20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

Методичні рекомендації "Як зберегти в очах дітей вогник пізнання"

Про матеріал
Як зберегти в дітей бажання дізнатися нове, зробити відкриття, пізнавати? Над цими питаннями задумуюсь щодня готуючись до наступної зустрічі з дітьми. Як створити цікавий найефективніший урок?
Перегляд файлу

                        Домаський навчально-виховний комплекс

      «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад»

                           Лозівської міської ради Харківської області 

 

 

 

 

 

 

                                                                                             Т.М. Даниленко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               Як зберегти в очах дітей

                       вогник пізнання

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Підготувала 

                                                     вчитель початкових класів

                                    спеціаліст вищої

                                                  кваліфікаційної категорії

                                                          Даниленко Тетяна Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Лозова 2018 р.

 

                                                         ЗМІСТ

 

 

I. Вступ …………………………………………………………………… 3

II. Творчий підхід до проведення уроку

   II.1. Зернинки – цікавинки на уроках ………………………………... 4 - 7   III. Висновки …………………………………………………………….. 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           I. ВСТУП

 

 

Щоб в очах дитини засяяв промінець,

Вчитель має виховати в собі сонце.

 

 

Зелені, карі, голубі, веселі, сумні, замріяні, здивовані, стурбовані, зацікавлені…Які вони всі різні ці дитячі очі! Із зацікавленістю та надією дивляться вони на нас – вчителів. Як зробити так, щоб в дитячих очах не згасав вогник пізнання? Щоб справдилися їхні надії, очікування? Як знайти «ключик» до серця смішливої Лілі, зосередженого Віталіка, гордої Анни, непосидючого Сергійка, неслуха Діми? Як зберегти в них бажання дізнатися нове, зробити відкриття, пізнавати?

Над цими питаннями задумуюсь щодня готуючись до наступної зустрічі з дітьми. Як створити цікавий найефективніший урок? Треба зібрати найкращі ідеї, які були втілені в життя і далі застосовувати те, що найбільше відповідає вашим потребам.

Що значить навчати по – справжньому? Напевно немає однозначної відповіді на це питання. Спочатку ми, вчителі, одержуємо практично рівний «стартовий капітал», коли вчимося в університетах або інститутах. Але потім хтось витратить те, що дали, а хтось усе життя пророщуватиме і поповнюватиме свій капітал.

У світовій педагогічній практиці існує безліч рецептів справжнього навчання. Але всі вони так чи інакше стосуються одних постулатів, які нам добре знайомі в тому або іншому вигляді. Гордон Драйден із цього приводу сказав: «Ідея – це нова комбінація старих елементів. Немає нових елементів, є тільки нові комбінації.» А новизна – в інтеграції добре знайомих елементів педагогічних методик і прийомів, що в цілому формують цікавий, ефективний підхід.

З моєї точки зору, ідеальний урок – це той, на якому вчитель нічого не робить. Але це не лінощі або некомпетентність. Зовні це дійсно виглядає майже як «нічого не роблення». А насправді такому уроку передує величезна підготовча робота. Чим ретельніше був розроблений урок, чим більша підготовча робота була виконана, тим легше і приємніше проходить саме сорокахвилинне дійство.

Причому працювати не обов’язково в ніч перед уроком ( вигадуючи нові технології, які вже вигадані й упроваджені ким-небудь), дещо цілком можна зробити і на канікулах, залучити на допомогу дітей.

 

 

 

 

 

 

                     II. ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

 

                                                                      Можна привести коня на водопій,

                                                                      Але не можна примусити його пити.

                                                                                           Англійське прислів’я

 

 

 

II.1.Зернинки-цікавинки на  уроках.

Готуючись до уроків намагаюся знайти відповідь на одне з актуальних питань: «Як навчити нового, не змушуючи «пити насильно» , а викликати «спрагу», в ідеальному варіанті, до знань?». Я переконана, що найефективніші методичні прийоми уроку – ті, які спонукають до самостійно-пізнавальної діяльності.

До домашньо-канікулярних заготовок належить пізнавальна модель предмета.

Модель «Майбутніх знань» видаю на початку уроку (вивчення нової теми) всім учням. Вона дозволить кожному отримати цілісне уявлення про предмет

(тему уроку), що вивчається. А вчителю дає можливість побачити, який мате-

ріал діти засвоїли, а над яким треба ще попрацювати. Учні зафарбовують різним кольором ті елементи моделі, які, з погляду учня, йому зрозумілі, засвоєні, а які – ні. Наперед обговорюємо, якими кольорами користуються діти.

 Скажімо, червоний – «усе зрозуміло», оранжевий – «майже все зрозуміло», жовтий – «50 * 50», зелений – «дещо зрозуміло», блакитний – «нічого не зрозуміло». Кількість кольорів та форма моделі залежить тільки від вчительської фантазії й особливостей предмета викладання.

 Всі діти люблять грати. Для них це буде гра, а для нас – методичні прийоми.

Вірю – не вірю. Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з цим твердженням чи ні та пояснити свій вибір.

 Так на уроці української мови перед дітьми ставиться питання: «Чи вірите ви що слово «спалахнути» пишеться з префіксом з-?» (Відповідь. Не вірю, тому що перед буквами к, п, т, ф, х завжди пишеться префікс с-).

Знайди помилку. Якщо матеріал, що перевіряється, добре знайомий учням, то цей методичний прийом провокує виникнення ситуації успіху на уроці. А якщо матеріал новий, то успішні пошуки помилки, присмачені щирою похвалою і захопленням учителя, дозволить дітям відчути себе дослідниками

 Учитель просить знайти у висловленому тексті (задачі, завдання) помилки. Можна вказати кількість помилок. Виявлення помилок свідчить про глибоке знання предмета і розвиває критичне мислення учнів.

 

Сніжна куля. Як росте сніжна куля, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так:

Слово – речення – питання – відповідь.

 Показую на учня і говорю: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Показую на іншого учня і говорю: «Речення». Другий учень складає речення з цим словом. Третій учень придумує питання до цього речення, четвертий учень відповідає на нього. П’ятий пояснює значення  слова, шостий називає синоніми, сьомий – антоніми і т. д.

Світлофор. Дуже простий, але ефективний методичний прийом. Світлофор – це довга смужка картону (завдовжки 9 см, шириною 4 см), яка з одного боку обклеєна червоним папером, з другого – зеленим. «Працює» світлофор дуже просто: під час проведення усного опитування всі учні сигналізують учителеві, чи знають вони відповідь на питання (зелений бік – готовий відповідати, червоний – не готовий).  Під час опитування пасивність неприйнята. Хочеш – не хочеш – треба підняти картку і показати, чи знаєш ти це питання. Пояснюю учням, що піднявши червону картку учень відмовляється від відповіді. Показавши зелену – будь добрий, відповідай. Під час проведення усного опитування можна зробити так: запросити двох учнів до дошки і доручити їм роль помічників учителя. Помічникам даю аркуші паперу, на яких написані прізвища учнів і розкреслена таблиця для опитування.

Таблиця 1

 

 

  питання

 

 

Афонін В.

 

Свириденко А.

 

 

Клименко М.

 

 

 

1

 

-

 

+

 

+

2

+

+

-

3

-

-

+

 

 

 

 

12

+

+

+

Правильні відпо-

 

віді

 

6

 

10

 

9

 

Роль помічників полягає в тому, щоб на аркуші відзначали роботу конкретного учня, тобто кількість піднятих зелених (+) і червоних (-) карток.               Інтрига в тому, що клас не знає, чиї прізвища записані на аркушах, тому працюють усі. Після проведення усного опитування в учителя, по-перше, є чітке уявлення, що із запропонованого на попередньому уроці (темі), діти засвоїли добре, а до чого варто звернутися ще раз. По-друге, помічники здають таблиці, в яких уже підсумована кількість правильних відповідей,  можна чесно й аргументовано виставити оцінки за усне опитування.

Встав пропущене слово.

Коли виконуєш завдання,

не забувай про чергування.

Як поріг – то на … (порозі),

Ну а ріг – пиши на… (розі).

Коли вухо – то у … (вусі),

а кожух – то на … (кожусі).

Як урок – то на … (уроці),

око – порошинка в … (оці).

Діти роблять висновок. В українській мові в коренях слів відбувається чергування приголосних.

Відгадай і доведи (з елементом проблемної ситуації).

На картках записані слова: Галина, лісник, сумує, солодкий, одинадцять, солом’яний, стрибає, стільки, він, ми, те. Учні мають назвати, яка це частина мови і довести (обговорюють в групах). Останні  слова (він, ми, те, стільки) проблемні, і тут їм потрібна допомога вчителя.

Розв’язання проблемної ситуації.
   - Діти, на які питання відповідають слова: він (хто?), ми (хто?), те (яке?), стільки (скільки?).

- Які частини мови відповідають на такі питання? (Іменник, прикметник, числівник).

 (Даю дітям можливість подумати і самостійно дійти висновку, що ці слова не називають предметів, їх ознак чи кількості).

 Учні роблять висновок. Згадані вище слова – не іменники, хоч і відповідають на питання іменників, не прикметника, хоч і відповідають на питання прикметника, і не числівники, хоч і відповідають на питання скільки?

- Як називаються ці слова, прочитайте на с. 19 підручника правило.

 Під час цієї гри збагачується мовлення, розширюється кругозір, розвивається творча фантазія дітей. Вони, граючи, невимушено самостійно роблять висновки, закріплюють вивчене.

Спіймай друзів віхоли. (Слова близькі за значенням).

Ой надворі метелиця.

Крутить, вертить хурделиця.

І не завадило б кожуха,

Така буває завірюха.

Насунули хмари звідусіль-

І закружляла заметіль.

Зима лютує. Хуртовина.

Мороз сердитий на дворі.

 Знайдіть слова близькі за значенням, доведіть свою думку.

 Досвід свідчить, що люди досягають більшого, ніж запланували, за умови, якщо вони самі можуть сформувати мету. Проводжу гру «Станція ДЧЦП» щоб зосередитися на запитанні «Для Чого Це Мені Потрібно?» Ця гра дає можливість учням, що сидять у парах, розказати один одному і вчителеві, що вони сподіваються одержати від цього уроку (теми), нинішнього дня чи навчального року та де ці знання їм знадобляться.

 На своїх уроках використовую різні методичні прийоми, які впливають на формування мотивації.

Дивуй. Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування – початкова фаза розвитку пізнавального інтересу. Наприклад на уроці природознавства з теми «Вода» розповідаю: «Одного разу, в одній африканській школі дітям читали розповідь про дивну країну, і якій люди ходять по воді! І найдивніше, що ця розповідь була правдивою! А ми з вами ходимо по воді? Ми так звикли до води, що часто не помічаємо її властивостей». Можуть бути й такі варіанти:

«Що відбудеться, якщо…?» Учні самі можуть знайти і запропонувати подібні ситуації для обговорення.

Дізнайся сам. На початку уроку ставлю запитання або даю загадку (або маловідомий факт), відповідь можна знайти на уроці під час роботи над новим матеріалом.

 На уроці читання опрацьовуючи текст В. Сухомлинського «Горба-тенька», ставлю перед учнями запитання (записую на дошці). Відповіді також записую.

 

 

ЩО ТАКЕ ЛЮДЯНІСТЬ?

ХВОРОБА                                                                      КОЛИ ЛЮДЕЙ ЇДЯТЬ

 

ЛЮТУЮТЬ                                       БАГАТО ЛЮДЕЙ

 

ЦЕ ЛЮДИ ЯКІ НЕ

ЛЮБЛЯТЬ ІНШИХ

 

ЦЕ ЛЮДИ ЯКІ ДОБРЕ   СТАВЛЯТЬСЯ ОДИН ДО ОДНОГО

 

 Під час роботи над текстом протягом уроку діти с амостійно вибирають правильну відповідь і роблять висновки.

 Вчу дітей висловлювати та відстоювати свої думки застосовуючи різні прийоми та форми роботи. Один із таких прийомів має назву «Вільна тема».

        На уроці пропоную учням висловитися та довести свою думку стосовно визначеної теми уроку, свята, події тощо. На дошці записане незакінчене речення: «Мені знання таблиці множення потрібно (не потрібно) тому, що …» Або «Моє найулюбленіше свято … , бо…», «Сьогодні у мене настрій …, адже …» Діти із задоволенням розповідають, доводять свої думки, наводять приклади, пояснюють. Іноді вони самі пропонують теми стосовно яких хочуть висловити свої думки, які їх хвилюють в даний момент.

 Всі ці та інші методи дозволяють мені зробити уроки цікавими, не дають згаснути вогникам пізнання в дитячих очах.

 

 

 

III. ВИСНОВКИ

 

                                                                      Навчаючи інших, ми вчимося самі.

                                                                                     Сенека, римський державний  діяч

 

 Робота вчителя – це безперервна праця протягом усієї педагогічної діяльності. На початку, лише виходячи зі студентської лави, ти думаєш: «Чим я займатиму дітей цілих 40 хвилин?» Проходять роки. Ти неспішно вибираєш зі свого арсеналу педагогічні прийоми, технології, додаткові матеріали. Все це напрацьовується з часом і називається педагогічний професіоналізм. Але нічого не падає з неба просто так. Навіть нинішня велика кількість методичної літератури принципово не рятує. Це чужа праця, а треба пропустити її через себе. Поки на практиці, на своєму уроці не проведеш той або інший методичний прийом, то як можна зрозуміти його ефективність? Чи відповідає він твоєму темпераменту, чи враховує він особливості класу, з яким працюєш? Робота вчителя – це постійно вчитися самому. Отже, Вчитель – це професіоналізм, бездоганне знання предмета і методики викладання. Складовими професіоналізму є і спілкування з більш досвідченими колегами, самоосвіта, читання і ретельне опрацювання спеціальних педагогічної та методичної літератури та ін.

 Учитель який перестає працювати над собою, перестає бути цікавим  як учитель. І тільки навчаючись сам , «палаючи» творчістю зможе розпалити у своїх учнів вогник пізнання. Мабуть, як і я, кожен вчитель мріє про те, щоб щодня його зустрічали  всміхнені, радісні, сяючі очі вихованців. В них, як в дзеркалі, відображається вся наша вчительська праця. Так нехай завжди  дитячі оченята горять, сяють і ніколи їх не огортає смуток та тривога.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
29 січня
Переглядів
101
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку