Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Методичний посібник «Методика проведення тематичного контролю навчальних досягнень студентів з біології»

Про матеріал
Методичний посібник «Методика проведення тематичного контролю навчальних досягнень студентів з біології» Викладено методику проведення тематичного контролю навчальних досягнень студентів з біології
Перегляд файлу

     Рубан Людмила Олександрівна. Методичний посібник «Методика проведення тематичного контролю навчальних досягнень студентів з біології»

 

        Викладено методику проведення тематичного контролю навчальних досягнень студентів з біології

 

 

 

Зміст

 

1 Вступ………………………………………………....3

2 Педагогічний досвід контролю за навчальною діяльністю…………………………………..…………4

3 Методика проведення тематичного контролю

навчальних досягнень студентів з біології .………...6

3.1 Мета та функції тематичного контролю  ……….6                          

3.2 Форми проведення тематичної атестації.……….7

3.3 Умови проведення тематичного контролю……..11

3.4 Завдання до тематичних атестацій з біології ….14

3.4.1 Молекулярний рівень організації життя ….…14

3.4.2 Клітинний рівень організації життя…………..16

3.4.3 Організмовий рівень організації життя……….22

3.4.4 Індивідуальний розвиток

організмів та їх поведінка…………………………....25

3.4.5 Надорганізмові рівні організації життя……....28

3.4.6 Історичний розвиток органічного світу………31

Висновки ………………………………………….... 33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Вступ

 

Контроль знань студентів є складовою частиною процесу навчання. За визначенням контроль це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Деякі викладачі традиційно підходять до організації контролю, використовують його в основному заради показників досягнутого. Перевірка знань студентів повинна давати відомості не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату виконаної діяльності, а й про неї саму: чи відповідає форма дій даному етапу засвоєння.

 Завдання кожного педагога полягає у тому, щоб повністю подолати вузько контрольне формально-результативне опитування, що ще зустрічається на практиці, і розробити дидактично обґрунтовану методику навчальної перевірки знань студентів, а також систему оцінювання результатів навчання, щоб успішно вирішити задачі і оцінювання знань, і їх удосконалення, і розвиток пізнавальних здібностей студентів, і виховання у них відповідальності за навчання.

Оцінювання  знань студентів повинно мати гуманну сутність,  яка виявляється в тому, що:

- оцінюється не сам студент, а його діяльність;

- студент має право засвоювати тему в оптимальному для нього темпі;

- викладач оцінює саме навчальні досягнення студента, не порівнює знання одного студента зі знаннями інших, а зважає на просування в опануванні знаннями та вміннями кожного з урахуванням індивідуальності;

- студент має право на повторну атестацію з метою підвищення оцінки.

Правильно поставлений контроль навчальної діяльності студентів дозволяє викладачеві оцінити одержувані ними знання, уміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу і добиватися поставлених цілей навчання. Усе це у сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей студентів і активізації їхньої самостійної роботи на заняттях.  Добре поставлений контроль дозволяє педагогу не тільки правильно оцінити рівень засвоєння студентами досліджуваного матеріалу, але й побачити свої власні успіхи і похибки.

 

 

 

2 Педагогічний досвід контролю за навчальною діяльністю.

    Проблема контролю за навчальною діяльністю учнів та студентів не нова, і педагогічний досвід, накопичений у цій галузі багатий і різнобічний. Про роль і сутність контролю знань учнів говориться в багатьох педагогічних працях. Ідеї контролю, зокрема, засновані в працях  Я.А. Коменського, А.В. Дистервега, Н.І. Пирогова, К.Д.  Ушинського та інших.

 Педагог Я.А. Коменський, основоположник шкільного навчання, у своій книзі «Великая дидактика» сформулював дидактичні вимоги до навчання, дав вказівки, як планувати урок. Зокрема, він зазначав, що частину уроку необхідно відвести для опитування учнів. Паралельно з іншими дидактичними принципами Я.А. Коменський на перший план висуває результати оцінювання навчальних досягнень учнів.

 Німецький педагог А.В. Дістервег приділяв велику увагу засвоєнню вивченого матеріалу. Одним з показників такого засвоєння є здібність учнів ясно і чітко переказати суть справи. Він висуває правило для педагога: «Піклуйся про те, щоб учні не забували того, що вивчили» і рекомендує повертатися до вивченого частіше.

На аналогічних позиціях стояв російський педагог і воєнно-польовий хірург М.І. Пирогов. Він вимагав, щоб вчителі і керівники прогімназій і гімназій добре навчали учнів і піклувалися про результати навчання, пропонував, щоб переведення з класу в клас здійснювалось за результатами підсумкового контролю, негативно ставивсядо перевідних екзаменів, відмічаючи в них елементи випадковості і формалізму.

 Конструктивні ідеї контролю знань учнів висловлені К.Д. Ушинським. Якщо в знаннях учнів виявлені пробіли, прогалини, то здебільшого це пояснюється неудосконаленим викладанням, нераціональним застосуванням методів навчання, системи завдань, невмінням педагога своєчасно помічати свої помилки і помилки дітей.

 Охарактеризувавши типову для вітчизняної школи систему перевірки, К.Д. Ушинський писав: «Учитель опитує одного, двох, трьох, а інші в цей час вважають себе вільними від усяких справ». Він вважав: якщо основна ціль лише в тому, щоб формально перевірити знання, вірніше виставляти оцінки, то така перевіркадаремна  витрата часу. К.Д. Ушинський вимагав, щоб педагог  активізував дітей під час перевірки знань.  Він виступав за своєчасний контроль, за такі методи перевірки знань учнів, які активізували б увесь клас. Ушинський чітко виділяє ідеї тематичного контролю, обґрунтовує основні вимоги до перевірки і оцінки знань учнів, що отримали реалізацію і в наш час.

 Більш детальніше принципи контролю знань учнів та студентів  опрацьовані останнім часом.

Аналіз педагогічних і методичних праць вчених вказує, що в багатьох з них, наприклад, Є.І. Петровського, М.О. Архангельського, Т.С. Панфілова, термін «перевірка знань студентів» ототожнюється чи замінюється терміном «контроль знань», у той же час, як перевірка є структурним елементом контролю. Правильно розкриває зміст поняття контролю знань М.О. Сорокін зазначаючи, що контроль означає перевірку. Контроль, перевірка і оцінка результатів навчання – це  складові частини навчально-виховного процесу, без яких неможливо уявити педагогічну взаємодію між студентом та викладачем.

Якщо контроль і перевірка побудовані правильно, вони сприяють своєчасному виявленню прогалин у знаннях і вміннях студентів, повторенню і систематизації матеріалу, встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, формуванню вміння користуватися прийомами самоперевірки і самоконтролю.

Основні принципи контролю знань  студентів – об'єктивність, систематичність і своєчасність, цілеспрямованість, тематичність. Принцип об'єктивності і систематичності розглядається у працях  Є.І. Перовського. Принцип тематичності в системі контролю має велике значення, оскільки виявлення рівня знань, дози матеріалу дає можливість педагогу керувати процесом засвоєння.

За ініціативою к.п.н.С.Ф. Сухорського, в 70-х роках в Україні була проведена значна робота з впровадження у шкільну практику тематичної системи контролю і оцінки успішності учнів. Накопичено певний позитивний досвід здійснення тематичного контролю за успішністю учнів, раціоналізації методів перевірки, ширшого застосування усної і письмової перевірки, методів графічної і тестової перевірки. Керуючись методичними листами Міністерства освіти України про тематичний облік знань, викладачі розробили дидактичні матеріали для контролю знань учнів з навчальних тем, використовуючи при цьому специфіку свого предмету, вікові особливості та інші фактори.

 У педагогічній практиці принцип тематичності використовується для вивчення нової інформації. Навчальний матеріал поділяється на теми.  Поетапне формування знань і поетапна перевірка їх якості створюють благодатні умови для виділення найсуттєвішого в навчальному матеріалі конкретної теми і цілком дисципліни , звільнює від заучування зайвої інформації. Не слід ототожнювати принцип тематичності з своєчасністю (регулярністю) перевірки. Якщо перший сприяє сконцентруванню уваги на чітко виражених питаннях програми, на конкретних дозах навчального матеріалу, то інший зв'язаний з рівномірною перевіркою в часі. Під час тематичного контролю здійснюється і необхідна рівномірність, і достатня частота перевірки.

 Отже, принцип тематичності спрямований на виявлення, оцінку і результат навчальних досягнень студентів з визначених суттєвих питань теми, на встановлення зв'язків між темами, а також міжпредметних зв'язків. Його компонентами є: контроль, перевірка, оцінка і результат навчальних досягнень студентів.

Тематична перевірка знань  студентів необхідна не тільки для управління засвоєнням і повторенням матеріалу, а й має велике виховне значення. Вона дисциплінує студентів, виховує у них відповідальність за виконання роботи, привчає до систематичної, планомірної роботи, викликає бажання змагатись за кращі показники результатів навчання.

Перевірку можна зробити такою, щоб вона не здавалося даремно витраченим часом, а була продовженням процесу навчання, його особливою формою. При перевірці знань студентів викладач  працює з цілою  групою,  опитування кожного студента використовується як можливість продовження роботи з усією групою. Необхідно, щоб студенти, які повністю або частково не справились з виконанням завдань, визначили помилку і зуміли її пояснити. На практиці же часто зустрічаємося з фактами, коли письмові роботи різного характеру викладачі  проводять тільки з метою виставлення бала. Помилок при цьому не аналізують, не проводять додаткових робіт з метою їх усунення. Інколи  студенти навіть не знають, за що їм поставили відповідний бал. Таким чином, накопичення помилок призводить до того, що навчання стає нудним, нецікавим.

Тому, розпочинаючи вивчення нової теми, викладач має ще раз уважно прочитати, як вона окреслена в програмі, зіставити з нею зміст підручника, щоб уявити послідовність розгортання матеріалу за визначену кількість годин, результат, до якого слід прагнути.

 

3 Методика проведення тематичного контролю

навчальних досягнень студентів з біології

3.1 Мета та функції тематичного контролю.

Головною метою тематичного контролю є забезпечення ефективності фор­мування знань, умінь, навичок студентів, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності студентів, формування у них прагнення до самоосвіти при вивченні конкретної теми. Елементами тематичного контролю знань студентів є: перевірка – виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінювання – вимірювання рівня знань, умінь і навичок; облік – фіксування результатів у вигляді оцінок у навчальному журналі.

Тематичний контроль виконує такі функції:

а) освітню (навчальну), яка є корисною для всієї  групи. Слухаючи змістовну відповідь, студенти звіряють з нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє повторенню та систематизації їхніх знань, студенти слухають доповнення неповних відповідей, студент, який відповідає перед групою, повторює вивчений матеріал за темою, виконує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал за конкретною темою;

б) виховну, оскільки очікування перевірки спонукає студента регулярно готуватися до заняття. Перевірка й оцінювання знань допомагають студенту самому оцінити свої знання і здібності;

в) розвивальну – в процесі навчання у студентів розвивається логічне мислення, мовлення, пам'ять, уява, увага;

г) діагностичну – контроль забезпечує виявлення успіхів і недоліків, встановлення причин і шляхів їх усунення, окреслення заходів, спрямованих на поліпшення успішності;

ґ) стимулюючу – схвалення успіхів студентів сприяє розвитку в них спонукальних мотивів до навчання;

д) оцінювальну - об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок студентів сприяє кращому навчанню;

є) управлінську - на основі контролю визначається стан успішності студентів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її.

Виконання різноманітних завдань і вправ під час контролю сприяє розвиткові логічного мислення студентів, уміння порівнювати, аналізува­ти, робити узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки тощо. У процесі контролю розвивається самостійність студентів, форму­ються навички самоконтролю.

 

  1. Форми проведення тематичної атестації

Форми тематичного оцінювання можуть бути різноманітними. Тематичне оцінювання може проводитись як в усній, так і в письмовій формі.  На заняттях я використовую такі:

Автоматичне тематичне оцінювання. Автоматичне тематичне оцінювання, що здійснюється автоматично на підставі результатів опанування студентами матеріалу теми відповідно до вимог навчальної програми з біології. Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт (усних відповідей, лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих робіт) та навчальної активності студентів.

Контрольна тематична робота. Письмова перевірочна тематична робота - найбільш розповсюджена форма в освітній практиці. Традиційно перевірочні роботи з біології проводяться з метою визначення кінцевого результату в навчанні, уміння застосовувати знання. Зміст перевірочних робіт складають задачі, як текстові, так і експериментальні. У такий спосіб складена перевірочна робота дозволяє перевірити коло знань і умінь студентів  за темою, а також різні уміння із застосування біологічних знань під час вирішення творчих задач.

  Контрольна тематична робота містить питання з конкретної теми (без варіантів або 2-3 варіанти аналогічних завдань). Збільшення числа варіантів веде до збільшення кількості часу, необхідного для перевірки перевірочної роботи викладачем, а також до появи труднощів, пов'язаних зі складанням великого числа варіантів однакової складності. З іншого боку, така недовіра до студентів мені здається необґрунтованою, тому що списувати їх змушує аж ніяк не лінь або нечесність, а непевність у своїх силах. Тому збільшувати самостійність при виконанні перевірочної роботи необхідно не збільшенням числа варіантів, а поліпшенням підготовки студентів до неї. Контрольна робота складається з 2-3 теоретичних завдань та 1-2 – практичних. Завдання для контрольної роботи мають спиратися не тільки на базові знання студентів, а й на вміння їх застосовувати. Разом із завданнями, які передбачають уміння студентів розпізнавати біологічні факти, поняття, терміни, властивості організмів, особливості процесів, необхідно включати завдання, що вимагають від студентів вміння описувати та характеризувати організми та процеси, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, висловлювати свою думку.

Тестова контрольна робота (тести за варіантами або індивідуальні тестові завдання). Тут пропонується, зазвичай 2-3 варіанти відповідей на питання, з яких треба вибрати правильний. Ця форма контролю невипадково одна з найбільш розповсюджених форм контролю у всій системі освіти. Студенти не втрачають часу на формулювання відповідей та їхній запис, що дозволяє охопити більшу кількість матеріалу за той же час. З'являється можливість перевірити уміння студентів, пов'язані з розпізнаванням біологічних явищ і ситуацій, що відповідають науковим фактам.

Останнім часом у вищій школі стали широко застосовувати стандартизований контроль знань протягом усього періоду вивчення навчальних курсів. У стандартизованому контролі знайшла широке застосування тестова методика з альтернативним вибором відповідей. Метод альтернативного вибору відповідей полягає у тому, що ставлять запитання і одночасно пропонують варіанти відповідей, правильність яких потрібно оцінити. При цьому студенту пропонують не лише самі відповіді, але і їх цифрові коди (як правило, номер варіанта відповіді).

Наприклад:

 « Як називається закон Менделя, схема якого виглядає так:

Р      Аа       х      Аа

F2    АА,  Аа,  Аа,  аа.

А) закон одноманітності гібридів першого покоління; Б) закон розщеплення ознак;

В) закон незалежного комбінування станів ознак».

Або,

   «Т.Х. Морган провів експериментальні дослідження явища…

А) розщеплення ознак; Б) одноманітності гібридів першого покоління;

В) зчепленого успадкування; Г) чистоти гамет».

 Перевага цього методу полягає у тому, що за допомогою найпростіших засобів (бланків, матриць) можна отримати відповідь практично на будь-яке запитання, а недоліком є можливість вгадування правильної відповіді. За допомогою альтернативного методу доцільно перевіряти вміння самостійно обмірковувати отримані дані. На підтвердження цього можна навести вислів Ш. Монтеск'є: «Інтелект полягає у тому, щоб упізнати подібність різних речей і різницю подібних». Це означає, що високий рівень знань дає можливість більш тонко розрізняти такі явища і поняття, які студенту з нижчим рівнем здаються ідентичними. Крім того, студенти з високим рівнем знань знаходять подібність там, де інші його не помічають. Контроль простим вибірковим методом не розкриває процесу одержання відповіді. Тут спрацьовує не простий механізм вгадування, а свідомий вибір, де вгадування деякого числа правильних відповідей на запитання – у доповнення до тих, які студенти знають.

Можна використовувати й інші варіанти тестового контролю знань студентів.

  Короткочасне подання варіантів відповідей. Студентові пропонують запитання. Він має вивчити його і підготувати відповідь. Після того, як він готовий до відповіді, йому на обмежений час показують варіанти відповідей, з яких студент має обрати один. У даному разі студент не стільки обирає, скільки порівнює свою готову відповідь із запропонованими. Такий принцип деякою мірою зменшує можливість вгадування і несвідомого вибору випадкової відповіді. При цьому доцільно обмежити час експонування варіантів відповідей, які пропонуються на вибір.

Наприклад:

 «У видів, стать яких визначається в момент запліднення, кількісне співвідношення самців та самок , згідно із законом розщеплення, повинне становити

А) 3:1   Б) 1:1   В) 2:1   Г) 9:3:3:1».

Послідовне надання варіантів відповідей. Студенту пропонують запитання, яке він вивчає і подумки готує на нього відповідь. Потім за його проханням йому показують перший варіант відповіді. Якщо цей варіант співпадає з його рішенням, то він фіксує свою відповідь під номером 1, якщо він вважає його неправильним, то через деякий час студентові у надають другий варіант відповіді.

Наприклад:

«За висловом І.І. Шмальгаузена резервом спадкової мінливості організмів є…

А) домінантні мутації; Б) рецесивні мутації; В) гетерозиготні мутації».

Або,  

«Як називається метод селекційної роботи , завдяки якому можна отримати мула, архаромеріноса та тритікале?

А) споріднене схрещування; Б) гібридизація; В) віддалена гібридизація».

  Вибір відповідей. Пропонуються самі відповіді, а потім їх обґрунтування.

Наприклад:

Як називається явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищені життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами?

А) гетерозис;   Б) інбридинг;   В) поліплоїдія;   Г) селекція.

- Збільшення числа хромо­сомних наборів (поліплоїдія).

- Явище близькородинного схрещування (інбридинг).

- Наука про тео­ретичні основи та методи створення нових і поліпшення вже існую­чих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів(селекція).

- Явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищені життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами (гетерозис)

Парне питання. Правильний результат отримується тільки при двох правильних відповідях.

Наприклад:

       «До тканин тваринного організму належать…

А) твірна;   Б) покривна;   В) нервова;   Г) епітеліальна;   Д) основна».

Співвідносна або складно-вибіркова система. Подаються декілька відповідей, які потрібно пов'язати одно з одною.

Наприклад:

«Пов’яжіть назву органоїду клітини з його функцією.

А)Хлоропласти                                  1) Синтез АТФ

Б) Рибосоми                                      2) Фотосинтез   

В) Лізосоми                                       3) Травлення

Г) Мітохондрії                                 4) Синтез білків

 

Мотивовані варіанти відповідей.  Кожен варіант відповіді доповнюється обгрунтуванням.

Наприклад:

        «Як називається нервова клітина?

А) аксон; Б) нефрон; В) нейрон; Г) невроз.

Аксон –довгий відросток нейрону. Нефрон – структурна одиниця нирок. Невроз – нервовий розлад здоров’я. Нейрон – нервова клітина».

 

Різнорівневі диференційовані завдання.  Різнорівневі диференційовані завдання різної форми і різних рівнів складності; оцінювання навчальних досягнень студентів, згідно з критеріями оцінювання, вимагає включення до контрольної роботи як завдань у тестовій формі (1 рівень складності) так і відкритих завдань з короткою та розгорнутою відповіддю (2-3 рівні складності), які вимагають від студента-першокурсника самостійно сформулювати відповідь на поставлене запитання та відповідно її оформити.

Наприклад:

1 рівень.

Оберіть 1 правильну відповідь.

             « Коленхіма належить до…

А) покривної тканини; В) твірної тканини; Б) механічної тканини;

Г) основної тканини; Д) провідної тканини».

2 рівень.

«Як називаються довгі трубки, утворені з багатьох клітин, роз­міщених одна над одною, поперечні стінки яких руйнуються: ___________. Які речовини проводять такі клітини: ________________________».

3 рівень. «Дайте характеристику ксилемі». Або, «Які типи механічної тканини вам відомі?».

Біологічний тематичний диктант. Біологічний диктант - форма письмового контролю знань і умінь студентів. Він являє собою перелік питань, на які студенти повинні дати негайні і короткі відповіді. Час на кожну відповідь строго регламентований і досить короткий, тому сформульовані питання повинні бути чіткими і вимагати однозначних відповідей, не потребуючого довгого міркування. Саме стислість відповідей диктанту відрізняє його від інших форм контролю. Деякі викладачі вважають, що за допомогою біологічних диктантів можна перевірити обмежену сферу знань студентів: літерні позначення біологічних термінів, явищ, деяких величин;  визначення біологічних явищ, формулювання біологічних законів, формулювання наукових фактів. Однак ця форма контролю знань і умінь студентів знімає частину навантаження з інших форм, а також, може бути з успіхом застосована у поєднанні з іншими формами контролю.

Наприклад,

«Під час якої ери та якого періоду відбуваються ці явища:

а) виникли першозвіри;

б) формування фауни і флори, що загалом нагадує сучасну;

в)  поява кишковопорожніх;

г) поява перших риб – панцирних та колючкозубих;

д) розквіт голонасінних, комах, плазунів»

Вирішення індивідуальних творчих завдань. Створення кросвордів, ребусів, написання рефератів, творчих звітів за темою тощо.

Групова тематична атестація. Для тематичного оцінювання знань студентів може застосовуватися ме­тодика групової роботи. Навчання в складі малих груп на чолі з ліде­ром групи й під непрямим керівництвом викладача робить процес конт­ролю знань особистісно-зорієнтованим. Групову форму організації тематичного контролю використовують в тих випадках, коли виникає необхідність перевірити підсумки навчальної роботи чи хід її виконання частиною студентів групи, що одержали певне колективне завдання на занятті. При цьому питання ставляться перед цією групою, у їхньому вирішенні беруть участь студенти, що працювали в складі даної групи, але із обов'язковим залученням до обговорення інших студентів групи.

       Вибір вірних затверджень.

       Наприклад:   

 «Завдання: виберіть вірні ствердження:

1 У разі поділу клітини надвоє утворюються дві дочірні клітини, але вдвічі менші за материнську.

2 Розмноження - це властивість, притаманна лише високоорганізованим живим істотам.

3 Нестатеве розмноження відбувається поділом надвоє.

4 Нестатеве розмноження відбувається за рахунок утворення спор.

5 Тварини розмножуються тільки статевим шляхом.

6 Брунькування - це засіб статевого розмноження».

Усний залік за вивченою темою. Це одна з основних форм тематичного контролю. Його достоїнство полягає в тім, що він передбачає комплексну перевірку всіх знань і умінь студентів. Студент може вирішувати задачі, потім робити лабораторну роботу, а потім розмовляти з викладачем. Усна бесіда з викладачем, що дозволяє проконтролювати сформованість біологічного світогляду, пробіли в знаннях, розглянути незрозумілі місця в курсі, відрізняє усний тематичний залік від інших форм контролю. Це найбільш індивідуалізована форма. Викладач вирішує, ґрунтуючись на результатах минулих або проміжних контрольних заходів, які знання й уміння доцільно перевіряти в якого студента: усім даються індивідуальні завдання.

Вважаю, що залік цінний тим, що це єдина форма контролю, де відбувається безпосередня перевірка знань і умінь студентів педагогом, йде об'єктивне оцінювання результатів у сполученні з індивідуальним підходом до кожного студента. Тому, на мою думку, залік треба проводити в його традиційній формі як бесіду викладача та студента. Однак, незважаючи на різні методи проведення залікових заходів, у методичній літературі склалися деякі принципи підготовки і проведення заліку за темою: на залік приділяється не більш одного заняття;  підготовка до заліку ведеться завчасно, викладач уже на початку вивчення теми повідомляє дату проведення заліку і перелік теоретичних питань, що ввійдуть до білетів; теоретичних питань повинно бути не більш 20.

3. 3 Умови проведення тематичного контролю.

Тематичній атестації підлягають основні результати навчальних досягнень студентів під час вивчення теми (частини теми, сукупності тем). Тематична атестація навчальних досягнень студентів проводиться викладачем  відповідно до робочої навчальної програми, складеній та затвердженій у нормативно встановленому порядку. Такий вид оцінювання здійснюється на підставі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів ВНЗ 1-2 рівнів акредитації.

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем)  викладач має ознайомити студентів з тривалістю її (їх) вивчення (кількістю занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; орієнтовними питаннями, завданнями (прикладами задач), що виносяться на тематичне оцінювання, терміном і формою його проведення; умовами оцінювання. Тематичне оцінювання з біології проводиться в різних формах.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень студентів є засобом систематизації та узагальнення знань; воно спонукає першокурсників до більш ґрунтовного опанування основних положень конкретної теми. Воно може бути ефективним лише в разі виконання викладачем таких умов:
       - визначити з кожної теми обсяг знань, умінь та навичок, обов'язкових для студентів;

- націлити студентів на осмислення й засвоєння суттєвого в матеріалі теми, а не на механічне вивчення теми загалом.

- перед початком вивчення чергової теми студенти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення (кількість занять); термінами і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання.

- структурувати завдання для тематичної атестації таким чином, щоб вони сприяли засвоєнню основного матеріалу теми.

- результати тематичного оцінювання використовувати для покращення своєї роботи на основі аналізу причин недостатнього рівня підготовленості студентів з окремих тем дисципліни.

Тематичне оцінювання є обов'язковим і націлює на перевірку знань студентів з однієї теми. Проте оп­тимальною вважається перевірка засвоєння навчального матеріалу, який вивчався протягом 5-7 занять, бо реалізує не лише контрольну функцію, а й стимулювальну та коригувальну й дає змогу уникати пе­ревантаження студентів .

Тематичне оцінювання проводиться згідно з вимогами, зазначени­ми в чинній програмі з біології. Особлива увага звертається на засвоєн­ня наукових фактів, законів, теорій, а також знань прикладного харак­теру. Найчастіше я використовую письмові контрольні роботи й тестові завдання. Можна поєднувати різноманітні форми контролю знань, вра­ховуючи особливості змісту теми, інтереси та підготовленість студентів.

До організації й проведення тематичного оцінювання ставляться такі вимоги:

- визначення обсягу знань, умінь та навичок, термінів і понять, необхідних для тематичного оцінювання, узгодження цього обсягу з «Основними вимогами до знань та вмінь  студентів ВНЗ  1-2 рівнів акредитації», зазначеними в програмі з біології;

- ознайомлення студентів з відповідними вимогами до тематичного оцінювання;

- складання завдань репродуктивного, продуктивного, творчого рівнів (узагальнюючих, порівняльних, ситуативних прикладних), що дало б змогу диференціювати оцінювання з урахуванням індивідуальних можливостей кожного студента, виявляти не лише рівень знань і вмінь, а й уміння оперувати ними;

- використання активних форм і методів повторення, узагальнення та систематизації знань учнів (уроки-конференції, семінари тощо).

До тематичного контролю з біології допускаються всі студенти, проте обо­в'язковою умовою є виконання низки лабораторних і практичних робіт.

Під час тематичного оцінювання важливо не лише перевірити й оцінити кінцевий результат засвоєння навчального матеріалу всіма студентами, а й з'ясувати, яких результатів досяг кожен із них на різних ета­пах вивчення теми. Аналіз результатів тематичної атестації повинен бути основою для організації періодичного повторення вивченого раніше матеріалу.

З біології  тематичний бал виставляється з урахуванням:

- рівня володіння теоретичними знаннями;

-  рівня умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач різного типу;

- оцінювання навчальних досягнень студентів за техніку виконання практичних, лабораторних (експериментальних) робіт (дослідів);

-  оцінювання вміння узагальнювати результати дослідження.

Тематичне оцінювання проводиться у навчальний час на занятті. Кількість тематичних оцінювань протягом року визначається викладачем, але не може бути меншою за мінімальну кількість тематичних оцінювань, якщо така визначена Міністерством освіти і науки України. З метою недопущення перевтоми студентів-першокурсників і для раціональної організації тематичного оцінювання адміністрацією навчального закладу складається графік його проведення на І та II семестри, який затверджується директором коледжу та скріплюється печаткою. Упродовж тижня у студента може бути не більше трьох тематичних оцінювань; протягом навчального дня, як правило, не більше одного. Два тематичних оцінювання в день можуть бути заплановані виключно для різних за видом навантаження предметів. Наприклад, контрольна робота з біології (переважно розумове навантаження) і спортивні змагання з фізичної культури (переважно фізичне навантаження). Тематичне оцінювання має враховувати всі види навчальної діяльності студентів, передбачені навчальними програмами (практичні, контрольні, самостійні, лабораторні роботи, екскурсії, твори тощо). Особливості виставлення тематичних балів регламентуються інструктивно-методичними листами з предметів.

Результати тематичного оцінювання відображуються в окремій гра­фі навчального журналу.

 При складанні завдань до тематичної атестації необхідно дотримуватись ряду вимог:

- укладачі завдань мають чітко уявляти мету контролю як частини усього навчального процесу, враховувати вікові і психофізичні особливості тих, хто навчається. Завдання мають стимулювати пізнавальну активність студентів, викликати у них інтерес до предмету навчання;

- завдання в усіх випадках мають забезпечувати реалізацію навчальної функції контролю, а не тільки контролюючої;

- складаючи завдання, потрібно враховувати, що інформація, яка міститься у них, потрібна не стільки для оцінки знань студентів, скільки для того, щоб своєчасно виявити помилки і скоригувати навчальний процес;

- під час розробки контрольних завдань слід передбачити способи і засоби (у тому числі й технічні), які можна буде застосовувати при реалізації тестів, що розробляються;

- потрібно уникати шаблону і формулювань, які повторюють відомі істини.

 При складанні тестових завдань важливим є рішення проблеми правдоподібності неправильних варіантів. При цьому можливі два аспекти проблеми: зовнішня правдоподібність і правдоподібність змісту.  Неправильні варіанти відповідей можуть бути:

- правдоподібними зовнішньо і правдоподібними за змістом;

- правдоподібними зовнішньо, але неправдоподібними за змістом;

- неправдоподібними зовнішньо, але правдоподібними за змістом.

 Не можна використовувати відповіді неправдоподібні і зовнішньо і за змістом.

 Найбільш доцільною структурою при побудові вибіркових тестів потрібно вважати:

- один варіант правильний, решта невірні (неповні), але обов'язково правдоподібні;

- усі варіанти неправильні (неповні), але обов'язково правдоподібні, при наявності варіанта «правильної відповіді немає»;

- один варіант неправильний (неповний), решта варіантів правильні. Результати тематичного контролю використовуються для висновків відносно роботи навчальної групи і кожного студента окремо.

 Найбільш розповсюдженою формою оцінки відповідей на тести є така: правильна відповідь плюс один бал, "не знаю" - 0, неправильний - мінус один бал. Але я частіше використовую таку форму: правильна відповідь – 1 бал, неправильна – 0.

 

3.4 Завдання для  тематичних атестацій з біології.

Пропоную різні варіанти проведення тематичного контролю  з дисципліни «Біологія».

3.4.1 Молекулярний рівень організації життя

Основні вимоги до знань та вмінь студентів при вивченні теми «Єдність хімічного складу організмів».

Студенти  повинні знати: видатних учених-біологів України; основні властивості організмів; основні етапи розвитку біологічної науки; методи біологічних досліджень; елементний склад живих організмів; будову, властивості і функції неорганічних та органічних сполук.

Повинні уміти: наводити приклади значення біологічної науки в житті людини і суспільства та застосовування різних методів у вивченні живої природи; наводити приклади значення органічних речовин, застосування ферментів; спостерігати дію ферментів; характеризувати хімічні елементи, молекулярний рівень організації живого, роль води та інших мінеральних речовин; пояснювати хімічну сталість організмів; обґрунтовувати взаємозв’язок будови органічних речовин з їх функціями; застосовувати знання для розв’язування вправ з молекулярної біології; робити висновки про єдність хімічного складу живої і неживої природи; дотримуватися правил техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи.

Пропоную різнорівневі диференційовані завдання. 1 рівень: 12  завдань, кожне з яких має одну правильну відповідь. Кожна правильна відповідь – 0,5 бала. 2 рівень: необхідно продовжити або почати речення. Кожна правильна відповідь – 1 бал. 3 рівень: необхідно надати повну відповідь на запитання. Кожна правильна повна відповідь – 2 бали.

Перший рівень.

1 Наука, що вивчає птахів, називається…

А) ембріологія; Б) цитологія; В) іхтіологія; Г) орнітологія.

2 Ентомологія – це наука, яка вивчає

А) водорості; Б) комах; В) клітини; Г) вимерлі організми.

3 Оберіть неклітинне царство організмів:

А) рослини; Б) віруси; В) гриби; Г) тварини.

4 Оберіть найвищий рівень організації життя:

А) біосферний; Б) популяційно-видовий; В) молекулярний; Г) клітинний.

5 Засновник вчення про біосферу:

А) Ч. Дарвін; Б) Д. Мендєлєєв; В) В. Вернадський; Г) І. Мечніков.

6 Елемент магній належить до

А) органогенів; Б) макроелементів; В)мікроелементів; Г)ультрамікроелементів

7 Як називається хімічний зв'язок між двома молекулами води?

А) металева; Б) ковалентна полярна; В) водородна; Г) іонна.

8 До гідрофобних речовин належать

А) кам’яна сіль ; Б) сахароза; В) олія; Г) глюкоза

9 Який вуглевод складається з глюкози та фруктози?

А) сахароза; Б)дезоксирибоза; В) целюлоза; Г) глікоген

10 Мономером білків є

А) гліцерин ; Б)амінокислоти; В) рибоза; Г) глюкоза.

11 Мономером нуклеїнових кислот є

А) глюкоза; Б) амінокислоти; В) нуклеотид; Г) рибоза.

12 Як називається властивість білків відновлювати природну структуру?

А) денатурація; Б) ренатурація; В) деструкція; Г) реплікація.

Другий рівень.

1 _________________________ - це наука, яка вивчає вимерлі організми.

2 Наука, що вивчає взаємовідносини організмів з навколишнім середовищем, називається ______________________________.

3  Хто відкрив подвійне запліднення квітів і рослин? _______________

4 Необхідна умова існування живих організмів - __________________ _____________________, який одночасно містить процеси утворення складних речовин з більш простих та розпад складних на простіші.

5 На _______________________ рівні відбуваються хімічні процеси та перетворення енергії в живих організмах, а також зберігається, змінюється і реалізується спадкова інформація.

6 До елементів – органогенів відносять _______________________________

7 Ліпіди поділяються на групи _______________________________________

8 Структуру ДНК можна уявити у вигляді _____________________________

9 Протеїди складаються з ___________________________________________

Третій рівень.

1 Опишіть метод вивчення біології – моніторинг.

2   Назвіть елементарний склад живих організмів.

3 Назвіть функції вуглеводів.

4 Опішить структури білків.

5 Надайте класифікацію вуглеводів.

6 Порівняйте будову ДНК та РНК.

 

З метою підвищити оцінку при переатестації я пропоную студентам відповісти на запитання:

  1.                         Хто відкрив подвійне запліднення у квіткових рослин?
  2.                         Назвіть головну властивість життя.
  3.                         Що вивчає палеонтологія?
  4.                         Назвіть царства живих організмів.
  5.                         Назвіть елементи-органогени.
  6.                         Уявіть, що на одяг потрапила крапля олії. Розчин якої речовини можна використати для її виведення?
  7.                         Основною речовиною у складі копит і рогів копитних тварин є
  8.                         Відносна молекулярна маса білкової молекули становить 30 000, а відносна молекулярна маса однієї амінокислоти – 100. Визначте масу гена, що кодує цю білкову молекулу, якщо відносна молекулярна маса одного нуклеотиду становить 345.
  9.                         Яка речовина є джерелом кисню під час фотосинтезу?
  10.                     За пропозицією французького вченого К. Бернара у ХІХ сторіччі в Сорбонні (Паризький університет) було відкрито перший пам’ятник жабі. Чим ця тварина заслужила таку шану?
  11.                     Під час швидкого підйому водолаза з великої глибини в його крові утворюються пухирці газу, що є причиною розвитку кесонної хвороби. Який це газ?
  12.                     Кінцевим продуктом ферментативного розщеплення крохмалю є
  13.                     Який вірус порушує роботу імунної системи людини?
  14.                     Наука, що вивчає дві фундаментальні властивості живих організмів – спадковість і мінливість, – це …
  15.                     Яка властивість води запобігає різким коливанням температури в клітині?
  16.                     Який полісахарид входить до складу клітинних стінок деяких грибів, кутикули членистоногих?
  17.                     Що є мономером білків?
  18.                     Чим різняться протеїни від протеїдів?
  19.                     Фрагмент молекули ДНК складається з нуклеотидів, розташованих у такому порядку:

АЦЦ ГАТ ТАТ ЦЦА АГЦ ТГЦ.

Зазначте склад і послідовність амінокислот у поліпептидному ланцюзі.

  1.                     Катіони якого елемента переважають у складі кісток?
  2.                     Назвіть види РНК.
  3.                     Назвіть функцію ДНК у клітині.
  4.                     Яку будову має АТФ.

 

 

3.4.2 Клітинний рівень організації життя

Основні вимоги до знань та вмінь студентів при вивченні теми «Структурова складність і впорядкованість організмів».

Основні вимоги до знань та вмінь.

 Повинні знати: елементний склад живих організмів; будову, властивості і функції неорганічних та органічних сполук, методи вивчення клітин; органели клітини; організми, що мають ядро в клітинах; одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні організми; неклітинні форми життя; тканини, органи.

Повинні уміти: наводити приклади значення органічних речовин, застосування ферментів; спостерігати дію ферментів; характеризувати хімічні елементи, молекулярний рівень організації живого, роль води та інших мінеральних речовин; пояснювати хімічну сталість організмів; обґрунтовувати взаємозв’язок будови органічних речовин з їх функціями; застосовувати знання для розв’язування вправ з молекулярної біології; робити висновки про єдність хімічного складу живої і неживої природи; дотримуватися правил техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи, наводити приклади прокаріотичних та евкаріотичних організмів; процесів, що відбуваються в цитоплазмі клітини; клітин, що діляться; хвороб людини, що викликають віруси; спостерігати властивості органічних молекул і дію ферментів; розпізнавати клітини прокаріотів і евкаріотів на малюнках і таблицях; спостерігати явища плазмолізу і деплазмолізу; характеризувати клітинну теорію Т. Шванна та її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу; будову прокаріотів і евкаріотів; цитоплазму та її компоненти; будову і функції органел клітини; процеси біосинтезу білку; фотосинтезу; стадії клітинного циклу; процес мітозу; особливості вірусів; тканинний, органний, організмовий рівні організації живого; обґрунтовувати взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; взаємозв’язок будови органел і їх функції; подібність і відмінність в будові клітин; зв’язок пластичного й енергетичного обміну в клітині; взаємозв’язок будови та функцій клітин і тканин; порівнювати два типи організації клітин; будову і функції мітохондрій та пластид; обмін речовин і перетворення енергії у автотрофних і гетеротрофних організмів; клітини прокаріотів та евкаріотів; тканини рослин і тварин; застосовувати знання про мембрани, поверхневий апарат для доведення єдності органічного світу; про процеси життєдіяльності вірусів і бактерій для профілактики інфекційних хвороб, інших видів діяльності людини; робити висновок про загальний план будови клітин усіх організмів; про те, що організм - відкрита цілісна система, здатна до  саморегуляції;   дотримуватися  правил  виготовлення  деяких препаратів.

Студентам пропонується виконання 3 контрольних робіт за темами: «Будова, функції та історія відкриття  клітини», «Будова і функції тканин рослин та тварин», «Обмін речовин та енергії».

Контрольна робота

за темою: «Будова, функції та історія відкриття  клітини».

Студенти обирають 5 запитань, на які вони можуть надати відповідь. Опитування проводиться індивідуально.

1   Що таке клітина? Хто відкрив клітину?

2 Які ви знаєте відмінності між одноклітин­ними, колоніальними та багатоклітинними організмами?

3  Що ви­вчає наука цитологія? Коли вона виникла?

4  Які основні методи дослідження клітин вам відомі?

5   Сформулюйте основні положен­ня клітинної теорії.

7   Які основні складові компоненти клітин ви знаєте?

8   Які особ­ливості будови клітин прокаріот?

9   Які особливості будови клітин еукаріот?

10 Дайте порівняльну характеристику прокаріотичної та еукаріотичної клітин у вигляді таблиці:

11  Який хімічний склад біологічних мембран?

12  Яка будова біо­логічних мембран?

13  Назвіть основні функції та властивості плаз­матичної мембрани.

14  Якими способами може відбуватися транспорт речовин через плазматичну мембрану?

15  Що таке фагоцитоз і піноцитоз? Що спільного та відмінного між ними?

16  Що таке цитоскелет? Які його функції?

17  Що таке цитоплазма і які її функції?

18  Що таке клі­тинні включення? Яке їхнє значення?

19  Яка будова та функції ендоплазматичної сітки?

20  Порівняй функції шорсткої та гладенької ендоплазматичної сітки.

21  Яка будова і функції комплексу Гольджі?

22  Що таке лізосоми? Які їхні функції?

23  Які типи вакуолей є в клітинах еукаріот? Які їхні функції?

24  Яка будова мітохондрій?

25  Які функції виконують мітохондрії?

26  Які типи пластид вам відомі?

27  Яка будова та функції хлоропластів?

28   Яка будова та функції лейкопластів і хромопластів?

29   Що мають спільного та чим відрізняються різні типи пластид?

30   Які будова і функції ядра?

31  Які будова та функції ядерець?

31  Що таке каріотип? Дайте визначення гаплоїдному, диплоїдному та полі-илоїдному наборам хромосом.

32  Яка будова хромосом?

33  Які будова та функції рибосом?

34  Де і як утворюються рибосо­ми?

35  Що таке псевдоподії? Які їхні функції?

36 Що спільного та від­мінного у будові та роботі джгутиків та війок?

37 Які будова та функції клітинного центру?

 

Для підвищення оцінки пропонуються такі запитання:

  1.                  Кислий смак щавлю зумовлений наявністю в клітинах кристалів щавлевокислого кальцію (кальцій оксалату). Яка клітинна структура утворюється цими кристалами?
  2.                  Клітини яких організмів мають глікокалікс?
  3.                  Яка структура клітини регулює її розмноження, ріст і розвиток?
  4.                  Органела клітини, в якій відбувається синтез органічних речовин з неорганічних, це –
  5.                  Основу росту будь-якого багатоклітинного організму становить процес
  6.                  Яка бактерія здатна синтезувати в організмі людини вітамін К та незамінні амінокислоти?
  7.                  Якої органели немає у тваринній клітині? (ядра, мітохондрії, вакуолі хлоропласта)
  8.       Якщо клітину помістити в розчин, концентрація солей у якому вища, ніж у цитоплазмі, то спостерігається явище
  9.                  Яка структура клітини має вибіркову проникність?
  10.              Під час поділу клітини хромосоми стають видимими завдяки
  11.               Яка органела містить ферменти, що здатні розщеплювати органічні речовини?
  12.               Чим взагалі відрізняються за будовою прокаріотична і еукаріотична клітини ? Чим можна пояснити цю відмінність ?

Контрольна робота

за темою: «Тканини багатоклітинних організмів. Організм як рівень існування живої природи».

Пропонується 3 рівні. 1 рівень містить 15 запитань та 24 відповіді. Кожна правильна відповідь – 0,25 бали.  2 рівень містить 22 запитання та 36 відповідей. Кожна правильна відповідь – 0,25 бали.

Перший рівень.

1   Які тканини належать до рослинних?

А) покривна; Б) епітеліальна; В) сполучна; Г) нервова; Д) твірна; Е) провідна.

2   Флоема складається з…  А) живих клітин;    Б) мертвих клітин.

3   Ксилема складається з… А) судин ; Б) ситоподібних клітин; В) продихів.

4   Коленхіма відноситься до… А) покривної тканини; В) твірної тканини; Б) механічної тканини; Г) основної тканини; Д) провідної тканини.

5   Склеренхіма складається з клітин… А) живих;   Б) мертвих.

6   Ксилема проводить…

А) органічні речовини; Б) мінеральні солі та воду; В) і те і друге.

7   До тканин тваринного організму належать…

А) твірна; Б) покривна; В) нервова; Г) епітеліальна; Д) сполучна; Е) м'язова.

8   Яка тканина має слабко утворену міжклітинну речовину?

А) сполучна; Б) епітеліальна;  В) нервова; Г) м'язова.

9   З якої тканини складається серцева м'язова тканина?

А) з гладкої; Б) з посмугованої.

10  Як називається нервова клітина?  А) аксон; Б) нефрон; В) нейрон; Г) невроз.

11  До сполучної тканини належать :

А) кров; Б) кутикула; В) нейроглія; Г) лімфа; Д) жирова.

12   Пагін складається з… А) стебла;   Б) кореня;    В) бруньки;   Г) листків.

13   У покритонасінних рослин органом насінного розмноження є…

А) брунька;     В) квітка;     Г) пагін;     Д) корінь.

14 Як називається здатність організму до захисту власної цілісності, несприйнятливості збудників певних захворювань?

А) травлення;   Б) імунітет;    В) рефлекс;   Г) екскреція.

15  Нервова система регулює життєві функції за допомогою…

А) гормонів;     Б) рефлексів;      В) серця;     Г) ферментів.

Другий рівень.

1 Сукупність клітин, які мають спільне походження, однакову форму і виконують одну і ту  саму функцію називають ____________________.

2 Назвіть 5 типів рослинних тканин: ______________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________________.

3 Як називаються довгі трубки , утворені з багатьох клітин, роз­міщених одна над одною, поперечні стінки яких руйнуються: ________________. Які речовини проводять такі клітини: _____________________________.

4 Флоема проводить ___________________________________________.

5 _____________________________ тканина захищає органи від випаро­вування, висихання, охолодження, пошкоджень.

6_____________________________ тканина складається з мертвих клітин з потовщеними оболонками.

7 Корок відносять до ______________________________ тканини.

8 Камбій утворюють клітини ____________________________ тканини.

9 ____________________________ паренхіма утворена з клітин, які містять хлоропласти.

10 ___________________________ паренхіма виконує функт газообміну і проведення газів до різних тканин.

11 У багатоклітинних тварин розрізняють ____________________,

____________________, ____________________ та __________________ тканини.

12 Міжклітинна речовина в епітеліальних тканинах розвинена (як?) ________________.

13 ___________________________ тканини виконують розмежувальну, захисну, секреторну, газообмінну та всисну функції.

14 ___________________________ м'язова тканина побудована з багатоядерних, видовжених клітин.

15 Нервова тканина складається з ______________________ і

допоміжних клітин , які разом утворюють _______________________.

16  До ____________________________ тканини належать кров та лімфа.

17 Органи багатоклітинних організмів поділяють на _________та    __________.

18 У вищих рослин вегетативними органами є _____ і ______.

19 ________________________ складається з стебла, на якому розташовані листки та бруньки.

20 У покритонасінних рослин органом розмноження є ______________________

21 Основними системами органів багатоклітинних тварин є _________________

22 __________________________ – це   здатність організму до захисту власної цілісності, несприйнятливості збудників певних захворювань.

Третій рівень.

1 (0,25 б.)  Тканина – це ____________________________________________

2 (0,5 б.) До рослинних тканин належать ________________________________

3 (1 б.) Дайте характеристику ксилемі: __________________________________

4 (1 б.) Дайте характеристику флоемі: __________________________________

5 (0,25 б.) Які функції виконує покривна тканина рослин? _________________

6 (0,5 б.) Які типи механічної тканини вам відомі? ________________________

7 (1 б.) Які особливості будови твірної тканини? _________________________

8 (1 б.) Дайте порівняльну характеристику будови та функцій різних видів основної тканини: _________________________________________________

9 (1 б.)  Які особливості будови епітеліальних тканин тваринних організмів ?

10 (1 б.)  Що спільного та відмінного між різними видами м'язових тканин?

11 (1 б.)  Які особливості будови і функції нервової тканини?

12 (0,5 б.) Які вегетативні та генеративні органи вищих рослин ви знаєте?

13 (1 б.) Чим багатоклітинний організм відрізняється від одноклітинного та колоніального? ____________________________________________________

14 (1 б.) Якім чином регулюються життєві функції тварин? ________________

Контрольна групова робота

за темою: «Обмін речовин та енергії».

Студенти поділяються на 4 групи. Кожна група готує відповіді на 8 запитань. Лідер групи уважно слідкує за персональним внеском кожного студента.

1 Які процеси називають асиміляцією та дисиміляцією?

2 Яка структура молекули АТФ?

3 Яка роль АТФ в енергетичному обміні клітини?

4 Які організми називають автотрофами, гетеротрофами, фототрофами, хемотрофами?

5 Чому кисневе розщеплення глюкози енергетично ефективні­ше за безкисневе ?

6 Де в клітині відбуваються процеси кисневого етапу енергетичного обміну ?

7 Скільки молекул АТФ синтезується під час окиснення однієї молекули молочної кислоти?

8  Що таке генетичний код і які його властивості?

9 Назвіть ос­новні етапи процесу біосинтезу білків.

10  Яка роль рибосом у процесі біосинтезу білків? Що таке функціональний центр рибосоми?

11  Як відбувається транскрипція?

12  У яких органах хребетних тварин може синтезуватись полісахарид глікоген?

13  У яких органелах рослинних клітин синтезуються вуглеводи?

14 З яких сполук синтезуються жири?

15 Який процес лежить в основі біосинтезу ДНК?

16  Як відбувається подвоєння ДНК?

17  Як синтезуються молі кули РНК?

18  Що таке хемосинтез? Які організми здатні до хемосинтезу?

19  Яка роль хлорофілу в процесі фотосинтезу?

20  Що відбувається у світлову фазу фотосинтезу? 

21  Що відбувається у темнову фазу фо­тосинтезу?

22  У чому полягає космічна роль зелених рослин?

23  Як були відкриті віруси?

24  Яка будова вірусних частинок?

25  Які особливості структури нуклеїнових кислот вірусів?

26   Яким чином віруси можуть проникати у клітину?

27  Як відбувається роз­множення вірусів у клітині?

28   Як можна уникнути вірусної інфекції?

29   Якими шляхами віруси можуть проникати в організм хазяїна?

30  Які ви знаєте захисні реакції організмів у відповідь на проникнення віру­сів?

31  Які захворювання людини і свійських тварин спричиняють віруси?

32  Як людина вико­ристовує віруси для своїх потреб?

 

 

3.4.3  Організмовий рівень організації життя

Студенти повинні знати: методи дослідження в генетиці; основні закони генетики; види мінливості; завдання сучасної селекції. Основні закономірності функціонування генів у про - та еукаріотів; основи генетики людини; методи селекції.

Повинні уміти: характеризувати закони Менделя; явище проміжного успадкування; закономірності мінливості; причини модифікаційної мінливості; норму реакції; мутаційну мінливість; мутагенні фактори; функції генів; значення генотипу і умов середовища; можливості сучасної біотехнології; пояснювати поняття гену, генотипу, фенотипу, домінантні й рецесивні стани ознак, алельні гени, гетерозиготи, гомозиготи; адаптивний характер модифікаційних змін; значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості для селекції; можливості використання трансгенних організмів; спадкової мінливості для селекції; обґрунтовувати роль спадковості в еволюції організмів; значення законів спадковості для практичної діяльності людства; необхідність обережного ставлення до втілення генетично модифікованих продуктів; порівнювати генотип і фенотип; гомозиготи і гетерозиготи; мутаційну і модифікаційну мінливість; форми спадкової мінливості; класичні методи селекції з біотехнологічними; застосовувати знання: законів генетики для складання схем схрещування, розв’язування генетичних задач; для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів. наводити приклади: впливу чинників різного походження на онтогенез; характеризувати: принципи взаємодії алельних і неалельних генів; функції генів; значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу; типи успадкування у людини( домінантне і рецесивне, множинне, полігенне, зчеплене зі статтю) принципи і перспективи генної інженерії; принципи і перспективи генної терапії; генетичні основи поведінки; пояснювати: значення диференціювання клітин; сучасне уявлення про ген; значення картування генома людини; практичне значення медико-генетичного консультування; можливості профілактики спадкових хвороб людини; перспективи використання трансгенних організмів; обґрунтовувати: небажаність шлюбів між кровними родичами; порівнювати: різні механізмі передачі спадкової інформації.

Пропоную різнорівневі диференційовані завдання. 1 рівень: 24  завдання кожне з яких має одну правильну відповідь. Кожна правильна відповідь – 0,25 бали. 2 рівень: необхідно продовжити або почати речення. Питань 24, але відповідей – 36. Кожна правильна відповідь – 0.25 бали. 3 рівень: необхідно надати повну відповідь на запитання. Кожна правильна повна відповідь – 0,5 або 1 бал.

Перший рівень.

1  Як називається наука, яка вивчає закономірності спадковості та мінливості?

А) екологія;   Б) генетика;   В) цитологія;   Г) ембріологія.

2  Ознака , яка в присутності іншої завжди проявляється та пригнічує її , називається

А) рецесивною;  Б) домінантною;  В) нейтральною.

3 Сукупність генетичної інформації, закодованої в генах клітини або організму, називається

А) генотипом;   Б) фенотипом;   В) спадковістю;   Г) геном.

4  Здатність живих організмів набувати живих ознак та їхніх станів у процесі індивідуального розвитку називається

А) спадковістю;                        Б) мінливістю.

5  Як називається метод генетичних досліджень, який полягає у вивченні родоводів організмів?

А) цитогенетичний;    Б) генеалогічний;    В) біохімічний;   

Г) близнюковий; Д) популяційно-статистичний.

6  Як називають диплоїдну клітину або особину, гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певного гена?

А) гетерозиготою;   Б) зиготою;  В) гомозиготою.

7  Як називається закон Менделя, схема якого виглядає так:

Р      Аа       х      Аа

F2    АА,  Аа,  Аа,  аа.

А) закон одноманітності гібридів першого покоління; Б) закон розщеплення ознак; В) закон незалежного комбінування станів ознак.

8  Ген, який проявляючись у фенотипі, призводить до смерті особини, називають

А) домінантним;   Б) летальним;   В) рецесивним.

9 Аналізуюче схрещування здійснюють між гібридом та…

А) гомозиготою домінантною; Б) гетерозиготою; В) гомозиготою рецесивною.

10  Більшість летальних генів…

А) рецесивна; Б) домінантна.

11  Т.Х. Морган провів експериментальні дослідження явища…

А) розщеплення ознак; Б) одноманітності гібридів першого покоління; В) зчепленого успадкування; Г) чистоти гамет.

12  За одиницю відстані між генами у хромосомі прийнято

А) менделіду;   Б) морганіду;   В) хроматиду.

13 Як називаються нестатеві хромосоми?

А) гетерохромосоми;   Б) аутосоми;   В) хроматиди.

14  У видів, стать яких визначається в момент запліднення, кількісне співвідношення самців та самок, згідно із законом розщеплення, повинне становити

А) 3:1     Б) 1:1     В) 2:1     Г) 9:3:3:1

15 Модифікаційна мінливість – це зміни ознак організму, пов'язані зі змінами…

А) умов існування; Б) генотипу; В) умов середовища та генотипу.

16  Межі модифікаційної мінливості ознаки називаються…

А) нормою реакції; Б) варіантою; В) спадковістю.

17  Стійки зміни генетичного матеріалу , які виникають раптово і призводять до змін спадкових ознак організму називається

А) модифікаціями; Б) мутаціями; В) комбінаціями.

18 Хто сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості?

А) Т.Х. Морган; Б) М.Т. Вавилов; В) І.І. Шмальгаузен.

19  Сукупність усіх генів та їхніх алелей особин певної популяції називають…

А) генотипом;         Б) генофондом

20  За висловом І.І. Шмальгаузена резервом спадкової мінливості організмів є

А) домінантні мутації; Б) рецесивні мутації; В) гетерозиготні мутації.

21  Як називається чиста культура мікроорганізмів?

А) порода;      Б) штам;      В) сорт.

22 Як називається явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищені життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами?

А) гетерозис;   Б) інбридинг;   В) поліплоїдія;   Г) селекція.

23  Як називається метод селекційної роботи , завдяки якому можна отримати мула, архаромеріноса та тритікале?

А) споріднене схрещування; Б) гібридизація; В) віддалена гібридизація.

24 Сукупність клітин або особин . які виникли від спільного предка нестатевим шляхом називають

А) гібридом; Б) клоном; В) культурою клітин .

Другий рівень.

1 Науку про закономірності спадковості та мінливості організмів називають….. 

2 Алель, яка в присутності іншої не проявляється, називається ______________

3 ________________________________________ - це властивість живих організмів пере­давати свої ознаки й особливості потомкам.

4 Сукупність усіх ознак і властивостей організму називають……

5 Як називається метод, застосований Г. Менделем у дослідженні

характеру успадкування  ________________________________________.

6 Як  називають клітину або особину, гомологічні хромосоми якої містять різні алелі певного гена ? _______________________________________

7 Як називається перший закон Менделя?________________________

8 Як називається третій закон Менделя?__________________________

9 Які ви знаєте методи генетичних досліджень? _____________________

10 Поясніть явище неповного домінування _________________________

11 Від чого залежить частота кросинговеру?________________________

12 Чому дрозофіла виявилася вдалим об'єктом для генетичних досліджень? 

13. Явище зчепленого успадкування встановив ______________________

14  Згідно з хромосомною теорією спадковості гени розташовані ( де і як) …

15  Диплоїдна соматична клітина людини містить ______(скільки)  аутосом.

16 Неспадкова мінливість називається _____________________________.

17 Межі модифікаційної мінливості ознаки визначаються ________________ (генотипом чи фенотипом) організму і називаються………………..

18 Стійкі зміни генетичного матеріалу, які виникають раптово і призводять до змін спадкових ознак організмів називають, ______________________________

19 Збільшення числа хромосомних наборів називають _____________________

20 Спадкова мінливість поділяється на три типи:__________________________

21 Однією з причин дрейфу генів є явище ___________________ - періодичних коливань чисельності особин популяції. Це явище одним із перших дослідив

22 ____________________________ - наука про теоретичні основи та методи створення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів.

23 Основні методи селекції:____________ та _________________.

24  Споріднене схрещування, або ______________________________ - це

схрещування організмів , що мають безпосередніх спільних предків.

Третій рівень.

1(0,5 б.)  Спадковість – це _______________________________________.

2 (0,5б.) Мінливість – це ________________________________________.

3 (0,5б.)  Гомозиготою називають ________________________________

4 (0,5б.)    Чиста лінія – це _____________________________________

5 (1 б.) Сформулюйте закон розщеплення.

6 (1 б.) Напишіть схему закону одноманітності гібридів першого поко­ління.

7 (1 б.) Для чого застосовують аналізуюче схрещування?

8 Які основні положення хромосомної теорії спадковості ви знаєте?

9 (1 б.) Чим можна пояснити, що гетерогаметна стать менш життєздатна, ніж гомогаметна?

10 (0,5 б.)  Що таке модифікаційна мінливість?

11 (1б.) Назвіть типи мутацій:  _______________________________________

12 (0,5б.) Поліплоїдія – це __________________________________________

13 (1 б.) Які фактори можуть спричиняти мутації?

14 (0,5 б.) Породою тварин або сортом рослин називають

15 (0,5 б.) Неспоріднене схрещування , або аутбридинг – це

16 (1 б.) Наведіть приклади міжвидових гібридів у тварин.

17(0,5б.) Біотехнологія – це _________________________________________

18 (0,5б.) Клоном називають _________________________________________

 

  1.                                                  Індивідуальний розвиток організмів та їх поведінка.

 

 Основні вимоги до знань та вмінь студентів.

Повинні знати: періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;

Повинні уміти: наводити приклади:- застосування ембріотехнологій людиною; характеризувати:  запліднення у тварин і рослин;  етапи онтогенезу у рослин і тварин;  ембріогенез хордових тварин; постембріональний розвиток тварин; типи росту та його регуляцію; регенерацію у рослин і тварин;  можливості корекції вад розвитку людини; можливості регенерації у людини;  процеси старіння;  характеризує способи проблеми безпліддя у людини; життєві цикли організмів різних царств; пояснювати: значення штучного запліднення; біологічні основи контрацепції; вплив зовнішніх умов на формування та розвиток організму; взаємодію частин організму під час розвитку; чергування поколінь у життєвому циклі організмів; роль стимулу в поведінкових реакціях;  зміни поведінки живих істот з часом; циклічні зміни поведінки; принципи соціальної поведінки; групову поведінку; принципи територіальної поведінки; особливості поведінки людини; особливості поведінки жінок і чоловіків; фізіологічні основи поведінки; біологічно та культурно обумовлені причини   поведінки людини;  обґрунтовувати: роль спадкових факторів у формуванні поведінки людини; формування цілеспрямованої поведінки; порівнювати: видову тривалість життя організмів різних царств; тривалість життя людини в різних країнах світу; гіпотези старіння людини; аналізувати та оцінювати: значення сучасних технологій клонування людини й інших організмів і пов’язаних з ними біологічних та етичних проблем; можливість застосування стовбурових клітин для лікування  хвороб людини; застосовувати знання: про вплив умов життя матері й батька на розвиток зародка і плода для підготовки до народження дитини; для аналізу власної поведінки; для прогнозування поведінки людини у взаємодіючих групах; для оцінки перспективи створення і використання аніматів (автономних роботів); робити висновок: про роль спадковості і факторів зовнішнього середовища в онтогенезі.

 

Контрольні тестові завдання за темою «Мітоз, мейоз, гаметогенез»

1 Як називається період між поділами клітини?

А) профаза;  Б) інтерфаза;  В) анафаза;  Г) середня фаза

2  Під час мітотичного поділу еукаріотичнї клітини утворюється

А) чотири гаплоїдні клітини;  В) дві гаплоїдні клітини;

Б) дві диплоїдні клітини;  Г) чотири диплоїдні клітини.

З  Веретено поділу починає утворюватися під час

А) профази;  Б) метафази; 8) анафази;   Г) телофази.

4  Під час метафази мітозу до полюсів клітини розходяться

А) хроматиди гомологічних хромосом;

Б) пари гомологічних хромосом;  В) половинки хроматид.

5  Мейоз відбувається шляхом_______(кількість) послідовних поділів.

А) 2-х;  Б) 3-х;  В) 5-х;  Г) 4-х;  Д) 6-х.

6 У якій стадії мейозу відбуваються кон'югація та  кросинговер гомологічних хромосом?

А) профаза-1;  Б) метафаза-1;  8) профаза-2;

Г) метафаза-2;  Д) анафаза.-1;  Е) анафаза-2.

7 Кількість хромосом після першого поділу мейозу

А) збільшується у  двічі;  Б) зменшується у двічі;         В) не змінюється.

8  Після телофази-1 настає наступна -

А) інтерфаза;  Б) профаза-2;  В) метафаза; Г) анафаза2.

9 Під час мейозу утворюються

А) соматичні клітини;        Б) гамети;     В)усі типи клітин.

10  У результаті мейозу утворюються

А) чотири диплоїдні клітини;  Б) дві гаплоїдні клітини;

В) чотири гаплоїдні клітини;    Г) дві диплоїдні клітини.

11 Процес мейозу внаслідок кросинговеру та незалежного розподілу гомологічних хромосом спричинює особливий тип складкової мінливості –

А) співвідносну мінливість,  Б) мутаційну мінливість,

В) комбінативну мінливість.

12  Овогенез - це процес утворення

А) гамет,   Б) яйцеклітин,   В) сперматозоїдів,  Г) соматичних клітин.

13  На стадії розмноження клітини діляться шляхом

А) мітозу;  Б) мейозу;  В) амітозу.

14 Під час сперматогенезу утворюються

А) два сперматозоїда;    Б) чотири сперматозоїди;    В) один сперматозоїд

15  Під час овогенезу утворюються

А) одна яйцеклітина;  Б) три напрямних тільця;

В) чотири яйцеклітини;    Г) одна яйцеклітина та три напрямних тільця.

Контрольна робота за темою: «Розмноження організмів».

Завдання: виберіть правильні ствердження.

1 Уразі поділу клітини надвоє утворюються дві дочірні клітини, але вдвічі менші за материнську.

2 Розмноження - це властивість, притаманна тільки високоорганізованим живим істотам.

3 Нестатеве розмноження відбувається поділом надвоє.

4 Нестатеве розмноження відбувається за рахунок утворення спор.

5 Тварини розмножуються тільки статевим шляхом.

6 Брунькування - це засіб статевого розмноження.

7 У рослин і грибів спори утворюються всередині спорангіїв.

8 Спори із джгутиками називають зооспорами.

9 Фрагментація - це додаток нових фрагментів до організму.

10 Вегетативне розмноження картоплі може відбуватися за допомогою насінь.

11 Поліембріонія - це процес розвитку кількох зародків із однієї заплідненої яйцеклітини.

12 Партеногенез - це розвиток організму з заплідненої яйцеклітини.

13 Статевий процес здійснюється у формах кон'югації або копуляції.

14 Під час кон'югації бактерії обмінюються своїми ядрами.

15 Копуляція - це злиття двох гамет.

16 Гамети мають диплоїдний набір хромосом.

17 Яйцеклітини містять запас поживних речовин.

18  Гамети - це соматичні клітини.

19 Статевий диморфізм – це явище, коли особи не різних статей не різняться між собою.

20  Гермафродитизм - це явище, коли жіночі та чоловічі статеві клітини утворюються в одному організмі.

Контрольні тестові завдання за темою «Запліднення».

1 варіант.

1 Як називається запліднена яйцеклітина?

А) гамета,  Б) зигота ,  В) плід,  Г) насінний зачаток.

2 У яких організмів відбувається зовнішнє запліднення?

А) кісткові риби,  Б) комахи,  В) річковий рак, Г) птахи.

3 У яких організмів відбувається внутрішнє запліднення?

А) ссавці,  Б) плазуни,  В) дощові черви, Г) земноводні.

4 Для яких рослин .потрібна волога для процесу запліднення?

А) покритонасінні,  Б) хвощі,  В) голонасінні.

5 За допомогою чого відбувається запилення у голонасінних рослин?

А) вітру,  Б) води,  В) тварин,  Г) людини.

6 Як називається процес запліднення у квіткових рослин?

А) подвійне запилення,  Б) складне запліднення,

В) подвійне запліднення,  Г) потрійне запліднення.

7 Який набір хромосом має ендосперм?

А) 1n,     Б) 2n,      В) 3n,   Г) 4n,        Д) 5n .

8  Що розвивається із заплідненої яйцеклітини?

А) ендосперм,   Б) зародок,  В) зародковий мішок, Г) квітка.

Контрольні тестові завдання за темою «Запліднення».

 2 варіант

1 Як називається процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин?

А) запилення ,  Б) запліднення,  В) гаметогенез .

2  У яких організмів відбувається зовнішнє запліднення?

А) хрящові риби, Б) ланцетники, В) земноводні, Г) ссавці.

3 У яких організмів відбувається внутрішнє запліднення?

А) тритони,  Б) річковий рак, В) птахи, Г) кісткові риби.

4  Для яких рослин потрібна волога для процесу запліднення?

А)голонасінні,  Б) папороті,  В) квіткові,  Г) мохи.

5  Яка форма запилення у гороху?

А) перехресне запилення,  Б) самозапилення,     В) штучне запилення .

6  Хто дослідив процес подвійного запліднення у квіткових рослин?

А) О.О.КовалевськиЙ,  Б) С.Г.Навашин, В) В.l.Вернадський.

7 Який набір хромосом має зигота?

А) 1n,  Б) 2n, .  В) 3n,  Г) 4n,  Д)5n.

8  Скільки гаплоїдних та диплоїдних клітин містить зародковий мішок?

А) 7 гаплоїдних та 1 диплоїдна,  Б) 6 гаплоїдних та 1 диплоїдна,   

В) 6 гаплоїдних та 2 диплоїдних,    Г) 5 диплоїдних та 1 гаплоїдна.

Біологічний диктант за темою «Онтогенез».

1 Як називається запліднена яйцеклітина?

2 Як називається перший етап ембріогенезу?

3 Як називається двошаровий зародок?

4 Як називаються зародкові листки двошарового зародку?

5 Як називається одношаровий зародок?

6 Як називається процес формування тканин?

7 Як називається трьохшаровий зародок?

8 З якого зародкового листку формується нервова система?

9 З якого зародкового листку формується дихальна система ссавців?

10 З якого зародкового листку формується хорда?

11 Онтогенез – це …

  1. Регенерація – це…

 

3.4.5 Надорганізмові рівні організації життя.

 Основні вимоги до знань та вмінь студентів.

 Повинні знати: надорганізмові системи; основні характеристики популяції (чисельність, щільність, статева та вікова структура); природоохоронні території;  основні екологічні проблеми сучасності.

   Повинні уміти: наводити приклади: різних типів взаємозв’язків між організмами, ланцюгів живлення; екологічних пірамід; характеризувати: функціонування надорганізмових систем; структуру популяції, угруповання, екосистеми; ланцюги живлення, механізми, що регулюють чисельність популяцій; роль поведінки (наприклад, територіальної) у підтримці сталої чисельності популяцій; роль людини у підтримці штучних екосистем; пояснювати: шляхи пристосування організмів до умов існування; зв’язки компонентів екосистем; правило екологічних пірамід як наслідок закону збереження енергії та інших законів термодинаміки; значення кругообігу речовин у підтримці цілісності екосистем; порівнювати: функціональну роль продуцентів, консументів та редуцентів у житті екосистем; природні та штучні екосистеми. застосовувати знання: для розв’язання задач з екології, складання ланцюгів живлення, схем колообігу речовин у екосистемах; аналізувати та оцінювати: наслідки власної діяльності в навколишньому середовищі; робити висновок: про цілісність та саморегуляцію екосистем.; характеризувати: біосферу, її функціональні компоненти; особливості Землі, як планети, що забезпечує існування біосфери; зростання чисельності людства в історичний час та його майбутні перспективи; ноосферу; ріст чисельності людства і проблеми, з ним пов’язані; форми забруднення довкілля; концепції охорони природи: раціональне природокористування, концепція сталого розвитку; порівнювати: різні шляхи вирішення певних проблем  з точки зору їх впливу на екосистеми; обґрунтовувати: значення біорізноманіття для функціонування біосфери; вплив діяльності людини на видове різноманіття організмів та на абіотичне середовище, наслідки цієї діяльності; значення збереження біорізноманіття, охорони природних екосистем для збереження сталого стану біосфері; необхідність застосування альтернативних джерел енергії; застосовувати знання: про особливості функціонування популяцій та екосистем для обґрунтування заходів їх охорони; для визначення стратегії і тактики своєї поведінки в сучасних умовах оточуючого середовища; аналізувати і оцінювати: глобальні екологічні проблеми та шляхи їх розв’язання; наслідки   діяльності людства в біосфері; робити висновок: про цілісність та саморегуляцію біосфери.

 Пропонується 2 рівні складності контрольних запитань. 1 рівень – 18 запитань, де кожна відповідь відповідає 0,5 б. 2 рівень також містить 24 запитання, де кожна правильна відповідь дорівнює 0,5 балів.

Перший рівень.

1 Вивченням живих організмів як окремих особин, так і членів популяцій і співтовариств у їхній взаємодії із середовищем існування займається:

А) генетика;                     Б) екологія;                      В) цитологія.

2 Компоненти природного середовища, що впливають на стан і властивості організму, популяції, природної спільноти, називають:

А) біологічними факторами;      Б) соціальними факторами;     В) екологічними факторами.

3 Розрізняють природні за своєю природою групи факторів:

А) абіотичні,біотичні,антропогенні;

Б) обмежуючі,еволюційні,соціальні;

В) екологічні, біологічні, генетичні.

4 Фактор, що виходить за межі максимуму або мінімуму, називається:

А) соціальним;       Б) обмежувальним;      В) біотичним.

5  Для життя наземних рослин і тварин найбільше значення має:

А) повітря, вода, земля;

Б) світло, температура, вологість;

В) сонце, середовище, їжа.

6 Річний цикл інтенсивного росту і розвитку,розмноження,підготовки до зими і зимівлі називають:

А) екологічний ритм;         Б) біологічний ритм;         В) природний ритм.

7  Реакція організму на тривалість дня називається:

А) фотоперіодизм;               Б) філогенез;                         В) фагоцитоз.

8 На межі повного зникнення хребетних нараховується:

А) 500 видів;                              Б) 6000 видів;                           В) 70 видів.

9 Територія, де не допускається вплив людини на перебіг природних процесів називається:

А) ліс;                 Б) заповідник;                     В) парк.

10 Комплекси взаємопов'язаних видів (популяцій різних видів), що мешкають на певній території з більш-менш однорідними умовами існування, утворюють:

    А)  агроценоз;                   Б)  біогеоценоз;                В) онтогенез.

11 Основні показники для характеристики біогеоценозу:

А)  видове різноманіття, щільність популяції, біомаса;

Б)  родове різноманітність, чисельність популяції, біосинтез;

12  Штучні біогеоценози, що виникають унаслідок сільськогосподарської діяльності людини називаються:

А) агроценози;                   Б)  заповідник;                  В) біогеоценоз.

Який чинник належить до абіотичних?

А) господарська діяльність людини;  Б) взаємодія між особинами у популяції;

В) коменсалізм; Г) газовий склад повітря

14   Проявом якого типу біоритму є листопад?

А) добового;  Б) сезонного; В) багаторічного ;  Г) вікового.

15  Як попередити порушення людиною рівноваги в біосфері?

А) вивчати біологію рідкісних і зникаючих видів;

Б) підвищувати продуктивність біомаси екосистеми;

В) враховувати екологічні закономірності в господарській діяльності;

Г) підвищувати інтенсивність господарської діяльності.

16  Яка корисна копалина сформувалася внаслідок концентраційної функції прокаріотів?

А) діатоміт;   Б) залізна руда;   В) вапняк;  Г) радіолярит

17  У перетворенні біосфери основну роль відіграють

А)  процеси самовідтворення;  Б)  виділення коренями рослин кислот;

В)  живі організми;   Г) біоритми.

 18   Яка закономірність характерна процесам сукцесії?

А) утворюються біогеоценози, здатні до самовідтворення;

Б) знижується видове різноманіття організмів;

В) постійно зростають темпи приросту біомаси;

Г) звужуються трофічні сітки.

                                                              Другий рівень.

1 Що вивчає екологія?

2 Назвіть 5 груп гідробіонтів.

3 Назвіть три групи екологічних факторів?

4 Чинники,  що виходять за межі максимуму і мінімуму називають ..

5 Назвіть компоненти середовища, що мають найбільше значення для життя наземних рослин і тварин.

6 Назвіть три області в спектрі сонячного випромінювання.

7 Сформулюйте правило екологічної піраміди.

8 Автор вчення про біосферу….

9 Назвіть  функції живої речовини.

10 Реакція організмів на тривалість світлового дня отримало назву ..

11 Що представляє собою популяція?

12 Які види реєструє Червона книга?

13 Які комплекси утворюють біогеоценоз?

16 Що являє собою агроценоз?

17 Що являє собою природний біогеоценоз?

18 Які повітряні оболонки ви знаєте?

19 Біосфера – це …

20 Продуценти – це …

21 Консументи – це …

22 Редуценти – це …..

23 Намалюйте схему колообігу карбону у природі.

24 Використовуючи правило екологічної піраміди, визначте площу (м2) відповідного біогеоценозу, на якій може прогодуватися морський леопард масою 300 кг (ланцюг живлення: планктон → риба → пінгвін → морський леопард). Біомаса планктону становить 400 г/кв.м.

А)  40 000                            Б)  300 000

В)  750 000                          Г)  1 200 000

 

  1. Історичний розвиток органічного світу.

Повинні знати:  форми природного добору; механізми видоутворення;  головні рівні таксонів (від виду до царства);

Повинні уміти: наводити приклади відносного пристосування організмів до умов середовища; характеризувати: основні положення еволюційної гіпотези Ч. Дарвіна; вид, як головну одиницю систематики та якісний етап еволюції; пояснювати: значення природного добору у виникненні пристосованості; різноманіття пристосувань організмів як результат еволюції; порівнювати: підходи до пояснення доцільності життя, що засновані на наукових даних та на вірі; мікроеволюцію та макроеволюцію; штучний і природний добір; застосовувати знання: про еволюцію організмів для пояснення особливостей їх класифікації, індивідуального розвитку тощо; аналізувати та оцінювати: гіпотези походження життя і людини; робити висновок: про розвиток природи в часі.

Пропоную 3 варіанти контрольної роботи.

Варіант 1.

1 Яка роль клітинної теорії у розвитку еволюційних ідей?

2 Роль трудів К. Лiнея у розвитку еволюційних поглядів.

3 Які ви знаєте основні праці Ч.Дарвіна? Чому вони присвячені?

4 Поясніть творчий характер штучного та природного добору.

5 Поясніть терміни рудименти та атавізми

Варіант 2.

1 Які відкриття в галузі порівняльної анатомії та ембріології у першій половині ХІХ сторіччя ви знаєте?

2 Дайте характеристику метафізичному світогляду,

3 Охарактеризуйте форми боротьби за існування.

4 Що таке природний добір?

5 Що таке захисні забарвлення тіла? Наведіть приклади.

Варіант 3.

1 Що таке палеонтологія і  яке її значення для розвитку еволюційних ідей?

2  Дайте визначення еволюції.

3  Назвіть основні положення вчення Дарвіна .

4  Дайте визначення і наведіть приклади спадкової та неспадкової мінливості 

5  Що таке гомологія та аналогія органів?

Під час вивчення цієї теми пропоную студентам творчі випереджувальні завдання. Оцінюється зміст та захист роботи.

Теми для випереджувальних творчих завдань:

1 Виникнення життя.

2 Поява прокаріот.

3 Поява еукаріот.

4 Антропогенез

5 Різноманіття органічного світу.

6 Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

7 Людина  як біосоціальна істота.

8 Становлення еволюційних поглядів. 

9 Порівняння природного і штучного добору.

10 Аналіз пристосувань організмів до умов середовища.

Біологічний диктант:

Під час якої ери та якого періоду відбуваються ці явлення:

1 Виникли першозвіри.

2 Формування фауни і флори, що загалом нагадує сучасна природа.

3  Поява кишково порожніх.

4 Поява перших риб - панцирних та колючкозубих.

5 Розквіт голонасінних, комах, плазунів.

6  Вихід на суходіл перших рослин - псилофітів та рініофітів.

7  Виникнення прокаріот.

8  Виникнення одноклітинних еукаріот.

9  Розквіт плазунів.

10  Розквіт ссавців.

11  Поява сумчастих та плацент них ссавців.

12  Розквіт кам'яновугільних лісів.

13  Поява перших голонасінних.

14  Поява сучасної людини.

15  Поява широконосих та вузьконосих мавп.

16  Розквіт головоногих молюсків.

17  Вихід на суходіл хребетних тварин.

18  Розквіт покритонасінних.

19  Вимерлі динозаврі.

20  Вимирає значна частина дводишних та кистеперих риб.

21(додаткове питання) Назвіть усі ери та поділіть їх на періоди.

 

Висновки

Система перевірки знань, умінь та навичок, яка відповідає специфіці навчального біологічного матеріалу та психоемоційним особливостям, підвищує успішність та якість знань студентів, а також розвиває інтерес студентів до біології.

Перевірка знань  студентів необхідна не тільки для управління засвоєнням і повторенням матеріалу, а й має велике виховне значення. Вона дисциплінує студентів, виховує у них відповідальність за виконання роботи, привчає до систематичної, планомірної роботи, викликає бажання змагатись за кращі показники результатів навчання.

Виконання різноманітних завдань і вправ під час контролю сприяє розвиткові логічного мислення студентів, уміння порівнювати, аналізува­ти, робити узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки тощо. В процесі контролю розвивається самостійність студентів, форму­ються навички самоконтролю.

Під час тематичної атестації на основі індивідуального та диференційованого підходів я рекомендую створення ситуацій успіху для усіх моїх студентів:

  •                                                                               якщо студенти мають гарні здібності їм необхідно вказати на джерело невдач;
  •                                                                               навчальні успіхи окремих студентів незначні на фоні досягнень всієї групи; найкращий шлях у роботі з такими студентами– зняти психологічну домінанту недовір'я, показати їм, що вони можуть досягти значно вищих результатів, потрібні індивідуальні бесіди, «авансування» успіхів;
  •                                                                               успіхи студентів скромні: вони нестаранні, мають прогалини у знаннях. Головне педагогічне завдання — зафіксувати у пам'яті такого студента емоційний стан успіху;
  •                                                                               студенти добре розвинуті, мають стійкий пізнавальний інтерес; викладач повинен підтримувати таких студентів в «особистому» відкритті, сформулювати для них нові завдання, більш складні, але цікаві.

1

 

doc
Додано
24 вересня 2019
Переглядів
333
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку