Методичні рекомендації "Використання засобів арт-педагогіки та арт-терапії в роботі соціального педагога з підлітками"

Використання  засобів  арт-педагогіки  та  арт-терапії  в  роботі  соціального  педагога  з  підлітками.

За останні десятиліття методи арт-терапії користуються широкою популярністю серед психологів та соціальних педагогів. Оскільки, сучасний соціальний педагог повинен володіти новітніми техніками й технологіями роботи в соціальній сфері, арт-терапія стає невід’ємною частиною його діяльності, як спеціаліста. Соціальний педагог працює з сім’ями у складних життєвих обставинах, безпритульними, асоціальними дітьми, дітьми з особливими освітніми потребами. Ці категорії потребують специфічного підходу, а саме мистецтво дає можливість примирити суспільство з особливими його членами.

Арт-терапія (з англ. art-therapy – лікування  мистецтвом) – це метод  реанімації  душі  через  архітектурні  пам’ятки,  культові  споруди,  релігійний  живопис,  скульптуру, який  спрямований  на  зміну  психо-емоційного  стану людини,  заспокоєння  і  умиротворення, зниження  негативного  впливу  стресових  ситуацій, чи станів.

Арт-терапія завжди була найкращою і найм’якшою формою корекції емоційно нестабільної  поведінки, нею  користуються для зняття психічної напруги, для заспокоєння, умиротворення, чи зосередження. Хоча психотерапевти переконують, що вони першими помітили позитивний вплив мистецтва на хворих, але в соціальній роботі, навіть у стародавньому світі мистецтво було найдоступнішим методом лікування. Тогочасні ескулапи намагались повернути до нормального життя людей, які постраждали у війнах, примушуючи їх споглядати театральні вистави, картини, самостійно створювати музичні твори.

Становлення соціального педагога, як арт-терапевта відбулось завдяки об'єднанню засобів мистецтва та методів вербального впливу на людей та розділенню  різних  форм  арт-терапевтичної  роботи,  залежно  від завдань і характеру групи пацієнтів.

                                      Методи сучасної арт-терапії:

• використання готових творів про­фесійних митців (картини, музика тощо);
• використання самостійної творчості підлітків.

Формами сучасної арт-терапії є:

Групова арт-терапія застосовується, якщо потрібно соціалізувати особистість, або групу осіб з однаковими проблемами (посттравматичні стани, наслідки військових дій, жертви булінгу, чи переслідувань).

Індивідуальну арт-терапію застосовують у роботі з дітьми та дорослими, які мають про­блеми вербалізацїї (аутисти, особи з мовлен­нєвими порушеннями — заїкуватість, мало-контактність, дислексія, дисграфія) та щодо клієнтів зі складними переживаннями (посттравматичні розлади, жертви військових дій та конфліктів, учасники і жертви булінгу тощо)

Прикладні завдання, які розв′язують арт-терапевтичні заняття:

1. Виховні.
2. Корекційні.
3. Діагностичні.
4. Розвивальні.

Арт-терапевтична робота в різних вікових групах:

• Арт-терапія  для  дітей  дошкільного  віку:  малюнок, ліплення, робота з піском, музичні заняття, ігри з кольорами, ляльками, природними матеріалами, вистави.
• Арт-терапія для дітей шкільного віку: малювання, казки, або фантастичні розповіді, робота з пластичними і сипкими матеріалами, танці й музика, рухові вправи (йога, кардіовправи).
• Арт-терапія для дітей підліткового віку: малювання, театр, пісок, глина, пантоміма:

• нетрадиційні напрямки образотворчої діяльності;
• колаж з малюнків, фотографій, символів, природних матеріалів;
• нетрадиційні форми роботи з папером;
• сюжетно – рольові  ігри.

Характеристика  методів  арт-терапії:
Лялькотерапія.                                     Пісочна терапія.

• Ізотерапія.                                            Кляксографія.
• Фольклорна арт-терапія.                   Екотерапія.
• Конструювання.                                   Орігамі.
• Бібліотерапія.                                     Музикотерапія.
• Казкотерапія.                                     Ігротерапія.
• Фототерапія.                                     Кінотерапія.

                                        Символіка  кольорів  у  арт-терапії:

Червоний – уособлює силу, натиск, волю до перемоги, енергію.

Жовтий  колір – це розум в найвищій формі.

Зелений  колір – це самоідентифікація людини, її місця в соціумі.

Синій - колір сталості, завзятості, наполегливості, вірності, самовідданості, серйозності, строгості.

Коричневий колір – це стабільність, відданість справі, сталість, скромність, неприступність, цілеспрямованість, твердість рішень.

Білий  колір вважається досконалим, завершеним, самодостатнім, символізує остаточне рішення.

Чорний колір – асоціюється з загадковістю, таємничістю, страхом, працелюбністю, асоціальністю, негативізмом, ірраціоналізмом, жалобою.

Сірий – колір сили для слабких і вразливих, невпевнених в собі, дозволяє звільнитись, заспокоює.

Срібний  колір – це прагнення волі і намагання подолати обмеження.

Фіолетовий  колір – колір ідеалізму, підвищує самооцінку, є символом внутрішньої концентрації, смирення, містичних знань, духовного зростання, жертовності, прагнення внутрішньої свободи.

Завдання  терапії  малюванням:

•                  усвідомлення власних можливостей, свого оточення, моделювання різнопланових взаємин та емоцій;
•                  вільне  вираження  думок,  відчуттів,  мрій  та  надій; 
•                  звільнення  від  конфліктів  та  надмірних  переживань,  розвиток  емпатії;
•                  виявлення  і  усвідомлення  проблем  підлітків,  складних  для  вербалізації;
•                  розвиток  тілесно-рухової  координації;
•                  безболісна  зустріч  з  неприємними,  лякаючими,  травмуючими  образами;
•                  зняття  психічної  напруги,  стресових  станів,  корекція  невротичних  станів,  страхів.

Арт-терапія для дітей підліткового віку

Всім батькам і педагогам відомо, що діти ростуть  і ростуть їхні проблеми, а підлітковий вік найважчий для всіх – діти не до кінця усвідомлюють зміни у власному тілі і психіці, а батьки – не встигають за темпом дорослішання власних дітей. Тому з’являються непорозуміння, конфлікти, тертя в стосунках, які породжують негативні переживання та дисонанс емоцій в підлітків. В цьому віці вони гостро реагують на критику; проявляють надмірну агресію, чи, навпаки, апатію; невпевнені у собі; мають занижену самооцінку; не завжди чітко позиціонують себе в соціумі. Для корекції таких станів в арт-терапії застосовують малювання, театр, пісок, глину, пантоміму. Важливим є свобода у виборі матеріалів та форм вираження себе, оскільки підлітки бунтують проти будь-яких правил і рамок, а в мистецтві вони отримують простір для фантазії, її прояву та подальшого розвитку. Щоб не дати можливості неврозам розвинутись, щоб їх максимально зменшити, арт-терапевтичні заняття слід проводити часто, за певним планом, що складається відповідно до вимог клієнта, чи рекомендацій спеціалістів [2, 3].

На відміну від менших дітей, підлітки добре усвідомлюють значення власних емоцій, їхню силу та вплив і можуть приховувати їх. Щоб правильно продіагностувати підлітка, стандартні методики не підходять, оскільки викликають протест і дитина замикається, тому отримання конкретної інформації відбувається непрямо, через спостереження за активністю пізнавальної діяльності підлітка на художньому занятті, через спільну діяльність, через визначення цікавої для підлітка теми. Правильне заняття з арт-терапії передбачає безпечну, комфортну обстановку, прості завдання, без великої кількості інструкцій, доброзичливого, професійного педагога, який добре розуміє, що необережне слово може повністю знищити позитивні результати роботи.

 Для підлітка характерна скритність, підвищена критичність і депресивність. Завищені вимоги суспільства  та сім’ї до дитини провокують підвищення негативних переживань, які виплескуються в найрізноманітніших формах, аж до самогубства. Терапія творчістю кожного з учнів підштовхує до самостійності рішень і вчинків, до вміння протистояти стресовим ситуаціям, вираження себе у прийнятній, нормальній формі, виховує почуття задоволення від процесу творення, від своїх досягнень, показує способи демонстрації свого успіху та його закріплення.

Неприпустимо порівнювати роботу підлітками з іншими, примушувати його до чогось, нав’язувати свою думку, чи правильне рішення.  Слід під час роботи, незалежно від змісту чи естетичного вигляду, схвалювати саму дитину, відзначаючи зміни, які відбуваються у ній, її особистісне зростання, але не порівнювати з іншими дітьми.

ВИСНОВКИ

•                   У змісті освіти ставиться акцент на розвитку творчих та інтелектуальних здібностей дитини, на її самовираженні та підтримці дитини педагогами.
•                   Засоби арт-терапії дають практично безмежні можливості для становлення особистості, прояву її самостійності, креативності, власної волі та цілеспрямованості.
•                   Педагог повинен створити оптимальні умови для нормальної реалізації можливостей кожної дитини, її схильностей.
•                   Арт-терапевтичні технології спрямовані на соціалізацію проблемних дітей, полегшення їхнього подальшого життя, виховання толерантності в інших громадянах.
•                   В Україні арт-терапія поєднує психотерапію, педагогіку, економічну вигоду та інноваційні підходи.