Методичні рекомендації Засвоєння основних елементів сценічної мови та акторської майстерності

Комунальний позашкільний навчальний заклад

«Центр дитячої та юнацької творчості Металургійного району» Криворізької міської ради

Методичні рекомендації

Засвоєння основних елементів сценічної мови та акторської майстерності

Укладач:

Довгій Оксана Іванівна

керівника гуртка-методист

м. Кривий Ріг – 2021

До виховання членів суспільства з активною життєвою позицією ставляться нові вимоги. Сучасна молодь має бути справжньою самобутньою мовною особистістю.

Одне із головних художніх виразних засобів театру – мовлення. З приходом дітей до театрального гуртка їх мовлення починає активно розвиватися. Для цього обов’язково потрібні систематичні заняття зі сценічної мови, акторської майстерності.

Наведені методичні рекомендації щодо засвоєння основних елементів сценічної мови та акторської майстерності повинні сприяти розвитку мови, її збагаченню, шліфуванню, зняттю затисків як тілесних так і словесних у майбутніх акторів, вихованців театрального гуртка.

Сценічне мовлення – це підготовлене мовлення. Живим словом актор створює мовну характеристику персонажа, передає його внутрішній стан, почуття.

Голосовий апарат людини працює як взаємопов’язане ціле. Всі його основні частини: дихання, гортань і артикуляційний апарат у процесі вивільнення звуку взаємодіють у єдності.

Для учасників дитячого колективу театрального напрямку дуже важливо розвивати голос і сценічну мову. Голос – це один із основних інструментів в арсеналі актора. Він передає 30% інформації про тебе оточенню. Науковці довели, що всі люди народжуються з прекрасним природним голосом – немає в когось поганого чи негарного. Голос може деформуватися під час соціалізації через якісь комплекси. Тоді утворюються звукові затиски, і ми починаємо говорити незрозуміло.

Які вправи потрібно робити, аби твій голос став чітким?

Розслаблення тіла як початок роботи над голосом

Вправи для розслаблення і зняття тілесних затисків

Тіло це дзеркало наших думок. Усі проблеми осідають в тілі та утворюють психологічні затиски. Щоб розрухати наше тіло, достатньо виконати вправи: «Напруження та розслаблення», «Манекени».

«Напруження та розслаблення»

Ціль: зняття затисків і блоків з частин тіла.

Виконання: цю вправу виконуємо лежачи. Ділимо тіло на кілька зон: обличчя, шия, обидві руки, плечі, верхній та нижній прес, спина, таз, ліва нога, а потім права. Розділивши тіло на дев’ять зон, ми починаємо повільно вдихати і видихати. Коли вдихаємо повітря, живіт здувається, по тілу йде напруга. Оця напруга, коли тримаєш повітря в животі, має тривати до 30 секунд на кожній частині тіла окремо. Цій вправі достатньо п’яти підходів.

Вправа «Манекени»

Ця вправа допоможе відчути  повну напругу тіла. Попрошу вас сформувати дві рівні команди. В кожній команді вибирайте 3 «манекени». Манекени приймають будь-яке положення й напружують все тіло, учасники команди переносять «манекен» на інше місце. Положення «манекенів»  не повинно змінюватися, тіло не повинно розслаблятися. Потім, команди міняють «манекенів».

Дихання. Це важливий складник голосу, тому що 50% успіху у вимові залежить від дихання. Під час розмови чим більше ти розслаблений, тим легше твоє дихання – і навпаки.

Мета наступної вправи вчитися правильно дихати і знімати бар’єри напруги.

«Задуй свічку»

Виконання: взяти книжку і покласти на живіт. Твоє завдання – поставити перед собою руку і дути на неї так, наче ти задуваєш свічку. Тобто ти вдихаєш і рівномірним потоком повітря дуєш на руку, цей поштовх повітря має бути довгим та тонким. Вправу робиш десять разів.

Наступний етап задування свічки – ти вдихаєш носом і одразу видихаєш вгору весь об’єм повітря. Так повторюєш десять разів.

Затиск – горло. Він також утворюється в результаті перерваного імпульсу, психологічної заборони висловлення власних емоцій. Плакати – непристойно Замість того, щоб «заревіти», як ревуть діти, ми «ковтаємо сльози». Що болить і затискається у цей момент? Правильно – горло. М'язи горла перестають працювати, горло закривається, і голос, не знаходячи для себе іншого шляху, виходить або через ніс (гнусовий звук), або «застряє в горлі» (глухий тьмяний звук).

Дуже важливо промовляти всі слова та закінчення зрозуміло і не бурчати собі під ніс. Тут допоможе вправа з винною пробкою. Візьміть пробку в рот між зубами і так проговоріть весь текст. Після виконання цієї вправи можна перейти до роботи з губами та нижньою частиною щелепи.

1. Робіть активні кругові рухи щелепами 10 разів на одну, а потім стільки ж в іншу сторону.

2. Витягніть губи «трубочкою» і рухайте ними вгору-вниз, вліво-вправо. Після 8 кіл змініть напрямок.

3. Покусуйте зубами почергово верхню та нижню губу із прискоренням темпу.

Далі пропрацьовуємо регістри – це точки, в яких утворюється звук, те місце, куди ми направляємо повітря та звідки виходить голос.

Ціль: важливо почути свій голос – від найвищого звуку до найнижчого. зробити більш виразним та чітким, прибрати голосові зажими.

Виконання:  лежачи на спині, глибоко вдихнути, широко відкрити щелепу так, викрикуючи одну з букв, відчути, як вібрує цей регістр, на який ми звертаємо увагу. Щоб цей звук прозвучав, потрібно якомога ширше відкрити рота та «горланити» впродовж півтори хвилини.

Хороший актор вміє виразно передавати емоції словами і тілом. Ці навички допоможуть залучити до гри глядача, донести до нього в повній мірі всю глибину театральної постановки.

Гра в жести – за допомогою невербальних символів актор може дуже багато чого сказати на сцені. Для гри треба не менше 7 осіб. Кожен придумує собі жест, показує його оточуючим, потім показує який-небудь чужий жест. Той, чий жест показали, повинен швидко повторити його сам, і показати наступний чужий жест. Хто збився – вибуває з гри. Ціль вправи: розвиток уваги, навчає працювати в команді, покращує пластику і координацію рук, знімає затиски з тіла і страх перед сценою.

 Перелічені вправи та методики використовуються на заняттях театральної студії «Революційна,13» оскільки затиски є у всіх дітей і всі хвилюються перед важливими виступами. Для набуття гармонії та єдності зі своїм тілом доведеться попрацювати – миттєвого ефекту від вправ, звичайно не отримаєш. Все буде приходити тільки з практикою і залежатиме виключно від бажання та настрою.