Методичні рекомендації з теми «ІКТ при вивченні хімії»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ІНАУКИ

Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації

ГАЙВОРОНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

з теми

«ІКТ при вивченні хімії»

 

 

 

 

 

 

Викладач хімії,

викладач вищої категорії,

викладач-методист: 

Стародуб Інна Анатоліївна

 

 

м.Гайворон

2019 рік

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………….

1. Теоретичний розділ ………………………………………………………
   1.        Сутність інформаційно-комунікаційних технологій ……………
   2.        Роль використання ІКТ в навчально-виховному процесі…….....
   3.        Дидактичні особливості організації уроку хімії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій……………………….
2. Практичний розділ ……………………………………………………….
   1.        Можливості використання мультимедійних презентацій на уроках хімії…………………………………………………………
   2.        ППЗ та мультимедійні технології з хімії,  їх використання на уроці…………………………………………………………………
   3.        Використання віртуальної хімічної лабораторії в навчальному процесі………………………………………………………………
   4.        Навчальні можливості мережі Інтернет у вивченні хімії………..
   5.        Авторські посібники.………………………………………………
3. Висновки …………………………………………………………………
4. Використані джерела ……………………………………………………
5. Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

ХХІ століття – інформаційна епоха. Людство увійшло в нову стадію розвитку:  почалась інформаційна ера, яка характеризується виникненням нових систем телекомунікаційних технологій та освіти. Тому актуальною проблемою сьогодення є впровадження комп'ютерних технологій в систему освіти.
 Проблемне питання над яким я працюю звучить так: «Використання засобів ІКТ для підвищення ефективності уроків  хімії»

Дослідивши  літературу та деякі джерела, з'ясувала, що застосування в сфері хімічної освіти комп'ютера, як засобу навчання, сприяє розвитку цілісності та системності мислення учня, його уяві, мотивації до вивчення хімії; дозволяє більш повно забезпечувати усі види його пізнавальної діяльності, формуванню відповідних умінь і навичок; індивідуалізує процес навчання.

У сучасному інформаційному просторі стали актуальними поняття «інформаційно - комунікативні технології», «медіа грамотність», «медіаосвіта», «мультимедія». Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отриманий матеріал до власного життєвого  простору.

Використання ІКТ розширює інтерпретаційне поле вивчення предмету: отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструкту на основі отриманої інформації, культурні зразки; поєднання традиційних джерел інформації  та нетрадиційних; новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язане з використанням зорової та адитивної наочності.

Викладач повинен формувати в учнів надію, що вони самі здатні керувати своїм життям, допомогти навчитись приймати рішення, розвинути в собі сильні боки характеру, справлятися зі стресами – усе це є підґрунтям розвитку творчої людини, яка спроможна орієнтуватися у сучасному світі. Тому метою діяльності сучасних педагогів має стати пошук і створення системи методів та форм роботи, що формують в учнів здатність самостійно отримувати знання і головне мати бажання застосовувати отримані знання у своєму житті.

Внаслідок використання ІКТ на уроці :

•   збільшується можливість використання наочних матеріалів;

•   підвищується ефективність праці на уроці і учня, і викладача;

•   встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;

•   стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом викладачів, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;

•   змінюються на краще стосунки викладача з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в викладачі «споріднену душу»;

•   змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.

Сьогодні перед педагогічною наукою стоїть проблема, як збільшити зацікавленість учнів у вивченні хімії. Одна з причин втрати зацікавленості – це проведення уроків традиційними методами навчання. Тому протягом всієї педагогічної діяльності постійно працюю над удосконаленням уроку. Що потрібно зробити, щоб кожен урок став цікавим? Від чого відштовхуюсь у системі роботи з вдосконалення уроку?

       Виходячи з вище зазначеного визначились такі завдання:

• вивчити наукову  літературу з даної теми;
• охарактеризувати проблеми комп'ютеризації навчання в педагогічній та методичній літературі;
• з'ясувати можливість використання комп'ютерних програм у викладанні хімії;
• розробити власні конспекти уроків, сценарії з використанням комп'ютерних технологій та застосувати  їх на практиці;
• перевірити ефективність застосування на уроках та позакласних заходах комп’ютерних технологій на власному досвіді;
• удосконалити навички роботи з персональним комп’ютером та  комп’ютерними засобами.

Зміст навчального предмету, можливості комп'ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки викладачів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій визначають методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів. Досвід застосування комп'ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принципи, яких слід дотримуватися при плануванні та проведенні уроку хімії з використанням ІКТ:

1)  адаптивності: використання комп'ютера потрібно пристосовувати до індивідуальних особливостей дитини;

2)  керованості: у будь-який момент викладач повинен мати можливість скорегувати процес навчання;

3)  інтерактивності  діалогового характеру навчання;

4)  оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи;

5)  підтримання стану психологічного комфорту учня при спілкуванні з комп'ютером.

Використання програмних засобів на уроках хімії має такі переваги:

1. розглядається значний обсяг матеріалу, який охоплює різні розділи курсу хімії;
2. поліпшується наочність подачі матеріалу за рахунок кольору, звуку, руху. Головна перевага комп’ютера як засобу навчання полягає в тому, що він дає учням різноманітну інформацію, об’єднуючи звук, аплікації, відеозображення та інші;
3. наявність демонстрації тих хімічних дослідів, які небезпечні для здоров’я учнів (наприклад, досліди з отруйними речовинами) або тривалі в часі;
4. прискорення на 10-15% темпу уроку за рахунок посилення емоційної складової;
5. учні виявляють цікавість до предмета й легко засвоюють матеріал (підвищується якість знань);
6. комп’ютерні навчальні технології дозволяють розвивати самостійність. Ця властивість закладена в самому понятті «персональний комп’ютер;
7. розвивається творча активність учнів. На відміну від таких звичних форм, як лекція, перегляд відео- і кінофільмів, передбачається постійна участь учня – користувача комп’ютера в тому, що відбувається, причому в індивідуальному темпі. Комп’ютер надає можливість учневі активно підключатися до демонстрацій, прискорюючи, уповільнюючи або повторюючи в міру необхідності матеріал, що вивчається, моделювати складні хімічні процеси й управляти ними, фіксувати на екрані монітора необхідну інформацію;
8. розвивається уява й модельне бачення. Учень пізнає реальність із допомогою комп’ютера через умовні поняття і зображення, до яких не можна доторкнутися, вони фактично завжди двовимірні;
9. з’являється можливість індивідуалізувати навчання не тільки за темпом вивчення матеріалу, але й за логікою й типом сприйняття матеріалу учнями. Створюються особливо сприятливі умови для розвитку творчих здібностей кожного учня. У тому числі й обдарованих дітей;
10.               з’являється можливість, використовуючи електронну пошту як одну з найбільш швидких, зручних і дешевих систем зв’язку, організовувати дистанційне навчання, не тільки з метою заочного або екстреного навчання, але і для учнів, які пропускають заняття через хворобу;
11.               використання педагогічних програмних засобів контролю дає істотну економію часу викладача й учнів, сприяє зростанню якості знання, підвищує інформаційну культуру, звільняє педагога від трудомісткої роботи з перевірки знань.

Я  вважаю, що, застосовуючи правильно розроблену методику викладання хімії за допомогою комп'ютера, як засобу навчання, можна значно підвищити ефективність навчального процесу та пізнавальну активність учнів.

Розвиток суспільства вимагає постійного оновлення його інтелектуального та творчого потенціалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичний розділ
   1.        Сутність інформаційно-комунікаційних технологій

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації - навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити.

XXI століття — час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства  в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.

Комп'ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери нашої повсякденної діяльності, тому важливим завданням є широке запровадження комп'ютерної техніки в процесі навчання .

Інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання.

Інформаційні технології - це сукупність інформаційних процесів з використання засобів обчислювальної техніки, що забезпечують швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації.

Комунікаційні - підвищення ролі комп’ютерних мереж у забезпеченні реалізації інформаційних процесів.

Узагалі, ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів ресурсів, як використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією. Під цими технологіями мають на увазі комп'ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередач, а також телефонний зв'язок.

І.Захарова розуміє під ІКТ "конкретний спосіб роботи зі інформацією: це сукупність знань про способи та засоби роботи з інформаційними ресурсами, спосіб та засоби збору, обробки та передавання інформації для набуття нових відомостей про об'єкт, що вивчаться".

Зазвичай використовують типізацію засобів ІКТ за технічними ознаками - програмні та апаратні.

В. Тірайнев до складу ІКТ відносить сукупність методів та програмно-технічних засобів, що об’єднані в технологічний ланцюг, який забезпечує збір, обробку, збереження та відображення інформації з метою зниження використання, а також для підвищення надійності й оперативності.

Теоретичні засади інформаційно-комунікаційних технологій, основу яких становлять найважливіші поняття й закони інформатики (інформатика як наука, об'єкт та предмет інформатики; поняття інформації, властивостей та особливостей, до яких відносять цінність, повноту, актуальність, компактність, достовірність та логічність; різноманітна класифікація інформації; основні інформаційні процеси, типи інформаційних ресурсів, види інформаційної діяльності, принципи функціонування комп’ютерна техніки, алгоритми інформаційного моделювання, використання ІКТ).

Методи ІКТ включають моделювання, системний аналіз, системне проектування, методи передач, збору, продукування, накопичення, збереження, обробки передач та захисту інформації.

Засоби ІКТ поділяють на:  апаратні - персональний комп'ютер і його основні складові, локальні та глобальні мережі, сучасне периферійне обладнання;  програмні - системні, прикладні, інструментальні засоби.

Інформаційно-комунікаційні технології навчання мають давати відповіді на запитання: як організувати в комп'ютерному середовищі навчальний процес з урахуванням специфіки конкретно навчальної дисципліни, навчальних та практичних цілей? Яким чином засоби ІКТ використовувати на практиці, щоб покращити зміст уроків, як контролювати їх якість? Виникає ціла низка запитань, на які можливо відповісти лише тоді, коли викладач проведе велику кількість спеціальних педагогічних пошуків та експериментів.

 

 

 

 

2.        Роль використання ІКТ в навчально-виховному процесі

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі.

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансляцію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана з підручника, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо. На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ресурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).

Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань, набагато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосовувати їх на практиці. Завдяки використанню ІКТ учні працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання.

За допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями.

Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити викладача.

•   По-перше, тільки викладач може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;

•   по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;

•   по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.

Проте, викладачу варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити викладача  і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі.

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні зумовлює появу нових цілей та необхідність оновлення змісту освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчання, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних та навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

3.        Дидактичні особливості організації уроку хімії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Під час підготовки до уроку викладач має визначитися: «Чи треба використовувати комп'ютер на цьому уроці? На якому саме етапі уроку використання комп'ютера буде найбільш доцільним?»

Роботу учнів за комп'ютерами слід чергувати з іншими видами навчальної діяльності. Не є обов'язковим також використання комп'ютерів всіма учнями одночасно. Інколи достатньо одного комп'ютера і підключеного до нього мультимедійного проектора. Не завжди слід прагнути до того, щоб весь матеріал, який передбачено, одразу був                                                                                               опрацьований на уроці, або ж супроводжувався використанням ІКТ. Важливим етапом уроку є інтеграція ІКТ, вона допомагає збагатити урок, показати паралельні рішення, здійснити узагальнення, стимулювати уяву учнів, виконати експеримент, прискорити процес навчання.

Можливості використання ІКТ у навчальному процесі:

1) використання мов програмування: за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку;

2) використання готових програмних продуктів (енциклопедій, програмно-педагогічних засобів тощо);

3) використання стандартних програм пакету Microsoft Office, який включає в себе, крім відомого всім текстового процесора Word, ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint;

4)застосування різноманітних баз даних та Інтернет-сервісів, які удосконалюють та підвищують ефективність навчального процесу та дозволяють перевірити знання та уміння учнів.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах навчального процесу: при поясненні (введенні) нового матеріалу, узагальненні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок учнів. При цьому, комп'ютер, як інструмент в руках педагога. може виконувати наступні функції:

1)         джерела навчальної інформації;

2)         наочного посібника;

3)         тренажера;

4)         засобу діагностики і контролю;

5)         засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу;

6)         обчислювальної машини та програвача.

Технологія взаємодії та поєднання зусиль викладача та роботи учнів на комп'ютерах залежить від типу уроку. Наведемо приклад структури найбільш поширеного типу уроку — комбінованого. Структура комбінованого уроку з використанням комп'ютерів може бути наступною:

1.  Звучить тема, яка буде розглядатись на уроці, але учнів попереджають про те, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів починає працювати за комп'ютером, а з рештою працює викладач (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант).

2.  Після оголошення теми, плану уроку та мотивації навчальної діяльності викладач переходить до наступного етапу уроку — пояснення нового матеріалу. Сильніші учні можуть вивчати новий матеріал за комп'ютером, а з рештою учнів працює викладач.

3.  Опрацювавши новий матеріал, викладач та учні переходять до слідуючого етапу уроку — первинного осмислення вивченого матеріалу. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп'ютером самостійно, а з рештою класу може працювати викладач.

Учні, що знаходяться за комп'ютером, можуть виконувати завдання, складені за щойно опрацьованим матеріалом. У разі виникнення проблем викладач бачить, на що варто звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці. Наприкінці заняття, викладач підбиває підсумки, учні отримують домашнє завдання.

Щоб зробити комбінований урок в комп'ютерному класі більш ефективним, можна поділити учнів на три групи, які будуть по черзі працювати за комп'ютером.

— на етапі перевірки знань, отриманих на попередньому уроці. У цю групу можуть входити учні з будь-яким рівнем навчальних досягнень.

— на етапі вивчення нового матеріалу. У цю групу, як правило, входять учні з високим рівнем навчальних досягнень;

— на етапі перевірки нових знань, отриманих на цьому уроці. Тут, як і в першій групі, можуть знаходитися учні з різними здібностями.

Отже, використання ІКТ на уроках дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням. Проте ефективне впровадження в навчальний процес ІКТ не завжди забезпечується в межах традиційної класно-урочної системи організації навчальної діяльності, а тому може вимагати змін форм його організації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Практичний розділ

2.1. Можливості використання мультимедійних презентацій на уроках хімії

Інформаційно-комунікативна компетентність - одна з основних пріоритетів сучасної освіти. Змінюється весь характер життя, надзвичайно зростає роль інформаційної діяльності, а всередині неї - активної, самостійної обробки інформації людиною.

Сьогодні, коли більшість навчальних закладів забезпечені комп'ютерами, мультимедійними проекторами, інтерактивними дошками та іншою технікою, ми як і раніше розмірковуємо про доцільність використанні цих благ цивілізації на уроці.

Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, які мають тенденцію до скорочення.

Комп'ютер реально стає сьогодні незамінним помічником педагога та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події. Більшість викладачів зазначають, що учні часто випереджають багатьох освітян в використанні комп'ютерів і телекомунікаційних технологій. Особливо важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми технологіями в освіті                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується. 

Використання  презентацій дозволяє викладачу зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни, і з хімії зокрема. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням статичні та динамічні елементи. З цього приводу слід відзначити, що підготовані і методично продумані слайдові презентації – це найкращий вид унаочнення (таблиці, схеми, фото, завдання, шаблони їх виконання тощо), який не потребує матеріальних затрат (звичайно потрібен проектор) та може швидко змінюватися за бажанням викладача.

Для підготовки мультимедіа-презентації педагог може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow та ін. Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми; додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із статичних зображень тощо.

Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А.Коменський у своїй праці "Велика дидактика” писав: "...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...”

Досліджуючи відгуки багатьох педагогів, які висловлюють свої думки на освітніх форумах та у блогах, і на основі власних спостережень, можу зазначити, що використання презентаційних матеріалів на уроках допомагає:

•   раціоналізувати форми подачі інформації (економія часу на уроці);

•   підвищити ступінь наочності;

•   отримати швидкий зворотний зв'язок;

•   відповідати науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

•   створити емоційне ставлення до навчальної інформації;

•   активізувати пізнавальну діяльність учнів;

•   реалізувати принципи індивідуалізації та диференціації навчального процесу;

•   підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями;

•   проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно;

•   готувати конкурентоспроможну особистість;

•   скоротити терміни освоєння предмета.

За способом використання презентацій в основному розділяють на дві групи: презентації для супроводу доповіді (лекції) і індивідуальні проекти. Перша органічно вписується в структуру уроку, супроводжуючи розповідь викладача. Друга є однією з провідних форм особистісно-орієнтованого навчання.

У вивченні курсу хімії виділяють кілька основних напрямків, де виправдане використання презентацій: наочне представлення об’єктів і явищ мікросвіту; вивчення виробництв хімічних продуктів; моделювання хімічного експерименту й хімічних реакцій.

Щодо учнівських презентацій, то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, виховних заходів.

Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями викладач. Вони можуть використовуватися на наступних етапах (з відповідною метою і наповненням):

1. при вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами;
2. при закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для викладача – засіб якісного контролю засвоєних знань;
3. при перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним - забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування);
4. при вирішенні завдань навчального характеру;
5. для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку;
6. для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.

Починаючи розробку авторських презентацій, я ознайомилась з напрацюваннями колег-педагогів, як теоретичними, так і практичними.

Для себе я визначила пріоритетні різновиди та типи презентацій:

•   презентації для повторювально-узагальнюючих уроків;

•   презентації що містять повноцінний методичний супровід уроку.

•   презентації для подачі і закріплення нового матеріалу;

•   учнівські презентації, як навчальний продукт уроку.

Уміле використання програми PowerPoint для виконання мультимедійних презентацій дає величезні можливості для інтелектуального розвитку учнів, формуючи важливі у сучасних умовах життя навички:

-    критичне осмислення інформації;

-    виділення головного в інформаційному повідомленні;

-    систематизація та узагальнення матеріалу;

-    грамотне представлення поданої інформації.

Робота над презентацією, її публічне представлення, захист позитивно впливає на розвиток в учнів навичок спілкування за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій, дає додаткову мотивацію для вивчення хімії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації, виробленню власної точки зору, вміння її аргументувати і відстоювати, а, отже, сприяє і підвищенню його успішності. І не тільки з хімії, а й з інших дисциплін та поза навчальним закладом.

Безперечним плюсом презентації, створеної в PowerPoint, є можливість варіювати об’єм матеріалу, методичні прийоми використання в залежності від цілей уроку, рівня підготовленості учнів. У випадку необхідності викладач може замінити текст, малюнок, діаграму, чи просто сховати зайві слайди. Ці можливості дозволяють максимально налаштовувати будь-яку раніше розроблену презентацію під конкретний урок і конкретних учнів.

Головний принцип створення ефективної презентації – потрібно вміти вмістити максимум інформації у мінімум слів, привернути і утримувати увагу учнів, зважаючи на психологічні особливості сприймання інформації.

Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів та пробудити інтерес до навчання. Необхідно знайти такий баланс між матеріалом, який подається, та ефектами, які його супроводжують, щоб учні буквально «сиділи на краєчку стільця».

Отже, урок і виховні заходи при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того викладача, який зберігає людські пріоритети в навчанні та водночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних та дидактичних  можливостей.

Таким чином, інформаційно-комунікативна компетентність викладача є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. ППЗ та мультимедійні технології з хімії,  їх використання на уроці

Одним із способів розвитку пізнавальної активності учня – є використання програмних педагогічних засобів (ППЗ) та мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

Використання ППЗ у навчанні хімії дає змогу:

1)     індивідуалізувати процес навчання завдяки можливості працювати у власному темпі;

2)     здійснювати контроль зі зворотним зв’язком, діагностувати помилки й оцінювати результати навчальної діяльності;

3)     здійснювати самоконтроль і самокорекцію знань;

4)     упроваджувати навчальне тренування і самопідготовку учнів;

5)     візуалізувати навчальну інформацію, зокрема, недоступну для безпосереднього сприймання;

6)     проводити віртуальні лабораторні досліди.

Такі можливості збагачують традиційну методику навчання. А віртуалізація деяких процесів з використанням анімації сприяє формуванню образного мислення і ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу. ППЗ залучають до сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізують навчальну діяльність.

            Організація навчального процесу потребує різноманітних педагогічних програмних засобів. Однак, найширша реалізація можливостей сучасних комп’ютерних технологій не зменшує дидактичного значення інших засобів навчання, тому слід говорити про їх систему, що має такі переваги.

Загальнонавчальні можливості. Система дидактичних засобів виконує моделювальну функцію, створюючи ефект занурення в навчальне середовище і забезпечуючи інтерактивну взаємодію з ним. При цьому в учня задіяно максимальне число органів сприйняття – як у реальних ситуаціях. Використання самих лише засобів мультимедіа не дає змоги задіяти усі можливі органи чуття.

Реалізація основних дидактичних принципів. Комплексне використання засобів навчання забезпечує свідому навчальну діяльність учнів різних рівнів знань, їхню пізнавальну активність та саморозвиток. Можливим є створення таких умов навчання, коли викладач тільки скеровує роботу учнів, яким надається можливість самостійно обирати шляхи розв’язування поставлених задач. Необхідно зазначити, що для створення проблемних ситуацій найбільші можливості мають ІКТ і хімічний експеримент, паралельне застосування інших засобів навчання розширює пізнавальні можливості учнів.

Формування ключових освітніх компетенцій. Навчально-пізнавальна компетенція розвивається в процесі роботи з будь-якими пізнавальними засобами, її розвиток залежить від  уміння здобувати знання з різноманітних джерел, знаходити інформацію, аналізувати, усвідомлювати та користуватися нею. Розвитку навчально-пізнавальної компетенції сприяє комплексне використання усіх можливих дидактичних засобів, які можуть бути джерелом інформації.

Інтегрований підхід до використання засобів навчання передбачає створення динамічної системи дидактичних засобів, яка удосконалюватиметься в результаті розвитку її компонентів, що є особливо важливим у добу стрімкого розвитку засобів мультимедіа. При цьому динамічність системи дає змогу змінювати компоненти залежно від дидактичної ситуації. Комплексне системне використання засобів навчання розширює пізнавальні можливості учнів, забезпечуючи формування стійких ґрунтовних знань, розвиваючи логічне мислення та пізнавальний інтерес до вивчення хімії. Мультимедіа посідають центральне місце в системі сучасних дидактичних засобів, оскільки засоби мультемидіа розширюють дидактичні можливості інших засобів навчання. За допомогою комп’ютера можна показати найголовніше, сутність процесів та явищ у динаміці.

Залежно від завдань, які ставить перед собою педагог, використовуючи комп’ютерну техніку в навчальному курсі хімії, програмне забезпечення можна класифікувати на:

·        інформаційне (містить теоретичну інформацію, необхідну для ознайомлення з навчальним матеріалом);

·        демонстраційно-моделююче (дає можливість відобразити хімічні процеси, реакції, явища, які в лабораторних умовах не відбуваються у зв’язку з неможливістю проведення;

·        контролююче (призначене для перевірки знань, визначення рівня вмінь та навичок учнів. Це певні тестові завдання, які допомагають викладачу здійснювати контрольну і, в разі необхідності, коригуючу функції).

На кожному  конкретному уроці можуть бути використані визначені програми, виходячи з цілей  уроку, при цьому функції викладача і комп'ютера різні. Програмні педагогічні засоби для ефективного застосування в навчальному процесі повинні відповідати курсу хімії профільного навчання, мати високий ступінь наочності, простоту використання, сприяти формуванню загальних  навчальних і експериментальних умінь, узагальненню і поглибленню знань. Поєднання ППЗ і традиційних методів викладання предмету дають бажаний результат: високий рівень засвоєння фундаментальних питань і усвідомлення їх практичного застосування. 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Використання віртуальної хімічної лабораторії в навчальному процесі

  Під час вивчення хімії, одним із найскладніших завдань, що виникають перед викладачем, є ознайомлення учнів із реальними сучасними досягненнями хімічної науки та її практичним застосуванням у виробництві або побуті. Складність завдання обумовлена, перш за все, обмеженими можливостями обладнання хімічних лабораторій, використанням певних хімічних елементів і сполук, у тому числі й тих, що становлять загрозу

здоров’ю учасників навчального процесу. Одним із варіантів розв’язання вказаної проблеми є застосування у навчальному процесі так званих

віртуальних хімічних лабораторій.

 Однією з особливостей курсу хімії є значна кількість демонстраційних експериментів. Наразі викладач ілюструє здебільшого ті фізико-хімічні

закономірності, які можливо продемонструвати не лише якісними, а й кількісними показниками. Важливо, щоби вивчення властивостей речовин

і різноманітних реакцій приводило учнів до відкриття певних закономірностей і розуміння законів природи. Цьому й має сприяти застосування на заняттях хімії кількісних експериментів.

Використання засобів мультимедійної проекції дозволяє застосувати особливі форми подання навчальної інформації, що доступні конкретному

учню або групі учнів, наочно показати певний процес чи явище.

Віртуальна хімічна лабораторія має у своєму складі всі необхідні прилади й реактиви (пробірки, колби, штативи, дозатори тощо). Для візуалізації хімічного обладнання і процесів використано засоби 3D-графіки й анімації. Кожна інтерактивна лабораторна робота складається з декількох етапів, а саме:

•  ознайомлення з лабораторним обладнанням;
•  виконання хімічного досліду з візуалізацією хімічних і фізичних процесів та заповнення лабораторного журналу, яке передбачає надання відповідей на запитання до кожного етапу роботи.

Проведення віртуальних експериментів має низку переваг:

•  віртуальні досліди можна використовувати як інструктивний матеріал для ознайомлення учнів з технікою виконання експериментів, хімічним посудом і обладнанням;
•  виконання віртуальних хімічних експериментів безпечне навіть для непідготовлених користувачів;
•  можна проводити такі досліди, виконання яких у реальній хімічній лабораторії може бути небезпечним або занадто дорогим;
• віртуальна хімічна лабораторія надає можливість автоматизованого

запису даних спостережень, складання звітів та інтерпретації отриманих результатів у «Лабораторному журналі»;

• комп’ютерні моделі віртуальної хімічної лабораторії з практично миттєвим відображенням на екрані надають можливість експериментувати, стимулюючи учнів до

творчої дослідної діяльності.

Виконуючи віртуальну лабораторну роботу, учень маніпулює на екрані тривимірними об’єктами й вибирає ті з них, що потрібні для конкретного досліду.

Під час виконання хімічного досліду учні збирають хімічну апаратуру, здійснюють маніпуляції з реактивами (добір, перенесення, переливання, змішування тощо). За необхідності можна проводити вимірювання віртуальними приладами і змінювати параметри виконуваних робіт. На всіх етапах виконання роботи програма контролює дії учнів і надає відповідні коментарі й рекомендації, як текстові, так і голосові.

Передбачено виконання дослідів із різними параметрами, де учень отримує покрокові інструкції, а у випадку неправильних дій, вказуються помилки й надаються поради стосовно їх виправлення.

Віртуальна хімічна лабораторія дозволяє виконувати роботи з конструювання тривимірних моделей молекул органічних і неорганічних сполук. Використання тривимірних моделей молекул і атомів для ілюстрації хімічних властивостей речовин забезпечує краще засвоєння хімічних знань, адже можливість побачити певні процеси на молекулярному рівні створює умови для розуміння поведінки речовин у хімічних реакціях.

На окрему увагу заслуговують можливості віртуальної хімічної лабораторії  з конструювання молекул ізомерів органічних сполук, оскільки вони дозволяють краще зрозуміти будову речовин. Використовуючи конструктор ізомерів, учні досить легко співвідносять звичайні хімічні формули з їх куле-стрижневими й масштабними прототипами, що візуалізують їхню просторову будову. Керування процесом конструювання молекул ізомерів практично повністю співпадає з процесом конструювання звичайних молекул, що полегшує працю викладача й учня.

Віртуальна хімічна лабораторія має низку переваг, які отримує викладач порівняно з традиційними засобами навчання, серед яких:

•                  візуалізація даних, що підвищує наочність хімічного експерименту, робить його більш зрозумілим, дозволяє учням швидше знайти правильне рішення;
•                  фіксація змін, які часто неможливо показати у традиційному експерименті;
•                  чисельне повторення вимірювань дає учням розуміння наукових фактів, підвищує якість навчального процесу.

У свої роботі я використовую матеріали компанії «СМІТ». Електронний засіб навчального призначення (ЕЗНП) — електронний мультимедійний підручник «Віртуальна хімічна лабораторія. 10,11 клас» розроблено згідно з  програмами  Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України  для стандартного і академічного рівня викладання хімії

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для використання у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.

 ТОВ «Компанія СМІТ» є провідним розробником електронних засобів навчання, підтримуючи зв'язок, як з українськими, так і з європейськими споживачами та інвесторами.

2.4. Навчальні можливості мережі Інтернет у вивченні хімії

Сучасне суспільство називають інформаційним, у якому головним продуктом виробництва є інформація та знання. Суспільство ХХІ століття розглядають як орієнтир, тенденцію змін у сучасному світі, воно асоціюється з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, їх засобів.

Інформатизація та комп’ютеризація вимагають від людини нових знань, умінь та навичок, які будуть адаптовані до умов інформаційного суспільства. Особлива роль нині відводиться мережі Інтернет як засобу розповсюдження інформації, середовища співпраці та спілкування людей, що є найбільшою та найпопулярнішою комп’ютерною мережею, яка відкриває широкі можливості ефективного її використання в освіті. Інтернет надає унікальні можливості для навчання і виховання особистості. Він являє собою не тільки практично невичерпний масив освітньої інформації, але й виступає засобом, інструментом для її пошуку, переробки, уявлення. Інтернет є унікальним джерелом активної інтелектуальної та комунікативної діяльності учня, його творчої самореалізації, в результаті яких у нього з’являється можливість отримати необхідні знання, вміння, навички. Оскільки web-сайти стали важливим елементом нових освітніх інформаційних технологій, важливо знати дидактичний потенціал Мережі з подальшим наданням таких сайтів для цілей освіти й виховання учнів. Формування пізнавального інтересу юних користувачів має принципове значення для усвідомленого засвоєння курсу хімії.
 До навчальних можливостей використання інформаційних Інтернет-ресурсів викладачами можна віднести:

‒ самоосвіту, тобто вивчення досвіду колег, що підвищує загальний рівень підготовки педагога і рівень викладання;

‒ підготовку конспектів і дидактичних матеріалів по новим курсам і поглиблення змісту традиційних курсів;

‒ використання в позакласній роботі учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень по індивідуальних творчих завданнях;

‒ безпосереднє використання на уроках при самостійній роботі з документами, довідковими матеріалами, довідковими базами даних, методичних матеріалів, схем, таблиць, малюнків, що є в мережі;

 ‒ демонстрацію безпосередньо на уроках документів, графічних матеріалів, таблиць тощо;

‒ роботу безпосередньо на уроках з навчальними інтерактивними

моделями з Мережі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5. Авторські посібники

На сьогоднішній день широкодоступними стали такі джерела інформації, як телебачення та Інтернет. Ці джерела надають можливість засвоювати інформацію без особливих зусиль – формально. При цьому увімкненим залишається лише зорове та слухове сприйняття, але, на жаль,  практично повністю відсутнє осмислення одержаної інформації. Учні думають, що знання можна здобувати без особливих зусиль. У такій ситуації виникає необхідність розвивати мислення, пробуджувати інтерес до предмета та здобуття знань учнями.

Мої психолого-педагогічні спостереження спонукали до розробки власного методичного посібника «Робочий зошит з хімії для учнів ІІ курсу ПТНЗ». Зошит складений відповідно до програми з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту) та з дотриманням державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки.

 Навчальний матеріал  подається у вигляді опорних конспектів, таблиць. Важливим є те, що до змісту зошиту, крім навчальних завдань, вправ на закріплення набутих знань, тренувальних вправ, завдань на узагальнення, включено  систематизовані домашні та самостійні роботи, лабораторні досліди та практична робота.

 Використання зошита дасть можливість викладачу швидко та якісно підготуватися до уроку, підвищити ефективність процесу навчання та якість його результатів. Використання зошита учнями приведе до розвитку їх вмінь і навичок, створить «ситуації успіху», які дозволять кожному отримувати задоволення від своєї праці, об’єктивно себе оцінювати, розвивати свої творчі здібності.

 Одним із напрямків моєї роботи є робота з обдарованими дітьми. На уроках надаються основи для їхнього розумового росту за допомогою завдань підвищеної складності, нестандартних задач. Тож декілька років поспіль мої вихованці  беруть участь у ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад.

Серед випускників є і такі, що успішно продовжують навчання у вищих навчальних закладах з професії «Кравець-закрійник», «Кондитер,кухар», «Муляр, штукатур, лицювальник-плиточник».

Для підготовки  до ЗНО розроблено довідник з хімії ,  який допомагає  учням систематизувати, конкретизувати та поглибити набуті знання та вміння, а також навчитися працювати самостійно.

Навчальний матеріал згрупований за програмними темами і поданий у наявній формі: у вигляді таблиць, схем, які супроводжуються необхідними

коментарями. Змістовний ілюстративний матеріал довідника посилює емоційне сприйняття навчальної інформації, активізує творче осмислення і більш глибоке засвоєння набутих знань.

 Збірка поточного тестового контролю з теми «Органічна хімія» для учнів ІІ курсу ПТНЗ складена відповідно до програми з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту) та з дотриманням державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки . Збірка  призначена для самостійної роботи учнів . Мета посібника – допомогти викладачу в організації навчальної діяльності учнів так, щоб збільшення частки самостійної праці учнів на уроках приводило до розвитку їх вмінь і навичок.

 Використання збірки дає можливість викладачу швидко та якісно перевірити знання учнів, підвищити ефективність процесу навчання та якість його результатів; для учнів – зробити уроки цікавими та захоплюючими, які дозволять кожному учню отримувати задоволення від своєї праці, об’єктивно себе оцінювати, розвивати свої творчі здібності.

«Збірка поточного тестового контролю І курсу з теми «Неметалічні елементи» + практичні роботи». Матеріал посібника відповідає навчальній програмі. Матеріали охоплюють тему з  неорганічної хімії   «Неметалічні елементи» і   представлені у двох варіантах, диференційовані за рівнями складності. Є різні види завдань  для самостійних та контрольних робіт із використанням основних понять і категорій, схем, формул, запитань, тестів, задач та вправ. Матеріал посібника сприяють кращому закріпленню теоретичних відомостей з курсу хімії учнів І курсу ПТНЗ, а також учнів 10 класів  . Також представлені практичні роботи, передбачені чинною програмою.

      «Збірник  задачі з хімії професійного спрямування».  У збірнику зібрані задач з   хімії , які мають професійне спрямування для учнів з професії «Кухар. Кондитер». У багатьох задачах наведені короткі теоретичні відомості та  приклади розв’язання задач. Збірник призначений для   викладачів професійно – технічних закладів, а також учнів, які проявляють інтерес до вивчення даних предметів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Інформаційно-комунікаційні технології пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформацією. Цей термін включає всі технології, що використовуються для роботи з інформаційними ресурсами. Загалом використання ІКТ в навчальному процесі виступає як комп'ютерно-орієнтована складова педагогічної технології, яка відображає деяку формалізовану модель певного компоненту змісту і методики навчання, що представлені педагогічними програмними засобами, інформаційно-орієнтованими методами навчання і комунікаційними мережами для розв'язання дидактичних завдань або їх фрагментів.

Навчальний заклад може успішно впроваджувати інформаційні технології тільки тоді, коли змінить погляд на навчання й викладання. Коли кожен учень не тільки матиме доступ до потрібної інформації, а й використовуватиме її в навчальних цілях, роль викладача, який був постачальником інформації, докорінно зміниться. Суттєвим обмеженням у використанні інформаційних Інтернет-ресурсів на сучасному етапі є не стільки технічні або технологічні чинники, а відсутність адекватної інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу. Проте слід розуміти, що комп'ютер чи Інтернет — це лише один з численних інструментів, якими користується викладач. У будь-яких технологіях закладені різні можливості, але виявитися вони можуть лише у поєднанні з педагогічними прийомами. Інтернет-ресурси не замінюють певні педагогічні прийоми, а роблять їх більш результативними. Використання ресурсів Інтернету повинно оптимізувати працю педагога, зробити навчальний процес більш ефективним, стимулювати пізнавальний інтерес до навчання, надати навчальній роботі учнів проблемний, творчий, дослідницький характер, індивідуалізувати процес навчання і розвивати самостійність учнів. Комбінація інноваційних педагогічних підходів та інформаційно-комунікаційних технологій — це ключ, який отримує викладач, а вже як він ним скористається, залежить лише від нього.

Педагогічна доцільність використання комп'ютера в навчальному процесі визначається педагогічними цілями, досягнення яких можливо у тому числі і  за допомогою та можливостям комп'ютера.  При вивченні хімії, найбільш природним є використання комп'ютера, виходячи з особливостей хімії як науки.

Перший напрямок, для моделювання хімічних процесів і явищ, лабораторного використання комп'ютера в режимі інтерфейсу, комп'ютерної підтримки процесу викладу навчального матеріалу і контролю його засвоєння. Моделювання хімічних явищ і процесів на комп'ютері – необхідно, насамперед, для вивчення явищ і експериментів, що практично неможливо показати в шкільній лабораторії, але вони можуть бути показані за допомогою комп'ютера. Використання комп'ютерних моделей дозволяє розкрити істотні зв'язки досліджуваного об'єкта, глибше виявити його закономірності, що, у кінцевому рахунку, веде до кращого засвоєння матеріалу.

Другий напрямок використання комп'ютера в навчанні хімії – контроль і обробка даних хімічного експерименту. Таке використання комп'ютера корисно тим, що прищеплює учнем навички дослідницької діяльності, формує пізнавальний інтерес, підвищує мотивацію, розвиває наукове мислення.

Третій напрямок використання ІКТ у процесі навчання хімії – програмна підтримка курсу. Зміст програмних засобів навчального призначення, застосовуваних при навчанні хімії, визначається цілями уроку, змістом і послідовністю подачі навчального матеріалу. У зв'язку з цим, усі програмні засоби використовувані для комп'ютерної підтримки процесу вивчення хімії, можна розділити на програми:

-  довідкові посібники по конкретних темах;

- розв’язок  розрахункових і експериментальних задач;

- організація і проведення лабораторних робіт;

- контроль і оцінка знань.

На кожному конкретному уроці можуть бути використані визначені програми, виходячи з мети  уроку, при цьому, функції викладача і комп'ютера різні. Програмні засоби для ефективного застосування в навчальному процесі повинні відповідати курсу хімії профільного навчання, мати високий ступінь наочності, простоту використання, сприяти формуванню загальних навчальних і експериментальних умінь, узагальненню і поглибленню знань.

Відомо, що комп'ютерні технології у викладанні хімії використовуються рідко. На це  є причини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Серед першого типу причин, безумовно, головними, є недостатня забезпеченість навчальних закладів сучасними комп'ютерами і недостатня кількість відповідних комп'ютерних програм. Проте, процес комп'ютеризації  навчальних закладів хоча і повільно, але йде.

У викладачів-предметників є значний інтерес до використання комп'ютерних технологій, причому незалежно від віку і стажу роботи. Більш важливим є те, що сучасні освітні стандарти дають педагогу визначену волю у виборі тем і розміщенню акцентів при викладанні дисципліни.

ППЗ дозволяють візуалізувати хімічні процеси, надаючи одночасно з цим можливість багаторазового повторення і просування в навчанні зі швидкістю, сприятливої для кожного  учня в досягненні розуміння того чи іншого навчального матеріалу. Педагогічні програмні засоби, будучи частиною програмних засобів навчального призначення, забезпечують також можливість прилучення до сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізацію навчальної діяльності. Таким чином, найбільшою задачею  упровадження комп'ютерних технологій у навчання предметів природничо-наукового циклу, є розробка ППЗ і методик їхнього використання. Було б дуже корисно об'єднати зусилля зацікавлених викладачів хімії з різних регіонів країни. Обмін досвідом, безумовно, прискорить комп'ютеризацію освітнього процесу.

Викладач хімії може використовувати інформаційні ресурси Інтернет по наступних напрямках:

1. Самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн. Підготовка до тематичних семінарів методичних об'єднань. (Побічно це підвищує загальний рівень підготовки викладача і рівень викладання.)

2. Підготовка конспектів і дидактичних матеріалів по новим курсам і поглиблення змісту традиційних курсів. Підготовка атестаційних матеріалів.

3. Позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень по індивідуальних творчих завданнях.

4. Тестування знань учнів по окремих предметах або розділам курсів. (Для цього на деяких серверах чи сайтах є програми тестування з вільним доступом. У США й у ряді інших країн можна дистанційно у формі тестування здавати іспити в багато університетів.)

5. Демонстрація безпосередньо на уроках по підходящій темі за допомогою телевізора або проектора, керованого комп'ютером, документів, графічних матеріалів, таблиць, діаграм з баз дані мережі.

6. Робота безпосередньо на уроках з навчальними інтерактивними моделями з Мережі, наприклад робота з інтерактивною таблицею елементів Д.І.Менделєєва.

7. Участь у дистанційних предметних олімпіадах, вікторинах.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання на основі інформаційно-комунікативних дозволяють збільшити швидкість сприймання, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Отже, використання ІКТ у процесі викладання хімії:

•           значно розширює та урізноманітнює програму вивчення хімії у навчальних закладах;
•           надає доступ до різноманітних матеріалів;
•           зацікавлює учнів до вивчення хімії;
•           сприяє індивідуальному вивченню матеріалу учнями.

Нові засоби навчання і нові інформаційні технології вимагають високого ступеня підготовленості, навченості і готовності викладачів застосовувати різні досягнення інформаційних технологій у процесі навчання. Викладачам слід усвідомити, що без удосконалення і розширення своїх знань і навичок у сфері використання інформаційних технологій вони можуть відстати від своїх учнів і тим самим втратити авторитет педагога.

Сучасний викладач – це генератор ідей, організатор, режисер, який визначає ролі і процес навчання, поєднуючи традиційні і новітні методики, прийоми і засоби. Він повинен знайти мотивацію для учня і побудувати його діяльність так, щоб в останнього виникло бажання пізнавати і відкривати нове.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела

 

1.  Дендебер С.В. Современные технологии в процессе преподавания химии / С.В. Дендебер, О.В. Ключникова — М., 2007. — 186с
2. Безрукова Н.П., Изместьева Н.Д., Реди Е.В. "Організація вивчення теми "Хімічний зв'язок" з використанням комп'ютерних технологій у 8 і 11 класах", Матеріали Менделеевских читань, Тобольськ, 1999р.
3. Безрукова Н.П., Козлова Л.Я., Изместьева Н.Д., Комп'ютерні технології у викладанні хімії в школі.
4. Журнал «Хімія» №15-16 серпень 2014 року, ст.. 18-21
5. Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" // Урядовий кур’єр. 2007. -№6.
6.    Кононенко Н. Мультимедіа на уроках хімії / Н. Кононенко // Біологія і хімія в школі. — 2009. — № 4.
7. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа). // Інформаційний збірник МОН України. – 2002. – № 2.
8. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 8
9. Тасенко О. В. Використання комп’ютерів у викладанні хімії та біології / О. В. Тасенко // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 2007. — № 1

 

 

Інтернет-ресурси

 

1. www.komarivka-nvo.edukit.kiev.ua/
2. http://www.rusnauka.com/29_SSN_2013/Pedagogica/5_145574.doc.htm
3. http://osvita.ua/school/method/technol
4.  http://5fan.ru/wievjob.php?id=43328
5. http://confesp.fl.kpi.ua/node/1103