МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВМІННЯ НЕВЕРБАЛЬНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ ДРУГОГО КЛАСУ НА УРОКАХ РИТОРИКИ
Анотація.
У статті проаналізовано методичний аспект проблеми формування вміння невербального мовлення на уроках риторики, зокрема: форми, методи та прийоми.
Ключові слова: риторика, формування, невербальне мовлення.
Постановка проблеми.
Реалізація завдань з удосконалення якості початкової освіти неможлива без роботи над розвитком комунікативних умінь, що включають оволодіння молодшими школярами не лише вербальним мовленням, а й невербальним. У даний час у психолого-педагогічній та методичній літературі велика увага приділяється проблемі формування комунікативної компетентності в учнів початкових класів. Одним із аспектів даної проблеми є вивчення невербального компонента мовлення. Проблема формування вміння невербального мовлення на уроках риторики набуває особливої гостроти в умовах полікультурності сучасної початкової школи. Саме тому виникає потреба в методичному забезпеченні уроків риторики, щоб повністю охопити всі аспекти формування комунікативної компетентності молодшого школяра.
Аналіз останніх джерел. Методичним забезпеченням уроку риторики займалися такі вчені, як: Т. Ладиженська, Н. Ладиженська, Р. Нікольська, Г. Сорокіна. Формуванню риторичних умінь в учнів початкової школи присвячені науково-методичні дослідження Г. Бондаренка, В. Науменко, М. Захарійчук та ін.
Мета статті:
проаналізувати методичний аспект проблеми формування вміння невербального мовлення на уроках риторики.
Виклад основного матеріалу.
Останні десятиріччя характеризуються спалахом інтересу до риторики як навчальної дисципліни в початкових класах. В результаті чого вийшли підручники учених Т. Ладиженської, Н. Ладиженської, Р. Нікольської, Г. Сорокіної «Дитяча риторика. Навчальний зошит для першокласників. У 2-х частинах», «Дитяча риторика в оповіданнях і малюнках. 2 клас», «Дитяча риторика в оповіданнях і малюнках» [3,4]. Всі названі посібники спрямовані на розширення сфери мисленнєво-мовленнєвих навичок молодших школярів з метою формування риторичних умінь.
Спираючись на роботу Аллана Піза «Мова жестів», О. Живодерова і М. Масленнікова розробили серію занять, присвячених розвитку культури спілкування за допомогою жестів [1, с. 52-54]. Ці заняття надзвичайно цінні для розроблення змісту дослідного навчання.
Вони пропонують, перше заняття розпочинати з того, що вчитель просить тиші, потім пропонує сісти (або встати) тільки за допомогою жестів. Після цього учні роблять висновки про те, чому вони змогли вгадати прохання вчителя , і що це за рухи (жести). Якщо поняття «жест» не названо, то вчитель вводить його сам. Далі діти пояснюють зміст пропозицій, наприклад: «Жестами він показав, куди йти»; «Він розповідав, надмірно жестикулюючи»; «Рухом голови показав, що треба йти за ним». Ці пропозиції можуть бути записані на картках, які лунають перед початком заняття. Далі передбачена бесіда про те, які саме жести і де використовують діти та їхні батьки; навіщо потрібні жести; розігруються ситуації спілкування. Далі передбачена бесіда про те, які саме жести і де використовують діти та їхні батьки; навіщо потрібні жести; розігруються ситуації спілкування.
Наступний етап – обговорення тих професій, де необхідні жести: учитель, актор, співак та інші. Вдома учням пропонується перевірити знання, отримані на даному уроці. Для цього вони повинні увімкнути телевізор, але вимкнути звук і спробувати здогадатися про що йдеться. На наступних заняттях вправи-ігри ускладнюються. Наприклад , у грі «Театр-експромт» за основу береться будь-яка казка або просто текст. Ролі пишуться на табличках і розподіляються.
У грі «Пантоміма» беруть участь дві команди: одна з команд загадує слово, повідомляє його одному з гравців-суперників за допомогою жестів та міміки.
У грі «Передай іншому» беруть участь п'ять осіб. Один залишається в класі і йому повідомляється вірш (не більше чотирьох речень). Перший показує другому учаснику жестами текст, другий те, що зрозумів, третій і так далі. Останній розповідає, що зрозумів. Такі заняття проводяться серіями, так як вони подобаються дітям, знайомлять їх із невербальними засобами спілкування, вчать розуміти себе та інших, розвивають мовлення, мислення [26].
Методист Е. Киянченко пропонує низку оригінальних ігор та ігрових вправ. Опишемо деякі з них. «Міміка і жести»: діти загадують один одному прислів'я та приказки за допомогою міміки і жестів [2, с. 63-68]. «Жести»: кожен учасник вибирає жест і показує його партнеру. Той повторює і показує свій жест. «Чарівні скриньки»: учневі пропонується подумати, який в нього зараз настрій, що він відчуває. Потім скласти негативні емоції і покласти їх в одну скринька і викинути, а з другої – взяти позитивні.
Актуальність питання впровадження в початкових класах риторики пов’язана з загальною проблемою: негативною комунікативною культурою, в якій живе сьогодні людина, необхідністю розвитку її комунікативної компетентності з дитинства.
У зв’язку з потребую розвитку риторичних умінь в учнів початкових класів у 2009 році гриф Міністерств і науки України одержала програма з риторики для 1-4-х класів [5, с. 5-32], з 2007 року почали виходити посібники з риторики [6,7,8], ряд статей методичного характеру з’явилися в газеті «Початкова освіта», журналі «Початкова школа». Таким чином, курс риторики в початкових класах забезпечений на¬вчально-методичними посібниками, проте проблемою є підготовка вчителя початкових класів до викладання даного курсу, оскільки риторика як наука має свій зміст і методи роботи.
На сучасному етапі розробкою курсу риторики у початковій школі займаються Г. Бонлдаренко, В. Науменко та М. Захарійчук [5, 9]. Вони створили експериментальну програму для допомоги вчителю, розробили посібники й методичні рекомендації щодо змістового наповнення курсу.
Аналіз проведеної роботи засвідчив актуальність подальшого розвитку змістового і практичного наповнення цього предмета. Саме це зумовило появу нового навчального комплекту, в який входить програма з «Риторики» для 1-4 класів, а також навчальні посібники «Риторика» для 1-4 класів. Навчальний комплект рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11- 3861 від 03. 06. 2009 р.) і запропоновано як предмет за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів [14].
Методика організації роботи учнів на уроках риторики в 1-4 класах багатоаспектна. Вона передбачає реалізацію всіх завдань програми з урахуванням мети кожного уроку. Враховуючи вікові особливості шести-семилітніх учнів, навчальний зміст риторики для учнів 1-го і 2-го класів включає матеріали для артикуляційної та дихальної гімнастики: протяжне промовляння звуків, підвищуючи й понижуючи голос, скоромовки, читання віршів із певними артикуляційними завданнями тощо.
У програмі для 2-го класу з «Риторики» чітко визначено навчальний зміст, який направлений на формування вміння невербального мовлення [5, с. 17], а також знання, уміння й навички, якими учень має оволодіти під час вивчення тематичних блоків у другому класі.
Змістове наповнення складають тематичні блоки «Міміка», «Жести» та «Усмішка». Вони передбачають формування вмінь невербального мовлення учнів другого класу на уроках риторики. Під час вивчення кожного блоку варто проводити практичну робота, яка спрямована на формування вміння користуватися засобами невербального спілкування та активно застосовувати їх під час мовлення.
Реалізація змістової лінії, яка передбачає формування невербального мовлення забезпечується засобами, які мають практичний характер. Серед них: порівняльний аналіз невербального і вербального спілкування; мова жестів; - драматизація творів; - аналіз прислів’їв, приказок, загадок; риторичний аналіз відеозаписів виступів, різножанрових текстів, виступів, де присутні засоби невербального спілкування. Тому на даному етапі виникає потреба в методичному забезпеченні уроків «Риторики», ґрунтовному підході до визначення змісту, методів, прийомів та засобів формування вміння невербального мовлення в учнів другого класу.
«Риторика» для другого класу передбачає тематику, яка передбачає формування вміння невербального мовлення, тому відомості у межах теми підсилені теоретичним матеріалом, який подається у вигляді правил, порад, а також звучить у діалогах між Риторинкою та Курсориком. Деякі уроки риторики можна проводити у формі тренінгу, це дає змогу ефективніше сформувати невербальні вміння [6, с. 24-32].
Основною метою таких уроків є розв'язування риторичних вправ, завдань, життєвих ситуацій, а також пропонуються риторичні ігри. Пропоновані навчально-тренувальні вправи спрямовані на удосконалення набутих невербальних риторичних умінь. Враховуючи те, що будь-які набуті риторичні (невербальні) уміння найповніше розкриваються у контексті зв'язного висловлювання, уроки-тренінги пропонують різноманітні життєві ситуації, які уможливлюють власний вибір дитини: які засоби невербального спілкування необхідно вибирати залежно від мети, місця, обставин та вміло керувати ними.
На таких уроках велика увага приділяється розвитку ініціативи і самостійності учнів, умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти, давати вмотивовану оцінку сказаного, прочитаного, почутого, імпровізувати. Невербальний риторичний досвід, набутий протягом попередніх уроків, допомагає вдосконалювати вміння володіти невербальними засобами спілкування.
Висновки. Нами було проаналізовано методичний аспект досліджуваної проблеми та доведено актуальність питання впровадження в початкових класах риторики (для реалізації варіативної частини навчального плану початкової школи). Було встановлено, що формування вміння невербального мовлення учнів другого класу на уроках риторики мало досліджувана проблема, яка потребує детального розгляду
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Живодерова О. С. Занимательно о жестах [Текст] / О. С. Живодерова, М. А. Масленникова // Начальная школа. – 2003. – №4. – С. 52-54
2.Киянченко Е. А. Учим детей общаться / Е. А. Киянченко // Начальная школа. – 2002. – №6. – С. 63 - 68.
3.Ладыженская Т. А. и др. Детская риторика в рассказах и рисунках : методические рекомендации / Т. А. Ладыженская. – М. : Баласс, 1998. – 96 с.
4.Ладыженская Т. А. Система упражнений по развитию связной речи // Совершенствование методов обучения русского языка: Пособие для учителя / Т.А. Ладыженская. – М. : Просвещение, 1981. – 160 с.
5.Науменко В. О. Риторика. 1 – 4 класи / В. О. Науменко, М. Д. Осколова // Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів / Упор. : Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль.– Тернопіль: Мандрівець, 2009.– С. 5 – 32.
6.Науменко В. О. Риторика: Навчальний посібник для 2–го класу / В.О. Науменко, Захарійчук М.Д., – К. : Літера ЛТД, 2010. – 104 c. (рекомендовано МОН України (лист від 1 / 11-5275 від 13.07.2009 р.)
7.Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 3–го класу / В.О. Науменко, М.Д. Захарійчук– К. : Літера ЛТД, 2010. – 110 с. (рекомендовано МОН України (лист від 1 / 11-5275 від 13.07.2009 р.)
8.Науменко В. О. Риторика: Навчальний посібник для 4–го класу / В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 110 с. (рекомендовано МОН України (лист від 1 / 11-5275 від 13.07.2009 р.)
9.Науменко В. О. До уроків риторити в початкових класах: методичний посібник / В. О.Науменко, М. Д.Захарійчук – К. : Літера ЛТД, 2010.– 128 с.
10.Науменко В.О. Мистецтво побудови виступу як складова культури мислення молодшого школяра / В. Науменко // Початкова школа. – 2007. – №7. – С. 34 – 35.
11.Науменко В.О. Риторика. Спілкуймося красно / В.Науменко, М. Осколова // Початкова школа. – 2009. – № 9. – С. 43 – 45.
12.Науменко В.О. Особливості роботи на уроках риторики / М. Осколова, В. Науменко // Початкова освіта. – 2010. – № 3. – С. 21 – 24.
13.Науменко В. О. Уроки риторики / М. Осколова, В. Науменко // Початкова освіта. – 2010. – № 12. – С. 12 – 17.
14.Програми курсів за вибором загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. 1-4 класи / упор. :Л. Ф. Щербакова, Г. Ф. Древаль. – Тернопіль: Мандрівкць, 2009. – 240 с.