Стаття "Критичне мислення на уроках інформатики"

Розвиток критичного мислення на уроках інформатики

Критичне мислення – це система розумових

стратегій і комунікативних якостей,

що дозволяють ефективно взаємодіяти

з інформаційною реальністю.

Це творче мислення, здатність і прагнення

оцінювати різні твердження

і робити об’єктивні висновки

на основі ретельно обґрунтованих доказів

Психологи К. Уейд, К. Тавріс

Сучасна шкільна інформатика відіграє важливу роль у підготовці підростаючого покоління до життя в інформаційному суспільстві. В учнів має формуватися уміння логічно мислити, давати відповіді на поставлені запитання, що, у свою чергу, дозволить молодим людям розуміти різні форми й способи подання інформації. Увесь процес вивчення предмета «Інформатика» повинен бути побудований на принципі «конструювання власних знань у рамках особистої пошукової діяльності». Інтернет – основне джерело знань для сучасної молоді. За його допомогою інформація потрапляє у світ, де все вже відомо й де слід лише зорієнтуватися, щоб знайти потрібну відповідь. Відвідуючи мережу, здобувачі освіти дуже швидко переконуються в тому, що мислення «насправді» не потрібно, а теоретичні знання й складні техніки його побудови не затребувані й не застосовуються в сучасному інформаційному суспільстві. Цей конфлікт знання й інформації все частіше й частіше спалахує на уроках: учні, які звикли до кліпових режимів роботи з інформацією, практично не вміють подумки концентруватися, у них ослаблена здатність до уяви, рефлексії, розуміння (у тому числі, розуміння іншого) і т.п. Здобувачі освіти стають усе ерудованими, але знання їх поверхові й не підкріплені логічним зв’язком з науковими поняттями.

 Сьогодні під час вивчення курсу «Інформатика» пріоритетна увага приділяється саме інформаційним технологіям. Чільне місце надається виробленню навичок роботи в додатках ужиткового характеру. Вивчення фундаментальних тем «Алгоритми та програми», «Опрацювання табличних даних», «Кодування даних та апаратне забезпечення» неможливе без ґрунтовних знань теорії. Ситуація ускладнюється ще й катастрофічним браком навчального часу, відведеного для вивчення предмета. Що ж робити в такій ситуації? Перейти до монологу вчителя на уроці для викладання важливої теорії або до «зазубрювання» параграфу учнем? Одним із можливих шляхів виходу з  проблемної ситуації є застосування технології критичного мислення на уроках інформатики, особливо в молодших і середніх класах.

 Критичне мислення – це:

•    здатність ставити нові змістовні запитання;
•    знаходити різноманітні доказові аргументи;
•    приймати незалежні обмірковані рішення.

Прийоми критичного мислення:

1. Стратегія «Інсерт» («Умовні значки»).
2. Графічні організатори «Кластери».
3. Кошик (ідей, понять, імен).
4. Мозковий штурм.
5. Ментальні карти.
6. Гронування.
7. Переплутані логічні ланцюжки.
8. Ажурна пилка.
9. Ключові слова.

Приклади технології розвитку критичного мислення на уроках інформатики за допомогою різноманітних прийомів

«Мозковий штурм», «Ментальні карти»:

Мета: вироблення спільними зусиллями кількох рішень конкретної проблеми, збирання якомога більшої кількості ідей щодо проблеми від усіх протягом обмеженого періоду, актуалізація опорних знань чи мотивація навчальної діяльності. Мозковий штурм та ментальні карти спонукають учнів виявляти уяву та творчість, дозволяють їм вільно висловлювати свої думки (схема 1).

Схема 1.

«Гронування»:

Мета: вироблення спільними зусиллями кількох рішень конкретної проблеми, збирання якомога більшої кількості ідей щодо проблеми від усіх протягом обмеженого періоду, актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання чи підведення підсумків уроку (схема 2).

Схема 2

На дошці:

Учні, виходячи до дошки, записують одну з функцій ОС.

«Ажурна пилка»:

Мета: створення міні-конспектів з описом окремих етапів розвитку комп’ютерної техніки.

Тема уроку «Історія розвитку обчислювальної техніки».

 Під час вивчення комп’ютерної графіки можна скласти діаграму Венна для навчання учнів зіставляти, порівнювати предмети, поняття, явища, знаходити загальні і відмінні риси растрової та векторної графіки (схема 3).

Схема 3

 Виділимо позитивні  та негативні аспекти впровадження технології «Критичне мислення» з точки зору здобувача освіти та вчителя.

Позитивні та негативні аспекти практичного впровадження технології «Критичне мислення» (погляди здобувачів освіти)

Таблиця 1

Позитивні та негативні аспекти практичного впровадження технології «Критичне мислення» (погляди вчителя)

Таблиця 2

Варто визнати, що методика критичного мислення застосовується далеко не на всіх уроках. Це пов’язано з браком часу та обмеженнями в рамках програми. Але вона відкриває величезне поле діяльності під час вивчення багатьох тем, для використання на факультативах та курсах за вибором. Використання критичного мислення допоможе здобувачам освіти додержуватися правил логіки, отже, згодом стати успішним в житті.