Методичні рекомендації "«Використання групових методів навчання при викладанні дисциплін про безпеку»

Шичева Оксана Миколаївна,

Маріупольський механіко-металургійний коледж ДВНЗ «ПДТУ»

 

 В даній роботі проаналізовано використання групових методів навчання при викладанні таких дисциплін, як «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці», «Основи екології». Наведені приклади завдань для групової роботи студентів та учнів.

 

 

«Використання групових методів навчання

при викладанні дисциплін про безпеку»

 

 

ВСТУП

 Найважливіша задача сучасного педагога – виховання мислячого й шукаючого спеціаліста, здатного зробити самостійний світоглядний вибір; та навчити студента вчитися.

 При цьому педагог повинен розуміти, що його праця – це не методика, а завжди творчій акт.

 Сучасний педагог повинен пам’ятати, що діти – це квіти нашого життя і кожна квітка має право на розкриття. Сучасний педагог зобов’язаний надавати всі умови для цвітіння наших студентів – партнерів в навчально-виховному процесі  і сприяти розвитку  самовизначення, самоствердження, самовиховання, самонавчання, саморозвитку, самопізнання, самореалізації.

Сучасний педагог – це усмішка, радість, світло для студента; це творча людина; він мотивує студентів на здоровий спосіб життя. Сучасний педагог – це лідер, приклад ефективності виховання і навчання, він повинен не тільки вчити , але й вчитися сам.

В основі моєї професійної діяльності лежить орієнтація не просто на засвоєння знань, а на способи мислення та діяльності, на розвиток пізнавальних сил та творчого потенціалу студентів. Допомагають мені в цьому завданні різноманітні інноваційні технології навчання. Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. «Допитливість створює вчених і поетів», - наголошував А. Франс. Понад 2400 років тому Конфуцій сказав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію» Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Кредо активного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти» Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

  Педагогічний процес у навчальних закладах України - специфічний за своїми завданнями, змістом, органі­зацією. Він готує слухача до виконання специфіч­них завдань, діям в особливих умовах, що вимага­ють мужності, кмітливості та сміливості, самовла­дання, швидкості мислення, рішучості й інших та­ких якостей. Це вимагає приведення умов, навчання та життя студентів якомога ближ­че до реальних умов майбутньої професійної діяль­ності. Урахування закономірностей педагогічного процесу передбачає його науково обґрунтовану тех­нологію, тобто, організаційно-методичний інстру­ментарій, що реалізується у технологічних проце­сах, який представляє собою систему технологічних одиниць, націлений на певний педагогічний резуль­тат.

Педагоги, психологи, методисти фахових дисциплін відчувають потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до студента. Саме такий підхід є одним із найважливіших принципів організації навчально-виховної роботи.

Метою освіти з безпеки життєдіяльності та охорони праці у вищому навчальному закладі є:

- формування культури людини щодо безпеки, її відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки тощо;

- забезпечення певного стану захищеності людини шляхом формування необхідних знань та вмінь реагування на надзвичайні ситуації природного, техногенного, екологічного, соціального характеру;

- формування правильної соціальної позиції щодо власної безпеки, мотивація безпечної поведінки в побуті, на виробництві.

В останні десятиліття велике значення набуває пошук нових або реконструкція старих, добре відомих педагогічній науці методів навчання, які могли б забезпечити взаємозв'язок освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчання. З'являються на світ нові методи навчання часто не мають психолого-педагогічного обґрунтування, їх важко класифікувати, проте їх використання в освітньому процесі приносить студентам безсумнівний успіх.

 

 

 

 

 

 

 

ЧАСТИНА 1. СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

У ВИЩИЙ ШКОЛІ

 

В останні десятиліття велике значення набуває пошук нових або реконструкція старих, добре відомих педагогічній науці методів навчання, які могли б забезпечити взаємозв'язок освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчання. З'являються на світ нові методи навчання часто не мають психолого-педагогічного обґрунтування, їх важко класифікувати, проте їх використання в освітньому процесі приносить студентам безсумнівний успіх.

Цілісність особистості студента залежить від рівня сформованості його соціальної зрілості, яка складається з наступних елементів: соціальної активності, соціального самовизначення та соціальної відповідальності. Найповнішому розвиткові внутрішнього світу особистості студента сприяє його діяльність. Активність діяльності визначається взаємовідповідністю свідомого, цілеспрямованого, творчого ставлення студента до цієї діяльності. Якість діяльності студента, як і молодого фахівця з обраної спеціальності найефективніше розкривається у його соціальній активності, що виявляється за допомогою  конкретних перетворень та самодіяльності в усіх сферах студентського життя. Удосконалюючи свою пізнавальну діяльність, студент усвідомлює себе не тільки як соціально зрілу особистість, а і як соціально –професійну одиницю. Завдяки цьому студент усвідомлює і відчуває свою значущість для тих, хто його оточує, розуміє відповідальність за себе перед ними, потім перед собою та як вищий ступінь відповідальність за себе і за оточення перед іншими. Діяльність студента з позанавчальної роботи сприяє формуванню його свідомої особистості. Студент, професійно зорієнтовуючись, віддає перевагу певним видам діяльності, де найбільш повно можуть реалізуватися його здібності, потреби та життєві плани.

Якість підготовки студентів з дисциплін про безпеку визначається формами і методами викладання курсу. В практиці професійної діяльності викладача БЖД, основ екології та охорони праці  доцільно поєднувати застосування традиційних і нетрадиційних форм занять. Це помітно активізує діяльність студентів, допомагає їм краще засвоїти навчальний матеріал. Сьогодні вже неможливо викладати дисципліни традиційно, коли у центрі навчального процесу знаходиться викладач, а студенти мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення на лекціях або звітують на семінарських і практичних заняттях, виконують контрольні завдання, складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули у процесі навчання.              Студент стає співавтором лекції, семінарського заняття тощо. Підхід до студента, який знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості. Це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Впродовж останніх десятиліть однією із загальновизнаних у зарубіжній педагогіці навчальних цілей є розвиток раціонального, критичного мислення. Тому  на заняттях особлива увага приділяється формуванню мислення, цілеспрямованому розвиткові інтелектуальних умінь, тобто навчанню розумовим вмінням, процесам пізнавального пошуку.

Впровадження інтерактивних методик у викладання таких дисциплін як «БЖД», «Основи екології» та «Охорона праці» дає змогу докорінно змінити ставлення до об'єкта навчання, перетворивши його на суб'єкт. Для інтенсифікації навчання з напряму БЖД та охорони праці необхідно використовувати сучасні технології. Як відомо, людина краще сприймає візуальну інформацію – приблизно 90 % з усієї, яку отримує людина, аудіальну – 9 %, і лише 1 % припадає на інші види інформації. Тому використання на заняттях сучасних комп’ютерних технологій, а саме показ схем, слайдів, фотографій, малюнків, відеоматеріалів тощо, дозволить викладачеві з більшою наочністю характеризувати будь-яке небезпечне явище або надзвичайну ситуацію, пояснити можливий вплив цього явища на діяльність і здоров’я людей, показати шляхи найбезпечнішого виходу з певної ситуації, сформувати необхідні для спеціаліста уміння і навички для запобігання або ліквідації небезпеки.

 Під час вивчення матеріалу  викладачу безпеки життєдіяльності, охорони праці та основ екології необхідні ілюстровані плакати, схеми, графіки, відеоролики. Сучасні інформаційні технології дозволяють повно та цікаво проілюструвати зміст навчального матеріалу з допомогою комп'ютерних презентацій. Мережа Інтернет надає можливість широко використовувати у навчальному процесі, особливо при викладанні таких дисциплін, як «Безпека життєдіяльності», «Основи екології», «Охорона праці» навчальні відеофільми, соціальні відеороліки, навчальні відеолекції тощо. Застосування інформаційних технологій на заняттях, дає можливість у студентів розвивати уяву, логічне мислення, оволодіти практичними прийомами. А головне, інформаційні технології розвивають здатності читати інформацію, дозволяють формувати здатність саморозвитку і самоосвіти на сучасній комп'ютерній базі.

Нестандартний або нетрадиційний урок виходить за рамки традиційного. Він несе в собі елементи нового і розрахований на спільну взаємозбагачень  роботу викладача та студентів. Студенти з цікавістю включаються в роботу, висловлюють свої пропозиції, розшукують додатковий матеріал, оформляють кабінет тощо.

В процесі впровадження кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ, значна частина навчального матеріалу вноситься на самостійне опрацювання студентами, тому основним завданням викладача у вищій школі стало не репродуктивне викладання набору готових знань, а організація активної самостійної роботи студентів. Основними формами організації самостійної роботи при вивченні дисциплін «БЖД» та «Охорона праці», «Основи екології»  є читання підручника, нормативних джерел, робота на практичних заняттях та заповнення «Робочого зошита для самостійної роботи студентів», відповідь на запропоновані запитання; підготовка рефератів, доповідей, розв’язання задач і вправ за взірцем, розв’язання ситуативних задач.

Гострою залишається також необхідність пов'язати теоретичний матеріал з його практичним використанням. Апробація нових технологій ведеться давно. Пропонують розробки уроків з використанням нових наочних технологій. Одна з таких технологій - нетрадиційні заняття. Це - дорога до активізації пізнавальної діяльності, розвиток інтересу до учбового заняття і, як наслідок, підвищення мотивації.

Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться.

Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

- створення позитивного настрою для навчання;

- відчуття рівного серед рівних;

- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільної мети;

- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених висновків;

- можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;

- викладач не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.

Таким чином, позитивними сторонами втілення у навчально-виховний процес інтерактивних технологій є:

•         розширення ресурсної бази;
•         висока ступінь мотивації;
•         максимальна індивідуалізація навчання;
•         акценту на діяльність, практику;
•         широкі можливості для творчості;
•         міцність засвоєння матеріалу.

Розроблено багато методик, що застосовуються в інтерактивному навчанні (робота в малих групах, дискусії, турніри, диспути, дебати, "міні-уроки", навчання як систематичне дослідження, "синектика", ділові ігри, імітаційні ігри, ситуаційні вправи, задачі, проблеми, вправи, та ін). Ці методики можна застосовувати як для викладання, засвоєння нового матеріалу, так і для перевірки знань студентів.

Наприклад, метод «тренінгу», як один з методів групового навчання.

Тренінг  визначається і як засіб перепрограмування моделі управління поведінкою та діяльністю, що вже існує в людини. Сьогодні існує декілька видів тренінгу:  тренінг партнерського спілкування, тренінг сенситивності та тренінг креативності, що пов'язані з психогімнастичними вправами, які націлені на формування та розвиток умінь, навичок і настанов ефективного спілкування. На всіх заняттях з тренінгу виконують психогімнастичні вправи, які допомагають у формуванні та розвитку умінь, навичок і настанов ефективного спілкування.

              Тренінг передбачає виконання студентами практичних дій: моделювання стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення різного роду надзвичайних ситуацій, проведення екскурсій у територіальні підрозділи МНС України в області, в музеї, на пожежно-технічні виставки. Наприклад, тренінги за напрямком надання першої допомоги (з запрошенням спеціалістів-фахівців), різноманітні вправи тощо.

        Вправа «Афоризми».

Учасники тренінгу об’єднуються у групи. Кожна група повинна пояснити значення афоризма, розкриваючи своє бачення даної проблеми. Наприклад:

«Здоров’я – дорожче золота» (В. Шекспір).

«Здорова людина – самий дорогоцінний витвір природи» (Т. Корлейль).

«Здоров’я – мудрих гонорар» (П. Беранже).

На занятті з «БЖД» за темою «Надання першої допомоги потерпілому» студентам пропонується проаналізувати етапи та принципи надання першої допомоги на прикладі Біблейської «Притчі про доброго Самаритянина». Доцільно візуалізувати тренінг – використання мультимедійних технологій активізує роботу студентів під час проведення тренінга.

 

 

 

 

 

 

ЧАСТИНА 2. ВИКОРИСТАННЯ ГРУПОВИХ МЕТОДІВ

НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІН

«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»,

«ОХОРОНА ПРАЦІ», «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ»

 

«Мої учні будуть дізнаватися нове не від мене;

Вони будуть відкривати це нове самі.

Моє головне завдання - допомогти їм розкритися

і розвинути власні ідеї ».

І.Г. Песталоцці

Один із пріоритетів сучасної системи освіти - досягнення нового освітнього результату, тобто формування ключових компетентностей студентів. Майбутній фахівець повинен вміти застосувати отримані знання та досвід в конкретній життєвій або виробничої ситуації, знайти рішення проблемного питання.

Одним з важливих вимог, що пред'являються до майбутніх спеціалістів, є володіння навичками групової комунікації, тобто командної роботи.

Застосування групового методу навчання забезпечує ефективне досягнення як розвиваючих, так і виховних цілей:

- сприяє розвитку мислення студента в процесі спільного вирішення поставлених навчальних завдань;

- створюються умови для додаткової мотивації в результаті міжособистісного співробітництва та розвитку «командного духу»;

- розвиває готовність до співпраці ми взаєморозумінню в команді;

- оволодіння способами організації спільної діяльності;

- сприяє формуванню активної життєвої позиції у студента;

- підвищується відповідальність не тільки за свої успіхи, а й за результати колективної праці;

- можливість моделювання ділових взаємовідносин в процесі навчання;

- обговорення інформації з членами команди (групи) збільшує число асоціативних зв'язків, а отже, забезпечує більш міцне засвоєння матеріалу;

- ефективне вирішення проблемних завдань, поставлених перед групою і т.д.

У процесі групової взаємодії відбувається прийняття цінностей і потреб інших. У групі людина відчуває себе хто користується довірою і довіряє, оточеним турботою і сама дбає, які отримують допомогу і допомагає .

У дослідженнях Ш.А. Амонашвілі відзначається, що, керуючись ідеями співпраці, люди можуть цілеспрямовано змінювати умови життя, покращувати її якість і тим самим змінювати самих себе - удосконалювати свою духовність, свої знання, розширювати межі своїх можливостей.

Коли процес саморозкриття і зміни заохочується іншими, то, як наслідок, посилюється впевненість в собі. Р.Л. Кричевський і Є.М. Дубовская говорять про вплив групового процесу на розвиток таких особистісних якостей, що підходять під категорію «надійність»: відповідальність, впевненість в собі, самоповага, емоційна стійкість.

В процесі реалізації навчальних програм таких дисциплін як «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці», «Основи екології» використовуються інтерактивні технології групової взаємодії і колективної співпраці.

 Групову технологію називають однією з провідних форм пізнавальної діяльності студентів. Така форма передбачає поділ студентів на кілька груп, де вони отримують спеціальні вправи для вирішення навчальних завдань. Дії виконуються під контролем викладача. Мета даної технології - створення необхідних умов для розвитку у студентів самостійності, вміння взаємодіяти з суспільством і швидко виконувати поставлені завдання в групах. Вона була описана у І. Первинна, А.Г. Рівіна, Н. Гузика, В.К. Дьяченко, В. Фірсова та інших.

Педагоги вважають групову технологію найбільш прийнятною, оскільки студенти взаємодіють через діалог, що виховує в них дух колективу. Працюючи окремими групами, вони можуть вирішувати проблемні завдання разом, обговорювати їх, приходити до єдиної думки.

Дана стандартна система дозволяє легко вписуватися в навчальний процес і гідно проводити заняття. Важлива особливість - засвоєння матеріалу, інтелектуальний розвиток, доброзичливість, взаємодопомога. Під час обговорення студенти порівнюють об'єкти або явища, що дозволяє прискорити засвоєння матеріалу.

Групові форми роботи ставлять студента в активну позицію. Навчальний процес будується як пошукова, дослідницька діяльність, в ході якої відбувається обмін думками, розгортаються дискусії.

      Виділяється п'ять рівнів колективної навчально-пізнавальної діяльності:

1 Фронтальна (одночасна) робота в аудиторії, спрямована на досягнення спільної мети.

2 Робота в статичних парах.

3 Групова робота (на принципах диференціації).

4 Міжгруповая робота (кожна група має своє завдання у спільній меті).

5 Фронтально-колективна діяльність за активної участі всіх студентів.

 

 

Умови формування групи та вимоги до неї

Природно, що реалізація групового навчання вимагає спеціальної перепідготовки педагогів, перш за все формування готовності до подолання труднощів, які можуть виникнути в реальному навчальному процесі.

Малі групи в процесі навчання можуть працювати в наступних режимах:

- вся група працює колективно над усіма або більшістю групових завдань і проектів;

- перевага віддається роботі в підгрупах;

- кожен член групи працює індивідуально, і тільки потім група порівнює і обговорює результати.

Найбільш оптимальним, з точки зору групового (або як його ще називають - кооперативного) навчання, буде перший режим. У двох інших варіантах дуже важливо зберегти командний дух - завдання, яке викликає у вчителів, які застосовують методи групового навчання, найбільші труднощі.

Можуть виникати труднощі і психологічного характеру, коли сильні за рівнем навченості члени групи постійно домінують в обговореннях, ігнорують думки слабких або ж відмовляються допомагати їм.               Отже, на початку заняття, необхідно ознайомити членів груп з правилами роботи.

Приклад 1:

Добрий день друзі!

Ми раді вітати вас на тренінгу, який дозволить нам ще раз поговорити про те наскільки важливо дотримуватися правил безпеки.

Ведучий 2 Традиційно ми починаємо наш тренінг з правил роботи в групах:

«Тут і тепер». Цей принцип орієнтує учасників тренінгу на те, щоб предметом їх аналізу постійно були процеси, почуття, думки, що з'являються в даний момент.

Ведучий 1 «Щирість і відвертість». Найголовніше в групи - не лицемірити і не брехати.

Ведучий 2 «Я - висловлювання». Оцінка поведінки іншого члена групи повинна здійснюватися через висловлювання власних виникають почуттів і думок. Всі висловлювання повинні будуватися з використанням займенника «я», «мені»: «Я вважаю», «мені здається ...».

Ведучий 1 «Активність». У групі відсутня можливість пасивно «відсидітися». Оскільки тренінг відноситься до активних методів навчання, розвитку, така норма, як активна участь усіх в тому, що відбувається тренінгу, є обов'язковою.

Ведучий 2 «Повага думки іншого». «Пам'ятайте, що не поважаючи іншого, ви викличете у нього таке ж відношення до вас. Тому постарайтеся не перебивати, що не оцінювати критично те, що почуєте. Будьте поблажливі до думок і почуттів оточуючих. Якщо ви не можете втриматися від оцінки слів ваших колег, почніть ні з фрази "Ти не правий", а з фрази "Я не розумію" або "Може, є інший варіант ..."

 Чого не слід робити при організації групової роботи:

- організувати індивідуальне місце учневі, який хоче працювати один;

- не можна вимагати в аудиторії абсолютної тиші, так як студенти повинні обмінятися думками, перш ніж представлять «продукт» своєї праці (можна ввести який-небудь умовний сигнал, який свідчить про перевищення допустимого рівня шуму);

- не можна карати студентів позбавленням права брати участь у спільній роботі;

- у груповій роботі не можна очікувати швидких результатів, все освоюється практично. Потрібен час, потрібна практика, розбір помилок. Це вимагає від викладача кропіткої роботи.             

Перевагою цієї технології є те, що під час групової роботи на заняттіі зростає і індивідуальна допомога кожному, хто потребує в ній навчається, як з боку педагога, так і своїх товаришів.

Г.К. Селевко, один з фахівців в області освітніх технологій, виділяє наступні етапи процесу групової роботи:

1 етап. Підготовка до виконання групового завдання. Цей етап включає наступні підетапи:

а) постановка пізнавальної завдання (проблеми).

б) інструктаж про послідовність роботи.

в) роздача дидактичного матеріалу по групах.

Наприклад:

2 етап - етап групової роботи. На цьому етапі відбувається:

а) знайомство з матеріалом, планування роботи в групі.

б) розподіл завдань усередині групи

в) індивідуальне виконання завдання

г) обговорення індивідуальних результатів роботи в групі і обговорення загального завдання групою (зауваження, доповнення, уточнення та узагальнення).

Заключна частина - це 3 етап технології групової роботи. Він складається з трьох моментів:

- повідомлень про результати роботи в групах;

- аналізу пізнавальної задачі, рефлексія;

- також робиться загальний висновок викладача про груповий роботі і досягнення кожної групи.

Приклад 2:

Завдання Подання групи.

Ведучий 1. У нашому тренінгу сьогодні беруть участь вісім команд. Ми пропонуємо групам вибрати назву команди, пов'язане з безпекою життєдіяльності і охороною праці та обґрунтувати його.

Виконання завдання (1 хвилина).

Пропонуємо одному з учасників команди представити себе і свою команду, її назва і обґрунтувати вибір назви. (1 хвилина на команду)

Подання команд.

Ведучий 2. Як бачите, командна робота - це спільна робота. Чи може бути, наприклад, бізнесмен успішний в своєму бізнесі без команди? Або чи може виграти полководець війну без армії? Відповідь очевидна, звичайно, немає! Отже, чим вище рівень довіри і взаєморозуміння в команді, тим вище рівень ініціативи в команді.

Ми хочемо запропонувати вам завдання, яке допоможе вам зрозуміти необхідність взаємодії та взаєморозуміння в команді.

 

Приклад 3:

Групова робота «10 заповідей».

Ми всі прагнемо бути здоровими, красивими, жити довго і щасливо. Що ж для цього потрібно? Ми пропонуємо кожній групі придумати 10 заповідей здорового способу життя - деяких людських законів, обов'язкових для дотримання кожною людиною, щоб таким залишитися і створити ромашку здорового способу життя. Представник кожної групи розміщує ромашку на стенді і коротко коментує.

 

Групова робота являє собою індивідуальні виступи кожного члена групи, а так само колективне обговорення його змісту і логіки викладу.

Вправи для групової роботи - це певним чином організована активність студентів, спрямована на відпрацювання нових навичок.

На сьогоднішній день велику популярність набирають активні тренінги. Це спосіб навчання дорослих людей, збудований на основі ігор та вправ. Ігри та вправи дозволяють учасникам тренінгу, на особистому досвіді перевірити отриману інформацію. Отримані знання та навички відпрацьовуються в постановочної діяльності - це створює веселу і доброзичливу атмосферу. Конфуцій сказав - «Скажи мені - і я забуду, вчи мене - і я можу запам'ятати, втягують мене - і я навчуся.». Мета вправ, які не стільки навчити долати перешкоди, скільки навчити учасників певним поведінковим навичкам, які можна використовувати в різних ситуаціях реальному житті.

Основний сенс групової роботи полягає в продукуванні колективного мислення, яке передбачає використання:

- комунікації;

- опонування;

- захисту своєї точки зору;

- подальшої рефлексії.

Загальні методи групового навчання:

- групова дискусія;

- ігрові методи;

- методи спрямовані на розвиток соціального сприйняття;

- методи тілесно-орієнтованої психотерапії;

- медитативних методи.

Форми групової дискусії:

- тематичні дискусії;

- біографічні дискусії;

- інтерактивні дискусії.

Методи тілесно-орієнтованої терапії:

- робота над структурою тіла;

- чуттєве усвідомлення;

- нервово-м'язова релаксація.

Медитативні техніки:

- застосовують з метою навчання фізичної, емоційної релаксації, а так само умінні позбавлятися від психічної напруги і стресових ситуацій.

    Методи розвитку соціального сприйняття:

- розвивають вміння сприймати, розуміти і оцінювати як самого себе, так і оточуючих.

Ігрові методи:

- ситуационно рольові;

- дидактичні;

- творчі;

- організаційно-діяльні;

- імітаційні;

- ділові ігри.

Ситуаційно рольові - гра, учасники якої діють в рамках обраних ними ролей, керуючись характером своєї ролі і внутрішньою логікою середовища дії; разом створюють або слідують вже створеному сюжету.

 

 

 

 Приклад 4:

Рольова гра

Ведучий 2. Кожен керівник на підприємстві відповідає за здоров'я і життя своїх підлеглих. Він зобов'язаний організувати безпечний трудовий процес і забезпечити дотримання працівниками норм і правил у сфері охорони праці, тобто забезпечити працівникам безпечні та нешкідливі умови праці за що несе безпосередню відповідальність. Але часто очікування не збігаються з реальністю. Ми запрошуємо по одному представнику від групи для формування команд та виконання завдання.

Формуються 2 команди по 3-4 людини. Видається завдання. Студентам необхідно в ролях уявити рішення конкретної проблемної задачі.

Ситуація 1

Уявіть собі, що ви включили електричний чайник, і тут несподівано задзвонив телефон. Ви йдете, а коли повернулися, застає картину - в кімнаті сильне задимлення, горить чайник, паперу на столі. Ваші дії.

Ситуація 2

Ви, перебуваючи вдома, відчули сильний запах газу, що виходить із кухні. Що необхідно робити в даній ситуації?

Ситуація 3

Ви вимірювали температуру і ненавмисно упустили ртутний термометр. Що необхідно робити в цій ситуації?На обговорення завдання 5 хвилин, на показ 2 хвилини.

 

Дидактичні ігри - спеціально створювані або пристосовані для навчання, що підвищують зацікавленість.

 

Приклад 5:

Завдання. «Модель здорової та  нездорової  людини»

Викладач. Що таке шкідливі звички ми з'ясували, а тепер давайте подумаємо, чому ж здорова людина відрізняється від хворої людини.

Кожній групі пропонується на аркушах А3 зобразити здорову і нездорову людину: для цього лист поділяється навпіл в одній частині студенти групи намалюють й надають характеристику здорової людини, а в іншій частині - нездорової людини. На це завдання дається 7 хвилин.

Після закінчення роботи: просимо представників груп вийти і коротко прокоментувати підсумки роботи групи

 

Імітаційні ігри - це різновид ігор, в яких поведінка учасників визначається моделлю, представленої у вигляді ігрової імітації.

Приклад 6:

Викладач. На шляху людини варто стіна з шкідливих звичок, і тільки від нього залежить, обійде він її чи ні. А згодом і стан його здоров'я. Адже, на думку вчених на здоров'я людини впливає дуже багато факторів: спадковість (20%), стан охорони здоров'я (10%), навколишнє середовище (20%) і спосіб життя (50%).

Завдання. «Ми самі про себе».

Викладач роздає картки кожній групі, на зворотному боці картки вказані типові важкі життєві ситуації.

Ми з вами іноді потрапляємо в різні важкі життєві ситуації або стаємо свідками як наші рідні, близькі, друзі або просто знайомі не можуть впоратися з шкідливими звичками, які призводять до погіршення їх здоров'я. Що ж робити? Як допомогти не тільки собі, а й оточуючим нас людям знайти вихід із тієї чи іншої важкій життєвій ситуації, яка шкодить нашому здоров'ю?

Пропонується представнику від кожної групи взяти одну картку. Кожна картка містить короткий опис важкій життєвій ситуації. Студентам, після обговорення ситуації, пропонується обіграти її. На це завдання дається 5 хвилин.

 

Ділові ігри - це така форма навчання, коли відпрацювання тематики відбувається на основі професійної діяльності слухачів.

 

Приклад 7:

Вирішення проблемних ситуацій.

Ведучий 1. Порушення правил безпеки можуть призвести до різних проблемних ситуацій вийти з яких ви можете, маючи певні знання і навички. У вас на столі лежить лист з проблемною ситуацією. Вам необхідно проаналізувати її, запропонувати короткий алгоритм дій для вирішення проблеми, скласти слоган і намалювати знак безпеки. Нагадуємо, що знаки можуть бути заборонними, попереджувальними, розпорядчими і вказівними. Для цього ви можете використовувати листи А3 і маркери.

Після закінчення виконання завдання вам необхідно озвучити його і запропонувати рішення. На виконання цього завдання 5 хвилин.

 

При вивченні студентами дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці» та «Основи екології» особливу увагу необхідно приділити практичному значенню завдань та вмінні використовувати надбані знання та навички у реальному, повсякденному житті.

Наприклад, при викладанні дисципліни «Безпека життєдіяльності» важливо приділити увагу пропаганді здорового способу життя через виконання групових завдань практичного значення. Важливе, також, мотиваційне пояснення перед кожним завданням.

 

Приклад 8:

Ведучий 1 Що заважає нам вести здоровий спосіб життя? (Відповіді учасників) На кожному кроці людини підстерігають небезпеки: куріння, алкоголізм, наркоманія, які з невинного розваги, можуть перетворитися в звичку. А що ж таке звичка? (Відповіді учасників)

Звичка - це поведінка, образ дій, що стали звичайними, постійними.

Ведучий 2 Ми сьогодні будемо говорити про шкідливі звички людини, про їх вплив на здоров'я і будемо вчитися знаходити вихід з тієї чи іншої важкій життєвій ситуації. Давайте подумаємо, які шкідливі звички можуть підірвати здоров'я людини. Для початку ми пропонуємо кожній групі подумати і на цеглинки записати 7 найшкідливіших звичок людини, які шкодять його здоров'ю. На це завдання вам дається 5 хвилин.

Завдання 1. Виконати завдання «ТОП 7 шкідливих звичок» і побудувати стіну шкідливих звичок.

Учасники в групах записують шкідливі звички на стікерах-цеглинки, віддають ведучому. Провідні розміщують їх на стіні шкідливих звичок.

 

Приклад 9:

Екологічний слід.

Ведучий 2. З кожним роком зростають потреби людини і відповідно збільшується кількість відходів життєдіяльності людини. І ми все більше займаємо місця на планеті. Вашій увазі пропонується невеликий ролик про забруднення відходами території України.

Відеоролик. Звалища.

Ведучий 1. Як зменшити екологічний слід? Як ви вважаєте, роздільний збір сміття зможе вирішити цю проблему? Для того щоб розібратися з цією проблемою ми пропонуємо вийти представнику від кожної команди. На столі лежать різні складові сміття (тетра-пак, шкірка банана, апельсина, різний папір, батарейки, пластикові пляшки, пакети, дерево, залізо, лампочки і т.д.). Ми пропонуємо вам розсортувати сміття, підписати і зробити його обсяг якомога менше. Порівняти і дати пояснення. Для пояснення ви можете використовувати матеріал за термінами розкладання відходів

 

Після закінчення тренінгу важливо оцінити його ефективність. Це означає, що треба зрозуміти, чи досягнуто поставлені цілі, проконтролювати якість проведення тренінгу, розрахувати ефективність витрат на навчання і визначити його практичну цінність – наскільки успішно нові знання і навички застосовуються особистістю. Результати оцінки є важливими для вдосконалення програми конкретного тренінгу, а також для подальшого планування навчання учасників і розвитку системи навчання у цілому.

Щоб побачити по змозі об'єктивну картину сильних і слабких сторін тренінгу, необхідно використати методи отримання зворотного зв'язку, які відповідають наступним критеріям:

• дають корисну для аналізу інформацію;
• надають учасникам свободу висловлювання;
• не є надмірно детальними (щоб у слухачів не зникло бажання брати участь в оцінних процедурах).

Найбільш поширений спосіб отримання зворотного зв'язку від групи – анкетування. Його популярність пояснюється мінімальними витратами часу і низькою вартістю; як правило, заповнення анкети (чи опитувального листа) не викликає труднощів ні в учасників, ні в організаторів тренінгу.

Учасники заповнюють заздалегідь підготовлену оцінну анкету, в яку включено стандартизований набір питань. За допомогою анкети тренери можуть оперативно оцінити такі параметри, як рівень організації тренінгу, перше враження, викликаний інтерес, якість змісту, корисність для практичної діяльності отриманих знань і навичок і тому подібне.

Заповнюють анкети відразу після закінчення тренінгу (учасники зможуть оцінити і програму тренінгу в цілому, і якість роботи тренера). Збирає анкети тренер.

При розробці програми тренінгу ставляться реальні прагматичні цілі – допомогти учасникам тренінгу підвищити екологічну свідомість, а викладачам (членам методичного об’єднання) освоїти нові педагогічні технології. Тому на рівні засвоєння оцінюється, наскільки підвищився рівень знання, розвинулися уміння і змінилися установки учасників, що вони зможуть використати у повсякденному житті та професійній діяльності.

Ключове питання: чому навчилися учасники?

Оцінити зміни, що сталися, можна тільки порівняно з початковим рівнем знань, умінь і установок. Тому так важливо ще на етапі підготовки програми тренінгу паралельно розробити і чітку методику виміру результатів навчання:

Яких знань набули учасники?

Які уміння були покращені (чи які нові сформовані)?

Які установки змінилися?

Оцінювати прогрес учасників у результаті навчання допомагає індивідуальне анкетування. Результати оцінки на цьому етапі насправді є важливішими для тренера, ніж для учасників, оскільки він може зрозуміти, наскільки ефективними виявилися обрані ним стратегія і методи навчання.

 Метод групової роботи (наприклад, тренінги) мають недоліки:

- схожість або відмінність інтелектуальних структур «викладача» і «студента», адже викладач має здатність і вміннями передавати знання в доступній формі, враховуючи особистісні, розумові та індивідуальні особливості студентів, вміючи його зацікавити, надаючи при цьому достатню, але не надмірну самостійність, пропонуючи допомогу і зворотний зв'язок в доступній і наочній формі саме для цієї дитини.

- не завжди стиль дитячих взаємин сприяє розумінню і засвоєнню матеріалу. Студенти  можуть бути не менш грубі, можуть самостверджуватися за рахунок студента, висміюючи його помилки, що може привести до конфлікту між ними.             

 

Приклад 10:

Ведучий 1. На завершення нашого тренінгу пропонуємо вашій увазі притчу.

В одному селищі жили два розумних чоловіка, один був добрий і справедливий, і його поважали, до нього йшли за порадою і розв’язанням конфліктів, інший був хитрий, злий і розважливий, люди, незважаючи на його розум, не йшли до нього за допомогою. Злий старець вирішив усім довести недосконалість доброго мудреця в такий спосіб: він зловив метелика, зібрав жителів, покликав мудреця і запитав, що він сам тримає в руках. Добрий старець відповів - метелика. «Живий він чи мертвий?» - було наступне питання. І старець відповів: «Зараз все залежить тільки від тебе: захочеш, розкриєш долоні, і він полетить живий, а захочеш, стиснеш, і він помре. Все в твоїх руках!»

Ведучий 2. Мораль така: ваше життя і ваше здоров'я у ваших руках. Педагоги, лікарі, батьки можуть вплинути, допомогти інформацією, але рішення приймати вам. І ми сподіваємося, що воно буде правильним. Просто хочеться, щоб ви розуміли, як здорово бути вільним від шкідливих звичок і здоровим. Кожен відповідає за себе сам, пам'ятаючи, що здоров'я і тіло у нього одне-єдине і іншого не буде. Ми з вами в тому віці, коли здатні думати про те, як жити сьогодні, щоб мати шанс побачити завтра. Уявіть метелика, якого ви тримаєте в руці. Метелик - це ваше здоров'я. А якщо відірвати крило у метелика? Шкода. А це ваше здоров'я.

Навіть, якщо його і склеїти, на ньому залишиться тріщина. Так і ваше здоров'я, якщо до нього не ставитися дбайливо, воно не буде таким, як раніше. Здоров'я не повернути ні за які гроші.

Бережіть себе і будьте здорові!

 

 

ВИСНОВОК

Під час групового навчання застосовуються різноманітні алгоритми (методи, прийоми), які  комбінуються в найрізноманітніші завдання. Використання різноманітних прийомів і завдань, дає можливість кожному із учасників заняття пройти момент переживання. Кожне завдання це не сухий алгоритм, схема дій, покроковий план – а проживанням досвіду, причому не тільки для учасників групи, але і для ведучого. Проживаючи завдання кожного разу разом із групою, ведучий набуває нового досвіду. Їх зміст у будь-який момент готовий обернутися несподіваною стороною. Ви можете десятки разів використовувати одне і те ж саме завдання в різних групах, навіть майже не модернізуючи її, і виявляти в ньому все нові сенси. І ведучий бачить результативність своєї роботи і усвідомлює, що це «методичні знахідки».

Запропонований метод інтерактивної роботи з підлітками сприяє розвитку навичок роботи в команді, вольових та лідерських якостей підлітків. З методичної точки зору запропонована форма роботи дозволяє активізувати студентів, використовувати різні методи роботи, а саме аналітичну, творчу, групову, проблемно-ситуаційну.

Обов’язково передбачена післятренінгова підтримка, яка проводиться на базі коледжів та технікумів регіону у форматі семінару, майстерні, повторення фрагментів тренінгу, коучингу і наставництва тощо.

Ключове питання: Чи застосовують учасники нові знання й уміння?

Тренерам важливо оцінити практичні результати тренінгу: використовуються чи реалізуються набуті учасниками знання, уміння й установки у звичних ситуаціях (на відміну від навчальних) і наскільки ефективно вони використовуються у повсякденному житті і професійній діяльності.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Возна Я. Зупинись, людино, подивись. Тиждень екології // Хімія. Біологія. – 2014. – №21. – С.19-23.
2. Джонсон Девід В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Джонсон Девід В. ; [пер. з англ. В. Хомика]. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2003. – 288 с.
3. Камелькова О. О. Виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи. - К, 2013.
4. Карпова В. О. Технологія тренінгу / В. О. Карпова // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – К.: Главник, 2005. – С. 10–15.
5. Корольчук М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах : [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк. – К. : Ника-центр, 2006. – 580 с.
6. Руснак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія. Біологія. – 2013. – №28. – С.1-25.
7. Скребец В. А. Экологическая психология: учебное пособие / В. А. Скребец. – К. : МАУП. – 1998. – 144 с.