Методичний посібник "Інноваційні освітні практики в сучасній початковій школі"

 

 

Методичний посібник

«Інноваційні освітні практики в сучасній початковій школі»

 

           У посібнику представлено інноваційні технології, впроваджені у навчально-виховний процес з метою формування компетентної особистості в початковій школі. Розкрито сучасні методи та форми організації навчальної діяльності учнів, які зроблять кожний урок цікавим та ефективним. Виявлено актуальність використання інноваційних технологій на уроках, що сприяють розвитку дітей молодшого шкільного віку. Також в роботі представлені розробки фрагментів уроків на основі особистісно-орієнтованих, інтерактивних, ігрових, інформаційно-комунікативних та здоров’язбережувальних технологій.

         Методичний посібник розрахований на вчителів початкових класів, студентів вищих і середніх педагогічних навчальних закладів.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ………………………………………………………………4

           1.1. Інноваційна діяльність педагога, інноваційна технологія……..………………………………………………………………..4

           1.2. Сучасні методи навчання як суттєва складова педагогічних технологій…………………………………………………………..…………..5

РОЗДІЛ 2. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ: УМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ, РІЗНОВИДИ, ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ ……………..7

             2.1.  Навчально-ігрова діяльність учнів початкової школи. Сучасний формат..……………………………………………………………………...….7

             2.2. Гра - унікальний вид дитячої діяльності………………………..14

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЧЕРЕЗ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ФОРМ І МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ…………………………..….16

3.1. Інтерактивні методи навчання на уроках у початковій школі ………..16

3.2. Storytelling – ефективний метод навчання та розвитку пізнавальної активності молодших школярів……………………………………………...17  

3.3. Стратегія інтерактивного навчання «Шість капелюхів мислення»...…20

3.4. До навчання через гру з кубиками Lego або «шістьма цеглинками»…21

3.5. Таксономія Блума………………………………………………………...27

3.6. Візуалізація інформації як ефективна техніка навчання……………….32

3.7. Дослідно-експериментальна робота як засіб розвитку пізнавального інтересу молодших школярів……………………………………………..….40

РОЗДІЛ 4. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК СУЧАСНА ПОТРЕБА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА………………………………..…….42

4.1. Мультимедіа як інструмент пізнання та розвитку комунікативної компетентності……………………………………………………………..…42

4.2. Робота вчителя з мультимедійними продуктами під час навчальної діяльності молодших школярів……………………………………………....43

4.3. Технологія розвитку критичного мислення «Входження в картину»…………………………………………………………………….…53

ВИСНОВКИ……………………………………...………………………...…58

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….…...59

ДОДАТКИ………………………………………………………………….…61

Вступ

 

         Першочерговим завданням будь-якої школи є створення умов для розвитку та вдосконалення дитини, виходячи з її нахилів, інтересів, потреб і власних життєвих цілей. Початкова школа — перша і найважливіша сходинка в загальноосвітньому процесі, адже саме в молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток таких якостей особистості, як мислення, увага, пам'ять та уява.

         Освіта не стоїть на місці, а модернізує свої досягнення, орієнтуючись на особистісний підхід у процесі навчальної діяльності. Інноваційні технології в освіті стають цілком буденною частиною навчального процесу. На сучасному етапі також відбувається модернізація освітньої системи й освітня практика починає вимагати від педагогів оновлення всього навчально-виховного процесу, його стилю, змін у роботі вчителів та діяльності учнів. Зараз важливо давати учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті, виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримуватися прав людини.

        У центрі уваги – інтегроване тематично-проєктне навчання, яке вимагає оснащених сучасним обладнанням приміщень, а від вчителів НУШ — ретельнішої підготовки до уроків. Це сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ, адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться розв'язувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

          Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами й слухати вчителя.

 

 

РОЗДІЛ 1. ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

1.1. Інноваційна діяльність педагога, інноваційна технологія

 

       Багаторічна практика переконала мене в тому, що вчитель на початковому етапі навчання повинен дати хороші знання, які стануть фундаментом для подальшого навчання, розвинути здатність до самопізнання, розуміння своєї індивідуальності, сформувати потребу навчатися і саморозвиватися.

       Розвиток школи здійснюється за допомогою інновацій. Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність із розробки, пошуку, освоєння та використання нововведень. Освітні інновації - це результат творчого пошуку вчителів і вчених: нові ідеї, технології, підходи, методики навчання, а також окремі елементи навчально - виховного процесу,  які повинні нести, насамперед, процес вироблення впевненості маленької людини в собі, своїх силах.      

        Для процесу навчання завжди існує своя технологія, характерна для тих методів і засобів, які викладач використовує при організації і проведенні занять. Технологія навчання - це спосіб реалізації змісту навчання, передбаченого навчальними програмами, що представляє систему форм, методів і засобів навчання, які забезпечують найбільш ефективне досягнення поставлених цілей. Це те, що характеризує навчальний процес і є засобом для досягнення поставлених цілей навчання.

          У сучасній початковій школі на перше місце виходить особистість дитини, її діяльність. Тому серед пріоритетних технологій можна виділити:

• особистісно-орієнтований підхід;
• діяльнісний підхід;
• здоров'язберігаючі технології;
• інтерактивні та ігрові технології тощо.

 

1.2. Сучасні методи навчання як суттєва складова педагогічних технологій

            Суттєвою складовою педагогічних технологій є методи навчання. Методи навчання — це способи взаємопов'язаної діяльності педагогів та учнів по здійсненню завдань освіти, виховання і розвитку.

 

Вибір методів навчання залежить:

• від загальних та конкретних цілей навчання; змісту матеріалу конкретного уроку;
• від часу, відведеного на вивчення того чи іншого матеріалу;
• від вікових особливостей учнів, рівня їх пізнавальних можливостей;
• від рівня підготовленості учнів;
• матеріальної оснащеності навчального закладу, наявності обладнання, наочних посібників, технічних засобів.
• можливостей і особливостей вчителя, рівня теоретичної та практичної підготовленості, методичної майстерності, його особистих якостей.

          Сучасний урок – вільний, звільнений від страху: ніхто нікого не лякає і ніхто нікого не боїться. Створюється доброзичлива атмосфера й формується високий рівень мотивації. Надається велике значення способам організації навчальної роботи. Приділяється особлива увага розвитку в учнів умінь самостійної пізнавальної діяльності, творчого ставлення до навчального процесу. На таких уроках працюють всі й працює кожен. Учень – активний суб'єкт освітнього процесу, який виявляє самостійність у виробленні та прийнятті рішень, готовий нести відповідальність за свої дії, впевнений у собі, цілеспрямований. Вчитель – консультант, наставник, партнер. Завдання вчителя – визначити напрям роботи, створити умови для ініціативи учнів; грамотно організувати діяльність учнів.

         Щоб забезпечити пізнавальну активність та пізнавальний інтерес учнів на різних етапах уроку, я використовую активні форми і методи роботи. Найбільш продуктивними, на мою думку, є:

• ігрові форми;
• організація групової, парної та індивідуальної роботи;
• організація самостійної діяльності учнів;
• створення конкретних ситуацій, їх аналіз;
• постановка запитань, які активізують діалог.
• проблемне та розвивальне навчання

      Вважаю, що у своїй роботі треба застосовувати різноманітні методи й знаходити нові. Школа повинна бути педагогічною лабораторією, вчитель у своїй навчально-виховної роботи повинен проявляти самостійну творчість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ: УМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ, РІЗНОВИДИ, ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ

 

2.1.  Навчально-ігрова діяльність учнів початкової школи. Сучасний формат 

 

       Формування творчої особистості молодшого школяра є однією з важливих проблем сучасної української початкової школи, що вимагає впровадження в навчально-виховний процес активних форм і методів навчання, що значною мірою могли б забезпечити формування критичного мислення дитини, проблемного бачення, фантазії та уяви. Серед них: Щоденні 5 та Щоденні 3, робота з Інтелект картами, конструктором Lego, медіапродуктами; створення Лепбуків, застосування стратегій «Шість капелюхів мислення», «Сітка Елвермана», «Фішбоун», «Сенкан», «Кубування», «Ромашка Блума» тощо. 

        Коротко про деякі з них.

 

Ранкові зустрічі

          Ранкова зустріч — це запланований, структурований збір учнів, якому вчителі присвячують 20—25 хвилин кожного дня вранці для того, щоб створити позитивну атмосферу на весь період перебування дітей у школі.

       Планування тематичних ранкових зустрічей повинно базуватися на темі дня або тижня. Окрім цього, така форма роботи може ґрунтуватися на будь – якій інформації. В такому випадку, ранкові зустрічі будуть інформаційними, тобто містити якусь інформацію.

Завдання ранкової зустрічі:

- налаштувати дітей на конкретну тему;

- актуалізувати або частково перевірити рівень знань з даної теми;

- створити позитивну емоційну атмосферу для навчання.

          Ранкова зустріч повинна містити 4 основних компоненти

1) Вітання. Кожна зустріч розпочинається з привітання, яке  налаштовує дитину на позитивну роботу протягом цілого дня.  Вітання, дивлячись як його організувати , може бути як окремою активністю, так і частиною зустрічі.

        Цей компонент ранкової зустрічі допомагає створити атмосферу дружби та приналежності до групи, створює спокійний, гарний настрій для наступного елементу зустрічі.

2) Групове заняття.  У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, виконання цікавих завдань. Ігри та заняття, позбавлені елементів суперництва, кооперативні по суті, враховують індивідуальний рівень розвитку певних навичок дітей. Такі групові заняття, здебільшого, пов’язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається в класі.

3) Обмін інформацією. Учні висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Цей компонент  допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити й слухати. Тут діти діляться своєю радістю чи сумом, вчаться співпереживати, радіти і сумувати разом зі своїми однокласниками.  Учням дуже важливо відчувати, що їх люблять, що вони потрібні в класі.  І коли всі сідають в коло на килимі, чи просто тримаються за руки,  вони бачать очі один одного, відчувають захищеність, що сприяє формуванню міцного і дружного колективу.

4) Щоденні новини. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (повідомлення теми уроку(тижня), заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди) або ж коментування письмового оголошення, яке щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. (Додаток 1)

 «Daily 5», або «Щоденні 5»

        Це систематична щоденна робота до якої  входять 5 видів діяльності:читання для себе – 6-10 хвилин, письмо для себе – 7-10 хвилин, читання з другом, слухання, робота зі словами – в залежності від ситуації.

       Першим етапом впровадження Daily 5 – це «Читання для себе». Його вчитель може застосовувати як під час уроку, так і впродовж дня

      Другий етап Daily 5 – це «Читання для когось». Під час виконання цього виду роботи учитель може запропонувати учням текст для читання. А також учні за інтересами можуть самостійно обрати книгу для роботи.

       Третій етап Daily 5 – це «Слухання». Під час виконання цього виду роботи вчитель готує для учнів аудіозаписи, які вони обирають і слухають. А також учень може самостійно обрати аудіозапис для слухання.

       Четвертий етап Daily 5 – це «Робота зі словами». Його можна використовувати на уроках мови та читання. Під час цього виду діяльності вчитель добирає слова, які б він хотів опрацювати з учнями. Також використовує і ті слова, які передбачені навчальною програмою. Своєю чергою учні можуть запропонувати опрацювати незнайомі слова, які вони зустріли під час читання художніх творів, розв’язуванні математичних задач, під час роботи з текстами на уроці природознавства.

      П’ятий етап Daily 5 – це «Письмо для себе», яке допомагає школярам вчитися висловлювати думки і записувати їх на папері, розвивати зв’язне мовлення.

      Кінцевий результат – вільна діяльність розвиває творчість, спонукає до нових ідей, до самовираження дітей.

 

 «Daily 3», або «Щоденні 3»

         Педагогічна технологія, яка передбачає виконання учнями трьох щоденних видів роботи у навчальному процесі з математики: математика для себе(самостійно), математика письмово та математика разом. Кожен вид діяльності виконується упродовж 10-20 хвилин.

         Математика для себе

Цей вид активності можна застосовувати як упродовж уроку, так і протягом дня. Вчитель визначає діяльність, а активність учень вибирає сам. Це логічні завдання, математичні ігри, робота з геометричним матеріалом.

         Математика письмово

         Школярі відпрацьовують вміння самостійно та зосереджено працювати упродовж відведеного часу, обчислювати приклади, розв’язувати задачі, нерівності, виконувати перетворення, що передбачені навчальною програмою.Записувати відповіді до завдань діти можуть прямо на картках, якщо вони ламіновані, або на звичайних чистих аркушах.

 

Математика разом

          Учні в парі з другом, якого обирають самостійно, закріплюють отримані знання за допомогою дій з різними предметами, у формі гри чи іншої діяльності з картками чи предметами.

Переваги педагогічної технології «Щоденні 3» :

- розвиток самостійності, витримки, відповідальності та наполегливості;

- завдання легко адаптувати до навчальної програми та потреб учнів;

- вчитель може працювати з окремими учнями;

- побудова відносин: довіра та повага;

- підтримка самостійності, повага до вибору учня;

- розвиток математичної грамотності та любові до математики;

- легко помітити дітей, які потребують допомоги.

 

Технологія  створення лепбуків

           У сучасній українській школі технологія «лепбук» тільки-но набуває поширення. І не дарма! Адже у такий спосіб творчо та цікаво можна опановувати нові знання, структуруючи різноманітну інформацію.

        Це чудовий спосіб закріплення та повторення матеріалу з певної теми, тематичного тижня чи навчального проєкту.

Навіщо потрібен лепбук?

1. Сприяє упорядкуванню інформації з теми, що вивчається, дозволяє краще зрозуміти й запам'ятати  матеріал.

2. Це відмінний засіб для повторення раніше вивченого.

3. Лепбук добре підійде для занять у групах, де одночасно навчаються діти різних вікових груп (різновікова група).  Можливо підібрати завдання під силу кожному.

4. Також розвиваються універсальні культурні вміння, такі як: планування майбутньої діяльності, співпраця з однолітками, розподіл обов'язків, уміння шукати, узагальнювати та систематизовувати потрібну інформацію.

Методика складання інтелект-карт

       З приходом НУШ набрала популярності методика складання Інтелект- карт, яку розробив американський вчений Тоні Бьюзен.  Це технологія зображення інформації в графічному вигляді, унікальний та простий метод запам'ятовування інформації, за допомогою якого розвиваються як творчі, так і мовні здібності дітей, активізується мислення.

       Такі карти можна складати та використовувати на уроках математики, навчання грамоти, Я досліджую світ чи просто для розвитку зв’язного мовлення учнів.

Наприклад: Я досліджую світ. Тема «Вода»

      Діти розповідають, для чого потрібна вода кожному з цих предметів чи персонажів).

            Така робота сприяє розвитку зв’язного мовлення.  Діти самостійно та послідовно викладають свої думки, стають більш активними при розмові, формуються вміння відповідати на питання, збагачується словниковий запас учнів.

Математика

            За допомогою цієї карти можна пригадати вивчене, загальні відомості про математику, як науку, налаштуватися на вивчення нової теми.

- Який предмет вивчаємо?

- Чого навчає ця наука?

- Які компоненти дій знаєте?

- Складіть приклад на додавання(віднімання).

- Порахуйте від 1 до 10 (від 10 до 1)

- Чим відрізняється цифра від числа?

- Що означає формула a+b?

 

2.2. Гра - унікальний вид дитячої діяльності

          Гра - це ефективний засіб формування особистості, виховання моральних якостей, розвитку творчих задатків. Сучасні ігрові технології спрямовані на поглиблення та удосконалення знань, умінь і навичок учнів і є одним з найефективніших шляхів удосконалення уроку. Це дає можливість використовувати їх під час пояснення нового матеріалу, для його закріплення й повторення, перевірки засвоєного.

          Сучасне життя висуває високі вимоги до інтелектуального і соціального розвитку особистості. У кожної дитини має сформуватися позитивне ставлення до навчання.  Однак існує небезпека психологічного перевантаження дітей, які повинні засвоїти великий обсяг інформації.  І тільки через гру вони здатні до активного засвоєння знань без шкоди своєму здоров'ю.  Тому актуальність теми не викликає сумнівів.  Ця суспільна проблема є однією з найважливіших в педагогіці.

        Рухливо-дидактична гра – дієвий засіб підвищення ефективності реалізації освітньо-виховних завдань: активізує рухову та розумову діяльність; сприяє підвищенню емоційного настрою дітей; виконує діагностичну функцію; сприяє формуванню соціальної компетенції.

       Навіщо потрібні рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням? По-перше, для того, щоб не залишати дитину досить довго у статичному положенні під час навчання. По-друге, щоб замість звичайної короткотривалої фізкультхвилинки впроваджувати триваліший рух та урізноманітнювати його, не виходячи за межі тематики заняття й водночас не зменшуючи розумового напруження. По-третє, щоб підтримувати у дітей інтерес до інтелектуальної роботи, коли їм доводиться виконувати завдання на повторення та закріплення навчального матеріалу.

      Використовуючи ігровий метод навчання, необхідно дотримуватись таких основних вимог:

- ігрове завдання має збігатися з навчальним;

- зміст має бути посильним для кожної дитини;

- підсумок має бути чітким і справедливим;

-         гра повинна сприяти досягненню виховних цілей.

       Гра повинна бути  не просто цікавою, а органічно поєднуватися з серйозною, напруженою працею, не відволікати від навчання, а сприяти інтенсифікації розумової діяльності.

       Не можна починати гру, не переконавшись, що учні зрозуміли її правила.  В процесі гри вчитель допомагає при ускладненнях, іноді підказує, направляє дії гравців. (Додаток 2)

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЧЕРЕЗ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ФОРМ І МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

 3.1. Інтерактивні методи навчання на уроках у початковій школі

        Стан сучасної освіти та тенденції розвитку суспільства вимагають нових підходів до розвитку освітнього процесу. Інтерактивні методи навчання – система правил організації продуктивної взаємодії учнів між собою та з учителем у формі навчальних, ділових, рольових ігор, дискусій, при якій відбувається отримання нового досвіду та засвоєння нових знань.  

        Інтерактивні методи дозволяють вирішити наступні завдання:               

• активне включення кожного учня в процес засвоєння навчального матеріалу;
• підвищення пізнавальної мотивації;
• навчання навичкам успішного спілкування (уміння слухати й чути один одного, вибудовувати діалог, ставити питання на розуміння);
• розвиток навичок самостійної навчальної діяльності: визначення провідних і допоміжних завдань, уміння передбачати наслідки свого вибору, його об'єктивна оцінка;
• виховання лідерських якостей;
• вміння працювати з командою і в команді;
• брати на себе відповідальність за спільну та власну діяльність по досягненню результату.

         Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організовується таким чином, щоб практично всі учні були залучені в процес пізнання та мали можливість висловлюватись з приводу того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учнів у процесі навчання означає, що кожний робить свій особливий індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями.

    3.2. Storytelling – ефективний метод навчання та розвитку пізнавальної активності молодших школярів

       Серед сучасних педагогічних технологій, спрямованих на реалізацію державних стандартів шкільної освіти важливе місце займає метод Storytelling— педагогічна техніка, вибудувана на застосуванні історій з конкретною структурою та цікавим сюжетом і спрямована на розв'язання педагогічних завдань виховання, розвитку та навчання.

        У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.

        Багато чого в нашому житті залежить від розказаних і почутих історій. Ми вислуховуємо і розповідаємо їх кожен день. Ми читаємо історії в газетах і журналах, чуємо, коли вмикаємо телевізор, щоб дізнатися новини. Ці історії допомагають нам скласти уявлення про світ, в якому ми живемо.

        Якщо "розповідання та слухання історій" настільки природні для людини будь-якого віку, то обов'язково потрібно використовувати ці прийоми в навчанні дітей.

        Для чого дітям казки, історії, фільми та мультики? Насамперед для того, щоб передавати досвід, розповідати про якісь вчинки та їх наслідки, розвивати фантазію і пробуджувати емоції. Це необхідно для розвитку людини. По суті, будь-яка з цих форм передачі інформації є напрямком даного методу.

        Існує декілька важливих моментів, які необхідно враховувати при створенні історії для дітей:

• готуючись розповідати історії дітям, насамперед, врахуйте їх вікові особливості, тобто інтелектуальний, емоційний, фізичний рівень розвитку;
• в історії повинен бути персонаж — герой або герої історії;
• у всіх персонажів повинні бути свої особливості характеру, які будуть зображатися в розказаних подіях.

         Історія цікава лише тоді, коли слухач може їй співпереживати, підсвідомо уявляючи себе на місці персонажа. Тобто виклад фактів це ще не історія.

 

Математичний Storytelling

         Дітям буває складно зрозуміти абстрактні математичні поняття. Методика рекомендує використовувати конкретні моделі, природні матеріали та фізичні предмети. Та якщо таких під рукою нема – підійде цей метод.
          Коли діти слухають чи складають історії, то «малюють» у своїй уяві картинки, які сприяють засвоєнню інформації.

 

Тема «Пряма та крива лінії»

      - Послухайте історію.

        Сталося це ввечері. Одного разу бігла маленька Точка додому. Бігла і побачила довгенький пряменький дротик. Взяла вона його і почала розглядати. Та поки крутила його він став кривою лінією. Сподобалася крива лінія Точці й вирішила вона її показати мамі. Мама похвалила Точку і поклала спати. А криву лінію відправила погуляти. Так вона до сих пір і гуляє із зошита в зошит. Намалюйте олівчиком криву лінію, хай живе й у ваших зошитах.

       Розповідь бажано супроводжувати наочністю.

 

Тема «Число та цифра 0»

       В одні математичній країні жив — був Нуль. Він дуже сумував, тому що нічого не значив. Його ніколи не брали в натуральний ряд. І Нуль пішов шукати того, хто допоміг би йому. Погодилася йому допомогти Одиниця. Нуль дуже зрадів, бо коли вона стала поруч з ним зліва, то він, колись нічого не вартий Нуль, перетворився на поважне двоцифрове число десять і його з радістю взяв до себе Натуральний ряд. Інші числа теж прийняли його і вони стали хорошими друзями.

 

Тема «Знаки + та -»

       Гуляла якось П'ятірка по підручнику. І раптом: - Стій! Віддай частину!

- Чому ви так зі мною розмовляєте?, - запитала П'ятірка.

- А як з тобою розмовляти? Сказано, давай сюди трояк, і баста! Чи не впізнала мене? Я — Мінус!

       П'ятірка багато чула про відчайдушного та жорстокого Мінуса, головного серед розбійників, які тримали в страху весь підручник математики.

- Ну давай, а то заберу! - сказав Мінус, люто ворушачи вусами. Але П'ятірка від переляку не могла рушити. Тоді Мінус силою відняв у неї три одиниці та пішов собі як ні в чому не бувало.

- Діти, на яку цифру перетворилася 5? (На 2) Вона стала більшою чи меншою? На скільки одиниць вона зменшилась? Запишіть приклад у зошити.

- Який знак їй потрібно зустріти, щоб підрости?..

Або такий варіант:

       Зустрілися якось 6 і 9. На перший погляд вони були чимось схожі. 6 і 9 вирішили помірятися силою, але 9 виявилася сильнішою, а 6 - слабшою. Так з'явилися знаки «більше» і «менше». 4 і 7 теж вирішили пограти. Але вони хотіли дізнатися не тільки хто більший, а й на скільки. Таким чином, з'явився «мінус». Числа 2 і 8 хотіли жити разом, так з'явився «плюс», а їхня маленька сім'я отримала назву «Десять».

 

3.3. Стратегія інтерактивного навчання «Шість капелюхів мислення»

 

           Що, зазвичай, відбувається в голові людини, коли вона думає? Думки рояться, збиваються в купу, одна ідея суперечить іншій … автор стратегії Де Боно вирішив розділити всі ці процеси на шість типів. На його думку, будь-яка проблема обов'язково викликає у людини сплеск емоцій, змушує її збирати факти, шукати варіанти рішень, а також аналізувати позитивні та негативні наслідки кожного з цих рішень. Якщо хаос, що панує в голові, упорядковувати, розкласти думки по поличках і змусити їх «рухатися» в суворій послідовності, то пошук розв’язання проблеми стане швидшим і продуктивним.

         Метод шести капелюхів — це простий і практичний спосіб подолати подібні труднощі за допомогою поділу процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений капелюхом свого кольору.

         Білий капелюх. Відповідає за збір і озвучування перевіреної інформації по заданій проблемі.

        Жовтий капелюх — це позитивні сторони розглянутого питання, дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.

       Чорний капелюх — символ критики. Учасники висловлюють критичні зауваження на висунуті гіпотези, оцінюють ситуацію з точки зору наявності недоліків.

        Червоний капелюх — учасники висловлюють емоції та почуття з приводу озвученої інформації або проблеми в цілому.

        Зелений капелюх – символ творчості. Діти пропонують різні ідеї з приводу того, як вийти з певної ситуації, змінити хід подій, виконують творчі завдання з даної теми тощо.

        Синій капелюх – організаторський (спостереження за процесом дискусії або диспуту). (Додаток 3)

3.4. До навчання через гру з кубиками Lego або «шістьма цеглинками»

         Цінність і ефективність використання дидактичних ігор у початковій школі є беззаперечною. Це не розваги, а звичайні вправи, замасковані в цікавій формі. Яскравим прикладом навчання через гру є використання Lego-технології.

        Через гру з кубиками Lego або «шістьма цеглинками» діти практично втілюють свої найрізноманітніші проєкти, навчаються шукати й пояснювати власні рішення, обчислюють, порівнюють, вивчають кольори, складають задачі, вчать літери, знайомляться з основами геометрії, складають розповіді.

        Конструктор Lego є зручним інструментом, що дозволяє легко долати ряд типових труднощів при вивченні навчального матеріалу учнями початкової школи.

        Частіше конструктор я використовую на уроках математики, але він мені допомагає і при роботі на інших уроках.

        Використання Lego -підтримки дозволяє вчителю:

- показати як утворюються числа, порівнювати їх;

- знайомити учнів з арифметичними діями і сприяє формуванню обчислювальних навичок;

- ознайомити зі складом числа та закріплювати його;

- формувати і розвивати вміння складати й розв'язувати задачі вивчених видів;

- показати як утворюються числа другого десятка, розкрити особливості їх назв і порядок при лічбі;

- знайомити з геометричним матеріалом ( фігури, периметр, площа);

- розвивати логіку та мислення, пізнавальні процеси та комунікативні навички, дрібну моторику рук;

- вчить орієнтуватися у просторі та на площині,

-  виховує акуратність, колективізм,  вчить працювати в колективі та спільно знаходити розв'язання завдань)

- розвиває творчі здібності учнів.

         Наведу деякі прикладів використання Lego - підтримки на уроках.

1. Для розвитку просторового орієнтування, пам'яті, уваги можна використовувати таке завдання:

- Діти, слухайте уважно мої команди й чітко їх виконуйте. Покладіть перед собою плату вертикально. Слухайте мої команди.

-З верхнього правого кута по горизонталі вліво покладіть 2 цеглинки.

- Від останньої цеглинки -2 цеглинки вниз по вертикалі.

- 1 цеглинка вправо по горизонталі від останньої.

- 2 цеглинки вниз по вертикалі.

- Покладіть 1 цеглинку вліво по горизонталі.

- Яку фігуру ви отримали? (5)

2. При проведенні усного рахунку зручно використовувати кольорову гаму Lego - цеглинок. На дошці записаний ряд чисел, які є відповідями математичних виразів. Над кожним з чисел прикріплена картка з певним кольором. Учні виконують усні обчислення і викладають на платі відповідь цеглинками Lego заданого кольору.

4                 5              6              7               8                9               10

черв.        син.        зел.        коричн.      жовтий      біл.        чорн.

      Вирази для вправи можна запропонувати у 2 варіантах, причому підібрати їх так, щоб кольори шикувалися у зворотному порядку. Це зручно при перевірці.

1 варіант         2 варіант

3 + 2                 7 – 2

6 + 1                 3 + 3

7 + 2                 6 – 2

5 – 1                 5 + 4

2 + 4                 8 – 1

7 – 2                 1 + 4

3. На різних уроках можна використовувати гру «Вірю – не вірю», «Так - ні».

3 +5 = 8 ?       7 – 2 = 6?         9 – 4 = 5 ?           3 + 6 = 10 ?

Якщо учні вважають висловлювання істинним, то на платі в ряд викладають цеглинку. А якщо вислів вони вважають помилковим, то у рядку з'являється «дірка» або «віконце».

4. Багато варіантів роботи можна використовувати при вивченні складу чисел до 10.

- Проілюструйте, як ми можемо отримати число 5?

Учні викладають 2 стовпчики цеглинок, а потім ми розбираємо кожен варіант.

- Я задумала числа, якщо їх скласти, то вийде число 8. Проілюструйте ці 2 доданки.

5. Цеглинки Lego допомагають на уроках при вивченні взаємозв'язку між компонентами дій, при вивченні таблиць арифметичних дій.

6. За допомогою конструктора діти з легкістю знайомляться з геометричним матеріалом.

Промінь

       

Відрізок. Початок та кінець відрізка

       

Пряма

      На практиці діти дізнаються, що через одну точку множна провести безліч прямих, а через 2 – лише одну.

Знайомляться з ламаними лініями та їх особливостями:

Lego допоможе у побудові різних «многокутників» (трикутник, квадрат, прямокутник). Знадобиться для закріплення понять: «вершини та сторони многокутника, кути».

     

7. Чим периметр відрізняється від площі? Виконуючи цю вправу, дітям легко зрозуміти, що периметр – це довжина замкненої ламаної лінії, а площа – внутрішня поверхня фігури.

 

8. Знаходження периметра.

     Пояснити цю тему за допомогою конструктора можна так:

1. Визначити довжину сторін, порахувавши кількість «ґудзиків» (штирів) на фігурі, при умові, що 1 ґудзик – 1 см. Довжину усіх сторін додати.

2. Розкласти фігуру та виміряти довжину за допомогою лінійки.

    

 

Розв’язування задач за допомогою LEGO.

Наприклад:

      В саду було 3 шпаківні.  Прилетіли пташки і заселилися в шпаківні по одній. Двом пташкам не вистачило будиночків.  Скільки було пташок?  Чого більше шпаківень або пташок?  На скільки?

- Про що йдеться в задачі?  (Про шпаківні та пташок)

-Скільки шпаківень?  3. Викладаємо ці будиночки, використовуючи LEGO одного кольору.

- Що відомо про пташок?  Заселилися по 1 в кожен будиночок.

 - «Саджаємо» на кожен викладений будиночок пташку (LEGO іншого кольору).

 

 -Що ще сказано про пташок?  Двом не вистачило будиночків.

 -Викладаємо ще двох пташок, але вже без будиночків.

Про що питається в задачі?

    При такому «короткому записі» відразу видно, скільки будиночків, пташок і чого більше(менше).

Варіант 2

На першій полиці стояло 6 книг, а на другій полиці на 3 книги менше.  Скільки книг стояло на другій полиці?  Скільки книг було всього в книжковій шафі?

       Добре організована робота з конструктором Lego має великий виховний потенціал: допомагає розвитку посидючості, терпіння, взаємоповаги, акуратності, а в  результаті аналізу своїх робіт у дітей формується самооцінка.

        Працюючи з Lego, діти розвивають просторову уяву, готуються до сприйняття геометрії в старших класах.     При цьому у дитини не пропадає бажання вчитися, краще засвоюється матеріал.  А це найголовніше в нашій роботі.

     Цеглинки конструктора характеризуються яскраво вираженою формою, розміром і кольором, їх зручно класифікувати і порівнювати.  Конструкції легко розділяються на фрагменти, що особливо важливо в освоєнні десяткової системи числення.

     Отже, можна зробити висновок, що Lego - це дійсно інноваційний метод навчання школярів, спрямований на активізацію розумової та творчої діяльності учнів, а його використання на уроках у початковій школі - це важливий і корисний елемент навчального процесу.

 

3.5. Таксономія Блума

          Сьогодні серед вчителів набуває поширення такий інструмент визначення й оцінювання результатів навчання як таксономія (ієрархія, порядок) Бенджаміна Блума. Вчений вважав, що одним з основних завдань школи є навчання учнів на практиці розв’язанню широкого кола проблем, з якими їм доведеться зіткнутися в житті, і пропонував саме цьому побудувати підходи до оцінки результатів навчання.

         Таксономія Блума пропонує класифікацію завдань, які встановлюють педагоги учням, і, відповідно, цілей навчання. Вона ділить освітні цілі на три сфери: когнітивну, афективну і психомоторну. Ці сфери можна приблизно описати словами «знаю», «відчуваю» і «творю» відповідно. Усередині кожної окремої сфери для переходу на вищий рівень необхідний досвід попередніх рівнів, що розрізняються в даній сфері. Мета таксономії Блума - мотивувати педагогів фокусуватися на всіх трьох сферах, пропонуючи, таким чином, повну форму навчання.

 

Кубик Блума

        Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким:
● Що таке..?
● Що означає..?
● Для чого потрібно..?
● З чого складається..?
● Чому? Що якщо..?
● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?

          Неважко помітити, що запитання відтворюють таксономію Б. Блума і забезпечують перехід учнів від рівня до рівня у дослідженні теми (її аспекта).

В основній частині уроку кубик використовується після першого знайомства з темою за підручником.

       Можливі два варіанти використання «Кубика»:

1. Питання формулює сам учитель. Це легший спосіб, який використовується на початковій стадії – коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. Очевидно, що вчитель має вислухати як мінімум 5-6 варіантів запитання одного рівня.

2. Питання формулюють самі учні. Цей варіант вимагає певної підготовки від дітей, оскільки придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

      Пам’ятайте: запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв’язати проблему!

      Питання на гранях кубика можна варіювати за своїм бажанням. Важливо тільки, щоб вони торкались різних аспектів заданої теми. Окрім того, замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:
1– Назви (форму, розмір, колір, героїв і т.д.)
2 – Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточни, про що йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш)
3 – Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосування)
4 – Проаналізуй (тобто, розкажи, з чого це складається, як зроблено та ін., порівняй предмет або явище з подібними, вкажи спільне та відмінне)
5 – Запропонуй (як можна поєднати це з іншим,як можна поміняти щось і отримати нове: назву, якість, предмет та ін., що буде якщо)
6 – Оціни (тобто, вкажи всі «плюси» й «мінуси», розкажи, як ти до цього ставишся).

 

Ромашка запитань(або ромашка Блума)

        Мета цього методу, як і попереднього, – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу.

        Його доречно використати у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, оголошеної вчителем, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації.

         В основній частині уроку ромашка використовується після першого знайомства з темою за підручником для осмислення нової інформації, її систематизації.

         Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.

           «Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

           Організація роботи за цим методом передбачає, наприклад, наступне:
Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.

Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту/теми, з яким працюємо на уроці.

Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.

Наприклад, під час роботи над оповіданням на «пелюстках ромашки» варто підготувати запитальні слова/вирази:
● «Хто…?» «Що…?»
● «Якщо я правильно зрозумів/ла, …?»
● «Як би ви були на місці героя оповідання, …?»
● «Чому…?»
● «Що б змінилося, якби…?»
● «Чи правильно …?»

 

3.6. Візуалізація інформації як ефективна техніка навчання

          Термін «візуалізація» походить від латинського visualis – сприймається візуально, наочний. Візуалізація – це процес представлення даних у вигляді зображення з метою максимальної зручності їх розуміння; надання осяжної форми будь-якому об’єкту, суб’єкту, процесу тощо. Яскравим прикладом візуалізації є графічні організатори.

 

Організатори для роботи з текстом

Ім’я ____________________________________________

Назва твору _______________________________________

Автор ____________________________________________

Назва твору (книги) Автор     Вкажіть назву твору та його автора. Напишіть кілька даних про автора (коли народився, псевдонім, національність тощо)	Головна ідея         Спробуйте передати головну   ідею книги (твору) своїми словами (одним реченням).	Ілюстрація, схема, комікс, символи   Спробуйте передати прочитане одним із вказаних способів	Словник  Перерахуйте та вкажіть або проілюструйте принаймні  3 важливі (невідомі, нові, складні для читання) словникові слова  з книги.
Дивовижний факт Поділіться дивовижним фактом, про який дізналися з прочитаного. Намалюйте малюнок і підпишіть його словами з книги	Зв’язки Чи можеш ти поєднати прочитані події з власним життям? Чи траплялося в тебе щось подібне? Проілюструй або запиши	Поза текстом     Де можна знайти більше інформації на цю тему?  Намалюйте малюнок та / або напишіть.	Оцінка             Напишіть  декілька речень про своє ставлення до прочитаного. Можете використовувати символи чи малюнки

 

Пошук деталей

«6 питань»

Ім’я ____________________________________________

Назва твору _______________________________________

Автор _________________________________________

Питання	Факти з твору
Хто?
Що?
Де?
Коли?
Чому?
Як?

 

 

 

 

«Причина – наслідок»

         Цей графічний організатор допоможе виявити причинно-наслідкові зв’язки подій у творі та зрозуміти, що одна подія може мати кілька причин і наслідків.

      Причинно-наслідкові зв’язки можуть дуже заплутати учнів.  Дорослі знають, що причина на першому місці, а наслідком є ​​результат того, що сталося.  Коли ми називаємо дві чи більше подій, дітям буває складно визначити причину наслідків.  Один зі способів пояснити це школярам - попросити їх подумати про те, що відбувається, коли злітає ракета.  Спочатку паливо запалюється і починає горіти, а потім ракета вибухає.  Представлення учнями причин та наслідків на графічному організаторі "Причини та наслідки" допоможе їм розрізняти ці факти.

   

«Асоціативний кущ»

         Метод використовується для організації ідей, думок з приводу теми. Допомагає якнайдетальніше змальовувати інформаційне поле, стосовно теми. Є одним із різновидів "мозкового штурму".

Інструкція для учнів
1. Напишіть посередині аркуша ключове поняття.
2. Подумайте, які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте це поняття.
3. Записуйте усі слова, які спадають вам на думку, не оцінюючи і не перефразовуючи їх. Прямими лініями позначайте зв'язки між словами. 
4. Нові слова також можуть викликати асоціації - записуйте і їх, одразу позначаючи зв'язок із тими словами, з якими виникли асоціації.
5. Продовжуйте роботу доти, доки не закінчиться ідея

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Кластер»

          Схожим за зовнішнім виглядом та принципом побудови до асоціативного куща є "кластер". Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними думки, виникаючі у нас при зануренні в ту чи іншу тему, у процесі читання тексту.

         Метод передбачає виділення смислових одиниць тексту і графічне оформлення їх у певному порядку у вигляді грона.   

        Правила роботи дуже прості. Малюємо модель сонячної системи: зірку, планети й їх супутники. У центрі - зірка - це наша тема (вихідне положення), навколо неї планети - великі смислові одиниці, які потрібно з'єднати прямою лінією із зіркою, у кожної планети свої супутники, у супутників – свої.

 

                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                                             

Діаграма Венна

           Кола Венна (англ. Venn diagram) — міні-стратегія для навчання учнів зіставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак в образах літературних героїв, творчості письменників, історичних діячів, в явищах природи, властивостях геометричних фігур тощо.

        Діаграма Венна складається з двох (або більше) кіл, що перетинаються. У ділянки, обмежені колами, записують перелік рис, які різнять два поняття, у ділянку, де кола перетинаються, уписують спільні риси й ознаки двох понять.  

 

   

                                                            

        

 

 

 

 

                

 

 

 

 

«Фішбоун»

           Суть прийому «Фішбоун» (риб'яча кістка) полягає в постановці проблеми, яка вивчається на уроці, у визначенні її аспектів і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї чи іншої точки зору на цю проблему.

          Учням пропонується інформація (текст, відеофільм, лекція) проблемного змісту й схема Fishbone для систематизації цього матеріалу. На верхній «кісточці» записується формулювання проблеми, а на нижній – факти, які підтверджують, що така проблема існує.

       Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема».
      Після аналізу інформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують.          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.7. Дослідно-експериментальна робота як засіб розвитку пізнавального інтересу молодших школярів

        Дедалі більшої популярності набувають дослідні роботи - пошукові завдання і проєкти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. Елементи дослідницької діяльності сприяють вихованню у них активності, ініціативи, допитливості, розвивають їхнє мислення, спонукають до самостійних пошуків.

       Досвід показує, що доречно проводити дослідницькі практикуми під час вивчення таких тем: «Природні та рукотворні об’єкти», «З чого це виготовлено?», «Вода в природі та в житті людини. Куди зникає вода з калюжі?», «Як живуть мурахи?», «Чим славиться моє місто», «Мандрівка Україною». На таких уроках учитель ставить за мету дослідити й виховувати пізнавальний інтерес.

        Наприклад, дослідницький практикум «Куди зникає вода з калюжі?». Вчитель розповідає про те, що після дощу скрізь з’являються калюжі, але з появою сонця усе висихає. Діти повинні поміркувати, куди зникає вода. (Вона випаровується, перетворюється на невидиму пару, що розчиняється в повітрі). Далі вчитель запитує: «Що відбувається з водою в річках, озерах, морях?» (Вона теж випаровується). Учням демонструють тарілку з водою і склянку з водою. Запитують: «Де швидше випарується вода?» (З тарілки вода швидше випаровується, ніж зі склянки. Чим більша поверхня води, тим швидше відбувається випаровування). Дітям також потрібно відповісти на запитання: «Що відбувається з водою в холодну погоду? Що відбувається з мокрою випраною білизною, яку вивішують на вулицю? Куди зникає вода?».

          Під час дослідницького практикуму «Як живуть мурахи?» вчитель демонструє на малюнку частини тіла мурашки. Учні записують істотні ознаки комах: кількість ніг, кількість частин тіла. Далі вчитель розповідає про мурашник і демонструє ілюстрацію або слайд «Мурашки і мурашник».

        Проводиться робота над загадками, прислів’ями. Виконуються тестові завдання тощо. Підсилюють активність учнів практичні роботи. Високу цінність вони мають під час вивчення тем: «Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи та мікроскопа», «Вода та її властивості», «Повітря та його властивості», «Ґрунт», «Гірські породи, їх значення для людини», «Вивчення будови рослин», «Догляд за кімнатними рослинами». Успіх таких уроків забезпечується також наявністю засобів ІКТ.

        Дослідження може використовуватися в різних видах організованої й самостійної діяльності школярів.  Їм подобаються заняття, на яких разом з дорослими вони вдосконалюють свої перші експерименти, навчаються пояснювати та доводити, знаходити нові завдання, проблемні питання й самостійно вирішувати їх. Діти із задоволенням розповідають про свої відкриття батькам, роблять подібні досліди вдома. (Додаток4).

         Організовуючи дослідницьку діяльність ми будуємо роботу з дітьми на основі діяльнісного методу, створюємо умови для самостійного аналізу, порівняння, виявлення істотних ознак.

          З огляду на той факт, що дітям властиво наочно-образне мислення, то ті знання, які здобуті самостійно, завжди є усвідомленими і міцнішими.  Цінність реального експерименту ми бачимо в тому, що наочно виявляються приховані явища дійсності.  Чим різноманітніша пошукова діяльність, тим більше нової інформації отримує дитина, тим швидше та повноцінніше вона розвивається.

 

   

 

РОЗДІЛ 4. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК СУЧАСНА ПОТРЕБА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

 

4.1. Мультимедіа як інструмент пізнання та розвитку комунікативної компетентності

 

          Мультимедіа — це засіб або інструмент пізнання на різних уроках, що сприяє розвитку мотивації, комунікативних здібностей, отриманню навичок, накопиченню фактичних знань, а також розвиває інформаційну грамотність. Мультимедіа вносить і етичний компонент — комп'ютерна технологія ніколи не замінить зв'язок між учнями. Вона тільки може підтримувати потенціал їх спільного прагнення до нових ресурсів і підходить для використання в різних навчальних ситуаціях, де учні, вивчаючи предмет, беруть участь в діалозі з однолітками та викладачами щодо досліджуваного матеріалу. Застосування ІКТ на уроках посилює позитивну мотивацію навчання, активізує пізнавальну діяльність учнів.

           Мультфільми, журнали, світлини, комікси кінематограф та інші медіапродукти є засобами комунікації, провідниками інформації. А пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини та сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.

         Робота з медіапродуктами сприяє реалізації цілого ряду важливих завдань:

• розвиток медіаграмотності всіх учасників освітньої діяльності;
• формування медіаімунітету особистості;
• сприяння розвитку критичного мислення, яке забезпечить свідоме — споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в медіапросторі;
• створення умов для розвитку творчої особистості;
• інтеграція педагогіки партнерства в освітній процес;
• формування в учнів мотивації до процесу навчання та пізнавальної діяльності.

        Найважливішими компонентами для розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів виступають такі психічні процеси, як сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення і мова. Відповідно, щоб їх охопити та пустити в дію, дітей цього віку необхідно навчати емоційно, яскраво, із залученням великої кількості ілюстративного матеріалу, аудіо та відеофайлів. Все це нам можуть забезпечити медіапродукти, які просто переповнюють сучасний світ.

       Крім методики викладання НУШ передбачає інтерактивне навчання із широким використанням технологій і мультимедійних засобів, що сприяє розвитку медіаграмотності учнів. Мультфільми, журнали, світлини, комікси кінематограф та інші медіапродукти є засобами комунікації, провідниками інформації.

 

4.2. Робота вчителя з мультимедійними продуктами під час навчальної діяльності молодших школярів

 

 Мультфільми

       Мультфільм — відмінний мультимедійний продукт для навчання школярів. Дитина пізнає світ ще до шкільного навчання у процесі їх перегляду. Сучасні мультфільми дозволяють навчитися рахувати, розпізнавати кольори, вчити нові слова, що дуже сприятливо впливає на розумовий, психічний та моральний розвиток дітей.

Особливості мультфільмів:

• привернення уваги;
• вища продуктивність уроку;
• зміна ставлення до мультфільмів: діти починають сприймати їх як джерело знань, а не лише як розвагу.

Використання пізнавальних мультфільмів сприяє:

• підвищенню мотивації;
• демонстрації можливостей мультфільму;
• зростанню якості навчання і виховання.

     Як же працювати з мультфільмом безпосередньо під час шкільного навчання?

 

Фрагменти уроків роботи з мультфільмом

 

Фрагмент 1. На прикладі мультику «Двоє справедливих курчат»

 

       Перед переглядом мультфільму дітей ділимо на групи. Кожна група отримує картки із завданнями.

Картка 1

Перерахуйте і запишіть всіх персонажів мультфільму. Визначте головних героїв.

Картка 2

Запишіть всі слова ввічливості та добрі вчинки, що зустрічатимуться в мультику.

 

 

Фрагмент 2. «Маша і мобільний телефон»

    Перед переглядом мультфільму дітей ділимо групи. Кожна група отримує картки із завданнями.

Картка 1

Перерахуйте всіх персонажів мультфільму. Визначте головних героїв.

Картка 2

Перерахуйте всі слова ввічливості, які зустрічатимуться в мультику.

Картка 3

Слідкуйте за головними героями мультфільму, щоб як найкраще описати їх.

Картка 4

Спробуйте визначити тему та мету мультика.

Картка 5

Спробуйте помітити всі конфліктні ситуації та причини їх виникнення.

 

 

 

Фрагмент 3. На прикладі мультфільму «Лисичка та Журавель»

 

 

Гра «Суд іде»

Мета: проаналізувати поведінку головних героїв.

Обирається суддя, прокурор, який буде висувати звинувачення, адвокат. Решта учнів діляться на свідків захисту та свідків звинувачення.

 

План уроку

1. Прокурор висуває звинувачення підсудній Лисичці, яка негостинно повелася з Журавлем.

2. Виступають свідки звинувачення.

4. Слова захисту адвоката.

 5. Виступи свідків захисту.

5. Завершальне слово судді.

      У роботі з мультфільмом можна користуватися картками із завданнями, які виконуватимуться в групах після перегляду. (Придумайте інший перебіг подій.  Схарактеризуйте Лисичку.  Схарактеризуйте Журавля…)         

       

Фрагмент 4. Стоп – кадр. (Передбачування)

       Підійде для роботи з мультиком, якого діти ще не бачили.

       Діти переглядають мультфільм частинами. Коли вчитель натискає на паузу, ставить питання:

       - Як ви думаєте, що буде далі?

       Діти висловлюють припущення, доводять, чому вони так вирішили. Після перегляду наступної частини мультика іде етап обговорення подій, знаходяться причини та наслідки. (Чому події розвивалися саме так)

        Такий метод активує мозкову діяльність, стимулює до критичного мислення, розвиває мовлення.

 

Фрагмент 5. Тема «Мої друзі»

Вправа «Озвучка». Перегляд мультфільму без слів про дружбу та доброту «Кульки» (https://www.youtube.com/watch?v=62fjvjUPTqQ)

  

 

Бесіда за мультфільмом

- Назвіть героїв мультфільму.

- Чи здогадалися ви, про що мультфільм? (Так).

- Розкажіть, будь ласка, про що саме. (Відповіді учнів).

- Що допомогло вам це зрозуміти (Міміка, жести, емоції на обличчі).

- Які стосунки між героями мультфільму були на початку? Як змінилися?

Завдання: попрацюйте в парах (групах) та придумайте текст до мультика. Озвучте його.

 

Творчі завдання

1. Зупиніть відео на найцікавішому місці та запитайте «Що ж буде далі?».
2. Відключіть звук і запропонуйте дітям озвучити те, що відбувається.
3. Після перегляду залучіть учнів до інсценування продовження фільму.
4. Порадьте створити комікси на основі побаченого.
5. Запропонуйте перетворити обличчя злих героїв на добрих створивши колажі.
6. Від імені одного з неживих предметів, що фігурують у мультфільмі, порадьте скласти розповідь (Напр. І.Франко «Лисичка та Журавель» розповісти від імені горщика чи тарілки).

        Сучасні мультфільми дозволяють навчитися рахувати, розпізнавати кольори, вчити нові слова, що дуже сприятливо впливає на розумовий, психічний та моральний розвиток дітей, а робота з цим медіапродуктом якнайкраще впливає на розвиток мовленнєвої компетентності молодших школярів.

 

Світлини

    Світлини – чудовий засіб наочності, який можна підлаштовувати під будь – яку навчальну тему.

 Фрагменти уроків роботи зі світлинами

(на прикладі світлини «Мама для каченят»)

 

Фрагмент 1.  Вправа «Що? Де? Коли?»

    Діти переглядають світлину після чого діляться на групи. Кожна група отримує картку з питаннями у вигляді таблиці та заповнює її.

 

Хто? Що?
Де?  Куди?  Як?
Звідки?  Навіщо?
Я назву це:

 

Захист робіт. Виступ представників кожної команди.

 

Фрагмент 2. Вправа «Дослідники» (Робота в групах)

       - Яких правил роботи в групі будемо дотримуватися? (Поважати думку кожного, регламент часу, працювати злагоджено тощо)

      Кожна група досліджує фото за допомогою плану.

1)  Які предмети (кого?) ви бачите на фотографії?

2)  Що відбувається на знімку?

3)  Коли і де відбувалася подія, зображена на світлині? Власну думку обґрунтуйте.

4)  Чи позували герої для фото, чи це був випадковий знімок?

5)  З якою метою зроблено фотографію?

6)  Чи є на фотографії підпис? Про що він може розповісти?

7)  Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте визначити час її появи. Придумайте назву.

 

Фрагмент 3. Прийом «Входження в картину»:

- Уявіть, що ви знаходитесь біля героїв світлини.

- Вдихніть глибоко. Який запах можна відчути. (Запах, свіжого повітря, корму для каченят..)

- До чого можна доторкнутися? Яке воно на дотик? (Холодне, мокре, м’яке, колюче..)

- Прислухайтесь уважно, що можна почути? (хекання пса, шум дерев..)

- Погляньте навкруги, яка пора року, погода? Що свідчить про це?

       Такі вправи чудово розвивають творче та критичне мислення, дозволяють працювати зі світлинами будь-якої тематики.

 

Творчі завдання при роботі зі світлинами:

Тема «Мої захоплення». Зроби власний знімок своєї сім´ї за улюбленим заняттям. Придумай назву.

Тема «Родина. Сім’я».  Розкажи про себе і свою сім´ю за допомогою сімейного альбому чи фотографій.

Тема «Харчування». Разом з батьками зроби фото на мобільний телефон та презентуй роботу у класі (наприклад проєкт «Здорова їжа»)

Тема: Складання діалогів «У бібліотеці», «В магазині» тощо. Уроки РЗМ.

 - Відгадай, про що говорять люди на фото та інсценуй діалог.

 

Комікси

      Це формат, що дозволяє проявити креативність та самовираження. За малюнками розповісти легше, ніж опиратися на вже готові тексти. Під час «читання» коміксів мозок починає працювати інтенсивніше, необхідно одночасно слідкувати за сюжетом картинок, діями та мімікою зображених героїв, звертати увагу на деталі, погоду і так далі. 

      Переваги роботи з коміксами: візуалізація, захопливий сюжет, творчість, розвиток логіки та мислення, мода (вчитель на одній хвилі з учнями) універсальність (можна використовувати практично на будь-якому уроці)

 Фрагмент уроку. «Читання німого коміксу»

На екрані вже готовий комікс.

- Розгляньте картинки. Чи можна за нею скласти якусь розповідь або історію?

    Комікс це вже історія, поділена на частинки. У ній є і початок, і основна частина, і кінцівка.

     Гра «Вигадуй швидше»

Вчитель кидає м’ячик і ставить питання тому, хто його спіймає.

- Про кого буде ця історія? 

- Як назвемо головного героя?

- Що відбуватиметься далі?

- Чим все закінчиться?

- Хто бажає переказати чи «прочитати» цю історію?

   Важливо перед початком кожної роботи з медіапродуктами опрацьовувати невідомі для дітей слова.

         Отже, учитель повинен знати закономірності функціонування засобів масової комунікації, уміти використовувати можливості медіапродуктів у своїх дидактичних цілях, щоб направити свою діяльність на розвиток фізично досконалої, духовно-інтелектуальної, творчої особистості.

       Роботу з медіапродуктами можна використовувати на уроках навчання грамоти, я досліджую світ, основ здоров’я, для розвитку зв’язного мовлення учнів, адже вона:

- розвиває та удосконалює уміння аналізувати медійні тексти;

- розвиває творчі здібності, аналітичні уміння, критичне мислення;

- навчає по-іншому сприймати матеріал, що вивчається, повніше й точніше висловлювати свої думки;

- допомагає проявляти свої індивідуальні можливості, долати певні труднощі в навчальній діяльності, самостійно будувати творчий процес.

 

 

 

 

 

4.3. Технологія розвитку критичного мислення «Входження в картину»

          Технологія розвитку критичного мислення має багатий арсенал прийомів і стратегій. Серед них і прийом «Входження в картину»

        Технологія «Входження в картину» покликана розвивати образне мислення, увагу, уяву та сприяти психологічному «зануренню» в сутність мистецького твору. Дітям пропонується розглянути картину як подію та відчути її як те, що відбувається тут і зараз.

       Застосування цього прийому у початковій школі доцільно і тому, що він тісно пов'язаний з грою, творчою фантазією, що, безперечно, зацікавить дітей та допоможе розвитку зв'язного мовлення.

Фрагмент уроку 1.

На прикладі  сюжетної  картинки «Собака з цуценятами»

         «Входження в картину» можна розпочати зі звичайного аналізу твору мистецтва. Діти розглядають зображене на картині та розповідають про її очевидний зміст. Вчитель ставить «наштовхуючі» питання:

- Про що саме картина?

- Чому ти так думаєш? Розкажи.

- Як би ви назвали картину?

- Чому саме так?

- Який настрій вона викликає?

Далі, за допомогою ігор, вчитель «занурює», «вводить» у деталі, які, зазвичай, не помітні при звичайному спогляданні картини.

 

Гра з «підзорною трубою» або «Чарівні окуляри»

         Мета: виявлення якомога більшої кількості об'єктів на картині.

        -  Подивіться на картину.  Давайте візьмемо підзорну трубу (імітувати трубу руками або скрутити трубочку з аркуша) і перерахуємо, що ми на ній бачимо.  Подивимося, хто найуважніший, хто побачить і назве найбільше різних предметів.

Наприклад: мама-собака, щеня з чорними вушками, черв'як, миска з молоком, квіти, небо, трава...

 

Гра «Шукаю родичів»

Мета: вчити дітей класифікувати об'єкти на картині; активізувати словник узагальнювальними поняттями.

Завдання - знаходження об'єктів за певним класифікаційним принципом: природний світ – рукотворний світ; жива – нежива природа;

Наприклад: собака, цуценята, трава, земля, небо - природний світ.

Нашийник, миска, паркан – рукотворний світ.

Собака, цуценята, трава – жива природа.

Небо, земля – нежива природа.

Голова, тулуб, ноги, хвіст – собака.

Трава, кущі, квіти –рослини тощо. 

 

Опис сприйняття картини з точки зору різних аналізаторів

       - А зараз давайте подивимося на картину і спробуємо «увійти в неї», а допоможуть нам це зробити три чарівники: Нюх, Слух та Нямчик. Вони принесли вам чарівні невидимі капелюшки, які перенесуть вас прямо в картину. Капелюшки на партах, одягніть їх і розпочнемо нашу подорож (Діти «одягають» уявні капелюшки).

- Які запахи допоможе вам відчути чарівник Нюх?

- Які звуки ми можемо почути дивлячись на цю картину?

- Що ми, або герої картини, за допомогою чарівника Нямчика, можемо відчути на смак?

Для кращого розвитку мовлення важливо, щоб діти висловлювалися повними реченнями.

     Наприклад:

Я ЧУЮ. «Я чую, як собака – мама розмовляє з цуценятами: «Досить гратися! Ідіть пити молочко!»

Я ВІДЧУВАЮ НА ЗАПАХ.  «Тут пахне селом. Дме свіжий вітерець, пахне лісом. Йде запах свіжого молока. В будинку печуть хліб і ним пахне аж на вулицю. Пахне шерстю собак і травою на галявині»

Я ВІДЧУВАЮ НА ДОТИК. «Я гладжу руками цуценят і собаку. Шерсть у цуценят м'яка і пухнаста, а у собаки – тверда і гладка. Язичок у собаки мокрий і теплий, а ніс холодний. Молоко в мисці тепле, а в іншій мисці м'ясо холодне. На вулиці спекотно, а в лісі прохолодно. Прохолодно і в будинку у людини. Якщо пройти босоніж по травичці йти приємно і м'яко, а по землі – жорстко і боляче».

Інший варіант:

    - Уявіть, що цей пейзаж на картині незвичайний: до нього обов’язково додаються спеціальні речі. Першому ряду я даю уявні навушники, через які можна почути всі звуки на картині. Другому ряду – спеціальні рукавички, які дозволять доторкнутись до будь-яких предметів, зображених на картині. А третій ряд отримає від мене спеціальний пристрій на ніс, який дозволить відчути всі запахи.

        -Тепер об’єднайтесь в пари, одягніть уявні пристрої і спробуйте почути всі звуки, відчути запахи, доторкнутись до всіх речей на картині. Обговоріть свої відчуття у парах і будьте готові розповісти про них класу. (Учні розповідають, що вони відчули. Наприклад, чарівні навушники допомогли почути спів пташок, дзижчання бджіл, шелест вітру у верхівках дерев.        Спеціальні рукавички дозволили відчути теплу, шовковисту травичку. Чарівний пристрій для носа дозволив відчути пахощі квітів.

 

Гра «Живі картинки»

          Хід гри: кожна дитина «перетворюється» в один із об'єктів на картині, пояснює словами своє місцеперебування в просторі відносно інших об'єктів, зображених на картині.

 1. Викликаю одну людину.

 - Вибери об'єкт, де знаходиться об'єкт на картині?

 - А тепер уяви, що ти цей об'єкт і опиши, що ти бачиш навколо себе? Що відчуваєш? Можливо щось хочеш сказати? …

 

Гра «Подорож у часі»

         - Діти, давайте з вами виберемо об'єкт, і подивимося, що відбувається з ним зараз?  А як ви думаєте, що з ним відбувалося в минулому?  А тепер давайте подумаємо, що з ним буде в майбутньому?

        Для перетворення об'єктів в часі необхідно визначити пору року і частину доби, зображені на картині.  Об'єкти рослинного світу описуються по лінії пір року.  Представники тваринного світу - в рамках доби.  Рукотворні об'єкти - з моменту появи і вторинного використання.

 

Вправа «Вихід за рамки»

- Діти, уявіть, що картина (ілюстрація, картинка) насправді більша, ніж здається. Давайте подумаємо, що може бути зображено зліва (справа, вгорі, внизу, за, під тощо)

Наприклад: - Зліва я бачу маленьке вушко. Можливо це ще одне цуценя. Далі дитина розповідає, що цуценя там побачило, що робить, описує його зовнішність чи придумує ім'я.

          Прийом «Входження в картину» можна застосовувати на уроках розвитку мовлення, читання, при роботі з картинками та ілюстраціями, що дозволяє з легкістю інтегрувати навчальні предмети. Також він чудово підійде і для розвитку математичних здібностей, адже рахувати персонажів, об'єднувати їх у різні множини та складати сюжетні задачі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

       Сьогодні бути педагогічно грамотним фахівцем неможливо без вивчення всього широкого спектра освітніх технологій. Сучасні педагогічні технології можуть реалізовуватися лише в інноваційній школі. Нововведення, або інновації, характерні для будь-якої професійної діяльності людини і тому природно стають предметом вивчення, аналізу та впровадження. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих учителів і цілих колективів.              

         Інноваційні процеси в освіті мають свої плюси:

• по-перше, пробуджують мотивацію в учнів до пізнавальної діяльності, особливо з проєктування.
• по-друге, наголошується, що використання такого навчання створює комфортний психологічний клімат для учня, зокрема знімає напругу при спілкуванні з учителем.
• по-третє, для дитини відкрито творчий простір, завдяки якому збільшується кількість якісних і цікавих робіт.
• по-четверте, інформатизація стимулює не тільки учнів, а й залучає педагогів більшою мірою через підвищення продуктивності його праці і культури.

       Звісно, щоб навчати дітей за сучасними вимогами вчителю необхідно опанувати методики застосування новітніх прийомів, стратегій та технологій. Потрібно бути в курсі можливостей особистісного і професійного розвитку, яких дуже багато.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. http://viakiev.blogspot.com/2016/09/blog-post_9.html
2. Бережко Ю. 5 речей, яким діти навчаться граючи LEGO [Електронний ресурс] / Юлія Бережко // АБЕТКАland. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://abetkaland.in.ua/5-rechej-yakym-dity-navchatsya-grayuchy-lego/.
3. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 -- №7. 434 с.
4. Гагай В.В.  Роль нестандартних форм навчання для розвитку творчого мислення школярів.  Початкова школа, 1991., - №1.  - с.  2-5
5. Гра по – новому, навчання по – іншому. Методичний посібник /Упорядник О.Рома – The LEGO Foundation, 2018. – 44с.
6. Дичковская И.М. Инновационные педагогические технологии. – К., 2004. 432 с.
7. Ерб О. В. Робота з Лего. Методична розробка. [Електронний ресурс] / Ольга Вячеславівна Ерб // calameo. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://ru.calameo.com/read/00553023401984935c1fa.
8. Котельникова Г.Н.  Уроки математики в нестандартній формі (2 клас): Посібник для вчителя Шадринськ: Видавництво Шадринського державного педагогічного інституту, 2015.-71с.
9. Котельникова Г.Н., Андрєєва О.В.  Інтегровані уроки в початковій школі: методичний посібник для студентів факультету педагогіки і методики початкової освіти та вчителів початкових класів.  - Шадринськ, Шадринский державний педагогічний інститут, 2001 - 63с.
10. Котова Г.С.  Нестандартні уроки в початковій школі.  Методичний посібник.  Курган 2014 р.
11. Курочкіна Л.Д.  Нові технології навчання.  Початкова школа, 2012 - №2.  - с.  6-8.
12. Ляміна В.Н.  Інтегровані уроки - один із засобів прищеплення інтересу до навчальних предметів.  Початкова школа, 1995. - №11.  -с.21-25.
13. Матюшкін А.М.  Проблемні ситуації в мисленні та навчанні.  - М .: Педагогіка, 2014.
14. Окулова Г.Є.  Використання нетрадиційних вправ.  Початкова школа, 2002.-№5-6.-С.48-51.
15. Типові освітні програми /для закладів загальної середньої освіти:1-2 клас.  – К.: ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР +», 2018. -240с.
16. Шість цеглинок в освітньому просторі школи. Методичний посібник/ Упорядник О.Рома – The LEGO Foundation. 2018 с.32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

Ранкова зустріч. Тема «Космос»

Організація кола. 

1. Привітання.

Діти по черзі обіймають один одного, назвавшись якимось вигаданим космічним ім'ям.

2. Обмін інформацією.

           - Діти, часто, коли ми виходимо ввечері на вулицю, то підіймаємо наші очі вгору і намагаємося розглянути, що там, в космосі.  Космічний світ дуже широкий і різноманітний.  Іноді ми можемо ввечері розглянути на небі безліч зірок, що для нас здаються маленькими.  Насправді ж, зірки - це величезні небесні світила, схожі на Сонце, і навколо них є свої планети.  А хто знає, на якій планеті живемо ми з вами?  (Земля).  Земля обертається навколо величезної вогняної кулі, яку ми називаємо Сонце.  Навколо цієї кулі обертаються й інші планети: Плутон, Нептун, Уран, Сатурн, Юпітер, Меркурій, Марс, Венера.

3. Щоденні новини.

 Календар: сьогодні 12 квітня - день космосу, який сьогодні день тижня?  Повторити весняні місяці.

 4. Групове заняття.

          Гра «Сонце - чемпіон».  Потрібно 10 учасників (ведучий, Сонце, 8 планет) та наліпки або стікери з назвами планет.

          Вчитель обирає ведучого, який промовляє «космічну» лічилку, в ході якої діти стають однією з планет (кому планета не дісталась, той Сонце:

 Жив на Місяці звіздар.

 Він планети рахував:

 Раз - Меркурій,

 Два - Венера,

 Три - Земля,

 Чотири - Марс,

 П'ять - Юпітер,

 Шість - Сатурн,

 Сім - Уран,

Вісім - Нептун. 

Діти прикріплюють стікери із зображенням планети, яка їм випала по лічилці, під музику починають рух, за звуковим сигналом шикуються в потрібній послідовності щодо Сонця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Різнотематичні рухливі ігри

 

Тема «Ввічливість»

Мета. Розвиток соціального і емоційного інтелекту школярів, шляхом вивчення правил поведінки в суспільстві.

Завдання: сформувати у дітей уявлення про моральні норми відносин з оточуючими; розвивати дружні, доброзичливі відносини в колективі, комунікативні навички; закріплювати ввічливі слова, виховувати культуру спілкування, чуйність, чуйність, співпереживання.

 

1. Гра з м'ячем «Хто більше знає ввічливих слів»

 Мета: тренувати дітей у вимові важливих слів, влучності, спритності при прийомі м'яча від вчителя;  виховувати культуру спілкування.

2. Гра «Килимок примирення»

 Мета: розвивати комунікативні навички та вміння вирішувати конфлікти.

Вчитель повідомляє дітям, що два хлопчики посварилися через іграшку. Запрошує сісти один навпроти одного на «килимок примирення» з'ясувати причину розбрату і знайти шлях мирного розв'язання проблеми. Обговорити, як поділити іграшку.

 

Тема «Вода»

Гра «Краплинка»

 Мета: в ігровій формі закріпити знання дітей про властивості води.

     Педагог пропонує дітям «перетворитися» на краплинки. 

- Уявіть, що ми з вами краплинки.  Всі краплинки самостійні (діти хаотично гуляють по залу чи класній кімнаті).

- Але ось краплинки зустрічаються одна з одною і виходить струмочок, (діти розбиваються на пари і беруться за руки, пари рухаються один за одним).

 - А тепер струмочок тече і впадає в море, (діти беруться за руки і утворюють коло).

- Наше коло може міняти форму, як і вода (діти беруться за руки і утворюють велике коло, овал, квадрат).

- А тепер уявіть, що воду налили в кухоль і поставили на гарячу плиту.  Що трапиться? (Вода буде нагріватися) Отже, кожен з вас - частинка води.  Ваші долоні такі гарячі, що вам вже боляче тримати один одного за руки ваші руки опускаються, спека змушує вас активніше рухатися.  Кожен з вас став частинкою пари  (діти бігають по залу).

-  А тепер вас заморожують.  Вам стає холодно.  Треба встати ближче один до одного і обійнятися, щоб стало тепліше, (діти обіймають один одного).

- Подивіться, тепер вашу групу вже не можна розтягнути, вона придбала свою форму, як частинки льоду. 

Ми з вами - частинки води, але кожен раз ми з'єднувалися по - різному.

 Педагог разом з дітьми роблять висновки:

-  У газоподібному стані зв'язків між частинками води немає і кожна частинка рухається сама по собі.

 - У рідкому стані зв'язку між частинками води сильніші, але вони дуже гнучкі, еластичні, тому вода в рідкому стані не має чіткої форми.

 - Вода в твердому стані - лід.  У твердому стані частинки води міцно пов'язані один з одним.

Тема «Тварини»

1. Гра «Розсели тварин»

 Мета: закріпити знання дітей за темами «Дикі тварини», «Домашні тварини».

 Гра проводиться у вигляді змагань між двома представниками команд.  За сигналом вчителя вони повинні «заселити» будиночки: один - дикими, інший - тваринами (перелітними і зимуючими птахами), вставляючи картки в віконця.  Хто швидше впорається із завданням, той і перемагає.

 

2. «Земля, вогонь, вода, повітря»

Учні стають у коло, в середині якого стає вчитель.

Він кидає м’яч комусь із гравців, промовляючи при цьому одне з слів: земля, вода, вогонь, повітря.

«Земля» - треба назвати одного зі звірів лісу. пустелі або домашню тварину.

« Повітря» - назву риби.

« Повітря» - назву птаха.

« Вогонь» - всі повинні кілька разів швидко обернутися навколо себе, помахуючи руками.

Хто помилився, виходить із гри.

 

           Ігри з м’ячем чудово підійдуть під час вивчення різноманітних тем: наголос, літера, що вивчається, тварини тощо.

Гра «Відбивний»

 Учитель тримає в руках м’яча й пропонує дітям:

- Слово з наголосом на першому складі називай та м’яча відбивай!

- Слово на літеру … називай, та м’яча відбивай!

- Слово зі звуком … називай та м’яча відбивай!

 

Рухливі ігри для вивчення математичних понять (натуральний ряд чисел, парні-непарні числа, «сусіди» числа тощо

 

1. Гра «НЕ СКАЖУ»

Гравці сідають у коло, передають один одному м’яч, називаючи при цьому числа за порядком, але замість непарних чисел говорять: «Не скажу!».

Наприклад, не скажу, 2, не скажу, 4,… .

Хто помиляється, виходить із гри.

 

2. Гра «Живі числа»

 Мета: закріплення послідовності натурального ряду чисел от1 до 10.

 Учні отримують таблички з числами.  Кожен прикріплює свою табличку на груди.  Учитель дає команду: «Числа, встаньте за порядком!».  Учасники гри стають в шеренгу, обличчям до класу й перераховуються від 1 до 10 та від 10 до 1.

 

3. Гра «Знайди своє місце»

Мета: розвиток уваги, кмітливості; закріплення знань нумерації чисел, «сусідів числа».

Обладнання: картки з числами, хустки для зав’язування очей.

Правила: в грі беруть участь команди по 10 учнів, кожен учень отримує нумераційну картку. Ведучий виконує завдання, інші виконують його вказівки. Підказки забороняються!

Хід гри Вчитель зав’язує очі одному з гравців, обертає його, промовляючи:

Крутись, вертись –

На своєму місці опинись.

В цей час гравці міняються місцями. Ведучий повинен швидко поставити дітей за порядком номерів та знайти своє місце в цьому ряду.

 

4. Гра-пантоміма «Відгадай моє захоплення (професію, тварину, транспорт тощо)»

Одна дитина за допомогою міміки і жестів показує  своє захоплення (професію, тварину, транспорт тощо) так, щоб інші діти відгадали і назвали, яке захоплення має однокласник (-ця).

      Важливо наголосити, щоб учні не викрикували відповіді під час демонстрації вподобань однокласниками, а дочекались закінчення пантоміми.

       Для вивчення різних тем («Сім’я», «У магазині», «Похід до лікаря», «На заправці» тощо) чудово підійдуть і сюжетно-рольові ігри.

Завдання: продовжувати створювати умови для організації самостійних ігор, вміти розподіляти ролі, домовлятися, виховувати культурне спілкування, вчитися вести рольові діалоги, розвивати сюжетну лінію гри.

     

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Робота з дитячою книгою з використанням стратегії «6 капелюхів мислення» І. Франко «Лисичка та Журавель»

 

Мета. Ознайомити учнів з казкою Івана Франка «Лисичка та Журавель», вчити аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення, пізнавальний

інтерес; виховувати інтерес до читання казок.

І. Організація класу до уроку. 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 

-  Що ми робимо на уроках читання?

(Читаємо; вчимося читати і переказувати; вивчаємо прислів’я, приказки, скоромовки і тощо)

- А що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?  

(Навчитися гарно читати; нових знань; цікавих завдань; що мене похвалить учителька; що я буду старанним ...) 

- Як годиться, для початку, все повторимо спочатку. Який розділ вивчаємо?   Яку тему розділу почали вивчати?  

Вправа «Мікрофон»

- Пригадайте, що ви знаєте про казку?(Казка – це вигадана історія, в казці висміюються вчинки людей, засуджуються, вчить, як треба поводитися…)

- З яких частин складається казка?

III. Повідомлення теми і мети уроку

        - Сьогодні ми почитаємо казку Івана Яковича Франка. А як казочка називається, ви довідаєтесь, коли виконаєте завдання.

 Діти отримують завдання розділитися на групи таким чином: учням видаються частини зображення лисички, журавля, тарілки та глечика. Завдання -  знайти дітей, у яких є інші частини зображення, розділившись таким чином на 4 крупи. 

- Що допомогло вам поділитись на групи?

- Хто шукав зображення глечика – сідайте за стіл з червоними капелюшками. Хто збирав зображення журавля – стіл із білими капелюхами. Глечика – за стіл із чорними капелюшками, а тарілочки – із жовтими.

- Що підказують вам зображення, які ви зібрали? (Відповіді дітей)

- Отже, тема нашого уроку: І.Франко «Лисичка та Журавель».

Повідомлення вчителя

- Як ви вже зрозуміли, сьогодні нам допомагатимуть мислити наші чарівні капелюшки. Але цього разу вони мають не 6 кольорів, а 4. Яких не вистачає? (Синього та зеленого). Синій капелюшок сьогодні одягну я та буду уважно спостерігати за вашою роботою і допомагати, якщо щось для вас виявиться складним. А зелений капелюшок поки лежить на моєму столі. Хто його одягне дізнаємося в кінці уроку. Отже, почнемо.

Мовленнєва розминка

- Перед початком читання казки, зробимо наші язички слухняними.

Пригадайте діти вмить, як пшениченька шумить? Ш-ш-ш…

Як в гайку струмок дзвенить? Дзінь…

А як джміль в саду бринить? Дж…

Як шумлять у птаха крила? Шух-шух…

В морі синьому вітрила?

 - Молодці.

Робота зі скоромовкою.

У лузі журавлик. Щипав собі щавлик. Купіть йому горщик - Він зварить вам борщик.

Доповнення чистомовки
Ла – ла - ла – вже калина зацвіла.
Ей – ей - ей – радує вона людей.
Ат - ат - ат - бачили там двох дівчат.
Ни - ни - ни – посміхалися вони.

ІV. Робота над казкою.

- А зараз прочитаємо казку вголос. Починає …., а всі уважно слідкують.

Бесіда за змістом. Прийом «6 капелюхів мислення»

Первинне сприйняття. Працює група у білих капелюшках. (Відповідають на конкретні питання за змістом, знаходять відповіді у тексті)

- То хто дійові особи є в цій казці?

- Як Лисичка запрошувала Журавля в гості.

- Як припрошувала?

- Що сказала, коли кашки не стало?

     Прочитайте.

- Що відповіла Лисичка?

- Як припрошував Журавель Лисичку?

- Що сказав, коли все виїв?

- Прочитайте, яке вгощення приготував Журавель для Лисиці.

- Чому він склав його в глечик?

Працює команда в червоних капелюшках.

- Ви вже одягнули капелюшки і тому добре бачите всі емоції та почуття які передає казка.

- Що ви відчували коли читали казку?

- Який настрій вона у вас викликала?

- Хто з героїв вам більше сподобався? Чому?

- Чи змінювався ваш настрій доки ви слухали казку?

 - А чи потрапляли ви в таку історію? Що відчували?

- З якою інтонацією будемо читати слова Лисички? Прочитайте.

- Які почуття слід передати, читаючи слова Журавля, коли він був у гостях у Лисички?

Робота команди в чорних капелюшках. (Шукають протиріччя та недоліки. Аналізують їх)

- Які негативні якості характеру у головних героїв?

- Де герої припускалися помилок?.

- Чому так не можна робити?

 

Емоційна хвилинка

- Молодці. Ви всі сьогодні гарно працюєте. Давайте хвилину відпочинемо.

Війки опускаються, повіки стуляються, (закриваємо вічка)

Сном чарівним засинаємо й у сні відпочиваємо…

Гріє сонечко в цей час, ручки й ніжки теплі в нас.

Визирнуло сонечко.

Погладило вас по голівці, ручках, ніжках, обняло, пригорнуло. Вам тепло і

затишно. Ви відпочиваєте, набираєтеся сил, щоб бути сильними, здоровими,

розумними, веселими, добрими.

Добре нам відпочивати 

Але час уже вставати.

Потягнулися, усміхнулися.
І до казочки повернулися.

 

Робота команди в жовтих капелюшках.  (Діти шукають позитивні сторони казки, гарні вчинки героїв, описують характер героїв з кращої сторони.

- У мене на столі залишився ще зелений капелюшок. Це капелюх творчості. Приміряти його ви зможете завтра. Коли виконаєте домашнє завдання.

Домашнє завдання на вибір:

- Змінити казку так,  щоб у ній були тільки позитивні сторони.

 - Підготувати 2 загадки  про героїв казки І.Франка  «Лисичка і Журавель».

- Скласти сенкан який характеризує героя казки (на вибір).

- Придумати свій варіант кінцівки казки.

V. Підсумок уроку. Рефлексія

• Яку казку прочитали?
• Вона народна? Чому?
• Що довідались, запам’ятали?
• Чи справдились очікування?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Фрагменти уроків Я досліджую світ з проведенням досліджень

Тема «Як виникають «сонячні зайчики»

Фрагмент 1

Мета: дізнатися, що необхідно для утворення «сонячних зайчиків».

Хід дослідження:

      Учитель заздалегідь готує та розміщує у різних місцях потрібні атрибути: дзеркало ставить в затіненому місці; банку з водою й тацю з нержавіючої сталі - на сонячному місці, щоб на стіні чи на стелі відбивалися «сонячні зайчики».

-  Діти, чи помітили ви в класі щось особливе? (На стелі (на стіні) з'явилися «сонячні зайчики»).

-  Чи знаєте ви, звідки вони тут? (Вони відбиваються від дзеркала, коли на нього потрапляє сонце).

- Ви десь бачите дзеркало? (Діти знаходять дзеркало, спостерігають за «сонячними зайчиками» і припускають думку, що воно і є джерелом їх утворення).

- Пропоную перевірити.  Що станеться з «сонячним зайчиком», якщо ми закриємо дзеркало, або перевернемо його? (- Він зникне).

       Педагог підходить до дзеркала, перевертає його, але жоден «сонячний зайчик» не пропадає.

 - Який же сонячний зайчик від дзеркала? (Жоден, бо вони не зникли)

- Так звідки ж тоді вони з'явилися? (Діти шукають у класі інші джерела, переконуються, що дзеркал ніде немає).

      Педагог підходить до банки з водою і рухає її, тим самим вказуючи дітям на джерело походження одного з «сонячних зайчиків», потім прикриває банку з водою долонею. Діти висловлюють припущення:

- Ви закрили банку долонею і сонячний зайчик зник, значить він з'явився від банки з водою.

- Отже, який предмет ще крім дзеркала може відбивати сонячне світло? (сонячне світло відбивається від води).

Вчитель прибирає банку з водою, але на стіні ще є «зайчики», діти знаходять металеву тацю і поворушивши її приходять до висновку, що вона теж допомогла утворити сонячні зайчики.

- Як ви думаєте, чому ці предмети змогли відобразити сонячні промені? (Вони блискучі, з гладкою поверхнею).

 - Вірно, значить, всі предмети з гладкою блискучою поверхнею відбивають світло та сонячні промені, отже можуть утворювати «сонячних зайчиків».

- Зараз ви самі спробуєте зробити таких «зайчиків», пограти з ними.

            Педагог розподіляє дітей на 3 групи. І група працює з люстерками.

ІІ – з баночками наповненими водою. ІІІ – з металевими тацями чи пластинами. Діти самі експериментують зі світлом, відображаючи його під різними кутами та розповідають про свої спостереження.

            Вчитель може розмістити в куточку для батьків інформацію про проведені дослідження та пропонує батькам поцікавитися у дітей, звідки з'являються «сонячні зайчики».

Тема «Як утворюється тінь»

Фрагмент 1

Матеріали: вчитель створює умови для утворення тіней.

Діти переглядають виставу тіньового театру «Дурненьке мишеня» Тема «Як утворюється тінь»

   - Як ви думаєте, чому театр назвали тіньовим? 

    - Чим він відрізняється від звичайного театру?  Хто в ньому виступає?

    - А що потрібно для того, щоб з'явилася тінь?

    - Давайте разом спробуємо її отримати й поспостерігати за нею.  Що нам для цього знадобиться?

     - Без чого не з'явиться тінь?  Що потрібно для того, щоб вона з'явилася?

(Висування гіпотез дітьми).  За допомогою ліхтарика або лампи перевіряємо припущення дітей

     - Всі предмети мають тінь?  Тінь завжди однакова?  Чи залежить розмір тіні від розташування джерела світла?  (Висування гіпотез дітьми). Усі припущення перевіряються за допомогою ліхтарика або лампи.

    - Може у одного предмета бути кілька тіней? (Формулювання гіпотези та перевірка припущень).

    - Тінь може розсмішити, розвеселити, налякати.  Ми можемо з нею погратися.  Хочете спробувати?  Я буду загадувати загадку, а той хто відгадає, буде відгадку показувати ручками. (Можна роздати дітям аркуші з підказками, як утворювати тіні тварин).

Висновок: Тінь з'являється, коли є джерело світла.  Тінь - це темна пляма.  Світлові промені не можуть пройти крізь предмет.  Від предмета може бути кілька тіней, якщо поруч кілька джерел світла.  Коли промені світла зустрічають перешкоду, то від неї падає тінь. 

 

Фрагмент 2

Обладнання: настільна лампа, ліхтарик, іграшка (машина), фігурка тварини, вирізана з картону (собачка).

Дослід 1

    - На що схожа тінь від кожного предмета?  Діти висувають гіпотези потім  перевіряють їх дослідницьким шляхом: беруть різні предмети, тримають їх між джерелом світла і екраном, роблять загальний висновок: всі предмети мають тінь, тінь від предмета схожа на предмет, від якого вона падає.  (За допомогою навідних запитань вчитель допомагає дітям правильно формулювати висновок, включаючи в мовлення слова: однакова, такої ж форми (круглої, квадратної, трикутної), стільки ж предметів).

Дослід 2

         Поставити фігуру собачки між екраном і джерелом світла, поперемінно наближати фігурку то до стіни, то до світла.  Те ж саме зробити з іграшковою машиною. 

Діти роблять висновки:

    - Чим ближче іграшка до ліхтаря, тим більша її тінь на екрані.  Чим далі фігурка - тінь менша.

Вчитель узагальнює:

  - Якщо який-небудь предмет перегороджує шлях світлового променя, за ним утворюється тінь.  Промені від джерела розходяться віялом.  Тому, якщо предмет розташований близько до джерела світла, він загороджує менше світла і тінь від нього буде маленькою.

Дослід 3. «Як з'являється тінь?»

- Що потрібно для того, щоб з'явилася тінь?  Діти висловлюють свої припущення, що тінь падає від предметів, коли світить сонце. 

- Що може нам ще послужити джерелом світла? І тоді я пропоную їм розглянути приготоване обладнання.

З дітьми формулюємо правильний висновок: для появи тіні необхідне джерело світла, предмет, поверхня (екран, стіна). 

Висновок: світло рухається по прямій лінії; коли що-небудь перегороджує шлях світлового променя, світло зупиняється і за предметом утворюється тінь.