Методичні рекомендації "Використання методу проєктів для формування ключових компетентностей учнів початкових класів"

Усі ключові компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

уміння читати і розуміти прочитане;

уміння висловлювати думку усно і письмово;

критичне мислення;

здатність логічно обґрунтовувати позицію;

виявляти ініціативу;

творити;

уміння розв’язувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

уміння конструктивно керувати емоціями;

застосовувати емоційний інтелект;

здатність співпрацювати в команді.

Із численного арсеналу методів навчання доцільними для цього є метод проектів.

Зосередимо увагу  на виконанні проєктної діяльності учнями 3 класів з теми «У світі ботаніки». Назва проекту «Вирощування соняшника, фіалки».

При виконанні проєкту, я як вчитель робила все для створення сприятливих умов для самостійного й осмисленого навчання. Важливим є і мотивація. Діти  розмірковували над такими питаннями: чому важливо вміти вирощувати рослини? Які умови необхідно створити для рослин? Як це вміння можна застосувати у житті? При цьому організовувалася групова робота. Кожна група працювала над відповідним питанням. Робота організовувалася за методикою «Мозковий штурм».

Створювала для дітей ситуацію вибору і свободи самовизначення: мали можливість обрати самостійно, яку рослину саджати, які умови створювати (замочувати насіння перед висадкою в грунт чи ні, пророщувати чи ні, який за розміром обрати горщик, обирати кількість рослин…) .Надаючи право вибору, ми не тільки мотивуємо учня, а й формуємо в нього почуття причетності. Вибір -це процес прийняття на себе відповідальності.

На попередніх заняттях надавався учням різносторонній навчальний матеріал (гербарії, відеоряд, фото, карта природних зон України тощо).

У навчальному процесі необхідне поєднання індивідуальних і колективних форм роботи.

Проєкти виконувалися індивідуально.

Допомога учням у процесі роботи надавалася не в передачі знань і вмінь (мінімальний їх набір учні засвоїли на уроках, що передують роботі над проектом), а за допомогою  запитань,моделювання різних ситуацій необхідно дітей підвести до самостійної оцінки діяльності.

Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту.

На етапі планування учні висловлюють пропозиції щодо критеріїв оцінювання результатів і перебігу навчальної діяльності. Прогнозували можливі результати спостережень та досліджень.

Діти узагальнювали і фіксували результати спостережень у спеціальних картках. Презентують їх у вигляді повідомлень з ілюстрацією, відео презентацією, презентаціє в Power point, наочно представленою рослиною.

Необхідною умовою для роботи над проектом, особливо в молодшому шкільному віці, є допомога з боку батьків, включеність батьків у роботу.

Важливо, що діти відчувають потребу у результатах проекту (рослинах), які вони самостійно виростили (виростити для вживання в їжу, для естетичності оформлення інтер’єру,як подарунок, як спосіб виробити продукт для продажу). Діти пройнялися  атмосферою свята під час презентації. Кожний був підтриманий оплесками, були відмічені в першу чергу позитивні моменти.

Дуже важливе питання, що має стимулюючий характер, – оцінювання виконаних проектів. Оцінювався не тільки результат, а й процес виконання проекту. Навіть ті учні, які не отримали бажаного результату, презентували свої роботи, роблячи висновки чому не вийшло і як покращити в майбутньому результати такої діяльності. Поради щодо цього навали однокласники, спираючись на власний досвід, називаючи чинники ,які призводять до успіху.

Були і «фейкові» проекти, де дитина вказувала навмання показники спостережень. Діти з легкістю відрізняли «фальсифікат» порівнюючи загальні результати.

Коли учні виконують навчальний проєкт вони є активними його учасниками, а не пасивними спостерігачами. При цьому школярі вільні у виборі способів і видів діяльності для досягнення поставленої мети. Їм ніхто не нав’язує, як і що робити.

Аналіз (самоаналіз) об’єктивних і суб’єктивних причин невдач, несподіваних наслідків діяльності, розуміння помилок посилюють мотивацію для подальшої роботи. Тільки в атмосфері комфорту та взаємоповаги виникає ґрунт, на якому виростають нові ідеї, погляди, міркування. Тільки такий підхід дозволяє учасникам максимально розкрити свої можливості та ефективно працювати.