Методичний бюлетень "Особливості роботи над творами різних жанрів у початкових класах"

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості роботи над творами різних жанрів у початкових класах

Методичний бюлетень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель початкових класів Степаненко Оксана Василівна

 

 

 

 

 

 

 

Сьогодні в Україні відбувається процес реформування змісту та гуманізація і демократизація цілей початкової освіти України, формування в них ключових і предметних компетентностей.

Компетентнісний підхід у шкільному навчанні є інноваційним засобом його модернізації. Це зумовлено проблемами досягнення більш якісної освіти не загалом для системи, а для кожного учня.

Змістнавчального предмета «Літературне читання» спрямований на розв'язання завдань, визначених у програмі.

Під час опрацювання текстів різних видів, учні, відповідно до своїх вікових можливостей, освоюють прийоми повноцінного сприймання прочитаних і прослуханих художніх, науково-пізнавальних, навчальних творів.

Слайд 2 За словами В. О. Сухомлинського, «читання – це передусім виховання серця, доторкання людського благородства до потаємних куточків дитячої душі».

Під час навчання школярі ознайомлюються з доступними їхньому віку високохудожніми творами, духовно-моральний та естетичний зміст яких сприяє розвитку емоційно-чуттєвої сфери, вихованню ціннісного ставлення до прекрасного, формуванню особистісних якостей, що відповідають національним і загальнокультурним цінностям. Традиції українського народу, його звичаї, культуру учні усвідомлюють під час освоєння змісту фольклорних творів. Орієнтування учнів на високодуховні, моральні цінності розвиває у них уміння співвідносити свої вчинки з етичними принципами поведінки людини, формує навички спілкування в колективі, стимулює діалогізм, толерантність.

Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу передбачає діалогову взаємодію читача з текстом, автором, героями його твору, застосування технологій кооперативного навчання, створення спеціальних навчальних ситуацій, (робота в парах, малих групах, колективне обговорення змісту прочитаного, прослуханого, участь у літературній бесіді, рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування.

Слайд 3У початкових класах діти читають твори різних жанрів, тому повинні  знати їх особливості.

1.     Казка як фольклорний художній твір
2.     Оповідання як невеликий розповідний художній твір
3.     Особливості дитячих творів науково – пізнавального змісту
4.     П’єса, її відмінність від інших жанрів
5.     Вірш – рима, ритм, настрій у вірші
6.     Байка, її жанрові особливості
7.     Малі фольклорні жанри (прислів’я, приказки, загадки, скоромовки, лічилки)

Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителя обрати метод, прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку.

Слайд 4  Метод навчання — спосіб упорядкованої, взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання. Складовим елементом методу навчання є прийом навчання.

Правильно підібрані творчі завдання на уроках літературного  читання формують інтелектуальну культуру молодшого школяра

Різноманітні  творчі завдання можна використовувати  на своїх уроках.

Слайд 5

1. Робота з казкою

Казка – жанр усної народної прози Казки поділяються на: народні та літературні.Народні поділяються на:

– казки про тварин;

 – чарівні казки;

– соціально-побутові казки.

Існують також новелістичні, гумористичні казки, казки-легенди, казки-анекдоти, казки-притчі. 

За допомогою казок діти  здобувають знання про довкілля, про взаємостосунки людей, проблеми, які трапляються в житті.Казки навчають дитину знаходити вихід із складних ситуацій, вірити в силу добра, любові, справедливості, краси.  Казки несуть читачам інформацію про те, що в світі існує добро і зло, але перемагає добро; найцінніше досягається через випробування, а те що дається даром, легко втратити; навколишній світ – живий, і в будь-який момент усе в ньому може з нами заговорити.

Слайд 6

Казкотерапія – це інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов’язані з реальним спілкуванням, що спрямоване на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.Казкотерапія сприяє розвитку:

• активності;
• самостійності;
• емоційності;
• творчості;
• зв’язного мовлення.

Під час гри, перевтілюючись у казкового героя, дитина  може спокійно розповісти про свої почуття, думки. Саме під час сеансів казкотерапії діти засвоюють необхідні моделі поведінки, учаться реагувати на життєві ситуації, підвищують рівень знань про себе й оточуючих

Слайд 7-8

2.     Робота з оповіданням

Трихвилинне есе. Крісло автора  ( вільне письмо)

Підсумовуючи прочитаний текст, попросити дітей написати протягом 3 хвилин те, що спадає їм на думку про прочитаний твір. Потім бажаючі зачитують твори для усього класу в «Кріслі автора», яке виставляється посередині класу.

Технологія «Мої думки».

 Діти, висловіть свої думки, закінчуючи таке речення «Читаючи мовчки я...» розуміння швидкість пам’ять виразність увага якість уява цікавість

Завдання на розвиток зв'язного мовлення передбачають такі види творчих робіт:

скласти свій фінал твору,

змінити сюжет твору,

наділити героя іншими якостями,

ввести нових героїв у твір,

змінити місце дії,

перенести героїв твору у нові обставини,

намалювати комікси до твору.

«Крокуй і думай!»

Учень робить декілька кроків, на кожний демонструє певні знання.

Наприклад, учитель пропонує учневі зробити 5 кроків і на кожний крок назвати слово,що характеризує головного героя  з оповідання

Слайди 9-10

3.Твори науково-пізнавального змісту

Науково-художній твір – це різновид дитячої пізнавальної літератури. У науково-художньому творі пізнавальна інформація розкривається за допомогою сюжету, характеристики (опису) образів, подій, явищ.

За жанровою та тематичною різноманітністю – це оповідання, пізнавальні казки, повісті про явища природи, історичні події, видатних особистостей, відкриття в різних галузях знань.

Робота з науково-художнім твором спрямовується на формування в учнів умінь знаходити пізнавальну інформацію, визначати істотні ознаки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо.

«Снігова куля»

Обирають ведучого, гравці стають навколо нього. Ведучий кидає м'яч кому-небудь із гравців, промовляючи при цьому одне з чотирьох слів: «герой», «вчинки», «характеристика», «висновок». Якщо він сказав слово «герой», то той, хто спіймав м'яч, має швидко назвати будь-якого героя з прочитаного оповідання. На слово «вчинок» гравці розповідають про всі вчинки цього героя. На слово «характеристика» - добирають слова, що його характеризують. Після слова «висновок» учень, що спіймав м'яч, робить висновок.

Слайд 11

4.Робота з п’єсою

«Покажи пантомімою!»

І варіант. Учитель пропонує учневі або групі учнів зобразити пантомімою якесь поняття або літературного героя, решта учнів мають його впізнати.

ІІ варіант. Учитель добирає вірш, який можна показати за допомогою рухів, міміки, жестів і який безпосередньо стосується змісту уроку. Він пропонує учням прочитати цей вірш та зобразити його пантомімою.

Слайд 12

Інсценізація

5. Робота з віршами

Слайд 13

Найвищим ступенем мовної культури В. О. Сухомлинський називав поетичну творчість. Молодші школярі знайомляться з епічними (сюжетними) і ліричними ( у яких з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображу­ваного) віршами.

Наявністю розвитку подій, в центрі яких діють особи, епічні вірші подібні до інших художніх жанрів, таких як оповідання, казки.

На відміну від епічних віршів у ліричних поезіях немає сюжетного розвитку. У них відтворено переживання поета чи почуття, властиві не тільки авторові твору, а й усім людям. Авторські переживання передаються або в змалю­ванні картин природи, або в розкритті політичних подій.

На думку фахівців, потяг до самостійного складання віршованих творів з’являється періодично у 2/3 дітей 5-6 річного віку; 9-11 та 16-18 років.    Однак, через брак необхідних теоретичних відомостей для написання віршованих творів, такі спалахи творчості швидко минаються.

Діти вперше ознайомлюються зі схемою будови вірша під час складання віршів–чистомовок, відгадуючи вірші-загадки,  в яких потрібно додати останнє слово.

Слайд 14

Під час роботи над віршами можна використовувати  наступні вправи:

«Аплодисменти»

Учитель називає пару слів, діти повинні плеснути в долоні, якщо рима є, і підняти руки вгору, якщо слова не римуються.

Торбина – горобина (аплодують);

стіл – дім (руки вгору).

«Знайди пару»

Підібрати картинки із зображенням предметів, назви яких римуються

(починати з 3-х – 5-ти пар).

Мак – рак;

горобина – драбина.      

«Підбери риму»

Дорослий кидає м’яч, називає слово. Хто зловив, відповідає словом, співзвучним з названим.

Зайчик – побігайчик;

олівець – горобець;

Максим – Вадим;

яйце – кільце.

Вправи можна ускладнювати, коли використовувати слова тільки певної частини мови.

«Третій (четвертий) зайвий»

Учитель називає три або чотири слова, а діти вибирають зайве, яке не римується з іншими словами.

Річка, синичка, книжка, свічка.

«Знайди помилку»

Улюблена гра багатьох дітей. У знайомому вірші навмисно замінити слово автора іншим, схожим за звучанням, дитина виправляє «помилку».

«Ходить лісом їжачок,

В нього шубка з … «ниточок» (колючок)»

7.»Заміни вираз словом»

Наприклад:

дерева – дружина короля (королева).

Матеріал до вправи:

Чуттєва - ... (зроблена з кришталю);

мис - ...(хитрий, рудий хижий звір);

посуха - ... (орган слуху);

ліс - ... (збільшився у розмірі).

Слова для довідок: лис, вуха, кришталева, підріс.

Гра « Джерельце»

Діти стоять парами, взявшись за підняті вгору руки. « Джерельце» має пробігти попід руками, ухопивши з собою того, хто перший добере риму до запропонованого слова. Той, хто лишився без пари, стає «джерельцем».

Тепер його черга назвати слово для римування й відшукати собі пару.

Гра «Хто останній»

До запропонованого слова треба дібрати якомога більше слів для римування. Чиє слово звучить останнім, той і є переможцем.

Гра "Нісенітниця"

Учитель пропонує  знайти нісенітницю і відредагувати вірш.

Картка 1

Лікар булки випікає,

Пекар хворих оглядає,

Комбайнер вірші складає,

А поет врожай збирає.

„Вірш за початком”

У вправі учням пропонується скласти вірш за початком на вільну тему.

Техніки віршування

Лімерик – англійський варіант організованої нісенітниці. Такі римовані тексти почали складати в Ірландському місті Лімерик.

Техніка складання лімерика така:

перший рядок: вибір персонажа;

другий рядок: характеристика персонажа чи його дій;

третій та четвертий рядок: реалізація дії (як це зроблено) або взаємодія з   іншими об’єктами;

п’ятий рядок: вибір кінцевого етапу чи свого ставлення до персонажа.

Пояснюю дітям  техніку створення вірша, але звертаю увагу на те, що він має бути трохи казковим, загадковим. Можна навіть використовувати незрозумілі слова, але зберегти риму.

Слайд 15 (завд для вчителів)

Буриме (франц. римовані кінцівки)  - давня літературна гра.

Учасникам гри пропонується  придумати вірші на задані рими. Для дітей потрібно підбирати нескладні рими: пташка – кашка,  болото – робота.

Акровірш – це вірш, у якому кожний рядок починається на певну букву (щоб вийшло слово).

Тавтограма – різновид акровірша, в якому всі слова починаються з однієї літери.

Японські хокку – особливий вид поезії, який відрізняється незвичною будовою за формулою 5-7-5. У першому рядку – 5 складів, у другому – 7, у третьому – знову 5.

Хокку про природу:

Сні-жин-ки ле-тять

Круж-ля-ють , ра-ду-ють нас.

Як по-да-рун-ки!

«Вірші про нас та світ навколо нас»

Складання віршованих текстів дітьми за обраною технікою віршування на основі знань, отриманих на заняттях (за підсумками малювання, читання та ін.) або на основі пережитих подій.

Спочатку діти розповідають про що хочуть написати вірша.

Каламбур – це вправа на зразок нескінченної казки, яку можна повторювати знову і знову, аби в риму.

Спочатку добираємо декілька римованих слів

Синквейн – це п’ятистрокова строфа неримованого вірша.

Перший рядок – слово-предмет (іменник).

Другий рядок – два слова-ознаки (прикметники).

Третій рядок – три слова-дії (дієслова)

Четвертий рядок – речення з 3-4 слів.

П’ятий рядок – асоціації до слова першого рядка - три слова предмети (іменники).

Сенкан - вірш у 5 рядків, який синтезує інформацію і факти  у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює тему

Сенкан можна складати, використовуючи таку форму:

Тема (звичайно іменник)-------------------------.

Опис (звичайно 2 прикметники)--------------- .

Дія (звичайно 3 дієслова)------------------------- .

Ставлення ( фраза, яка складається з 4 слів і висловлює ставлення до теми)----

Перефразування сутності (синонім до першого слова).

Слайд 16

6.Робота з байкою

 особливі, притаманні тільки байці особливості, які відрізняють її від інших жанрів, а саме:

•    будова байки: твір складається з двох частин, перша з яких зображує подію чи передає розповідь про неї, друга є мораллю; у більшості байок розповідна частина є своєрідним оповіданням з гострим конфліктом, ця частина часто будується у формі діалогу;

•    різноманітність персонажів байки: ними можуть бути як люди, так і тварини й рослини, а також предмети;

•    алегоричність розповіді, її повчальний характер.

Простота, художність, жвавість, гострота і мудрість думки – усе це надає байці великої виховної цінності. Водночас, обираючи для опрацювання байку, вчителеві варто пам’ятати, що не всі вони можуть бути включені в коло читання дітей молодшого шкільного віку, оскільки сюжет одних із них може бути недоступний для сприйняття учнями початкової школи, а інші містять зовсім недитячу мораль.

Успішна робота над байкою забезпечується притаманними цьому жанру картинністю описів, влучністю виразів, образністю характеристик персонажів. Завдання вчителя – донести їх до учнів і засобами виразного читання тексту, і зосередженням уваги на тих прийомах, які використовує байкар для змалювання своїх героїв та їхніх вчинків - крилатих висловах, прислів’ях, якими насичені байки, оскільки ці прийоми допомагають оцінити риси персонажів, їхні дії та вчинки з морально-етичної сторони: “Що, братику, посіяв, те й пожни”, “Чужому лихові не смійся”, “Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!”. Завдяки своїй образності байки є чудовим засобом переконання. Влучне застосування крилатих виразів і прислів’їв допомагає дитині не тільки зрозуміти й оцінити вчинок героя з морально-етичної точки зору, а й сприяє виправленню недоліків у власній поведінці.

Зрозуміти сутність і мораль байки учням допоможе бесіда, яку треба провести після читання. Мета такої бесіди – спонукати дитину до самостійних висновків і узагальнень.

Завдання учителя – вказати своїм учням правильний шлях у розумінні того, які морально-етичні істини хотів донести до читачів автор.

Для зразку візьмемо байки Л. Глібова:

Байка “Лебідь, Щука і Рак”

Висміює, засуджує: егоїзм, незгоду, відсутність злагоди і однодумності у діях.

Мораль байки: Дурне безладдя лихо діє.

Хто винен з них, хто ні – судить не нам, та тільки хура й досі там.

Байка “Чиж та Голуб”

Висміює, засуджує: байдужість, зазнайство, зарозумілість, зловтішність, насмішкуватість, самовдоволеність, самовпевненість, самозакоханість, похваляння, пихатість, чванливість.

Мораль байки: Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся!

Байка “Коник-стрибунець”

Висміює, засуджує: безтурботність, гультяйство, легковажність, лінь, необачність, непередбачливість.

Мораль байки: Хто кохав життя ледаче, непереливки тому.

Проспівав ти літо Боже, - вдача вже твоя така, -

А тепер танцюй, небоже, на морозі гопака!

Слайд 17

7.Робота з прислів’ями

Прислів’я – це вислів, який у вигляді ритмічно побудованого і навіть заримованого речення передає багатовікові спостереження народу над поведінкою людей і навколишньою природою, виражаючи її у вигляді мудрого узагальненого навчання.

1. „Додай слово”

Не заживає рана від лихого ... .

Слово ... кожному приємне.

Хто ..., той людей смішить.

Відповіді: Слова, чемне, спішить.

2. „Роз’єднай  слова”

Роз’єднавши слова, прочитай народний вислів.

Скромнихскрізьповажають.

Нерадійчужомугорю.

Назлодієвішапкагорить.

3. Понови слова і прочитай прислів’я.

кіВивиж, ків сичу

ещарКитамуд, а мітопитировог.

оволСзебалідогочіненетрав.

4. „Знайди пару”

Знайди кінцівку прислів’я у правій колонці і пронумеруй відповідно рядки.

1.	Менше обіцяй		і буде тобі скрізь гладенько.
2.	Добре роби		добре й буде.
3.	Кажи    правду		більше роби.
4.	Шануй батька й неньку		буде честь і шана.

5. „Збери прислів’я”

Поміняй слова місцями і прочитай прислів’я. 

думати, а, потім, говорити, Краще, говорити, аніж, думати, а, потім –.

землі, чиїй, На, живеш, народу, й, шануй, того, закони, народу.

Відповіді: Краще думати, а потім говорити, аніж говорити, а потім –                  думати.

На чиїй землі живеш, того народу й закони шануй.

6.  „ Утвори пару”

Згрупуй прислів’я за змістом.

1. Як підеш, так і найдеш.
2. Спершу слово зваж, а потім - скаж.
3. Де не поклав, там не візьмеш.
4. Краще думати, а потім говорити, аніж говорити, а потім – думати.
5. Не радій чужому горю
6. Кожній речі своє місце.
7. Добре роби - добре й буде.
8. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.

Відповіді: 1 – 7; 2 – 4; 3 – 6; 5 – 8.

 

 

Телеграф

Цей метод доречний на підсумок уроку. Добираються прислів'я, що стосуються теми уроку,нашіптується учню, що сидить за крайньою партою,а він нашіптує це прислів'я попередньому учню і так доки не дійде учня першої парти,а той повинен назвати його вголос та пояснити його розуміння.

Важливо проводити роботу так, щоб переконати і навчити учнів вводити прислів’я до свого мовлення. Прислів’я пожвавлюють виклад, роблять мислення образним.

Щоб прислів’я стали надбанням учнівського мовлення, треба постійно заохочувати дітей до заучування їх напам’ять, час від часу згадувати про них, відновлювати в пам’яті і спонукати до введення в усне мовлення.

 Методика початкового навчання не передбачає окремих уроків для опрацювання малих факультативних жанрів, таких як загадки, прислів’я, скоромовки. Вони вводяться  як супровідний матеріал. Загадки, прислів’я, скоромовки урізноманітнюють прийоми навчальної роботи. Вони вносять до навчального процесу елементи гри. Їх слід використовувати як дидактичний матеріал з метою вдосконалення техніки читання, вироблення літературної вимови. Вони становлять суттєвий елемент розвитку мовлення і мислення.

Скоромовки вводяться як елемент вироблення орфоепічних норм, як засіб розвитку дихання, від якого залежить виразність читання і декламування.

Читання загадок і прислів’їв  – не тільки засіб розвитку образного мислення, а й предмет дидактичних вправ. Над загадками і прислів’ями корисно працювати як на уроках пояснення нового матеріалу, так і на уроках узагальнення опрацьованого.

Слайд 18

 «Читання – це віконце у світ», –  таке визначення дав одному з найголовніших навчальних предметів В. О. Сухомлинський. А наскільки яскравим, розмаїтим, барвистим побачить світ дитина, залежить від нас, учителів початкових класів.