Використання інтерактивних
методів навчання
на уроках християнської етики
з досвіду роботи
вчителя християнської етики
Старожадівського НВК
Чорнієвич Світлани Олексіївни
Використання інтерактивних методів навчання на уроках основи християнської етики
В сучасних умовах розвитку суспільства перед освітою стоїть важливе завдання. Воно полягає в тому, що стіни школи повинен залишити випускник, який володіє певними компетентностями у відповідних сферах і може їх реалізовувати у своєму повсякденному житті.
Чи може предмет християнської етики розвивати у школярів певні компетентності? Звичайно, що може.
1) Адже християнська етика чи не єдиний предмет, який звернутий до душі дитини.
А як сказав відомий педагог Ш. Амонашвілі: «Не буде ніякого оновлення життя, якщо кожен з нас не оновить свою душу». Нам потрібно змінитися самим і допомогти змінитися дітям, бо інакше не варто чекати якихось перемін у суспільстві.
Виходячи із завдань християнської етики, ми повинні допомогти дітям відкрити їх серця для Господа. Адже Ісус стукає до кожного з нас, але чи впустити Його у свою душу вирішує кожен особисто.
2) Християнська етика – це курс, який інтегрується у інші предмети, а інші предмети інтегруються у християнську етику. Коли проаналізувати міжпредметні зв‘язки, то можна побачити широкий спектр інтеграції. Виходячи із завдань християнської етики, цей навчальний предмет стає чи не найголовнішим у системі шкільних предметів, адже звернутий до душі дитини, до її внутрішнього світу, допомагає дитині стати справжньою Людиною. Бо людина часто занедбує свою душу, забуває, що вона образ і подоба Божа в прагненні досягнути певних успіхів у суспільстві, ставить на перше місце матеріальні цінності, кар’єру, а не духовне життя. При цьому я не хочу применшити значення інших навчальних дисциплін адже вони дають школярам певний багаж знань, розвивають розум, мислення та інтелект, що є дуже важливо в сучасному світі. Лише спільними зусиллями педагоги здатні досягнути певного успіху у навчанні і вихованні дітей. Тому потрібно використовувати різноманітні форми і методи навчально-виховної роботи, щоб зацікавити учнів тим чи іншим предметом.
Я ніколи не ставлю християнську етику окремо від інших навчальних дисциплін, а навпаки, використовую знання з інших предметів під час проведення уроків, що і раджу робити іншим. Наприклад, у 5 класі під час вивчення теми “Світ як Боже творіння” я починаю урок із бесіди: “Що ви бачили навколо себе, коли вранці йшли до школи?”.
Учні називають все, що вони бачили, отримуючи знання про живу та неживу природу. І в кінцевому результаті самостійно роблять висновок, що вся природа створена Богом. Або приходжу до класу із букетом польових квітів або з гілочок різних дерев. Ставлю перед учнями запитання: “Як ви думаєте, хто подарував мені цей букет?” Діти висловлюють різні думки, але після читання Святого письма приходять до висновку, що букет я отримала від Бога. Я ділюся із ними своїм дарунком. Діти надзвичайно задоволені. Крім того вони ознайомлюються із видами дерев та квітів, які ростуть у нашій місцевості, що є також важливим.
Основною метою уроків християнської етики є створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учнів, а особливістю курсу є те, що він покликаний не стільки сприяти засвоєнню певних знань, а й спонукати учнів до морального самовдосконалення, формуючи переконання та моделі моральної поведінки. І я зрозуміла, найбільш ефективними методами, що якнайкраще допоможуть реалізувати цю мету – є інтерактивні методи навчання.
Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.
Інтерактивний метод, який я найчастіше застосовую у навчально-виховній діяльності з учнями – „мозковий штурм». Це ефективний метод ситуативного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як показує практика, шляхом „ мозкового штурму» всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів взяти участь в її обговоренні шляхом «штурму». Дуже важливо залучати до роботи всіх дітей. У цьому мені допомагають такі методи, як „Коло» і „Мікрофон».
Метод „Займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання попрактикуватися у навичках спілкування, а це стимулює проявам самостійності учнів, їхнім творчим можливостям.
Метод „Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється. З метою опрацювання значного обсягу інформації за короткий проміжок часу використовую метод „Ажурна пилка». З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод „Акваріум». Практикую складання і розв’язання ситуаційних завдань, проведення дебатів.
Новий матеріал я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах. Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже «так цікавіше, зрозуміліше і легше». Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор, ментальних карт, карт-схем. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.
Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природному йому темпі. Цікавим є метод взаємних запитань – це вид діяльності, що надає можливість учням бути в ролі вчителя та керувати певним процесом. Учень готує запитання і задає його сусіду. Робота в парах . Цю вправу можна використати як роботу в групах, коли група групі задає запитання. Отримавши відповідь, погоджується або коректує її. У відповідь отримує зустрічне запитання й готує на нього відповідь.
Кейс-метод – метод, який найчастіше використовую на уроках. Це обговорення учнями ситуацій, побудованих, як правило, на реальних подіях, що вимагає від них проведення аналізу і прийняття рішень (знаходження розв’язку).
Мікрофон
На будь-якому уроці застосовую експрес-інтерв’ю на етапі актуалізації опорних знань учнів. Наприклад,
- Молитися – це…
- Любити – це…
- Жертвуватися – це…
Бажаючі, передаючи символічний «мікрофон», висловлюються швидко, чітко, не обговорюючи інших повідомлень і не перебиваючи один одного.
Мозковий штурм
Опираючись на життєвий досвід та знання , всі учні вільно висловлюють свої думки. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію. Зібрані ідеї можна записувати на дошці. На завершальному етапі ці ідеї систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють хибні , а також ті, що допоможуть розв’язати проблему.
Наприклад, вивчаючи у 7 класі тему «Вдячність – важлива людська чеснота», на етапі актуалізації опорних знань, запитую учнів:
- Як ми можемо виявляти вдячність до інших ?
Займи позицію
Вивчаючи у 5 класі тему «Вавилонська вежа», даю можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» - це біблійна історія. З цієї легенди історично склалися різні висновки:
- різноманітність мов на землі;
- могутність Вавилонської держави;
- міцність віри в Бога;
- неминуче покарання за людську погорду.
Завдання уроку – проаналізувати ці висновки і дійти, можливо, до єдиної думки.
На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати:
- «Вавилонська вежа» - легенда про виникнення різних мов.
- «Вавилонська вежа» - легенда про погорду як найбільший людський гріх.
- «Вавилонська вежа» - легенда-згадка про часи, коли на землі панував мир, розуміння і злагода.
Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. Потім 3 хвилини обговорюють свій вибір у групах. 2-4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи Біблійний текст. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.
«Погоджусь – не погоджуюсь»
Вивчаючи у 7 класі тему «Милосердя і безкорисливість», зачитую учням ситуацію.
Чоловік, який часто зловживає алкоголем, заходить до вас в оселю і просить 10 гривень. Каже, що погано почувається і хоче купити в аптеці ліки.
- Як ви поступите: дасте йому гроші чи ні?
На протилежних стінах класу висять таблички «Погоджуюсь»,
«Не погоджуюсь». Учні за власним бажанням вирішують, яку позицію їм обрати, відстоюють свою думку.
Дискусія
Метод дискусії передбачає обговорення якогось спірного, гострого питання. Дискусія потребує: попередньої підготовки з боку вчителя (постановка проблеми, підготовка учасників дискусії, організація дискусії, контроль за ходом і підведення підсумків); підготовки учнів (ознайомлення з дискусійною проблемою; підбір аргументів і доказів; часові і змістовні обмеження виступів).
Дискусія вимагає значного рівня самостійності мислення, чіткого і зрозумілого формулювання думки. Відомо, що молодші школярі ще не вміють вести дискусії. Однак це не є перешкодою для застосування методів дискусійних. Це дасть можливість упорядкувати відповіді дітей.
Навчаючи – вчуся
Підготовляю картки із ситуаціями, які використовую на узагальнюючому уроці з розділу «Життєвий дороговказ» (3 клас), по одній для кожного учня. Наприклад:
«Сьогодні неділя. Вся родина збирається до церкви. Іванко жаліється мамі, що у нього болить голова і горло. Він погано почувається, тому просить дозволити йому залишитися вдома. Коли Іванко залишається вдома сам, він швидко вмикає комп’ютер і грає ігри».
Роздаю їх кожному. Пропоную учням спочатку ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Після того вони ознайомлюють з інформацією однокласників. Учень повинен одночасно говорити тільки з однією особою, уважно слухати інформацію інших, запам'ятати якомога більше. Коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, тоді розказують у класі, про що дізналися від інших.
Правда чи неправда
Цей спосіб забезпечує залучення учнів до обговорення та може бути вступом до теми уроку або на етапі підведення підсумків.
Вчитель готує список тверджень, що стосуються теми уроку. Половина цих тверджень повинна бути правдою, половина – ні.
Наприклад, при проведенні узагальнюючого уроку за І семестр (4 клас) можна підготувати такі твердження:
- Людина – творіння Боже.
- Обов’язок дітей – шанувати батьків.
- Діти не мусять слухати зауваження сусідів.
- Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
- Якщо боїшся бути покараним, краще приховай правду.
- Люди живуть у видимому світі.
- Ангели мають тіла.
Робота в парах
Цей прийом особливо ефективний на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах.
Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію.
Наприклад, на узагальнюючому уроці у 4 класі під час роботи в парах учні отримують завдання:
Взяти інтерв’ю на тему: « Який твір ти нещодавно прочитав та яка його мораль?»
Незакінчене речення
Прийом особливо ефективний на підсумковому етапі уроку. Він сприяє розвитку вміння висловлюватись, швидко мислити.
Наприклад, вчитель пропонує учням початок речення, а вони повинні закінчити його:
- Я дякую своїй Батьківщині (родині, школі) за …
- Моя найбільша спокуса - …
- Бути християнином – значить…
- Мені сумно, коли…
- Від майбутнього очікую…
Кейс-метод
Це обговорення учнями ситуацій, побудованих, як правило, на реальних подіях, що вимагає від них проведення аналізу і прийняття рішень (знаходження розв’язку).
Вправа «Я – сонце»
Намалювати сонце з промінням. У середині сонця записати своє ім’я а на промінцях – позитивні риси характеру або слова, які характеризують те чи інше поняття.
Вправа «Дерево очікувань»
Намалювати дерево. На кольорових стікерах написати і почепити на дерево свої очікування від уроку.
Вправа «Подаруй усмішку»
Зробіть один одному подарунок – подаруйте усмішку.
Вправа «Компліменти другу»
- Мені приємно працювати з тобою в парі.
- У тебе дуже добра вдача.
- Ти хороший друг.
Вправа «Хто я? Яка я?»
Хто я? Яка я?
- Людина добра
- жінка красива
- дочка сердечна
- мама відповідальна
- дружина старанна
- християнка праведна
- колега прияз
Ігри сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню у них власних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії навчання. Елементи змагань, що містяться в іграх,сприяють розвитку здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв’язуючи ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що, безумовно, сприяє розвитку пам’яті, уваги, кмітливості.
Гра для дітей має те ж саме значення, яке для дорослого має діяльність та робота. Яка дитина в грі, такою з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Важливою умовою впливу гри на вихованців є активна участь самих дітей не тільки в проведенні ігор, а й у їх створенні.
Для зняття втоми, активізації розумової діяльності, покращення атмосфери в групі використовую різноманітні нетривалі за часом рухливі ігри.
Гра «Відшукай родзинку»
Вивчаючи тему «Віра, надія, любов» (7 клас), пропоную учням роботу в парах. Учні повинні назвати риси характеру, які подобаються ( один в одного). Відповіді «Нічого!» не приймаються. Діти мають навчитися знаходити щось позитивне навіть у тих людей, які їм не імпонують.
Гра «Відгадай, хто я?»
Гру можна провести на уроці узагальнення знань і вмінь учнів. Узагальнюючи знання учнів про відомі біблійні персонажі із вивчених притч у 6 класі, як підсумок організовую дану гру.
Учасники сидять у колі. Кожен на стікері пише ім’я біблійного персонажу і чіпляє на спину сусіду. Тоді кожен по черзі має право задати 3 закритих запитання, щоб з’ясувати ім’я персонажа, записане у нього на стікері. Хто вгадав, виходить із гри, йому аплодують. Хто не вгадав, залишається у колі і знову чекає черги.
Наприклад, Закхей:
- Я євангеліст? –Ні.
- Я апостол? – Ні.
- Я митар? – Так.
Гра «Асоціації»
Учень кидає м’яч однокласнику. Називає ім’я цього учня та позитивну рису його характеру.
Наприклад,
- Софія – милосердна
- Назар – співчутливий.
Гра «Відгадай емоції»
Один учень повернутий спиною до інших. Вчитель показує всім картку із написом емоційного стану, який треба зобразити за допомогою міміки. Учень повертається і називає, який емоційний стан він прочитав на обличчях дітей. Наприклад, щасливий, веселий, сумний, дратівливий, переляканий, сором’язливий, здивований, гордий.
Гра «Сюрприз»
Прошу дітей стати колом. Даю одному учаснику пакунок із газет. Повідомляю, що всередині є сюрприз. Коли звучить музика, то діти передають пакунок один одному. Коли ж музика зупинилась, то той, в кого пакунок, розвертає одну газету і під музику передає далі. Так триває доти, поки сюрприз не отримає один із учасників.
Підсумок. Кожен хотів виграти. Та цей подарунок отримав лише Микола. Можливо в когось виникла думка, чому пощастило саме йому. Та ми з вами не повинні заздрити, бо це великий гріх. Згадаймо, про кого ми вивчали на уроці (Каїна і Авеля). Через заздрість брат вбив брата. Тому заздрість веде до великих гріхів.
Гра «Знайди зайве слово у списку»
- Свобода, вибір, воля, добро, зло, самостійний, покарання, технології, винагорода.
ВИСНОВОК
Кожна дитина – творча індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Ідея формування творчо розвиненої обдарованої особистості є провідною в моїй роботі.
Впроваджуючи інноваційні технології на уроках, готую дітей до участі в олімпіадах, різноманітних конкурсах.
Використання інтерактивних технологій на уроках з основ християнської етики допомагає:
- підвищувати пізнавальний інтерес учнів;
- виявляти обдарованих дітей та сприяти розвитку творчих здібностей учнів;
- адаптувати учнів до умов сучасного життя;
- формувати здатність до самостійного оволодіння знаннями, до творчого мислення;
- застосовувати інформацію у власному житті, робити правильний вибір.
Тому усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу, мета якого – пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, спонукало мене шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інтерактивних технологій.