Методичні рекомендаціі ІРЦ

Про матеріал
Особливості роботи з дітьми з порушеннями зору з урахуванням класифікації захворювань. Корекційна робота на уроках враховуючи особливі потреби дітей з порушеннями зору. Адаптування оточующого середовища до потреб дитини з порушеннями зору.
Перегляд файлу

                                     ПОРАДИ  ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО

 ЦЕНТРУ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО  РАЙОНУ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ (З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ).

 

                                               Очеретнюк Т.Л.

 

Україна, м.Запоріжжя, Запорізька міська рада департамент освіти і науки інклюзивно-ресурсний центр по Олександрівському району міста Запоріжжя.

 

 

Рання діагностика порушень зору у дітей дає змогу вчасно надати їм необхідну корекційно-розвиткову допомогу. Сучасні технології (комп’ютери, спеціальні оптичні та відео пристрої) дають можливість дітям з порушенням зору навчатися в інклюзивних класах. Для цього необхідно створити оптимальні умови та облаштування просторово-фізичного середовища для дітей із порушеннями зору.

У дітей з порушеннями зору спостерігаються :

  • первинне ускладнення - це порушення зорового сприймання;
  • вторинне  та подальше - недоліки просторового орієнтування, обмеженість конкретних предметних уявлень, зміни у моториці та ході, невиразна міміка, характерологічні особливості, вербалізм та формалізм знань.

Для дітей з особливими освітніми потребами (порушеннями зору) на сьогоднішній день є можливість на вибір загальноосвітнього навчального закладу для здобуття якісної освіти. Щороку кількість дітей з особливими освітніми потребами зростає і тому актуальною стає інклюзивна освіта, яка забезпечує однакове ставлення до всіх дітей та створює спеціальні умови для здобуття якісної освіти.

Загальні вимоги щодо облаштування просторово-фізичного середовища для дітей із порушеннями зору в освітньому середовищі:

  1. Безпечність та доступність простору закладу освіти:

-  додаткові орієнтири у просторі (тактильні орієнтири; направляючи

вздовж підлоги чи стін; контрастне виділення дверей; контрастно

пофарбовані сходи тощо);

- таблички зі збільшеним шрифтом та шрифтом  Брайля з позначенням

приміщення;

- наявність вільного доступу до місць навчання та відпочинку

( показати дитині основні маршрути в приміщенні, розташування меблів у класі тощо);

- для позначення різних зон та центрів діяльності в класі можна

використовувати різні види покриття на підлозі або знаки, придатні для

тактильної ідентифікації.

  1. Адаптація змісту навчання в залежності від способу сприймання:

- збільшення шрифту (  та контрастності);

- схематизація зображень;

- використання шрифту Брайля;

- додаткове освітлення;

- використання  світлих, яскравих предметів різних розмірів і форм для

візуальної стимуляції;

- під час вивчення нових умінь можна використовувати різні способи

розташування вчителя ( за дитиною і продемонструвати  правильну

послідовність дій, рухаючи її руками) допомогу;

-  використовувати тифлокоментар (перед тим як починати нове заняття,

розказати дітям, що відбуватиметься);

- чорне або контрастне обрамлення по периметру аркуша паперу може

полегшити малювання дитині із залишком зору.

  1. Зменшення часу зорового навантаження, заміна візуальної інформації

тактильною та аудіоінформацією.

  1. Розвиток навичок альтернативного зоровому сприймання.

Завдання вчителя:

- включити потенційні можливості, компенсаторні механізми організму,

навчити дитину самостійно пізнавати навколишній світ та користуватися

збереженими аналізаторами, накопиченим досвідом, знаннями.

Знати що:

  • деякі діти з вадами зору можуть використовувати периферійне бачення.

У таких випадках, навіть якщо голова учня повернута вбік, це не означає, що він на вас не дивиться;

   -  діти з порушенням  зором значною мірою спираються на інформацію від

інших органів чуття, тому треба стежити за тим, щоб загальний рівень шуму

в класі не був занадто високим;

- велике значення в навчанні незрячої дитини, компенсації сліпоти має мова

( її комунікативна функція,  зміст). Враховувати, що внаслідок обмеженості

(або відсутності) зорового сприйняття і формальності предметних та

операційних дій мова має дещо формальний, неконкретний характер;

- труднощі дітей із порушеннями  зору в пізнавальній діяльності пов’язані з

недостатнім оволодінням моторикою свого тіла, орієнтуванням у малому та

великому просторі, зорово-моторною координацією ока («рука-око»).

  1. Стимулювання активності та самостійності учня.

Діти зі складними  порушеннями  потребують широкого, багатопрофільного підходу:

- у  роботі з ними особливу увагу необхідно приділяти    розвитку само-обслуговування і побутових навичок;

-   заохочувати  незалежність дітей, облаштування  класного середовища по-

винно бути таким , щоб вони могли діяти самостійно; сповіщати дітей про будь-які зміни в класі;

- доручати  іншим дітям називати себе і розповідати про свої заняття, коли дитина з поганим зором наближається до якого-небудь центру діяльності або ігрової зони;

-   спонукати   дітей до рухливості, до пізнавальної  активності.

Під час надання корекційно-розвиткових послуг та освітніх потреб дітям із порущеням зору необхідно знати особливості зорового сприймання дитини в залежності від офтальмологічного діагнозу.

Рекомендації при використання наочності:

  1. Косоокість, ністагм (порушення окорухових функцій):

- порушення цілісності сприймання внаслідок розладу бінокулярного зору;

  • уповільненість сприймання.

Необхідно збільшити час на розглядання зображень, використання рельєфної, тактильної наочності.

  1. Катаракта:

– порушення чіткості та цілісності сприймання.

Забезпечити  достатній рівень освітленості,  сприймання на мультисенсорній основі.

  1. Глаукома:

– швидка втомлюваність і зниження зорової працездатності.

Дотримуватися  режиму зорового навантаження, сприймання на мультисен-

сорній основі.

  1. Міопія:

– труднощі сприймання предметів на далекій відстані,

– погіршення якості сприймання при поганому освітленні,

– труднощі переведення погляду з близької на далеку відстань.

Використовувати  підставки  для наближення предметів до очей з метою:

збільшення контрастності зображень і виділення контурів,

 забезпечення достатнього рівня освітленості,

– збільшення часу на розглядання.

  1. Гіперметропія, амбліопія:

– ускладнення сприймання на близькій відстані,

– утруднення сприймання дрібних деталей,

– як наслідок, труднощі при письмі та читанні.

Необхідно:

- віддалити  об’єкти від очей на оптимальну відстань,

– обводити, виділяти дрібні деталі,

– збільшити міжрядкові відстані.

  1. Астигматизм:

– труднощі збереження зображення у фокусі.

Забезпечити  сприймання на мультисенсорній основі.

  1. Порушення поля зору.

Враховувати під час розміщення робочого місця.

 

 

Література:

1. Батищева Р. Розвиток особистості незрячого учня. / Р.Батищева// Педагогічна газета.-2011.- № 5.-травень.-4с.

2. Синьова Є.П.Тифлопсихологія навчальний посібник /Є.Синьова//Київ НПУім.М.П.Драгоманова.-2004.-215с.

2. Сєднєва В.Основи колекційної роботи з учнями,які мають особливості психофізичного розвитку: методичні рекомендації / В.Сєднєва.-Миколаїв:ОІППО,2011.-35с.

2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014. № 80 (зі змінами) ««Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» (початкова школа).

3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.04.2014. № 504 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку » (5-8 клас).

4. Наказ МОН України від 07.06.2017 № 799 «Про внесення змін у додатки до Наказу Міністерства освіти і науки України від 22.04.2014. № 504 ».

5.Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2017 р. № 545 Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсні центри.

6. Наказ МОН України від 07.08.15 № 855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів».

7. Наказ МОН України від 21.07.2017 № 1081 «Про затвердження Типового навчального плану для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеню (початкова школа)».

8. Лист МОН України від 12.07.2017 № 1/9-385 « Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році».

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
16 квітня 2020
Переглядів
2053
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку