Методичний матеріал "Використання методу проєктів на уроках фізики як сучасний напрямок самостійної пошукової діяльності учнів"

Використання методу проєктів на уроках  фізики  як сучасний напрямок самостійної пошукової  діяльності учнів

Вихід української системи  на міжнародні стандарти у зв’язку  із входженням в Європейський освітній та науковий простір зумовлює необхідність поєднання науково-дослідної та навчальної діяльності школярів, що вимагає  від закладу освіти оновлення змісту освіти та форм організації освітнього  процесу, впровадження інноваційних методів та засобів навчання школярів при підготовці їх до самостійної діяльності.

 Метод проєктів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття учнями знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції. Спрямування сучасної освіти на профільне навчання робить знання і застосування методу проєктів надзвичайно актуальним [4, с.47-48].

Проєктна діяльність на уроках фізики «змушує» дітей по-новому подивитися на свої можливості, осмислити характер взаємодії з навколишнім середовищем. Вона сприяє вирішенню цілої  низки завдань:підвищується мотивація до навчальної діяльності; формується вміння самостійно здобувати знання, працювати у групі, аналізувати результати діяльності; відшліфовується техніка аргументованого вибору дій, щодо розв’язку проблеми; розвиває критичне мислення, пізнавальну активність; виховує почуття відповідальності за результати спільної роботи; поглиблюються знання з оволодіння інформаційно-комунікативними технологіями [5, с.32].

Проєктування на уроках  фізики  має свою специфіку. Слід враховувати  вікові та психологічні особливості  учнів, бо зрозуміло, що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні. Участь у роботі над проєктами сприяє формуванню у  школярів вміння вибирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, словниками, спеціальною літературою. Учні вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити висновки.

Метод проєктів на уроках фізики стимулює учнів до розв’язання проблеми. Учні набувають навички роботи з  інформацією (вибирають потрібну інформацію, аналізують і систематизують її), вчаться  вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві, при цьому виконують різні соціальні ролі.

Підвищити рівень ефективності освітнього  процесу можна  за умови, якщо підійти до вирішення  проблем педагогічної практики з  допомогою методу проєктів. Метод  проєктів можна використовувати  у звичайному класі у вигляді самостійної, індивідуальної або групової роботи учнів. Теми учнівських проєктів дуже різноманітні. Вони можуть бути запропоновані вчителем або ж самими учнями, а частіше за все тема проєкту – колективний вибір вчителя і учнів [5, с.39].

Переваги технології «метод проєктів» на уроках   фізики: розвиваються пізнавальні  інтереси; використовуються різні форми  роботи: дискусії, робота з літературою, збір емпіричної інформації і т. ін.; відбувається мотивування, з'являється задоволення  від діяльності, діти бачать результат своєї праці; відсутній формалізм знань; у випадку використання групових проєктів розвивається уміння співробітничати; встановлюється зв’язок з життєвим досвідом; розвивається уміння ставити мету і саморегуляція в діяльності.

Під час роботи над  проєктом учитель має: допомогти  розробити програму дослідження; знайти необхідні джерела інформації; сам  стати джерелом інформації; заохочувати і підтримувати ентузіазм; допомагати, якщо виникають труднощі; підтримувати зворотний зв’язок.

Проєктний підхід дозволяє наблизити освітній процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання  школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним.  

Участь у роботі над  колективними або індивідуальними проєктами сприяє формуванню у  школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

У процесі вивчення  фізики учнями створюються різні типи проєктів:  творчі, інформаційні, практико – орієнтовані, дослідницькі, ігрові.

Творчі – передбачають відповідне творче оформлення, не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись остаточному результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проєкту.

Рольово – ігрові – учасники розподіляють між собою ролі, обумовлені характером і змістом проєкту, а також особливістю вирішення проблеми. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Учасники імітують їхні соціальні та ділові стосунки, які ускладнюють вигаданими ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні – вимагають від учасників первинного напрямку на збір інформації про певний об’єкт, явище; ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, що призначені для широкого загалу. Такі проєкти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції під час роботи над проєктом. Структуру такого проєкту можна позначити таким чином: мета проєкту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, зокрема й електронні, інтерв’ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); презентація (публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення в телеконференції). Такі проєкти можуть бути органічною частиною дослідницьких проєктів, їхнім модулем.

Практично-зорієнтовані - результат діяльності учасників чітко визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проєкт закону). Проєкт потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень і презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику        [6, с. 153-154].

 Цікавими є міжпредметні, які дають змогу досліджувати проблему з різних точок зору (математика, фізика, біологія, хімія, географія, література).   Такі проєкти  приносить учням задоволення, дозволяють відчути себе творчими особами і побачити продукт своєї праці. 

Таким чином, використання проєктних технологій на уроках  фізики  створює умови для самостійної пошукової діяльності учнів  у процесі організації творчої діяльності.

Вважаю, що у процесі  спільної діяльності під час роботи над проєктом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в  колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Башинська Т. Проектувальна діяльність - основа взаємодії вчителя та учнів/ Т. Башинська // Дайджест педагогічних ідей та технологій - 2003. - №3. – С. 49-52.

2. Голубенко М. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М.Голубенко. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.

3. Єжак Є. Основи проектної діяльності учнів // Школа. – 2007. - № 11. – С.33.

4. Котелянець Н. Проектний метод навчання молодших школярів // Рідна школа. – 2001.- № 10. – С. 47-48.

5.Онопрієнко О. Метод проектів у початковій школі // Упор. О. Онопрієнко, О. Кондратюк.- Шкільний світ, 2007.- с.127.

6.Пєхота О.М. Освітні технології: навчально-методичний посібник/ О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За ред. О.М. Пєхоти. – К.: АСК, 2009. – 255с.

7. Інтернет-технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org.