Методичний посібник для вчителів початкової школи НУШ. "Розвиток ключових компетентностей учнів за допомогою прийомів критичного мислення на уроках у початковій школі."

Методичний посібник для вчителів початкової школи НУШ

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток ключових компетентностей учнів за допомогою прийомів критичного мислення на уроках у початковій школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладач:

Анотація:

Методичні рекомендації та вправи укладено для використання на уроках в початковій школі НУШ з метою допомоги педагогам сприяти розвитку критичного мислення учнів та виховання ключових життєвих компетентностей.

Актуальність:

Після ухвалення нового Держстандарту, вчителі початкової ланки особливу увагу звертають на виховання ключових компетентностей в учнів під час навчання в 1-4 класах. А найкраще всі важливі навички розвиваються у дитини, що вміє критично мислити.

Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання. Це документ, який дає уявлення суспільству про те, чого навчиться наша молодь в українській школі.

Обов’язкові результати навчання, згідно з визначенням, поданим у Стандарті,  – це «сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів базової освіти, які відповідають загальним результатам навчання та які можна ідентифікувати, кількісно оцінити й виміряти, вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу».

Це визначення дає нам два важливі  критерії, за якими можна оцінити якість сформульованих обов’язкових результатів навчання:

• чи вони відповідають загальним результатам; 

• чи можна їх ідентифікувати і виміряти. 

Державний стандарт початкової освіти визначає:

• вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти;

• загальний обсяг навчального навантаження в базовому навчальному плані базової середньої освіти.

Стандарт містить:

• розширений опис компетентнісного потенціалу кожної освітньої галузі, що унаочнює можливість інтеграції всіх ключових компетентностей та їх реалізації через навчальний зміст кожної галузі

• конкретні результати навчання та індикатори оцінювання, додатково до загальних результатів.

• Вимоги до результатів навчання та компетентностей учнів визначено за 9 освітніми галузями.

• Освітні галузі початкової освіти

• Освітні галузі представлені через «ядро змісту», яке окреслює коло обов’язкових для засвоєння понять і може буде розширене на рівні модельних навчальних програм.

Отже, розвиток ключових компетентностей школяра засобами критичного мислення – тема, актуальна для дослідження.

І. Вступ

Що таке критичне мислення (простими словами)

Критичне мислення – це сформована в особистості інтелектуальна система, що забезпечує цілеспрямоване сприйняття, усвідомлення, оцінку значущості, аналіз фактів для розуміння теми. Це головні основи критичного мислення.

Процес зазвичай включає такі кроки, як збирання інформації, постановку вдумливих питань, вивчення можливих рішень.

Методика критичного мислення має великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування ключових компетентностей учнів. Багатоманітність педагогічних методів і прийомів даної технології допомагають вчителю спонукати учнів до творчої активності усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Процес творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням та творчою генерацією ідей починаємо з постановки проблеми і закінчуємо прийняттям рішення з даної проблеми.

Впровадження технологій критичного мислення на уроках

Впроваджуючи технологію критичного мислення, ставлять за мету формувати в учнів ключові компетентності, а саме:

• комунікативну, соціальну, інформаційну,

• полікультурну, компетентність самоосвіти і саморозвитку,

• компетентність продуктивної творчої діяльності, що передбачає заохочення учнів до формування оригінальних точок зору,

• критичного сприймання,

• кидати виклик висновкам і твердженням,

• вирішувати проблеми, уміти використовувати власний досвід,

• уміти співпрацювати в групах.

Допомагати і вчити учнів робити колективні висновки, а головне, давати їм можливість доводити правоту власних висновків у дискусії з іншими. Головне - формувати життєво – компетентну, творчу особистість.

Для розвитку критичного мислення необхідне створення і використання  спеціальних методичних інструментів. Структура даної технології досить логічна, так як її етапи відповідають закономірним етапам когнітивної діяльності особистості.

Перша стадія – виклик (спонукання), коли визначається тема уроку, відбувається актуалізація вже набутих знань з даної теми, думки учнів, що вони хочуть дізнатися, або про що потрібно дізнатися, навіщо про це треба знати.

На етапі виклику в учнів є можливість, спираючись на вже набуті знання, робити прогнози, самостійно визначити цілі пізнавальної діяльності на даному уроці.

Завдання:

1) Актуалізувати вже набуті учнями знання та поняття у зв’язку з вивченим матеріалом.

2) Спонукати пізнавальний інтерес, до предмету, що вивчається.

3) Допомогти учням самим визначити напрямок при вивчені теми.

Другий етап – осмислення (пошук відповідей), пошук відповідей на питання, що були поставлені на початку уроку. Учень більше працює самостійно, в парах або групах. Якщо щось незрозуміло, він може звернутися за допомогою до вчителя. Це етап пізнання, де учень має змогу познайомитись з новою інформацією, ідеями або поняттями, пов’язати їх з вже набутими знаннями, активно відслідковувати свої міркування. Для цього використовують досить різноманітні прийоми: читання тексту з зупинками, складання таблиць, діаграм Венна, щоденників подвійного запису, розвиваюча лекція, доповіді в парах, «інсерт» - читання тексту з позначками і т.д.

Третя стадія – розмірковування (рефлексія) – допомагає встановити, наскільки дитина зрозуміла тему.  Учням задаємо як відкриті, так і закриті запитання. Відповіді, по можливості, мають бути повними та розширеними. Учні осмислюють все те, що вони вивчали в ході уроку, висловлюють думки та поняття через інформацію, яку вони отримали. Цей етап також реалізується за допомогою різних прийомів (стратегій): групова дискусія, написання міні-твору або есе, п’ятистрофного – сінквейна, кластера («пучок»), дискусійної карти, авторського стільця.

Відбувається цілісне осмислення, узагальнення та присвоєння отриманої інформації, вироблення власного відношення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще непізнаного.                                                                          

Різноманітних методик та прийомів, що застосовуються на кожному етапі дуже багато. Наприклад, «Техніка постановки питань» або «Ромашка Блума», яку можна успішно використовувати на уроках в початковій школі, починаючи вже з молодшого шкільного віку.

Для цього учнів потрібно заздалегідь познайомити з різними видами питань.  Учні формулюють питання з теми і записують їх на відповідних пелюстках ромашки.

Робота ведеться над складанням наступних типів питань:

Прості (буквальні) запитання — запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати деякі факти, згадати і видати інформацію.

Уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…»

Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів до інтерпретації, ми навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому?)

         Оцінювальні запитання (порівняння) – необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи задоволення від того, що відбулося на уроці.

          Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?»

          Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як би ви вчинили..?»

 Мета цього методу – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу.

       Його доречно використати у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, оголошеної вчителем, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації.

Ще один з прийомів - «Кероване читання – мислення з передбаченням»

         Передбачення – припущення про те, що може трапитися на основі того, що відомо, що виявлено, усвідомлено. «Кероване читання – мислення з передбаченням» застосовується на етапі усвідомлення змісту, формує комунікативну компетентність – уміння спілкуватись усно, висловлювати свої думки; компетентність творчої діяльності – виявлення творчого потенціалу учнів, логічного, образного мислення, створення умов для розвитку творчої особистості.

Після ознайомлення з назвою твору та його автором перед читанням ставимо дітям запитання, що дозволяють зробити припущення, про що саме розповідатиметься у тексті.

Текст розподіляється на частини, і далі учні читатимуть його за частинами. Після читання кожної частини учням ставляться запитання, а також пропонується зробити передбачення стосовно того, що трапиться у наступній частині. Після читання наступної частини це передбачення аналізується, й учні знову прогнозують наступні події.

Також часто застосовують метод «Прес»

Використовуючи на уроці метод «Прес» формують в учнів соціальну компетентність, що допомагає навчити знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання і розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Також формують комунікативну компетентність, використовуючи діалог, дискусію.

Стратегія може бути використана на будь – якому етапі уроку.

1. Висловлюємо  свою думку: «Я вважаю…»

2. Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»

3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад …»

4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Формування мовленнєвої та пізнавальної компетентності на уроках у початкових класах

Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають переорієнтації системи шкільної освіти на формування в учнів життєвих компетентностей, які дозволять їм орієнтуватися в сучасному соціумі, інформаційному просторі, на ринку праці, навчатися, виконувати соціально важливі завдання, реагувати на потреби часу.

Одним із основних напрямів компетентнісно орієнтованого навчання є формування мовленнєвої та пізнавальної компетентностей школярів, які полягають у здатності слухати, сприймати й відтворювати інформацію, читати і розуміти текст, вести діалог, брати участь у дискусіях, переконувати і відстоювати свою точку зору, висловлювати власні думки, міркування, погляди в усній і письмовій формах.

Отже розглянемо засоби формування цих компетентностей по черзі.

Мовленнєва компетентність

Програма націлює на те, що основну увагу в навчанні української мови слід приділяти розвитку в молодших школярів навичок чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання і письма.

В основі формування мовленнєвої компетентності молодших школярів лежить уміння слухати і розуміти усне мовлення. Тому, починаючи з 1 класу на уроках навчання грамоти, а в 2-4 класах на уроках української мови, передбачена робота над формуванням аудіативних умінь. Учням пропонуються завдання на сприймання різних мовних одиниць (звуків, слів, словосполучень, речень, текстів), усвідомлення значень окремих елементів тексту (слів, словосполучень, речень), а також розуміння тексту (його теми, фактичного змісту, основної думки, окремих особливостей побудови, стилю). Взагалі навчання аудіювання передбачає формування умінь сприймати усне мовлення як при безпосередньому спілкуванні, так і у звукозапису.

Структура уроків аудіювання:

1. Вступне слово вчителя (мотивація навчальної діяльності учнів).

2. Актуалізація опорних знань учнів (відомості про мовленнєву діяльність).

3. Ознайомлення учнів з технологією аудіювання.

4. Аудіювання тексту.

5. Робота з тестами.

6. Підбиття підсумків уроку.

7. Домашнє завдання.

Також слід звернути увагу на перевірку вмінь сприймати на слух незнайомий текст і розуміти після прослуховування його фактичний зміст, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати основну думку та знаходити виражально-зображувальні засоби твору.

Види робіт з розвитку мовленнєвої компетентності

Приклад вправи. Визначити, який звук змінюється, додати слово у ряд, замінивши відповідний звук.

нора- гора- (кора); сир- тир- (мир);

галка- гілка- (голка); зірка-дірка-(нірка).

Вправи, спрямовані на вміння аналізувати звуки, розвиток уважності, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості.

Наприклад: Послухайте слова, змініть у словах один або два звуки так, щоб утворилось нове слово: Лис- (лось, ліс); вага- (нога,вата); рулет- (букет, буфет); пічка-(нічка,річка).

 «Виконай за зразком» Прочитайте складені слова, поясніть їх значення та назвіть слова від яких вони утворилися:

Носоріг=ніс+ріг;

Косоокий=косий+око;

Паровоз=пара+возити.

Складіть основи двох слів і поясніть значення утворених слів.

Зорі+падати= зорепад;

Ліс+парк=лісопарк;

Сніг+ ходити=снігохід…

Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.

Наприклад, за оповіданням В. Сухомлинського «Дуб під вікном»:

а ) Лісник побудував хату і посадив поруч дуба.

б) Лісник побудував хату поруч з молодим дубом.

в ) Лісник побудував хату, а поруч посадив дуба.

2. а ) Дуб розрісся так, щоб стукав гіллям у вікно.

б ) Дуб розрісся так, що заступив вікно.

в ) Дуб розрісся так, що затінив гіллям вікно.

3. а ) Зрубайте дуба, дідусю, бо темно в кімнаті.

б ) Зрубайте дуба , дідусю, тому, що темно в кімнаті.

в ) Зрубайте дуба , дідусю, адже темно в кімнаті.

4. а ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце

б )Оберігаючи дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце.

в ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив трохи перебудувати хату.

 «Скласти речення». Кілька речень поділено навпіл і подано в довільному порядку. Мовчки прочитайте і з’єднайте ці частини. Наприклад:

Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.

Але нічого не боїться; можна всього навчитися.

«Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання. Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент тексту учням пропонуються такі вправи: Літня ніч була…(темною, довгою, місячною, короткою); Сашко дуже поспішав, він біг так …(швидко, легко, красиво, задушевно)

 «Склади текст» Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.

На луках ростуть ромашки лікарські.

Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.

 «Дай назву» Вибери влучний заголовок:

Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках.

«Знайди вказану частину». Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.

У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу.Пастух був вдячний вірному другові.

«Постав запитання» Учневі пропонується самостійно прочитати текст, який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.

«Здогадайся що далі?». Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті.

Ласунка

Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед.Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…

(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).

Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик. І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.

Пізнавальна компетентність

Для виховання цієї компетентності важлива мотивація. Я використовую такі види робіт для мотивації учнів:

Створення нестандартних проблемних ситуацій

- сьогодні у нас буде не зовсім звичайний урок, а урок у бізнес-класі. Хто знає, що таке бізнес? Так, це діяльність людини з метою особистого збагачення. А ваше збагачення? Це оволодіння новими знаннями і закріплення набутих. Особливо тісно бізнес пов'язаний з математикою. Отже, виконавши завдання, ви отримаєте «ліцензію» на ведення свого бізнесу;

Прийом «Відстрокована загадка»

- протягом уроку спробуємо з’ясувати, що ж є відгадкою на загадку: «Не золото, а найцінніше». Всі вправи на уроці побудовані так, щоб наприкінці діти впевнено могли дати відповідь.

Прийом «Мозковий штурм»

Тема: «Читання текстів на закріплення букви «р».

На картках написані склади

РА             РО              РУ            РІ              РИ

І поруч малюнки: риба, ракета, ромашка.

Зображені предмети загубили свій склад. Давайте допоможемо їм знайти своє місце.

Розвиваючи уяву, прошу намалювати почуте, діти створюють малюнки або їх серію до оповідань, віршів, казок. Працюючи в групах, малюють казки, або уривки з оповідань, які повинні відгадати інші діти.

На уроках української мови використовую мовні ребуси, метаграми:

З Н частина я доби,

З П я грію щозими,

З Р предметом стану я,-

От вам загадка моя. (ніч, піч, річ)

Розвиваю пізнавальну компетентність, використовуючи технологію критичного мислення.

Наведу деякі прийоми, які я використовую для створення «ситуації успіху»:

«Радість класу» — емоційний відгук оточуючих на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного, позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри у себе.

«Лінія горизонту» — перший успіх дитини одразу підхоплюється мною, пропонується повторити завдання на складнішому рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.

«Авансування» —під час індивідуальної роботи виконую з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі даю аналогічне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.

Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності: цікаво — знаю — вмію. Я намагаюся зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. «Важких наук немає. Є лише важке викладання».

Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення певних явищ, оскільки не асоціюється з реальними життєвими враженнями. Потрібно вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного життя, події, що характерні для місця проживання дітей.

Саме тому під час вивчення рідної мови я пропоную завдання на основі місцевого матеріалу, який сприяє розвитку пізнавальної активності та критичного мислення під час навчання.

Ось приклади таких завдань:

• складання і розв'язування завдань на матеріалі довкілля та народних знань українців;

• розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогади, припущення, доведення справедливості певних тверджень;

• збагачення навчального матеріалу завданнями з логічним навантаженням;

• виконання інтегрованих завдань;

• використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі-казки, задачі-вірші, ігрові вправи, тематичні загадки).

Розвиток пізнавальної діяльності не закінчується в межах уроку, він продовжується на перервах, у виховних заходах, спільних мандрівках. Усі свята, конкурси, ігри сприяють розвитку пізнавальної діяльності. Учні пізнають світ, приймаючи безпосередньо активну участь.

Як розвинути критичне мислення у дитини - 11 порад для батьків

1. Заохочуйте цікавість дитини

Критичне мислення в дітей починається, насамперед, з цікавості.

Питання «чому» та «навіщо» — перші кроки до розвитку розумових навичок, але тільки в тому випадку, якщо дитина отримує у відповідь повне пояснення чи міркування. Відповідь «так і має бути» не допомагає дитині вибудувати розуміння теми і побудувати причинно-наслідкові зв'язки.

Якщо ви не можете відповісти на запитання дитини, то можна сказати: «Це хороше питання, і я теж хочу знати відповідь!», а надалі знайти відповідь на запитання та поміркувати разом із дитиною. Важливо заохочувати дитину ставити різні типи питань та формулювати свої судження.

2. Ставте запитання дитині

Приклади запитань:

Що ти думаєш?

Що станеться, якщо…?

Що б ти зробив?

Які у тебе ідеї?

Як би це виправив?

Ти вчинив би інакше?

Чи є інший спосіб це зробити?

Що було найскладнішим?

Ти зробив би це знову?

3. Не вимагайте сліпої покори

Просити дітей сліпо підкорятися наказам дорослих — чудовий спосіб перешкоджати розвитку критичного мислення.

 

Хоча батьки часто вимагають, щоб діти слухалися заради їхнього ж блага, важливо пояснити, чому ви хочете, щоб дитина робила те, про що ви її просите.

"Тому що я так сказала!" не розвине у дитини здатність думати, аналізувати та приймати рішення. Дослідження показують, що метод роз'яснення – індуктивний метод – найкращий спосіб дисципліни порівняно із утвердженням влади та покаранням.

4. Дайте можливість брати на себе обов'язки та відповідальність

Дітям важливо мати можливість виходити за межі своєї зони комфорту та брати на себе завдання, які зазвичай виконуються за них.

Єдиний спосіб для дітей відповісти на запитання: "Як я збираюся вирішити цю проблему?" — це знаходитись у ситуаціях, у яких їм потрібно вирішувати проблеми.

Важливо не забувати, що часта готовність виправити щось чи продемонструвати дитині «правильний» спосіб щось робити, придушує будь-яку можливість обмірковування самостійного вирішення проблеми.

Довіряйте дитині пошук виходу з її труднощів. Щоразу, коли дітям доводиться думати самостійно, у мозку формується новий нейронний зв'язок. Чим частіше дитина стикається з проблемою, знаходить шляхи вирішення і намагається вирішити проблему одним із способів, тим ефективніше стають ці зв'язки.

5. Навчіть вирішувати проблеми та бачити альтернативні шляхи вирішення

Пропонуйте дитині провести мозковий штурм вирішення конкретної проблеми щонайменше п'ятьма різними способами.

Наприклад, ви можете запропонувати перемістити об'єкт з одного кінця кімнати до іншого, не використовуючи руки. Спочатку дитина може подумати, що це неможливо. Але за вашої підтримки він зможе побачити, що є десятки рішень (наприклад, затиснути предмет між ногами). Допоможіть придумати різні рішення однієї і тієї ж проблеми, а потім виберіть один, щоб побачити, чи працює він. Згодом дитина засвоїть, що кожна проблема має кілька способів вирішення. Заохочуйте вирішення проблеми новими та різними способами, поєднуючи ідеї з інших областей.

6. Вчіть відкритості розуму та неупередженості

При критичному мисленні важливо зберігати неупередженість та гнучкість мислення при підході до нової проблеми.

Ми можемо навчити дітей бути неупередженими, пропонуючи до розгляду різні погляди та альтернативні пояснення. Існують як питання, на які є певні, повторювані відповіді, наприклад, з математичних та природничих наук, так і питання, відповідь на які залежить від погляду.

Важливо пояснювати дітям ці відмінності. Критично мислити означає бути готовим до того, що ваші погляди і думки можуть бути винесені на обговорення та оскаржені з різних точок зору.

7. Приймайте помилки і навіть заохочуйте їх

Щоб навчитися досягати успіху, дитині необхідно переживати невдачі.

Батькам буває важко спостерігати за помилками, але вони є необхідним провісником того, що дитина стане і спробує знову.

Помилки це можливість думати по-іншому і змінюватися. Дозвольте дітям робити по-своєму, навіть якщо це видається неефективним. Різне не означає неправильне, і іноді можливість дитини зробити щось або вирішити проблему по своєму призводить до несподівано позитивних результатів, а також покращення навичок мислення.

  8. Заохочуйте згоду та незгоду

Можливість сказати згоден чи не згоден із чимось і чому — це ознака того, що ваша дитина думає критично.

"Я не згоден" без пояснення мотивів - до критичного мислення не відноситься. Наприклад, ви можете порадити своїй дитині навести причини, що показують, чому він із чимось згоден чи згоден.

Запитайте: «Ти згоден(-на)?», щоб спонукати дитину оцінити й чужі твердження чи ідеї. Запитайте дитину, правильно це чи неправильно, вірно чи ні, добре чи ні: іншими словами, попросіть її зайняти позицію іншої людини та спробувати оцінити її.

Діти можуть обґрунтовувати свої відповіді, але, на жаль, часто цього не роблять, а натомість вони роблять необґрунтовані твердження. Цю проблему легко вирішити, просто запитавши їх: «Чому?».

  9. Забезпечте достатньо часу для вільної гри

Вільний час дозволяє дітям грати та навчатися у середовищі, яке не обмежене будь-яким встановленим результатом.

Вже одне це сприяє розвитку нових нейронних зв'язків у міру того, як діти проводять власні експерименти. Відкрита гра пропонує дітям безліч способів думати про світ і приймати власні рішення.

Також гра - це відмінний спосіб спроб і помилок, а діти постійно дізнаються і пізнають світ виключно цим методом.

10. Будьте прикладом для наслідування

Можливо, найважливіше, що ви можете зробити, щоб допомогти своїй дитині розвинути критичне мислення — це самому критично мислити і демонструвати це.

Важливо вчити дітей словами й діями, показуючи як використовувати цей цінний навик у повсякденні.

До того ж діти схильні копіювати поведінку своїх батьків. Разом з дитиною досліджуйте та аналізуйте предмети чи явища, які видаються неправдою, а також твердження, які викликають сумніви.

Дозвольте дітям слухати як ви обмірковуєте різні, звичайнісінькі для вас речі. Звертайте увагу, відстежуйте та оцінюйте своє власне критичне мислення.

11. Використовуйте вправи для розвитку критичного мислення

Як розвивати критичне мислення, тренуючи його за допомогою вправ.

Вправи — це короткі, прості в освоєнні, дво-триетапні мисленнєві стратегії, які можна використовувати у різних ситуаціях. Вони розроблені на відділенні Project Zero Гарвардського університету. Вправи моделюють процес критичного мислення.

1.Бачу. Думаю. Дивуюсь

Що робимо:

Уважно спостерігаємо, вдумливо інтерпретуємо та готуємо ґрунт для дослідження.

Ця вправа допомагає зрозуміти зв'язок спостереження (збору інформації) та інтерпретації (роздум про самостійно отриману інформацію) і поєднує інтерпретації з подальшим дослідженням у вигляді питань.

Чому вчимося:

• спостерігати детально та описувати побачене;
• використовувати побачене для розвитку своїх власних ідей та інтерпретацій;
• уникати поспішних тлумачень та інтерпретацій;

Інструкція:

• Виберіть предмет/подію для дослідження.
• Дайте відповідь на 3 питання по черзі:
• Що я бачу? (Зафіксуйте свої спостереження)
• Що я думаю? (Зафіксуйте свої думки з приводу побаченого)
• Що мене вражає? (зафіксуйте те, що вам цікаво дізнатися)
• Підсумуйте вправу: що ви дізналися, що збираєтеся робити далі.

Також ця вправа наочно демонструє те, що мета навчання та мислення — не завжди в отриманні однозначних відповідей, а часто у розвитку вміння ставити запитання та йти далі на шляху дослідження.

2.Спостерігаю 10х2

Що робимо:

Уповільнюємося та проводимо уважні, докладні спостереження.

Чому вчимося:

• спостерігати детально та описувати побачене;
• уникати поспішних тлумачень та інтерпретацій;

Інструкція:

• Виберіть будь-який вид зображень, предмет, будівлю — все, що можна розглядати очима.
• Дивіться на обраний предмет не менше 30 секунд. Нехай ваші очі вільно блукають.
• Зробіть нотатки, склавши список із десяти слів або фраз про будь-який аспект того, що ви щойно бачили (Можна робити індивідуально, у парах або малих групах).
• Повторіть кроки 2 і 3: перегляньте ще раз і додайте до свого списку ще 10 слів або фраз.

3.Творчі питання

Що робимо:

Тренуємося у розробці правильно сформованих питань, а потім -  і у дослідженні можливостей відповідей

Чому вчимося:

• формулювати та дослідити цікаве питання;
• розвивати цікавість;
• отримувати нові ідеї за допомогою питань;

Інструкція:

• Виберіть предмет для дослідження
• Придумайте не менше 12 питань про обраний предмет/тему, використовуйте ці фрази:
• Чому…?
• Навіщо? або Які причини…?
• Як було б інакше, якби…? (може інакше сформулювати)
• Що якщо…?
• Припустимо, що…?
• Що зміниться, якщо…?
• Що, якби ми знали…?

3. Перегляньте свій список і позначте питання, які здаються найбільш цікавими. Виберіть одне з питань і обговоріть його протягом кількох хвилин

(Якщо у вас є час, ви можете обговорити і більше одного питання)

4. Перетягування каната

Що робимо:

Розмірковуємо та досліджуємо питання в ігровій формі.

Чому вчимося:

• міркувати та оцінювати всі фактори, які присутні по один і інший бік проблеми;
• дискутувати, використовуючи аргументи;
• оцінювати та розуміти обидві сторони однієї проблеми.

Інструкція:

• Виберіть дилему та поділіться на групи.
• Визначте фактори, які тягнуть кожну сторону дилеми. Це і є ті дві сторони перетягування каната.
• Попросіть учасників подумати про «ривки» або причини, з яких вони підтримують певну сторону дилеми. Попросіть їх подумати про причини  з іншого боку дилеми.
• Згенеруйте творчі питання, наприклад, «А що, коли?» для подальшого дослідження питання.

5.Точки компасу

Що робимо:

Розмірковуємо над ідеєю/темою/подією/предметом з чотирьох точок зору – точок компасу.

• Чому вчимося:
• міркувати над темою різнобічно;
• розпізнавати багатогранність тем;
• досліджувати різні точки зору та варіанти дії.

Інструкція:

Виберіть тему дослідження.

• Намалюйте форму для відповідей:  компас і чотири сторони світу . Запишіть відповіді на питання біля сторін світу:
• Північ – інтерес. Що цікавить у обраній темі? У чому її  переваги?
• Південь - занепокоєння - Що турбує у вибраній темі? У чому її недоліки, загадки, зворотний бік?
• Схід – потреби. Що ще потрібно дізнатися про цю тему?
• Захід – позиція та кроки – Яка ваша позиція та думка про обрану тему? Які кроки щодо просування ви можете запропонувати?
• Підсумуйте вправу: як змінилося ваше ставлення до обраної теми, що найважливіше ви дізналися.

6. Шість капелюхів мислення

Що робимо:

Дивимося на речі з різних точок зору (з-під різних капелюхів).

Техніку «Шість капелюхів мислення» створив Едвард Де Боно – британський психолог і письменник, експерт у галузі творчого мислення. В основу «шість капелюхів» лягло переконання автора, що в процесі життя мислення людини стає досить однобоким, стереотипним. Вправа «6 капелюхів» допомагає впоратися з цією проблемою.

Інструкція:

По черзі приміряйте різні капелюхи і з їх допомогою розкривайте різні точки зору на предмет, що вивчається.

Білий капелюх: інформація та факти.

Надягаючи його, ми зосереджуємо свою увагу на даних, якими оперуємо. Чи достатньо інформації, якої не вистачає? Чи можна її здобути? Якщо так, то де, як, за допомогою яких ресурсів? Надівши білий капелюх, ми замислюємося про те, як максимально ефективно використовувати інформацію, яку ми вже маємо.

Жовтий капелюх: позитив, переваги, плюси.

У ньому куди приємніше, бо він присвячений оптимізму та позитивному погляду на речі. Він допоможе виділити у предметі обговорення сильні сторони, у кожному рішенні переваги. Навіть у похмурих варіантах можна знайти позитивні моменти, якщо ви в жовтому капелюсі.

Чорний капелюх: критика – труднощі, небезпеки, недоліки.

Цей капелюх перетворює вас на песиміста. Вирішуйте питання з допомогою критики. Будь-яке рішення ставте під сумнів, розглядайте ризики та небезпеки, враховуйте кожну можливу важку і тупикову ситуацію на шляху, у кожній ідеї знаходите слабкі місця, у кожному питанні підступ.

Червоний капелюх: емоції та почуття.

Одягнувши червоний капелюх, ми прислухаємося до почуттів та інтуїції. Багато хто називає це «внутрішнім голосом». Слухайте, що він вам підказує? Інтуїтивні міркування важливі для прийняття рішень, як реальні дані. Розглянуте питання чи проблема так, чи інакше викликають емоції та певне ставлення. Питання буде розглянуто неповно, якщо не врахувати його з погляду емоційного тла, яке він викликає.

Зелений капелюх: нові ідеї та креатив.

Зелений капелюх перетворює вас на творчу натуру. Усі варіанти можна розглянути з погляду незвичайного підходу. Розглянути як художник знайти творче застосування. Не треба давати оцінок, лише розглянути під кутом творчості.

Синій капелюх: контроль та управління розумовим процесом. Синій капелюх не потребує рішень. Це капелюх керівника. Він ставить цілі на старті проектів та звіряє реалізацію з початково встановленими цілями. Керівник може тверезо оцінити питання, що розглядається, в розрізі відповідності концепції до цілей. Синій капелюх рекомендується приміряти наприкінці практики і підбити підсумок.

7. Плюс. Мінус. Цікаво

Що робимо:

Досліджуємо різні якості предмета, що вивчається: аналіз всіх позитивних, негативних і цікавих частин.

Чому вчимося:

• зважувати всі «за» та «проти»
• розвивати вміння порівнювати
• оцінювати та на цій основі, приймати осмислені рішення

Інструкція:

Вибираємо тему та фіксуємо інформацію по темі у заданій структурі.

Позитивна або «плюс» сторона предмета, що вивчається, або явища — це інформація, яка:

• відома;
• носить позитивний характер із погляду учасника;
• викликає позитивні емоції;
• відповідає на запитання: "Що в цьому хорошого?"

Негативна або «мінус» сторона предмета, що вивчається, або явища — це інформація, яка:

• залишилася незрозумілою;
• носить негативний характер;
• відповідає на запитання: "Що в цьому поганого?"

«Цікаво» чи «питання» - сторона предмета чи явища, що вивчається, — це інформація, яка:

• є найбільш цікавим і спірним фактом;
• викликає бажання дізнатися про неї докладніше.

8. Головна. Сторони. Приховане

Що робимо:

Розкриваємо головні, другорядні та приховані сторони ідеї, історії чи проблеми.

Інструкція:

• Вибираємо історію, книгу, фільм, картину, подію
• Відповідаємо на такі питання:
• ГОЛОВНЕ: Що головне у цій історії, ідеї, проблемі? Виділіть головних героїв історії, якщо вони є. Що з ними відбувається? Як допомагають зрозуміти основну ідею?
• СТОРОНА: А чи є якась додаткова, другорядна історія чи інформація, що залишається осторонь? Чи є другорядні персонажі в історії? Які події та дії відбуваються з ними?
• Сховане: Що від нас приховано? Чи є щось, що нам незрозуміло? Щось, що ми не одразу бачимо чи розуміємо?
• Спробуйте визначити, що автор дійсно хоче, щоб ми дізналися після читання/перегляду/прослуховування історії. Розуміння прихованого в історії, ідеї чи проблемі допомагає нам краще зрозуміти основну історію.

9. Почисти фрукт

Що робимо:

Розглядаємо складну проблему/ідею з різних точок зору, поступово заглиблюючись у суть — серцевину.

Чому вчимося:

• міркувати над темою різнобічно;
• розпізнавати багатогранність тем;
• досліджувати різні точки зору та варіанти дії.

Інструкція:

Відповідайте на питання, починаючи з «шкірки», яка є поверхневими, зовнішніми ознаками, далі «залазьте під шкіру» проблемі чи ідеї, доходячи до самої суті.

Вправа «Очисти фрукт» допомагає тренувати ключові для критичного мислення навички: спостереження, опис, формулювання питань, визначення суті теми, дослідження точок зору, порівняння та побудова зв'язків. Воно чудово працює з витворами мистецтва, наприклад, з віршами та багатьма іншими складними матеріалами, суть яких складно зрозуміти з першого разу.

10. 3-2-1 Побудуй міст

Що робимо:

"Наводимо мости" між ідеями при отриманні нової інформації, між своїми першими та новими ідеями.

Чому вчимося:

• зосереджуватися на ідеї розуміння теми;
• об'єднувати свої думки та підбивати підсумок;
• розуміти власний процес мислення та навчання, враховуючи уявлення про тему до і після вивчення.

Інструкція:

• До вивчення: запишіть початкові думки з обраної теми: 3 слова (або думки), 2 питання та 1 метафору (або порівняння).
• Після вивчення: після вивчення, обговорення, дослідження запишіть знову 3 слова (або думки), 2 питання та 1 метафору (або порівняння).
• Міст: поясніть, як нові відповіді ми отримали,  пов'язані з початковими відповідями, чи змінилися порівняно з ними?

Висновки

Успішність і ефективність формування компетентностей молодших школярів залежать від форм і методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетними в цьому сенсі стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації. Форми та методи критичного мислення забезпечують саме таку діяльність учнів та формують ключові компетентності, що сприяє розвитку творчої особистості.

Технологія критичного мислення дозволяє кожному учневі самостійно мислити і висловлювати переконливі думки. Учень вчиться приймати рішення, яке надасть йому змогу розв’язати поставлену вчителем на уроці проблему. Для цього дитина аргументує свою відповідь – рішення, доводить що саме це рішення є найкращим, оптимальним. Захищаючи свою позицію в спілкуванні учень набуває досвіду жити в соціумі, таким чином набувається досвід та формується соціальна компетентність учня.                 

Результатом системного застосування методики критичного мислення стає формування життєвих компетентностей.

Вважаю, що методика розвитку критичного мислення формує творчу особистість, а саме учні перетворюються на особистостей здатних використовувати набуті знання у нестандартних життєвих ситуаціях, генерувати нові ідеї.

Учні, які навчаються за даною методикою мають наступні ознаки:

• Сприймають думки інших критично, мають здатність прислухатися до думок інших, оцінювати й аналізувати їх.

• Аргументовано повідомляють про прийняте рішення на основі свого життєвого досвіду, набувають життєвої компетентності.

• Небайдужі у сприйнятті подій.

• Дитина виявляє вміння проникати у суть проблеми, виявляє допитливість.

А також учень вміє вести дискусію, здатен до діалогу, тобто вислухати думку інших та переконливо доводити свою позицію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій ланці освіти: теоретичний аспект / Т. М. Байбара // Початкова школа. – К, 2010. – № 8. – С. 46–50.

2.Галатюк М.Ю. Проблема формування навчально-пізнавальної компетентності школярів у контексті реформування та вдосконалення природничої освіти / Михайло Галатюк, Юрій Галатюк // Наукові записки.

Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. – Вип.90. – с. 56 – 59.

Інтернет – ресурси:

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової середньої освіти (проєкт) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:   https://mon.gov.ua/ua/news/ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

2.Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»[Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19

3.Національна рамка кваліфікацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:   https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF/paran12#n12

4.PISA: читацька грамотність [Електронний ресурс] / уклад. Т. С. Вакуленко, С. В. Ломакович, В. М. Терещенко. – К.: УЦОЯО, 2017. – 123 с. – Режим доступу до ресурсу:   http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2018/01/PISA_Reading.pdf

1. https://vseosvita.ua/site/out?url=https%3A%2F%2Fnaurok.com.ua%2Fopis-dosvidu-roboti-za-problemnoyu-temoyu-rozvitok-piznavalno-aktivnosti-molodshih-shkolyariv-34851.html

2.https://vseosvita.ua/site/out?url=https%3A%2F%2Fwww.google.com.ua%2Furl%3Fsa%3Dt%26amp%3Brct%3Dj%26amp%3Bq%3D%26amp%3Besrc%3Ds%26amp%3Bsource%3Dweb%26amp%3Bcd%3D1%26amp%3Bved%3D2ahUKEwigyMDOmOjeAhXE3SwKHf7UBcMQFjAAegQICRAB%26amp%3Burl%3Dhttps%253A%252F%252Fru.osvita.ua%252Fschool%252Flessons_summary%252Fedu_technology%252F31971%252F%26amp%3Busg%3DAOvVaw2Z9fTeqCC93LyVt_A-ofc9