Методичні рекомендації "Використання інтерактивних технологій з метою розвитку творчої особистості молодшого школяра"

Використання інтерактивних технологій  з метою розвитку творчої особистості  молодшого школяра

На початку ХХІ ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов’язано з тим, що орієнтація шкіл та формування в учнів в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя. На жаль, у більшості нинішніх випускників не розвинене творче мислення, вони слабо підготовлені до узагальнення її в гнучкі системи, придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях, фактично не підготовлені до творчого аналізу проблеми. Проте, відомо, що діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво з боку вчителя. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчально-виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення. А для цього треба перетворити кожен урок в школі на урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, як діалог. Під час такого діалогу важливо навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, для того, щоб відчути задоволення від навчання.

Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих здібностей.

Адже діти повинні засвоїти не тільки певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями теми, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, які активізують творчі здібності.

Я  вважаю, що такими засобами є інтерактивні методи навчання. Для того, щоб розвинути творчу особистість, по-перше, необхідно розв’язати цілу низку завдань, які ставить перед собою педагог:

•     виробляти навички ефективного спілкування;
•     виробляти вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;
•     сформувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими;
•     формувати в учнів розвинуте критичне мислення, здатність виробляти власну точку зору та поважати точку зору інших.

Початкова школа відіграє важливу роль відіграє важливу роль у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних методик варіативних форм навчання молодших школярів.

Чому ця проблема актуальна?

Я переконана, що гуманізація системи стосунків «учитель-учень», задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже саме через використання інтерактивних методик, зокрема через групові форми виконання завдань, роботу в парах у дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.

Мета інтерактивного навчання – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.

З успіхом застосовую на уроках читання інтерактивні методи навчання, тому що вони мають багато переваг:

•                                           у роботі задіяні всі діти класу;
•                                           учні вчаться працювати у групі (команді);
•                                           формується доброзичливе ставлення до опонента;
•                                           кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
•                                           створюється «ситуація успіху»;
•                                           за короткий час опановується багато нового матеріалу;
•                                           формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах.

Інтерактивна робота має свої принципи:

•                                           одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);
•                                           однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час);
•                                           позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);
•                                           індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного своє завдання).

На уроках  створюю такі умови взаємодії, які психологічно мотивують в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином, у молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логічно-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

Працюючи над своєю проблемою, роблю акцент на уроки читання тому, що вміння свідомо читати – це той фундамент, на якому будуються всі інші основи наук.

На своїх уроках   використовую такі інтерактивні форми навчання: «мікрофон», робота в парах, малих групах, «ротаційні трійки», «діалог», «синтез думок», «пошук інформації», «спільний проект», «мозковий штурм», вправу «Асоціативний кущ», вправу «Очікування» ; також дуже широко і систематично використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність.

Мета такої роботи – спонукати дітей до постійної активної праці, розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом, вчити прислухатися не лише до себе, а й до інших. Робота над розвитком творчих здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.

З метою творчого розвитку кожної дитини, також застосовую на уроках пізнавальні (творчі) завдання. Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Пам’ятаю, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне застосування їх на практиці.

Всім відомо, що розвиток творчої особистості неможливе без розвитку когнітивної сфери. Саме розвиток пам’яті, уваги, уяви, сприйняття, мислення є основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

Вчені довели, що виникнення «Осяяння» - дуже важливо в потрібний момент згадати те, що є основою для творчого розв’язання проблеми і входить до фонду необхідних знань. Саме розвинуте мислення виявляє себе в раціональних засобах запам’ятовування і пригадування. Виходячи із вищенаведеного, майже на кожному уроці використовую спеціально розроблені логічно-пошукові вправи, вводить раціональні прийоми, спрямовані на організацію керованої діяльності учнів .

Використовуючи інтерактивні методи навчання, розвивальні вправи на розвиток когнітивної сфери та розвиток творчих здібностей,  тим самим розвиваю культуру мовлення.

Культура мовлення – це «одяг думки», за яким, зазвичай, одразу визначають рівень освіченої людини. Я впевнена, що це є дуже важливим фактором. Бо мета початкової освіти в цьому напрямку постає у створенні міцної та відносно завершеної комунікативної основи, необхідної і достатньої для спілкування молодших школярів. Вона повинна стати базою для розвитку комунікативної функції. Також варто згадати й те, що головною задачею вчителя початкових класів є формування мовних умінь та навичок в процесі мовленнєвої діяльності молодших школярів (слухання, говоріння, читання, письмо). Цю діяльність вчитель здійснює не тільки на уроках читання. Якщо схематично зобразити роботу  по моїй  проблемі, то це виглядатиме так:

Діяльність вчителя з розвитку творчої особистості молодшого школяра

Слід зазначити, що самостійність у творчому мисленні, та такі життєво необхідні якості, як кмітливість і винахідливість, розвиваються в процесі ігор, особливо дидактичних.

Використовую на уроках такі ігри, в яких діти активно проявляють свої зусилля, проймаються почуттям відповідальності і серйозністю у виконанні правил гри, привчаються до колективної дисципліни.

Наповнюю уроки читання ігровими елементами, відгадуванням кросвордів, ребусів, анаграм, шарад. Розв’язування цікавих завдань вимагає від школяра кмітливості, гнучкості розуму, змушують повторювати вивчене, заглядати в словник. Все це, безумовно, збуджує інтерес до слова, до української мови, сприяє збагаченню лексичного запасу, запам’ятовування норм і правил літературної вимови та письма.

Виходячи з місцевих конкретних умов, інтересів і потреб класу, рівня навчальних досягнень кожного учня, я видозмінюю запропонований матеріал. Легко і міцно засвоюється тема через дидактичну гру та інтерактивні форми навчання.

Структурні складові дидактичної гри: дидактична задача, ігровий задум, початок гри, ігрові дії, правила гри, підведення підсумків .

На уроці читання у 2 класі  з теми: українські народні казки  ( казка  «Колосок»). Тип уроку – дидактична гра «Театр» використала театралізацію та

 інтерактивне завдання «Асоціативний кущ» 

       Намагаюсь  реалізувати завдання, які ставить перед вчителями загальноосвітньої школи «Державний стандарт», зокрема в освітній галузі «Мова і література», де сказано: «Основною змістовою лінією мовної освіти… є комунікативна, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати, говорити, читати, писати»

Тому  вважаю, що тема, над якою  працюю, - актуальна і сучасна.

Велику увагу. приділяю також розвитку діалогічного мовлення, що дає високі результати в розвитку творчої особистості .

Майже на кожному уроці розвиваю літературно-творчі здібності через придумування рими до слів, складання загадок, скоромовок, добором спільнокореневих слів, роботою над важковимовними словами. Особливе місце в системі розвитку творчих здібностей належить художнім описам. Художні словесні описи привчають дітей передавати не лише думки і почуття, а й спонукають їх до пошуку адекватних мовних засобів для передачі їх відтінків, розвивають здатність висловлювати свої думки і переживання яскраво, виразно, точно, красиво .

Отже, творча робота зі словом – це і методичний засіб, що робить навчання цікавим, і дійова виховна сила.

 Нормативні документи, які стосуються сучасної початкової школи, ставлять перед вчителем багато важливих завдань. І одне з них – це розвиток творчої особистості.

По роботі над проблемою «Використання інтерактивних технологій з метою розвитку творчої особистості» для вчителів  рекомендую використовувати:

•      створення вчителем на кожному уроці комфортного, творчого мікроклімату для всіх суб’єктів навчально-виховного процесу;
•      знання індивідуальних особливостей учнів, їх вдосконалення і розвиток;
•      вчитель не повинен нав’язувати свою думку, утримуватись стереотипів;
•      застосовування в роботі інтерактивних методів навчання, розвивальні вправи на розвиток творчих здібностей, дидактичні ігри;
•      заохочування і підтримування самостійності, старанності;
•      систематизування дитячих творчих робіт у тематичні збірки, проводити презентації творчих особистостей.