Методичний матеріал для розвитку компетентності «Екологічна грамотність і здорове життя» на уроках історії в основній і старшій школі та в позакласній роботі.

 

Саліванова Марина Володимирівна,

учитель історії та правознавства

Катастрофічний стан навколишнього середовища, що нині вже істотно визначає здоров’я людей, тривалість їх життя, саму можливість стабільного існування, спонукає до дослідження та роздумів усіх небайдужих людей. До проблеми природокористування звертаються політичні діячі, письменники, економісти, історики та ін. Власне, стає зрозумілим, що сфера природокористування повинна служити об’єктом пильної уваги кожного з землян. Лише до такої умови можна вивільнити раціональні, гуманістичні принципи, які сприяють розв’язку екологічних проблем.

Важливо сьогодні, щоб всі – дорослі і діти – стали на шлях співробітництва з природою. Тому, одним із основних завдань у сучасній школі є виховання підростаючого покоління. У вирішенні цих завдань першорядну роль повинна відігравати екологічна освіта та екологічне виховання. Від успішності здійснення екологічної освіти, формування нового екологічного мислення великою мірою залежить майбутній стан природного середовища.

На думку В. О. Сухомлинського, природа лежить в основі дитячого мислення, почуттів та творчості. Видатний педагог вважав, що формувати в людини ставлення до рідного краю як частки природи слід починати з раннього віку.

Визначальним для розвитку екологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості, культури суспільства. Це педагогічне надзавдання можна втілювати лише через освітню виховну систему на основі принципово нових, ніж це було досі, ідей, методів, підходів, які враховували структуру екологічних знань, соціальний функції сучасної екології, традиції, звичаї, історичний досвід українського народу для того, щоб збагнути себе, своє місце в природі, зв’язки між природою і Всесвітом.

Отже, формування екологічної свідомості в учнів – це передусім навчання екологічній культурі, яку ми визначаємо як форму адаптації етносу до природних умов і способів творення свого довкілля (за Крисаченком В.С.)

Формування екологічної грамотності неможливе без поєднання із здоровим способом життя. Головне завдання дорослих полягає в тому, щоб сформувати в дітей свідоме ставлення до власного здоров’я. Утвердження загальнолюдських цінностей, збереження здоров’я громадян України є винятково актуальною проблемою сьогодення.

Роботу з формування в учнів навичок здорового способу життя треба проводити систематично. Комплекс виховних заходів має на меті озброїти знаннями, виробити переконання, необхідні кожній людині для збереження життя та здоров’я. Тому метою своєї діяльності вважаю збереження і підвищення рівня здоров’я учнів, формування здорового способу життя, екологічної грамотності, готовності до подолання труднощів життя.

В. О. Сухомлинський писав: “Якщо добрі почуття не виховані в дитинстві, їх ніколи не виховаєш... У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу вихованця добрих почуттів".

Пропоную Вашій увазі добірку завдань для розвитку компетентності «Екологічна грамотність і здорове життя» на уроках історії в основній і старшій школі та в позакласній роботі.

 

 

Всесвітня історія, 7 клас

Тема. Середньовічне місто

Компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя»

Вправа. Уявна подорож «Вулицями засміченого міста»

Учора було велике міське свято - Карнавал, так було весело, цікаво. А сьогодні на головній площі, на центральній вулиці  ми бачимо купи сміття. Ось що побачила біля свого будинку Дарина(фото)

-    Чи можемо ми чимось зарадити, допомогти?  Адже ми -  громадяни свого міста, і нам не байдужа його доля. 

    (Діти схиляють голови на парти, закривають очі. Тим часом на дошці з’являється плакат «Засмічена вулиця», на якому намальовано центральну вулицю міста і прикріплено обгортки від цукерок, морозива, пакетики, упаковки від чіпсів, сухариків, горішків, зім’яті пачки від цигарок, баночки від пива.)

-  Ось що залишилось на вулиці після святкування. Давайте оцінимо цю ситуацію.

     (Діти пропонують, як можна прикрасити вулиці міста, підходять до плакату, знімають прикріплені обгортки, а приклеюють намальовані клумби з квітами, урни для сміття, лавочки, деревця…)

-    Яка гарна стала наша вулиця!

- Усе сміття ми викинули в смітник. Кожному, хто викидає сміття, добре відомо, як швидко воно може нагромаджуватись.

Етапи завдання:

1. Розгляд зображення на дошці.
2. Попередня бесіда, що має підготувати учнів до оцінки ситуації.
3. Складання колективного проекту прикрашення вулиці.

 

Позакласна робота. 10 клас

Тема. Буду я природі вірним другом

Компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя»

Вправа «Сміття в моїй родині»

Цілі та завдання:

• усвідомити проблему забруднення навколишнього середовища пластиковими, паперовими і харчовими відходами; навчитись встановлювати причино - наслідкові зв’язки;
• дослідити власні звички, стиль життя щодо регулювання кількості відходів;
• визначити й виконувати прийнятні для себе і суспільства дії, які допоможуть скоротити кількість відходів і їх повторно використати;
• фіксувати результати спостережень за засміченістю вулиць міста;
• проектувати свою діяльність, пов'язану із залученням інших людей;
• узагальнювати і презентувати результати діяльності.

Вид роботи: дослідження-моделювання

Алгоритм дій

1.      Зважуй протягом тижня пакети зі сміттям, що викидає у сміттєві баки, смітники чи спалює твоя сім’я.

2.       Підсумуй результати кожного зважування і поділи загальну суму на кількість членів своєї родини. Отриманий результат є показником «виробництва сміття за тиждень». Записуй у зошит отримані результати за таким зразком:
 

Скільки кг	1-й день	2-й день	3-й день	4-й день	5-й день	6-й день	7-й день
Загальна вага відходів у родині за тиждень:
Вага відходів на кожного члена родини за тиждень:

3.Визнач, скільки різних відходів (пластик, папір, скло, метал, батарейки тощо) ти можеш відокремити для вторинної переробки у себе вдома, запиши їх у зошит.

 

Всесвітня історія. 11 клас

Тема. Екологічні проблеми початку XXI ст.

Компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя»

Робота з картою

Етапи завдання:

1. За допомогою карти «Екологічні проблеми на сучасному етапі НТР» показати райони найбільш інтенсивного забруднення навколишнього середовища промисловою діяльністю людини. (вставити голочки, а потім червоною ниткою обтягнути ці місця) 

2. За допомогою карти показати місця, де здійснюються захоронення промислових відходів у океанах. ( червоними трикутниками, розгорнутими вниз)

 3. Показати райони інтенсивного виснаження запасів мінеральних ресурсів. (овал, заштрихований косою лінією) 
4. Показати на карті умовними знаками райони і території найбільшого ризику спустелення. (жовтими кружечками позначити місця ) 

5. За допомогою карти показати місця випробувань ядерної зброї.( чорними знаками бомб)

6. За допомогою карти знайти місця та райони знищення і промислового вирубування лісів помірного поясу. (зеленими трикутниками, розгорнутими вгору)

7. За допомогою карти показати райони забруднення морів і океанів (листочок, де написано: забруднено)

Методичні й практичні рекомендації: Основна мета оволодіння учнями картографічним вмінням, полягає у тому, щоб на кінець вивчення історії у навчальному закладі учні:

• усвідомили, що природно-географічні умови впливають на перебіг історичних подій;
• наводили приклади впливу природно-географічних умов на побут, заняття ( господарство ), релігійні вірування, суспільний та політичний устрій на різних етапах розвитку людства;
• набули певного досвіду аналізувати карту, як історичне джерело для пояснення історичного процесу.

 

Всесвітня історія. 11 клас

Тема. Хрущовська відлига

Компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя»

Перша у світі атомна електростанція потужністю 5 МВт була запущена 27 червня 1954 року в СРСР, в місті Обнінськ, розташованому в Калузькій області.

У 1958 році було введено в експлуатацію 1-у чергу Сибірської АЕС (м. Томськ-7, Томська область) потужністю 100 МВт (повна проектна потужність 600 МВт). Того ж року розвернулося будівництво промислової Білоярської АЕС (м. Зарічний, Свердловська обл.), а 26 квітня 1964 року генератор 1-ої черги дав струм споживачам. У вересні 1964 року був пущений 1-й блок Нововоронезької АЕС потужністю 210 МВт.

Таблиця «Плюс – мінус – цікаво»

Атомна енергетика. Проблеми використання атомної енергії

«+»

«-»

«?»

 - Найекономічніший вид енергії.

- Енергія майбутнього.

- Радіація (мутації).

- Аварії на АЕС.

- Скільки в світі АЕС?

- Як давно людина використовує атомну енергію?

- Скільки аварій було на АЕС у нашій країні?

- Яка країна в світі лідирує з використання енергії АЕС?

Методичні й практичні рекомендації:

прийом можна виконувати як усно, так і письмово, роздавши учням картки. “Плюс” – це те, що сподобалося, “мінус” – не сподобалося, а “цікаво” показує, які нові та цікаві факти учні дізналися на уроці. Цей прийом формує навички аналізу й вчить класифікації інформації, що вивчається; розвиває такі базові якості особистості, як критичне мислення, рефлективність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності.

 

Історія України. 11 клас

Тема. Причини та початок «перебудови»

Компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя»

Завдання і цілі:

• формування навичок критичного мислення
  під час роботи з документальним кіно: аналізувати пропонований  контент, критично оцінювати джерела інформації;
• формування навичок медіаграмотності в учнів.

Один із чинників загрози суспільній безпеці – техногенні катастрофи, що загрожують існуванню значної частини населення. В Україні такою катастрофою була аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р.
Що ви знаєте про цю аварію? З яких джерел ви отримали інформацію про аварію?

Завдання
Уважно перегляньте документальний фільм, показаний телеканалом «Discowery», «Чорнобильська катастрофа» (тривалість – 6 хв)

Джерело:

«Чорнобильська катастрофа» https://youtu.be/_RreP342i2c
Запитання
1. Яка основна ідея фільму?

2. Який основний меседж фільму?

3. З якою метою він був створений?

4. Як у фільмі показано процес інформування тогочасного суспільства про катастрофу?

5. Чому влада замовчувала реальні масштаби катастрофи та загрози для людей?

6. Що нового ви дізналися після перегляду фільму?

7. Чи знаєте ви ще подібні техногенні катастрофи? Де вони відбувалися?
КОМЕНТАР УЧИТЕЛЯ

Техногенна катастрофа, що відбулася, мала трагічні наслідки. Як ви чули у фільмі в ліквідації наслідків аварії взяло участь близько 600тисяч осіб, з них померло понад 10 %, а це становить 60 тисяч осіб, інвалідами стали 28 % – це близько 170 тисяч осіб. І це не враховуючи
постраждалих серед цивільного населення не лише України, а й інших територій, на які розповсюдилася радіація. Такий масштаб катастрофи спричинили брак правдивої інформації, замовчування факту аварії та невміле керування як державою, так і ліквідацією аварії. Такі дії багато хто розцінює як злочин проти народу.

Подібна техногенна аварія відбулася 11 березня 2011 р. на японській атомній електростанції «Фукусіма-1» та була спричинена найсильнішим в історії Японії землетрусом і викликаним ним цунамі. Висвітлення цієї катастрофи відбувалося в усіх мас-медіа Японії і світу, населення було евакуйоване в безпечну зону, вжито відповідних заходів безпеки і так вдалося локалізувати осередок аварії, що не стала масштабною і катастрофічною, якщо порівнювати з чорнобильською.

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема. Практичне заняття. Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки. Житло, одяг, сім’я.

Компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя»

Домашнє завдання: Опрацюйте § 8 «Зв'язок людини і природи». Поясніть вислів М.Блока «Ліс супроводжував селянина від колиски до домовини», написавши твір-роздум.

 

 

Фрагмент сторінки 57 підручника з всесвітньої історії для 7 класу. Автор О.Пометун, Ю.Малієнко

 

 

Методичні й практичні рекомендації:

в процесі виконання даного завдання учень формує особистісне ставлення до тексту параграфа і фіксує його або за допомогою власного тексту. Саме тут відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням знову набутих знань, учень вчиться логічно побудувати свої думки, привести переконливу аргументацію, виділяти причинно-наслідкові зв'язки.

 

Всесвітня історія. 8 клас

Тема. «Завоювання Нового світу»

Компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя»

Всім відомо, що «відкривачем» Америки є Колумб. Але він відкрив не тільки Америку, а й «подарував» світові одного з найнебезпечніших вбивць здоров’я – тютюн.

12 жовтня 1492 року флотилія Колумба прибула до берегів Багамських островів. Серед подарунків місцевих остров'ян було сушене листя рослин «нетум», яке курили місцеві жителі. Потім флотилія Колумба висадилась на Кубі, де моряки ознайомились з травою для куріння «сигаро». Так насіння тютюну потрапило до Іспанії, а пізніше розповсюдилось по всьому світу.)

- Чи є Америка єдиною батьківщиною куріння? Ні, про це каже історія так.

Давньогрецький історик Геродот ( 5 ст. до нашої ери), описуючи побут скіфів, згадує, що вони вдихали дим від спалювання рослин для більшої бадьорості і сили. Про таку звичку повідомляють стародавні китайські літописи, також курили і мешканці Африки. Ці ритуали були і в Стародавній Греції, і на узбережжі Аравійського півострова.

-Які складові тютюнового диму?

- Як тютюновий дим діє на організм людини?

Створення кластеру

Етапи завдання:

1. Запис ключового слова посередині чистого аркуша.
   1. Ключове слово: тютюновий дим
   2.  Записати навколо ключового слова інші слова (у нашому варіанті – нікотин, миш’як, смоли, наслідки паління(захворювання людини)
2. Всі елементи поєднати прямими лініями з ключовим поняттям (словами)
3. Встановити нові логічні зв’язки між поняттями.

 

 

Історія України. 8 клас

Тема. Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва. Практичне заняття.

Компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя»

Опрацювання додаткових джерел учнями

 

Даючи характеристику запорожців, Г.Боплан, французький інженер та картограф, безпосередній свідок тодішніх подій в Україні, зазначав: «Вони кмітливі і проникливі, дотепні і надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Задля цього так часто бунтують та повстають проти шляхтичів, бачачи, що їх у чомусь утискають... Вони добре загартовані, легко переносять спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі, чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать... Вони високі на зріст, вправні, енергійні... відзначаються міцним здоров'ям... Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що у глибокій старості, бо більшість з них гине на полі слави».

 

-Чому козаки були настільки витривалими й дужими?

- Назвіть складові здорового способу життя козаків?

Створення кластеру

Етапи завдання:

1. Запис ключового слова посередині чистого аркуша.
   1. Ключове слово: здоров’я
   2.  Записати навколо ключового слова інші слова (у нашому варіанті – правильне харчування, загартовування, спорт тощо.
2. Всі елементи поєднати прямими лініями з ключовим поняттям (словами)
3. Встановити нові логічні зв’язки між поняттями.

Нині у сфері екологічної освіти молоді існує ряд проблем: екологічно недоцільна поведінка, неусвідомлення особистої відповідальності за наслідки своїх дій у навколишньому середовищі, бездумне використання природних ресурсів. Ще однією проблемою, яка пов’язана з екологічною грамотністю і потребує нагального вирішення, є збереження молоддю власного здоров’я. Тому в сучасних умовах тотальної інформатизації суспільства, коли відбувається штучне відмежування людини від природи, украй необхідно зосередити увагу педагогів на поверненні молоді до першоджерел їхнього життя; формувати небайдуже і свідоме ставлення до природних багатств і власного здоров’я; розвивати екологічну свідомість.