"Методика організації заняття з дисципліни «Безпека життєдіяльності»"

Про матеріал
Викладено методику використання нестандартних форм і методів роботи, особливості організації занять та методи оцінювання знань студентів на заняттях з дисципліни «Безпека життєдіяльності».
Перегляд файлу

       Викладено методику використання нестандартних форм і методів роботи,  особливості організації занять та методи оцінювання знань студентів на заняттях з дисципліни «Безпека життєдіяльності».

 

Шичева Оксана Миколаївна,

Маріупольський механіко-металургійний коледж ДВНЗ «ПДТУ»

 

Методика організації заняття з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

 

 

Передмова

 

http://3.bp.blogspot.com/-2wrwdSGIQaM/UYfiQYOpv2I/AAAAAAAAAN0/T5fwGbrSYEc/s320/7777.bmp«Не сама дитина має пристосувати себе

до наших методів, а навпаки,

наші  методи мають бути пристосовані

до кожної дитини»

                    «Нова школа соціального виховання»

 

 

 

 

Передових педагогів усіх часів об'єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї роботи, своєю особистістю впливати на становлення учнів як творчо мислячих, високоморальних, соціально адаптованих особистостей. 

Основна  стратегія викладача по­лягає у виявленні індиві­дуальних здібностей і нахилів студента та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку. Основною тенденцією вдосконалення заняття продовжує залишатися підвищення його якості та ефективності. Кожне заняття вимагає глибокого осмислення і контролю (яким чином можна використовувати міжпредметні зв'язки, зв'язок з майбутньою професією, досягнення виховних цілей тощо). Традиційна система освіти більшою мірою орієнтована на здобуття знань та інформації, а формування практичних навичок знаходиться на низькому рівні підготовки дітей до самостійного життя, не відповідає сучасним вимогам. Студентам потрібні не лише знання, а й життєві навички, що допомагають робити свій вибір, досягати мети, коригувати поведінку, оцінювати ризики, зберігати здоров’я і покращувати якість життя.

Контроль знань студентів є складовою частиною процесу навчання. Перевірка знань студентів повинна давати відомості не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату виконаної діяльності, але і про неї саму: чи відповідає форма дій даному етапу засвоєння. Проблема контролю за навчальною діяльністю студентів не нова, і педагогічний досвід накопичений у цій сфері багатий і різнобічний. У цій роботі систематизовані накопичені відомості з проблеми контролю знань студентів, розглядаються  сучасні інтерак­тивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосову­вати при проведенні занять з безпеки життєдіяльності.

 

 Підготовка викладача до заняття

http://scpprk.do.am/MetodRob/1.jpg

«Знання - як і небеса - належать усім.

Жоден вчитель не має права приховувати

їх від будь-кого, хто про них просить.

Викладання - мистецтво віддавати.»

   Абрахам Джошуа Гешель

(1907-1972, Єврейський філософ)

 

 

Перш ніж почнеться заняття і продзвенить дзвоник, у викладача вже повинна бути створена картина майбутнього заняття, тобто загальний план заняття (рішення про цілі заняття, вибір матеріалу, його розподіл, вибір акцентів протягом заняття, методичне оформлення, рішення про види роботи студентів на занятті, як правильно і ефективно спрямувати і контролювати їх діяльність, як врахувати індивідуальні особливості окремих студентів і т.п.).

Чи необхідна для викладача підготовка до заняття? Відповідь на це питання однозначна: «Безумовно, так!». Без попередньої підготовки і осмислення кожного майбутнього заняття неможливе планування, тобто неможливо планомірне, цілеспрямоване навчання і виховання.

Важливо заздалегідь підготувати до заняття необхідні методичні та наочні матеріали, візуальне забезпечення, роздатковий матеріал тощо.

З розвитком інформаційних технологій для викладача стала очевидною нова сфера діяльності – освоєння і застосування сучасних технічних засобів навчання. Сьогодні технічні засоби навчання посідають особливе місце у викладанні «Безпеки життєдіяльності».

Зокрема, місце викладача на сучасному занятті поступово переходить у нові рамки: якщо раніше  викладач  ніс певну інформацію до студентів, то тепер, за наявністю комп’ютерів, викладач спрямовує діяльність студентів у тому чи іншому руслі для досягнення тієї чи іншої мети. Це потребує додаткового програмного забезпечення і, безумовно, підготовки самого  викладача.

 

 

 

Упорядкування заняття

http://ukrtvoru.info/wp-content/uploads/2014/11/27.jpg

  «Учитель, який хоче мати високі результати навчання, повинен знати стилі пізнання своїх учнів, покладати це в основу організації спільної діяльності педагога і школярів на уроці.»

В. Сухомлинський

 

У кожного заняття повинен бути властивий доцільний і розумний порядок. Однією з проблем є точний і початок і пунктуальне закінчення заняття. Викладач обмежений у часі тривалістю заняття, академічна година не безмежна. Якщо викладач вважає, що закінчення заняття залежить не від дзвінка, а від нього самого, то при цьому породжується ряд проблем: порушення зовнішнього порядку, може бути викликана агресивність серед студентів, підрив авторитету викладача.

Для підтримання внутрішнього порядку на занятті необхідно доцільний розподіл заняття на етапи, що дозволяє послідовно і поступально просуватися студентам від однієї мети до іншої відповідно до вимог навчальної програми.

Структурно правильно сплановане заняття характеризується поділом на чіткі часові відрізки і типом заняття.

 

Приклад 1:

 

План заняття

 

Дисципліна: Безпека життєдіяльності           гр. ОВ-18               07.10.2018 р.        

Спеціальність: «Організація виробництва»

Тема 7  Управління силами та засобами ОГ під час НС. Надання першої допомоги потерпілому

Мета заняття:                                      

Методична: вдосконалення застосування нестандартних форм роботи зі студентами на етапі узагальнення і систематизації знань.

Дидактична:

       навчальна: вивчення, дослідження об’єму, послідовності і прийомів надання першої допомоги;

       розвивальна: розвивати аналітичне мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, спонукати студентів робити узагальнення і висновки з ситуації;  оволодіти способами самостійної оцінки ситуації, прийняття рішення та переходу до дій з урятування життя людини.

Виховна: виховувати розуміння цінності людського життя, почуття милосердя, власної відповідальності за прийняті рішення, формувати активну громадянську позицію.

Вид заняття: лекція.

Форми та методи проведення заняття: тестування, індивідуальна робота з опорним конспектом, евристична бесіда, ігрові завдання (тренінг), випереджувальні дослідницькі індивідуальні завдання, мультимедійна презентація.

Міжпредметні зв'язки:

-   забезпечувальніі: біологія, Захист Вітчизни;

- забезпечувані:  охорона праці, охорона праці в галузі,  дисципліни спеціального циклу.

Технічні засоби навчання: ПК, мультимедійний проектор, екран.

Методичне забезпечення: презентації, фото, відеофрагменти, матеріал для виконання творчого завдання, опорний конспект, навчальна аптечка

Література:

Основна:

  1. Безпека життєдіяльності. /Є.П. Желібо, Н. М. Заверуха, В.В. Зацарний. За ред. Є.П. Желібо: Навч. посібник. – Львів: Новий Світ─2000, 2001. – 320 с.
  2. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності. 1999.

   Допоміжна:

     3 Швидка медична допомога: Навч. посіб. / Л.П. Чепкий, О.Ф. Возі­анов, О.Й. Грицюк та ін.; За  ред. Б.Г. Ананасенка, Л.П. Чепкого. – К.: Вища шк., 1998. – 311 с.

 

Зміст і хід заняття:

 

1  Організаційна частина:

       - привітання студентів;

       - відмітка у навчальному журналі відсутніх студентів;

       - перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії та обладнання.

2 Актуалізація опорних знань студентів.

     2.1  Тестування із взаємоперевіркою (самооцінювання). Результати тестування перевіряються додатково викладачем під час закріплення матеріалу.

3  Вивчення нового матеріалу

3.1 Повідомлення теми заняття: Управління силами та засобами ОГ у НС. Надання першої допомоги потерпілому. (Подано на слайді  та  повідомляється викладачем усно).

         3.2 Мотивація вивчення теми

   3.2.1 Розповідь викладача

   3.2.2 Оголошення мети та завдання заняття:

            3.2.3 План вивчення нового матеріалу.

3.2.3.1 Зміст першої допомоги.

3.2.3.2 Послідовність дій при наданні першої допомоги.

3.2.3.3 Способи визначення життєвих функцій потерпілого.

3.3.3.4 Аптечка першої допомоги

           3.4 Лекція з елементами фронтальної бесіди та тренінгу.

            3.5 Випереджувальне творче завдання. Студенти ведуть записи в опорному конспекті.

4 Закріплення нового матеріалу.

4.1 Практичне творче завдання «Головні принципи Першої медичної допомоги». Студентам пропонується прокоментувати Головні принципи Першої медичної допомоги.»

   4.2   Бесіда:

- Які знання Ви отримали?
- Які набуті знання  Ви можете використовувати в особистому житті, за яких обставин?

  1. Підведення підсумків заняття. Оцінювання.

5.1 Контрольно-оцінюючий етап. Аргументація оцінювання відповідей та роботи на занятті студентів. Викладач аналізує досягнення мети заняття,  коментує відповіді студентів,  виставляє оцінки.

          5.2  Заключне слово викладача.

6   Домашнє завдання

Приклад 2:

План заняття

 

Дисципліна: Безпека життєдіяльності                                               

Спеціальність: «Організація перевезень і управління на залізничному  транспорті»

Блок змістових модулів: Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва і побуту

Модуль змістовний: Виробниче середовище

Модульна одиниця:  Поняття «виробниче середовище», «виробничий травматизм», «професійне захворювання». Негативні чинники виробничого середовища.

Мета заняття:

Методична: удосконалення використання нестандартних форми роботи зі студентами.

Дидактична: ознайомити студентів з поняттями «виробниче середовище», «виробничий травматизм», «професійне захворювання», негативними чинниками виробничого середовища. Розвивати  творчі здібності студентів, спонукати студентів робити узагальнення і висновки із ситуації; навчитись  використовувати на практиці отримані знання;  продовжувати формування критичного мислення, удосконалення навичок користування допоміжною літературою (засоби масової інформації, Інтернет тощо). 

Виховна: сприяти формуванню почуття відповідальності за якість отриманих знань, формувати самостійність, активність, творчу ініціативу студентів.

Вид заняття: лекція

Тип заняття:  інформаційна проблемна лекція лекція-візуалізація

Форми та методи проведення заняття: тестування, мозковий штурм (робота з таблицею «Ризикована поведінка»), індивідуальна робота з опорним конспектом, випереджувальні індивідуальні завдання, рольова гра «Експертна оцінка», метод «Мікрофон», візуальна презентація матеріалу лекції.

  Міждисциплінарні зв’язки:

-забезпечувальні : безпека життєдіяльності,

-забезпечувані : охорона праці, дисципліни спеціального циклу.

Методичне забезпечення : ключові слова(на дошці) (виробничий, фізичний, небезпечний, робота,  фактор, дія, шкідливий, виконання, умова, важкий, професійний, стан, працездатність, працівник, побутовий), опорний конспект за темою заняття (для кожного студента), наочна презентація лекції, зразки засобів індивідуального захисту та знаків безпеки, плакати з техніки безпеки.  

Література:

ОСНОВНА:

  1. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності. 1999.

ДОДАТКОВА:

  1. Безпека життєдіяльності. /Є.П. Желібо, Н. М. Заверуха, В.В. Зацарний.

     За ред. Є.П. Желібо: Навч. посібник. – Львів: Новий Світ─2000, 2001. – 320 с.

3  Джигирей В. С., Жидецький . Безпека життєдіяльності. – Львів: – Афіша,   1999. – 254                                                                                                           

 

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ:

 

1  Організаційна частина :

       - привітання студентів;

       - відмітка в навчальному журналі відсутніх студентів;

       - перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії та обладнання.

2  Актуалізація  опорних  знань. (Завдання етапу - повторення, розширення та зміцнення знань, виправлення помилкових уявлень.)   

Викладач пропонує для перевірки знань за попередньою темою:

2.1 Вибіркове тестування з самоперевіркою;

2.2 «Мозковий штурм» – робота з таблицею «Ризикована поведінка».

3    Мотивація начальної діяльності

Завдання етапу - спонукати студентів до здорового способу життя та навчання, активізувати їх увагу та зосередити на вивченні даної теми. Викладач ставить проблемну задачу.

4  Вивчення нового матеріалу  

4.1 Оголошення теми і мети заняття

Тема заняття „Виробниче середовище ”  (записана на дошці та  повідомляється викладачем усно. На дошці – ключові терміни (виробничий, фізичний, небезпечний, розумовий, робота, фактор, дія, шкідливий, умова, важкий, професійний,  працездатність, працівник, побутовий). На кожній парті – опорний конспект.

4.2 Актуалізація теми (розповідь викладача).

Викладач повідомляє тему заняття, разом із  студентами визначає мету.

Тема: Виробниче середовище

Мета: Ознайомитись  з поняттями «виробниче середовище», «виробничий травматизм», «професійне захворювання», негативними чинниками виробничого середовища. Дати порівняльну характеристику побутового та виробничого середовища.

2) Задачі заняття (ставить викладач ) :

- ознайомитися з видами і класифікацією нещасних випадків;

- визначити причини травматизму і профзахворюваності;

- навчитися виявляти приклади порушень техніки безпеки у виробничому середовищі.

3) План вивчення нового матеріалу

     1 Визначення поняття «виробниче середовище» та його параметрів.

     2 Негативні чинники виробничого середовища                          

     3 Наслідки дії негативних чинників виробничого середовища

Викладання нового матеріалу за планом

5    Узагальнення

6 Закріплення нового матеріалу

Вирішення проблемної задачі:

1 Викладач пропонує вернутись до вирішення проблемної задачі, наданої на етапі мотивації. Гра «Експертна оцінка».

2 Метод «Мікрофон»

7 Оцінювання. Викладач коментує відповіді та виставляє оцінки студентам. Мотивація оцінок.

8 Підсумок заняття.   Викладач робить висновки  щодо вивчення студентами матеріалу теми і досягнення мети заняття. Зауваження щодо засвоєння студентами матеріалу. Викладач дякує за активну участь у занятті.

9  Домашнє завдання. (на дошці)

 

При плануванні заняття необхідно враховувати:

- яка головна задача, основна ідея, найважливіша мета даного заняття?

- як найбільш доцільно розташувати матеріал, у чому полягає «кульмінація» заняття?

- як викладач буде контролювати весь процес від початку і до кінця заняття?

- планування етапів заняття з різними вимогами до розумової діяльності, зміни усної і письмової роботи, індивідуальної і групової роботи, тобто необхідно передбачити перехід від одного виду діяльності до іншого, зміна простого і складного.

Оцінювання знань студентів

 

http://pedrada.com.ua/upload/information_system_49/1/6/4/item_164324/information_items_164324.jpg                        Більшість вчителів витрачають час на питання,

покликані встановити, чого учень не знає,

а справжнє мистецтво постановки питання полягає в тому,

щоб з’ясувати, що учень знає або здатний пізнати.
   Альберт Ейнштейн (1879—1955, німецький фізик)

 

Оцінка - процес і результат виявлення й порівняння рівня опанування студентами професійно важливих знань, навичок та умінь з еталонними уявленнями, задекларованими у навчальних програмах підготовки, збірниках нормативів та інших керівних документах.

При оцінюванні необхідно враховувати такі чинники: 

- баланс між перевіркою знань, умінь і навичок та виявленням ставлень студентів тих чи інших проблем; 

-  баланс традиційних та інтерактивних методів оцінювання;

  баланс групового, змагального й індивідуального оцінювання;

  узгодження форм перевірки із змістом занять;

  необхідність обговорення критеріїв оцінювання із студентами;

  баланс оцінки абсолютних досягнень та індивідуального прогресу.

При оцінюванні, особливо в разі застосування інтерактивних методів, треба скористатися процедурою самооцінювання студентів та взаємооцінювання студентами один одного.

Оцінка знань студентів є невід'ємною складовою частиною навчального процесу. Питання оцінки знань об'єктивно є складними педагогічними проблемами. Наукові досягнення та досвід передових педагогічних діячів узагальнені у вигляді основних рекомендацій:

1 При плануванні заняття або розробці завдань для поточного контролю знань студентів по конкретній темі викладач повинен визначити, що він хоче перевірити і оцінити і чого цим досягти. Викладач, даючи завдання студентам підготуватися до поточного опитуванням з певної теми повинен конкретизувати завдання. Не можна сказати студентам, що вони «... повинні повторити законодавство з охорони праці». Як правило, студент в таких випадках не знає, з чого йому почати і де зупинитися. І в результаті, багато студентів не роблять нічого. Якщо за допомогою певних питань показати, що слід зробити і дати конкретні завдання кожному студенту, викладач доб'ється бажаних результатів.

         2  Як часто, коли і якими способами слід перевіряти і оцінювати знання і рівень підготовленості студентів, вирішує сам викладач. Залежно від специфіки дисципліни існує різноманітність форм і методів контролю та оцінки навчальної діяльності студентів (на заняттях і самостійна робота). крім традиційних методів оцінки (контрольні письмові роботи, тестові завдання, усні відповіді) викладач може використовувати інтерактивні методи роботи зі студентами.

  1.   Для виконання студентами традиційних тестових завдань можливе використання мультимедійної техніки та ІКТ.

 Комп'ютерне тестування успішності надає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання:

  • індивідуального характеру перевірки й оцінки знань;
  • системності перевірки й оцінки знань;
  • тематичності;
  • диференційованої оцінки успішності навчання;
  • однаковості вимог;
  • принцип об'єктивності.

Розроблено багато методик, що застосовуються в інтерактивному навчанні (робота в малих групах, дискусії, турніри, диспути, дебати, "міні-уроки", навчання як систематичне дослідження, "синектика", ділові ігри, імітаційні ігри, ситуаційні вправи, задачі, проблеми, вправи, та ін). Ці методики можна застосовувати як для викладання, засвоєння нового матеріалу, так і для перевірки знань студентів.

 

1 Навчання як систематичне дослідження

Наприклад, на заняттях з дисципліни «БЖД» студентам пропонується дослідити і розкрити теми «Схильність молоді до ризикованої поведінки», «Використання небезпечних речовин у побуті», «Аналіз схильності студентської молоді МММК до ризикованої поведінки» тощо. Студентам пропонується надавати конкретні приклади за темами заняття (випереджувальні завдання) щодо впливу негативних чинників середовища життєдіяльності.

 

2 Дискусії

Дискусія повинна бути проблемною. На заняттях використовуються такі елементи проблемних дискусій:

- "засідання експертної групи"  ("панельна дискусія"): спільне обговорення висунутої проблеми учасниками групи (4-5 студентів з визначеним заздалегідь головою) та обговорення доповіді (досить стислої, у якій кожен доповідач висловлює свою позицію;

Наприклад: з дисципліни «БЖД» студенти активно обговорюють теми, які стосуються суспільного аспекту життєдіяльності людини «Небезпеки, пов’язані з низьким моральним та духовним рівнем розвитку населення (алкоголізм, наркоманія, вандалізм, тероризм тощо)», «Небезпеки, пов’язані з низьким матеріальним забезпеченням населення (страйки, революції тощо)». Доцільно використовувати для дискусій теми за фахом навчання (Наприклад, «Небезпечна дія електричного струму та перша допомога при ураженні електричним струмом» - для студентів-електриків, «Специфіка роботи залізничного транспорту та небезпеки, пов’язані з роботою залізничного транспорту» для студентів-залізничників тощо.

З дисципліни «Охорона праці» студенти активно обговорюють теми, пов’язані з забезпеченням соціальних гарантій працівників. Наприклад, розв’язування проблемних питань за допомогою КЗпП.

- "дебати":  формалізоване обговорення, яке побудоване на основі виступів учасників-представників двох протилежних команд-суперників та заперечень до цих виступів. Наприклад, зі студентами 3 курсу («БЖД») були проведені дебати за темою «Дошлюбні відносини»).

 

3 Метод портфоліо

Найчастіше у своїй практиці проведення занять я використовую "робочий портфоліо ": студент збирає матеріал для атестації, викладач має можливість оцінити рівень професійного зростання студента протягом певного часу. На першому етапі студентам пропонується самостійно обрати тему, які є для нього цікавою і проблемною (використовую на заняттях з дисциплін «БЖД»,). На заняттях з дисципліни «Основи охорони праці» за студентами призначаються конкретні теми, прив’язані  до спеціальності.

 

4 Метод проектів

За допомогою методу-проектів я намагаюсь сформувати зі студентів самостійних дослідників, спроможних трансформувати себе і виробити власну робочу теорію. З цією метою студент повинен робити дві презентації своєї роботи (фактично, це  портфоліо) на початку і в кінці семестру. За вимогами презентації кожен студент, виконуючи роль вчителя, протягом 7-10 хвилин викладає аудиторії своє бачення проблеми або її вирішення, розв'язання тощо. Метод презентації проекту студент обирає самостійно (використовуються комп. презентації, плакати, відео, реферати тощо). Наприклад, студентам цікаво самостійно обирати тему, яка є для них цікавою або актуальною. (з дисципліни «БЖД» в поточному навчальному році студентами були самостійно обрані такі теми як  - «Пагубна красота», «Правильне здорове харчування без хімікатів», «Шкідлива косметика», «Небезпечний спорт», «Вплив «сірості» міста на настрій людини. Психічні розлади як наслідок негативної екологічної середи», «Екологічні та соціальні проблеми пов’язані з військовими конфліктами» тощо).

 

5 Практичні заняття з постановкою проблемних питань, прив’язаних до реальних ситуацій

На практичному занятті-конференції  студенти "перевтілюються" у дослідників з конкретної проблеми. На заняттях з дисципліни «БЖД» студентам пропонуються пов’язані між собою практичні роботи з елементами дослідницької діяльності ( «Ідентифікація екологічних проблем міста Маріуполь» та «Розробка програми дій щодо поліпшення екологічного стану в м. Маріуполь»). На занятті з безпеки життєдіяльності студентам пропонується на основі статистичних даних проаналізувати динаміку виникнення хвороб, пов’язаних з негативним впливом шуму, вібрації, аномальних параметрів мікроклімату, розрахунок ризику смертельних випадків та профілактичні заходи в м. Маріуполь при впливі на населення канцерогенних речовин.

 

Приклади  проблемних завдань до практичних робіт.

1 Порядок виконання практичної роботи №1 «Ідентифікація екологічних проблем м. Маріуполь»

    1 Скласти перелік виявлених екологічних проблем за напрямками (заповнити таблицю 7):

         1.1 Повітря

         1.2 Поверхневі води

         1.3 Шум та електромагнітне випромінювання

         1.4 Грунт та грунтові води

         1.5 Екологічне виховання.

 

 Таблиця  - Виявлені екологічні проблеми м. Маріуполь

Екологічний напрямок

Виявлені проблеми

1.1 Повітря

 

1.2 Поверхневі води

 

1.3 Шум та електромагнітне випромінювання

 

1.4 Грунт та грунтові води

 

1.5 Екологічне виховання

 

 

   2 Проаналізувати виявлені проблеми та зробити висновок (який з екологічних напрямків Ви вважаєте найбільш актуальним та чому?). Зробити порівняльний аналіз.

 

2  Порядок виконання практичної роботи №2 «Розробка програми дій щодо поліпшення    екологічного стану в м. Маріуполь»

1 Проаналізувати основні стратегічні напрямки в сфері охорони навколишнього середовища спираючись на данні практичної роботи №1 «Ідентифікація екологічних проблем».

2 Розробити систему заходів, спрямованих на рішення екологічних проблем, враховуючи стратегічну мету (за варіантами), заповнюючи таблицю (таблиця 8):

   2.1 Підвищення екологічної свідомості  (варіант 1-6)

   2.2 Чисте повітря ( варіант 7-12)

   2.3 Чиста прибережна зона та поверхневі води (варіант 13-18)

   2.4 Чисті грунтові води  (варіант 19-25)

 

    Таблиця 8 – Система заходів, спрямованих на рішення екологічних проблем,    враховуючи стратегічну мету «Чисте повітря» (Приклад)

Мета

Завдання

Дія

Показники досягнення мети

Зниження викидів від автотранспорту

1 Ремонт та реконструкція автошляхів та пішохідних зон

а) Ознайомити громадскість з складом шлаків, які використовуються при будівництві автошляхів;

б) Не використовувати зелені зони під влаштування автостоянок, підїздних шляхів тощо

Автодороги (км), які відпрвідають державним нормам, стандартам та правилам

 

  1. Тренінги

              Тренінг передбачає виконання студентами практичних дій: моделювання стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення різного роду надзвичайних ситуацій, проведення екскурсій у територіальні підрозділи МНС України в області, в музеї, на пожежно-технічні виставки. Наприклад, тренінги за напрямком надання першої допомоги (з запрошенням спеціалістів-фахівців), різноманітні вправи тощо.

 

                    Приклад. Вправа «Афоризми».

Учасники тренінгу об’єднуються у групи. Кожна група повинна пояснити значення афоризма, розкриваючи своє бачення даної проблеми.

«Здоров’я – дорожче золота» (В. Шекспір).

«Здорова людина – самий дорогоцінний витвір природи» (Т. Корлейль).

«Здоров’я – мудрих гонорар» (П. Беранже).

На занятті з «БЖД» за темою «Надання першої допомоги потерпілому» студентам пропонується проаналізувати етапи та принципи надання першої допомоги на прикладі Біблейської «Притчі про доброго Самаритянина».

Вправа «Вивчення основ і навчання вимогам безпеки праці в навчальних закладах» дає можливість актуалізувати знання студентів про інструктаж та його роль в забезпеченні безпеки, а також їх власне розуміння того, що таке інструктаж з техніки безпеки. В ході всього тренінгу учасники повинні мати можливість додавати до «слів» тренера, щодо створеного алгоритму «інструктажу» свої нові ідеї щодо можливостей їх реалізації.

 

Наприкінці тренінгу тренер пропонує учасникам відповісти на питання:

1. Які знання ви отримали?

2. Які знання ви можете використовувати в особистому житті і як, де?

3. Яка мета цієї теми?

4. Що вам сподобалося в сьогоднішньому занятті?

 

 

 

7 Робота з опорним конспектом

Опорний конспект складається з окремих закінчених блоків та дозволяє студентам: краще розібратися в тому матеріалі, який вивчався, виділити питання, що пов’язані з окремими положеннями, та з допомогою викладача до кінця зрозуміти даний матеріал :

- краще запам’ятати тему, яка вивчається;

- використовуючи опорний конспект, точно та грамотно відповідати;

- систематизувати отримані знання.

Також опорний конспект (Додаток Б) допоможе викладачеві:

- сконцентрувати увагу на окремих, більш важких місцях нового матеріалу, який потрібно чітко «знати» та «уміти».;

- швидко без зайвих затрат, перевірити як студенти засвоїли матеріал.

Як і кожна форма роботи зі студентами в аудиторії під час навчального заняття, групова форма недосконала, не є самоціллю у педагогічному процесі. Впровадження нових методик викладання у вищу школу потребує від викладача змінити і ставлення до своєї ролі в аудиторії, як до керівника процесом навчання.

  Викладач може висувати до студентів високі вимоги, але не можна забувати про індивідуальні особливості студентів. Вимоги навчальної програми є головним критерієм при оцінюванні рівня знань студентів. Викладач повинен вміти пов'язати вимоги навчальної програми з конкретним рівнем розвитку групи або конкретного студента.

Наприклад, за допомогою індивідуальних творчих завдань, тематика яких не обмежується вивченням теоретичних питань з певної дисципліни. При вивченні дисципліни «Безпека життєдіяльності» студенти можуть самостійно вибрати індивідуальні творчі завдання із запропонованого списку тем або вибрати тему самому.

Бажано оцінювати також міру участі студента в навчальній діяльності – його активність на занятті, спосіб спілкування з іншими студентами, готовність до співпраці й відповідальності, дотримання правил обміну думками та інших норм поведінки на заняттях. Цей аспект оцінювання не може замінити суттєвіші критерії, але його не можна недооцінювати або зовсім нехтувати ним, особливо на заняттях з податкового права.

 

Отже, викладач має пам’ятати, що при оцінюванні слід зважати на такі аспекти: 

  • набуті знання;

  основні вміння та навички, необхідні для практичного застосування норм чин-ного фінансового законодавства; 

  • міра участі студента в занятті;

  активність студента в самостійній роботі.

 

Важливу роль у педагогічній діяльності має певна міра самокритичного походу викладача до роботи. Викладач, роблячи вісновок про проведення занять або про виставлені на занятті оцінках, оцінює і себе. Педагогічна наука визначає методи контролю як способи перевірки й оцінювання навчальних досягнень студентів, які дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу. Ефективність використання методів і форм контролю знань, умінь та навичок студентів залежить від їх вдалого вибору і включення в загальний процес навчання, а також їх умілого застосування педагогами. Вплив методів на сту­дентів різноплановий. Тому необхідне збагачення методи­ки і засобів контролю за провідної ролі особистого спілку­вання викладача зі студентами

 

 

 

 

 

Висновок

 

Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій.

Запропонована організація навчання сприяє формуванню позитивної мотивації студентів. При організації, плануванні та проведенні заняття вирішальну роль відіграє особистість викладача. Він визначає, наскільки інтенсивно повинна вестися робота на даному занятті, він висуває певні вимоги до студентів, враховуючи їх можливості, інтереси та ініціативи, від нього залежить чи буде створювана ним обстановка на занятті цікавою і невимушеною.

При оцінюванні знань студентів необхідно використовувати різноманітність форм і методів так, щоб вони допомагали розкрити творчий потенціал як сильних, так і слабких студентів.

Використання новітніх методик дає можливість навчити, розвинути та виховати особистість, яка не загубиться у новому, розвинутому світі, а, навпаки, буде керувати ним.

 

 

Список використаних джерел

 

 1. Алексюк А.М.  Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.

2. Атутов П.Р.  Технология и современное образование // Педагогика. - 1996.- № 2 - с.37-43.

          3 Аузіна А. О. Система комплексної діагностики знань студента / А. О. Аузіна, Г. Г. Голуб, А. М. Возна. — Львів : Львів. банків. ін-т НБУ, 2002. — 38 с.

4   Безпалько  В.П.  Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989.-178 с.

5  Бордовский Г.А., Извозчиков В.А.  Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. - 1993.-№ 5.

 

 

docx
Додано
23 жовтня
Переглядів
13
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку