Методичні рекомендації "Соціальна активність особистості"

Методичні рекомендації для проведення тренінгів

«СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ»

Соціальна активність сучасних підлітків і молоді в Україні відбувається в непростих соціокультурних умовах, що ускладнює процеси ціннісного самовизначення, зумовлює такі явища, як «вакуум віри», невпевненість у майбутньому, соціальний песимізм тощо. Негативні тенденції в соціально-економічній, соціокультурній сферах сприяють погіршенню стану здоров’я дітей і молоді та багатьом іншим соціальним проблемам.

Тренінг як форма роботи сприятиме не лише набуттю знань про себе та інших, суспільство і світ, але також активному набуттю досвіду вирішення актуальних задач особистісного і соціального розвитку.

Мета. Створити сприятливі умови для формування соціальної активності підлітків, попередити відхилення в соціальному розвитку і поведінці особистості, сприяння успішній соціальній адаптації та активності, виробленні та реалізації життєвих цілей.

Цілі:

- формування соціальної активності;

- формування прагнення до самопізнання та самореалізації;

- розвиток навичок конструктивного спілкування;

- допомога учасникам у пізнанні своєї особистості;

- сприяння виробленню адекватних життєвих цілей та усвідомлення можливостей їх реалізації.

Загальні рекомендації щодо проведення програми тренінгу.

Тренінг «Соціальне становлення особистості» розроблено для дітей підліткового віку (12-15 років)». Також, він може бути однією із форм позакласної роботи.

План програми. Тривалість кожного заняття сягає 1,5 – 2 години, один раз на тиждень. Перше і останнє заняття доцільно продовжити до 2 годин. Програма розрахована на 11 занять (1 заняття на тиждень), приблизно 18 годин.

«Хатинка в лісі»

Хід проведення:

Педагог-тренер пропонує учасникам сісти максимально зручно, закрити очі та слухати його голос: “Уявіть себе на дорозі. Яка вона, з чого зроблена, які відчуття у вас виникають? Навколо вас ліс: який він, чи є в ньому тварини? Ви йдете далі – чи бачите дорогу перед собою? Яка вона? Ви йдете далі й підходите до будівлі: яка вона, з чого побудована? Поряд із будівлею стоїть мудрець, ви дивитесь на нього: який він? Ви розумієте, що цей старий володіє усією мудрістю світу і зможе відповісти на запитання, яке хвилює Вас найбільше. Ви ставите своє запитання. Мудрець дивиться на Вас і заходить у будівлю – зараз він винесе Вам відповідь. Мудрець виходить і дає відповідь. Можливо, це слова, а можливо, це символ, який зрозумілий лише Вам. Ви дякуєте за відповідь, повертаєтесь назад та відкриваєте очі”.

По завершенню розповіді педагог-тренер просить учасників намалювати побачене. Коли малюнки завершені, учасники, за бажанням, описують свої фантазії. На основі цієї розповіді ведучий інтерпретує методику: дорога – це символ життєвого шляху (легкий – важкий, приємний – неприємний, широкий – вузький, тощо), ліс – життєва ситуація (теплі стосунки з оточуючими – зелений, молодий, яскравий, світлий ліс, в якому багато тварин, або несприятлива життєва ситуація); будівля – образ «Я» (чим вона міцніша, світліша, красивіша, викликає приємні відчуття – тим більш сформованим є власний образ, вища самооцінка і навпаки; особливу увагу звертає на захищеність споруди: стіни, дах, двері, вікна, що може дати інформацію про особистісні границі). Шерінг.

Вправа-енергізатор «Дотягнися до зірок».

Хід проведення:

Учасникам пропонується потягнутися «до зірок», максимально витягуючи руки і тіло вгору. При цьому необхідно уявити, як у тіло вливається енергія Всесвіту.

Домашнє завдання. Інструкція: Сформулюйте основні цілі, які б ви хотіли досягти у недалекому майбутньому та створіть «Схему досягнень», де були б зображені конкретні кроки, які вам необхідно зробити для їх досягнення + ознайомитись із «Особистими правами».

Приклад правил: у своєму житті ти маєш право:

- інколи ставити себе на перше місце;

- просити про емоційну підтримку та допомогу;

- протестувати проти несправедливого ставлення чи критики;

- на свої думки і переконання;

- робити помилки;

- надавати можливість людям вирішувати свої власні проблеми;

- говорити «ні, дякую», «вибачте, ні»;

- не звертати увагу на поради оточуючих і дотримуватись своїх власних переконань;

- побути наодинці з собою, навіть якщо іншим хочеться твого товариства;

- на свої власні почуття – незалежно від того, чи розуміють їх оточуючі;

- змінювати свої рішення чи вибирати інший спосіб дій;

- домагатися зміни домовленості, яка тебе не влаштовує.