Методичні рекомендації з правил проведення учнівських турнірів з історії та правознавства.

Турнір з історії та правознавства

Цілі турнірів :• Залучення школярів до наукової діяльності; • навчання школярів нормам і стилю роботи в творчих колективах; • підвищення професійного рівня викладачів та вчителів; • створення умов для реалізації і розвитку творчих здібностей учнів.

Перед початком змагань представляються команди, які беруть участь в відповідному раунді і проводиться жеребкування для визначення ролі команд.

Регламент турніру Опонент Доповідача викликає на завдання - 1 хв. Доповідач приймає або відхиляє виклик - 1 хв. Підготовка до доповіді - 2 хв. Доповідь - 7 хв. Питання Опонента до Доповідача і відповіді - 2 хв. Підготовка до опонування - 2 хв. Опонування - 5 хв. 3 Питання Рецензента до Доповідача і Опонента, їхні відповіді - 3 хв. Підготовка до рецензування - 2 хв.10. Рецензування відповідей Доповідача і Опонента - 3 хв. Загальна полеміка (заключне слово Рецензента, Опонента Доповідача) - 7-10 хв. Питання журі - 2 хв. Виставлення оцінок - 2 хв. Слово журі - 3 хв.

План доповіді: 1. основні поняття теми; 2. актуальність теми; 3. історіографія; 4. проблема; 5. рішення проблеми; 6. висновки.

Доповідач викладає суть рішення завдання, акцентуючи увагу на нових наукових підходах в правознавстві(історії), трактуванні того чи іншого факту, події. Під час свого виступу доповідач має право використовувати раніше підготовлені малюнки, схеми, карти, слайди, фотографії. Доповідач має право не відповідати на запитання Опонента до початку обговорення доповіді, а також на питання, на які вже була дана відповідь, на некоректні запитання або такі, які виходять за рамки наукової дискусії з даного завдання

. План опонування: • Загальне враження опонента від доповіді; • Зауваження до деталей доповіді

Опонент викладає критичні зауваження до доповіді, вказує на його позитивні сторони, недоліки і помилки у висвітленні заданої проблеми. Опонент не має права висвітлювати своє рішення завдання, але може вказати на недоліки в доповіді, спираючись на матеріал, який він використовував у вирішенні цього завдання. Опонент повинен формулювати свої запитання у ввічливій, коректній формі, повторювати й уточнювати свої запитання на прохання Доповідача та журі. Під час полеміки обговорюється висвітлення завдання Доповідачем. Опонування, певною мірою близько до рецензування, оскільки має бути об'єктивним; однак має більш прискіпливий характер, тобто, метою побачити, усвідомити і словесно передати зауваження щодо недоліків об'єкта опонування. Але, це зовсім не означає, що слід бачити в роботі лише негативний. До того ж, недоліки, які помітив опонент, повинні мати по-справжньому важливе, серйозний характер, тобто стосуються, в першу чергу змісту. Так само, і форма доповіді піддається критиці

Мовні кліше опонента: Попри позитивні якості роботи, слід зазначити…;Промовець має погодитися з тим, що в …;На жаль, відчувається вплив …;Як на наш погляд, не зовсім доречним є …;Звучить непереконливо …;Викликає сумнів…;Зауваження викликають такі …;Неприємно вражає …;Не досягнуто єдності змісту й форми …; Сумнівною є логіка викладу …;Малодоказовим є твердження …; Непереконливо прозвучала теза про …;

План рецензування: • Загальне враження рецензента від доповіді (наскільки розкритий відповідь на завдання, основні плюси і мінуси доповіді); • Зауваження до деталей доповіді; • Загальне враження рецензента від опонування і полеміки між доповідачем і опонентом; • Зауваження до деталей опонування.

Рецензент : Протягом 3 хвилин акцентує увагу на недоліках і помилках в доповіді і опонування, підкреслює позитивні сторони виступів. Особливо відзначає їх структуру, логіку викладу матеріалів, коректність висловлювань та поведінки тощо. Рецензія - стаття (усне зв'язне висловлювання), зміст і призначення якого - об'єктивна тобто вмотивованим, аргументована оцінка наукового, мистецького твору, вистави, концерти, публічного виступу тощо. Рецензент - той, хто дає оцінку. Рецензія повинна складатися з вступу, викладу, висновків (хоча сама по собі підсумовує виступ, іншу якусь роботу).

Мовні кліше: ВСТУП Приємно відзначити;Радісно усвідомити;Заслуговує на увагу;Відзначається позитивними якостями, набутками;Звучить переконливо;Привертає увагу;Вражає неординарністю…)Б) ВИКЛАДХто може сперечатися з …;Якщо хочеться відчути справжній смак науки, то…;Можна було б сумніватися в …, якби;Без сумніву доповідач…В) ВИСНОВКИОтже підсумовуючи, наголошуємо;Висновки втішаючи та обнадійливі;Робота насправді, заслуговує схвалення…)

Правова протидія катуванню в Україні у контексті міжнародних стандартів

1. Катування- будь-яка дія, якою будь - якій особі навмисне  заподіюється сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи бажаний результат.2. Міжнародні стандарти прав людини-закріплені у міжнародних актах  певні показники цих прав, щодо яких заохочуються або зобов`язуються держави3. ООН- глобальна міжнародна організація( 24.101945р.) з метою підтримання і зміцнення миру та розвитку співробітництва між державами світу4. Декларація прав людини- документ, який представляє вираження прав, на які усі люди мають невід`ємне право.

Мета. Провести аналіз правової бази. Українидля заборони  та переслідування катування у відповідності до міжнародних прийнятих норм та надати критичну оцінку. Актуальність даної теми обумовлена тим,  що катування це пряма загроза життю,  фізичному та моральному здоров`ю людини, які  визнаються найвищою цінністю. А отже  правова протидія катуванню є обов`язком держави 

 Міжнародні документи:1. Декларація прав людини. 2. Конвенція ООН проти катувань. 3. Європейська конвенція про запобігання катувань. "Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання"

Українське законодавство1. Конституція України2. ККУ3. КПКУ

На основі вищесказаного можемо зробити висновок, що правова протидія в Україні відповідає міжнародним стандартам та здійснюється відповідно до підписаних та ратифікованих документів. Хочемо зазначити, що прослідкувавши за статистикою можемо зробити висновок, що злочини у цьому напряму з кожним роком відбуваються все рідше, що свідчить про зростання  в очах суспільства непорушного права людини.

Дякую заувагу!