Тематична лінійка «Віктор Михайлович Глушков – учений, що випередив час»

Кіровоградський обласний навчально-виховний комплекс

(гімназія-інтернат – школа мистецтв)

Тематична лінійка

 «Віктор Михайлович Глушков – учений, що випередив час»

Вихователь 11-Б класу:

Берлін Ольга Анатоліївна

Тема: «Віктор Михайлович Глушков – учений, що випередив час»

Мета: ознайомити учнів із життям і науковим внеском Віктора Михайловича Глушкова; визначити його значення для української математики і кібернетики та поширення математичних знань в Україні і у світі; розвивати в учнів почуття патріотизму, гордості за своїх співвітчизників, уміння робити висновки; виховувати почуття поваги до Батьківщини, прищеплювати інтерес до математики, поважати знання і прагнути здобувати їх.

Обладнання: мультимедійний комплекс, презентація, фрагменти відеофільмів «Мозок Віктора Глушкова» та «Віктор Михайлович Глушков – учений, що випередив час».

Хід заходу:

(відеофрагмент 1)

Учениця: Народився Віктор Михайлович Глушков 24 серпня 1923 р. у м. Ростові-на-Дону. Батько, Михайло Іванович, був родом зі Станиці Луганської, закінчив Єкатеринбурзький гірничий інститут.

Учень: У 1927 p. сім'я переїхала у м. Шахти, де Михайло Іванович працював спочатку гірничим інженером на шахті, а потім викладав у технікумі. Мати, Віра Львівна Босова, була родом із станиці Кам'янської, працювала службовцем.

Учениця: Видатні здібності Віктора Михайловича проявилися дуже рано. Він мав феноменальну пам'ять, прагнув до знань. Батьки сприяли здібностям дитини. Бабуся по батьку Юхимія Петрівна читала внуку казки та співала пісні. Батько малював для сина малюнки та вчив читати. Ще в дошкільному віці хлопчик читав Уеллса, Жуля Верна та іншу, в основному науково-фантастичну, літературу.

Учень: У 1931 р. Віктор пішов до школи. Навчався легко. Мав багато захоплень. Одним із перших була астрономія. У першому класі він уже знав назви планет, у третьому - захопився зоологією. Прочитав книжку Брема про тварин та вивчив їх класифікацію. Пізніше Віктора зацікавили мінералогія та геологія. Цьому захопленню сприяв батько, гірничий інженер. Крім того, Михайло Іванович був радіолюбителем. Це захоплення також передалося синові. Починаючи з літа між четвертим і п'ятим класом Віктор почав вивчати радіотехніку, спочатку з книжок для радіолюбителів, а потім і з серйозніших підручників. Його не задовольняли готові радіосхеми, і Віктор починав конструювати власні. Навчаючись у п'ятому класі, він разом з батьком змайстрував примітивний телевізор.

Учениця: В міру дорослішання розширювалося і коло інтересів В. Глушкова. У 8 класі він зацікавився філософією. Вступивши в пору юнацтва захопився літературою. Випускний вечір у Віктора і його однокласників відбувся в суботу 21 червня 1941 p., a 22 червня почалася війна. Віктор мріяв навчатися в Московському університеті на фізичному факультеті, а довелося рити окопи та протитанкові рови. В артилерійське училище, куди подав документи, його не прийняли через короткозорість. Глушков вступив до Ростовського університету на фізико-математичний факультет, але вже 29 вересня першокурсників мобілізували на риття окопів. Коли німці наблизились до міста Шахти, Віктор з матір'ю намагались пішки піти у тил, але потрапили в оточення і змушені були повернутися.

Учень: 14 лютого 1943 р. після звільнення рідного міста Шахти В. М. Глушкова мобілізували у так звану "трудову армію" й направили на відновлення шахт Донбасу. Спочатку Віктор працював чорноробом, потім його перевели на інженерну посаду - інспектором з якості та техніки безпеки. Умови роботи були дуже важкими. Праця була маломеханізованою, часто траплялися обвали. У них потрапляв і Глушков.

Учениця: Прагнучи здобути вищу освіту, восени 1944 р. Віктор їде до Новочеркаська і вступає до Індустріального інституту. В міру наближення завершення занять зростав його інтерес до точних наук. Глушков вирішує пов'язати свою долю з математикою і тому повертається на фізико-математичний факультет Ростовського університету, де провчився лише місяць. Оскільки він не зміг облаштуватися в гуртожитку, а наймати квартиру було дорого, Глушкову довелося навчатися на заочному відділенні і жити в Шахтах у батьків. Екзамени за фізико-математичний факультет Ростовського університету він здав екстерном.

Учень: Після закінчення у 1948 р. Ростовського університету, незважаючи на виявлені неординарні здібності та цікавий дипломний проект, В. М. Глушков отримав направлення на роботу на Урал, в установу, що була пов'язана з атомною промисловістю, яка на той час тільки зароджувалася. Адже мав "пляму" в біографії - перебування на окупованій території. У Свердловськ він приїхав із дружиною, Валентиною Михайлівною Папковою, з якою разом навчалися в Індустріальному інституті.

Учениця: З приїздом на Урал почалася наукова діяльність Глушкова, яка ділиться на два періоди: алгебраїчний (1948-1956 pp.) та кібернетичний (1956-1982 pp.). Перший період почався зі знайомства з Сергієм Миколайовичем Черниковим, алгебраїстом, деканом Свердловського університету. Його вразив талант молодого спеціаліста. І якби на Глушкові не було тавра "перебував у німецькій окупації", можливо, С. М. Черников узяв би його до себе, але максимум, що він міг зробити, це влаштувати В. М. Глушкова асистентом у Свердловський лісотехнічний інститут на чверть ставки.

Учень:У 1949 p., через рік після закінчення Ростовського університету, В. Глушков став аспірантом Черникова, а у жовтні 1951 р. захистив кандидатську дисертацію "Локально-нільпотентні групи без скруту з умовою обриву деяких ланцюгів підгруп". Отримані Глушковим результати згодом увійшли до підручника вищої математики.

Учениця: Перед В. М. Глушковим відкривалася чудова кар'єра вченого-алгебраїста. Але в його долі раптом відбулися кардинальні зміни. Замість того, щоб продовжувати розпочатий напрям досліджень, В. М. Глушков захопився п'ятою проблемою Гілберта, та так, що думав про неї протягом трьох років. І нарешті зумів вирішити цю проблему.

(відеофрагмент 2)

Учень: У 1955 p., після закінчення однорічної докторантури при Московському університеті, В. М. Глушков захистив докторську дисертацію. Отримані результати відразу ж поставили молодого вченого у перші лави математиків Радянського Союзу. Того ж року його обирають членом Московського математичного товариства. Глушков публікується у вітчизняних та закордонних виданнях. Проте досягнуте не задовольняє допитливу натуру Глушкова. Він знову робить різкий крок у своїй науковій діяльності - від абстрактної математики до досить практичної кібернетики. На цей раз учений зробив вибір на все життя.

Учениця: Початок кібернетичного періоду діяльності Глушкова припадає на 1956 р. У цей час він приїжджає до Києва. Далі вся наукова й педагогічна діяльність Глушкова буде нерозривно пов'язана з цим містом. З 1956 р. він завідує лабораторією обчислювальної техніки й математики, а з 1957 р. працює директором Обчислювального центру АН УРСР, створеного на базі цієї лабораторії. В 1962 р. на базі Обчислювального центру було створено Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого став В. М. Глушков.

Учень: З 1957 р. Віктор Михайлович працює професором Київського університету. У 1958 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. - академіком АН УРСР. З 1962 р. В. М. Глушков - віце-президент АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.

Учениця: В Обчислювальному центрі у 1959 р. було завершено роботу по створенню першої в Україні великої ЕОМ “Київ”. Саме на ЕОМ “Київ”, крім ефективного розв'язання обчислювальних задач, були проведені перші експерименти з автоматизованого проектування електронних схем, розв'язані задачі щодо розпізнавання зорових образів, діяла перша база даних “автодиректор”, було здійснено спробу (вперше у Європі) керування на відстані бессемерівським процесом у м. Дніпродзержинську і керування технологічним процесом содової карбоколони у м. Слов'янську. Замовником другого екземпляра машини “Київ” став широко відомий Об'єднаний інститут ядерних досліджень у м. Дубні.

Учень: У 1961 р. було розроблено першу напівпровідникову керуючу машину широкого призначення “Дніпро”. Ця машина була гідним конкурентом кращим американським аналогам, і понад 10 років її використовували у виробництві. Застосовували її і для керування демонстраційним екраном при відображенні стиковки кораблів у спільному космічному польоті “Союз-Аполлон”.

Учениця: В Обчислювальному центрі тривали роботи з теорії і практики програмування (адресна мова, методи розв'язання обчислювальних задач та ін.), розпочаті ще у період МЕЛМ.

Учень: Особливу роль відіграли дослідження в області методів розв'язування складних оптимізаційних задач, що виникають при проектуванні протяжних об'єктів, транспортних потоків і керуванні економікою.

Учениця: Ще на початку становлення обчислювальної техніки, коли багато хто вбачав в ЕОМ лише великі арифмометри, В.М.Глушков ініціював дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності.

(відеофрагмент 3)

Учень: В. М. Глушков багато уваги приділяв розробці ідеї “мозкоподібних” структур ЕОМ, за якими йому вбачалися у майбутньому велетенські можливості. Численні проблеми штучного інтелекту ставилися і розв'язувалися в Обчислювальному Центрі АН УРСР. І серед них такі, як моделювання еволюції, автоматичне доведення теорем, побудова перших робототехнічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови, розпізнавання змісту фраз і т. ін. Всесоюзна школа з розпізнавання образів у м. Києві у 1962 р. зібрала практично всіх спеціалістів країни з цих питань.

Учениця: В. М. Глушков розумів, що необхідно розгортати фундаментальні наукові дослідження. Адже лише розробка зразків обчислювальної техніки (хоча й дуже перспективних) – це недостатньо для створюваного потужного наукового колективу. В. М. Глушков, звернувшись до кола ідей, парадигм і положень кібернетики, почав формувати у Києві науково-технічне середовище з більш широкими інтересами, ніж тільки розробка і використання обчислювальних машин.

Учень: Ставлення до кібернетики з боку офіційної науки аж ніяк не було доброзичливим. До того ж і за кордоном кібернетика у той час трактувалася як досить вузький науковий напрямок.

Учениця: В. М. Глушков був нагороджений багатьма орденами і почесними званнями, відзначений Ленінською премією, Державними преміями СРСР і УРСР.

Учень: Він був одним з ініціаторів створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 р. до дня своєї смерті очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом.

Учениця: В. М. Глушков опублікував понад 800 робіт, у т. ч. 30 монографій.

Учень: Здавалося б, науковий і життєвий шлях академіка В. М. Глушкова був щасливим і безхмарним. Насправді ж, як людина відповідальна і небайдужа, він хотів не лише внести значний вклад в кабінетну науку, а й бачити практичне застосування своїх розробок. Але часто наражався на нерозуміння чи просто небажання розуміння з боку чиновників тоталітарної командно-адміністративної системи.

Учениця: Помер Віктор Михайлович 30 січня 1982 p.,після тяжкої хвороби, проживши всього 58 років. Похований в Києві на Байковому кладовищі. На честь В.М. Глушкова названо Інститут кібернетики НАН України та проспект у м. Києві.

(відеофрагмент 4)

Учень: Віктор Михайлович був людиною могутнього інтелекту і одночасно скромним, інтелігентним, чуйним, невибагливим в побуті. Дуже любив поезію, добре знав її, годинами міг читати улюблені вірші. Рідна природа була для нього джерелом натхнення і насолоди.

Учениця: Життя Віктора Михайловича було яскравим і багатим. У своїй творчості він випереджав час, сміливо боровся за кардинальні реформи в інформатизації суспільства. Кількість послідовників його ідей у науці, виробництві, сфері управління в наш час зростає. Вони продовжують його справу на дуже складному витку історичного розвитку науково-технічного прогресу.

Учень: Віктор Михайлович Глушков приїхав до Києва в серпні 1956 року уже відомим ученим-алгебраїстом, йому було тридцять два роки. Відтоді і до останніх днів свого життя він працював в Україні.

Учениця: Дата народження Віктора Глушкова чудесним чином збігається з днем незалежності України. Випадковість. Але дуже доречна. Бо хіба ж він усім своїм життям і всією своєю звитяжною працею не розвивав науку в Україні, зміцнюючи й утверджуючи тим самим її силу й велич.