Шкільний навчально-методичний вісник

Формування мотивації навчальної

діяльності школярів

до глибокого засвоєння знань на уроках

Кременівка 2019

Формування мотивації навчальної  діяльності школярів до глибокого засвоєння знань на уроках

Уміє вчити той, хто вчить цікаво,

хто викладає свій предмет так, щоб

у душі зазвучали струни у відповідь

і ні на хвилину не засинала його допитливість.

А. Ейнштейн

Якщо запитати школярів, який предмет у них найулюбленіший, то всі назвуть різні. Завдання вчителя - переконати кожного учня в тому, що знання піднімають його на вищий рівень людського спілкування. Вивчення предметів - нелегка праця, але під час  вивчення виховується розсудливість, гнучкість розуму, логічність думки і здатність прогнозувати певні ситуації наперед, що особливо потрібно кожній людині в сучасних умовах життя.

Всупереч народному прислів'ю « Можна привести коня до води, але не можна змусити його напитися», учитель повинен не тільки привести учня до джерела знань, а й організувати роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання. Учні мають усвідомлювати, що матеріал, який вивчається на уроках, знадобиться їм не лише для розвитку їхньої загальної культури, але й безпосередньо у практичній діяльності. Кожен повинен усвідомити, що без знання предметів він не зможе бути успішним у житті.

Розвинена і сформована особистість - це активний творець свого життя. Особистість формується суспільством, а людина, пізнаючи закони суспільства, діючи активно і цілеспрямовано, може впливати на нього і самому творити себе.

Однією з найнеобхідніших умов виховання людини відкритого суспільства є розвиток її унікальності та індивідуальності. Реалізація цього неможлива без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього.

Навчальний процес - це не тільки процес засвоєння знань, оволодіння вміннями й навиками, але й процес виховання особистості кожного учня, розвитку його суспільно-соціальної й творчої активності.

Зрозуміло, що персональний вектор розвитку кожного учня не завжди збігається з напрямком руху у велику науку. Але із задоволенням і користю вчитися здатні всі. Для цього процес навчання має бути сконструйований з важливим місцем у роботі вчителя є формування мотивації навчання в учнів. Бо якщо в учнів є бажання і інтерес до навчання, то вони можуть реалізувати свої здібності у вивченні різних предметів, будуть зацікавленні у їх вивченні.

Створення зацікавленого ставлення до навчання - проблема, що проходить через усю історію школи і не втратила актуальність й сьогодні.

Цілком справедливо відзначав В. О. Сухомлинський: «Найстрашніше лихо для школи, лихо для суспільства, якщо молодій людині не хочеться знати». Власне тому проблема формування мотивації навчання як одного із основних напрямків педагогічної діяльності вчителя на шляху оптимізації навчання і виховання школярів за останні роки стала об'єктом пильної уваги вчених і вчителів. Тому актуальність вивчення проблеми мотивації навчання є незаперечною.

В сучасному словнику-енциклопедії (УСЕ), рекомендованому Міністерством освіти України (лист № 1593 від 16.12.1998 р.) слово «мотивація» трактується так:

-   психічний   регулюючий   механізм,   який   приводить   в   дію   механізм поведінки особи і скеровує її на досягнення визначеної мети;

-   стан внутрішнього напруження, який спонукає особу до дії, що робить можливою зменшення цього напруження;

-   відносно тривала тенденція прагнення до досягнення визначеної мети;

-   може мати свідомий чи підсвідомий характер.

Отже, мотивація - загальна назва процесів, методів, засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності, активного засвоєння змісту освіти.

Г.Розенфельд, наприклад, виділив такі наступні категорії мотивації навчання:

1. Навчання заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до предмету, який викладається.

2. Навчання без особистих інтересів та вигод.

3. Навчання для соціальної ідентифікації.

4. Навчання заради успіху або із-за боязні невдач.

5. Навчання за примусом або під тиском.

6.   Навчання,   засноване   на   поняттях   і   моральних   зобов'язань   або   на загальноприйнятих нормах.

7. Навчання для досягнення цілей в повсякденному житті.

8. Навчання, засноване на соціальних цілях, вимог і цінностях.

Як сформувати повноцінну мотивацію - цей чудовий механізм навчального пізнання? Пошуками відповідей на це запитання займалися й займаються багато хто с педагогів та психологів.

В.П.Бондаревський, наприклад, для виховання глибокого інтересу до знань радить таку систему мір:

• складання завдань творчого характеру;
• підбір  вчителем  яскравих  фактів,  цікавих  відомостей,  використання особистих спостережень учнями, їх уявлень, фантазій;
• навчання умінням і навичкам роботи з різною літературою;
•  читання науково - популярної літератури;
• організація змагань, конкурсів і т.д.

Основна наша діяльність - це урок. Ефективним урок буде тоді, коли в учня виникло бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з'явилась зацікавленість роботою, коли він стає співучасником навчально-виховного процесу. Тому зацікавити вивченням матеріалу й підтримувати цю зацікавленість у школярів є актуальним завданням для вчителя на кожному уроці. Як зазначає Г. Апостолова, навчальний матеріал учитель повинен подати так, щоб дитина «захоплювалась ним усім серцем».

Зробити це вчитель може, використовуючи різноманітні форми й методи організації роботи, створюючи атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу; а також за допомогою стимулювання учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися, одержати неправильну відповідь. Обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, «про що дізналися» (що опанували), але й те, що сподобалося (не сподобалося) та чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому. Оголошуючи домашнє завдання, вчитель повинен повідомити не лише зміст та обсяг, але й давати докладні рекомендації щодо раціональної організації навчальної роботи, яка забезпечить якісне виконання домашнього завдання.

Отже, мотивація навчання - це система пізнавальних мотивів, тобто сукупність, комплекс усіх спонукань до знань, допитливості, пізнавальної потреби, навчальної діяльності, зацікавленості до наукового пізнання та пошуку істини. З огляду на вищезазначене можна визначити декілька способів та методів мотивації інтересу до навчання в учнів:

1.     Використання ефекту подиву.

2.     Створення проблемної ситуації.

3.     Евристична бесіда.

4.     Використання аналогії, порівняння, протиставлення.

5.     Створення ситуації зацікавленості.

6.     Пізнавальні ігри.

7.     Використання навчальних дискусій.

8.     Створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання.

9.     Створення ситуації емоційно-моральних переживань.

10.   Створення ситуації захопленості.

11.   Використання методу аналізу життєвих ситуацій.

12.   Створення на уроці ситуації успіху.

13.   Формування в учнів мотивів обов'язку і відповідальності у навчанні.

14.   Використання історичного матеріалу.

75.   Застосування нового факту. Використання методу доцільних задач.

17.   Використовування спостережень, наслідування, виміру, експерименту.

18.   Використання відкритої інформації на уроках.

19.   Використання практичних задач.

20.   Використання наочності.

21.   Використання інноваційних технологій.

Отже, головне - показати школярам, що тема, яка розглядається, тісно пов'язана з іншими предметами та має прикладний характер. Кожна хвилина уроку є дорогоцінною. Підвищити цінність кожної такої хвилини допоможе її емоційне сприйняття. Адже кожна мить уроку, що сприймається з емоційним навантаженням, залишається в пам'яті учнів значно довше. Тому варто підібрати такий матеріал, який зможе пробудити інтерес до вивчення матеріалу.

Підготувала заступник директора з НВР Єрмакова М.Ю.