24 травня о 18:00Вебінар: Підготовка до ЗНО: систематизація матеріалу та узагальнення знань за допомогою сервісу Canva

Комплекс трененгів з теми "Створення успішного розвитку соціалізації учнівської молоді"

Про матеріал

Цей буклет складається з комплексу тренінгів для учнів , для батьків,для вчителів та учнів-вчителів-батьків з теми :"Створення успішного розвитку соціалізації учнівської молоді".Тако ж розкриваються основні поняття ,що ж таке соціалізація.

Соціалізація - це процес формування і розвитку особистості, що відбувається під впливом виховної і навчальної діяльності. Під соціалізацією розуміється процес засвоєння індивідом зразків поведінки,соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування в даному суспільстві. Виховання і навчання (у вузькому сенсі) - це спеціально організована діяльність з метою передачі соціального досвіду індивіду і формування у нього певних, соціально бажаних стереотипів поведінки, якостей і властивостей особистості.

Процеси виховання і соціалізації протікають паралельно і в той же час незалежно один від одного, хоча і спрямовані на становлення особистості, набуття людиною свого місця в житті. Різниця між цими процесами полягає в тому, що виховання, яке здійснюється в сім'ї, в дитячому садку, в школі, може перериватися, а ось соціалізація йде безперервно .

Рання соціалізація здійснюється в сім'ї, де складаються перші уявлення про світ, про добро і зло, де дитина усвідомлює себе.

Сім'я –один із основних органів соціалізації.

Недоліки сімейної соціалізації:

- надмірна опіка, допомога, що гальмує процес дорослішання дитини;

- дефіцит елементарних обов'язків, ділових стосунків;

- невміння узгоджувати дії, розв'язувати конфлікти.

В процесі соціалізації бере участь все оточення дитини: сім'я, школа, однолітки,сусіди, засоби масової інформації.

Існують три середовища соціального впливу на дитину:

І. Міжособистісна взаємодія.(друзі,батьки). В ході спілкування, той, хто впливає, прагне домогтися від іншого певних поступок, дає обіцянки, намагається виглядати привабливим, постачає все нову і нову інформацію, часто не залишає можливості на роздуми, вдається до позитивного підкріплення (усмішки, пестливих рухів, прояву уваги, смачної їжі).

ІІ. Спеціально створене середовище переконування. Вихователь(вчитель) звертається до вихованців, прагнучи переконати їх у чомусь, погодитися з його твердженням, пропозицією виконати певну дію, в цьому разі він впливає одночасно на багатьох дітей

ІІІ. Засоби масової інформації впливають на дитину опосередковано, проте щоденно й ефективно, створюючи привабливі образи певних цінностей - здоров'я, доброти, кмітливості, або навпаки - агресії, домінування сили, Отже, вони можуть «сіяти добро» або нав'язувати дітям чужинні стандарти, штучних героїв, сумнівні авторитети,що можна прийняти як норму. Вплив, який не позбавляє дитину свободи опору, можливості уникнути погрози або фізичного обмеження свободи. Важливими соціальними чинниками, що впливають на особистість, є: • те, що кажуть авторитетні люди; • те, що вони роблять; • Характеристики конкретної життєвої ситуації.

Педагогові належить збалансувати важливий для формування соціальної зрілості учнів уміння:

- уміння орієнтуватися у нових умовах життя;

- уміння пристосовуватися до навколишнього світу;

- уміння конструктивно впливати на оточення та самого себе.

Під час роботи над вхідним діагностуванням ми побачили проблеми з якими стикаються батьки,діти та вчителіта та розробили ряд тренінгів для допомоги в успішнії соціалізації учнівської молоді.


Перегляд файлу

 

 


Укладачі:

Єлісєєва Л.В, практичний психолог Малокаховського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ»

 

Методична збірка містить теоретико-методологічний та методичний матеріал щодо соціалізації дитини та учнівської молоді.

Посібник містить 4 тренінга, що до вирішення проблеми  соціалізації учнівської молоді. Тренінги направлені на різний контингент. Робота проводиться з учнями ,батьками та вчителями  та комплексна робота учні-бітьки-вчителі.Тако ж у ньому розкрито сутність поняття соціалізації.

Пропоновані матеріали можна використовувати психологам загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано до друку Методичною радою Малокаховського НВК

(Протокол № 3  від «16 »  березня 2018 року)

Зміст

1.Вступ……………………………………………………………………….........................4

2.Тренінг «Розвиток самооцінки та успіху у житті»(тренінг для учнів)………………...5

3.Тренінг«Ефективне спілкування батьків з дітьми»(тренінг для батьків)………….....8

4.Тренінг «Збереження духовного, морального та фізичного здоров’я  учасників педагогічного процесу як чинник соціалізації особистості» (для педагогічних працівників)………………………………………………………………………………...15

5.Заняття – тренінг : «Батьки, діти, учителі – шляхи взаємодії»………………………..24

 (учні, батьки, педагоги )

6.Література……………………………………………………………………………… ..28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24991514_1958841341106347_6540683866563913732_nЄлісєєва Людмила Володимирівна

Життевє кредо: «Усмішка-найкращі ліки!»

Професійне кредо : «Вміння знаходити обдарованих та здібних

дітей - талант, вміння їх вирощувати - мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини»

Вивчаючи проблему соціалізація учнівської молоді я обробила велику кількість літератури, вивчала це питання з погляду різних наукових шкіл. У різних наукових школах поняття «соціалізації» інтерпретують по-різному: у необіхевіоризмі його трактують як соціальне вчення, у школі символічного інтеракціонізму - як результат соціальної взаємодії, у гуманістичній психології - як результат самоактуалізації «Я-концепції» тощо. Таким чином, різні підходи до аналізу такого багатогранного процесу, як соціалізація, в якому діють складні соціальні, соціально-психологічні, психологічні та інші механізми, мають рацію. Тому цілком правомірним є існування багатьох окремих визначень соціалізації, які відображають певні аспекти цього процесу, виступаючи інструментами аналізу конкретних процесів формування індивіда і його особистості. Враховуючи багатосторонність соціалізаційноґо процесу, ми розглядаємо соціалізацію як двосторонній процес, який включає, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв'язків, з іншого - процес активного відтворення системи соціальних зв'язків індивідом за рахунок його активної діяльності, активного включення в соціальне середовище. При цьому індивід, оволодіваючи новими ролями і правилами, оволодіває водночас спроможністю створити щось нове, удосконалювати і перетворювати себе і світ. До речі, у вітчизняній педагогіці одним із перших, хто звернув увагу на необхідність розробки не тільки загальносоціалізаційної проблематики, а й її педагогічного аспекту, був В.Сухомлинський. „На жаль, - писав він на початку 70-х років, - педагогічний аспект соціалізації досі не тільки не вивчається з належною глибиною й докладністю, але й не розглядається. А між тим, саме процес соціалізації є однією з найважливіших передумов формування виховної сили колективу”.

Нині соціально-педагогічна проблематика охоплює питання цілеспрямованого впливу соціуму на особистість, різноманітності взаємодії особистості й колективу із соціальним середовищем, регуляції механізмів цієї взаємодії, відтворення досвіду попередніх поколінь у процесі саморозвитку особистості.

Отже, соціалізація є процесом і результатом засвоєння і подальшого активного відтворення індивідом соціального досвіду. Основне завдання соціалізації полягає у тому, щоб допомогти молоді зорієнтуватися у суспільному потоці явищ - соціальних, екологічних, енергетичних, інформаційних, комп'ютерних, оволодіти досвідом старших поколінь, зрозуміти своє покликання, визначити своє місце у суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого функціонування в ньому. В процесі соціалізації реалізується право на виживання і розвиток, на фізичне і психічне відновлення, на соціальну реінтеграцію жертв зловживання та експлуатації, право на збереження індивідуальності, а також прагнення до самопізнання, самоосмислення, самовдосконалення.

 

 

 

 Вступ

Соціалізація - це процес формування і розвитку особистості, що відбувається під впливом виховної і навчальної діяльності. Під соціалізацією розуміється процес засвоєння індивідом зразків поведінки,соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування в даному суспільстві. Виховання і навчання (у вузькому сенсі) - це спеціально організована діяльність з метою передачі соціального досвіду індивіду і формування у нього певних, соціально бажаних стереотипів поведінки, якостей і властивостей особистості.

        Процеси виховання і соціалізації  протікають паралельно і в той же час незалежно один від одного, хоча і спрямовані на становлення особистості, набуття людиною свого місця в житті. Різниця між цими процесами полягає в тому, що виховання, яке здійснюється в сім'ї, в дитячому садку, в школі, може перериватися, а ось соціалізація йде безперервно .

 Рання соціалізація здійснюється в сім’ї, де складаються перші уявлення про світ, про добро і зло, де дитина усвідомлює себе.

        Сім’яодин із основних органів соціалізації.

 Недоліки сімейної соціалізації:

  - надмірна опіка, допомога, що гальмує процес дорослішання дитини;

 - дефіцит елементарних обов’язків, ділових стосунків;

 - невміння узгоджувати дії, розв’язувати конфлікти.

 В процесі соціалізації бере участь все оточення дитини: сім’я, школа, однолітки,сусіди, засоби масової інформації.

  Існують три середовища соціального впливу на дитину:

  І. Міжособистісна взаємодія.(друзі,батьки). В ході спілкування, той, хто впливає, прагне домогтися від іншого певних поступок, дає обіцянки, намагається виглядати привабливим, постачає все нову і нову інформацію, часто не залишає можливості на роздуми, вдається до позитивного підкріплення (усмішки, пестливих рухів, прояву уваги, смачної їжі).

 ІІ. Спеціально створене середовище переконування. Вихователь(вчитель) звертається до вихованців, прагнучи переконати їх у чомусь, погодитися з його твердженням, пропозицією виконати певну дію, в цьому разі він впливає одночасно на багатьох дітей

 ІІІ. Засоби масової інформації впливають на дитину опосередковано, проте щоденно й ефективно, створюючи привабливі образи певних цінностей - здоров'я, доброти, кмітливості, або навпаки - агресії, домінування сили, Отже, вони можуть «сіяти добро» або нав'язувати дітям чужинні стандарти, штучних героїв, сумнівні авторитети,що можна прийняти як норму. Вплив, який не позбавляє дитину свободи опору, можливості уникнути погрози або фізичного обмеження свободи.  Важливими соціальними чинниками, що впливають на особистість, є: • те, що кажуть авторитетні люди; • те, що вони роблять; • Характеристики конкретної життєвої ситуації.

 Педагогові належить збалансувати важливий для формування соціальної зрілості учнів уміння:

 - уміння орієнтуватися у нових умовах життя;

 - уміння пристосовуватися до навколишнього світу;

 - уміння конструктивно впливати на оточення та самого себе.

Під час роботи над  вхідним діагностуванням ми побачили проблеми з якими стикаються батьки,діти та вчителіта  та розробили ряд тренінгів для допомоги в успішнії соціалізації учнівської молоді.

Робота складалась з тренінгів для учнів , батьків,вчителів та учнів-вчителів-батьків.

Тренінг розвитку самооцінки та успіху у житті

(тренінг для учнів)

Мета: розвиток вмінь працювати в команді, підвищення рівня групової згуртованості

 

Задачі:

  • збільшення рівня групової згуртованості;
  • збільшення цінності та значимості групи для окремих її членів;
  • пізнання один одного та самопізнання;
  • розвиток вмінь давати і приймати зворотній зв'язок в різних його формах;
  • підвищення рівня довіри між різними членами групи;
  • активізація творчого мислення;
  • розвиток внутрішніх ресурсів у кожного учасника.
  • Підвищити самооцінку

 

Поступовий перехід світового співтовариства до «суспільства знань» значно збільшує кількість інтелектуальних видів праці, для яких потрібні висококваліфіковані фахівці. Такі види праці здійснюються через інтенсивну міжособистісну взаємодію людей, що вступають між собою в різноманітні ділові взаємовідносини. Дуже часто ефективність спільної діяльності цілком і повністю залежить від того, наскільки успішним виявився процес комунікації, що її супроводжувала. До практичних знань належать і так звані "soft-skills", тобто гнучкість, самостійність, витривалість, мобільність, уміння працювати в команді, налагоджувати стосунки у колективі та розв'язувати конфліктні ситуації, що виникають в організації; культурна та інтеркультурна компетентність.

Низький рівень практичних знань в галузі ділових комунікацій породжує страх, невпевненість, послаблення пам'яті, уваги, працездатності, порушення динаміки мови, і як результат, в учасників взаємодії з'являються стереотипи висловлювання, конформність поведінки. Наприклад, авторитарний стиль спілкування в найбільш негативних формах може проявитися в схильності нав'язувати свою думку і волю іншим, в агресивності, принциповій нездатності до діалогу. Все це створює умови для стійкого негативного ставлення людей один до одного. І навпаки, комунікативна компетентність учасників спільної діяльності дозволяє коригувати подібні стани, викликає у суб'єктів спілкування прагнення до оптимальної реалізації можливостей і здібностей, допомагає їм переживати радість від контактів, впевненість у власних силах. Отже, проблема інтенсифікації розвитку комунікативної компетентності фахівців як гармонійного поєднання теоретичних і практичних знань в галузі ділових комунікацій є вельми актуальною.

 

 

Хід тренінгу

1. Знайомство. Вправа «Я - квітка» 15 хвилин

Мета: знайомство учасників групи. Створити умови для ефективної роботи.

IMG_20180316_102345.jpgТренер пропонує назвати своє ім’я і квітку, з якою учасник асоціює себе у будь-якій  діяльності. Наприклад, мене звати Людмила,у психології я асоціюю себе із квіткою-семицвіткою, тому що …

2. Вправа «Очікування». 5-7 хвилин

Учасникам групи на липких аркушах у вигляді зернят необхідно записати свої очікування від своєї роботи та роботи групи у тренінговому занятті. Потім презентують очікування та приклеюють «зернята» на плакаті із зображенням зеленого лугу.

3. Правила роботи в групі. 15 хвилин

Мета: визначити правила продуктивної роботи групи під час тренінгу, створити сприятливий психологічний клімат; створити відчуття захисту; відчуття важливості думки кожного,усвідомлення особливостей спілкування в групі,сприяння організації ефективного простору для особистісного розвитку учасників групи.

IMG_20180316_103547.jpg Для того, щоб досягти гармонії в роботі, необхідно виробити правила, якими будуть керуватись учасники. Група методом «Мозкового штурму» встановлює правила ефективної взаємодії, відповідаючи на запитання: «Що потрібно зробити для того, щоб робота в групі була ефективною?»

Матеріали: пів ватману, фломастери.

Орієнтовними правилами роботи в групі можуть бути наступні:

3.1. Спілкування на основі довіри. Важливо створення атмосфери довіри ,можна почати створювати таку атмосферу з пропозиції прийняти єдину форму звертання один до одного з посмішкою.

3.2.  Спілкування за принципом "тут і тепер". Під час заняття аналізуються ті процеси, думки, емоції, відчуття, які проявляються під час занять, тим самим забороняється обговорення ситуацій минулого та проектування майбутніх ситуацій. Дане правило дозволить кожному учаснику сконцентруватись на власних емоціях, думках, розвинути навички самоаналізу.

3.3."Я-висловлювання".

Для більш відвертогоспілкування під час занять варто відмовитись від безособового мовлення, яке допомагає приховувати власну позицію і, тим самим, уникати її усвідомлення. Тому ми замінюємо висловлювання типу: "Більшість людей вважає, що..." — на таке: "Я вважаю.що..."

3.4.Бути щирим у спілкуванні. Учасники групи намагатьсяговорити лише про те,що відбувається у групі. Якщо немає бажання висловитись щиро і відверто, краще промовчати.

Це правило означає відверте висловлюваннясвоїх почуттів стосовно до дій інших учасників і до самого себе. Той, хто дає оцінку, повинен проявити толерантність до іншого.

3.5.Конфіденційність. Все, що відбувається під час занять, ні в якому разі не розголошується. Ми впевнені втому, що ніхто не розповість про переживання людини, проте, чим вона поділилась.

3.6.Бути активним та нести відповідальність за результати роботи у групі.

Це норма поведінки, увідповідності з якою ми в будь-яку хвилину реальновключені в роботу. Активно дивимось, слухаємо, відчуваємо партнера і колектив в цілому

3.7. Правило "СТОП!"

Той член групи, який не бажає відповідати на будь-яке запитання, брати участь у будь-якій грі, процедурі з причини небажання бути щирим або з причини неготовності до відвертості, має право сказати "Стоп!".Проте це правило бажано використовувати по можливості рідко, так як воно обмежує людину у пізнанні себе.

3.8. Повага до того, хто говорить.

Коли висловлюється хтось із учасників, ми його уважно слухаємо, даючи можливість сказати те, що він бажає. Не критикуємоі визнаємо право на висловлення своєї власної думки.

4. Вправа «Я в променях сонця» 15 хвилин

Мета: формування відчуття внутрішньої стійкості, гармонізації та довіри до самого себе.

Кожен член групи протягом 2-3 хвилин на аркуші паперу малює сонце. В центрі кола учасник записує власне ім’я (можна записати займенник «Я»), а на променях – свої сильні сторони, або те, що любить, цінує і приймає в собі, або ті якості, які дають відчуття внутрішньої впевненості і довіри до себе в різних ситуаціях.

За бажанням учасники групи презентують «сонечка».

При обговоренні вправи учасникам групи необхідно відповісти на запитання: «Чому виконувалась дана вправа?», «Що дало виконання цієї вправи?».

5. Вправа «Мій дракон, мої недоліки».  – 25 хвилин

Мета: вироблення вмінь аналізувати та виділяти негативні сторони своєї особистості та обирати шляхи боротьби з ними. Ведучий розповідає учасникам про те, що в кожного є «свій дракон» - це наші недоліки, які заважають нам жити, але з якими ми примирюємось.
Учасникам пропонується намалювати «свого дракона» і назвати його в цілому і кожну голову окремо. Після виконання завдання учасники придумують історію про те, як вони переможуть своїх драконів. Для написання історії та малювання «свого дракона»»відводиться 15 хвилин.

 Потім бажаючі розповідають або показують свої історії.

 6. Вправа «Очікування». 5 хвилин

Мета: визначити, наскільки реалізувались очікування кожного учасника.

Учасникам групи пропонується на липких аркушах у формі квітки записати, наскільки реалізувались їхні очікування, презентувати та приклеїти на аркуші із зображенням лугу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тренінг

«Ефективне спілкування батьків з дітьми»

(тренінг для батьків)

 

Мета тренінгу: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення  механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

 

Завдання: 

  • усвідомлення батьками основних засад психічного розвитку дитини,
  • отримання ними навиків критичного осмислення стійких стереотипних       

     установок у сімейному вихованні,

  • розширення і збагачення знань щодо ролі емоційної сфери у становленні особистості дитини та відпрацювання навичок емпатійного реагування на  поведінку підлітка,
  • розвиток вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних сімейних ситуацій, 
  • виховання психолого - педагогічної компетентності батьків.

Вступ

Ведучий: Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї. “Всі ми родом з дитинства”, “Все – і хороше, і погане – людина одержує в сім’ї”. Ці педагогічні вислови відомі, напевне, всім. Відтак, зрозуміло, що без радикальної перебудови традиційного сімейного виховання, не слід очікувати серйозних успіхів у сфері становлення повноцінної особистості: самостійної, відповідальної, упевненої у собі, ініціативної, творчої, з чіткими моральними настановами. Ми спробуємо з вами сьогодні знайти правильний шлях у спілкуванні з дітьми.

Вправа на знайомство „Вітаю Вас”

Мета: знайомство учасників,  згуртування групи та створення комфортної атмосфери для успішної роботи.

Хід проведення

Ведучий просить встати тих людей, які вважають, що це стосується їх:
- встаньте ті, у кого темне волосся;

- встаньте ті, хточасто посміхається; 

- встаньте ті, хто має доньку;

- встаньте ті, хто має сина;

- встаньте ті, хто вважає себе гарною матір’ю;

- встаньте ті, хто вважає себе добрим батьком;

- встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад. 

Привітайте один одного оплесками.

 

«Правила роботи в групі»

 

Мета: ознайомлення групи  з правилами та принципами спільної роботи.

Хід проведення:

Учасникам пропонується створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для ефективного спілкування обговорюються наступні принципи тренінгу:

  • „Тут і тепер” – розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент.
  • Персоніфікація висловлювань – відмова від знеособлених суджень типу „як правило, ми думаємо”, „деякі тут вважають” і т.п., заміна їх адресними: „я вважаю”, „я думаю”.
  • Акцентування мови почуттів – уникання оцінювальних суджень, їх заміна описом власних емоційних станів (не „ти мене образив”, а „я почуваюся ображеним, коли ти...”)
  • Активність – включеність в інтенсивну міжособистісну взаємодію кожного члена групи, дослідницька позиція учасників.
  • Довірливе спілкування – відвертість, відкрите вираження емоцій і почуттів.
  • Пунктуальність – дотримання регламенту, орієнтування в часі ведучим та учасниками.
  • Добровільність – можливість відмовитися від виконання завдання, якщо воно занадто складне або з якихось причин не приймається учасником.

 

На основі цих принципів будуються правила роботи у відповідності з особливостями роботи в даній конкретній групі та потребами самих учасників.

У правилах віддзеркалені характеристики реальних процесів і явищ, які існують у прототипах моделюючої реальності. (висять на дошці)

- кожен учасник має можливість висловитися, якщо у нього є бажання;

- всі учасники групи поважають цінності і погляди кожного, навіть, якщо не згодні з ними;

- обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, що їх висловили;

- всі учасники роблять зауваження коротко і по суті;

- кожен учасник, навіть захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників;

- усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв’язуються мирним шляхом з урахуванням інтересів учасників і правил роботи;

- всі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.

 

Вправа - метафора „Річка та береги” .

 

Мета: на емоційно-смисловому рівні допомогти учасникам усвідомити роль батьківського впливу на становлення особистості дитини ,допомогти дитині соціалізуватись.

Хід проведення: 

Ведучий повільно зачитує текст:

 „Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо “батьками”.

Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, - то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.

Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік? Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб. Тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.

Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, „як я говорю”. Насправді, ж вона буде робити так, „як я роблю”. Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях.”

Обговорення змісту тексту, відповіді на запитання, що виникли в процесі вправи.

Тренувальна вправа „ Як звертатися до дитини”

 

Мета: розглянути особливості спілкування батьків та дітей і відпрацювати комунікативні вміння.

Обладнання: картки з фразами

Спілкування з дитиною проходить різними інтонаціями і завдяки наступній вправі спробуємо зробити висновок, яке краще спілкування для підлітків.

Хід проведення

Ведучий пропонує попрактикуватися взаємодіяти з дитиною на основі „правильних” і „неправильних” звернень. Учасник отримує 2 картки з різними зверненнями і повинен з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.

Зміст карток:

1.   А     Говорите з жахом: „Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча  справа!

     В. Говорите спокійно та доброзичливо: „О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...”

2.  А. Дитина хоче допомогти Вам приготувати обід. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: „Залиш! Ти все зіпсуєш! Якщо ти не правильно приготуєш, я буду змушена викинути все і почати готувати знову!!! Іди робити уроки!”

В Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені важливо, щоб ти ретельно помила (помив) руки! Потім прийдеш і ми разом приготуємо смачний обід. Уважно слухай всі мої вказівки.”


3.  А. Говорите зі стурбованістю у голосі: „Почни, нарешті, вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти найслабша учениця (слабкий учнень) і потребуєш більше часу на навчання!”

  В. Скажіть з радістю у голосі: А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася (боявся) того довгого вірша Тараса Шевченка, але ж вивчила (чив)  на таку гарну оцінку! Не переживай! Вивчиш і зараз!”


4. А .   Кричите: „Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! В тебе всі вдома? Що з  тебе виросте!”

В   Зловіть підлітка за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш постояти за себе у більш гідний спосіб!”

5.  А .   Говорите жалісливим тоном: „Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!”
В     Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: „Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб виконати це завдання! Я чекаю рішучих змін у школі”.

          Після програвання кожної пари учасники обговорюють, чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз та чим інші звертання можуть їй нашкодити.

 

Ситуаційна рольова гра „Ярлики”

 

Мета: ознайомити учасників тренінгу з ярликами, які використовуються в сім’ї щодо дитини, дати можливість відчути емоції, які виникають в учасників під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів.

Обладнання: бейджики з написами, розрізана картина любого розміру.

Самооцінка дитини завжди залежить від звернень до них дорослих, зокрема батьків. Часто батьки в родинах при звернені до дітей використовують принизливі слова (ярлики): невдаха, неохайний, неуважний, розтяпа… Відомо, що при постійних таких звертаннях у майбутньому дитина до цього звикає і вважає себе такою, а це невпевненість в собі, зниження самооцінки. І в наступній грі я пропонується батькам на деякий час опинитися на місці підлітка і пояснити свої відчуття.

Хід проведення:

Ведучий прикріплює на учасників бейджики зі словами, з якими, зазвичай, дорослі звертаються до дітей. Ці слова можуть мати як негативний, так і позитивний відтінок.

Завдання для учасників. Скласти із розрізаних частин цілу картину, при цьому співпрацювати один з одним, звертаючись у відповідності до тих ярликів, які написані в учасника на смужці. 

Запитання для обговорення:

Як Ви почувалися у своїй ролі? Чи було Вам у ній комфортно або ж навпаки незатишно, неприємно?

Чи залежала робота від розподілу ролей?

Як ярлики впливають на самооцінку дитини, її спілкування з оточуючими?

Важливо!  Перед проведенням вправи необхідно попередити учасників не промовляти вголос і не натякати гравцю, якому прикріпили бейджик, про те слово, яке написане на ньому.

Завдання учасників полягає не стільки у складенні картини, скільки у відчуванні ставлення оточуючих до себе, як до дитини, що має такий ярлик.Дякую Вам,зніміть бейджики.Ось Ви знову стали самими собою,ви гарні і люблячі батьки.

 

Колаж „Потреби дитини для всебічного розвитку”.

Мета: сприяти усвідомленню потреб, бажань, можливостей, а також прав дітей у сім’ї.

Обладнання: білі аркуші паперу, ілюстровані журнали, клей, ножиці, фломастери.

Хід проведення:

Учасники створюють колаж на тему „Потреби дитини для всебічного розвитку”. По завершенні роботи батьки презентують свої напрацювання.

Шановні батьки, пам’ятайте, що особистісний простір у сім’ї це головне для дитини.

 

“Десять заповідей батьків

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не думай, що дитина – твоя власність, вона – індивідуальна, самостійна особистість.

3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя, як вона зможе віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той третьому. Це незворотній закон вдячності.

4. Не виміщай на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, адже, що посієш, те й зійде.

5.Не стався до її проблем зверхньо .

6.Не принижуй!

7. Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч – якщо можеш, і не робиш.

8. Пам’ятай,  для дитини роблено недостатньо, якщо не зроблено все.

9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, що б робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою – нездібною, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій, тому що дитина – це свято, яке поки з тобою.

 

Міні-лекція „Три шляхи у вихованні”.

Мета: ознайомити учасників з різними підходами у сімейному вихованні.

Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть йти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Пропоную послухати коротку характеристику цих шляхів і зробити висновки про можливі наслідки для підлітка, для батьків, для родини.

ВЛАДА

 Цей шлях спирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У підлітка з’являється переконання, що батьки його не розуміють, можливо, не люблять.  У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Підліток може думати: „ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатен, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене”.
Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості. Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками. Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви.

ПОСТУПЛИВІСТЬ

 На цьому шляху батьки заради „святого спокою” поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо „самолюбивої, сповненої бажань і претензій” дитини.
Підліток почувається у виграші - „Я переміг”. Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Він може думати: „Всі повинні мені підкорятися”, „Найважливіші мої почуття і потреби”, „Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертим”. Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску, грубості. 

Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються „слабкими”, а дитина „сильною”. У підлітка може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в навчанні, з ровесниками). Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею).

ДІАЛОГ

На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки своєї дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати „ні”, коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Підліток може думати: „Я можу сам приймати рішення, я можу бути відповідальним, я здатен багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз”.

Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших. Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину. Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Підліток вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу. 

Обговорення. Загальний висновок: Ефективний шлях у вихованні – це діалог.

 

Притча для натхнення

Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі батьківства на ціннісно-емоційному рівні.

 

„ Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і нервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.

 - Тату, можна в тебе щось спитати?

 - Звичайно, що сталося?

 - Тату, а яка в тебе зарплатня?

 - Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?

 - Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?- син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.

 - 100 гривень! – сердито відповів батько.

 - Тату, ти можеш мені позичити 30?

 - Так ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну  іграшку? – закричав батько, -  Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш!

Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „Та як він міг питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?”.

Згодом батько заспокоївся і почав роздумувати: „Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими тридцятьма гривнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.

Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.

- Ти не спиш, синку, - запитав батько.

- Ні, тату, - відповів хлопчик.

- Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.

Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся. Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.

- Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.

- Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. – Тату, тут рівно 100. Можна я куплю годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами”.

Я дякую Вам, я впевнена що після сьогоднішньої зустрічі остані слова ніколи не промовить Ваша дитина.

Прощання.

Хід вправи:

 Участники вибирають стікири які йм сподобались (наприклад знак «клас», «будиночок», «яблуко»)  пишуть свої враження на стікері та кожний по черзі  каже свої враження від тренінгу,вправ,пояснює чому він вибрав саме той чи інший стікер, що він може символізувати.

 

 

 

Тренінг

(для педагогічних працівників)

Збереження духовного, морального та фізичного здоров’я  учасників педагогічного процесу як чинник соціалізації особистості

 

«Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим,

що є в житті, -   з людиною. Від нас, від нашого вміння,

майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя,

здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне

обличчя, її місце і роль у житті, її щастя»

В.О.Сухомлинський

 

Мета: формувати цілісне сприйняття вчительської професії,виховання духовної, благородної людини, знайомство учасників тренінгу між собою, згуртування групи, розвивати навички співпраці та знаходження компромісу.

Завдання:

  • розвивати комунікативні навички;
  • формувати мімічну та пантомімічну виразність;
  • вчитися розуміти невербальну поведінку співрозмовника;
  • розвивати позитивну мотивацію до педагогічної професії;
  • дати знання про педагогічні здібності та характерологічні особливості особистості, необхідні для досягнення успіхів у педагогій професії.

Обладнання: папір, фломастери, бейджи, мікрофон, зошити, ручки

 

 

Хід заняття

І. Вступне слово (3 хв.).

Тренер оголошує тему, мету, завдання заняття, інформує проте, яка діяльність буде здійснюватись.

 

ІІ. Знайомство учасників тренінгу між собою.

1.     26219340_1975396882784126_6291841965263379189_n.jpgВправа «Не хочу хвалитися, але я…»

Мета: Зняття психоемоційного напруження.

Хід вправи: всі учасники сідають у коло, ко­жен по черзі називає своє ім’я та продовжує вислів, що починається зі слів: «Не хочу хвали­тися, але я…».

Учасники тренінгу по колу передають м’яч та кажуть свої варіанти відповідей.

  1. Гра “Інтерв’ю”

Мета: більше дізнатися один про одного.

Тренер об’єднує  учасників у пари (роздає листочки з парами однакових чисел, що не повторюються),  пропонується взяти інтерв’ю у партнера. Питання для інтерв’ю:

  1. Пять схожостей
  2. Пять відмінностей

ІІІ. Очікування учасників тренінгу (5 хв.)

 

Мета вправи: допомогти присутнім усвідомити й проговорити свої наміри та сподівання від даного тренінгу.

Групі пропонується на стікерах (маленьких липких аркушах) записати відповідь на запитання: яких знань та вмінь ви потребуєте; про що ви хотіли б дізнатися з оголошеної теми нашого заняття, щоб ця зустріч була для вас корисною, допомагала у подальшій діяльності?

Потім кожна особа зачитує написане,  потім ці аркуші розміщують на першій сторінці розгорнутої книги, намальованої на ватмані. (В кінці тренінгу очікування які здійснилися, учасники переносять на другу сторінку. Це дасть можливість подивитися чи вдалося виконати очікування учасників і наскільки продуктивною була праця протягом заняття).

 Коротке обговорення:

Що Ви можете сказати, переглянувши та почувши сподівання інших?

Чи можемо ми протягом саме цього тренінгу виконати всі сподівання?

Які з перерахованих потреб можна вирізнити як найважливіші? Чому?

4. Підбиття підсумку:

Отже, від того, що ми хочемо зрозуміти і чого навчитися під час тренінгу, від нашого бажання збільшити свої ресурси, залежить не тільки глибше засвоєння матеріалу, а й наші успішні подальші дії на громадській ниві. На жаль, не всі ваші побажання можна обговорити та отримати за такий короткий період. Але ми можемо окреслити проблему, а далі ви можете працювати самостійно.

 

IV. Прийняття правил роботи групи (пантоміма).  (10 хв.)

 Для того щоб спілкування було ефективним, а робота на занятті була продуктивною щодо вирішення поставлених завдань та здійснення очікувань учасників  тренінгу необхідно прийняти правила роботи в групі.

26229867_1975256039464877_1562824197907159400_n.jpgУчасники діляться на 6 груп (за днями тижня, без неділі), показати правило, обговорити, прийняти.

Правила роботи в групі:

  1. активність;
  2. правило «піднятої руки»;
  3. говори «тут і тепер»;
  4. доброзичлива, відкрита атмосфера;
  5. без критики;
  6. вимкнений мобільний телефон.
  7.  

V. Вправа- руханка «Ураган» (5 хв.)

Мета: створення позитивного настрою, зняття напруження.

Тренер пропонує учасникам помінятися місцями за таким принципом: він називає якість, дію, уміння, які можуть бути притаманні учасникам групи.

- поміняйтеся місцями ті, хто любить морозиво;

- поміняйтеся місцями ті, хто співає у душі;

- поміняйтеся місцями ті, хто прийшов сьогодні у спідницях;

- поміняйтеся місцями ті хто прийшов сьогодні у штанах;

- поміняйтеся місцями ті, робить ранкову гімнастику;

- поміняйтеся місцями ті, у кого є домашні тварини;

- поміняйтеся місцями ті, хто любить танцювати;

- поміняйтеся місцями ті, хто грає на гітарі;

- поміняйтеся місцями ті, хто годував цією зимою птахів;

- поміняйтеся місцями ті, хто любить кінокомедії;

- поміняйтеся місцями ті, хто вирощує квіти;

- поміняйтеся місцями ті, хто любить сніг;

- поміняйтеся місцями ті, хто прийшов у школу у хорошому настрої;

- поміняйтеся місцями ті хто любить сидіти у соціальних мережах;

- поміняйтеся місцями ті, у кого сині очі;

- поміняйтеся місцями ті, у кого хороше почуття гумору.

 

VI. Мозковий штурм “Піраміда суджень”(10 хв.)

Мета: оцінити значущість суджень за трьома позиціями, створити підґрунтя для подальшої роботи, визначити рівень  поінформованості учасників тренінгу з даної теми.

Хід вправи:

Тренер об’єднує учасників у три групи (за словами віра, надія, любов). І група визначає позицію «Функції дитини», ІІ – позицію «Функції сім’ї», ІІІ – позиція «Функції школи». Усі висловлювання записуються на аркуші паперу і обговорюються в групах. Лідери груп презентують головні.

 Після виступів лідерів груп тренер коментує всі висловлювання.

26231073_1975256072798207_5567352884394286173_n.jpg  Позиція «Функції дитини»

1.     Вирости фізично здоровими.

2.     Навчити виживати у складних умовах.

3.     Здобути освіту та відповідну професію.

4.      Бути чуйним, добрим людьми, працелюбним, законослухняним громадянином.

5.     Проявляти повагу до старших членів родини.

6.     Сформувати самостійність та відповідальність.

7.   Виявити та розвинути творчі здібності.

Позиція «Функції сім’ї»

1.     Народження та годування дітей.

2.     Становлення особистості дитини та її виховання.

3.     Можливість завдяки шлюбу підвищити свій соціальний статус.

4.     Духовне спілкування і розвиток творчого потенціалу кожного члена родини.

Позиція «Функції школи»

1.     Забезпечити умови для здобуття освіти.

2.     Виявити та розвинути творчі здібності дітей.

3.     Сформувати вміння спілкуватися.

4.     Здійснювати статеве виховання.

5.     Сформувати господарське відношення до довкілля.

6.     Надати практичні економічні знання.

7.     Надати практичні правові знання.

8.     Навчити не боятися труднощів, бути цілеспрямованим.

9.     Навчити захищати себе, бути впевненим у собі.

10.   Виховати повагу до батьків, традицій свого роду.

 

VII. Інформаційне повідомлення. Міні-лекція “Збереження духовного, морального та фізичного здоров’я  учасників педагогічного процесу як чинник соціалізації особистості”  (20 хв.)

Мета: надати інформацію про збереження духовного, морального та фізичного здоров’я  учасників педагогічного процесу як чинник соціалізації особистості

Здоров’я – багатовимірне, багатогранне поняття. Визначення, сформульоване ВООЗ:

Здоров’я – стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад.

Наше здоров’я залежить від таких основних чинників:

  • спадковість - на 20%
  • рівня медицини - на 10%
  • екології – на 20%
  • способу життя – на 50%.

Вправа «Скріпка»

Мета: проілюструвати наочно незворотність змін при порушенні здоров’я.

1. Роздайте кожному з учасників звичайну канцелярську скріпку та запропонуйте розігнути її.

2. Наступним кроком запропонуйте відновити скріпку.

3. Поговоріть з групою про невідворотність змін. Як видно з експерименту відновити первинний вигляд скріпки неможливо. Проведіть аналогію зі здоров’ям людини. Якщо людина втрачає своє здоров’я, то, навіть користуючись самими сучасними методами та засобами медицини, не завжди можна відновитися без будь-яких наслідків.

4. Підведіть групу до висновку, що порушене здоров’я неможливо повністю відновити. Завжди потрібно пам’ятати про істину, що збереження здоров’я та його профілактика завжди ефективніше, ніж лікування, навіть саме сучасне.

Узагальнення сучасних підходів до розуміння здоров’я можна представити у такій інтерпретації.

Здоров’я – це:

  •                   довге життя

(наповнити життя роками)

  •                   бути здоровим якомога довше

(наповнити роки життям)

  •                   розвинути свій потенціал

(наповнити життя життям).

В контексті сучасних поглядів на здоров’я як феномена, що інтегрує принаймні 4 його сфери: фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну, таке розуміння цього поняття і відповідно дії, поведінка не можуть забезпечити благополуччя всіх складових здоров’я.

Здоровий спосіб життяусвідомлене, відповідальне, активне ставлення до власного здоров’я, метою якого є формування, збереження і зміцнення всіх складових здоров’я.

Людське здоров’я та життя – найбільші життєві цінності, вартість яких складно  оцінити. Відповідальне ставлення до їх збереження та покращення – найбільше, що людина може зробити для себе та оточуючих.

Доречно пригадати висловлювання автора системи природного оздоровлення Г.Шаталової: «Людський організм — найдосконаліша цілісна система, що саморегулюється і самооновлюється. Не заважайте йому своїм нездоровим, що йде врозріз із приписами природи, способом життя, і він віддячить вам гармонією повного духовного, психічного та фізичного здоров'я».

Далі тренер акцентує увагу учасників у наведеному визначенні поняття на «відповідальне ставлення».

Тренер запитує учасників, як вони розуміють поняття «відповідальність». А потім пропонує таке визначення:

«Відповідальність – означає покладений на когось або взятий на себе обов’язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, дії, вчинки, слова».

Тренер пропонує учасникам подумати: за яких умов людина здатна взяти на себе відповідальність.

Він звертає увагу учасників на те. Що якщо розшифрувати по буквах дане поняття. То ключовими словами будуть: ВІ – володіти інформацією, Д – думати, П – приймати рішення, О – освіта, В – вибір, І – індивідуальність, Д – діяти, А – активність, Л – любов до себе, інших, світу, Н – незалежність, І – інтелект, С – сприяти, Т – творити.

І ці ключові слова виражають ті умови, за яких людина може бути відповідальною. Тобто людина бере на себе відповідальність, коли вона володіє інформацією, з Любов’ю відноситься до себе, особистого здоров’я, інших, володіє навичками прийняття рішень, займає активну позицію.

Існують 4 принципи відповідальності:

  1.               Я відповідаю за все, що роблю. Якщо роблю щось не так, то визнаю свою помилку і не намагаюсь перекласти провину на іншого.
  2.               Я відповідаю за свою освіту і здоров’я;  інші не повинні робити за мене те, що я спроможний зробити для себе сам.
  3.               Я відповідаю за свої стосунки з людьми.
  4.               Я відповідаю за Землю: я повинен до неї дбайливо ставитися. Я маю зробити все, щоб зберегти природу для майбутніх поколінь.

 

VIII. Руханка “Погода в Нікополі” (5 хв.)

 

Мета: зняття емоційного напруження, здоров'язберігаюча технологія.

Хід гри: учасники заняття встають по колу, повернувшись в один бік, поклали руки на плечі свого сусіда, виконуємо рухи руками.

Вийшло сонце – кругове прогладжування,

Подув легенький вітер –  повільні вертикальні рухи,

Подув сильний вітер – швидкі вертикальні рухи,

Дощ – плескати,

Сильний дощ- сильніше плескати,

Подув сильний вітер – швидкі вертикальні рухи,

Подув легенький вітер –  повільні вертикальні рухи,

Вийшло сонце – кругове прогладжування

 

ІХ. Вправа “Квітка - порада” (5 хв.)

Мета: закріпити поданий інформаційний матеріал, сприяти самоаналізу слухачами.

Хід вправи: тренер дає учасникам тренінгу пелюстки  паперової квітки, поділивши учасників на три групи за учбовими порами року, І група записує поради батька, ІІ – дітям, ІІІ – вчителям, щодо збереження духовного, морального та фізичного здоров’я  учасників педагогічного процесу.

  Коли всі учасники виконали завдання відбувається обговорення.

Поради щодо збереження духовного, морального та фізичного здоров’я  учасників педагогічного процесу

Дихальна гімнастика

Глибоке дихання. Зробіть глибокий вдих, випинаючи живіт вперед до відчуття участі у цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше видихуйте повітря до втягування живота всередину. При цьому уявляйте, що ви вдихаєте цілющий кисень - здоров‘я, спокій, а видихаєте непотрібне організму - хворобливість і хвилювання.

Дихання “ха”.

Cтаньте, ноги поставте нарізно. Повільно піднімайте обидві руки над головою, зробіть глибокий вдиx і затримайте дихання на 5-10 секунд (можна рахувати до 10-20). Після цього, різко опускаючи руки вниз, нахиліться вперед і видихніть максимум повітря із звуком “ха”.

Виконайте цю вправу декілька разів, після цього ви відчуєте, що хвилювання зменшилось, зявилась впевненість у собі.

Вправа на зняття тремтіння рук.

Станьте прямо, ноги поставте нарізно, різко видихніть. Піднімаючи руки вперед долонями догори, зробіть повільний, але повний вдих і затримайте дихання. Стисніть пальці в кулаки. Швидко наблизивши їх до плечей, і, начебто переборюючи опір, з великим зусиллям розправте руки. Потім з видихом опустіть руки та розслабте їх, нахилившись уперед.

Ця вправа знімає тремтіння рук, викликає впевненість у собі.

Фізичні навантаження

Вченими доведено, що найкращими засобами для зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Отже, поки у вас поганий настрій, ідіть на спортмайданчик, грайте у футбол, волейбол, теніс. Добре знімає психологічне напруження робота на городі, в саду. Та особливо дієвим засобом зняття нервового напруження є аеробіка, яка поєднує ритми людини і рухів.

Домашній затишок, спілкування з домашніми улюбленцями, хоббі

Якщо вам дуже важко і здається, що й жити не хочеться, ідіть додому. Вдома буде легше, особливо, якщо у вас є домашні улюбленці: кішка, собака, акваріумні рибки, папужка. Поспілкуйтесь з ними, це зніме нервове напруження. Хорошими помічниками є також кімнатні рослини, за якими ви любите доглядати. В кризовий період гарно заспокоює улюблене заняття: вишивання, в‘язання, шиття, плетіння.

 

Мистецтво

Заспокоїти свої нерви та просто відпочити допоможе відвідування музеїв, виставок живопису, театру, концертів. Великий вплив на психіку людини має також художнє слово. Зменшенню психологічного напруження сприяє читання цікавої книги. Якщо у вас є улюблені кінофільми, то влаштуйте собі їх перегляд.

Гумор, сміх

З давніх-давен відомо, що посмішка, сміх, жарт, гумор знімають напруження. Тому, коли у вас поганий настрій, прочитайте гумореску, відвідайте цирк, подивіться кінокомедію.

Кольоротерапія

На початку ХХ століття російський вчений Ф. Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, має на глядача певний психофізіологічний вплив.

Заспокоюють нервову систему зелений і жовто-зелений та зелено-голубий кольори. Добре, коли вдома стіни пофарбовані у ці кольори. А якщо ні, то потрібно подивитись на якусь річ яка має заспокійливі кольори. І нервове напруження поступово спаде.

Спілкування з природою

Природа дивує своєю симетрією, різними варіантами пропорцій. Краплина роси чи сніжинка світиться і блищить на сонці, створюючи явище веселкового сяйва. Дзвінкі весняні струмки, серпанок, краплини ранкової роси, тихий вітерець, шелест листя, степовий чи лісовий аромат - все це має великий вплив на людину, особливо дітей.

Природа заспокоює нервову систему і робить людину добрішою.

Отже, коли у вас поганий настрій, ви дуже втомлені, відпочиньте серед природи.

Музикотерапія

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. В наш час музика широко використовується в лікуванні нервової системи.

Психолого-педагогічні умови для реалізації:

-  ставлення до особистості дитини як до суб'єкта виховання;

-   комунікативна, інтерактивна взаємодія всіх суб'єктів виховного процесу;

-  створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, перспектив її саморозвитку в колективі;

-  захист і підтримка інтересів особистості дитини;

-  самоідентифікація та суспільно-значиме особистісне самовизначення дитини;

-  стимулювання ініціативності та життєвої активності дитини;

-  створення і набуття практичних навичок, необхідних для особистісної гармонізації;

-  інтеграція виховних впливів освітнього середовища;

-  практичне спрямування виховного процесу навчального закладу;

-  культивування цінностей особистості.

 

Х. Тест «Мандрівка»

Правила проведення: запропонуйте дорослому уявити, як вони мандрують по уявному маршруту. Відповіді бажано записати.

1.  Ти йдеш по лісу. Який цей ліс? Яка погода? З ким ти?

2. Ти виходиш на галявину та бачиш джерельце. Яке воно? Ти до нього підійдеш? Будеш пити з нього?

3.  Раптом  на галявину вискакує звір. Який він? Що він робить? А що робиш ти?

4. Ти йдеш далі. По дорозі потрапляєш на берег річки. Яка вона? Ти будеш перебиратись на інший берег, чи залишишся на цьому березі? Якщо будеш перебиратись, то яким чином?

5. Ти опинився на другій стороні( або залишився на цій) та натрапив на будинок. Який цей будинок?

6. Ти заходиш до будинку. Подивись навколо та розкажи про нього. В яку ти кімнату зайшов спочатку? Які ще є кімнати? Ти підеш в підвал, на горище? Розкажи про них. Що там лежить або хто там живе?

7. Ти виходиш з дому з іншої сторони та йдеш по стежці. Попереду  тебе – паркан. Ти намагатимешся потрапити на іншу сторону? Якщо так, то яким чином?

8. Ти довго йшов і на кінець потрапив на берег моря. Над морем літають чайки. Далеко вони чи близько? Як вони себе поводять?

9.  В морі ти бачиш корабель. Який він? Як далеко від берега? Ти будеш до нього добиратись?

Інтерпретація символів:

Ліс. Символізує те, як людина сприймає саме життя та свій рух по ньому. Зверніть увагу на сам ліс – наскільки людині комфортно в ньому, світло, цікаво.

Джерельце. Це сприйняття всього нового, що приносить нам життя. Якщо людина бачить брудне джерело, то більш за все вона не звикла чекати від життя радості та милості...

Звір. Це те, як людина бачить інших людей. Хто першим іде на контакт – людина чи тварина? Чи вони ігнорують одне одного? Так ви зможете проаналізувати стосунки між людиною та соціумом.

Річка і паркан. Це символи перешкод. Як людина їх сприймає? Чи хоче їх здолати або буде здаватися, зупиниться на місці?

Будинок. Це символ сім’ї. Який цей будинок: чистий, затишний чи брудний, захаращений?  Важливо, на яку деталь людина звертає увагу – дах з дірками, відкриті чи закриті вхідні двері. Якщо при описі кімнат якась кімната не згадується взагалі, це значить, що якась сфера життя чи якась людина підсвідомо ігнорується. Горище – це знання, навички та вміння. Добре, коли воно  уявляється акуратним, де все розкладено по полицям. Або там живуть веселі коти або добрі птахи – це свідчить про розвиток уяви та фантазії. Якщо горище захаращене, то це свідчить про наявність “сміття” в голові. Підвал – це підсвідомість. Якщо людина залюбки “лізе” у підвал і з задоволенням там знаходиться -  то, більш за все,  підсвідомі страхи її не дуже тривожать.

Чайки на морі. Це родичі. Подивіться, яка в них поведінка, де вони.

Корабель. Це заповітна мрія. Якщо ви його бачите ясно та чітко – це означає, що ви знаєте, чого хочете. А якщо корабель розбитий, то це явна ознака розчарування. Ще гірше, якщо людина говорить про корабель із сумом або відразу описує перешкоди – немає човна, щоб добратися, немає бажання до нього плисти і т. ін. – це говорить про те, що людина   не вірить у власні сили.

 

ХІ. Підсумок

1. Вправа “Мікрофон”. (5 хв.)

Мета: отримання зворотного зв’язку від групи, розвиток комунікативних навичок.

Хід вправи: Тренер пропонує учасникам по черзі висловити в мікрофон свої враження від тренінгу, що нового вони дізналися, навчилися, що було цікаво, а що – ні. Якщо їх очікування здійснилися, то липкі аркуші паперу, де на початку тренінгу записували свої очікування, з першої сторінки книги переносять на другу. Вправа закінчується, коли мікрофон обійде всіх учасників тренінгу.

2. Притча: скляна банка і ваше життя. (8 хв.)

Мета: показати важливість комунікативних, перцептивних здібностей, уважності .Наголосити на важливосты чим ми заповнюэмо себе кожен день.

Викладач наповнив банку  каменями, кожний з яких був не менше трьох сантиметрів у діаметрі. Після чого запитав студентів, чи повна банка?

Всі відповіли: так, повна.

Тоді він відкрив банку горошку й висипав її вміст у більшу банку. Горошок зайняв вільне місце між каменями. Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка? Всі відповіли: так.

Тоді він взяв коробку з піском, і висипав її в банку. Природно, пісок зайняв повністю існуюче вільне місце.

У черговий раз професор запитав студентів, чи повна банка? Відповіли: так, і цього разу однозначно, вона повна.

Тоді з-під стола він дістав склянку із водою й вилив її в банку до останньої краплі, розмочуючи пісок.

Студенти засміялися.

А зараз я хочу, щоб ви зрозуміли, що банка – це ваше життя. Камені – це найважливіші речі вашого життя: родина, здоров’я, друзі, діти – все те, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним навіть у випадку, якщо все інше втратиться. Горошок – це речі, які особисто для вас стали важливими: робота, дім, автомобіль. Пісок – це все інше, дрібниці.

Якщо спочатку наповнити банку піском, не залишиться місця, де могли б розміститися горошок і камені. І також у вашому житті, якщо витрачати увесь час і всю енергію на дрібниці, не залишається місця для найважливіших речей. Займайтеся тим, що вам приносить щастя: грайте з вашими дітьми, приділяйте час дружинам, зустрічайтеся із друзями. Завжди буде ще час, щоб попрацювати, зайнятися прибиранням будинку, полагодити й помити автомобіль. Займайтеся, насамперед, каменями, тобто найважливішими речами в житті; визначите ваші пріоритети: інше – це тільки пісок.

Тоді одна студентка запитала професора, яке значення має вода?

Професор посміхнувся.

– Я радий, що ви запитали мене про це. Я це зробив для того, щоб довести вам, що, як би не було ваше життя зайняте, завжди є трохи місця для дозвілля 

 Обговорення і аналіз “Притчі…” учасниками тренінгу.

ХІІ. Групове прощання. Вправа «Рука дружби»

Обведіть на своєму аркуші праву руку, підпишіть своє прізвище і передайте по колу своєму сусідові, де кожен напише свої побажання. Вправа продовжується до тих пір поки «своя» рука не повернеться до свого власника.

Заняття – тренінг

(учні, батьки, педагоги )

Тема: «Батьки, діти, учителі – шляхи взаємодії» 

Мета: Познайомити батьків із особливостями розвитку дітей, їх емоційним світом.

 Допомогти усвідомити батькам важливість їхнього позитивного впливу та почуття безумовної та умовної любові на дитину, навчити розуміти дитину, її права та потреби.

Сприяти продуктивній співпраці вчителя, батьків та дітей в ході навчання у школі.

 Формувати позитивний емоційний настрій у дітей, батьків, педагогів.

Допомогти батькам соціалізувати дітей.

Хід проведення заняття

Привітання учасників заняття.

Презентація мети заняття. (коротка характеристика проблем підлітків).

«Скринька сподівань». (Кожен учасник опускає в скриньку написане на трикутничку сподівання від зустрічі).

«Аматорське фото – сімейний альбом». Учасники отримують папір овальної форми, на ньому кольором, використовуючи округлі форми, зображують: батьки – «Моя сім’я», учителі – «підліткі і я» (себе і найбільш яскраві особистості підлітка),дитина- «Я»

Рефлексія: Що було важко? Чому коло мало таку величину, і чому саме таким кольором малювали? (Учителі по черзі демонструють свій малюнок і розповідають, хто в їхньому розумінні яскрава особистість в підлітковому віці і чому?).

Інформаційна частина «Особливості дитячого світу».

    Ми часто вважаємо, що діти мають нас і навколишній світи     розуміти так само, як дорослі, але це – найбільша омана. Діти роблять свої висновки з огляду не тільки на те, що ми при цьому робимо, як поводимося з іншими людьми. Наш особистий приклад часом більше виховує, ніж навчання.

Учасники отримують картки з надрукованими особливостями дитячого світу порівняно зі світом дорослих:

  • відсутність сформованих поглядів;
  • швидкість перевтілення;
  • емоційність;
  • висока мінливість;
  • необтяженість побутовими турботами;
  • відкритість;
  • імпульсивність;
  • злиття із зовнішнім світом;
  • життя реальними подіями;
  • повнота самовідчуття.

Часто батькам здається, що дитина погано поводиться через бажання зробити щось погане навмисно, однак так буває далеко не завжди. В основі будь-якої небажаної негативної поведінки дитини можуть бути причини негативної поведінки (розглядаємо на табло):

  • вимога впливу або комфорту;
  • бажання показати свою владу або демонстративну непокору;
  • помста, відплата.

 

  1. Вправа «Про права»

 

Учасники діляться на «батьків» і «дітей». У кожного листок паперу і ручка. Мета кожної групи – скласти список своїх прав. Потім вони по черзі називають ці права один одному. Протилежна сторона повинна прийняти це право, чи відхилити. А вчителі повині вирішити на чию сторону вони перейдуть .

Рефлексія: Чию позицію легше було представляти: батьків чи дітей? Чому?Вчителям запитання чию сторону було легше приймати ,чому?

  1. Інформація про дві території

Батьки хочуть, а також і вчителі, знати про дитину все. Рівень контролю за дітьми часом буває дуже високий. З чим це пов’язано?

(Психолог демонструє малюнок і коментує його).

 

І                                    ІІ                              ІІІ

 

 

Модель «Територія матері»

 

І. В період виношування територія дитини цілком належить території матері, знаходиться під її контролем.

ІІ. Поява на світ лиш трохи змінює ситуацію. За територію дитини (ліжечко, бажання) теж потрібний невсипущий контроль.

ІІІ. Але подальші події розгортаються таким чином, що дитина все частіше і частіше починає виходити з поля зору матері, і, зрештою, метою її розвитку стає самостійність.

Зазвичай, цей процес поступовий та індивідуальний, з постійною передачею прав і відповідальності в міру готовності дитини діяти незалежно від матері, однак уся проблема в тому, наскільки батьки. Інші дорослі, готові надати ці права. Іноді на цих територіях можуть відбуватися цілі бої – дитині доводиться боротися за обстоювання своєї самотності, або, навпаки, ситуація «маминого крильця» її дуже влаштовує, зате дорослих потім дуже обтяжує соціальна неспроможність дорослої дитини.

  1. Вправа «Риси дитини».

 Учасники отримують картки. Заповнюють їх.

Рефлексія: Що було легше заповнювати сторону «-», чи сторону «+».

Висновок: Якщо ви легко вписували «-», а важко «+», то навряд ви приймаєте свою дитину такою, як вона є.Це ж стосується вчителів та дітей.Яку сторону вам було легше заповнювати та сторона для вас більш сприйнятна.

 

 

№ п/п

Що мене засмучує в моїй дитині

Що мене тішить в моїй дитині

1

 

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

 

6

 

 

 

 

 

№ п/п

Що мене засмучує в підлітках

Що мене тішить в підлітках

1

 

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

 

6

 

 

Що мене засмучує в мені

Що мене тішить в мені

1

 

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Вправа «Мова прийняття/ неприйняття»

Дуже часто говорять про безумовне прийняття дитини у всіх її проявах. Цілком зрозуміло, що часто дорослі протестують і дивуються, а за що любити. Адже всі батьки ставлять перед собою мету: виховати самостійну, відповідальну, охайну, добру дитину. Часто, демонструючи безумовне прийняття дитини, батьки не можуть виявити в неї ці риси, і в результаті мають справу з досить егоцентричною особистістю дитини. Любов до дитини важлива як умовна, так і безумовна. Більш безумовна любов матері, у батьків – умовна. В перші роки дитині необхідна велика любов, її безумовне прийняття. Що формує довіру до світу і почуття впевненості в собі. Недарма в багатьох народів світу дитині до 5-6 років дозволяють багато, а потім настає період навчання соціальних вимог і заборон.

Отже:  Батьки мають право, а також і інші дорослі любити дитину за щось, показуючи їй важливість якихось її ознак.

26804999_1975256106131537_6925929240152595877_n.jpg

5.Вправа «Дерево підсумків»

     Учасники пишуть на «яблуках»(стікерах) враження від тренінгового заняття.

 (Чи сподобалось,чи справдились очікування,що дізнались нового…)

 

 

6.Легенда

В.А. Сухомлинського «Хто найкращий майстер на землі».

Це було дуже давно. В одному селі на Україні дівчата й жінки надумали показати свою майстерність. Домовилися, що в неділю всі прийдуть на сільський майдан і кожна принесе найкраще, що вона створила своїми руками: вишитий рушник, мережива, полотно, скатертину, одежу.

І от у неділю всі дівчата й жінки прийшли на майдан. Принесли силу чудових речей: гаптовані золотом та сріблом шовкові покривала, тонкі мережані занавіски, на яких були вив’язані дивовижні пташки.

Та переможницею несподівано для всіх стала дружина одного бідняка – Марина. Вона не принесла ні рушника, ні мережива, хоч усе це вона вміла прекрасно робити. Вона привела п’ятирічного сина Петруся, а Петрусь приніс жайворонка, якого він сам вирізав із дерева. Підніс Петрусь жайворонка до вуст – і заспівала, защебетала пташка, як жива. Усі стояли на майдані, затамувавши подих, а над майданом, у блакитному небі, співав справжній, живий жайворонок, приваблений співом із землі…

Той, хто творить розумну й добру людину, - найкращий майстер на землі. Така була ухвала старійшин.

 

7.Слова-побажання учасникам

«Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами і тата. Робіть усе, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним. А діти пам’ятайте , що потрібно цінувати та любити своїх батьків,вони в нас найдорожчі.Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам і вашим дітям».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1.    В.Ю. Большаков Психотренинг социодинамика, игры К.: «Либідь» 2004 - 352 с

2.Б.Д.Парыгина Практикум по социально-психологического тренингу; под ред.. К.: Академвидав 2003 - 304 с.

3.   Штепа О.С. Тренінг “Актуалізація особистісної зрілості” // Практична психологія та соціальна робота – 2005. - № 4. – С. 22-36.

4. Т.С. Яценко Психологічні основи психокорекції К.: «Либідь» 1996 - 264 с.

5.Економічна соціалізація молоді: соціально-психологічний аспект: монографія / заг. ред. В. В. Москаленко / — К. : Український центр політичного менеджменту, 2008, — 336 с.

6.Москаленко В. В., Шайгородський Ю. Ж., Міщенко О. О. Економiчна культура особистостi: соцiально-психологiчний аспект: монографiя. — К. : Центр соціальних комунікацій, 2012, — 348 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
3 квітня 2018
Переглядів
3582
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку