Методичні рекомендації містять поради та прийоми для роботи вчителя закладу загальної середньої освіти, з дітьми, які мають ураження слуху. Також наведено перелік специфічних помилкок дітей з порушенням слуху під час навчання, подано кілька порад "Як допомогти дитині з ураженням слуху".
Методичні рекомендації щодо роботи з дітьми із зниженим слухом.
Порушення слуху дитини впливає на перебіг усього її психічного розвитку і насамперед – мовленнєвого. Наслідком порушення слуху є виникнення цілої низки вторинних ускладнень (порушень), які істотно відрізняються залежно від часу та ступеня втрати слуху, але закономірно призводять до порушення розвитку мислення, мовлення, пізнавальної діяльності та становлення особистості.
Порушення слуху та мовлення призводять до змін у формуванні особистості дитини: вольової поведінки, емоцій і почуттів, характеру.
Батьки дітей з обмеженим слухом швидко навчаються спілкуватися з ними вдома. Вони знають, як близько необхідно знаходитися, якої гучності має бути їхній голос, щоб дитина зрозуміла сказане.
Якщо застосовувати раннє втручання та наявні технології на кшталт слухових апаратів та кохлеарних імплантів, відставання у мовленні та навчанні, що колись вважались життєвим вироком, можуть бути зведені до мінімуму.
Завдяки цим досягненням у технологіях та розумінню проблеми все більше дітей з ураженням слуху можуть відвідувати заклади загальної середньої освіти та інші навчальні заклади, маючи при цьому особливі навички спілкування та слухання. Але у навчальних закладах існують зовнішні фактори, які впливатимуть на їх можливість слухати, навчатися та спілкуватися зі своїми ровесниками, тому необхідно це враховувати при плануванні навчального та виховного процесу для цієї групи дітей.
Специфічні помилки дітей з порушенням слуху під час навчання:
Для дітей з порушенням слуху властиві специфічні помилки, які слід враховувати педагогу під час навчання:
Кілька пропозицій для зменшення рівня фонових шумів.
Коли діти з порушенням слуху намагаються вчитися у гучному, недружньому, до їх потреб оточенні, їхні навчальні можливості значно знижуються. Намагання почути урок у подібних умовах буде схоже на спробу скласти пазл, коли половина його складових відсутня. Але якщо належні розумні пристосування будуть забезпечені, такі діти зможуть насолоджуватися шкільним життям і досягати вершин так само, як і їхні ровесники зі звичайними слуховими можливостями.
Кілька порад, як допомогти дитині з ураженням слуху.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СЛУХУ
1. Учитель у роботі з такими дітьми повинен знати рівні слухової чутливості кожного з вух дитини (для того щоб знаходитися з боку вуха з меншою втратою слуху).
2. Взаємне розташування вчителя й дитини має бути таким, щоб учень бачив губи педагога, тому що такі діти добре «зчитують» з губ, що дозволяє їм розв'язати деякі проблеми.
3. Творчі завдання слід подавати у письмовій формі.
4. З огляду на те, що в дітей зі зниженою слуховою чутливістю спостерігаються проблеми з розумінням значення деяких слів і фраз, є сенс уточнити, чи правильно учень розуміє запропоноване завдання.
5. Недоліки граматичного ладу мови (неправильна побудова речень, неправильне узгодження всередині речень) веде до обмеження розуміння усного мовлення та тексту, який дитина читає.
6. В наслідок відхилення у розвитку мовлення, є складності в шкільному навчанні: утруднене засвоєння початкової грамоти (письма й читання), специфічні помилки в диктанті й самостійному письмі, труднощі в розумінні пояснень учителя; утруднення під час користування підручником через недостатнє розуміння тексту, який учень читає.
Педагог закладу загальної середньої освіти
в своїй роботі може використовувати такі прийоми: