«МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»

Зміст

ВСТУП

Розділ І. ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА З УЧНЯМИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ:ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

1.1. Організація профорієнтаційної роботи з учнями: історичний аспект

1.2. Зміст профорієнтаційної роботи з учнями в урочний та позаурочний час

Розділ ІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

2.1. Методика організації профорієнтаційної роботи з учнями в сучасній школі на уроках трудового навчання

2.2. Методика організації профорієнтаційної роботи з учнями в позаурочний час

2.3. Методична розробка інформаційного проекту «Обери свій шлях у світі професій»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Профорієнтація учнівської молоді – один із основних напрямів освіти, який має на меті допомогти учням свідомо обрати професію та визначити свій статус у суспільстві. Питання «Ким бути?» - одне з найважливіших для кожної молодої людини. Від її рішень залежить усе подальше життя людини. Правильний вибір професії допомагає досягти найвищих показників у трудовій та громадській діяльності. А.С.Макаренко писав: «Допомогти вихованцеві вибрати собі шлях, - відповідальна справа не тільки тому, що це важливо для майбутнього життя вихованця, але ще й тому, що сильно відбивається тонус його діяльності» [63].

У законодавчих документах про освіту (Закон України «І1ро освіту»,

Концепція національного виховання, Закон України «Про вищу освіту»та ін.) підкреслюється важливість профорієнтаційної роботи з молоддю, зокрема, учнівською. Йдеться не тільки про залучення школярів до свідомого вибору професії, але й про формування у них потреби до постійних занять з профорієнтаційної діяльності тощо. Соціально-економічні перетворення, які здійснюються в Україні, зумовили значні зміни у розвитку профорієнтаційної освіти. У „Державній національній програмі “Освіта”: Україна ХХ1 століття” зазначено, що державна політика спрямовується на забезпечення громадянам України права на отримання професії відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей [5,с.14].

Велику роль у підготовці молодої людини оволодінню професіями повинна грати середня загальноосвітня школа. Ось чому така важлива в школі профорієнтаційна робота, яка є складовою частиною всього навчально-виховного процесу. Важлива ланка у профорієнтації учнів – урочна та позаурочна робота, яка дозволяє ознайомити учнів зі світом професій, а також здійснювати спробу сили за вибраною професією.

Профорієнтація молоді – це не лише педагогічне питання. Правильно назвати це соціальною проблемою, і одних зусиль педагогів недостатньо.

Метою профорієнтації є підготовка підростаючого покоління до свідомого вибору професії. Для цього необхідно: формувати внутрішні (психологічні) регулятори соціально значущої поведінки та діяльності школярів, розвивати ставлення до всіх видів праці, активізувати місце особистості у професійному самовизначенні.

Сьогодні у школі спостерігається відсутність методик щодо організації профорієнтаційної роботи. Спеціальні методики повинні надати їм необхідну допомогу у правильному виборі професії.

Учителі – практики, новатори шукають нові підходи до здійснення профорієнтаційної роботи старшокласників, розробляючи різноманітні авторські програми. Немає сумніву, що дана проблема є актуальною і тому, ми обрали темою нашої роботи «Методика організації профорієнтаційної роботи з учнями в умовах нової української школи».

Метою дослідження була розробка методики організації профорієнтаційної роботи з учнями в умовах нової української школи.

Об’єкт дослідження: процес організації профорієнтаційної роботи з учнями в умовах нової української школи.

Предмет дослідження: шляхи удосконалення профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в урочний та позаурочний час.

Відповідно до обєкту, предмету і мети нами були визначені завдання дослідження:

1. Розкрити історичні особливості організації профорієнтаційної роботи учнів, організувати роботу з працевлаштування учнів.

2. Визначити зміст профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл.

3. Розробити методику організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками на уроках трудового навчання.

4. Розробити методику організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками у позаурочний час.

У ході роботи були використані такі методи дослідження:

- аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем дослідження;

- бесіди;

- спостереження;

- анкетування;

- вивчення передового педагогічного досвіду;

- узагальнення матеріалу дослідження.

Розділ І. ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА З УЧНЯМИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ:ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

1.1. Організація профорієнтаційної роботи з учнями: історичний аспект

Початок профорієнтації часто відносять до 1908 року - відкриття першого профорієнтаційного кабінету в місті Бостоні (США). Однак, з другої точки зору, професійне позиціонування з’явилося раніше, а в давнину було неможливо з’явитися раніше за спеціальності, тому потреби в позиціонуванні цих спеціальностей з’явилися пізніше.

Певні елементи оцінювання придатності людини до кар’єри сягають століть. Мається на увазі діагностика знань, умінь і навичок. Ще в середині III тис. до н.е. У Стародавньому Вавилоні випускників шкіл підготовки писарів перевіряли.

У стародавньому Єгипті жрецькому мистецтву навчали лише тих, хто пройшов серію іспитів. Спочатку кандидати проходять процедуру, яку тепер можна назвати співбесідою. При цьому оцінювалися біографічні дані, рівень освіти, зовнішній вигляд, уміння вести розмову.

У Китаї в III тисячолітті до нашої ери посади і заняття правлячих чиновників були звичайними. Отже, настає перший елемент професійного відбору на посаду.

Стародавня історія Спарти, Афін, Риму дає й інші приклади. У Спарті була створена й успішно впроваджена в Римі система виховання воїнів - система відбору і підготовки гладіаторів. «Люди, - писав Платон, - не всі однакові за своєю природою, вони відрізняються своєю природою і своїми здібностями до того чи іншого ремесла... Все, отже, можна робити у великих кількостях, краще і легше, якщо Ви робите ту чи іншу роботу відповідно до їх здібностей»[24].

Але якщо зараз розглядати профорієнтацію як соціальний процес, а не лише згадану профорієнтацію та професійну освіту, то очевидно, що профорієнтація може виникнути лише пізніше, починаючи з початку тенденції диференціації. Сила та інтеграція окремих наук і наукових напрямків.

У Німеччині 1922 року був прийнятий закон про систему професійної орієнтації і консультації і на його основі було затверджено положення, яке визначило принцип керівництва цієї системи.

В Росії профорієнтаційна діяльність почала розгортатися в перші роки 20 ст. Педагогічним музеєм вчительського дому ,був прийнятий ряд обмежень, які торкаються вибору професії учасників різних типів шкіл. В процесі цієї роботи було вирішено з’ясувати, які професії притягують найбільшу увагу, в чому причини, які спонукають молодих людей йти по тому чи іншому трудовому шляху.

В Ленінграді у 1927 році було створене бюро профконсультацій, яке з практичною діяльністю вело і наукові дослідження. Співробітники бюро сформували ряд принципів. А саме:

1) Проблема профконсультацій розглядається як практично значима робота в праці формування і розділення робочої сили.

2) Діяльність бюро максимально зв’язується з органами НК праці.

3) Профконсультація розглядається не лише як психотехнічне і соматичне збентеження, як і складна система, яка охоплює ширше особистість людини яка приходить за профконсультацією.

4) Вся практична профконсультаційна робота мислиться нерозривною зв’язаною з поглибленою науково – дослідницькою і методичною роботою, без якої вона губе базу.

5) Принцип як найбільшої масовості роботи.

Починаючи з 50-х рр. значно зросла увага до проблеми профорієнтації, склався й визначений підхід. Цей підхід можна назвати організаційно-методичним. Всі зусилля, матеріальні засоби, видання літератури були направлені на покращення організації профорієнтаційної роботи і удосконалення методики профорієнтації школярів. Уважність до даної проблеми виявилася невипадковою: це була відповідь на зростаючі потреби народного господарства в кадрах, їх підборі і розстановці.

У сучасних вимогах розвитку господарства виникає комплексна механізація і автоматизація виробництва, використання електронно-обчислювальної техніки та інших досягнень.

У зв’язку з цим проходять нові якісні зміни і в професійній підготовці робітників всіх сфер суспільного виробництва, науки і культури. В цих вимогах зростає роль загальноосвітньої і професійної шкіл: вони служать одним із головних джерел поповнення кваліфікованими робітниками всіх сфер народного господарства країни. Отже, головне завдання школи – підготовка молоді до життя, до активної участі в праці, правильному виборі професії.

Н.К. Крупська у 1934 р. підкреслювала, що країні необхідна «орієнтація у професіях взагалі, починаючи з чорноробів різних типів і закінчуючи інженером – плановиком, вченим вищої марки. Курс тримається на безкласовому суспільстві. Тобто, таке суспільство, в якому зламана буде стіна між фізичною та розумовою працею… Буде поєднання найвищих та найпростіших професій»[62].

 На сучасному етапі розвитку суспільства проблема профорієнтації залишається не менш актуальною. Такі дослідники, як Клімов Є.А., А.Д. Сазонов, Симоненко В.Д., Чистякова С.Н., Захарова Н.М. та інші, приділяють значну увагу різним аспектам профорієнтаційної діяльності, зокрема як обрати професію, професійній орієнтації учнів у процесі трудового навчання, професійній орієнтації школярів: організації і управлінню тощо[62;63].

Розглянувши історичний аспект профорієнтаційної діяльності можемо зробити висновок: профорієнтаційна робота своїм корінням сягає у далеке минуле, що доводить її необхідність та потребу в суспільстві в минулому а також сучасному та майбутньому.

1.2. Зміст профорієнтаційної роботи з учнями в урочний та позаурочний час

Профорієнтація — науково обґрунтована система соціально-економічних, психологічних, виробничо-технічних і особистісних заходів, покликана сприяти професійному самовизначенню учнів на основі розрахунків індивідуальних здібностей, можливостей і суспільних потреб.

За визначенням С.О Чернецька: «Професійна орієнтація є цілісною системою і складається з компонентів: профпросвіта; профконсультація; профдіагностика; профвідбір; профадаптація» [66].

Професійно-технічна освіта — ознайомити студентів з різними видами робіт, характеристиками професій, тенденціями розвитку, національною економікою, країною та потребами в талантах конкретних економічних регіонів. Це інформація про те, в чому полягає робота, що вимагає від людини кар’єра, про різні типи навчальних закладів, де можна отримати ту чи іншу професію. Необхідно систематизувати отримані учнями знання про світ праці. Для цього можна скористатися Тематичним класифікатором професій, запропонованим Гузенко Л.В. За предметом праці він виділив п’ять видів занять: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина — символічна система», «людина — художній образ»[10]. , c.42].

Профконсультація носить індивідуальний характер, допомагає школяру зрозуміти особливості обирає мої ним професії і свої можливості. Передбачає участь у цій роботі педагога, спеціаліста конкретної області, лікаря і має три етапи:

1.               підготовчий (вирішує проблему відповідальності підлітка до професії яку він обирає);
2.               завершую чий (визначає вибір конкретної професії);
3.               уточнюючий (намічає шлях отримання даної спеціальності).

Профдіагностика враховує від сторони підготовки підлітка до тієї чи іншої професії:

1.       біологічні ( вроджені властивості );
2.       психічні ( інтереси, мотивація );
3.       соціальні (ціннісні орієнтації, спосіб життя );

Професійний відбір в умовах школи з диференційованим

навчанням складається з підбору для учнів, виходячи з їх інтересів і можливостей та з урахуванням соціально-економічних умов, факультативів, направлень профільного навчання, гуртків.

Передумовою професійної адаптації є цілеспрямоване навчання школярів у процесі політичної загальноосвітньої та трудової підготовки. Вся освітня і виховна робота визначила систематичні базові знання, уміння і навички, моральні та інші якості, ціннісні орієнтації, які є основою для вступу в трудове життя, необхідне для суспільства.

Професійна орієнтація здійснюється в процесі учбово-виховної роботи шляхом забезпечення визначеної направленості загальноосвітньої підготовки, трудового навчання, гурткових і факультативних занять, суспільно корисної, виробничої праці, а також самостійне її направлення: профконсультація, спеціальні профорієнтаційні заходи-зустрічі учнів з представниками різних професій, конкурси за професіями, олімпіади з праці.

Як зазначає А.Д. Сазонов, „ у меті забезпечення координації профорієнтаційної роботи в школі організовується рада з профорієнтації під керівництвом директора школи”[19, с.34].

В задачі ради з профорієнтації входять планування і організація загально шкільних і між класних заходів з профорієнтації, збір, усуспільнення і поширення передового досвіду профорієнтаційної роботи.

При плануванні профорієнтаційної роботи рада повинна враховувати умови і специфіку роботи школи. План профорієнтаційної роботи ради входять складовою частиною в загально шкільний план навчально-виховної роботи.

В задачі адміністрації школи входять створення шкільної ради з професійної орієнтації і розподілення функцій між членами цієї ради. Керівництво школи повинно постійно знай омитися з інструкціями, приказами, рішеннями з профорієнтації школярів, вивчати наукову і методичну літературу, врахувати дані в них рекомендації в своїй роботі.

До задач класного керівництва, вважає дослідник, „відносять перш за все поглиблене і всебічне вивчення особи, яка навчається, його схильностей, інтересів, можливостей. В цьому зможуть допомогти бесіди з вчителями- предметниками, анкетування і спостереження із заповненням особистої картки – характеристики учня” [19, с.37].. На основі вивчення особистості учня класний керівник проводить цілеспрямовану профорієнтаційну роботу за спеціальною програмою, використовуючи класні години, факультативні заняття і екскурсії.

Завдання вчителя-предметника включає в себе ознайомлення учнів з професіями взагалі, в тому числі й базового виробництва; вивчення і розвиток інтересів, схильностей і можливостей кожного учня; включання професійної роботи (тематики ) в оформлення учбових кабінетів; забезпечення регулярної демонстрації науково-сучасних кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, відображаючих використання досягнень науки у виробництві.

В завдання шкільного лікаря входить систематичне обстеження стану здоровя учнів; проведення з ними та їх батьками групових та індивідуальних консультацій з питань вибору професії. Батьківський комітет школи організовує лекції для батьків з проблем профорієнтації, залучають батьків до проведення з учнями бесід про професії, до участі в інших профорієнтаційних заходах школи.

Шкільна бібліотека організовує тематичні виставки-зустрічі з професіями базових виробництв.

Близнюк Н.Д. досліджуючи проблеми профорієнтації, вважає,що „профорієнтаційна робота з різних направлень ( профпросвіта, формування інтересів, схильностей і можливостей, пофконсультація ) проводиться в 1 – 11 класах з урахуванням психофізичних та ін. вікових і індивідуальних особливостей школярів на основі наступності в змісті, формах і методах. Кожен етап роботи характеризується визначеними можливостями” [3, с.34]..

Школярі молодших класів ( 1 – 4 ) вчаться розуміти значення праці в житті суспільства і кожної окремо людини, отримують подавання про розділення праці, знайомлять ся з світом професій, в першу чергу, з найбільш поширеними професіями своїх батьків і найближчого виробничого оточення школи[20, с.35].

 За визначенням дослідника , робота проводиться „ з раніше складеного плану, в який входять екскурсії і бесіди самих найпоширеніших професій, про роботу людей, їх трудових успіхах. Для учнів цієї вікової групи можна організувати екскурсії в шкільну їдальню, в навчальні майстерні, в кабінет трудового навчання, на пришкільну ділянку, в бібліотеку., на підприємство”[20, с.35]...

На уроках трудового навчання в 1 – 4 класах учні виготовляють прості вироби з паперу, картону, пластиліну, природних матеріалів, дроту і тканини, доглядають за кімнатними рослинами, працюють на науково – дослідницькій ділянці.

Учні 5 – 7 класів знайомлять ся з професійними його економічного регіону. Відомо що у школярів в процесі навчання і виховання виникає пізнавальний інтерес, як правило, формується раніше професійного. Тому і в роботі з профорієнтації на даному етапі важливо збудити пізнавальний інтерес учнів до виду діяльності ( робота з технікою, з об’єктами природи ).

На цьому етапі профорієнтаційні позаурочні заняття з техніки і праці ( технічна творчість і сільськогосподарський вивід ), технічні збори, вікторини, ігри, повинні грати велику роль.

У відповідності з новою програмою трудового навчання учні 5 – 7 класів міської і сільської школи повинні отримати зально-трудову, підготовку політехнічного характеру, уяву про сферу народного господарства. Чистякова С.М. та Захаров М.М. вважають, що „з урахуванням вікових особливостей школярів повинні вирішуватися слідуючі загальні для трудового і професійного навчання завдання:

- виробка усвідомленого відношення до навчання, громадянське становлення, моральний, інтелектуальний розвиток особистості;

 - виховання працелюбності, потреби в праці, поваги до людей праці, дбайливого і бережливого відношення до суспільного надбання і рідної природи;

- формування трудових навичок і вмінь, технічні, технологічних і початкових економічних знань, необхідних для участі в суспільно корисній, виробничій праці;

- розширення і поглиблення політичного кругозору, ознайомлення із загальними науковими основами і організаційно-економічними принципами сучасного виробництва;

-ознайомлення з масовими робітничими професіями, спонукання до усвідомленого вибору однієї з них;

- розвиток творчих здібностей в процесі включення у конструкторську діяльність;

- підготовка до виконання необхідних і допущених видів побутової праці” [23].

На етапі завершення основної ступені середньої школи ( 8 – 9 класи ) особливе значення в професійному визначені школярів набуває курс «Основи виробництва. Вибір професії». Учні стримують подання про народне господарство, його професіях, потребах в кадрах в цілому і особливо до регіону, знайомлять ся з науковими основами вибору професії, шляхом його здобування, вимогами основних груп професій до людини і змінне в області практичної психології – з виявлення і оцінки своїх інтересів, схильностей, можливостей, особливо характеру. Предмети за вибором в цих класах повинні сприяти формуванню у школярів стійких професійних інтересів, допомогти їм у виборі профільного навчання у 5 – 6 класах.

Доцільно систематизувати матеріал з професій у формі професіограми.

Професіограму можна зробити у вигляді каталога професій, стендів які доцільно виконувати яскравими, оформити фотокартками робочого місця представника даної професії, представників виробництва і виставити у кутку профорієнтації в шкільній майстерні.

Для позаурочного часу характерна робота учнів в різних клубах і гуртках за інтересами. Також можна запропонувати теми бесід: «Науково – технічний прогрес і перспективи розвитку професій»; «Здатності та їх урахування у виборі професії».

Учні 10 – 11 класів, вибравши профіль навчання або які володіють професією, уточнюють відповідність своїх професійних важливих і інших якостей, стан здоровя для вибраної професійної діяльності.

Також великі можливості за змістом у профорієнтаційній меті мають в програмах професійного навчання 9 (10) – (11) класів за професіями тракторист – машиніст 3 класу, оператор обчислювальних машин та ін. Вибравши той або інший профіль професійного навчання і професію у відповідності особистому бажанню, учень вже пов’язує цей вибір із своєю майбутньою професійною діяльністю.

Таким чином,розглянувши зміст профорієнтаційної роьоти з учнями загальноосвітніх шкіл, ми дійшли певних висновків. А саме:

1.Професійна орієнтація здійснюється в процесі навчально-виховної роботи шляхом забезпечення визначеної направленості загальноосвітньої підготовки, трудового навчання, гурткових і факультативних занять, суспільно корисної, виробничої праці, а також самостійне її направлення: профконсультація, спеціальні профорієнтаційні заходи-зустрічі учнів з представниками різних професій, конкурси за професіями, олімпіади з праці.

2.У меті забезпечення координації профорієнтаційної роботи в школі організовується рада з профорієнтації під керівництвом директора школи

3.У задачі ради з профорієнтації входять планування і організація загально шкільних і між класних заходів з профорієнтації, збір, усуспільнення і поширення передового досвіду профорієнтаційної роботи.

4.При плануванні профорієнтаційної роботи рада повинна враховувати умови і специфіку роботи школи. План профорієнтаційної роботи ради входять складовою частиною в загально шкільний план навчально-виховної роботи.

5.Організація профорієнтаційної роботи у сучасній середній загальноосвітній школі має велике значення у виховані сучасної молоді, що дуже важливо на сучасному етапі розвитку нашої країни.

Розділ ІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

2.1. Методика організації профорієнтаційної роботи з учнями в сучасній школі на уроках трудового навчання

Вчитель трудового навчання в умовах реалізації шкільної реформи, коли вирішується завдання покращення трудової підготовки учнів, є однією з центральних фігур. Він повинен здійснювати підвищення рівня політехнічної освіти, трудового виховання школярів. Без поширення загального і політехнічного кругозору професійна орієнтація носила б обмежений характер. Сидоренко В. К. зазначає, що „у своїй роботі вчителю трудового навчання потрібно використовувати такі форми і методи, які забезпечують найбільшу активність і самостійність учнів в оволодінні знаннями і вміннями” [ 46. c.35]. До них відносяться лабораторно-практичні, учбово-виборчі роботи, виробничі екскурсії, виробнича практика, яка містить самостійні спостереження, досліди, аналізи, розрахунки, рішення виробничих і творчих завдань і суспільно корисна виробнича праця.

У роботі вчителя трудового навчання можна підкреслити наступні напрямки:

- професійна просвіта – ознайомлення учнів з областями трудової діяльності, окремими галузями народного господарства, професіями і спеціальностями;

- професійна орієнтація– створення умов для практичної спроби сили в різних сферах трудової діяльності;

- вивчення особистості школяра в цілях професійної орієнтації, формування трудових і професійних інтересів;

- педагогічна профорієнтація – розповідь учневі про види трудової діяльності, професіях і спеціальностях.

Профорієнтаційна робота в практичній діяльності вчителя трудового навчання показує складну систему, яка включає в себе цілий комплекс взаємозв’язаних компонентів. До них відносяться вся структура будування системи профорієнтації, в школі, включаючи в себе і діяльність учбово-методичного кабінету профорієнтації, роботу класного керівника, вчителів-предметників, батьків, без чого діяльність вчителя трудового навчання не може бути ефективною.

На своїх уроках вчитель праці не тільки знайомить учнів з різними галузями народного господарства, професіями, видами діяльності людини, а й виховує в них професійні інтереси, творче відношення до праці, готовність працювати, вміння зрозуміти значення і красу праці. Під керівництвом вчителя школярі вивчають елементи технологічної обробки деревини, металів, знайомлять ся з їх нею властивістю і використанням; вивчають будову і роботу відповідних інтересів. В процесі виготовлення суспільно корисних предметів учні вчаться планувати трудові процеси, організовувати робочі місця, дотримувати точність у виконанні роботи, економити час і матеріали, самостійно здійснювати контроль виготовлення деталей і виробів.

Тематика і форми можливих заходів з профорієнтаційної роботи в урочний час:

• Надзвичайні люди моєї майбутньої професії (класна година).
• Моє найулюбленіше зайняття у вільний час (розповіді учнів)
• Що я роблю для досягнення поставленої мети (класна година)
• Про твої шляхи, сучасних! (диспут)
• Де і ким працюють мої батьки (класна година)
• Виготовлення наочних посібників на допомогу вчителю (практична робота)
• У світі професії вчителя (усний журнал)

Також є ще багато можливих заходів з профорієнтаційної роботи в урочний час, саме детальніше зупинимося на методичній розробці уроку з профорієнтації на тему: «Професійні інтереси та нахили».

 Дидактична мета: ознайомити учнів з суб’єктивними умовами вибору професії; сформувати інтерес до пізнання учнями самих себе; сформувати знання про професійні інтереси та нахили.

 Розвиваюча мета: розвивати інтерес учнів у пізнані своїх інтересів, нахилів, можливостей.

Виховна мета: виховувати активність учнів у виборі професії.

Тип уроку: набуття нових знань.

Наочність: схема «Інтереси,» тест «Виявлення творчих нахилів.

Між предметні зв’язки: анатомія.

  Хід уроку

1. Організаційний момент.

1) Привітання.

2) Перевірка готовності учнів до уроку.

3) Перевірка присутніх.

2. Що в вашому розумінні «вибрати професію?»

Вибрати професію – це насамперед вибрати ті умови, в яких ти хочеш бути, в яких маємо наміри виявити себе. Вибрати «свою»професію, вибрати роботу за призванням – це все одно, що розв’язати рівняння з кількома невідомими. Перше з них – вимоги, які ставить обрана професія до людини. Друге невідоме у твоєму рівнянні – попит народного господарства, суспільства на ті чи інші професії.

Третє невідоме, яке треба знати, вступаючи у трудове життя, вимагає, мабуть, найбільшого напруження духовних сил.

- Як Ви гадаєте, про що йде мова?

 Мова йде про об’єктивну оцінку своїх особистих якостей, здібностей, можливостей..

•                                                               Що, на вашу думку, можна віднести до особистих якостей? ( інтереси, нахили можливості ).
•                                                               Давайте подумаємо як або за якими критеріями можна визначити інтереси і назили.

Усі люди відрізняються один від одного особливостями свого мислення, уваги пам’яті. У кожного є свої потреби, інтереси, здібності, нахили, риси характеру і т.п.

Не можна сказати, що існують люди, які не здатні до чогось. Є люди які не визначили свої можливості, які ще не знайшли свого місця в житті.

•                   Як ви вважаєте, чи важливо людині людині знати про свої особливості? Чому?

Тому, що з цього і складається психологічна сторона вільного вибору професії. Її сутність – в об’єктивному оцінювані особистістю своїх інтересів, нахилів, здібностей.

Отже, сьогодні ми з вами більш детальніше повинні розібрати такі поняття як «професійний інтерес» та «нахил», ознайомитись з їх характеристиками. Крім того кожний з вас визначить за тестом свої творчі нахили.

3.Викладання нового матеріалу.

  Прагнення усвідомити свої особливості, визначити свої інтереси, нахили, здібності має велике значення у формуванні самосвідомості.

Виключну роль грають інтереси при виборі нею певної професійної діяльності. Саме в переліку професійного самовизначення; інтерес виступає як основний, а іноді і активний мотив, який визначає наш вибір.

Інтерес пов'язаний з усіма психічними якостями особистостями. Він збуджує людину до відповідної діяльності і цим самим породжує нахили і переходить в них; наявність інтересу стимулює і розвиток здібностей, а здібності активізують інтерес до роботи.

- Що таке інтерес?

Інтерес – це активна пізнавальна спрямованість на певний предмет.Інтереси мають свою певну класифікацію: за змістом, за обємом, за рівнем дієвості та сили, за стійкістю, за глибиною.

Наші інтереси такі ж різні динамічні, як і оточуючий нас світ. Але з різновиду об’єктів оточуючого світу в інтересі кожного з нас відтворюється тільки те, що має значення для нас, що пов’язано з нашим індивідуальним розвитком та досвідом.

За змістом інтереси поділяють на :

•                   суспільно – політичні;
•                   навчання;
•                   професійно – трудові;
•                   пізнавальні;
•                   наукові;
•                   естетичні;
•                   читацькі;
•                   спортивні;

У одних людей інтерес може бути зосереджений на одному предметі, у інших можливе групування інтересів навколо 2-х або декількох центрів; у третіх – достатньо широкі і різноманітні інтереси можуть бути зібрані в єдиній області.

Зрозуміло, що тільки активні інтереси стають сильним мотивом.

За стійкістю:

- стійкі (час, за який інтерес не втрачає своєї сили);

- нестійкі;

За глибиною:

•                                                               глибокі;
•                                                               поверхневі.

Розрізняються:

- безпосередній, прямий інтерес (1);

- опосередкований (2);

1) інтерес до процесу діяльності;

2) інтерес до результату діяльності:

 Що таке нахил?

Нахил – це збудження, яке має в своїй основі активне відношення до об’єкту і пов’язане з практичною діяльністю в даному напрямку.

4. самостійна робота учнів.

Учням пропонується тест «Виявлення творчих нахилів».

1.               Чи подобається вам лікувати людей або свою родину?
2.               Під час іспитів вам краще відповідати усно?
3.               Чи подобається вам професії, які пов’язані з технікою?
4.               Змінювали ви в дитинстві більш як три рази вибір своєї професії?
5.               Чи хотіли б ви працювати вчителем, або працівником, який пов'язаний з освітою?
6.               Ви любити спілкуватися?
7.               Чи потрібна вам енциклопедія, щоб відповісти на важке запитання?
8.               Вам подобається виступати на сцені?

По одному балу ви можете зарахувати собі кожному, додатню відповідь на питання: 2,3,5,8. і за кожну від’ємну відповідь на питання: 1,4,6,7,8.

- У Вас від 1 до 3 балів. Ви людина, яка не дуже любить спілкуватися, тому вам потрібні такі професії, в яких спілкування не важливо!

- Від 3 до 8 балів. Ви людина, в житті якої найголовніше – спілкування. Тому Вам підходять такі професії як лікар, вчитель, актор, співак.

5. Підведення підсумків.

- Які інтереси розрізняють за змістом?

- За рівнем дієвості та сили інтереси бувають..?

- Які інтереси розрізняють за стійкістю?

2.2. Методика організації профорієнтаційної роботи з учнями в позаурочний час

Важливу роль у профорієнтаційній роботі школи відіграють позакласні, виробничо-технологічні гуртки, якими часто керують педагоги Технологій. Плануючи та організовуючи роботу таких гуртків, педагогам необхідно створити всі умови для творчого розвитку спеціальних здібностей учнів: конструювання, винахідництва тощо, залучити учнів до діяльності, яка тісно пов’язана з ними в процесі навчання.

Для успішного проведення профорієнтації вчителю важливо знати основні теоретичні положення системи профорієнтаційної роботи з учнями, вміти застосовувати основні форми і методи цієї роботи.

До основних форм і методів профорієнтаційної роботи з організації цілеспрямованої діяльності учнів з підготовкою їх до свідомого вибору професії відносяться: індивідуальні завдання, конкурси на завдання «Найкращий з професій», вечори техніки, тижні техніки і праці, підготовка рефератів в роботі клубів майбутніх спеціалістів, участь в трудових об’єднаннях, гуртках за інтересами.

Індивідуальні завдання учням дають вчителі для поглиблення знань за окремими питаннями з метою підвищення їх зацікавленості в означених областях знань. Окремими учням, наприклад, можна дати завдання по розробці технологічної карти на виготовлення деталі.

Конкурс «Кращий за професію» мають мету, яка виявляє учнів, які мають схильності і інтереси до визначеної професії. Конко курси проводять в учбових групах, між групами в межах школи, учбово-виробничого комітету, району, області. Найбільш ефективним є конкурси, які проводяться разом із школою і СПТУ.

Для поглиблення вивчення професії вчитель доручає учням готувати реферати, альбоми. Така робота сприяє поширенню знань про професії, так як учням самим треба підбирати необхідний матеріал, вивчати досвід роботи кращих виробників. Вчитель допомагає учням у складанні плану підготовки реферату.

Вечори техніки можуть бути кількох видів: вечори, на яких мета – поширення і поглиблення знань і умінь учнів, які здобувалися на уроках фізики, хімії і трудового навчання (тематика вечорів відповідає змісту навчальної програми, в їх зміст включають повідомлення з історії техніки, розповіді про сучасні досягнення, конкурси, рівняння технічних задач);

Вечори, які проводять з метою розвитку інтересу до техніки, розширення технічного кругозору;

Вечори, на яких учні знайомлять ся з визначеною областю техніки, її історією, досягненнями.

Клуби майбутніх спеціалістів одна із цікавих форм по активізації діяльності учнів у підготовці до вибору професії. Їх робота повинна бути організована так, щоб кожен учень здобув свідомості про професію, зіткнувся з цікавими, новими і надзвичайними для нього у виробничих умовах, шкільних майстерень, на пришкільній ділянці.

Шкільні агропроми, трудові об’єднання старшокласників. В літніх трудових об’єднаннях закладені великі профорієнтаційні можливості. Учні, які працюють в цих об’єднаннях, використовують сучасні засоби механізації, електрифікації і хімізації виробничих процесів.

Учні, які працюють в бригаді, практично і психологічно готують себе до свідомого вибору професії.

Крім цих форм можна використовувати ще й такі форми з профорієнтаційної роботи в позаурочний час:

- Похід – екскурсія «По рідному місту».

- В світі професій (оформлення стенду)

- Наше село у 2010році (КВК)

- Що таке СПТУ? (зустріч з учнями СПТУ)

- Знаєш ти свій район (вечір питань і відповідей)

- Книги і вибір професії (читацька конференція)

- Де виготовляють хліб (екскурсія на хліб завод)

 Також можна використати рольову профорієнтаційну гру «Оптиміст» чи «Скептик».

 Мета – виявлення допомоги учням у професійному самовизначенні.

 Завдання – навчання складанню професіє грам, розвиток аналітичного мислення і навичок колективного співробітництва, виховання культури дискусій.

 Для успішного проведення гри, ведучому важливо з’ясувати невимушену атмосферу, визначити тип дій, який враховує вік і рівень підготовки учнів.

 На початку гри учні об’єднуються у дві різних команди – «Оптимістів» і «Скептиків». Але спочатку визначити з ними значення цих слів. Потім ведучий називає кілька професій різних типів (за типологією Є.А.Клімова.) і пропонує учасникам команд з урахуванням своєї назви (ролі) назвати максимальну кількість їх позитивних і негативних характеристик.

Для підготовки учням дається не більше як 5 хвилин. За цей час вони можуть порадитись один з одним, навести необхідні повідомлення, які знайшли ще раніше у відповідній літературі.

При відповіді учні повинні відповісти на слідуючі питання (скласти професіограму):

1.               Яке значення має дана професія для суспільства?
2.               Яка праця – автоматизована, механізована або ручна – в ній використовується?
3.               Назвіть об’єкт праці, кінцевий результат роботи, умови роботи і результат праці?
4.               Назвіть приблизно заробітну платню спеціалістів, які працюють за цією професією?
5.               Пропонує одна професія спілкування з людьми?
6.               Чи має вона протипоказання з методичної точки зору?
7.               Якими особистими якостями повинен володіти робітник, який працює цією професією?
8.               Де їх можна здобути?

Ведучий може використовувати дошку або стенд для запису питань.

Виступають команди по черзі і за кожну обґрунтовану характеристику отримують один бал. Виграє та команда, яка набирає найбільшу кількість балів. Ведучий може керувати і доповнювати відповіді учнів.

 В кінці гри ведучий звертається до учнів і задає такі питаня:

1) Хто з вас хотів би вибрати цю професію?

2) Кому з команди вона більше підходить і чому?

3) Що вас особливо притягує до неї?

 З допомогою цієї гри школярі вчаться об’єктивно аналізувати різні професії, врахувати їхні вимоги до людини, замислюються над наявністю потрібних якостей у самого себе.

Проаналізувати те, що було сказано вище, можна зробити висновок: найкращою формою профорієнтаційної роботи виявилося, яке дає змогу отримати якнайбільшу кількість інформації про учнів, їх нахили та можливості, що повинно застосуватися повністю, тобто вичерпно, по відношенню до кожного учня.

Також можна виділи такі форми як:

•                   індивідуальні завдання;
•                   конкурси;
•                   вечори;
•                   тижні техніки;
•                   підготовка рефератів;
•                   анкетування тощо.

2.3. Методична розробка інформаційного проекту «Обери свій шлях у світі професій»

І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1.1.Обгрунтування вибору проекту.

Щороку випускники шкіл стають перед вибором професії і, звичайно, що молоді люди вже замислювалися над тим, що будуть робити далі, ким хочуть бути. Кожна людина в житті замислюється - чи правильний професійний вибір зроблено? Чи принесе робота задоволення, моральне та матеріальне? Якщо з дитинства людина мріє бути лікарем і стає ним, то можна сказати, що це - щаслива людина. Хтось мріє про великі статки, а хтось – приносити користь суспільству і людям. Всі мрії мають право на здійснення, але для цього потрібно зробити віринй вибір і працювати над цим, але не відриваючись від реалій сучасності. Тому що вибір професії – це чи не найскладніший, найважливіший і найвідповідальніший крок у житті кожної людини. Від того, ким бути, залежить і особисте щастя, і внесок у суспільну справу. Зважено зроблений вибір професії приносить людині задоволення працею як матеріальне, так і моральне, забезпечує швидке професійне зростання, робить працю радісною і творчою.

Профорієнтаційна робота безпосередньо спрямована на узгодження «хочу – можу - треба» кожної молодої особи. В Україні діяльність профорієнтації почала розгортатися в перші роки XX ст. Були зроблені ряд обстежень, що стосуються вибору професії учнями, що вчаться в різних типах шкіл. В процесі цієї роботи було вирішено з'ясувати, які професії привертають найбільшу увагу, в чому причини, спонукачі молодих людей йти по тому або іншому трудовому шляху. З цією метою організовували в школах референдуми учнів. У 60-70-х роках панувало визначення професійної орієнтаційної як системи державних заходів, спрямованих на формування в учнівської молоді психологічної готовності до вибору професії на основі потреб суспільства і з урахуванням інтересів і схильностей особистості учня. Ключовими елементами визначення такого типу є державне управління процесом підготовки учня до вибору професії. 

Що таке профорієнтаційна робота? Поняття «профорієнтація» здається зрозумілим кожному, хто ознайомиться з ним навіть вперше – це орієнтація школярів на ті або інші професії. Приблизно так же тлумачить методична література, профорієнтація розглядається як надання допомоги молодим людям у виборі професії. Крім того, під профорієнтацією нерідко розуміють систему заходів, що допомагають людині, науково-обґрунтовано вибрати професію або систему виховної роботи в цілях розвитку професійної спрямованості, допомозі учням в моменти професійного самовизначення. 
Профорієнтація – організована діяльність спеціалізованих установ, покликаних допомагати потребуючим роботи у працевлаштуванні, а підприємствам у відшуканні відповідних працівників.

Для того, щоб випускники мали чіткі уявлення щодо своїх можливостей на ринку праці вони проходять різні тести для визначення схильностей до тієї чи іншої професії. Після проходження тесту більшість абітурієнтів розглядає ринок праці своєї області, щоб отримати прибуткову роботу. Розглянувши ринок праці Дніпропетровській області ми виявили, що найбільш потрібними кадрами є підсобні робітники, двірники та прибиральники, тобто ті, які не мають спеціальної підготовки. Однак, випускники шкіл мріють отримати вищу освіту та престижну роботу, тож переглянувши попит ринку праці можливо зробити висновки, що найкращими професіями для нашого міста є водії, вчителі, вихователі, швачки та лікарі. Але, най престижною професією нашого міста є вчитель. Професія вчителя одна з самих найдавніших на землі. Її значимість не можна переоцінити. З року в рік педагоги різного рівня навчання передають свої знання і свій досвід, працюючи на благо людства.

Виховання підростаючого покоління лягає на їхні плечі. В. О. Сухомлинський писав «Найкращий учитель для дитини той, хто духовно спілкується з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає могутнім знаряддям впливу на особистість, яка розвивається». Від того, які знання і навички вчителі зможуть передати дітям, залежить майбутнє країни. Люди, що вибирають професію вчителя, повинні прислухатися до свого серця і робити вибір душею. Це не просто передача знань, це виховання психологічного та морального та трудового обличчя підростаючого покоління. У якому б навчальному закладі не викладав педагог, він завжди повинен бути прикладом для своїх учнів. На різних етапах навчання вчителі віддають певну частину знань. Але, не залежно від цього, значимість цієї професії дуже велика. Професія вчителя трудового навчання є одна з найбільш функціональних професій у всій системі навчання. «Праця завжди була основою для людського життя і культури. Тому і в виховній роботі праця повинна бути одним із самих основних елементів » писав видатний педагог А.С Макаренко. Чим же вчитель трудового навчання кращій за всіх інших вчителів? Тим що кожен вчитель вчить вузько направлено свою спеціальність, а в вчителя трудового навчання бездонний запас знать з різних галузей наук. Він розуміється на математиці, фізиці, хімії, біології та навіть літературі, через те що предмет трудове навчання є предметом де дівчата стають справжніми господиням вчаться: поратися вдома готувати, прибирати та рукоділлям займатися, а хлопці стають справжніми господарями, які вміють вправно цвях прибити чи стілець підчинити.

В нашому місті вищу освіту за професією вчитель трудового навчання можна отримати в «Криворізькому державному педагогічному університеті», а саме на факультеті «Дошкільної та технологічної освіти».

Обираючи вищій навчальний заклад випускники звертаються до різних джерел на допомогу їм приходить реклами. Абітурієнти переглядають відео реклами в мережі інтернет, але не отримують повної відповіді на свої питання, через те що реклама короткочасна абітурієнти отримують дуже маленький обсяг інформації. Звертають увагу на банери з запрошенням на навчання до університету, але на більшості з них написана тільки назва навчального закладу та агітаційний заклик: «Ми найкращій університет». Тому на допомогу приходять буклети, які роздають в школах на дні відкритих дверей в університетах. Буклети - переважно багатокольорові аркушеві друковані видання. Найчастіше зустрічаються буклети складені дворазово або трикратно, але можуть зустрічатися і складніші буклети — «гармошки». Суть буклету полягає в тому, щоб при мінімальній площі вмістити максимум інформації, яку навчальний заклад бажає донести до абітурієнтів. Ще одна важлива особливість буклету, полягає в тому, що буклет не має зшитих сторінок, як брошура, але й не є однополосним аркушем, як листівка, тому буклет є пізнавальною та креативною профорієнтаційною рекламою.

1.2.Технічне завдання.  

1.2.1. Призначення проектованого виробу

Креативна реклама призначена для профорієнтаційної агітації абітурієнтів.

Необхідні умови для виконання даного виробу:

Підібрати якісний матеріал що чітко та точно виділяє переваги нашого факультету над іншими;

підібрати гарну анімацію та приємну музику, яка буде заохочувати до перегляду реклами;

підібрати цікаві фотографії та яскраві ілюстрації.

 1.2.2. Вимоги до конструкції виробу.

Виходячи з призначення виробу, який проектується, буклет має бути естетично привабливим, яскравим, цікавим, а також пізнавальним, щоб заохочувати абітурієнтів до вступу в університет на факультет «Дошкільної та технологічної освіти».

1.2.3. Вимоги до матеріалів.

Естетичні вимоги виражаються такими показниками як якість паперу та друку.

Папір повинен бути білим, високосортним, без яскраво вираженої фактури, щільний, з поверхневою проклейкою, також має відрізнятися великою опірністю до стирання, що є необхідним для буклетів.

Друк має здійснюватися на кольоровому лазерному принтері, що забезпечить якість буклету та її зносостійкість.

II.КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

2.1 . Технічна пропозиція

2.1.1. Аналіз моделей – аналогів

Опрацювавши різні інформаційні джерела, ми можемо представити зразки аналоги, які на наш погляд найкраще відповідають поставленим вимогам.

Зразок № 1

Зовнішня реклама на білборді, одна із найкращих видів реклам вона зосереджена на випадкових глядачів, місцевих жителів, приїжджих громадян та туристів.

 На банері крупним шрифтом написано «Закарпатський державний університет» та зазначено його рейтинг, а саме 4 місце у національному рейтингу класичних університетів. Також зображені три усміхнені студентки університету.

Зразок № 2

Комп’ютеризована реклама в інтернеті, зосереджена на стабільності клієнтів через зростання чисельності користувачів комп’ютерів.

На заставці реклами зображений «Харківський національний університет будівництва та архітектури», великими буквами написано: «Кафедра фінансів та кредиту», а також контактна інформація.

Зразок № 3

Друкована реклама «буклети», найкраща реклама так як зосереджена на постійну зацікавлену аудиторію.

На буклеті зображена емблема університету, місце роз положення навчального закладу на карті, а також елемент викладення пари викладачем.

На буклеті написана контактна інформація університету, перелік запропонованих спеціальностей закладом та перелік документації для вступу в університет.

Зразок №4

Друкована реклама в маршрутному таксі, зображена на вікні.

На плакаті зображений успішний студент з ноутбуком, назва та контактна інформація про інститут.

Зразок №5

Друкована реклама «буклети», найкраща реклама так як зосереджена на постійну зацікавлену аудиторію.

Буклет виконаний на білому фоні, інформація про університет зазначена досить чітко та лаконічно. Емблема університету досить чітка та вдало зображена на передньому плані буклету разом з графічним малюнком Львову.

Зразок № 1

Зразок № 2

Зразок № 3

Зразок №4

Зразок №5 

 2.1.2. Висновок за технічною пропозицією.

 В результаті проведеного аналізу різних зразків реклами ми розробили власний буклет, врахувавши дизайн вище зазначених моделей, а саме: зі зразка № 1 ми перейняли ідею напису назви університету. У зразка № 2 нам сподобалось зображення університету, в номері № 3 ми запозичили ідею моделі опису спеціальності. З зразка №4 ми перейняли ідею зазначення в буклеті сайту університету. Зразок №5 надихнув нас на використання білого фону в буклеті що є досить лаконічним та зрозумілим для сприймання.

2.2.Опис зовнішнього вигляду

Креативна реклама з профорієнтації виконана в вигляді буклету. Буклет виготовлений з якісного ватману формату А4 та зігнута гармошкою в троє.

Буклет виконаний в програмі Microsoft Office Publisher 2010. За допомогою шаблону «Клинья» в якому ми змінили колір на більш естетично привабливий та виклали інформаційний матеріал про факультет «Дошкільної ті технологічної освіти». Буклет роздрукований на лазерному принтері, що дає змогу чіткому зображенню матеріалу та високій зносостійкості.

2.3. Розробка технічного проекту

2.3.1.Вибір матеріалів, інструментів та обладнання

В результаті для проектованого виробу обрані матеріали та обладнання:

Аркуш ватману формату А4;

 Кольоровий лазерний принтер;

2.4. Розрахунок собівартості виробу

Робота за комп’ютером: Т₁ = 0.5год

Робота принтеру: Т₂ = 0.04год

Т= Т₁+Т₂ = 0.54год

Ціна за 1квт електроенергії складає: 0.46коп

=0.54*0.46= 0.25грн

Собівартість складає: Т+Ц₂+Мв= 1грн.

Загальні витрати на виготовлення буклету становлять 1грн. Вартість подібного буклету в поліграфії складає приблизно 1500 грн за 1000 шт, отже наш проект економічно вигідним. Водночас наш буклет відповідає нашому задуму і не поступається за якістю та естетичним виглядом подібним виробам. Можна вважати , що нами досягнуто мету проекту.

III. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

3.1. Технологічна послідовність виготовлення виробу 

Для виготовлення даного буклету нами було використано програму Microsoft Office Publisher 2010.

IV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

 4.1.Захист проекту  

 Виконавши усі етапи проектно-технологічної діяльності на мою думку нам вдалося досягти поставленої мети. Зібравши інформацію щодо обраного нами об’єкта та проаналізувавши моделі-аналоги, ми створили власну креативну рекламу, а саме буклет. До об’єкту нашої діяльності підійшли не стандартно з творчим натхненням.

Виготовлена нами буклет стане гарною рекламою факультету, та буде закликати до вступу в «Криворізький державний педагогічному університет», а саме на факультеті «Дошкільної та технологічної освіти» на спеціальність технологічна освіта.

Робота над проектом навчила мене творчо мислити, робити правильний вибір, предбачати результати проектної діяльності. У майбутньому ці навички мені дуже пригодяться як у роботі, так і у повсякденному житті.

ВИСНОВКИ

Розглянувши проблему організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в урочний і позаурочний час, ми дійшли певних висновків. А саме.

1.Профорієнтація – це органічна невід’ємна частина навчально-виховного процесу школи, коли на основі широкої загальноосвітньої і політичної підготовки здійснюється ознайомлення учнів з різними видами трудової діяльності і вчасно вирішується їх підготовка до професійного самовизначення з урахуванням особистих можливостей і суспільних потреб.

2.Одночасно нами було уточнено зміст профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл в урочній та позаурочній діяльності.

3.Розроблено методику організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками на уроках і в позаурочний час використання якої на практиці підтвердило гіпотезу нашого дослідження.

4. Доведено, що організація профорієнтаційної роботи у сучасній середній загальноосвітній школі має велике значення у виховані сучасної молоді, що дуже важливо на сучасному етапі розвитку нашої країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бєлошицький О. Соціально-педагогічні проблеми профорієнтації учнівської молоді / О. Бєлошицький // Трудове навчання. – 2012. – № 4. – С. 46-51.
2. Білоцерковець І. Планета професій : творчий проект / І. Білоцерковець // Школа. – 2012. – № 7. – С. 78-80.
3. Близнюк Н. Профорієнтаційна робота у школі / Н. Близнюк // Завуч (Шкільний світ). – 2012. – № 15. – С. 34-46.
4. Веленко А. Уроки профорієнтації в початковій школі : авторська розробка ігрових занять / А. Веленко // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 101-107 ; 2012. – № 1. – С. 19-21.
5. Войцехівська Н. Обираємо професію : заняття для учнів 8 класів / Н. Войцехівська // Психолог. – 2012. – № 23. – С. 19-22.
6. Горбатюк І. А. Світ професій і твоє місце у ньому / І. А. Горбатюк // Позашкільна освіта. – 2013. – № 5. – С. 6-16.
7. Гуцан Л. А. Світ професій : метод. посіб. для вчителів / Л. А. Гуцан. – Київ : Педагогічна думка, 2008. – 213с.
8. Зайчук С. Ранній вибір майбутньої професії / С. Зайчук // Психолог. – 2012. – № 2. – С. 8-11.
9. Гвардіон Н. Розум і краса врятують світ : година спілкування з профорієнтації / Н. Гвардіон // Позашкілля. – 2011. – № 4. – С. 31-32.
10. Доровських Л. Самовизначення старшокласників в умовах сучасного шкільного простору / Л. Доровських // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 110- 113.
11. Зотова О. Професійна орієнтація учнів у навчально-виховній діяльності сільських закладів освіти / О. Зотова // Рідна школа. – 2011. – № 12.– С. 54-59.
12. Зубатюк Н. Моніторинг якості профільної освіти та профорієнтаційної роботи / Н. Зубатюк // Школа. – 2012. – № 1. – С. 36-46.
13. Калошин В. Важливість Я-концепції у забезпеченні самовизначення учнів ПТНЗ / В. Калошин // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 84-91.
14. Кидисюк Н. П. Ким стати? : дидактичні матеріали з профорієнтаційної роботи у 1-4 класах / Н. П. Кидисюк, Т. Б. Хомуленко. – Харків : Основа, 2012. – 143с.
15. Клименко В. Обираємо професію : курс гурткових занять / В. Клименко // Психолог. – 2012. – № 22. – С. 1-36.
16. Коренькова О. Крок у майбутнє : профорієнтаційне заняття з елементами тренінгу / О. Коренькова // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 108-109.
17. Косенко Н. Аукціон професій : тренінг / Н. Косенко // Сучасна школа України. – 2012. – № 12. – С. 86-87.
18. Лапій В. «Готуємо школярів до свідомого вибору професії…» // В. Лапій. – Педагогічна думка. – 2012. – № 4. – С. 35-37.
19. Панова Л. Г. Світ професій : рольова гра «Башта» / Л. Г. Панова, О. Й. Благодірова // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2012. – № 11. – С. 26- 27.
20. Повалій Л. В. Професійне самовизначення старшокласників : метод. рек. / Повалій Л. В., Мачуська І. М. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 51 с.
21. Профорієнтаційна робота в школі // Позакласний час : Тематична вкладка. – 2015. – № 11. – С. 1-48.
22. Романова І. Система профорієнтаційної роботи в спеціальній школі-інтернаті / І. Романова, Н. Петаєва //Дефектолог. – 2013. – № 3. – С. 4-9.
23. Садоян І. А. Рання професійна орієнтація – актуальна проблема сьогодення / І. А. Садоян // Нива знань. – 2012. – № 4. – С. 57-60.