Методика організації освітнього процесу з математики в 1-4 класах в умовах інтегрованого проектно-тематичного навчання

        Методика організації навчально-виховного процесу з математики в 1-4 класах в умовах інтегрованого проектно-тематичного навчання

1. Проілюструвати методичні вимоги до організації інтегрованого проектно-тематичного навчання математики у початковій школі.

   Педагогічна технологія тематичного навчання не передбачає жорсткого планування і програмування. Освітній процес стає більш гнучким і творчим, у той же час, не є спонтанним, досить чітко визначається обов'язковими результатами навчання. Трансформація змістовних компонентів навчання внесла часткові зміни в класно-урочну систему, засоби планування навчально-виховної роботи, науково-методичну діяльність шкільного колективу. Поширюється існуюча практика поділу класу на групи для проведення деяких занять або організації тематичних днів.

  Тематичне навчання передбачає об'єднання різних занять навчального плану певною спільною темою (подія, явище, предмет). Цю тему продовжують вивчати під час різних занять, завдяки чому діти починають розуміти зв'язки між різними учбовими дисциплінами, а також реальним життям. Тематичне навчання потребує від вчителя доцільного планування роботи та взаємодії з іншими викладачами. Наприклад, під час вивчення теми "Птахи", учні можуть удосконалювати свої знання з математики та географії, розраховуючи відстань польоту до теплих країв, скільки часу потрібно, щоби дістатися до них. Під час занять вони можуть вивчати рослини і тварин, які там є, а на уроках літератури можуть написати оповідання про свою вигадану експедицію до вирію тощо.

  Зміст тематичного плану за принципом проектно-тематичного навчання передбачає досягнення учнями довгострокової мети в усіх сферах їхнього розвитку: емоційного, соціального і фізичного, а також підготовку школярів до життя в якості повноправних громадян демократичного суспільства.

    Великої кількості умінь вимагають від молодшого школяра заняття їх улюбленою справою. Але завдяки особистому самостійному вибору внутрішній мотивації процес постійного навчання та удосконалення у цій справі зовсім не здається важким: основною рушійною силою при цьому є зацікавленість, спрямована на вивчення певної теми.

    Навчальний план за тематичним типом складається таким чином, щоб учні могли відстежувати зв'язки між різними учбовими дисциплінами та їхній взаємозв'язок з реальним життям. Такий підхід дозволяє вчителю бути активним учасником процесу навчання.

     Головними елементами тематичного навчання є планування роботи, міні-уроки, спільне вивчення.

    Планування роботи. На першому етапі планування вчителі визначають педагогічну мету та завдання для вивчення теми за такою схемою:

• визначається тема спільно з учнями (вона має бути цікавою для дітей, відповідною до віку дітей та рівню їх розвитку);
• планується орієнтовний час, протягом якого буде тривати вивчення теми;
• складається повідомлення для батьків, що містить дані про обрану тему та запрошення до співробітництва;
• складається перелік необхідних ресурсів та матеріалів;
• складається разом з учнями календар занять у вигляді плакату.

   Міні-уроки. За цим методом проводиться фронтальна робота з учнями класу, а потім організовується самостійна робота в малих групах (бесіди, опитування, доповіді, презентації, рольові ігри тощо). Це час, коли учні вчаться добувати інформацію, правильно ставити запитання, проводити презентацію, складати доповіді тощо.

    Спільне вивчення. За цим методом учні у невеликих групах працюють разом над якимось завданням, наприклад, воно може бути вирішенням проблеми, вивченням якого-небудь питання або набуттям практичного досвіду у певній діяльності, що безпосередньо пов'язані з головною навчальною темою. Протягом усього розгляду теми діти працюють у різнорідних об'єднаних групах. Вони вчаться планувати робочий час, працюючи разом, проводити короткі обговорення ("мозковий штурм"), обмінюватися думками та ідеями. Вимоги до дітей під час різних тематичних занять мають відповідати їхньому рівню розвитку і гарантувати можливість успіху для всіх учнів.

Таким чином, ефективність роботи за типом тематичного навчання залежить від: правильного планування, систематичного проведення міні-уроків, створення умов для спільного вивчення.

Як бачимо, переваги тематичного навчання є такі:

• краще розуміння учнями матеріалу;
• розуміння дітьми зв'язків між учбовими дисциплінами;
• посилена позитивна мотивація учнів до навчання;
• більш приємна робота для вчителя;
• можливість глибокого вивчення питань відповідного рівня складності.

Особливості планування процесу тематичного навчання

Робота за тематичним проектом складається з тематичних одиниць.

Плани вивчення тематичних одиниць (тем)

План роботи на темою має такі складові:

• назву теми і причини до її розгляду;
• перелік необхідних матеріалів;
• план вступного заняття за схемою: ЗХВ (Знаю - Хочу дізнатися - Вивчив).

   На заключному етапі приймаються всі пропозиції щодо інди-відуалізації, суміжності тем для наступного вивчення, удосконалення занять.

  Плануючи і аналізуючи процес розгляду теми, учителі готують такі звітні документи.

• класний альбом, у якому можуть бути зібрані ідеї дітей, їхні пропозиції, план роботи, описи занять, художні твори, виготовлені учнями під час вивчення теми, дитячі оцінки результатів тощо;
• типовий план діяльності - професійний документ, який до-зволяє легко обмінюватись інформацією з іншими вчителями паралельних класів.

2. Визначити цільові орієнтири навчання математики в 1-4 класах в умовах інтегрованого проектно-тематичного навчання

   Дитина має вміти не лише лічити, але й оперувати багатоцифровими числами для визначення протяжності річок, висоти гір, чисельності населення тощо.

Крім того – передбачати результат математичних дій, обґрунтовувати і записувати їх, використовуючи математичну мову. Мається на увазі, що вчитель має дати учням час на пошук своїх варіантів розв’язання задач. Адже вони дуже швидко завчають алгоритми і схеми, а потім просто їх використовують замість логічного розмірковування та мислення.

    Учень у цьому віці вже тлумачить дріб, порівнює одиниці величин, розуміє, як знайти площу та периметр, що предмети бувають двовимірні та тривимірні. Дитина перетворює почуту інформацію різними математичними способами (таблиці, схеми).

     Важливо, що дитина має сама вміти шукати помилки в розв’язанні своїх задач. А також вміє скласти маршрут для подорожі, походу, використовуючи знаки, які пов’язані з поворотами (направо, вліво).