МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ

Олександр Гульман

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ

Формування навчальної діяльності в професійному ліцеї є предметом підвищеної уваги з боку керівних органів освіти та потенційних роботодавців. Саме від рівня підготовленості кваліфікованих робітників залежить без перебільшення рівень сучасного виробництва та соціального благополуччя держави. На сьогодні в системі педагогічної роботи професійного ліцею склалася методика організації та проведення навчальних занять, урочної та позаурочної діяльності. Водночас, актуальним залишається питання механізмів формування професійно важливих умінь і професійних мотивів учнів, їх творчих здібностей та соціально важливих навичок інформаційного суспільства.

Науковці стверджують, що робота з формування творчої особистості майбутнього кваліфікованого робітника може відбуватися під час уроків через розв’язування навчально-пізнавальних творчих завдань. Проте, у такому випадку творчий розвиток є лише побічним продуктом професійного навчання, у якому першочерговим є засвоєння професійних знань і вмінь. Тож, позакласна навчальна діяльність зберігає своє значення і розробка методики її організації в епоху комп’ютерізації є на часі.

Факультативні заняття називають єднальною ланкою між уроками та позакласними заняттями, сходинкою від засвоєння предмета до вивчення науки, засобом ознайомлення учнів з методами наукового дослідження [3].

Факультативний курс з інформатики є системою декількох тем, кожна з яких призначена для розвитку основних ідей, понять, методів курсу інформатики. Важливою умовою ефективності факультативних занять є реалізація його взаємозв’язку з основним курсом інформатики, а в умовах професійного ліцею – з майбутньою професійною діяльністю. Задля здійснення такого взаємозв’язку фахівці радять систематизувати матеріал, що подається для засвоєння на факультативі, послідовно розгортати теоретичні питання та не перевантажувати ними заняття, розглядати додаткові методи розв’язання типових задач, уводити нові види й типи навчальних задач, побудованих на контекстній основі [1].

Участь у факультативах – справа для учнів добровільна. Але при цьому перед кожним учнем відкривається можливість поглиблено займатися тим, що йому цікаве. На відміну від інших організаційних форм навчання, факультативи мають певні особливості стосовно контингенту учнів – спільність їх пізнавальних інтересів, позитивне ставлення до вивчення матеріалу, допитливість.

У професійних ліцеях є факультативи з різних предметів, той або той із них обирається на початку семестру. Але вибір повинен бути продуманим: факультативна група (від 8 до 15 осіб) зберігається протягом семестру чи навіть навчального року. Факультативні курси проводяться за спеціально затвердженими програмами, заняття йдуть за розкладом, як і уроки (35 годин у рік, одне заняття на тиждень), ведеться журнал занять. Окрім того, робота учасників факультативних занять оцінюється, причому залежно від їх статусу, й робиться відповідний запис у атестаті чи свідоцтві. Активність учнів може відзначатися й іншими способами: визнанням підготовленої доповіді або повідомлення гідними того, щоб повторити їх у більш широкій аудиторії – на уроці чи на тематичному заході; схвалення й подяка вчителя й товаришів; задоволення самого учня, радість самостійного, нехай скромного, творчого досягнення. Усе це спонукає учнів думати, шукати, виконувати відносно складні завдання, працювати в напрямі свого професійного й загальнокультурного розвитку.

Факультативні заняття надають широкі можливості для підготовки учнів до предметних олімпіад з програмування, творчих користувацьких та геймерських конкурсів, змагань з професійної та комп’ютерної майстерності, сприяють заняттям проєктною діяльністю. У межах факультативу проводиться підготовка до предметного тижня з інформатики, відбувається діяльність з професійної оптації та профконсультування. Отже, факультативи з інформатики доповнюють гурткові та клубні заняття новим змістом і нестандартними підходами до його розкриття [2].

Поряд з освітніми та практичними, одним з основних завдань факультативних занять є розвиток особистості учнів. У процесі вивчення інформатики факультативно, вдосконалюється структура інтелекту: різні види пам’яті й мислення, різноманітні інтелектуальні операції. Під час позанавчальної діяльності вчитель висуває перед собою завдання формування в учнів принципово нових умінь і навичок. Знаходиться місце й для розвитку творчих здібностей учнів, завдяки можливості включення в програму спеціальних творчих завдань, елементів тренінгу, гейміфікації [3].

Особливою є й виховна мета факультативних занять, оскільки тут створюються сприятливі умови для того, щоб учні відчули суспільну цінність навчальної роботи. Факультативні заняття передбачають також високий рівень творчої самостійності школярів. Тут ширше, ніж на уроках, може бути застосований дослідницький метод, коли учнів цілеспрямовано вчать спиратися на відомості, здобуті наукою, користуватися деякими прийомами наукового аналізу, щоб вирішувати нові для нього завдання. Під час занять уможливлюється формування досвіду творчої діяльності, розширюється світогляд та коло спілкування учня, створюються сприятливі можливості для засвоєння нових предметів і знарядь майбутньої професійної діяльності [3].

Залежно від дидактичної мети факультатив з інформатики може бути теоретичним, практичним або комбінованим. Відповідно до типу факультативу формують групи, добирають форми і методи роботи. Факультативні заняття з інформатики проводяться, зазвичай, у формі модульних груп.

Навчальна програма факультативу, з огляду на специфіку викладання інформатики, включає структурований логічний календарний план, освітній контент, банк інформації, розроблену систему посилань на відкриті освітні ресурси та бази знань, механізми педагогічної взаємодії вчителя та учнів засобами ІКТ. Джерелом для розробки факультативних занять слугує навчальна програма курсу інформатики та кваліфікаційні характеристики майбутніх фахівців.

Як варіанти тематики факультативів з інформатики для професійного ліцею можна запропонувати наступні: «Офісні комп’ютерні технології», «Комп’ютери й зв’язок», «Вебдизайн», «Системи ЧПУ», «Технології комп’ютерного редагування», «Інженерно-комп’ютерна графіка», «3D-моделювання», «CAD і CAM системи на виробництві», «Електронні освітні ресурси», «Експертні системи», «Моделювання, імітація, симуляція», «Програми емулятори», «СМАРТ-комплекси», «Музичні комп’ютерні технології», «Бази даних», «Інформатика і економіка», «Робототехніка», «Академія програмування» та багато інших. У межах факультативного курсу створюється можливість для вивчення різних мов програмування або різних середовища програмування. Усе залежить від потреб учнів та профілю їх підготовки до майбутньої професійної діяльності.

До головних компонентів системи дидактичних засобів факультативних курсів з інформатики належать:

– програмно-методичне забезпечення – програмні засоби для підтримки викладання, інструментальні програмні засоби задля управління освітнім процесом та автоматизації контролю навчальної діяльності, програмні засоби (чи їхні модулі) навчального призначення для конкретних педагогічних цілей;

– об’єктно зорієнтовані програмні системи, що забезпечують формування культури навчальної діяльності;

– навчальне й демонстраційне обладнання та встаткування, мультимедіа, наочність;

– засоби телекомунікації, що забезпечують доступність інформації для учнів, їх занурення в навчальну мережну взаємодію.

Названі елементи, разом із апаратною базою ІКТ, повинні створювати єдине комплексне середовище, що дозволяє вчителеві досягати поставлених цілей навчання [1].

Отже, головними методичними рекомендаціями до побудови факультативних занять з інформатики в умовах професійного ліцею належить: спрямованість змісту факультативу на професійні та особистісні потреби учнів, забезпечення взаємозв’язку змісту, форм і методів урочних та факультативних занять, модульна організація курсу, що поєднує різні розділи інформатики, активізація самостійної роботи учнів, конструювання освітнього процесу як спільної дослідницької діяльності учнів, опора на принципи науковості, новизни, візуалізації, професійної спрямованості, гейміфікації, компетентнісного й креативно-розвивального підходів, застосування проблемно-пошукових методів, інтерактивних технологій навчання.

Список джерел і літератури

1. Книга вчителя інформатики: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н. С. Прокопенко; Т. Г. Проценко. Харків: Торсінг плюс, 2006. 272 с.

2. Лапчик М. П., Семакин И. Г., Хеннер Е. К. Методика преподавания информатики : учеб. пособие для студ. пед. вузов / под общей ред. М. П. Лапчика. Москва : Издательский центр «Академия», 2001. 250 с.

3. Цветкова З. М. Особенности факультативных занятий для старшеклассников. Москва : Педагогика, 1989. 250 с.