in the text to prove predictions ?

Есе.

Єдиного  зразку есе не існує. Есе як метод критичного мислення полягає у написання тексту в довільному стилі. Есе може бути вільним чи аргументованим. Воно може бути необмеженим  у часі  чи займати від 5 до 20 хвилин.

На своїх  уроках я використовую п"ятихвилинні  есе. Учням пропоную  на початку або наприкінці уроку висловити свою думку з проблеми.  Попередньо необхідно ознайомити учнів зі структурою есе:

1. назва - формулюється власне тема ;

2. вступ - це формулювання загального підходу до теми

3. основна  частина - саме тут учень повинен навести аргументи стосовно проблеми есе.

4. висновки – це узагальнення.

Дуже важливо  мати час для обговорення та аналізу есе  в  класі. Мені також подобається так званий "метод гамбургерів" (Paragraph Hamburger). На дошці малюється гамбургер з алгоритмом міні-есе

Paragraph Hamburger

The introduction	Top  bun
The internal or supporting information	The filling
The conclusion	Bottom bun

 

 Запропоновані питання мають  бути відкритими. Дуже важливо, щоб учні висловили  особисту думку з проблеми.

 

 

 

Структура есе( метод гамбургера):

 

Верхня  частина:	Вступ :	Одне речення, що пояснює головну тему.
Середина :	Основна частина	Чотири речення, які містять  аргументи на підтримку ідеї.
Нижня частина:	Висновки	Одне речення, що підбиває підсумки і поєднує вступ і основну частину

 

 

Асоціативний кущ чи Семантична  карта

 

Це дуже цікава стратегія, яка поєднує елементи асоціативного мислення та методу "мозкового штурму". Головна риса – спонтанність   мислення учнів, звільнена від цензури. Це дуже гарний  графічний прийом систематизації матеріалу.  Головна мета   стратегії – розвиток відкритого мислення учнів .

Робота з асоціативним кущем має певний алгоритм:

1. Вчитель виділяє ключове слово або фразу теми .

2. Учням пропонується записати всі можливі асоціації.

 

Головне - записувати всі ідеї учнів, які з"являються.

Дискусійна сітка Алверманна

Дискусійну   сітку  Алверманна можна ефективно використовувати для навчання учнів дискусії. В колонки виписуються аргументи за чи проти запропонованої  тези. Учні повинні  намагатись записати максимальну кількість аргументів.  Потім учні  повинні захистити наведені аргументи. Висновки роблять учні з найбільшою кількістю аргументів.

Аргументи "за"

Аргументи "проти"

 

Сенкан

Сенкан ( п"ятиряддя) допомагає визначити головні ідеї.

Сенкан – це білий вірш, який має стислу інформацію в вислові з п"яти рядків.

Я часто застосовую цей метод на уроці. Він подобається учням, деякі  намагаються скласти сенкан у риму.

Алгоритм складання сенкану:

1. Один іменник - назва поняття (іменник)

2. Два прикметники описання поняття (прикметник)

3. Три дієслова – визначення дії

4. Фраза з чотирьох слів, яка виражає відношення до теми.

5. Одне слово (синонім до теми),  в якому відображено зміст чи сформульовано висновок

Приклади:

 

Friend                                                                                        School

  Reliable, faithful                                                 Noisy, cozy

Support, encourage, help                                   Learn, participate, attend                                        

Can be kind, can hurt                                           A place where we are educated

The person I can trust                                          The process of learning

 

 Метод обери позицію

Цей метод  стимулює самостійне мислення учнів під час уроку, вчить обирати власну позицію та аналізувати її після обговорення.

Учням пропонуються висловити  свою думку з запропонованої проблеми та відмітити iї  на  шкалі

 

Метод прес

Мета цього методу  розвиток вмінь учнів формулювати свою думку, добирати необхідні аргументи,чітко висловлювати свої ідеї

Я  вважаю…	Учень висловлює  думку
Тому що…	Учень пояснює причину…
Наприклад…	Учень наводить приклад…
Отже…	Учень формулює висновок

 

Дуже важливим  етапом уроку розвитку навичок критичного мислення – е рефлексія. Тут важливо використовувати ефективні форми та стратегії для розвитку самооцінки  учнів.

Метод Сюрприз.  Вчитель поміщає в "чарівну скриньку" картки і наприкінці уроку пропонує учням надати необхідний коментар. Цей метод ефективно застосовувати наприкінці, щоб систематизувати матеріал уроку.

Міністратегія "Позначки"

Ця технологія  має  назву "insert"

I- interactive

n- noting

s- system

e- effective

r- reading

t- thinking

Я використовую цю міністратегію для роботи з текстами. В процесі читання тексту учні  роблять позначки на полях : "+" – відома інформація,"-" нова інформація, "?" незрозуміла інформація,  "!" – що здивувало. Після цього учні заповнюють табличку в зошиті.

"+" відома інформація

"-" нова інформація

"?" незрозуміла інформація

"!- що здивувало

 

Метод "Рюкзак"

Кожен з учнів повинен стисло  дати відповідь на питання: Яку корисну та цікаву інформацію ти отримав сьогодні на уроці? Папірці з відповідями складають у справжній чи уявний рюкзак та вибірково зачитають та аналізують відповіді учнів.

Метод різнокольорові капелюшки  

Цей метод був розроблений французьким психологом Едвардом де Боно.

Для аналізу ролі розуму в процесі критичного мислення він використовує метафору з шістьма капелюхами різних кольорів – білий, червоний, чорний, жовтий, зелений, блакитний.    Цікаву таблицю- систематизацію  системи Боно наводять   Л.В. Калініна та І.В. Самойлюкевич.

Hat	Characteristics	Questions
White Hat	Used to think about facts, figures and other objective information (think of a scientist's white cap)	What facts would help me further in making a decision ? How can I Get those facts ?
Red Hat	Used to think about the feelings, emotions and other  senses (think of a red heart)	How do I really feel ? What does mu intuition say about this problem ?
Black Hat	Used to discover why some ideas will not work, this hat inspires logical negative arguments (think of a judge robed in black)	What are the possible risks and problems ? What is the worst case scenario?
Yellow Hat	Used to obtain the positive outlook, possibilities and benefits (think of the warming sun)	What are the advantages ? What would be the best possible outcome ?
Green Hat	Used to find creative new ideas (think of new green grass)	What completely new. Fresh, innovative approaches can I generate ? What creative ideas can I dream up to help me see the problem in a new way ?
Blue Hat	Used as a master hat to control the thinking process (think of the blue sky)	Review my thoughts Sum up what I 've learned and think about what the next logical step is

 Суть  цієї  методики в тому, що учням пропонується розглянути проблему під різним кутом. В своєї   уяві вони можуть одягати різні шляпи, змінюючи спрямованість запитань. Це робить обговорення  більш насиченим, цікавим.

 

Метод "Знаємо/Хочемо дізнатись/Дізнались"

Я часто його застосовую під час роботи з текстами, особливо якщо тексти мають багато нової інформації, яку необхідно систематизувати. На початок  вивчення нового матеріалу учнів записують відому інформацію. Далі – ту інформацію, яку їм  потрібно отримати, наприкінці роботи з  темою - інформацію, яку дізналися

Приклад:

We   know	We  want to know	Now I know how to

Стратегія  Exit slips (Fisher and Frey, 2004)

1) Write one thing you learned today

2) Write one question you have about today's lesson

3) Did you enjoy working in groups today ?

 

    Методична система розвитку  критичного мислення на мою думку є дуже ефективною для розвитку креативності учнів на уроках :

• вона  дозволяє вчителю на уроках вчить учнів мислити глибоко, привертаючи увагу до різноманітних аспектів діяльності людини;
• Учні звикають працювати без жаху помилок в усному мовленні  що є дуже важливим для процесу вивчення іноземних мов.
• Учні  вчаться планувати свою діяльність, щоб побачити кінцевий результат.
• Заохочує творче працювати над вирішення запропонованої проблеми
• Вчить  обговоренню  в групах та виховує  комунікативну толерантність
• Створює доброзичну та емоційно насичену атмосферу в класі
• Стимулює  бажання  учнів  читати та полегшує формулювання учнями власних думок
• В процесі роботи над темою розвивається аналітичне, комунікативне, критичне мислення учнів

 

 

 

 

Список використаної літератури :

1. Н.В.Вукіна, Н.Н.Дементівська  Критичне мислення: як цього навчати. –Х., "Основа", 2007.-110

2. В.М.Макаренко,О.О.Туманцова Як опанувати технологію формування критичного мислення. –Х,Основа,2008.-90

3.  Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах : Підручник, /Кол.авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої.-

К.,Ленвіт. 2002 – 328

4.  Нестандартні уроки з англійської мови : методичний посібник для вчителів.- Х: Скорпіон,2005. -88 с.

5.   Зробіть урок цікавим / М.В.Бондарь,О.В. Бондарь –Х.: Основа.2003.-144 с.

6.  Z.Kozhokar How to interest your students / English.- 2005.-№ 31-32-c.8.

7.  Y.Khuzhun Teaching poetry / English .-2007.-№ 13 – ст.5.

8.  О.Тарасова Навчання писемного мовлення через асоціативне мислення / English .-2005.-№ 21-22 – ст.5.

9.    Возрастная и педагогическая психология. Под ред. Петровского А.В. – М.: Просвещение, 1979ю- 228 с.

10.  Вопросы обучения устной речи и чтению на иностранном языке. Под ред. Миролюбова А.А. – М. – Просвещение,1965.-246с.

11. Зимняя И.А. Психология оптимизации обучения в школе /ИЯШю-1986ю-№ 4. –ст.74-82