Методичні рекомендації щодо проведення тренінгових занять

Міністерство освіти і науки України

ДНЗ «Вишнівецький професійний ліцей»

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо  використання інноваційних форм роботи з педагогічними працівниками

 

 

 

 

 

                                                                Розробила методист

                                                                  ДНЗ «Вишнівецький ПЛ»

                                                     Шушкевич Л.С.

 

 

 

                               Вишнівець 2017

 

                       "Найкраща порада, яку можна дати, якщо ви хочете          

                        спонукати кого-небудь до активної дії, розбудіть в ньому   

                        яке-небудь бажання. Хто здатний це зробити - за того весь світ"

                                                                                                (Гаррі Оверстрит)

 

      Одним із завдань методичної роботи сьогодення є активізація творчих здібностей учителів. Адже творчість, креативність лежать в основі професії педагога. До постійного  розвитку  вчителя спонукає й сьогоднішній  учень — розвинена й нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника. Отже, наразі необхідно формувати тип учителя-новатора, справжнього фахівця.   Успіх педагогічної діяльності сьогодні визначається не тільки й не стільки ступенем професійної підготовки вчителя, рівнем знань, скільки бажанням і можливостями поглиблювати теоретичні знання та відшліфовувати практичні вміння, тобто постійно підвищувати рівень професійної компетентності, формувати педагогічну позицію.

    Успіх навчально-виховного процесу залежить від того, чи може сучасний вчитель відійти від стереотипів минулих часів, від певних шаблонів.

     Дійсність вимагає позбутися звичних установок, шукати нові форми спілкування як з учнями, як і з їхніми  родинами, так із вчителями. Тож як виплекати  нову модель сучасного вчитель? Які інноваційні форми та методи для цього повинен використати методист?

Рекомендую звернути увагу  та використати у роботі  з вчителями  такі нетрадиційні форми методичної роботи (колективні, індивідуальні, групові):

За методикою КОЛЕКТИВНОЇ ТВОРЧОСТІ —

 ярмарки педагогічної творчості,

фестивалі педагогічних ідей і знахідок,

 панорами методичних ідей,

педагогічні розсипи,

клуби творчих педагогів,

методичні турніри і вернісажі,

творчі портрети і лабораторії,

 школи педагогічної майстерності.

2. Форми, які ненав'язливо спрямовують педагогів на АКТИВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ —

це ділові ігри / педагогічні консиліуми,

 посиденьки,

 методичні ринги,

 методичні аукціони,

методичні тренінги,

мультимедійні презентації з обговоренням тощо.

3. Форми, які посилюють НАУКОВУ СПРЯМОВАНІСТЬ роботи —

 проблемні семінари,

творчі групи,

творчі наукові дискусії,

навчальні семінари з методикою педагогічних досліджень, 

авторські школи майстерності,

педагогічні колективні справи,

педагогічний турнір з актуальної наукової теми,

творчі лабораторії.

4. Форми, що посилюють ПРАКТИЧНУ СПРЯМОВАНІСТЬ роботи—

консультації-практикуми,

 навчальні семінари,

школи педагога-початківця.

5. Форми, які поєднують ТРАДИЦІЙНУ РОБОТУ З ДОЗВІЛЛЯМ —

педагогічні посиденьки,

вечорниці,

урок-панорама,

презентації педагогічної новинки,

педагогічний портрет творчого колективу тощо.

 

 

Методичний фестиваль («педагогічна олімпіада») — багатопланова разова форма методичної роботи з великою аудиторією педагогів та методистів, що передбачає пропаганду перспективного педагогічного досвіду, обмін досвідом роботи з упровадження нових педагогічних знахідок. На фестивалі ознайомлюються з кращими зразками педагогічного досвіду, нестандартними формами проведення занять та іншими формами навчально-виховної роботи, які виходять за межі традицій.

 Методичний міст — найактивніша форма методичної роботи, яка проводиться для розвитку практичних навичок з проблем навчання й виховання .Для участі в ній залучають педагогів різних закладів, керівників методичних об’єднань, батьків, вихованців. Роль ведучого виконує методист. Методичний міст — різновид дискусії, яка відрізняється складом учасників;

Творчий звіт педагога — форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду передового педагогічного досвіду, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань нових технологій організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти;

Передовий досвід — навчально-виховна чи організаційно-педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні результати в розв'язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових систем навчання або завдяки інтеграції вже відомих форм, методів, прийомів і засобів організації навчально-виховного процесу. Упровадження передового педагогічного досвіду — упорядкована система діяльності методичних центрів, об'єднань тощо, яка передбачає попереднє навчання методики роботи даного конкретного педагога- майстра, учителя-новатора на спеціальних семінарах-практикумах, у школах передового педагогічного досвіду.

Методичний ринг - форма роботи з педагогічними працівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку перспективного педагогічного досвіду або пошук нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем освіти. Методичний ринг сприяє вдосконаленню знань педагогів, виявляє їхню ерудицію. Його проводять у разі виникнення суперечностей, альтернативних точок зору, діаметрально протилежних думок. Його підготовка й проведення складаються з кількох етапів:

1. перший етап — готуються групи опонентів, кожна з яких має групу підтримки;
2. другий етап — вибір методичної проблеми, ви- значення завдання методичного рингу;
3.  третій етап — захист методичної ідеї. Паузи заповнюють ігровими завданнями, педагогічними ситуаціями;
4.  четвертий етап — підбиття підсумків,

журі оцінює рівень захисту певної думки, підготовку опонентів.

Методичний аукціон — форма творчого «продажу»-«купівлі» певних ідей, думок, винаходів з метою засвоєння певних понять з певної теми, проблеми, конкретного предмета, стимулювання педагогів до пошукової роботи.

 Проводиться з метою пошуку ефективних прийомів, творчих підходів до вирішення проблем навчально-виховного процесу початкової школи.

Мета аукціону – розширення і поглиблення знань учителів із конкретної методичної  теми, удосконалення професійної майстерності, ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом. На методичному аукціоні  «продаються» і «купуються» творчі ідеї педагогів, досвід роботи з певною проблемою, розробки уроків (виховних заходів), інноваційні знахідки тощо. «Купує» той, хто обґрунтовано і професійно доведе доцільність упровадження тієї чи іншої запропонованої ідеї в навчально-виховний процес та передбачають її результативність.

Для проведення аукціону необхідно:

1)обрати «акціонерне товариство»;

2)визначити ведучого з членів «товариства»;

3)дібрати завдання учасникам;

4)підготувати трибуну, гонг, дерев’яний молоток, таблицю з порядковими номерами для учасників, картки, призи переможцям. «Акціонерне товариство» збирає запропоновані творчі ідеї, розробки, готує питання, визначає учасників аукціону, час, місце його проведення, розробляє умови та правила. За тиждень до проведення знайомить учасників аукціону з ідеями, які «продаватимуться». Перед початком аукціону вчителі «купують» таблички з номерами, які надають їм право брати участь у «торгах». «Купити» табличку можна правильно відповівши на запитання стосовно певної педагогічної проблеми. Ведучий оголошує до продажу ідею чи розробку уроку. Після кожної аргументованої відповіді рахує до трьох. Якщо до удару гонгу ніхто з гравців не дає відповідь, ідея вважається «продана». «Акціонерне товариство» картками оцінює відповіді та відображає їх на табло. Учасник, який отримав найбільше балів, оголошується переможцем і нагороджується призом.

 «Розумовий штурм» — короткотермінове разове об'єднання групи педагогів з метою оволодіння конкретною методичною ідеєю, прийомом або пошуку нових шляхів розв'язання складної навчально- методичної проблеми. Особливістю «розумового штурму» є максимальна концентрація уваги учасників на обраній проблемі, найбільш стислий термін її вирішення, активна участь усіх педагогів-учасників.

Для реалізації цих завдань психологи рекомендують відрив від звичайних умов, спілкування тільки у відібраній групі педагогів з метою заглиблення в проблему.

Творча наукова дискусія — колективне обговорення питання, яке викликає суперечки, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.

Дебати — обговорення будь-якого питання, обмін думками, полеміка, дебатування, суперечки, дискусія. Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рішень. Обираючи тему дебатів, треба пам’ятати, що вона має бути суперечливою, викликати зацікавленість, піддаватися дослідженню. Дебати вчать критично мислити, досліджувати різні теми переконливо викладати свої погляди аудиторії, у дебатах беруть участь дві команди: одна команда стверджує певну позицію, інша — заперечує.

Педагогічна ситуація — сукупність умов і обставин, які вимагають швидкого прийняття педагогічно правильного рішення. за методикою наукового дослідження: консультації з науковцями.

Методичний турнір — форма роботи з педагогічними працівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку перспективного педагогічного досвіду або пошук нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем освіти.

Підготовку до проведення турніру варто розпочинати за два місяці з добору завдань. Необхідно сформувати команди у складі не менше 4 осіб та повідомити зміст завдань. Команди повинні визначити доповідача та співдоповідачів із кожного завдання. Крім того, необхідно обрати журі з числа компетентних учителів-методистів та ведучого, який водночас є членом журі. Також створюється лічильна група для підрахунку балів та визначення рейтингу команд і окремих учасників. Методичний турнір рекомендується проводити як захист методичних ідей в три етапи: чвертьфінал, півфінал, фінал. Жеребкуванням визначається функціональна роль кожного з учасників команди : доповідач, опонент чи рецензент. Для висвітлення свого  варіанту розв’язання завдання команді-доповідачу надається до 7 хв. Команда-опонент може поставити доповідачу запитання ( до 3 хв). Після цього у своєму виступі тривалістю до 5 хв опонент аналізує запропоноване розв’язання, відзначає сильні сторони доповіді й найсуттєвіші недоліки. Після його виступу проводиться дискусія між командами. Рецензент має право поставити доповідачу й опоненту запитання ( до 3 хв ) і дати оцінку обговорення проблеми. Протягом однієї зустрічі розв’язується три завдання, перелік яких визначається жеребкуванням. Кожна команда має можливість виступити в різних ролях. Журі оцінює роботу команд за трибальною шкалою. При цьому середній бал доповідача збільшується втричі, опонента – вдвічі. Перемагає та команда, яка за підсумками всіх етапів набрала найбільшу кількість балів.

Методична розробка — видання, яке містить конкретні матеріали на допомогу педагогам щодо організації та проведення якого-небудь заняття (системи уроків) чи заходу;

Захист інноваційного проекту — нова форма групової методичної роботи, пов'язана з попередньою розробкою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми. Метою організації і проведення такого заходу є розробка нових підходів до вирішення педагогічних проблем, конкретних педагогічних технологій, спрямованих на вдосконалення навчально- виховного процесу.

Педагогічна дискусія – це форма роботи, під час якої здійснюється колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома членами методичного об’єднання. Мета педагогічної дискусії – виявити відмінності в розумінні психолого- педагогічної проблеми і в товариській суперечці встановити істину, дійти спільної точки зору. Завдання педагогічної дискусії такі : поглибити знання вчителів із тем, що розглядаються; виявити проблемні питання; розвивати вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, уважно й зважено вислуховувати думку опонентів; формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань. Головне в педагогічній дискусії – підбір вагомих аргументів ( статистичні дані, посилання на визнаних авторитетів у галузі педагогіки і психології, власний досвід, експериментальні висновки тощо ), фактів, логіка і доказовість.

Ділова гра – це форма роботи, яка навчає педагогів шляхом моделювання близьких до реальних умов ситуацій у професійній діяльності, з обов’язковим динамічним розвитком ситуації, задачі чи проблеми. У діловій грі відбувається зіткнення думок і позицій, обґрунтування і критика гіпотез , що сприяє набуттю досвіду, аналізу психолого-педагогічних ситуацій та розв’язанню професійних завдань. Підготовка до ділової гри складається з таких етапів :

1) вибір теми гри (психолого-педагогічна ситуація); 2) визначення призначення   гри (навчальна, дослідницька чи проектувальна); 3) визначення обсягу знань, необхідного учасникам гри; 4) розподіл ролей між учасниками з урахуванням їхніх знань і здібностей; 5) створення переліку рішень для ухвалення учасниками; 6) деталізація сценарію ( послідовність етапів гри, підготовка ведучого ); 7) формулювання правил, розподіл рішень між учасниками;  8) розробка системи заохочень;  9) проведення гри; 10) підбиття підсумків.

Таким чином, ефективність роботи методиста значно зростає, якщо поряд із традиційними формами методичної роботи використовувати і нетрадиційні, що спрямовані на максимальну активізацію  діяльності педагогів і характеризуються креативністю, новизною, динамічністю та творчістю.

 

 

 

 

 

 

Глосарій

1. Бєльська В., Колодій З. Нетрадиційні форми метод. роботи // Завуч. - 2012. - С.1–10.

 2. Меркулова Н. В. Інноваційний освітній процес в Україні http://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2011/5_2011/10.pdf

Освіта України. Нормативно-правові документи. К.: Міленіум, 2001. – 472 с.

3. Серветник О. П.   Підвищення ефективності навчально-виховного процесу шляхом упровадження інноваційних освітніх технологій

http://journal.osnova.com.ua/article/39577

4. Сиротенка К.М. Інноваційні підходи до процесу виховання успішної особистості

http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/innovatsiini-pidkhodi--do-protsesu-vikhovannya-usp.html

5. Рудницька І. Інноваційна діяльність як основа творчої самореалізації вчителя / І. Рудницька // Вища освіта України. – 2007. – № 4. – С. 79 – 83.