Методичний матеріал "Організація ТКР в школі"

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ТА ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: збірник методичних рекомендацій/ Артеменко І.В. (укладач). - Випуск 1.- м.Кривий Ріг: КПНЗ «Центр дитячої та юнацької творчості Металургійного району», 2016. - 6с.

Друкується за рішенням Методичної ради КПНЗ «Центр дитячої та юнацької творчості Металургійного району» (протокол №4 від 15.12.2016р.)

Укладачі:

Артеменко Іван Валентинович, методист з туристсько-краєзнавчого та еколого-натуралістичного напряму виховної роботи КПНЗ «Центр дитячої та юнацької творчості Металургійного району»

В даних рекомендаціях подається орієнтовна схема організації туристсько - краєзначого напряму виховної роботи в загальноосвітньому та позашкільному навчальному закладі яка розроблена з урахуванням максимального використання туризму і краєзнавства в навчально-виховному процесі.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

ТА ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Туристсько-краєзнавча робота (далі ТКР) є одним з ефективних та потужних засобів, що сприяє гармонійному розвитку підростаючого покоління, формуванню всебічно розвиненої особистості, свідомого громадянина, який поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість. Багаторічна практика показала, що в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, де на належному рівні проводиться дана робота краща успішність і дисципліна, менше правопорушень, вищий рівень фізичного та психологічного здоров’я дітей, глибокі знання з історії та природи рідного краю. Слід відзначити, що питанню позашкільної та позакласної роботи, складовою частиною яких є туризм і краєзнавство, приділено багато уваги і в нормативних документах, що мають відношення до загальної середньої освіти. Зокрема в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету міністрів України від 14.01.2004р. №24) вказано «…учні (вихованці) загальноосвітнього навчального закладу мають гарантоване державою право – участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами». Виходячи з багаторічних напрацювань та набутого досвіду, саме туристсько-краєзнавча робота сприяє формуванню і розвитку соціально-зрілої творчої особистості з усвідомленою громадською позицією, вихованню свідомого ставлення до свого здоров’я, поваги до народних традицій і звичаїв, національних цінностей українського народу.

Відповідно до структури 12-річної школи та структури позашкільної освіти ТКР повинна стати складовою частиною навчально-виховного процесу, можна визначити примірні вимоги до знань і умінь учнів та вихованців з даного питання.

Початкова школа (1-4 класи)

Забезпечення загального розвитку дитини, оволодіння нею теоретичними і практичними основами творчої діяльності, створення для цього відповідних умов. Ознайомлення з елементами краєзнавства, оволодіння знаннями про свою сім’ю і найближчих родичів, про походження назви населеного пункту і вулиць за місцем проживання. Оволодіння знаннями про найближче навколишнє середовище, а також елементами орієнтування і техніки туризму. Участь у тематичних екскурсіях та походах вихідного дня, змаганнях, заходах.

 Основна школа (5-9 класи)

Створення умов для розвитку творчої особистості, надання їй глибокої теоретичної та практичної підготовки. Поглиблення інтересу до краєзнавчо-пошукової діяльності. Оволодіння основами дослідницької роботи. Участь у змаганнях, краєзнавчих конференціях, багатоденних екскурсіях та походах.

Старша школа (10-11 класи)

Активна пошуково-дослідницька робота відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей у різноманітних організованих формах. Робота туристськими організаторами в навчально-виховних закладах, підготовка науково-дослідницьких робіт. Участь у змаганнях, конференціях, конкурсах-захистах, багатоденних екскурсіях, походах. За останні роки відбулися відчутні позитивні зміни в туристсько-краєзнавчій діяльності. Основними завданнями в розвитку туристсько-краєзнавчого напряму виховної роботи є:

• забезпечення всім учасникам навчально-виховного процесу рівних можливостей в оволодінні обов’язковим мінімумом туристсько-краєзнавчих навичок, знань і умінь;
• створення системи ефективного управління та кадрового забезпечення туристсько-краєзнавчої діяльності в навчально-виховному процесі;
• досягнення якісного рівня викладання заснованого на краєзнавчому принципі пізнання навколишнього середовища;
• створення належної матеріально-технічної бази;
• виховання морально, фізично та психічно здорової особи, використовуючи дієві можливості туризму;
• розширення мережі туристсько-оздоровчих закладів;
• формування дбайливого господаря і патріота своєї країни;
• утвердження здорового способу життя;
• залучення більшої кількості дітей до подорожей, екскурсій, походів по рідному краю;
• забезпечення доступності занять туризмом і краєзнавством для дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, дітей-інвалідів, дітей з малозабезпечених сімей;
• поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення.

 Для більш чіткої і ефективної діяльності з розвитку туризму і краєзнавства серед учнівської молоді в навчальних закладах можливе створення експериментальної туристсько-краєзнавчої школи по даному питанню. Туристсько-краєзнавча школа – школа яка працює над вирішенням певних педагогічних проблем і може використовуватись для проведення заходів в системі методичної роботи. Виходячи з цього саме такі навчальні заклади з питань ТКР повинні сприяти підвищенню ефективності даної роботи на територіях.

В даних рекомендаціях подається орієнтовна схема організації ТКР в загальноосвітньому та позашкільному навчальному закладі яка розроблена з урахуванням максимального використання туризму і краєзнавства в навчально-виховному процесі.               Звичайно, на перших порах далеко не у всіх навчальних закладах є можливість повністю втілити її в життя. Однак, використовуючи запропоновану схему, можна розробити свою, виходячи з можливостей кадрового та матеріально-технічного забезпечення. В той же час необхідно спрямувати зусилля педагогічного колективу на подальше удосконалення і покращення роботи. Нижче наводяться тезисні рекомендації по її здійсненню. Питання ТКР відображається в плані роботи навчального закладу і конкретизується у виховних планах класних керівників, керівників гуртків. Безпосереднє керівництво і контроль за ТКР здійснює заступник директора з виховної роботи, методист ПНЗ з туристсько-краєзнавчого напряму виховної роботи.  Щорічно наказом директора з числа педагогів може призначатися організатор ТКР в навчальному закладі. Для більш ефективної роботи в навчальному закладі може створюватися туристсько-краєзнавчий клуб. Його роботою керує рада з числа учнів, вихованців та педагогів. Очолює її організатор ТКР, який у своїй роботі тісно співпрацює з педагогами-предметниками класними керівниками та керівниками гуртків ПНЗ. Клуб проводить роботу з пропаганди і популяризації ТКР в навчальному закладі, при ньому працюють туристсько-краєзнавчі гуртки, функціонує навчально-тренувальний майданчик. Організатор ТКР складає план туристсько-краєзнавчої роботи в навчальному закладі. Він організовує роботу з вчителями-предметниками, класними керівниками, керівниками гуртків, а також туристським активом з числа учнів, вихованців з питань підготовки і проведення походів, екскурсій, масових заходів. Ним проводиться також інструктаж з правил техніки безпеки при проведенні походів та інших масових заходів, здійснюється облік маршрутних листів. Організатор ТКР вносить пропозиції адміністрації навчального закладу відносно придбання необхідного туристського спорядження. Протягом усього календарного року в школі та позашкільному навчальному закладі можуть використовуватися різноманітні форми роботи: туристські походи, екскурсії, краєзнавчі конференції, вікторини, експедиції, туристські зльоти, літні туристські табори тощо. Зібраний краєзнавчий матеріал передається до шкільних та позашкільних музеїв, предметних кабінетів, кабінетів керівників гуртків.

Школа повинна мати туристське спорядження для здійснення туристського походу з ночівлею в польових умовах. Туристсько-краєзнавчі гуртки в школі та позашкільному закладі працюють згідно з “Навчальними програмами туристсько-краєзнавчого напряму”  які розміщені на сайті Українського Державного Центру Туризму Краєзнавства та Екскурсій Учнівської Молоді.

 Музеї навчальних закладів здійснюють дослідницьку діяльність з вивчення історії, природи, культури рідного краю. У цій роботі в тій чи іншій мірі повинен бути задіяний весь педагогічний та учнівський колектив. Зібрані матеріали не тільки поповнюють експозицію, але й повинні широко використовуватися в навчально-виховному процесі. У своїй роботі кожен педагог навчального закладу повинен здійснювати краєзнавчий принцип викладання предмету. Питання використання краєзнавчого матеріалу розробляється на районних методичних об’єднаннях педагогів-предметників. Щорічно на педагогічних радах та нарадах при директорові заслуховується питання ТКР. Основним показником туристсько-краєзнавчої роботи навчального закладу є проведення походів, туристсько-краєзнавчих заходів, підготовка значкистів «Турист України», розрядників, участь учнівської молоді у Всеукраїнських, обласних, районних експедиціях, конкурсах, акціях тощо. Методичну допомогу навчальному закладу в проведенні ТКР надають міські управління та районні відділи освіти, СЮТ, Будинки школяра, Центр туризму, спорту та екскурсій учнівської молоді, управління освіти і науки. При цьому потрібно врахувати що тема туризму присутня в програмі уроків фізичної культури.

ПРИМІРНИЙ РОЗПОДІЛ ОБОВ’ЯЗКІВ

З ОРГАНІЗАЦІЇ ТКР В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Подаємо примірний розподіл обов’язків з організації туристської, краєзнавчої і екскурсійної роботи в навчально-виховному закладі.

Директор:

• забезпечує необхідні умови для організації туристсько-краєзнавчої роботи в навчально-виховному закладі;
• здійснює контроль за виконання нормативних документів з даного питання.

Заступник директора з навчально-виховної, з навчально-методичної роботи:

•  несе відповідальність за здійснення краєзнавчого принципу викладання предметів шкільної програми; - контролює роботу факультативів і предметних гуртків, проведення програмних екскурсій, виконання навчальних практичних робіт під час екскурсій та туристських походів.

Заступник директора з виховної роботи:

• несе відповідальність за проведення туристсько-краєзнавчої і екскурсійної роботи у позаурочний час; - контролює роботу туристських і краєзнавчих гуртків, секцій, клубів;
• організовує навчання педагогів з питань проведення туристсько-краєзнавчої роботи, при необхідності залучаючи до цього спеціалістів відповідного профілю;
• організовує масові шкільні заходи: походи, туристські зльоти і змагання, краєзнавчі конференції тощо;
• проводить інструктаж з правил техніки безпеки в туристських походах, подорожах і екскурсіях;
• організовує заходи з пропаганди туризму і краєзнавства серед учнівської молоді, педагогічного колективу, батьків.

Класний керівник:

• в плані виховної роботи передбачає проведення туристсько-краєзнавчої діяльності;
• проводить туристські походи, екскурсії, краєзнавчі заходи з учнями залучаючи для цього вчителів-предметників, шкільного медичного працівника, батьків.

 Вчитель фізичної культури:

• здійснює фізичну підготовку юних туристів, організовує туристські змагання, проводить туристські походи, подорожі, екскурсії.

 Вчитель допризовної підготовки юнаків:

• надає допомогу в розробці завдань: для походів у відповідності з планом військово-патріотичного виховання школярів, бере участь у підготовці і проведенні спеціальної підготовки юних туристів з топографії і орієнтування на місцевості, туристських походах, подорожах, екскурсіях.

Вчитель, керівник гуртка:

• здійснює краєзнавчий принцип викладання предмету, бере участь в проведенні туристських походів та екскурсій.

Вихователь групи продовженого дня:

• проводить туристські прогулянки та екскурсії на природу, до пам’ятників історії, культури і природи, на виробництво і т.п., надає допомогу учням в оформленні підсумків прогулянок, походів та екскурсій, бере участь в проведенні і проводить туристські походи, подорожі і екскурсії.

Медичний працівник:

• здійснює медичний контроль за школярами, які відправляються в похід, екскурсію, медичне обслуговування туристських змагань, організовує інструктаж учнів, відповідальних за санітарно-гігієнічні роботу в туристських групах, вчить їх надавати першу долікарську допомогу, комплектує похідну аптечку.

Шкільний бібліотекар:

• комплектує бібліотечку туристської, краєзнавчої літератури, описів маршрутів, туристських карт, методичних матеріалів, організовує виставки, туристської, краєзнавчої літератури.

Начальник пришкільного оздоровчого табору:

• забезпечує організацію туристського-краєзнавчих заходів під час проведення табору.

Окремо важливо виділити завдання та обов’язки районного методиста в системі роботи з організації туристсько-краєзнавчого напряму виховної роботи в загальноосвітніх та позашкільних начальних закладах.

 Завдання та обов’язки

Методист  з туристсько-краєзнавчого напряму:

• Здійснює планування, науково-методичне забезпечення, координаційно методичний супровід  організації роботи туристсько-краєзнавчого напряму, гуртків туристсько-краєзнавчого напряму загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів району.
• Організовує і забезпечує якісну роботу  педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів району з даного напряму, надає їм консультації, науково-методичну допомогу з питань позашкільної освіти та виховної роботи.
• Здійснює впровадження виховних програм, педагогічних технологій, методик виховної роботи з метою підвищення якості туристсько-краєзнавчої роботи у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах району.
• Забезпечує координацію, організаційну роботу з туристсько-краєзнавчого напряму у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах району. Узагальнює відповідні статистичні дані і надає їх до відділів освіти виконкомів районних у місті рад та координаційно-методичному відділу.
• Здійснює методичний супровід виховних заходів туристсько-краєзнавчого напряму в закладах освіти району. Створює та систематично оновлює районний статистичний банк даних щодо діяльності з туристсько-краєзнавчого напряму загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів міста.
• Забезпечує здійснення моніторингових досліджень з туристсько-краєзнавчого напряму у закладах освіти району.
• Веде облік гуртків туристсько-краєзнавчого напряму загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів у районному банку даних.
• Забезпечує організаційно-методичний супровід проведення міських масових та методичних заходів, просвітницько-профілактичних акцій, кампаній з даного напряму. Розробляє методичні рекомендації, умови проведення міських конкурсів, акцій тощо.
• Організовує ведення та своєчасне оновлення електронної бази передового перспективного досвіду загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів з туристсько-краєзнавчого напряму, сприяє розповсюдженню нових педагогічних технологій, методик  та форм виховання.
• Координує процес підготовки презентаційних матеріалів педагогічних колективів закладів освіти району до участі у педагогічних виставках різних рівнів з туристсько-краєзнавчого  напряму позашкільної освіти.
• Готує звіти, звітно-інформаційні, аналітичні матеріали згідно з циклограмою діяльності та  надає їх у відповідні структури; проекти наказів та розпоряджень відповідно до своїх повноважень, організовує їх виконання.
• Дотримується норм педагогічної етики та ділового спілкування з педагогами, батьками та вихованцями.

Туристсько-краєзнавча робота сприяє розширенню освітнього кругозору учнів та вихованців підвищує інтерес до історії рідного краю та держави, сприяє активізації пізнавальної діяльності дітей, розвиває їх творчу ініціативу, знайомить з найбільш доступними прийомами досліджень. Вона є невід’ємною складовою виховання, поєднує різні напрямки пізнавальної діяльності і відіграє одну з основних ролей у вихованні інноваційної особистості. У процесі пізнання історії рідного краю, витоків національної культури, вивчення свого родоводу, історичних і культурних надбань предків в учнів виховується почуття дбайливого ставлення та поваги до історії краю, формується світогляд, удосконалюються навички дослідницької роботи,  з’являється  досвід  роботи над проектами.