учнів через впровадження інноваційних технологій

     на уроках математики

 

 

 

 

 

 

                                                                  

 

 

                                                                       

 

 

 

“У всякої епохи свої задачі, і їх розв’я-

                                                                         зання  забезпечує  прогрес людства.”                                        

 Г. Гейне.

                  

           У сучасному світі освіта є соціальною і духовною опорою життєдіяльності людей. У сукупності з наукою, суспільно-політичними інститутами, засобами масової інформації культура освіти виступає важливим фактором  створення в Україні високоефективної економіки на принципово  новій технологічній основі, ключовим засобом формування громадянського суспільства й забезпечення свобод, формування і виховання високоморальної, інтелектуально та фізично розвинутої особистості.

         Для сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не стільки теоретичне, скільки практичне значення, оскільки в умовах глобалізації воно стосується його історичного розвитку та перспектив, які пов’язані із так званими «високими технологіями». 

Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо  лише за впровадження сучасних педагогічних технологій.

Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'яза­не з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чер­гових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максималь­ний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань,  здібностей тощо.

Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлен­ня існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та  статистичності. Широкого поширення термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових  за­собів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом  зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.

Отже, “інноваційні технології ” − це цілеспрямований системний набір при­йомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес

на­вчання від визначення мети до одержання результатів.

         Урок із застосуванням сучасних педагогічних технологій – це якісно новий тип уроку, на якому учитель узгоджує методику вивчення нового матеріалу з методикою застосування новітніх технологій, зберігаючи наступність по відношенню до традиційних педагогічних технологій. Дані технології дозволяють дитині працювати в своєму особистому режимі, не створюючи дискомфорту: «не встиг», «не почув» і т.д.

Учням  з високими навчальними можливостями, вони створюють умови за той самий час отримати поглиблені й розширені знання, що значно економить час того кого навчають і того хто навчає. Причому учні самі обирають рівень навчального матеріалу, який може (а головне хоче) засвоїти. Повністю розв’язується проблема «пропущеного» матеріалу.

Ефективним шляхом виховання у школярів зацікавленості до вивчення предмета і розвитку пізнавальних процесів, що відбуваються на уроці, є дидактичні ігри та різноманітні ігрові прийоми (додаток ).

Ігрову форму занять можна застосовувати на різних етапах уроку та вивчення теми.  Наприклад, у курсі математики 7 класу учні знайомляться з формулами скороченого множення (тема «Цілі вирази»). Щоб учні могли вільно оперувати ними під час розв’язування задач і вправ, вони повинні найуживаніші з них і такі, що найменше зустрічаються на практиці, знати  напам’ять.

Щоб формули краще запам’ятались, а також для контролю за їх засвоєнням, на уроках я використовую такі дидактичні ігри:

Математичне доміно, що складається з 12-13 карток, кожна з яких поділена рискою на дві частини – на одній записано завдання, на другій – відповідь до іншого завдання.

Картки зворотнього зв’язку, що складаються з п’яти-шести планшетів з прозорої плівки (так званих файлів), з’єднаних у «книжку», куди вставляють картки з відповіддю. Запитання ставлю усно, учні знаходять правильну відповідь і показують її. Таким чином, я відразу помічаю,  як діти знають матеріал.

Ці ігри можна проводити як на початку уроку, так і в кінці будь-якого  уроку зазначеної вище теми, змінюючи та урізноманітнюючи завдання.

Суттєво підвищують активність і викликають зацікавленість учнів навчальні кросворди.

Під час закріплення навчального матеріалу проводжу гру «Так-ні». Я читаю запитання, причому лише один раз, перепитувати не можна. За той час, коли читається запитання, необхідно записати відповідь «так» або «ні». Головне тут зацікавити найпасивніших і залучити їх до навчання.

В своїй практиці я також проводжу нестандартні уроки, що не лише містять елементи гри, а є дидактичною грою за змістом. Це такі уроки, всі елементи яких, пов’язані певним сюжетом, ідеєю тощо, і такі, формою проведення яких передбачено постійну взаємодію вчителя з учнями та учнів між собою, це такі уроки, в яких систему ігрових дій сплановано так, що через неї реалізується навчально-виховні можливості, що закладені у змісті матеріалу.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організовує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв’язує певні ситуації, проблеми, спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії «учень-інформація», «учень-ситуація», «учень-знання», «учень-проблема», «учень-учень»,  «учень-група» тощо. Об’єднуючи учнів в групи змінного складу, я забезпечую їм почуття власної безпеки, адже тепер не учень особисто відповідає за результати роботи, а вся група. Тому сильні учні ще краще розвивають свої можливості щодо розв’язування різнорівневих завдань, організаторські здібності. Поряд з цим, слабкі учні вже не пригнічені «комплексом неуспішності», вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і впевненіше почуваються, включаються в роботу своєї групи. Наприклад, у курсі геометрії 8 класу вивчається тема «Прямокутник. Ромб. Властивості прямокутника, ромба». Всі учні класу об’єднуються у дві групи, де перша отримує завдання - дати означення прямокутника та довести властивість його діагоналей, а друга -дати означення ромба і довести властивість його діагоналей.

Як результат роботи груп – створення опорного конспекту в зошитах, що включає в себе план доведення відповідних теорем. Під час роботи груп я консультую учнів, відповідаю на запитання, що виникають. Через 10-15 хвилин учні об’єднуються в нові групи, де є представники,   що вивчали і прямокутники і ромби. Під час перевірки виконання завдань до дошки викликаються кращі з учнів, причому учень, який вивчав властивості прямокутника, розповідає про властивості ромба і навпаки. Потім ще раз всі разом повторюємо всі пункти доведення теорем.

Матеріально-технічна база, сучасний комп’ютерний клас, оснащення кабінетів математики комп’ютерами і програмним забезпеченням, наявність локальної мережі в школі дозволяють широко використовувати інформаційно-комунікаційні технології. Я вважаю, що використання комп’ютера на уроках учитель повинен вводити не замість, а на рівні з іншими сучасними технологіями і методиками.

 У навчанні математики я використовую комп’ютер на всіх етапах уроку – при вивченні  нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі. Зупинюсь на деяких із них.

        Вивченння нового матеріалу.

         На цьому етапі уроку найбільш ефективним є навчальний тип діяльності. Вплив навчального матеріалу на учнів багато в чому залежить від ступеня і рівня ілюстративного усного матеріалу. Візуальна насиченість навчального матеріалу робить його яскравим, переконливим, сприяє кращому його засвоєнню та запам’ятовуванню.

При вивченні нової теми можна провести урок-лекцію із застосуванням комп’ютерних презентацій, які дозволяють акцентувати увагу учнів на важливих моментах викладеної інформації. Пояснення теми уроку супроводжується демонстрацією слайду, на якому дається тема уроку і план вивчення теми. Потім іде пояснення теми по плану, учні роблять необхідні записи. Після пояснення теми учні розв’язують усні вправи, потім розв’язують в зошитах більш складні завдання. Всі запропоновані завдання також представлені на слайдах.

  Особливістю застосування комп’ютерних презентацій є наявність автоматичного контролю і обмеження часу демонстрації слайд-шоу,  поєднання  усного лекційного матеріалу із демонстрацією слайд-шоу дозволяє концентрувати візуальну увагу учнів на особливо значущих моментах учбового матеріалу.

          Розв’язування текстових задач.

          На даному етапі уроку реалізується навчаючий тип діяльності. Відпрацьовуються різні програми, основна мета  яких  навчити  учнів розв’язувати задачі, так як вони є невід’ємною частиною вивчення математики. Програми можуть містити задачі різного рівня складності, а також підказки, алгоритми і довідкові матеріали. Відповіді до задач можуть вводитися як в числовому, так і, в загальному, вигляді, причому, в останньому випадку учень вводить формули в комп’ютер за допомогою клавіатури, програма розпізнає відповіді незалежно від способу їх написання.

         Контроль знань.

         При контролі використовуються тести. Можливі дві форми організації тестів, які умовно можна назвати «вибери відповідь із запропонованих варіантів» і «напиши правильну відповідь».

Організація тесту по принципу  «вибери відповідь із запропонованих» забезпечує швидкість проходження тесту, так як не потребує від учнів особливих навиків роботи на комп’ютері. Для видачі відповіді достатньо натиснути клавішу з номером правильної відповіді, вибравши її серед запропонованих.

Організація тесту по принципу «напиши правильну відповідь»  передбачає хорошу навчальну підготовку учня  як користувача персональним комп’ютером. Запис відповіді реалізується її набором  і  потребує хорошого знання клавіатури, в тому числі «переключання на англійську мову» і вміння набирати формули з допомогою спеціальних програм.

 На будь-якому етапі учбової діяльності я також застосовую комп’ютерні програми. Наприклад, відомо, як важко даються перші уроки стереометрії в 10 класі, так як у більшості дітей не сформована просторова уява, вони «не бачать» властивостей геометричних просторових фігур. На даному етапі, саме на перших уроках  надає безцінну допомогу, навчальна програма по геометрії «Стереометрія».

       Основною проблемою в роботі вважаю нестачу часу, яку долаю шляхом інтенсифікації навчального процесу за допомогою технологій, зазначених вище; використовую інтернет - ресурси для спілкування з учнями, дистанційні консультації.

Втілення даного педагогічного досвіду дає певні результати анкетування учнів показує, що математика – складний, але один із улюблених предметів учнів 5-11 класів. Мі досвід роботи показує, що використання інноваційних технологій в навчанні математики дозволяє диференціювати навчальну діяльність на уроках, активізує пізнавальний процес учнів, розвиває їх творчі здібності, стимулює розумову діяльність, збуджує до дослідницької діяльності.

                  Щодо точки зору на зміст освіти, вважаю, що сучасні технології повністю відповідають вимогам ХХІ століття, так як  освітня галузь «Математика»  акцентується на досягненні учнями компетентностей, а не обмежується лише оволодінням знаннями, навичками й уміннями, достатніми для успішного володіння іншими освітніми галузями, та забезпеченні неперервної освіти, яка є однією з опорних і важливих складових загальноосвітньої підготовки. Її сфера, на мій погляд, укладається в сферу функціональних компетентностей, що передбачають компоненти інтелектуального розвитку, здатність застосовувати логіку, математичні знання та здібності, системне мислення та вміння розв’язувати складні логічні й математичні конструкції, просторові навички та моделювання.

Отже, розвиток освіти ХХІ століття спонукає до оновлення методів та прийомів навчання, запровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів формування в учнів предметних та життєвих компетенцій. Застосування інноваційних технологій, які будуються на комплексному психологічному вивченні особистості всіх учасників навчально-виховного процесу, дає можливість позитивно розвивати їх інтелектуальну, соціальну, духовну сфери, сприяє соціальному самоствердженню й культурному самостворенню. Використання різноманітних освітніх технологій є результатом творчого підходу вчителя до справи.

      Важливою умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання сучасних технологій у поєднанні з традиційними засобами. Процес навчання повинен бути організований так, щоб зорієнтувати дитину на досягнення нею цілей, які вона сама собі поставила.

Доцільно на уроках використовувати інноваційні технології разом із традиційними, що дозволяє урізноманітнити діяльність учнів, а саме:

• навчає здобувати знання самостійно;
• сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь (тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні завдання і ролі);
• надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему;
• навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;
• надає можливість висловлювати свої власні думки.

Проте слід пам’ятати, що хоча педагогічні технології й вимагають високої активності вчителя й учня, враховують психологічні й особисті риси всіх учнів, вносять індивідуальні корективи в навчальний процес, сприяють прояву та зростанню самостійності учнів, все ж таки вони не забезпечують усім учням однаково високого результату розвитку й навченості.

          Нам, вчителям, часто здається, що ми володіємо ключами від знань і, що саме ми, маємо передати їх дітям, вдало і старанно пояснивши. Але життя змінилось так, що школа більше не є монополістом знань і тому необхідно використовуючи сучасні інформаційні технології.