Чернівецьке вище професійне училище радіоелектроніки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оволодіння десятипальцевим методом друку

з предмету «Машинопис»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернівці, 2011

РОЗГЛЯНУТО

На засіданні м/о

Протокол № ____ від ________

Голова м/о

____________ С.В.Антонюк

 

 

 

 

 Антонюк С.В.

Методичні рекомендації з предмету «Машинопис».- Чернівці, 2011.- 39 с.

 

 

           Методичні рекомендації щодо оволодіння десятипальцевим методом друку  з предмету «Машинопис» для учнів професійно-технічних навчальних закладів. Рекомендації     розраховані на учнів з професії «Оператор комп’ютерного набору» та сумісних із ними.

В основу рекомендацій покладено методику опанування техніки друку «Сліпим» десяти пальцевим методом. Також дані рекомендації щодо оформлення машинописних робіт (друк цифрового матеріалу, розділових знаків, друк текстів із заголовками та підзаголовками, із виносками та примітками, оформлення титульної сторінки).

   Надана велика кількість різноманітних за складністю текстів для удосконалення швидкості друку.

 

 

З  М  І  С  Т

 

 

1. ВСТУП. ІСТОРІЯ МАШИНОПИСУ......................................................

2. РОЗКЛАДКА КЛАВІАТУРИ. ОСНОВНА ПОЗИЦІЯ

3. ОСНОВНА ПОЗИЦІЯ ПАЛЬЦІВ ФІВА ОЛДЖ

4. ВЕРХНІЙ РЯД КЛАВІАТУРИ

5. НИЖНІЙ РЯД КЛАВІАТУРИ

6. ВЕЛИКА ЛІТЕРА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ - .  , : ; ! ? …

7. ЦИФРИ АРАБСЬКІ ТА РИМСЬКІ

8. ОФОРМЛЕННЯ ЗАГОЛОВКІВ ТА ПІДЗАГОЛОВКІВ ДО ТЕКСТУ

9. ОФОРМЛЕННЯ ВИНОСОК ТА ПРИМІТОК ДО ТЕКСТУ

10. ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ

11. ТЕКСТИ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ШВИДКОСТІ ДРУКУ

1. ВСТУП. ІСТОРІЯ МАШИНОПИСУ

 

Історія розвитку секретарської справи дуже цікава й давня. Професія «Секретар керівника» належить до найдавніших і найнеобхідніших. З латинської мови «секретар» перекладається як довірена особа.

 

 

Разом з виникненням писемності з'явилися групи освічених людей, які переписували важливі тексти. Завдяки їм до нас дійшли важливі документи тих часів, які дозволяють вивчати історичні події, характерні риси діяльності, поведінки та організації людей.

Значного розвитку секретарська справа досягла в Запорізькій Січі. До складу військової старшини входив, зазвичай, і військовий писар. Він розсилав накази по куренях, вів різні записи і розрахунки, писав листи царям і вельможам від імені Запорізького війська.

У ХІХ столітті, із зародженням капіталістичних відносин і розвитком підприємництва, в Україні набуває розповсюдження професія секретар керівника. Зростання потреб суспільства в таких спеціалістах потребувало їх підготовки. Так, у 1868 році у місті Харкові були відкриті перші секретарські курси.

Початок ХХ ст. ознаменувався появою в найбільш розвинених країнах світу найрізноманітніших систем друкарських машин. Вони стали одним із знарядь праці, ними й користувались секретарі.

 

 

2. РОЗКЛАДКА КЛАВІАТУРИ. ОСНОВНА ПОЗИЦІЯ

 

Уроки складаються з окремих вправ на освоєння середнього, верхнього і нижнього рядів клавіатури, і далі – вправ, що включатимуть окремі мовні правила. З самого початку навчання знадобиться ось така схема.



          За призначенням схема має полегшити пошук потрібних букв на клавіатурі всліпу, запобігаючи необхідності дивитися на саму клавіатуру. Навчитися машинопису не складно. Головна ж складність навчання, як і в усьому іншому, полягає не у власне навчанні, а у тому, щоб робити це щодня. Будеш ти вчитися кожного дня або через день - особливої ролі не відіграє. Хоча, краще працювати через день або 4-5 разів на тиждень.

Початкова позиція рук - основний ряд клавіатури (другий знизу). На схемі ці букви ледь затушовані. Пальці на основному ряду розташовуються таким чином:
 

Ліва рука
А - вказівний палець
В - середній палець
І - безіменний палець
Ф - мізинець
Права рука    Великі пальці обох рук знаходяться на клавіші проміжку
О - вказівний палець
Л - середній палець
Д - безіменний палець
Ж - мізинець
       

Перед початком друкування необхідно поставити  руки на початкову позицію (перевірити правильність положення рук). Для цього необхідно вказівні пальці відвести з букв “а” і “о” на букви “п” і “р”, потім повернути їх на місце, тобто на “а” і “о”. Саме на “а”, “о” знаходяться такі собі “пупчики” - невеличкі підвищення - вони призначені для тестування правильності положення пальців.

3. ОСНОВНА ПОЗИЦІЯ ПАЛЬЦІВ ФІВА ОЛДЖ

Вправа 1. Надрукуйте літери початкової позиції по два рядки за зразком:
ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао
ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао
вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл
вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл
ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід
ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід
фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж
фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж
Під час виконання вправи (цієї і в подальшому) слід обов’язково вголос вимовляти букву, яку друкуєш, ось так: “а-о-пропуск, а-о-пропуск, а-о-пропуск, …”, тобто задавати ритм голосом.

 

Вправа 2. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком:
дав дав дав дав дав дав дав дав дав дав дав дав дав
дав дав дав дав дав дав дав дав дав дав дав дав дав
дав два вал лов лад ода віл вол дол жав

 

Вправа 3. Надрукуйте слова з чотирьох букв по два рядки за зразком.
овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід
овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід овід
овід овал жало вода ждав ложа вожа лава івол ліво

 

Перш ніж приступити до четвертої вправи,  кожний урок необхідно починати з “ао”, тобто на початку кожного з уроків необхідно друкувати саму першу вправу, тільки скорочену, по пів рядка кожної пари букв. Ось так:
ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао
вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл
ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід
фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж

           Коротенько - про руки. Зараз вони майже спираються зап’ястями на клавіатуру або на стіл, але так не буде завжди. На цьому етапі навчання рух пальців обмежено чотирма парами букв, руки майже не рухаються. Але в подальшому траєкторії руху пальців будуть поширюватися, і руки змушені будуть підніматися. Тому, по можливості, необхідно піднімати зап’ястя вже зараз, не залишаючи їх розташованих близько до столу. Перед виконанням наступної вправи необхідно дотримуватися наступних правил:

          - початкова позиція для пальців: літери фіва та олдж;
          - руки намагайтесь тримати ледь піднесеними над клавіатурою;
          - друкувати окремі букви з їх вимовою вголос (ми вчимо не слова, а окремі букви);
          - клавіатуру слід вирівнювати таким чином, щоб букви п та р співпадали з серединою твого тулуба.
Вправа 4. Надрукуйте окремі слова за наведеним зразком:
олово олово олово олово олово олово олово олово олово
олово олово олово олово олово олово олово олово олово
олово вдова фалда давав вліво влада

Вимовляємо як за абеткою, так: о-л-о-в-о-пропуск, о-л-о-в-о-пропуск… (о, ел, о, ве, о, пропуск)

Звертаємо увагу на букви п, р та є - вони знаходяться в тому ж самому ряду клавіатури, середньому. І знову друкуємо наступні літери:
ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао
вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл
ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід
фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж

 

Вправа 6. Надрукуйте слова з трьох букв по два рядки за зразком.
рад рад рад рад рад рад рад рад рад рад рад рад рад
рад рад рад рад рад рад рад рад рад рад рад рад рад
рад рів лір род раж
пол ріж пар дар під
фар фао жар піф єда

 

Як ви памятаєте, кожний урок починаємо з “а-о”. Виконайте цю вправу, будь ласка, за зразком:
ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао ао
вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл вл
ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід ід
фж фж фж фж фж фж фж фж фж фж

 

Вправа 8. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком:
повар повар повар повар повар повар повар повар повар повар
повар повар повар повар повар повар повар повар повар повар
повар повод парад рвала радар відро
опора дрова дворі аврал лавра права

 

Вправа 9. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком:

право право право право право право право право право право

право право право право право право право право право право

право подав жалів ждала врода вдова

фалда олово овода радво радів плова

 

Вправа 10. Надрукуйте кожний рядок по три рази.
провід від підвал вал прорва віл плавав дав
провід від підвал вал прорва віл плавав дав
провід від підвал вал прорва віл плавав дав

провід від підвал вал прорва віл плавав дав
вправо дар вражда два фарфор дож довіра
рад долар рід пропав вал правда вар повар

Вправа 11. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.
водород водород водород водород водород водород водород
водород водород водород водород водород водород водород

водород водопад варвара відвідав пропав
проводи продажа пропажа підвода ділова
врода фідар радіо полова провів пропав

 

Вправа 12. Надрукуйте кожний рядок по три рази за зразком.
дав жало олово вал фалда давав
дав жало олово вал фалда давав
дав жало олово вал фалда давав

дав жало олово вал фалда давав
рад лава двір жар орда фора лорд
лад жало давав опора ода ждав вдова аврал
дол ложа вода фора дрова радів полова ділова
віл ждав овід лава врода провода водопад відвідав

іра газ щур дощ зір пуд зад рій вій хор їжа

4. ВЕРХНІЙ РЯД КЛАВІАТУРИ

 

Вправа 13. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.

гол гол гол гол гол гол гол гол гол гол гол

гол гол гол гол гол гол гол гол гол гол гол

гол гоп гор код кол ків над наш кра ера

іра газ щур дощ зір пуд зад рій вій хор їжа

 

Вправа 14. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.
ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж
ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж ніж

ніж ура щуп цап ціп зал зло зав йод йог
ход хор газ гад дно цуг вуж уха дно фон рев

 

Вправа 15. Надрукуйте кожний рядок по три рази.
код гол гоп ків наш над ура ера газ їду їде
код гол гоп ків наш над ура ера газ їду їде
код гол гоп ків наш над ура ера газ їду їде

код гол гоп ків наш над ура ера газ їду їде
щур іра зір дощ пуд хор рій вій ніж хол
ура щур ціп зал цап йод зав зло йог жах
хор гад дно ход цуг фон рев вуж газ

 

Вправа 16. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.
галл галл галл галл галл галл галл галл галл галл галл
галл галл галл галл галл галл галл галл галл галл галл

галл град граф гора герц ковш кадр кожа
кора кава край їдок їхав щука горі фура рана
фрак нора ніша ціна зонд хол кіно зіна жару

 

Вправа 17. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.
айва айва айва айва айва айва айва айва айва айва айва
айва айва айва айва айва айва айва айва айва айва айва

айва грош депо залп край лупа нога
опік пару рагу улов фарш фонд шлак
щока кафе каре злак віха дуло желе

Вправа 18. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.
галл град граф гора герц ковш кадр кожа вона
галл град граф гора герц ковш кадр кожа вона
галл град граф гора герц ковш кадр кожа вона

галл град граф гора герц ковш кадр кожа вона
кора кава край їдок їхав щука горі фура рана коли
фрак нора ніша ціна зонд хол кіно зіна жару
айва грош депо залп край лупа нога рано одна
опік пару рагу улов фарш фонд шлак швед
щока кафе каре злак віха дуло желе кран далі

 

Вправа 19. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.

акр акр акр акр акр акр акр акр акр акр акр
акр акр акр акр акр акр акр акр акр акр акр
акр акр акр акр акр акр акр акр акр акр акр

акр гуж дай їду жук йод лай пух рак
рай шах віз код лак наш око пій рок

 

Вправа 20. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.

акула акула акула акула акула акула акула акула акула
акула акула акула акула акула акула акула акула акула

акула вліво газон давно жокей зараз кепка ангар
ванна галоп арена їздок ланка колір павук аврал
галун дозор ложка відро закон какао панно
гараж докір локон жупел зразу казка назад
дорога шарф попіл підлога возій водій

 

Вправа 21. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.

акр гуж дай їду жук йод лай пух рак
акр гуж дай їду жук йод лай пух рак
акр гуж дай їду жук йод лай пух рак

акр гуж дай їду жук йод лай пух рак
рай шах віз код лак наш око пій рок
акула вліво газон давно жокей зараз
кепка ангар дорога шарф возій

 

Вправа 22. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.

ванна галоп арена їздок ланка колір павук аврал
ванна галоп арена їздок ланка колір павук аврал
ванна галоп арена їздок ланка колір павук аврал

ванна галоп арена їздок ланка колір павук аврал
галун дозор ложка відро закон какао панно
гараж докір локон жупел зразу казка попіл водій

 

Вправа 23. Надрукуйте, будь ласка, кожне речення три рази за зразком.
наш жокей упав у воду
наш жокей упав у воду
наш жокей упав у воду

наш жокей упав у воду
дорога вела назад
на вікні лежала кепка
жук плів шарф
попіл упав на підлогу
водій їхав на водопій
до неї підійшла подруга
дівка йде гарно
на арені клоун
ложка упала на підлогу
вже пролунав дзвін
дів вів коней на поле

 

Вправа 24. Надрукуйте кожний рядок по три рази за зразком
вандал гагара далеко єралаш жаргон
вандал гагара далеко єралаш жаргон
вандал гагара далеко єралаш жаргон

вандал гагара далеко єралаш жаргон
клапан навага огород папаха
фанера хандра погроза шарада
щедрій ешелон зверху гарпун
дорога крекер нейлон огорожа
погода указка хороша вузол

 

Вправа 25. Надрукуйте, будь ласка, кожне речення три рази за зразком.
вузол лежав на дорозі
вузол лежав на дорозі
вузол лежав на дорозі

вузол лежав на дорозі
війна це розруха і голод
журнал пропав давно
він поїхав на озеро
павук плів ажур
коней не веду на газон
перша гроза на зорі гарна
ешелон йшов на захід

 

Вправа 26. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.
ажурна ажурна ажурна ажурна ажурна ажурна ажурна
ажурна ажурна ажурна ажурна ажурна ажурна ажурна

ажурна генерал група декада залоза дзвін
кнопка наждак пелена вузол фургон хазар
ціп шафран прощавай дерево журнал заноза
коліно наліво горіх перша указка флакон

 

Вправа 27. Надрукуйте фрази по три рази за зразком.
караван повернув назад
караван повернув назад
караван повернув назад

караван повернув назад
короп плавав у воді
ворог відійшов назад
у полі зазеленів укріп
дзвінко лунає дзвін
прогудів гудок паровоза
пароплав йшов на зорі
група пішла у похід
зіна провела подругу
ліза впала на підлогу

 

5. НИЖНІЙ РЯД КЛАВІАТУРИ

 

Тепер пальці по черзі необхідно опускати вниз так само, як піднімали вверх.

Вправа 28. Надрукуйте кожне слово по два рядки, за зразком.
акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт
акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт акт

акт бал вид гід дам екс
жди іди мою йот кіт січ
лом мак ніч очі пік раб
сам так вже усі фас хор
рот тік час шум щит юля

 

Вправа 29. Надрукуйте слова з трьох букв за зразком по два рядки.
жир жир жир жир жир жир жир жир жир жир жир жир
жир жир жир жир жир жир жир жир жир жир жир жир

жир мир топ рот юля яша бум фас сад сам буд чар оса віч лом очі
яна зуб юла чиж бій мор річ чат сів між тур січ мий мій зір лот тип
віл соя зоя жом чуй біг бал бот мул мир зич міф мою тис сім річ

 

Вправа 30. Надрукуйте слова з чотирьох букв по два рядки.
сама сама сама сама сама сама сама сама сама сама сама сама
сама сама сама сама сама сама сама сама сама сама сама сама

сама злив туга муза боса юрта яхта ціпи фари гори ваги диня
ясла ярий якщо сіль звик біль борг чари води люба мати рота
ціпи фата ножі пиво скіф сума жито доля мить чудо жбан юрба

 

Вправа 31. Надрукуйте окремі слова за зразком.
водоспад водоспад водоспад водоспад водоспад водоспад
водоспад водоспад водоспад водоспад водоспад водоспад

водоспад вороги частував кисень радцйся волосся
наодинці географія вересень вечір тополі заняття
виноград вістівниця вікно цвяхи жито оренда перегін
затишок весілля заграва велич насіння олія лопата

 

Вправа 32. Надрукуйте кожне слово по два рядки за зразком.
таємниця таємниця таємниця таємниця таємниця таємниця
таємниця таємниця таємниця таємниця таємниця таємниця

таємниця зозуля цеберко місяць вдень заграва лопата
черешня чаклунка толока щирий дупло заколот ватага
опеньок парасолька квасоля возик думай поліпшений
тарзан молочний мовчазний васильки темно темрява

 

Вправа 33. Надрукуйте кожне слово по два рядки.
вчитель вчитель вчитель вчитель вчитель вчитель вчитель вчитель
вчитель вчитель вчитель вчитель вчитель вчитель вчитель вчитель

вчитель відповідь планета робота зозуля чарівний математика
велокрос зорепад відродив чоботар парадокс ясноокий кросворд
майдан осінь фанфари чужий обдарована колиска троянда блакитний
поле повінь барвінок толока зорепад цивільний момент троянда

 

Вправа 34. Надрукуйте кожний рядок тричі за зразком:
таємниця черешня опеньок тарзан вчитель велокрос майдан поле
таємниця черешня опеньок тарзан вчитель велокрос майдан поле
таємниця черешня опеньок тарзан вчитель велокрос майдан поле

таємниця черешня опеньок тарзан вчитель велокрос майдан поле
зозуля чаклунка парасолька молочний відповід зорепад осінь повінь
цеберко толока квасоля мовчазний планета відродив чужий барвінок
місяць щирий возик васильки робота чоботар обдарована толока
вдень дупло думай темно зозуля парадокс колиска зорепад
заграва заколот поліпшений темрява чарівний ясноокий троянда
лопата ватага математика кросворд блакитний художній фільм

 

6. ВЕЛИКА ЛІТЕРА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ - .  , : ; ! ? …

 

            Велику літеру друкуємо за допомогою клавіши Shift, вона - парна. Якщо літера, яку потрібно надрукувати великою, знаходиться під лівою рукою, то клавішу Shift утримуємо мізинцем правої руки, і - навпаки. Для друкування слів великими літерами натискають клавішу Caps Lock (але при цьому необхідно не забути її вимкнути після закінчення друку великими літерами).
           Крапку ставимо мізинцем правої руки, так само й кому - тільки з одночасним утриманням клавіши Shift лівим мізинцем.
           Перед цими знаками ніколи не робиться пропуск, а тільки після них, так само, як і після знаків питання, оклику,  двокрапки, крапки з комою, трьох крапок  і т.ін.

Знак тире відокремлюється проміжками, знак дефіс – ні.

Вправа 35. Надрукуйте кожне речення по три рядки. Обов'язково починайте з великої літери, наприкінці ставте крапку.
Зелене поле вранці покривається туманом.
Зелене поле вранці покривається туманом.
Зелене поле вранці покривається туманом.

Зелене поле вранці покривається туманом.
Блакитне небо завмерло над головою.
Учора ввечері мандрівники покинули місто.
Зайди сьогодні до мене на обід.
Черговий відступив на два кроки назад.
Моя сусідка бачила все з початку і до кінця.
Вайлуватий ведмідь повернувся до мене.
Зачарована дівчина дивилася услід хлопцеві.
Величезна акула запливла до гавані.
Туристам запропонували повернутися до готелю.

 

Вправа 36. Надрукуйте кожне речення по три рядки.
Могутня ріка несла свої води до Чорного моря.
Могутня ріка несла свої води до Чорного моря.
Могутня ріка несла свої води до Чорного моря.

Могутня ріка несла свої води до чорного моря.
Дідусь мріяв добратися до Києва.
Моя мама народилася в Карпатах.
Загін йшов на Захід.
Західна Європа чекає українських фахівців.
Наближається свято Великодня.
Завітайте до нас у Васильки.
До Львова поїзд прийшов вночі.
Місто Москва приймає усіх бажаючих.
Великий Дніпро розлився навколо Києва.

 

Вправа 37. Надрукуйте окремі речення, що мають усередині кому, по три рядки кожне.
Біле світло, що випромінюється сонцем, має складну структуру.
Біле світло, що випромінюється сонцем, має складну структуру.
Біле світло, що випромінюється сонцем, має складну структуру.

Біле світло, що випромінюється сонцем, має складну структуру.
Завдяки Вашому лікуванню, докторе, Марійка стала зовсім здоровою.
Підрахуйте, скільки людей відвідало сьогодні Лавру.
Зазначте, я вже пишу без помилок.
Будь ласка, відкрийте мені двері.
Знову піднявся вітер, море захвилювалося.
Зайдіть сьогодні, будь ласка, до мене на прийом.
Біленька хустина, картата спідничка та червоні чобітки.
Веселих свят, великого щастя бажали одне одному.
Золотий ключик, як виявилося, був захований у шкатулці.

 

Вправа 38. Надрукуйте, будь ласка!
Як старі співають, так молоді цвірінькають.
Як старі співають, так молоді цвірінькають.
Як старі співають, так молоді цвірінькають.

Як старі співають, так молоді цвірінькають.
Діти - як деревце: поки молоде, то й гнеться.
Людина доти людина, поки свого слова дотримує.
Краще годину подумати, ніж цілий вік тужити.
У кого чисте сумління, тому й грім не страшний.
Добрий господар працює, мудра жінка господарює.
Не навчишся слухати, не вмітимеш і розповідати.
Хто забуває про малу послугу, не вартий великої.
Не той майстер, хто почне, а той, хто закінчить.
Навчився аж по шию, а до голови нічого не попало.

 

 

7. ЦИФРИ АРАБСЬКІ ТА РИМСЬКІ

 Арабські цифри розміщені на четвертому ряді та додатково з правої сторони клавіатури. Їх друкують за допомогою клавіши Shift. Для друку багатоцифрових чисел використовують клавішу CapsLock.

 Римські цифри складаються з великих літер англійського алфавіту.

 Надрукуйте текст

МАТЕМАТИЧНІ ЗНАКИ

 

Математичні знаки знаходяться на 4-му ряді клавіатури. Всі знаки від цифр відокремлюються проміжком. Вони пишуться лише з цифрами, в текстах їх пишуть словами.

Наприклад:

3 + 7 = 1; 20 – 10 = 10; 35 : 7 = 5; 5 х 5 = 25.

Знак граничного відхилення «+» від цифр проміжком не відокремлюють. На  ПК його друкують таким чином: за допомогою клавіши Shift друкують знак «+», а знак «-» друкують підкресленням за допомогою клавіші тире.

При вказанні значень величин з граничним відхиленням, потрібно числові значення з граничним відхиленням вмістити в дужки, а позначення одиниць виміру після дужок.

Наприклад:

(100,0+0,1) кг

Знаки: градус (^о), хвилина (^’), секунда (^’’) друкують на пів інтервалу вище основного рідка і позначають:

- «градус» - маленькою літерою «о», без проміжку між ним і цифрою: 40^о пн. широти; але при позначенні температури – 30^о С;

- «хвилина» - позначають комою, піднятою на пів інтервали вище основного рядка: 30^,; 15^о25’’ пд. довготи;

- «секунда» - позначають лапками: 45’’; 60^о30’25’’.

Якщо потрібно означити діапазон значень, то друкують таким чином:

• багато крапок – «…»; «Довжиною 5…10 м;’’
• тире «-»: «Довжиною 10-20 мм».

Але тире не рекомендується, як знак діапазону значень величин:

• коли тире не рекомендується, як знак діапазону значень величин:

1 = 5 – 10 м, слід друкувати 1 = 5…10 м;

 - коли одне з чисел – величина позитивна, а друге – негативна:

-5…+10^оС.

 Знаки № і параграф друкують через проміжок.

 Знак % з цифрами друкують разом.

При друкуванні множини чисел всі ці знаки не подвоюють. Їх друкують таким чином: № 1-4; 100%.

Надрукуйте текст

ЧИСЛІВНИК

 

За значенням числівник поділяють на кількісні та порядкові.

Кількісні числівники – означають кількість предметів або число і відповідають на питання скільки? Вони можуть означати:

• цілі числа – три (3);
• дробові числа – одна третя (1/3);
• кількість предметів, як одне ціле – троє.

Порядкові числівники – означають порядок предметів при лічбі й відповідають на питання: котрий? який?

Кількісні числівники в документах в основному друкують в цифровій формі.

Наприклад:

«Початок засідання о 15 год.»

Кількісні числівники, які пишуть арабськими цифрами, пишуть без відмінкових закінчень.

Наприклад:

«В класі зібралось 10 чоловік»

Простий кількісний числівник без вказання міри пишуть словом:

«Повинно бути не менше трьох деталей»

Аналогічно друкують однозначні числівники, які визначають тимчасові періоди або межі:

«Експеримент повинен тривати три-п’ять днів»

В текстах науково-технічного характеру, у ділових паперах, числа, які супроводжуються літерними визначеннями одиниць виміру, друкують цифрами:

«На пошиття плаття витратили 15 м. матеріалу»

Друк порядкових числівників відрізняється від кількісних. Вони мають відмінкові закінчення, які друкують через дефіс:

«В магазин привезли борошно 1-го ґатунку»

При переліку декількох порядкових числівників закінчення ставиться один раз:

«Потрібно вивчити 5, 6, 7-му теми з англійської мови»

Якщо порядкові числівники позначають римськими цифрами, то їх друкують без відмінкових закінчень:

«Ми знаходимось на порозі ХХІ століття»

Надрукуйте текст

РИМСЬКІ ЦИФРИ

 

Римські цифри використовуються для написання кварталів, століть, порядкових номерів розділів, томів тощо.

Римська система нумерації складається із семи знаків:

I	V	X	L	C	D	М
1	5	10	50	100	500	1000

 

При цьому, якщо менший знак пишеться після більшого, о його додають до більшого числа; якщо ж перед більшим – віднімають.

Наприклад:

8 – VIII, 24 – ХХШV, 1963 – МСМLХІІІ

На клавіатурі ПК для друкування римських цифр спеціальних знаків немає. Для їх друку використовуються великі літери англійської або української клавіатури, з яких складаються римські цифри:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	50	100	500	1000
І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х	L	С	D	М

 

Якщо над римською цифрою знаходиться риска (-), то це означає, що її значення збільшується в тисячу раз.

Арабські цифри знаходяться на 4-му ряду клавіатури. При їх друкуванні використовують клавішу Shift.

Всі цифри із словами друкують окремо.

Наприклад:

30 зошитів, 10 будинків, 1 автомобіль,

ХХІ століття, ІІІ розділ, ІV квартал.

Завдання 1. Надрукуйте наступні цифри

 

6574839201 6574839207 6574839205 6574839211 6574839202 6574839301 6574839901 6574838209 6574839289 6574839200 6574839233 6574839708

 

Завдання 2. Надрукуйте текст

Для виготовлення бланків організаційно-розпорядчих документів як основні треба використовувати два формати паперу згідно ГОСТ 9327-60 - А4 (210 х 297 мм) і А5 (148 х 210 мм). Дозволено використовувати бланки АЗ (420 х 297 мм) і А6 (105 х 148 мм).

 

Завдання 3. Надрукуйте наступну інформацію

ДЕРЖАВНІ УСТАНОВИ УКРАЇНИ:

АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА, вул.Банкова, 11, тел.291-53-33

ВЕРХОВНА РАДА, вул.Грушевського, 5 , тел.291-73-33

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ, вул.Грушевського, 12, тел.293-52-27

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ, вул.Різницька, 13/15, тел.290-08-84

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ, вул.П.Орлика, 4, тел.226-23-04

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД, вул.Хрещатик, 5, тел.226-32-39

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, вул.Володимирівська, 33, тел.226-33-78

 

Завдання 4. Надрукуйте текст

Державний гімн України - «Ще не вмерла Україна» - офіційно прийнятий після проголошення незалежності України. Слова написав П.Чубинський (1862), а музику - спочатку М.Лисенко, а потім М.Вербицький. У ХІХ-ХХ ст. у ролі національних гімнів використовувалися й інші пісні - «Заповіт» Т.Шевченка, «Не пора» (слова І.Франка, музика Д.Січинського), «Вічний революціонер» (слова І.Франка, музика М.Лисенка). Поряд з терміном гімн вживається й українське слово «славень».

8. ОФОРМЛЕННЯ ЗАГОЛОВКІВ ТА ПІДЗАГОЛОВКІВ ДО ТЕКСТУ

 

Оформлення заголовків

 Однією із складових частин тексту при оформленні друкарських робіт є заголовок.

 Умовно всі заголовки можна поділити на три групи:

• малі заголовки;
• середні заголовки;
• великі заголовки.

До малих заголовків відносяться слова, які мають не більше  5 др.зн., їх друкують з подвійною розрядкою (кожна літера друкується через два проміжки від попередньої, наприклад,  Л  І  С).

Середніми заголовками вважаються заголовки до 10 др.зн. їх друкують в розрядку (через один проміжок між літерами, наприклад, У Ч И Л И Щ Е ).

До великих відносяться заголовки розмір яких перевищує один рядок і їх треба поділити на декілька рядків.

Заголовки оформляються згідно наступних правил:

1. Заголовки друкують великими літерами.

2.  Заголовок може мати не більше 40 др.зн. у кожному рядку. Перенесення слів по складах не допускається. Якщо заголовок великий, то його поділяють за змістом на рядки, відстань між рядками 1 міжрядковий інтервал. (Інтервал – відстань між рядками).

3. Якщо інтервальність у тексті 1.5 м.ін., то текст від заголовку друкують через 3 м.ін.. Якщо інтетвальність у тексті 2.0 м.ін., то текст від заголовку друкують через 4 м.ін.

4. Заголовки розміщують або центрованим, або прапорним способом тобто від лівого поля. Щоб оформити заголовок центрованим способом  потрібно його надрукувати, виділити його та клацнути мишею по відповідній кнопці на панелі інструментів.

Найбільш зручний спосіб розміщення заголовка – це прапорний спосіб. Його оформляють від межі лівого поля. Довжина рядка повинна бути не більше 40 др.зн.

5. Заголовок не друкують в кінці сторінки, якщо не поміщається хоча б два рядка

тексту.

6. Заголовки не підкреслюються.

7.  Не можна закінчувати рядок прийменником, сполучником та прислівником їх переносять на наступний рядок.

8. В кінці заголовка крапка не ставиться.

 

Оформлення підзаголовків

Підзаголовки оформляють згідно наступних правил:

1. Друкують з великої літери, без підкреслення і крапки вкінці.
2. Правила розміщення такі ж самі як і заголовків.
3. Між заголовком та підзаголовком 2 м.ін., між підзаголовком і текстом 3 м.ін.

Нумерація сторінок

 Якщо при оформленні текстового матеріалу, є не одна, а декілька сторінок, то їх необхідно нумерувати. Сторінки нумерують починаючи з другої (перша не нумерується, але враховується). Номер сторінки проставляється в правому верхньому куті. Для того щоб пронумерувати сторінки потрібно в рядку меню вибрати Вставка → номера страниц (встановити необхідні параметри).

Нумерація розділів,  пунктів та підпунктів

 Пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами, з абзацу. Наприклад:

 1. - номер розділу

 1.1. - номер пункту

 1.1.2. - номер підпункту

 1.1.3.

 2.

 2.1.

 2.2.

 2.2.1.  і т.д.

9. ОФОРМЛЕННЯ ВИНОСОК ТА ПРИМІТОК ДО ТЕКСТУ

 Оформлення виноски

 Виноска – доповнення, пояснення до тексту або вказівка на джерело інформації.

 Пишеться після основного тексту за рахунок збільшення нижнього поля.

 Знак виноски може бути ^* і цифра.

 Зірочка ставиться маленькою літерою ^х.

Правила оформлення виносок

              1. Порядкові номера-цифри використовуються:

• коли на сторінці знаходиться декілька приміток (в межах однієї

сторінки)

• коли примітки часто слідують одна за іншою (через всю роботу)

2. Зірочки застосовують:

• коли виносок небагато, переважно по одній на сторінку
•               коли потрібно поставити знак виноски після числа або символу у формулі, оскільки номера-цифри можуть бути прийняті читачем за показник степені
• небажані зірочки при великій кількості на сторінку

3. Цифри і зірочки після слова пишуть на пів інтервалу вище  рядка тексту. Відстань між словом і знаком виноски в тексті не роблять, в підрядковій примітці знак виноски від тексту відокремлюють проміжком.

Розділові знаки, перед якими ставлять знак виноски: крапка, двокрапка, крапка з комою, двокрапка, тире.

 Наприклад:

   Машинопис¹, Документ², Наказ³.

Розділові знаки після яких ставлять знак виноски: три крапки,  знак питання та знак оклику.

Батьківщина…¹, Мамо?², Друже!³.

4. Основний текст від тексту виноски відокремлюють лінією, яка знаходиться під цифрою 2, завдовжки 15 др.зн. (до другого положення табулятора).

Мінімальна інтервальність між текстом і підкреслюючою лінією 2 м.і. При двох і більше виносках між ними роблять 2 м.і.

5. Всі виноски друкують на тій сторінці, до якої вони відносяться. Розривати виноски і переносити їх на іншу сторінку не рекомендується.

Якщо виноска велика, то необхідно відмітити олівцем кінець основного тексту, для того щоб вся виноска вмістилась на даній сторінці.

6. Розрахунок рядків виноски виконується наступним чином.

       На кожний рядок виноски в рукописному тексті треба залишити один інтервал. Щоб підрахувати, скільки інтервалів залишити від нижнього поля  для написання виноски, необхідно підрахувати кількість інтервалів у виносці (для кожної виноски окремо), потім додати кількість інтервалів всіх виносок, які  розташовуються на даній сторінці. Слід врахувати, що останній рядок тексту виноски повинен знаходитись на межі нижнього поля.

Оформлення примітки

Примітка – додаткова позначка, пояснення до тексту.

Примітки призначені для того, щоб пояснити ті місця в тексті, які можуть бути незрозумілими чи потребують додаткових пояснень і матеріалів, без чого вони будуть неповними.

Правила оформлення приміток

 1. Слово «Примітка» друкують з великої літери від лівого поля, потім ставлять крапку чи двокрапку.

 2. Текст приміток друкують праворуч, стовпчиком через один інтервал.

 3. Якщо приміток декілька, то їх нумерують арабськими цифрами з крапкою. Між примітками відступають два інтервали. Якщо приміток декілька, то друкують слово «Примітки» і ставиться двокрапка.

 4. Від тексту до примітки відступають від 2 до 4 інтервалів.
Надрукуйте текст з виноскою та приміткою

 

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

 

 Що стоїть за словами педагогічна майстерність? Що притаманне праці педагога-майстра?

 Пригадаймо зародження колонії ім. Горького у “Педагогічній поемі ” Макаренка¹. Першим об’єктом виховної діяльності Антона Семеновича, як він сам зазначав, був завгосп Калина Іванович, який зустрів нового завідуючого колонією таким запитанням:

• Ви будете завідуючий педагогічною частиною?
• Чому? Я завідуючий колонією...

- Ні, - сказав він, вийнявши з рота люльку, - ви будете завідуючий педагогічною частиною, а я – завідуючий господарською частиною.

Звернімо увагу на подальшу тактику педагога в бесіді з колегою. Як вийти з критичного становища? Вже в цій першій серед безлічі описаних ситуацій  ми бачимо почерк вихователя-майстра, причому він і сам підкреслює своєрідність власної педагогічної позиції.

...І почав я його виховання в перші ж дні, з нашої першої розмови:

- Як же так, товаришу Сердюк, адже ж не можна бути без завідуючого колонією? Хтось мусить відповідати за все.

Калина Іванович знову вийняв люльку і чемно схилився до мого обличчя:

- Так ви хочете бути завідуючим колонією? І щоб я вам до певної міри підкорився?

• Ні, це не обов’язково. Давайте я вам буду підкорятися.

-   Я педагогіки не навчався, і що не моє, то не моє. Ви ще молодий  чоловік, і хочете щоб я, старий, був на побігеньках? Так теж недобре! А бути завідуючим колонією -  так знаєте, для цього ж я ще малограмотний, та й навіщо це мені?..

...Цілий день він ходив зажурений, а ввечері прийшов у мою кімнату вже зовсім сумний...

-   Я думав, думав, як нам бути з цією самою колонією. І вирішив, що вам, звичайно краще бути завідуючим колонією, а я вам буду ніби підкорятися.

• Помиримося, Калино Івановичу.

-    Я так теж думаю, що помиримось. Не святі горшки ліплять, і ми діло наше зробимо. А ви, як людина письменна, будете начебто завідуючим.

 

Примітка. Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує   самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на  рефлексивній основі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_______________

 

 ¹Макаренко А.С. Педагогічна поема // Твори: В. 7.- К.: 1953.- Т. 1.- С. 17

10. ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ

 

 Титульний лист - перша або в деяких випадках третя сторінка (в книгах), яка містить свідчення про автора, тему, призначення, місце і рік  видання та ін. Титульний лист призначений для попереднього ознайомлення з роботою.

 Титульний лист складається з таких відомостей:

 - назва організації або установи, від імені якої видається робота;

 - назва роботи (реферат, курсова або дипломна робота);

 - тема роботи;

 - відомості про керівника роботи та її виконавця;

 - місто та рік видання.

 

Правила оформлення складових титульного листа

 1. Назва організації друкується по центру сторінки, з великої літери, в рядку може бути не більше 40 друкованих знаків. Якщо більше 40 д.з., то поділяється на рядки.

 2. Назва роботи друкується великими літерами, по центру, по середині листка.

 3. Тема роботи друкується в лапках, з великої літери, крапка в кінці не ставиться. Якщо тема велика (більше 40 д.з.), то поділяється на рядки за змістом.

 4. Відомості про керівника роботи та виконавця вказуються з правої сторони листка, через 1 інтервал між рядками.

 5. На межі нижнього поля друкується місто та рік видання роботи.

 

Надрукуйте титульну сторінку згідно із зразком.

 

Чернівецьке вище професійне училище радіоелектроніки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Викладач 

    предмету «Охорона праці»

    Коваш А.В.

 

    Виконавець

    учень групи № 4

    Герман Олександр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернівці, 2010

 

11. ТЕКСТИ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ШВИДКОСТІ ДРУКУ

Надрукуйте наступні тексти згідно із зразком.

 

О Б Е Р І Г

 

Таким же оберегом є мак. Його насіння, освяченим на свято Маковея, обсипають садибу, людей і худобу. Мак вважається добрим лікарським засобом від безсоння, виразки шлунка. Традиційні коржі з маком люблять усі. Проте нині не часто вдається виростити цю корисну рослину, яка здавна була традиційною для українців. Так звана «боротьба з наркоманією» стала причиною майже повного знищення маку на городах і на квітниках. Хоча й каже народна мудрість: сім літ мак не родив, а голоду не було. Мак вплітають у віночки дівчат, вишивають на сорочках та рушниках.

 А от будяки і кропива завжди вважалися сховищем нечистої сили, хоча відомі лікувальні властивості будяка у випадку захворювання печінки, а кропиви – шлунка. Кропиву також використовують як кровоспинний і вітамінний засіб.

 

ЧИМ КОРИСНИЙ СМІХ

 

 У науковій літературі першим описав цілющі властивості сміху філософ Еммануїл Кант. Він відзначав, що «сміх дає відчуття здоров’я й активізує всі життєво важливі процеси. Підсилюється перистальтика кишечника й рухи діафрагми, досягається гармонія душі й тіла».

 Сміхотерапія має цілющий ефект. Діафрагма, що активно працює, м’яко масажує легені й органи черевної порожнини, але тільки за умови, що людина сміється з широко відкритим ротом, із силою видихаючи склад «ха!». При цьому відбувається посилена вентиляція легенів, мозок збагачується киснем, продукуючи гормони радості – ендорфіни й енкефаліни, які мають підбадьорливу, звеселяючу й знеболювальну властивості.

 Хихотіння крізь зуби або з прикритим долонею ротом є не результативним у цьому плані, швидше навпаки – подих збивається з ритму, дихальна система погано вентилюється, й організм страждає від нестачі кисню.

 Стриманий сміх, як і невиплакані сльози, - міна вповільненої дії, закладена у підсвідомості. Вона маже вибухнути в будь-який момент, призводячи до так званих психосоматичних захворювань – гастриту, вегето-судинної дистонії, бронхіальної астми.

 П’яти хвилин щирого сміху досить, аби вивести пацієнта з депресії. Правда, із сеансами сміхотерапії не можна переборщувати. Вчені встановили: людина може реготати без зупинки максимум годину, але після цього вона буквально валиться з ніг від утоми, сміх активно спалює калорії й виснажує енергетичні резерви організму.

 Найбільший оздоровчий ефект має усмішка, що з’являється на губах при спогаді про дитячі витівки.  Також було проведено експеримент, який показав, що від одного погляду на людину, яка щиро сміється, покращується настрій.

 

НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ

 

Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Виплеканою, подарованою нам на віки вічні, щоб берегли, щоб леліяли, щоб розвивали далі.

В народу немає більшого скарбу, як його мова. І коли є загроза хоч що-небудь втратити з того скарбу, нас проймає тривога. Як матір за рідну дитину, як дбайливого господаря за чистий лан. Та­ка тривога має сьогодні під собою підстави. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нит­ка, яка веде з давнини в наші дні.

Слова - це ті ж зерна, що впали в родючу землю, це хліб наш насущний, без якого немислиме саме життя.

Слова - це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти.

Свято української мови — це ствердження життєдайності рідно­го народу, його вільного розвитку, його безсмертя в майбутньому.

Любімо рідну мову, бережімо і плекаймо її, як сестру, як матір, як власних дітей.

ПРО  ПОГАНІ ЗВИЧКИ

 А.М.Купер наводить  близько 30 поганих  звичок, які він помітив у людей,  що головують на нарадах:

 - стукають пальцями або олівцем по столу;

 - підпирають голову рукою;

 - торкаються руками обличчя;

 - покусують олівець, зубочистку або сірник;

 - стукають олівцем по зубах;

 - облизують губи;

 - чухають голову;

 - водять пальцями по столу;

 - пригладжують волосся;

 - пригладжують бороду або вуса;

 - застібають або розстібають ґудзики на піджаку;

 - хмуряться;

 - кусають губи, нігті;

 - жують жувальну гумку;

 - чистять нігті;

 - поправляють окуляри;

 - дивляться крізь окуляри, тримаючи їх у руці;

 - притупують ногою;

 - хрускають пальцями;

 - малюють беззмістовні малюнки на папері під час виступів;

 - нервово складають і рвуть папір;

 - оглядаються довкола;

 - звертаються до присутніх, дивляться повз них;

 - дзенькають ключами або дрібними грішми в кишені;

 - стромляють пальці за жилет або за комір;

 - тримають руки в кишенях;

 - крутять обручку на пальцях;

 - усміхаються так чудернацьки, що учасники не можуть збагнути, чи їм усміхаються, чи з них насміхаються.

 Уважно перегляньте цей перелік ще раз і докладіть зусиль, щоб позбутися тих звичок, які, можливо, ви в себе виявили.

 

ЧОРНОКОРА БЕРЕЗА

 Та якось пощастило: послав його мурза коней стерегти. Тож Іван вибрав у табуні найкращого скакуна й таки втік з неволі.

Довго повертався він додому. Обминав шляхи, щоб татари не перехопили та не повернули назад до мурзи. А як дістався лісу, то теж усе без дорого прошукував. І так довго прошукував, що зовсім заблудився у лісових хащах.

І от одного вечора спинився Іван на спочинок. Викресав вогню, багаття роздмухав. Та непомітно й заснув, прихилившись до дерева. Прокинувся в ранці. Глянув – очам не вірить: зі стовбура дерева,  під яким спав, стирчить топорище сокири! Одразу впізнав Іван місце:  то це тут колись його вичатували татари. Це ж уже рідна хата недалеко!

Тільки дивиться Іван на березу, в яку двадцять п’ять років тому зарубав сокиру, - і не впізнає берези, її кора із білої стала чорною,  як смола. І ті берези, що поруч з нею, теж чорнокорими зробилися.

І зрозумів Іван: це берези почорніли від туги за ним. Бо рідна сторона, як і рідна мати: їй боляче за кожного зі своїх синів, скільки б їх не мала.

І він, увесь забілений літами розлуки, тремтячими пальцями гладив чорну кору й плакав від радості.

І відтоді урочище, яке впізнав Іван, повертаючи з полону, називається Познань. А в довколишніх лісах і досі ні-ні та й зустрінеться чорнокора береза.

Г Л У Х И Й

 Прокинувшись другого ранку, циганка помітила, що проспала всю ніч. Це здивувало її. Вона давно вже забула про сон. Саме сходило сонце, і його веселий промінь глянув у віконце й освітив її обличчя. Водночас у віконці з’явилося щось, що налякало її, це було потворне обличчя Квазімодо. Вона мимоволі знову заплющила очі, але даремно! Навіть крізь рожеві повіки їй ввижалася ця машкара виродка, одноока і ікласта. Не розплющуючи очей, дівчина почула грубий голос, що лагідно звертався до неї:

•              Не лякайтеся, я ваш друг. Прийшов подивитись, як ви спите. Це ж бо не завдає вам шкоди, якщо я прийшов поглянути на вас, коли ви спите? Що вам до того, що я біля вас, коли ваші очі заплющені?  Тепер я піду. Ось я сховався за мур. Ви можете розплющити очі.

І ще жалібнішим. Ніж слова, був їхній тон. Зворушена цим циганка, розплющила очі. У віконечку не було нікого. Вона підступила до нього й побачила бідолашного горбаня, який скорчився в покірній, журливій позі біля стіни. На силу переборюючи відразу вона промовила:

• Підійдіть.

Квазімодо неправильно зрозумів порух її губів і вирішив, що вона проганяє його; він підвівся і, кульгаючи, опустивши голову, повільно рушив геть, не сміючи підвести на дівчину свій сповнений відчаю погляд.

• Підійдіть-но! – вигукнула вона.

Але він йшов далі. Тоді вона вибігла із своєї келії, догнала його й схопила за руку. Відчувши дотик, Квазімодо весь затремтів. Благально глянув єдиним оком на неї і зрозумівши, що вона зупинила його, засяяв від радості та ніжності. Есмеральда хотіла завести його до своєї келії, але він вперто стояв біля порога.

• Ви наказали мені вернутися?

Вона ствердно кивнула головою:

• Так.

Він зрозумів її кивок.

• На жаль!.. – промовив нерішуче. – Річ у тому, що я... глухий.
• Бідний! – вигукнула вона з виразом доброти й співчуття.

Горбань скорботно всміхнувся

- Ви вважаєте, що мені тільки цього й бракувало? Правда? Так, я глухий. Такий уже є. Це жахливо, правда? А ви, ви така чарівна!

Дзвонар вів далі:

•                   Я ніколи так не відчував своєї потворності, як тепер. Порівнюючи себе з вами, я відчуваю жаль до себе, нещасної потвори. Скажіть вам здається, що я звір, правда ж? А ви, ви сонячний промінь, ви крапля роси, ви пісня пташки. Я ж – щось жахливе, і не людина, і не звір. Я грубіший, нікчемні ший і потворніший від каменя під ногами.

Він зайшовся сміхом, і ніщо на світі не могло зрівнятися з тим сміхом, що краяв серце.

 

БІЛОЦВІТТЯ КАШТАНІВ

Весною, коли рясним білоцвіттям каштанів і акацій закипає Київ, вечорами синіми виходжу я на круті й зелені схили Дніпра.

Знайомою стежкою пробираюсь у парк до Аскольдової могили, сідаю на лавці під білим наметом розквітлої акації і слухаю див­ний зачарований гомін землі.

Солодкі пахощі настояних на сонці акацій пливуть у повітрі, злегка паморочать голову і викликають у душі терпкий смуток. У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, не вгаваючи, співають, заливаючись солодким щебетом, солов'ї, і пісні запізнілих молодих веслярів линуть знизу від ріки, котяться над дніпровськими плесами.

Заходить блакитна ніч. Тихими лунами озиваються зелені пар­ки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень, схвильований шепіт, притишені сміхи.

То виходить юність на дніпрові кручі, під місяць і зорі, де бі­лим полум'ям свічок догорають каштани.

Наді мною тихо шумлять акації, стоять, мовби загорнувшись у білі, ніжні прозорі тканини; срібне мереживо заплітає в їхні рясні крони місяць, ласкавий вітер голубить їхні кучері.

УСЕ – В МАТРИЦЮ

 

 Розвиток сучасних технологій у ХХІ столітті – це не тільки швидкісні комп’ютери і глобальні обчислювальні мережі. Масштабні теракти, жертвами яких стали тисячі осіб, змусили світову спільноту замислитися про створення більш досконалої системи захисту паспортів.

 Міжнародна асоціація цивільної авіації ініціювала нові стандарти для паспортів громадян, що перетинають кордони держав. З метою підвищення безпеки паспорт має містити чип, в якому зберігається біометрична інформація про власника.

 Головне завдання, що передбачалося вирішити за допомогою біометрії, - запобігти використанню фальшивих і отриманих незаконним чином паспортів. Найважливіша відмінність біометричного паспорта від звичайного в тім, що крім персональних даних (прізвище, ім’я, місце народження й т.п.) у ньому зберігається інформація про біологічні ознаки власника, наприклад: форма обличчя, відбитки пальців, райдужна оболонка ока тощо.

 Трагічні події 11 вересня 2001 року змусили Конгрес США прийняти рішення, за яким громадяни тих країн, що мають угоди зі США про безвізовий режим (27 країн Азії і Європи), можуть в’їжджати в країну без віз лише за наявності електронного біометричного паспорта. А для жителів інших держав обов’язковою процедурою перед одержанням візи стало зняття відбитків пальців і надання цифрової фотографії.

 У відповідь Велика Британія та країни Шенгенської зони одна за одною почали заявляти про свої біометричні проекти. Нині на біометричні паспорти планують перейти більш як 40 країн світу.

 Таке рішення потребує значних капіталовкладень, тому що біометричний паспорт – це лише мала частина складного ІТ-проекту, що передбачає створення масштабної інфраструктури для документів нового покоління. До неї мають увійти і мережі передавання даних між різними відомствами, і складна система серверів, і устаткування для паспортних столів, і пристрої для сканування на прикордонних контрольно-пропускних пунктах.

 

ХАКЕРИ – ПРОТИ УРЯДУ

 

 Історія паспорта – це історії відкриттів у галузі поліграфії, обробки зображення, фотографії. Влада завжди прагнула зробити паспорти недоступними для шахраїв. Однак і шахраї не сиділи на місці. Надійні чипи у  біометричних паспортах можуть бути зламані, а інформація на них скопійована, заблокована та підроблена. Про це заявив Лукас Грюнвальд, експерт з комп’ютерної безпеки німецької фірми DN-Systems Enterprise Solutions, на міжнародній конференції у Лас-Вегасі. За його словами, спеціальний радіопристрій для зчитування інформації з чипів біометричних паспортів він створив за два тижні, а витрати на його виробництво становили 200 дол. США.

 Однак думки експертів розійшлися. Наприклад, британські колеги Грюнвальда стверджують, що змінити дані в чипах неможливо. Законодавці не повірили. Комітет з науки Палати лордів Великої Британії закликав уряд переглянути технологію виготовлення біометричних паспортів. Тож впровадження нових паспортів в Об’єднаному Королівстві припинено до завершення остаточної перевірки безпеки відомостей, внесених у паспорт. Ця інформація змусила уряди країн – членів Євросоюзу звернутися із клопотанням до Конгресу США про подовження строку введення біометричних паспортів. А доки питання  безпеки не вирішено, поряд із уже виданими біометричними паспортами в цих країнах діють і звичайні документи.

 У нашій країні також порушувалися питання впровадження документів, що посвідчують особу, які міститимуть біометричні дані. Так, Указом Президента України «Про створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб» від 9 грудня 2004 р. № 1461/2004 було визначено принципи подальшого переоформлення паспортів. На продовження цієї теми Кабінет Міністрів затвердив технічний опис і зразок бланка закордонного паспорта. Зокрема, передбачалося, що правий форзац документа міститиме безконтактний мікрочип для додаткової інформації (у тому числі біометричної ідентифікації) про пред’явника паспорта.

 Однак у 2005 році згаданий Указ було скасовано, і біометричні паспорти для наших співгромадян залишились у далекій перспективі. Отже, хвилюватися про їхню надійність українцям поки що не варто. Хоча, з огляду на інтерес до біометричних документів світової спільноти, можливість такого нововведення в Україні залишається реальною.

"ГАРЯЧА ДЕСЯТКА"

 

The Times опублікувала "гарячу десятку" найбільш кричущих помилок, які супроводжують людей, як правило, починаючи зі шкільного дитинства і закінчуючи старістю. Видання спробувало розвіяти популярні міфи, у справедливості яких багато хто впевнений на всі 100%.

1. Ейнштейн отримував погані оцінки в школі
Кільком поколінням дітей грів душу міф про те, що знаменитий фізик, лауреат Нобелівської премії мав проблеми з успішністю в школі. Розважали себе цим і дорослі, діти яких не робили особливих успіхів у школі. Проте, насправді справа йшла зовсім не так: Альберт Ейнштейн дуже добре вчився в школі, особливо це стосувалося природознавства і математики що, втім, і не дивно з його геніальними здібностями.
Як стверджує видання, помилка пояснюється тим, що з часів дитинства фізика систему оцінок в Німеччині реформували, і "четвірки" стали сприйматися як "двійки".

2. Миші люблять сир
В усіх мультфільмах миші сходять з розуму від сиру, є приказка про безкоштовний сир у мишоловці - загалом, більшість людей упевнені, що цей молочний продукт дуже подобається мишам. Проте це не так - мишам більше до смаку солодка їжа, а також арахісове масло і продукти із заліком.

3. Наполеон був коротуном
Поведінка агресивної амбітного людини маленького росту часто пояснюють так званим комплексом Наполеона. У той же час самим невисоким чоловікам дуже подобаються паралелі з імператором Франції. Міф про зріст полководця з'явився після неправильного перекладу, насправді його зріст становив приблизно 170 см - у XVIII-XIX століттях для чоловіка це був середній зріст. Після розвінчання цього міфу Наполеон не потрапляє в ряд найбільш низьких правителів світу, так як виявляється занадто високим для цього списку.

4. Томас Едісон винайшов лампочку
Едісон винайшов безліч прекрасних речей, він був одним із найгеніальніших винахідників всіх часів, але лампочка все ж таки не має до нього ніякого відношення. Електролампочки винайшов англієць Джозеф Суен.

5. Лемінги кидаються з круч, щоб вчинити самогубство
Ця омана ввійшла у розум і пішла гуляти по світу після показу старого діснеївського фільму про життя дикої природи. Насправді це всього лише міф, який не має нічого спільного з реальністю, і ці звірки не чинять групового суїциду.

6. У різних півкулях вода у воронці закручується в різні боки
Як часто діти зачаровано дивляться, як вода йде в зливний отвір, наприклад, у ванні, закручуючись у воронку. Багато дорослих переконані, що в іншій півкулі вода буде крутитися в інший бік, але це, на жаль, не так.

7. Люди пішли від мавп
Теорія Дарвіна це зовсім не підтверджує - вчений лише доводив те, що у приматів у далекому минулому був спільний предок.

8. Вікінги носили рогаті шоломи
Це може засмутити дуже багато людей, але це - суцільна вигадка. Вчені пояснюють цю оману тим, що вікінгів ховали з їх військовими шоломами, у могили також клали роги тварин, призначені для пиття міцних напоїв. Коли були розкопані перші могили вікінгів, деякі археологи припустили, що ці роги знаходилися на шоломах і просто відвалилися.

9. Колумб вважав, що земля була плоскою
Багато британців, як і люди в інших країнах, думають, що Колумб вважав землю плоскою, але тоді незрозуміло, чому він відправився в Індію коловим шляхом.

10. Різні частини мови реагують на різні смаки
У людини дійсно є різні смакові рецептори на язиці, і деякі з них більш чутливі до гіркого чи солодкого, ніж інші. Але вони зовсім не розділені на секції на язику.

 

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА

 

Сьогодні, коли наше оточення вщерть наповнено технікою, земні ракети розвідують космічний океан, декому може здатися, що людина таки розкриває всі таємниці природи. Але виявляєть­ся, що чим глибше людство досліджує світ, тим більше загадок постає перед ними. І однією з таких загадок є те, що й малу дити­ну, й дорослого чоловіка хвилюють рідні пісні і оповідання про смішні витівки тварин, дивовижні пригоди фантастичних бога­тирів, мудрі притчі, філософські роздуми про життя. І що цікаво: на Землі немає народів, котрі б не створили казкового епосу. І при цьому, в багатьох-багатьох країнах казки подібні, вони прослав­ляють добро, правду, красу і працю. Люди, котрі в повсякденному житті нехтують цими цінностями, глухі й до народної мудрості, захованої в казці. Може, це тому, що вони ніколи не чули казок у дитинстві?

Народна творчість, казка завжди надихала і надихає письмен­ників, художників, композиторів, вчених. Скільки шедеврів створили вони завдяки казці!

 

З УСТ НАРОДУ

Скільки з уст народу нашого можна почути легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співаночок, оповідок - трагічних і смутних, веселих і безжурних, - скільки всіх цих багатств мож­на записати по наших українських селах, хуторах! Ані ліку їм, ані віку. Живуть, примножуються, квітнуть. Передається з по­коління в покоління історія народу, його душа, характер, вдача. Який же великий, неосяжний і безсмертний скарб культури наро­ду нашого маємо ми успадкувати! Але чому ж саме тепер наша рідна українська мова, пісня, казка, джерела батьківської землі, її природа не рятують нас багатьох від безпам'ятства, від чадіння душі, від безликості й сірості, від усіх цих та інших бід і проблем, що невидимо облягають нас гірше від радіації? Чому ми самі гань­бимо, плюндруємо, з байдужістю ставимося до пам'яті роду, до святая святих - мови материнської, до рідних рік, озер, лісів, зе­мель, до всіх цих животворно-цілющих джерел?!

Як же тісно переплелося, сплуталося все це і як тяжко розв”зати давно наболілі вузли і дати конкретну, точну відповідь. А треба?

         

ПРЕКРАСНЕ І КОРИСНЕ

 

Закон, за яким віками жили українці, був сформульований Максимом Рильським: «У щастя людського два рівних є крила: троянди і виноград, красиве і корисне». В красі шукали люди роз­раду від тяжкої праці і саму працю підносили до рівня краси.

Побілену, підмазану рудою глиною хату ставили в такому місці, з якого відкривався гарний краєвид. Усередині її прикрашали рушниками, витинанками, розписами, спеціальними тарілками і чашками. Перед вікнами неодмінно висаджували квіти, якими лікувалися, щотижня мили тіло і волосся, прикрашали себе і осе­лю. Доглядала квіти дівчина, затишок у хаті створювала жінка.

У дбайливих господарів найбуденніші речі милували око. Вигад­ливе переплетення тиночків, оздоблені різьбленням комори можна і сьогодні побачити у Музеї народної архітектури та побуту України.

ЗЕЛЕНИЙ ШУМ

 

Ранньої весни, коли запарує сизими димками лісова залежана земля, на заснулих бруньках дерев з'являться ледве помітні сліди зростання. Погода нестійка: сьогодні сонячно і тихо, завтра дме сухий східний вітер.

Росте, наповнюється молоде листя і вже починає злегка тріпотіти, як пташка крильцями. Гущина повніє, виливається на порожні галявки, видолинки, над'яр'я яскраво-зеленими кольо­рами. Налетить вітер, розбудить верхи, покотить по лісу листя­ний шум, перший зелений шум!

Шуміти тепер тобі, кучерявий лісе, ранком і ввечері, в грозу й передгроззя, в темні горобині ночі і на зорі ласкавих світанків, то радісно, то тужливо, то урочисто, то грізно, то такими чарівни­ми голосами й підголосками, що серце болісно завмиратиме від на­солоди, — аж до пізньої осені, поки не опустиш у чисті води Західного Бугу всі до одного жовті, зів'ялі листочки.

СКАРБНИЦЯ НАРОДНОГО ДОСВІДУ

 

Неоціненною скарбницею досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його живе слово - прислів'я та приказки, які прийшли до нас із сивої давнини.

Вражає сила мудрості, поетичної краси, високої моралі прислів'їв та приказок, що свідчить про гострий розум народу, йо­го етичні й естетичні почуття, багатий духовний світ. їх культур­на і художня цінність надзвичайно висока.

Тут кристалічно відкладається національна історія народу, суспільний лад, побут, звичаї та світосприйняття.

Вони стали кодексом неписаних законів моралі й поведінки, їхня крилата мудрість передає широку картину радості й страж­дань, сміху й сліз, любові й ненависті, віри й безвір'я, правди й кривди,добра і зла.

ПОБРАТИМСТВО У ЗАПОРОЖЦІВ

 

Побратимство у запорожців перебувало у великій шані. На­родні оповідання зберегли нам багато випадків про те, коли козак, відшукавши свого побратима в неволі й не маючи коштів, щоб йо­го викупити, віддавався сам на каторгу, аби турок випустив його побратима на волю.

На знак побратимства запорожці мінялися хрестами з тіла, а далі в них усе було спільне: вони дарували одне одному коней, зброю та інші речі. В походах побратими, бувало, не з'їдять один без одного шматка хліба; в боях же вони билися поруч і рятували один одного від смерті або захищали своїм тілом. Побратимство надавало запорожцям великої сили. Воно було однією з таємних причин їхньої непереможності й того, що ворог рідко захоплював січовика в бранці.

 

РУШНИКИ

 

Рушники нагадують народні українські пісні - тужливі, щи­росердні. Споконвіку співає в них жіноча душа, вплітає узори, мов у живий вінок, радість і горе, свої заповітні думки, своє відчуття прекрасного. Здавна невіддільні від заручин і весіль, від гостинного столу, від скорботи за тими, хто покинув цей світ, від усіх великих подій людського життя. Рушники — це своєрідний літопис народу. Пам'ятаєте слова пісні: «Я візьму той рушник — розстелю наче долю». У кожній вишивці звучить ме­лодія: то урочиста, святкова, то весняна, лірична, то задумлива, смутна.

І як прекрасно, коли люди сприймають почуття, втілені у ви­шивці. Слава талановитим рукам, які збагачують красою наше життя! Адже щастя неможливе без розуміння краси. І завдання майстра — відкривати її людям.

 

КИЇВ ЗА КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Український князь Ярослав Мудрий, що княжив по Володи­мирі, дуже дбав про свою столицю Київ.

Було це вже велике місто, що мало більше як сто тисяч меш­канців. З усіх сторін з'їздилися до Києва свої й чужі люди: чи то купити, чи продати щось, чи за іншою своєю власною або держав­ною справою, чи до суду, чи до уряду.

Давній город, що стояв на горі, не міг уже помістити під час не­безпеки усіх його мешканців. Ярослав розширив його втроє й на­ново укріпив. Довкола йшли високі вали, збудовані з каміння і землі, з дерев'яними і мурованими вежами, з глибоким ровом, що через нього вели мости. До міста можна було увійти з трьох сторін через укріплені ворота.

Найславнішими були Золоті Ворота з південного заходу, збудо­вані з каміння та цегли і покриті золотою бляхою.

Серед валів, побіч Десятинної церкви, Ярослав поставив нову княжу палату і різні церкви. Найбільшу славу мала велика церк­ва Святої Софії, або Божої Мудрості, з десятьма банями, прикра­шеними різьбою гарними образами і малюнками.

По чужих землях розійшлася слава про золотоверхий Київ.

За далекими морями, за Карпатськими горами та темними ліса­ми, далеко від нашого краю ширилася слава про нашу столицю.

У К Р А Ї Н А

 

Хто бував в Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною... весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Стіль­ки тоді щебече - і злічити, здається, не можна. Одного разу, у до­розі, довелося мені заночувати на селі у маленькій такій хатці у вишневім садочку. Приїхали ми пізно ввечері і зараз спати по­лягали. На селі хутенько, як сонечко закотить, помовкли голоси і рух усякий помер.

Усе округи дуже тихо було: чутно тільки — шорошать листя під віконечком та десь недалечко хтось потихесеньку дитину колише і співає — і очі стулялися і вже почало марити, коли під віконеч­ком соловейко у вишнях свиснув, трохи оддалік другий, третій, і вже не знаю, скільки їх почало посвистувать, наче вони перегу­кувались. Перегукувались, перегукувались та потім як усі разом укупі защебетали, усе поглушили, весь сон одігнали, усю дрему й мару.

 

ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ РІК

 

Українські ріки мають такі чотири особливості.

Перша - неоднакова висота берегів. Коли плисти Дніпром униз на південь, то праворуч берег високий, крутий, а лівий берег -низький. Високі праві береги мають також Дон, Донець та інші ріки, що пливуть на південь.

Друга особливість — це глибокі, вузькі й стрімкі розколини — долини рік.

Третя особливість — пороги. Це скелі, що виступають з води на всю ширину ріки. Найбільші пороги були на Дніпрі.

Четверта особливість - лимани. Лимани - це затоплені долини рік у місці, де вони входять у приморську смугу. Найбільший з усіх — Дніпро-Бузький лиман.

Лимани - це особливість тільки українських чорноморських рік, ніде інде лиманів немає.

 

ЛІСОВА ПІСНЯ

 

Згадки про рідний край переносили Лесю в ті далекі часи, коли вона, ще малою, разом із матір'ю, братом та сестрою Ольгою відвідувала волинські села. Давно це було, а ось тепер живими картинами стоять перед очима ті чудові місячні ночі, коли вона, зачарована поліськими легендами, крадькома бігала до лісу з на­дією зустріти справжню Мавку.

В середині літа волинські спогади цілком заволоділи уявою по­етеси. Часто-густо невидимі крила підхоплювали Лесю і перено­сили в дивовижний казковий світ дитинства. Як тільки лишиться на самоті, вони виходять з лісових хащ, з глибини прозорої води, з лугових туманів, тихо наближаються, оточують півколом і див­ляться їй в очі чи то з жалем, чи з докором.

Дядько Лев помер, і вся лісова, водяна, польова сила, з якою він колись знайомив Лесю, тепер прийшла до неї, щоб вона увіковічила її, дала безсмертя.

Отож, треба писати. І вона писала. Писала, втративши відчут­тя реального світу, не писала, а горіла в екстазі творчості. Так на­родився безсмертний твір «Лісова пісня», що викликав подив і здивування сучасників.

Навряд чи де в іншому творі поетеса досягла такої майстерності і краси вірша, як у «Лісовій пісні». Тут вірш як чудова мережка, заткана зірками на срібній основі.  Напрочуд різноманітний,

мінливий, як у казці, і в повній гармонії з характером дійових осіб та їх настроями: білий вірш переливається то непомітно, то рапто­во у римований, один розмір переходить у другий. Якби ця річ з'явилася в країні вільній, вона принесла б письменниці ще за її життя всесвітню славу. Велику віршовану драму-феєрію на три дії написано за десять днів! За такий короткий час наша література здобула неоціненний скарб.

НАША ЛЕСЯ

 

Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім'я їй — Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби

крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, об­раз ніжний і чистий. Майже ніколи - веселий, частіше - в задумі чи смутку. Долинув звідти в крихких уламках навіть живий голос її, випадково збережений у пробному записі фонографа.

Більш як двісті років тому народилась вона в сім'ї Косачів, щоб стати для світу Лесею Українкою. Своєю винятковістю і своєю звичайністю - усім вона дорога для нас. Ведучи «тридцятилітню війну» з нападками хвороби, вона не мала якогось захисту проти болю, і можна зрозуміти, як жадалося їй звичайного людського щастя, якщо, прикуту хворобою до ліжка, так радувала її навіть яблунева пелюстка, занесена весняним вітром у вікно.

А звідки ж отой дух непоборний, що в найтяжчих випробуван­нях долі не дав розчавити себе? Звідки ота сила, що піднесла цю слабосилу дівчину над своїм часом, над своєю похмурою епохою?

Звертаючись до образу Лесі Українки, до цього феномена людської стійкості, бачимо, якою силою може ставати людині ви­сокість помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до слова народу.

 

МАРКО ВОВЧОК

 

Була вона якось особливо гарна? Ні, зовсім ні. її не вважали красунею. Просте кругле обличчя, блідуватий колір. Струнка по­стать була непогана, гарні русяві коси, які закладала віночком на голові, очі великі, ясні, чесні, блакитно-сірі. Очі дивились прямо, в них світився розум, природжений гумор, якого побоювались. Уся вона - молода двадцятичотирьохрічна письменниця — була без прикрас, без манірності, без умовностей етикету, не розв'язна і не замкнена. Така як є. Серед жінок частіше мовчала. Жінки ро­зуміли: не тому, що нічого їй казати - просто не цікаві були їй жіночі балачки. Серед чоловіків - письменників і художників була дотепна, жвава, без кокетування і без спеціального бажання подобатись. Вона чарувала всіх жіночою грацією. І навіть найсуворіші судді не могли не віддати належного її смаку, з яким вона одягалася. Скромно і елегантно. Марко Вовчок була окрасою ук­раїнського гуртка в Петербурзі.

 

ЛЕТЯТЬ ПТАХИ

 

Весною завжди наступає час великого пташиного перельоту. Тоді зачаровані діти так і водять очима в небі, дослухаються до весняного леготу. Дивляться у високість і дорослі. Вночі крізь віконне скло проб'ється втомлений гусиний зойк чи клекіт леле­ки — і враз схоплюються діди і бабусі, хутенько виходять на подвір'я, будять онуків, щоб і ті почули, як вишумлюють крила­ми десь низько. А тих перелітних птахів - не видно. Вони не ви­димі. І тільки чути, як лопотять їхні крила та як втомлено диха­ють, видаючи раз повз раз радісний вигук. Птахи відчувають, що внизу рідна земля, і по духу впізнають знайомі оселі, де сплять мирним сном люди. І тому вони так тихо і обережно озиваються в небі, аби не розбудити натруджених землян.

 

КРАСА ПРОСТОРУ

 

Перед нами лежали поля, поверхня яких схожа на море, ледь стривожене хвилями. Немов зелені острівці, стояли ліси. Долина за долиною, підвищення за підвищенням, хвиля за хвилею, ліс за лісом - усе це простяглося в далину, мов зачароване дно чудового морського царства, а простір, тремтливе марево над полями, як прозора глибина вод, осяяних сонцем. Ми бачили, як простір на­кладає десятки відтінків на ниви й луги, горби й переліски, на се­ла, що розкинулися в долинах і ніби дрімали під ласкавим осіннім сонцем, ип темно-зелені вишневі сади, на застиглі в обрамленні полених верб сині ставки. Ми милувалися найтоншими перелива­ми кольорів - від світло-зеленого до темно-фіолетового, від ніжно-блакитного до густо-синього.

 

ЩО ДЯТЕЛ ВЗИМКУ ЇСТЬ

 

Живе в нас у лісі пташка. Сама чорна з пробілинками, а на поти­лиці в неї пірця яскраві, червоні. Називається ця пташка - дятел.

Влітку дятел цілий день у лісі літає, шукає, що поїсти. Сяде на дерево, та не на гілку, як інші пташки, а на стовбур, і біжить вго­ру по ньому, неначе по драбинці. Біжить, а сам дзьобом по дереві вистукує: тук-тук, тук-тук.

А прийшла зима, стало холодно. Далеко поховалися всі комаш­ки. Що ж дятел взимку їсть? Ось глянь: на снігу під деревом бага­то-багато соснових шишок лежить. А що це за дерево? Це дуб, а не сосна. Чому ж під ним соснові шишки?

 

ПЕРЛИНА СВІТОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

 

Софія Київська - перлина світової архітектури.

Збудована в XI столітті за ініціативою Ярослава мудрого як го­ловний храм Київської Русі, вона була не тільки культовим, а й громадським, освітнім центром. Тут відбувалися урочисті це­ремонії посадження князів на київський престол, прийоми іно­земних послів. На площі біля собору збиралося київське віче.

Всередині собор був оздоблений чудовими фресками і дивовиж­ною мозаїкою. Фрески Софійського собору цікаві і різноманітні за своїм змістом. Більшість з них, величних, монументально-казко­вих, присвячена релігійній тематиці. Але є й такі, що зображають свята, ігри та інші розваги і навіть сцени полювання.

Крім фресок, на стінах собору багато чудових мозаїчних зобра­жень. Вони виконувалися зі шматочків різнокольорового скла.

Мозаїка Софійського собору і сьогодні вражає довершеністю композиційного вирішення, свіжістю і яскравістю барв. І сьо­годні, майже через тисячу років, собор викликає захоплення майстерністю стародавніх зодчих, довершеністю ліній та форм.

 

НАШІ БЕРЕГИНІ

 

Здавна в нашого народу, як і в багатьох інших, образ жінки символізував охоронницю родинного вогнища, продовжувачку роду, оберігачку звичаїв і традицій. Якщо, скажімо, в язичників згасало в оселі вогнище, то неодмінно мало наступити лихо. Во­гонь, як символ життя, вважався найбільшою святістю, і охоро­няти його доручали тільки жінці - господині. Отже, жінка була своєрідною берегинею добра і щастя.

Історія донесла чимало жіночих імен, які по праву можемо на­звати українськими берегинями: дочка Ярослава Мудрого Анна, що княжила у французькому королівстві, або його ж внучка Євпраксія, котра написала медичний трактат про траволікуван­ня; героїчна полонянка Настя Лісовська, по-народному Роксолана, що визволяла з турецької неволі козаків і жінок; славетна піснярка Маруся Чурай; нескорена засвічувачка досвітніх вогнів Леся Українка... Так, наша історія може пишатися когортою сла­ветних жінок. Скажімо, у XVII столітті рівень народної освіти в Україні був одним з найвищих в Європі. В той час, коли все до­росле чоловіче населення воювало проти чужинських полчищ, жінки не тільки обробляли землю, а й виховували дітей, давали їм належну освіту й готували вірних захисників свого краю.

Традиційно в Україні жінка посідала вагоме місце в суспільстві.

 

СОНЯЧНА ЯГОДА

 

Найстаріша ягідна культура - виноград. На Близькому Сході і в Стародавній Греції вона вважалася священною. Чимало антич­них міфів присвячено покровителю рослинних сил природи, богу виноградарства Діонісу, який нібито обійшов усі землі, даруючи людям живильну лозу. Його на стародавніх статуях зображували струнким юнаком, увінчаним вінком з виноградної лози, з чашею і гроном сонячних ягід у руках.

Здавна культивується виноград і в Україні. Як свідчать літопи­си, першими спробували закласти виноградники в Києві монахи Києво-Печерської лаври. Було це ще в одинадцятому столітті.

Чим же приваблюють людей сонячні ягоди, в яких ніби поєдна­лись енергія всемогутнього світила й життєдайні соки землі? Пе­редусім своїми цінними харчовими і лікувальними властивостями. Виноград містить легкозасвоювані цукор, кислоти і мінеральні речовини, з яких особливо слід виділити глюкозу... Крім того, з нього одержують такі висококалорійні продукти,  як ізюм і кишмиш. Ягоди поліпшують обмін речовин, вони корисні при виснаженні організму, а також при серцево-судинних захворю­ваннях, недокрів'ї, хворобах печінки.

 

УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ

Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажан­ня бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?

Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, без­межною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викли­кає в душі людській найскладніші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості...

Який трудівник не почував легкості і бадьорості від її за­спокійливого ритму? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх? Яка дівоча весна не при­носила кохання на її крилах?

Українська пісня - це геніальна поетична біографія українсь­кого народу... Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев, за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мо­ви» на виковування у боротьбі свободи, права на повноцінне жит­тя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей.

 

КОБЗАРІ

За козацьких часів до лірників і бандуристів ставилися з глибо­кою пошаною. їх не мали за жебраків. Це було таке ж ремесло, як і всяке інше, і кобзарі об'єднувалися в один кобзарський гурт.

Були в них свої сходки, свої старшини, сотники та десятники, була своя таємна мова. Кожен, хто бажав стати кобзарем, мусив шість років вчитися грати на кобзі та лірі, а головне, вивчити всі думи, псалми, співи та приказки, то журно-серйозні, то сатиричні й веселі. Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події.

Більшість кобзарів завжди мандрували, але тричі на рік перед своїми святами збиралися вони в умовленому місці, справляли там свої канони, радилися в справах та обирали старшину.

 

ЧЕРЕШНЯ

Навесні, коли черешні вкриваються білим цвітом і повітря на­поєне незвичайним ароматом, здається, наче погосподарював у садку справжній чарівник.

Та от відквітували дерева, зронили свій білий цвіт, і незабаром вже радують усіх, особливо дітвору, смачними яскраво-червони­ми, жовтими плодами.

Черешня, як і яблуня, і груша, полюбилася нашим предкам з давніх-давен. Вони культивували її десь уже з десятого століття.

Ягоди черешні достигають швидше за плоди сливи, вишні, аб­рикоса та інші. Вже у травні вони з'являються на вітах дерев: ро­жеві, жовті і навіть білі, червоні. Останні дуже схожі на вишні. І схожість ця не випадкова. Адже вони родичі. Черешня — один із 150 видів вишні. Недарма у багатьох країнах її називають солод­кою вишнею.

ВОНИ БУДИЛИ НАРОД

 

У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків, як і не можуть зламати їх кай­дани можновладців чи оббрехати діячі псевдонауки. То таких ве­летнів української національної культури, політичної думки ос­танніх двох століть безперечно належать Тарас Шевченко, Іван Франко та Михайло Грушевський. Саме з їхніми іменами, їхньою творчою спадщиною пов'язані ідеї відродження української культури, науки, громадської думки, відродження історичної свідомості та національної гідності народу. Всі вони належали до революційного крила української інтелігенції, яка ніколи не об­межувала поле своєї діяльності суто національними проблемами, а поряд з усвідомленням необхідності боротьби за національне визволення прагнула домогтися й визволення соціального.

Саме ці великі постаті українського народу били на сполох з приводу майже цілковитої русифікації на Сході, полонізації або онімечення на Заході, особливо в міських та інтелігентних про­шарках населення. Вийшовши з народних надр, вони кликали інтелектуальні сили нації йти в народ і там шукати джерела на­снаги для боротьби за національне відродження.

Саме їхній приклад, їхня самопожертва і непримиренна по­зиція революційних демократів будили свідомість народу, клика­ли його до боротьби за державність.

 

ПАТРІАРХ ЛІСУ

 

В Україні немає дерева, яке б переважало дуб довговічністю і стійкістю проти різних негод. В античному світі люди вважали, що боги створили його першим серед деревних порід, і вік велетня дорівнює вікові всесвіту.

У нас донині збереглися дуби-довгожителі, які пам'ятають Київську Русь, її князів, навалу монголо-татар. Зелені гіганти ба­чили під своїми крислатими кронами козацьких гетьманів, на­родних месників, кобзарів, поетів, письменників, художників. Кожне з цих дерев — жива книга, легенда.

Чимало дубів в Україні має назву Шевченкових. Один з них ви­сочить на Михайловій горі біля Прохорівки на Черкащині. Тут Тарас Григорович гостював у свого побратима, засновника і пер­шого ректора Київського університету Михайла Максимовича, любив відпочивати під шатром велетня. У Суразькому лісництві на Тернопільщині ростуть три багатовікових дуби Тараса Шевчен­ка. Поет бував в цих місцях у 1846 році. В парку села Будище на Черкащині, де він служив козачком у пана Енгельгарда, також є 800-річний дуб. В його дуплі малий Тарас ховав свої малюнки.

 

 

МОЛИТВА ДО МОВИ

 

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любист­ку, м'яти, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого й тримала народ на небесному олімпі воле­любності, слави й гордого духу.

Мово! Велична молитва у своїй нероздільній Трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого Храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби.

Мово наша! Дзвонкова криниця на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б'ють від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому і ласкава така.

Стою перед тобою на колінах і благаю за всіх: повернися до на­шої хати, звідки тебе було вигнано, повернися до рідного краю.

Прости! Воскресни! Возродися! Забуяй вічним і віщим Словом від лісів — до моря, від гір - до степів! Освіти наші душі і землю! Україну возвелич навіки!

 

 

М А Л Ь В И

 

Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем мальви. Ніхто не знає, коли й хто посадив їх. До пишного розмаїття мальв на селі усі давно звикли. Щороку ранньою весною з-під землі з'являлося зелене пагіння, за кілька ночей воно виростало вище призьби, привітно заглядало у вікна. На високих стеблах в'язалися десят­ки бутонів, які в кінці весни зацвітали червоними, світло-рожеви­ми і темно-пурпуровими квітами. Здавалося, то й не квіти, а якийсь чарівник розвішав на пружних високих пагіннях мали­нові, оранжеві, сріблясті дзвоники. Тихими вечорами, коли спа­дала літня спека, мальви стояли урочисті серед золотого над­вечір'я, тихо граючи чарівну пісню на своїх чутливих трубках.

І стоять оселі у прекрасному живому вінку, в центрі пелюстко­вого багаття. Ніякі казкові, кришталеві палаци не можуть зрівня­тися з чарівним видовищем простої селянської хати серед буйноти барвистих мальв. Дівчата люблять вогнисті рожі, бо й самі нагаду­ють чимось ці квіти.

 

ФАРБИ НАШИХ ПРЕДКІВ

 

Сьогодні практично усі фарби штучні, хімічного походження. А колись люди усе необхідне для одержання яскравих різноко­льорових тканин, фарб для ікон, розписів храмів та хат, забарв­лення ниток для вишивання сорочок, рушників брали у природи. Шукали і знаходили все необхідне в лісі, в полі.

Жовту фарбу одержували з черемхового листя, а також з лист­ків берези, осики, чорної смородини. Усе залежало від того, який був потрібний відтінок.

Вишневий колір давала кора верби або берези з додаванням по­пелу. Соковиту коричневу фарбу одержували, виварюючи дубову або вільхову кору, яку збирали навесні. Квіти волошок дарували людям блакитний, м'ята й вероніка - зелений, чорниці - червоний.

Неодмінна умова виготовлення: використовували не свіжі квіти чи трави, а висушені.

Важкою, довгою й копіткою роботою було виготовлення чорни­ла. Зате зберігалося все написане дуже довго. Літописи, книги тисячолітньої давності й сьогодні читаються. Для цього брали ду­бову кору, довго настоювали її, квасили, потім варили, доливали соки ягід і рослин, ще й вишневу смолу, на додачу кидали у роз­чин залізячки. Через місяць-другий чорнило готове.

 

БАТЬКІВСЬКА ХАТА

 

Рідна хато моя! Давно я пішов від твого батьківського порогу. Та де б я не був, під якими високими дахами не жив, ніколи не за­буду твоєї стріхи, твоєї чистої стелі. Бо хіба може порядний син забути свою матір, хіба можна забути свою колиску, свій дім.

Птахи й ті повертаються з-за далеких морів до своїх гнізд. Сотні віків щовесни вони летять у рідні краї. їх кличе голос жит­тя. Там десь, за тисячі верст, на них чекають нехай напівзруйновані, нехай спустошені, але рідні гнізда, а ми ж таки люди! То чо­му ж маємо забувати про гнізда свої?

Будь благословенна, хато моя! Проста, дерев'яна, на дубових стовпах і підвалинах, побілена крейдою, з солом'яною покрівлею та закіптявілим димарем!

Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую тобі. Що навчила ти цінувати хліб і сіль, піднімати з підлоги впалу крихту. Ти привчила мене змалку поважати старих, шанувати батька й ма­тір, бути терплячим, чесним і роботящим.

 

ПРО МАМУ

 

Одного разу Бог вирішив створити…маму.
Шість днів та ночей він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
— Ти стільки часу витрачаєш на неї!
— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо запитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти? ”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.
— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.
— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
— Вміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
— Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.

Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?…
Щастя мами проростає здебільшого з малих речей. Спілкування з дітьми, вияв уваги чоловіка, добре слово визнання, усмішка, похвала, маленькі даруночки любові — це ті дрібнички, що творять щасливі незабутні хвилини, яких наші мами, наші сім’ї потребують. Вони зміцнюють наших мам, роблять їх сильнішими і витривалішими, вони додають сенсу життю.
—  Я люблю тебе, я потребую тебе. — Скажіть ці слова вчасно, не відкладайте на завтра чи на святковий день. Не думайте, що ваша мама про це вже знає. Чи тобі би надокучило чути такі слова: “Я тебе люблю…”?

 

ЛІСОВА ПІСНЯ

 

Згадки про рідний край переносили Лесю в ті далекі часи, коли вона, ще малою, разом із матір'ю, братом та сестрою Ольгою відвідувала волинські села. Давно це було, а ось тепер живими картинами стоять перед очима ті чудові місячні ночі, коли вона, зачарована поліськими легендами, крадькома бігала до лісу з на­дією зустріти справжню Мавку.

В середині літа волинські спогади цілком заволоділи уявою по­етеси. Часто-густо невидимі крила підхоплювали Лесю і перено­сили в дивовижний казковий світ дитинства. Як тільки лишиться на самоті, вони виходять з лісових хащ, з глибини прозорої води, з лугових туманів, тихо наближаються, оточують півколом і див­ляться їй в очі чи то з жалем, чи з докором.

Дядько Лев помер, і вся лісова, водяна, польова сила, з якою він колись знайомив Лесю, тепер прийшла до неї, щоб вона увіковічила її, дала безсмертя.

Отож, треба писати. І вона писала. Писала, втративши відчут­тя реального світу, не писала, а горіла в екстазі творчості. Так на­родився безсмертний твір «Лісова пісня», що викликав подив і здивування сучасників.

Навряд чи де в іншому творі поетеса досягла такої майстерності і краси вірша, як у «Лісовій пісні». Тут вірш як чудова мережка, заткана зірками на срібній основі.  Напрочуд різноманітний,

мінливий, як у казці, і в повній гармонії з характером дійових осіб та їх настроями: білий вірш переливається то непомітно, то рапто­во у римований, один розмір переходить у другий. Якби ця річ з'явилася в країні вільній, вона принесла б письменниці ще за її життя всесвітню славу. Велику віршовану драму-феєрію на три дії написано за десять днів! За такий короткий час наша література здобула неоціненний скарб.

Д Р У Ж Б А

 

 Друзі – ті, хто нам подобається, ті, хто є нашими постійними супутниками в повсякденних справах; в широкому розумінні це далекі й близькі друзі.

 Взаємна прив’язаність означає, що люди просто подобаються один одному. Друзям просто подобається бути разом, без будь-якої іншої мети.

 Взаємна повага – визнання в іншій людині внутрішньої гідності й послідовності дій. Повага до друзів пов’язана з повагою до себе. Людині легше оцінювати друзів, не виявляти ревнощів у ставленні до них, не вважати друзів своєю власністю.

 Знайомі – не друзі, це люди, із якими особа має обмежені точки дотику, на кого не витрачає багато сил і часу.

 Далекі друзі – це ті, із якими в минулому пов’язували серйозні  дружні стосунки, але з якими більше немає регулярного спілкування.

 Близькі або кращі друзі – це ті, з ким ми ділимося своїми надіями й мріями.

 Вибачення – розуміння, що була завдана образа й висловлення ображеному свого жалю з цього приводу.

 Емпатія – розуміння серця іншої людини, особливо його болю.

 Вдосконалення дій, протилежної проступку – відшкодування збитків і виправлення помилки шляхом здійснення дії, протилежної проступку. Воно завжди вимагає жертви і повинно біти рівнозначним проступку.

 Прощення – це рішення відмовитись від задоволення помсти або гніву заради  блага іншого, а також заради себе і всіх інших, хто цінує цю дружбу. Одержання прощення не лише надає тому, хто образив, свободу відновити дружбу, але і позбавляє ображеного від руйнівних наслідків образи.

 Доброта – це дії, які підтверджують, що інша людина неповторна й хороша. У цьому виявляється наш добрий намір бути поруч із другом, турбуючись про його благо. Добрий створює довіру як основу підтримки й стимулу до розвитку; початкова стадія дружби.

 Підтримка – віра в талант людини, силу й здатність вирішувати проблеми, що постають на її шляху; друга стадія дружби.

 Виклик – надавати підтримку, але в той же час обережно підштовхувати друга до використання його сил і досвіду для подолання обмежень, досягнення кращих результатів; вища стаді дружби.

ОКСИДИ СУЛЬФУРУ

 

 Оксид сульфуру (ІV) SO₂ – це безбарвний важкий газ, з різким запахом, що викликає кашель. Негорючий. Дуже легко розчиняється у воді. Поряд з “фізичним” розчиненням одночасно відбувається хімічна взаємодія невеликої частини молекул оксиду сульфуру (ІV) SO₂ з водою, внаслідок чого утворюється сульфітна кислота:

 

SO₂ + H₂O = H₂SO₃

 

 Cульфітка кислота H₂SO₃ – дуже нетривка сполука. Існує тільки у водних розчинах. За спроб виділити її розкладається на оксид сульфуру (ІV)  і воду. Легко поглинає з повітря кисень і повільно окислюється у сульфатну кислоту:

 

2H₂SO₃ + O₂ = 2H₂SO₄

 

 Сульфітна кислота H₂SO₃ двохосновна. Належить до кислот середньої сили. У водному розчині дисоціює ступінчасто, в основному за першим ступенем.

 За другим ступенем дисоціація відбувається незначною мірою.

 

 

Надрукуйте англійсько-російські вирази

 

1. Уточнение и подтверждение (Checking and conforming)

Согласны ли вы с этим? – Do you agree with that?

Отражает ли это, то о чем мы говорили? – Does that reflect what we said?

Достаточно ли точно я подвел итоги? – Is that an accurate summary?

Все ли я упомянул? – Have I covered everything?

Хотите ли Вы добавить еще что-либо? – Is there anything else you’d like to add?

 

2. Последующие действия (Action points for the future)

Мы рассмотрим этот вопрос еще раз через шесть месяцев. – We’ll  review this again in six months.

Мы составим письменное предложение. - We’ll put together a written proposal.

Мы составим окончательный договор. – We will draw up final contract.

Пожалуйста, при необходимости обращайтесь к нам в любое время. – Please, feel free to contact us any time you need.

 

3.  Договоренность о следующей встрече  (Agreement about the next meeting)

Мы назначим еще одну встречу, если это будет необходимо. - We’ll set up another metting if necessary.

Предлагаю собраться в это же время на следующей неделе. – I suggest we meet at the same time next week.

Например, в 16.00? Вас это устроит? – Should we say 4 p.m.? Does that suit you?

Давайте встретимся еще раз после того, как все обдумаем. – Lets meet again once we’ve had some time to think.