Методичні рекомендації «Управлінський аспект упровадження гендерних підходів у практику роботи ЗЗСО».

Методичні рекомендації «Управлінський аспект упровадження гендерних підходів у практику роботи ЗЗСО».

Розвиток сучасного суспільства орієнтований на демократичні цінності, передбачає врахування гендерного аспекту соціалізації особистості, а отже ставить перед освітою завдання формування гендерної компетентності в усіх учасників освітнього процесу, зокрема і закладів загальної середньої освіти.

У світовому педагогічному дискурсі вже кілька десятиліть пильну увагу привертає аналіз взаємодії суб’єктів освітнього процесу з точки зору гендерного підходу, особливості організації та реалізації навчального обладнання й оформлення простору закладів загальної середньої освіти тощо у світлі гендерної педагогіки, а також спроби переосмислення традиційних та імплементації інноваційних педагогічних практик із подальшим їх аналізом.

Україна чітко визначила свою позицію стосовно прав і свобод людини,  гарантувавши  у Конституції рівність усіх людей. Стаття 24 визначає, що «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям».

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», прийнятий у 2005 році не лише законодавчо закріпив і розширив поняття гендерної рівності, але й визначив механізм реалізації принципів рівноправності чоловіків і жінок в усіх сферах життя і, зокрема, в освіті. Розділ V цього Закону «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНИХ ПРАВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК  ЧОЛОВІКІВ У СФЕРІ ОСВІТИ» зобов’язує навчальні заклади забезпечити «…

• рівні умови  для  жінок  і  чоловіків  під  час   вступу   до
  навчальних   закладів,   оцінки   знань,  надання  грантів,  позик
  студентам;
• підготовку та  видання  підручників,  навчальних  посібників,
  вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка;
•   виховання культури   ґендерної  рівності,  рівного  розподілу
  професійних і сімейних обов'язків…»

Наказ МОН України від 10.09.2009  № 839 «Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту»  визначив План заходів щодо формування гендерної культури освітян і учнівства, попередження гендерного насильства у сфері освіти і зокрема визначив діяльність керівників з даного питання

   «п. 3. Керівникам вищих,  професійно-технічних, загальноосвітніх,

дошкільних   та   позашкільних   навчальних  закладів  забезпечити

системну   роботу   щодо   впровадження   ґендерних   підходів   у

навчально-виховний процес.»

 Важливу роль у реалізації основних завдань держави у сфері гендерної політики відіграє організація   роботи з педагогічними кадрами   закладу освіти.

На початковому етапі цієї роботи варто  заздалегідь створеній творчій групі (яку  бажано сформувати, не застосовуючи засобів адміністративного примусу) проаналізувати наукові і науково-практичні, педагогічні, психологічні літературні джерела із питань гендерних підходів у освіті. На педагогічній раді,  використовуючи інтерактивні методики, такі як «мозковий штурм», «коло ідей» тощо, необхідно обґрунтувати модель упровадження гендерночутливих технологій, визначити стратегії підготовки педагогів і батьків до роботи за визначеним напрямом. Завершити підготовчий етап, на нашу думку, слід проведенням  установчого семінару-практикуму для педагогічного колективу  з метою  ознайомлення вчителів з особливостями впровадження гендерночутливих технологій у освітній процес закладу. Слід зазначити, що важливою передумовою впровадження цієї практики є потужна інформаційна кампанія із застосуванням потенціалу наочності закладу освіти, сайту ЗЗСО, блогів та персональних сайтів учительства, висвітленням у засобах масової інформації.

Наступний етап варто присвятити    розробці критеріальної бази проведення досліджень упровадження гендерночутливих технологій, діагностиці  рівня гендерної компетентності та ставлення учасників навчально-виховного процесу до впровадження гендерночутливих інноваційних технологій, плануванню роботи семінарів, тренінгів тощо. До цієї роботи, за можливості, слід залучати науковців, експертів громадських організацій, інформаційно-аналітичних центрів, методистів закладів неперервної освіти вчителів, педагогів, які мають успішну практику подолання гендерних стереотипів в освіті.

На третьому, практичному, етапі  заклад освіти  повинен працювати над реалізацією моделі впровадження практики. Змінюється на гендерночутливий освітній простір ЗЗСО, у тому числі завдяки власне створеній наочності (плакатам, стендам, малюнкам тощо).

Рекомендуємо при оформленні наочності скористатися  такими порадами:

• уникайте кольорів, що зазвичай асоціюються зі статтю (рожевий – для дівчат, синій – для хлопців);
• необхідно позбутися принципу парності (зображувати парну кількість хлопчиків і дівчаток);
• намагайтеся не використовувати зображення хлопців як уособлення проявів негативної поведінки, дівчат – як втілення кращих моральних чеснот;
• зображення людей (портрети, малюнки тощо) розташовуйте впереміш (особи чоловічої і жіночої статі);
• мова плакатів, стендів, табличок на кабінети, оголошень тощо повинна бути гендерночуливою  (завідувачка, колежанка, вчителька, вчительство, учнівство, батьківство та ін..);

 Здійснюється аудит підручників і дидактичних матеріалів на предмет наявності гендерних стереотипів. Розробляються та впроваджуються у практичну діяльність алгоритми та пам’ятки щодо проведення гендерночутливих уроків і виховних заходів. Питання гендерної компетентності вчителів стає об’єктом внутрішнього контролю адміністрації закладу, через відвідування уроків, виховних заходів, співбесіди з учительством, учнівством з'ясовується не лише реальний стан справ, але й створюється база для виявлення і подолання утруднень, прогнозування подальшого шляху впровадження практики.

Нашим закладом освіти була розроблена програма здійснення тематичного контролю за впровадженням гендерночутливих технологій у   освітній процес, яку пропонуємо вашій увазі.

Перевіряється:

1. Спосіб спілкування з учнівством (застосування однакового тону і змісту звертання до хлопців і до дівчат).
2. Орієнтування на індивідуальний розвиток дитини, її здібності, вподобання, можливості у навчанні незалежно від статі.
3. Заохочення учнівства до статевозмішаних видів навчальної діяльності.
4.  Забезпечення однакового (рівного) доступу до користування учнівством навчальним, спортивним інвентарем, приладами.
5.  Створення рівних умов для хлопців і дівчат у ході виконання практичних завдань (регламентація часу, використання методів стимулювання, підбір змісту завдань).
6. Використання методів інтерактивної педагогіки та надання можливості рівноправно брати участь у інтеракції хлопцям і дівчатам.
7.  Забезпечення коментування виставленого балу лише з урахуванням чинних Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із  цього предмета.
8. Врахування положень гендерночутливого підходу у ході мотиваційної діяльності (забезпечення зв’язку з життям, опори на особистий життєвий досвід учнівства.).
9. Соціальногендерна толерантність учасників освітнього процесу.
10.  Використання наочності, яка не містить ознак гендерних стереотипів.

Четвертий, узагальнювальний, етап слід присвятити здійсненню підсумкової діагностики  рівнів гендерної чутливості суб’єктів освітнього процесу, визначенню змін, які відбулися, узагальненню результатів ефективного досвіду роботи, розробці методичних рекомендацій, проведенню науково-практичної конференції.

Вашій увазі пропонується пам’ятка, розроблена творчою групою нашого  закладу освіти:

1. Будьте обізнаним і обізнаною з базовою інформацією з  питань рівності жінок і чоловіків, опирайтеся на законодавчі акти в царині забезпечення рівності громадян жіночої та чоловічої статей (Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», 2005, №2866-ІV, стаття 561, Державна програма забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року (Постанова Кабінету Міністрів України №717 від 26.09.2013), наказ Міністерства освіти і науки України «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіту» №839 від 10.09.2009»).
2.               Виховна робота з учнями різної статі не повинна мати узагальнений та уніфікований характер, вона має орієнтуватися на особливості, можливості та потреби кожної конкретної учениці та кожного конкретного учня.
3.               Із метою культивування ідей рівних прав та можливостей жінок і чоловіків радимо вам проводити уроки гендерної грамотності (позакласні заходи за участю науковців, дослідників, тренерів, які мають відповідний досвід роботи).
4.               При проведенні будь-якого уроку, заходу важливо дотримуватися балансу в частотності звертань як до хлопців, так і до дівчат.
5.               Обговорюйте, моделюйте такі ситуації чи випадки, щоб кожен із учнів і учениць висловлювали свою точку зору, а не солідаризувалися під час дискусії з представниками своєї групи.
6.               Організовуйте спільну діяльність учнів різної статі (спільні трудові справи, заняття мистецтвом і спортом, робота в групах, туристичні походи, екскурсії, організація свят тощо).
7.               На уроках і в позакласній діяльності практикуйте методи інтерактивної педагогіки, бо саме вони сприяють залученню учнів і учениць до участі в творчих і дослідницьких видах діяльності. Надавайте перевагу проведенню рольових ігор, дебатів, дискусій, створенню колажів, написанню есе тощо.
8.               Здійсніть гендерну експертизу підручників і посібників із навчальних предметів, простору навчального кабінету.
9.               Обговорюйте питання гендерної соціалізації на батьківських зборах, засіданнях методичних осередків.
10.          Занотовуйте результати своїх спостережень, фіксуйте свої удачі й труднощі у  щоденнику класного керівника.

З власного досвіду зазначимо, що труднощів у впровадженні гендерних підходів у освіті, подоланні гендерних стереотипів чимало. Це і    небажання зрозуміти важливість проблеми вчительством, неприйняття окремих ідей батьківством, недостатньо швидка динаміка зміни світогляду учнівства.

Але попри всі труднощі,  результатом творчої справи повинно стати створення гендерночутливого освітнього простору навчального закладу, формування гендерної компетентності в усіх учасників навчально-виховного процесу, використання гендерночутливих технологій, подолання усталених, консервативних уявлень про поведінку, соціальні ролі жінок і чоловіків, гендерних стереотипів в освіті, підвищення мотивації до творчої та інноваційної професійної діяльності педагогічних працівників.