Методика підготовки і проведення інтегрованих занять з предмету Устаткування підприємств харчування Тема: «Машини для нарізання хліба та гастрономічних продуктів»

 Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації

ДНЗ “Ізмаїльський центр професійно- технічної освіти”

Методика підготовки і проведення інтегрованих занять

з предмету

Устаткування підприємств харчування

Тема: «Машини для нарізання хліба та гастрономічних продуктів»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

викладача предметів

 професійно- теоретичної

підготовки

спеціаліста першої категорії

Блажко Олени Петрівни

РОЗГЛЯНУТО

на засіданні методичної

комісії кулінарного профілю

протокол № ___  від ____

_____ Тімінська Т.А.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Заступник директора

з НВР

__________Негруця А.К.

                                            АНОТАЦІЯ

       У даній підсумковій випускній роботі розкриваються теоретичні, методичні та  практичні аспекти теми: «Методика підготовки і проведення інтегрованих занять». Опрацьовано літературні джерела за темою роботи: інтегрований підхід в навчально- виробничому процесі та міжпредметні зв’язки ; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній частині роботи, завдяки чому було обрано тип, форми та методи інтегрованого уроку.

    У практичній частині роботи надано методичну розробку бінарного уроку, теоретичного навчання з предметів: устаткування підприємств харчування та охорони праці , який проводився із застосуванням квест-технології.

     Робота може бути цікавою для викладачів професійно-теоретичної підготовки  закладів професійної ,освіти у контексті вдосконалення їх  науково-методичної компетентності.

ЗМІСТ

   ВСТУП

   1.   ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

           1.1Інтегрований підхід як сучасна форма навчально-виробничого процесу у 

          ЗП(ПТ)О.

  2.     2.1  Сутність міжпредметної інтеграції у професійній підготовці.

2.2  Міжпредметні зв’язки як інструмент реалізації інтеграційного 

      процесу у навчанні професії.

        2.3  Мета, завдання і структура  інтегрованого уроку у ЗП(ПТ)О.

        2.4  Методика відбору змісту і практичних завдань для інтегрованого 

     уроку.

        2.5 Форми і методи проведення інтегрованого уроку.

    3.    ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

               Методична розробка інтегрованого (бінарного) уроку.

    ВИСНОВКИ

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

                                                          ВСТУП

        Тема підсумкової випускної роботи «Методика підготовки і проведення інтегрованих занять» є важливою для діяльності викладача у контексті підвищення результативності освітнього процесу. Актуальність проблеми інтегрованого навчання в сучасному соціально-економічному середовищі вже ніким не ставиться під сумнів. У зв’язку з цим навчально-виховний процес у навчальних закладах ПТО вимагає нових підходів, які б сприяли підготовці висококваліфікованого, компетентного та конкуренто-спроможного робітника. Формуванню такого робітника сприяє впровадження в навчальний процес міжпредметної інтеграції.      

        Міжпредметна інтеграція, на відміну від традиційної системи освіти, сприяє формуванню цілісної системи знань та вмінь особистості, розвитку її творчих здібностей. Використання інтегрованого підходу в навчально-виховному процесі сприяє підвищенню мотивації учнів до розуміння явищ і процесів, що вивчаються, до різнобічного, нетрадиційного, практичного засвоєння знань з інших предметів, самостійного вирішення професійних проблем. Такий підхід вимагає суттєвих змін у дидактичному та матеріально-технічному забезпеченні освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти: сукупності інформаційних ресурсів, навчально-методичному супроводі, обладнанні, дидактичних засобах навчання, багатоваріантності подання навчальної інформації на уроках.

       Мета підсумкової випускної роботи: На основі аналізу розкриття сутності інтегрованого навчання та міжпредметної інтеграції обрати тип уроку та визначити шляхи удосконалення методики проведення бінарного уроку для практичної реалізації у процесі професійно-теоретичної підготовки учнів .

      Завдання дослідження:

1.Інтегрований підхід як сучасна форма навчально-виробничого процесу у       ЗП(ПТ)О.

2.Міжпредметні зв’язки як інструмент реалізації інтеграційного процесу у навчанні професії.

3.Розробити план  бінарного уроку теоретичного навчання певного   типу   який 

  буде сприятиме підвищенню якості знань та умінь учнів, формуванню  професійних, базових та  ключових компетентностей.

          Практична значущість роботи полягає у тому, що за результатами проведення бінарного уроку  на якому створюються умови практичного застосування знань, навичок та вмінь і надається можливість учням побачити результативність своєї роботи одночасно з двох зваємопов’язаних предметів – устаткування підприємств харчування та охорона праці. А проведення бінарного уроку – гра робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Інтегрований підхід як сучасна форма навчально-виробничого процесу

        у ЗП(ПТ)О.

    Сучасні потреби підвищення якості професійно-технічної освіти зумовлюють визначення напрямів і джерел реформування та модернізації цієї важливої освітньої ланки. Зростання інформатизації та інтеграції різних сфер діяльності, зростання інформаційних потоків і перехід виробництва на сучасні інноваційні технології обумовлюють необхідність систематичного оновлення знань випускників професійно-технічних навчальних закладів і підвищення якості їх підготовки. Все це викликає необхідність подальшого вдосконалення змісту освіти і підвищення якості освітнього процесу в системі підготовки кваліфікованих робітників на основі інтеграції освіти, науки і виробництва.

      Одним із концептуальних положень оновлення змісту професійно-технічної освіти нині стає компетентнісний підхід, методологія якого змінює не тільки сам зміст освіти, а й усі інші складники педагогічного процесу – методи, форми, засоби навчання, діяльність викладача, навчально-пізнавальну діяльність учня тощо. 

      Ідеї компетентнісної освіти нерозривно пов’язані з проблемами інтеграції в освіті. Дослідники означених проблем доводять, що інтегроване навчання має принципово важливе значення як для формування професійної компетентності майбутнього кваліфікованого робітника, так і для його майбутньої професійної діяльності. Процесом інтеграції (від латів. integratio – з'єднання, відновлення) є об'єднання в єдине ціле раніше розрізнених частин і елементів системи на основі їх взаємозалежності і взаємодоповнення. Інтеграція є складним міждисциплінарним науковим поняттям, що вживається в багатьох гуманітарних науках – філософії, соціології, психології, педагогіці тощо.

     Проблеми інтеграції в педагогіці розглядаються в різних аспектах у працях як зарубіжних, так і сучасних вітчизняних дослідників, опрацьовуються на методологічному, концептуальному рівнях та мають вихід у практику навчання.

      Отже, суть педагогічної інтеграції полягає у здійсненні процесів об’єднання за усіма складовими педагогічного процесу (зміст, форми, методи), що спричинює: розширення освітніх функцій (інтегративна функція); інноваційність навчання (інтегроване навчання); модернізацію освіти (інтегровані технології); нові результати навчання (всебічно розвинута особистість). Інтеграційні процеси спрямовані на реалізацію нових освітніх ідеалів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток творчих здібностей та потенційних можливостей учнів.

       На основі аналізу суті інтеграції виділяють типи, види, форми, рівні педагогічної 

     інтеграції (табл. 1)

      Характеристики педагогічної інтеграції                                                Таблиця 1                                                                                                                      

       Як бачимо, базовою характеристикою інтеграції є взаємовідношення між знаннями. З огляду на категоріальну структуру наукового знання виокремлюють такі форми взаємовідношення між знаннями:

- взаємодія знань – спільне різнонаукове відображення теоретичних і практичних об’єктів у знаннях;

- взаємовплив знань – коректування одних галузей знань за рахунок відомостей з інших галузей;

- взаємозв’язки знань – відношення знань для різнобічного відображення об’єктів реальної дійсності;

- взаємопроникнення знань – перенесення знань одних наук в інші з метою різностороннього відображення об’єкта.

     Актуальність інтеграційного навчання підтверджується тим, що воно дозволяє:

"стиснути" споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усунути дублювання у вивченні однорідного навчального матеріалу; ущільнити знання, структурувати фрагмент навчального матеріалу так, що учень на його засвоєння витратить менше часу, але сформує еквівалентні загальнонавчальні та технологічні уміння; опанувати тим, хто навчається значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності і системності знань; ефективно залучати учнів до процесу самостійного оволодіння знань; формувати творчий потенціал майбутнього кваліфікованого робітника, цілеспрямовано розвивати пізнавальні і професійні здібності учнів; дати реальну можливість учням застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності.

        Метою інтегрованого навчання є: цілеспрямоване формування в учнів цілісної картини світу, системних знань, умінь та навичок; повноцінна реалізація навчальної, виховної та розвивальної функцій навчання; створення оптимальних педагогічних умов для розвитку творчого мислення учнів в процесі оволодіння загальноосвітніми дисциплінами і дисциплінами професійно-теоретичного та професійно-практичного циклів; підвищення якості професійно-технічної освіти, спроможної підготувати компетентних, конкурентоздатних на ринку праці робітничих кадрів; активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

         Дослідники проблем педагогічної інтеграції виділяють такі її інваріантні функції (Г.Г. Попова): методологічну, розвивальну і технологічну.

         Методологічна функція педагогічної інтеграції визначається такими трьома аспектами: евристичним (здатність педагогічної інтеграції бути вихідним базисом розробки нових педагогічних концепцій); світоглядно-аксіологічним (педагогічна інтеграція є засобом духовно-інтелектуального збагачення учасників педагогічного процесу); інструментальним (здатність педагогічної інтеграції бути інструментом пізнання і перетворення педагогічної науки, освітньої практики, забезпечення наступності теоретичного знання і практичного досвіду).

        Технологічна функція педагогічної інтеграції передбачає: стискування, ущільнення інформації і часу; усунення дублювання і забезпечення наступності в розвитку знань і умінь; розчинення і взаємопроникнення знань і умінь одних навчальних дисциплін в інші; систематизація понять, фактів, умінь і навичок, встановлення субординації і координації знань.

         Розвивальна функція педагогічної інтеграції є центральною, вона орієнтує на цілісний розвиток особистості того, хто навчається. Під впливом інтеграції у свідомості учнів формується досить широке мислення: знання і способи діяльності, що в узвичаєних предметних умовах віддалені у часі і не можуть бути осягнуті мисленням в умовах інтегрованого навчання максимально наближені і сприяють оволодінню учнями різнорідними структурованими знаннями і способами діяльності. При цьому рівномірно працює як ліва, так і права частина мозку, поєднується теоретичне і образне мислення, раціональна й емоційна сфери діяльності.

       Зазвичай, виділяють три провідні принципи, які визначають інтеграцію змісту освіти: принцип єдності інтеграції і диференціації; принцип антропоцентризму інтеграції; принцип культуровідповідності інтеграції освіти.

         Принцип єдності інтеграції і диференціації.  Інтеграція і диференціація в діалектичному співвідношенні є неподільною парою взаємовизначальних категорій. Межа, що поділяє ці категорії і визначає їх протилежність водночас сполучає їх так, що одне поняття служить засобом змістового наповнення іншого. Іншими словами, диференціація пов’язана з вивченням елементів системи, а інтеграція – з дослідженням елементів систем. Щоб глибше висвітлити діалектику співвідношень досліджуваних категорій, наведемо таблицю сутнісних характеристик інтеграції та диференціації знань (табл. 2).

         Аналіз таблиці свідчить про певну полярність досліджуваних категорій: у підсумку диференціація передбачає виділенням елементів змісту певної системи, а інтеграція – систематизацію цього змісту, утримання елементів в єдиному цілому.Натомість теоретично доведено, що інтеграція передбачає диференціацію і навпаки. Саме така єдність, взаємне доповнення процесів інтеграції і диференціації і надає можливість при структуруванні знань визначити роль і значущість окремих елементів у їх взаємозв’язку.

Порівняльний аналіз інтеграції та диференціації знань(І.М. Козловська)

                                                                                                                      Таблиця 2

       Отже, інтеграція не існує без диференціації. Глибока істина полягає в загальновідомому вираженні «”Хто добре розрізняє, той добре виучує". Безліч предметів захаращує розум учня, а різноманітність лякає його...

Так на зміну догматичному навчанню прийшло пояснювально-ілюстративне навчання («Краще один раз побачити, ніж сто разів почути»).

Натомість освітні процеси інтеграції та диференціації спричинили витіснення пояснювально-ілюстративного навчання іншим його видом, суть якого виражається висловом «Краще один раз виконати дію самому, ніж сто разів побачити, як вона виконується іншими».

       Принцип антропоцентризму інтеграції. Така інтеграційна концепція освіти передбачає також особливу психологічну теорію, для якої головним предметом є не функції та реакції дитини, властиві її віку, і не способи інтеріоризації (перетворення на сутність внутрішнього порядку) зовнішньої стосовно неї культури, а створена дитиною її особистісна культура. Вона формується разом з культурою предмета, що вивчається, культурою іншої людини, культурою тексту. Таким чином, за цією концепцією учень постійно знаходиться в центрі інтеграційних освітніх процесів.

        Принцип антропоцентризму інтеграції фактично лише актуалізує у педагогіці проблему перетворення учня на суб’єкта навчання, не відкриває якихось кардинально нових підходів до процесу оволодіння знаннями. Проте осмислення і приймання цього принципу має важливе значення. Мова про те, що інтегративна суб’єктність учня в системі традиційного навчання обмежена завданнями засвоєння готового знання – реалізується жорсткий тричленний конструкт: подача інформації викладачем – сприймання, осмислення, конспектування, заучування інформації учнем – відтворення завченої інформації учнем для контролю й оцінювання викладачем.

        Вказаний технологічний ланцюжок має чітку мету: все викладене на заняттях учень має знати й уміти відтворити. Отже, у діючій технології проглядається диференціація загальної педагогічної системи професійно-технічного навчального закладу на дві незалежні, самостійні системи, у кожній з яких свої цінності, настанови, традиції. Природно, тут виходом з ситуації, що склалася, має бути інтеграція наголошених систем у єдину, гуманістичну спільність. При цьому форми розвитку свідомості учнів набувають таких рівнів, що майбутні кваліфіковані робітники стають суб’єктами не тільки внутрішньопредметної, але і міжпредметної інтеграції – інтеграція поширює свій антропоцентричний характер до системи професійно-технічної освіти в цілому.

Принцип культуровідповідності інтеграції освіти. Культуровідповідність, як і інші принципи інтеграції, не можуть розглядатися як абсолютно нові дидактичні положення чи правила. У професійно-технічній освіті вітчизняна культура відображена достатнім обсягом системних знань з таких загальноосвітніх дисциплін, як мова, література, історія тощо. Принцип культуровідповідності означає, що сучасна освіта засобами міжпредметної інтеграції може суттєво підвищити культурний рівень своїх вихованців. В освіті має відтворюватися, моделюватися, вивчатися національна культура в її органічній історичній цілісності від витоків минувшини до наших днів. Натомість система традиційної освіти лише фрагментарно, поверхнево знайомить учнів з культурними цінностями: в програмах гуманітарних дисциплін, не узгоджених за змістом, передбачено лише окремі форми культурної діяльності. Не секрет, що й до нині історію України ми знаємо за війнами, повстаннями, революціями, не пов’язуючи історичний розвиток держави з її культурним надбання, з віхами культурних здобутків.

Учені пропонують відродження національної культури в освіті через інтеграцію основних гуманітарних дисциплін на полі нової дидактичної системи – інтегрального гуманітарного освітнього простору. При цьому внутрішньопредметна інтеграція доповнюється між предметною інтеграцією, що дозволить повноцінно розв’язувати завдання культурної ідентифікації особистості, систематично формувати гуманітарні поняття і особистісні смисли. Реалізація принципу культуровідповідності має забезпечити необхідні дидактичні умови «занурення» учня в культуру, створити обставини переживання культури народу як свою власну долю, бути в культурі, жити культурою, творити для своєї вітчизняної і світової культури.

Отже, схарактеризовані три принципи інтеграції оптимально визначають освіту, зокрема професійно-технічну, в її фундаментальних вимірах: принцип єдності інтеграції і диференціації виражає спосіб самоорганізації освіти; принцип антропоцентризму визначає місце і роль учня і педагогічного працівника в інтегральній освітній системі; принцип культуровідповідності унормовує відношення освіти до культурного оточення.

Таким чином, зазначені принципи інтеграції фіксують три основних аспекти освіти: внутрішній, особистісний, зовнішній. Це по-перше. По-друге, ці принципи відображають вищий рівень методологічного аналізу інтеграції знань, що є базовим для обґрунтування інтеграційних процесів на рівні навчальної діяльності, форми і методів мислення, відбору змісту навчання.

По-третє, складність досліджуваного феномену вимагає багатоваріантності рішень: крім наголошених, учені виокремлюють і такі методологічні принципи інтеграції знань, як принцип історизму (історична зумовленість і тенденції до інтеграції знань), системності (формування системних знань у процесі їх інтеграції), єдності якості та кількості (врахування під час інтеграції багатоманітності ознак знань), розвитку (виникнення нової якості інтегрованого об’єкту), об’єктивності (необхідність об’єктивної достатньої підстави для інтеграції), науковості (добір елементів інтеграції на основі аналізу їх властивостей) тощо.

Отже, розглянувши сутність, принципи, види, методи, форми інтеграції знань у професійно-технічній школі в контексті вимог до підготовки сучасного робітника слід зробити таке узагальнення: критерієм успішності інтеграції, її провідною метою є синтез нового знання. Для цього у навчально-виховному процесі професійно-технічних училищ загальноосвітня, загальнопрофесійна, професійно-теоретична і професійно-практична підготовки мають утворювати єдину систему, у якій педагогічна інтеграція в комплексі своїх видів, типів і форм забезпечує глибоку взаємодію знань, сприяє формуванню в учнів наукового світогляду, дає можливість майбутнім кваліфікованим робітникам опанувати цілісну систему фахової підготовки.

              2. 2.1 Сутність міжпредметної інтеграції у професійній підготовці.

      Інколи першим рівнем реалізації інтеграції називають міжпредметні зв’язки (М.М. Берулова). Міжпредметні зв’язки передбачають взаємну узгодженість змісту освіти з різних навчальних дисциплін, які визначаються як загальними дидактичними цілями, так і специфікою навчально- виховних завдань з кожного предмета. Це як би сполучені поля різних навчальних предметів, що враховують спільне як у їх змісті, так і в навчально-виховному процесі. Деякі учені визначають сутність міжпредметних зв’язків як принципу дидактики, необхідної умови організації навчально-виховного процесу, як засобу посилення єдності навчання і виховання тощо, що вказує на складність цього феномену.

        Міжпредметні зв’язки розглядають як умову єдності виховання, як засіб комплексного підходу до предметної системи, як складову частину, вияв одного з основних принципів дидактики – системності та послідовності. На думку І. Лернера, М. Скаткіна при такому співвідношенні між двома або кількома предметами передбачено взаємовикористання спільних для них знань, практичних умінь та навичок, а також методів, прийомів і засобів навчання. В. Максимова вказує на те, що заключним етапом міжпредметних зв’язків є формування міжпредметного поняття як нового, узагальненого результату пізнання. Ідея реалізації міжпредметних зв’язків – важливий фактор, що сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу в ПТО.

        Міжпредметні зв’язки – це той засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, дає можливість здійснювати зв’язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять.

      У дидактичній теорії міжпредметних зв’язків виокремлено три основних

  їх групи:

1) змістово-інформаційні – за видами знань: наукові (фактологічні, понятійні, теоретичні), філософські (гносеологічні, семіотичні, логічні), ідеологічні (політичні, економічні, етичні, естетичні тощо);

2) операційно-діяльнісні – за видами умінь: пізнавальні, практичні, ціннісно-орієнтаційні;

3) організаційно-методичні – за способами реалізації міжпредметних зв’язків в навчальному процесі .

        Загальновизнано, що міжпредметні зв’язки як засіб вдосконалення навчального процесу, встановлюються для вже сформованої групи предметів і, переважно, реалізуються на рівні репродуктивної діяльності учнів. Проте, є можливість реалізувати продуктивну, творчу активність майбутніх кваліфікованих робітників,якщо здійснити комплексну реалізацію міжпредметних зв’язків в умовах предметної системи навчання. Мова про застосування міжпредметних навчальних проблем, які охоплюють зміст низки предметів за предметної системи навчання і передбачають його використання у процесі їх розв’язання.

      Термін ”міжпредметна“ означає, що сформульована навчальна проблема може бути розв’язана за умови використання знань декількох навчальних дисциплін.          Комплексність конкретизує проблему за трьома параметрами:

1) включення певного комплексу знань і умінь з різних навчальних предметів;

2) реалізація сукупності видів міжпредметних зв’язків;

3) розв’язання в комплексі завдань навчання, виховання і розвитку учнів засобами між предметних зв’язків.

       2.2  Міжпредметні зв’язки як інструмент реалізації інтеграційного процесу

             у навчанні професії.

     Практика переконує, що міжпредметні комплексні навчальні проблеми є ефективним засобом формування світоглядних уявлень учнів про цілісну науково-філософську картину світу, дієвим інструментом оволодіння ними методологією системи пізнання. При реалізації проблемного підходу до забезпечення міжпредметних зв’язків здійснюється узагальнення, включення у нові зв’язки фактів, понять, теоретичних положень, що вивчаються в різних навчальних дисциплінах. Таким чином виникає новий комплекс знань, що відображає тенденції педагогічної інтеграції.

       У педагогічній теорії і практиці пропонуються різноманітні форми інтеграції, зокрема, об’єднання навчального матеріалу різних дисциплін в одному курсі.

Така практика, на нашу думку, є непродуктивною, вона вихолощує кращі надбання нашої дидактичної системи. Мова про те, що кожна навчальна дисципліна представляє певну галузь науки зі своїм понятійним апаратом, методологією, методикою, засобами навчання, специфічними формами тощо. Зважаючи на це, вважаємо, що предметна система навчання, що історично склалася у професійно-технічній освіті, має зберегтися, але функціювати на засадах педагогічної інтеграції. Серед видів педагогічної інтеграції в сучасних професійно-технічних навчальних закладах найбільш поширеними є інтегровані уроки.

      Доцільність введення інтегрованих уроків до загальної системи організаційних форм навчання учнів професійно-технічного навчального закладу випливає із завдань інтеграції знань, умінь та навичок з основ наук.

     Інтегрований урок об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї головної проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу глибше, ґрунтовніше пізнати навчальний об’єкт, досягти цілісності знань. Такий урок спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Він забезпечує формування у майбутніх кваліфікованих робітників цілісної системи  уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.

        Мета інтегрованих уроків – формування в учнів цілісних системних знань, світоглядних якостей, активізація їх навчально-пізнавальної діяльності і, відповідно, підвищення якості засвоєння навчального матеріалу.

      Позитивно відрізняє інтегрований урок від традиційного той факт, що предметом вивчення (аналізу) на такому занятті виступають багатопланові навчальні об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах. Найбільші труднощі в їх проведенні – структурування, компонування змісту і визначення домінантності того чи іншого змістового аспекту (І.В. Малафіїк). Такими аспектами є світоглядний, історичний, фактологічний, кібернетичний, психологічний, соціальний і т. д. Крім того, на складність підготовки таких інтегрованих занять впливає й те, що в ньому беруть участь викладачі різного фаху, з власними методиками навчання, а іноді й персонал-технологіями.

      Бінарний урок (від лат. binarius - подвійний) – різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох предметів, наприклад, мови та історії, мови й математики, мови й образотворчого мистецтва, мови й музики тощо. Щоправда, інколи учені до бінарних помилково відносять ”спарені, здвоєні уроки з одного і того самого предмета, теми“.

     Звичайно, проведення бінарних уроків потребує серйозної підготовки, поєднаної з подоланням певних труднощів, зокрема: не завжди теми в програмах навчальних предметів, які варто об’єднати, сформульовано однаково; зменшується кількість повторень, підкріплення, а отже, і закріплення навчального матеріалу в пам’яті учня.

               2.3 Мета, завдання і структура  інтегрованого уроку у ЗП(ПТ)О.

       Інтегрований урок - це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах.     

     Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті – створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивного ставлення до пізнання.

      Інтегрований урок, як і традиційний урок, спрямований на досягнення триєдиної мети. Це викликає необхідність чіткого визначення мети, завдань кожного навчального предмета, що інтегрується на уроці, раціональне поєднання різноманітних форм і методів, творчий підхід до формування структури уроку.

       У процесі підготовки та проведення інтегрованого (бінарного) уроку беруть участь кілька вчителів. Їх завдання полягають у: визначенні змісту та обсягу навчального матеріалу з тих навчальних предметів, які вони викладають, відповідно до поставлених цілей та завдань інтегрованого уроку; вибір форм і методів реалізації навчального матеріалу; виділення об'єктивно існуючих зв'язків між базовими знаннями, які можна інтегрувати. При цьому необхідно враховувати специфіку кожного навчального предмета та його можливостей у розкритті загальних законів, теорій, ідей, які є інтегруючою основою кількох навчальних предметів. Необхідна також координація діяльності та дій учителів у процесі підготовки та проведення інтегрованого уроку. У ролі координатора виступає ведучий учитель з даної проблеми. До його обов'язків входить перш за все конструювання змісту дидактичного матеріалу, визначення його оптимального обсягу й ролі кожного вчителя на уроці, засобів їх взаємодії та активізації діяльності учнів у процесі уроку, раціональної технології реалізації змісту інтегрованого уроку, досягнення мети.

         Структура інтегрованого уроку зумовлюється поставленими цілями та завданнями; детермінується змістом навчання, особливостями діяльності вчителів та учнів. Оскільки інтегрований урок - це в основному урок систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок учнів, та його оптимальною структурою буде: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів; актуалізація та корекція опорних знань; повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ; творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації; узагальнення та систематизація навчальних досягнень учнів; основних ідей та наукових теорій, предметів, що є складовими інтегрованого уроку.

        2.4  Методика відбору змісту і практичних завдань для інтегрованого уроку.

      Важливим етапом у побудові інтегрованих курсів є визначення критеріїв відбору змісту навчального матеріалу [8]. Незважаючи на специфіку змісту вихідних предметних знань інтегрованого курсу, в процесі відбору критеріїв конструювання його змісту та принципів побудови можна виділити загальні дидактичні закономірності різного рівня, що поширюються на інші навчальні дисципліни.

      Ґрунтуючись на основних засадах теорії змісту навчання, головними критеріями    відбору змісту навчального матеріалу ми вважаємо такі:

1) ступінь спорідненості понять;

2) оптимальне співвідношення між обсягами навчального матеріалу з

обох предметів;

3) професійна значущість навчального матеріалу;

4) рівень системності вихідних понять;

5) відповідність фактичного матеріалу тенденціям розвитку сучасної

науки та виробництва;

6) ступінь фундаментальності вихідних понять;

7) доступність навчального матеріалу учням певної вікової категорії;

8) відповідність дидактичних умов матеріально-технічній базі, перспективам її розвитку та кількості годин на засвоєння даного навчального матеріалу.

Найчастіше в навчальному процесі використовуються міжпредметні   та бінарні уроки. Очевидно, що реалізація міжпредметних зв’язків передбачається на будь-якому уроці, але саме на міжпредметному уроці спеціально акцентуються ті чи інші взаємозв’язки знань відповідно до мети конкретного уроку. Методика бінарного уроку відрізняється від методики традиційного тим, що урок з однієї теми проводять два викладачі або викладач і майстер виробничого навчання.

        Бінарні уроки (від лат. binaries - подвійний) – це такий різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох предметів, ці уроки об’єднують блоки знань з різних навчальних предметів. Вони за навчальним планом викладаються як окремі, навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення, сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань.

      Структура таких занять може бути різною, залежно від специфіки матеріалу, що інтегрується. У плані – конспекті уроку необхідно вказати не тільки тему та мету заняття, а й теми навчальних предметів, що інтегруються, відповідно до календарного планування.

       При підготовці до бінарного уроку педагоги визначають тему, мету, задачі уроку, спільні для обох предметів та специфічні для кожного. Проведення уроку доцільне лише за умови наявності спільної мети. Залежно від теми, мети та завдань уроку визначають його тип. У відповідності до теми, задач, типу уроку добирають фактичний і дидактичний матеріал. Обирають найбільш ефективне поєднання методів і прийомів - відповідно до поставленої мети, змісту навчального матеріалу. Обмірковують структуру уроку. Акцент робиться на самостійній пізнавальній діяльності учнів, створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки навчальних дисциплін. Визначаємо ступінь участі кожного з педагогів: або обидва працюють на рівних, або хтось із них «включається» в урок епізодично.

Звичайно, проведення бінарних уроків потребує серйозної підготовки, поєднаної з подоланням таких труднощів:

• не завжди теми в програмах навчальних предметів, які варто інтегрувати, сформульовано однаково;

• часто уроки, які можна інтегрувати відповідно до вимог програми, мають проходити з великим проміжком часу, а це ж вимагає вносити корективи до навчального плану.

Алгоритм оцінювання ефективності бінарного уроку:

• якість знань учнів з виучуваної теми( повнота, системність тощо). На яку оцінку заслуговує організація мислення учнів на уроці.

• які форми мислення( індукція, дедукція), які мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння та ін.) застосовувалися на уроці. Які творчі процеси ініціювались викладачами.

• чи мало місце проблемне навчання. Яка була роль усієї групи й кожного окремо учня у вирішенні кожної з проблем.

 • на скільки ефективними були способи організації пізнавальної діяльності учнів. Якою мірою вони сприяли розвиткові інтересу в галузі інтегрованих дисциплін.

• який був емоційний тонус уроку. Яким був рівень духовного спілкування викладачів і учнів.

• якою мірою інтеграція двох предметів дала змогу реалізувати принцип нерозривності навчання і виховання.

                  2.5   Форми і методи проведення інтегрованого уроку.

      Інтегроване навчання має на увазі проведення бінарних уроків і уроків із широким використанням міжпредметних зв’язків. Бінарні уроки - одна з форм реалізації міжпредметних зв'язків і інтеграції знань з кількох предметів. Це нетрадиційний вид уроку. Бінарний урок по своїй природі є однією з форм проекту, а саме, звичайно це міжпредметний, внутрішній короткостроковий чи середньої тривалості проект. Бінарні уроки дозволяють інтегрувати знання з різних областей для рішення однієї проблеми, дають можливість застосувати отримані знання на практиці.

Типи і форми бінарних уроків:

 1.Тип уроку: урок формування нових знань.

    Уроки формування нових знань конструюються у формах: • урок-лекція; • урок-подорож; • урок-експедиція; • урок-дослідження; • урок-інсценівка; • навчальна конференція; • урок-екскурсія; • мультимедіа - урок; • проблемний урок.

Ціль уроку формування знань - організація роботи з засвоєння понять, наукових фактів, передбачених навчальною програмою.

Задачі:

• освітні: познайомити; дати представлення; навчити читання й аналізу карт, схем; активізувати пізнавальну активність; розкрити типові риси і.т.д.

• виховні: виховання почуття любові до Батьківщини ; гордості за свій край; формування екологічної культури; эстетическое виховання і т.д.

• розвиваючі: продовжити розвиток уміння аналізувати , зіставляти, порівнювати, виділяти головне, установлювати причинно-наслідкові зв'язки; приводити приклади , формувати уміння роботи з літературою , картами, таблицями , схемами і т.д.

2. Тип уроку: урок навчання умінням і навичкам.

Урок навчання умінням і навичкам передбачає форми: • урок-практикум; • урок-твір; • урок-діалог; • урок - ділова чи рольова гра; • комбінований урок; • подорож; • експедиція і т.д.

Ціль даного типу уроку - виробити в учнів визначені уміння і навички, передбачені навчальною програмою.

 Задачі:

• Освітні : познайомити; дати представлення; виробити уміння; навчити володіння прийомами ; поглибити знання

• виховні: показати роль; втягнути в активну практичну діяльність; сприяти вихованню природо- і культуроохранного, екологічної свідомості; створювати об'єктивну основу для виховання і любові до рідного краю; удосконалювати навички спілкування.

• розвиваючі: навчити працювати з додатковою літературою й іншими джерелами інформації; готувати доповіді; виступати перед аудиторією, формування критичного мислення; уміння аналізувати, виділяти головне, узагальнювати і робити висновки.

3. Тип уроку: застосування знань на практиці.

 Основні форми уроків даного типу: • рольові і ділові ігри; • практикуми; • уроки захисту проектів; • подорож; • експедиція і т.д.

 Ціль даного типу уроку - застосування знань на практиці.

 Задачі:

 • освітні: навчити застосовувати отримані знання на практиці; оперувати наявним потенціалом у конкретній ситуації; закріпити уміння і навички роботи ; навчити відстоювати свою точку зору; закріпити уміння виділяти проблеми.

 • виховні: втягнути в активну діяльність; формувати культуру, у тому числі й екологічну, формувати гуманні якості особистості учнів; удосконалювати навички спілкування.

• розвиваючі: удосконалювати уміння роботи з джерелами знань; удосконалювати навички аналізу, узагальнення і т.п.; уміння виступати і захищати свою точку зору; розвивати творчі здібності; розвивати комунікативні навички роботи в групах; розвивати пізнавальний інтерес до навколишнього життю.

5. Тип уроку: урок повторення, систематизації й узагальнення знань, закріплення умінь.

 Цей урок має самі великі можливості інтеграції і реалізації межпредметных зв'язків.

Форми даного типу уроку: • повторювально-узагальнюючий урок; • диспут; • гра (КВВ, Щасливий випадок, Поле чудес, конкурс, вікторина); • театралізований урок; • урок-удосконалювання; • заключна конференція; • урок-консультація; • оглядова лекція; • оглядова конференція; • урок-бесіда.

 Задачі: • освітні: виявити якість і рівень оволодіння знаннями й уміннями, отриманими на уроках теми , узагальнити матеріал, як систему знань, перевірити здатність до творчого мислення і самостійної діяльності, закріпити уміння працювати з тестовими завданнями;

• виховні: сприяти формуванню відповідального відношення до навчання, готовності і мобілізації зусиль на безпомилкове виконання завдань, виявити найбільшу активність у їхньому виконанні; виховати культуру навчальної праці, навичок самоосвіти, ощадливої витрати часу;

 • розвиваючі: розвити логічне мислення, пам'ять, здатність до аналізу і синтезу; формувати навички самоконтролю, навички роботи в колективі (при використанні колективної роботи).

7. Тип уроку: урок контролю і перевірки знань і умінь.

 Форми уроку: • урок-залік; • вікторина; • конкурси; • огляд знань; • захист творчих робіт, проектів; • творчий звіт; • контрольна робота; • співбесіда.

Ціль уроку контролю знань і умінь - здійснити контроль навчання, продовжити систематизацію знань, виявити рівень засвоєння матеріалу, сформованості умінь і навичок.

 Задачі: • освітні: виявити якість і рівень оволодіння знаннями й уміннями, отриманими на попередніх уроках по темі :, узагальнити матеріал як систему знань.

• виховні: виховувати загальну культуру, естетичне сприйняття навколишнього; створити умови для реальної самооцінки учнів, реалізації його як особистості.

• розвиваючі: розвивати просторове мислення, уміння класифікувати , виявляти зв'язку, формулювати висновки; розвивати комунікативні навички при роботі в групах, розвивати пізнавальний інтерес; розвивати уміння пояснювати особливості:, закономірності:, аналізувати:, зіставляти:, порівнювати:

                                        3.   ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

     Методична розробка складена для проведення уроку в групі учнів з професії кухар  ІІІ розряду для оцінювання учнів з теми.

                                                         Основна частина                                                        

Тема програми: Машини для нарізання хліба та гастрономічних продуктів. Основи безпеки праці в галузі

Тема уроку: Узагальнення знань з тем машини для нарізання хліба  та гастрономічних продуктів. Правила техніки безпеки під час експлуатації механічного   устаткування

Мета уроку:

Навчальна: Узагальнити знання учнів із будови та принципу дії устаткування, поглибити та систематизувати знання та вміння по раціональній експлуатації устаткування з дотриманням технічних вимог безпеки праці.

Розвиваюча: Сприяти розвитку умінь пошукової діяльності, творчих

здібностей учнів у процесі узагальнення матеріалу, вмінню аналізувати

проблемні ситуації, які можуть виникнути під час практичної діяльності.

Виховна: Виховувати дисциплінованість, відповідальність за свої знання та

знання своїх товаришів, культуру спілкування, наполегливість у досягненні

кінцевого результату.

Учні повинні знати: Особливості будови та характеристику основних частин устаткування, принцип його дії, технічні вимоги безпеки праці.

Учні повинні вміти:

                 готувати устаткування до роботи згідно вимог;

                 складати порівняльну характеристику по класифікації обладнання,

знаходити відмінні особливості;

                 застосовувати правила експлуатації для складання алгоритмів;

                 дотримуватись правил технічних вимог безпеки праці.

Тип уроку : Урок повторення, систематизації й узагальнення знань, закріплення умінь.

Форма організації навчальної діяльності учнів: індивідуально , бригадна

Методи, форми типу уроку та прийоми навчання: ділова  гра, змагання знавців, самостійна робота, вирішення проблемних та  виробничих ситуацій.

Дидактичне забезпечення: електронні плакати, схеми устаткування, навчальні презентації.

Матеріально – технічне забезпечення: Слайсер, комп’ютер, мультимедійна установка, інтерактивна дошка.

Міжпредметні зв’язки:

1. Технологія приготування їжі з основами товарознавства

2. Санітарія та гігієна виробництва, тема: «Санітарні вимоги до обробки устаткування».

3. Охорона праці, тема: «Технічні вимоги безпеки праці під час експлуатації механічного устаткування».

4. Організація виробництва, тема: «Організація роботи в холодному цеху»                                                       

                                                    Хід уроку

1. Організаційний момент:

- Перевірка присутніх учнів

- Перевірка готовності учнів до уроку.

2. Мотивація та цільова установка уроку: Слово викладачів.

Повідомлення теми програми та уроку, мета уроку.

Девіз нашого уроку - «знання – сила».

Цитати

   «Найкращий з усіх скарбів – знання. Його не можна ні вкрасти, ні загубити, ні знищити»  Григорій Сковорода.

    «Розум полягає не лише у знанні, але й у вмінні застосовувати ці знання»   Арістотель.

    Тому здобувайте завзято нові знання, не бійтесь труднощів та не здавайтесь. Ви повинні виявити раціональне використання свого розуму та свої вміння і навички при узагальненні та систематизації знань. Ви – майбутні кухарі, а можливо і  керівники підприємств. А жодний кухар або керівник не зможе ефективно працювати, якщо він не знає сучасного устаткування, його переваг та зручності в експлуатації з дотриманням технічних вимог безпеки праці, не вміє вирішувати можливих проблемних та виробничих ситуацій. Людська цивілізація протягом тисячоліть досягла величезних успіхів у технічному розвитку. Довгий був шлях еволюції кухорного навчання поки нарешті в 20 столітті технічний прогрес не дійшов до приладів, що полегшують працю в приготуванні їжі. Центральне місце на кухні належить кухарю, від його кваліфікації, професійних навичок залежить якість страв. Тому сьогодні ми перевіримо наскільки ви готові працювати на сучасних підприємствах харчування.

 Група поділена на три команди, роботу яких очолюють капітани.

Під час уроку ви будите відповідати на запитання, вирішете виникнені проблемні ситуації та продемонструєте навички його експлуатації. Для виконання кожного завдання від команди виступають представники, за бажанням, але протягом уроку виступити повинен кожен учень. Переможцями вважатиметься та команда, яка буде найоригінальнішою, творчою, більш активною та досконалою в демонстрації знань. А також одна команда може доповнювати відповіді іншої, за що будуть виставлені додаткові бали. Оцінювання команд будуть проводити незалежні експерти – майстри виробничого навчання та викладачі. Щоб продуктивніше вести підрахунки, бали отримують у вигляді реальних цінних паперів «Умники». «Умники» зберігайте, потім поміняєте на оцінки. Курс «Умника» 1:1.

  Ви можете отримати додатково заохочувальні бали:

                      Оригінальне оформлення домашнього завдання                     1б

                      Оригінальне оформлення презентації                       1б

                      За найбільшу кількість придуманих слів в кросворді            1б

                      За більшу кількість придуманих слоганів                                1б

                      Самий активний                                                                                   1б

Штрафи:

            Відсутність на уроці за кожного учня команди                              1б

            Підказки                              1б

            Пасивність                                       1б

            Некоректна поведінка                                     1б

Оцінка капітана буде залежати від активності своєї команди.

3. Актуалізація опорних знань: 

3.1.  Конкурс «Домашнє завдання»( робота командна) - 10 балів  

- Назва команди -1б

- Девіз команди-1б

- Слогани на ключові слова за професією (ексцентрик, каретка, обгінна муфта, опорний столик, ходовий вал, шатун,)- 1б за кожний

- кросворди 7 б

 3.2  Конкурс «Презентації  по машинам» (робота індивідуальна) – 7 б

        Слово незалежним  експертам по результату роботи.

  3.3       Конкурс «Розминка» (експрес опитування, запитання з варіантами

         відповідей) – (робота індивідуально – групова), капітани команд за

         жеребкуванням вибирають завдання -5 б (додаток 1)

         3.4  Конкурс «Скачки» ( проводиться одночасно з  конкурсом «

                « Розминка»),капітан команди обирає учня, який  відповідає на тести

                за комп’ютером (https://learningapps.org/12248209 додаток 6)

         3.5  Конкурс «Естафета – алгоритм безпечної експлуатації устаткування,

                 принцип дії машини згідно схем» (робота індивідуально – групова),

                 капітани команд за жеребкуванням вибирають завдання -10 б (додаток 2).

                 Капітани команд призначають послідовність гравців команди, які

                 відповідають по кожному блоку.

     Правила безпечної експлуатації

             Принцип дії

    Слово незалежним експертам по результату роботи.

3.6  Конкурс «Так – ні» ( робота групова) -3б.

Викладач зачитує питання та відповідь, необхідно визначити правильна вона       чи ні ( додаток 3)

3.7 Конкурс «Виробничі ситуації» (капітани команд за жеребкуванням вибирають завдання), (робота індивідуально – групова ). Встановити правильні відповіді

(  додаток 4) – 10б.

  Слово незалежним експертам по результату роботи.

3.8 Конкурс « Капітанів» , на трьох комп’ютерах встановлено електронний тест, де висвітлені всі питання з машин (будова, правила експлуатації, вимоги техніки безпеки, можливі проблеми при роботі на машинах) ,одночасно всі капітани рішають тести, враховується час та процент правильного виконання тесту- 10 б.

(електронний тест 150423_2.2.2.1.3k1_mashini_dlya_narezki_hleba_gastr_produkt- додаток 5)

4. Підведення підсумків опитування:

Надається слово незалежним експертам з результатів опитування і

занесення даних до системи комплексної діагностики знань. Визначається

команда переможців, акцентується увага на найактивніших учнях. Збираються

картки взаємо оцінювання, викладачі, разом з капітанами, оголошують оцінки

кожному учню.

5. Заключний етап уроку:

Слово викладачів: Швидко сплинув час нашої гри. Дякуємо вам за активну роботу, й маємо надію, що у вашому серці залишиться добрий слід від проведеного уроку, що ви станете впевненішими у собі. І в сучасному закладі ресторанного господарства ви знайдете собі гідне місце.

Рефлексія:

- Що зрозуміли і чого навчила вас сьогоднішня гра?

- На якому підприємстві ви б хотіли працювати?

- Чи досягли ми мети, яка була поставлена на початку нашої Гри ?

І кожному з вас , я хотіла б, сказати ще такі слова:

Допитливим, цікавим будь,

Та тільки не байдужим

В КРАЇНУ ЗНАНЬ велику путь

Долай уперто, друже!

Дякую вам за плідну гру і не забувайте, що кожен з вас має свій дар – не згубіть його.

Нехай світ залишиться стрімким та азартним, тепер ви здатні впоратися з будь – якими труднощами. Більше упевненості в собі – і ви неодмінно досягнете успіху.

ВИСНОВКИ

      Підібрано і опрацьовано 13 джерел педагогічної та методичної інформації з теми: «Методика підготовки і проведення інтегрованих занять» , 7 з яких є електронними.

    Результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, представлено теоретичною частиною даної роботи. Встановлено, що тип уроку теоретичного навчання визначається його провідною дидактичною метою , а саме інтегрований  урок узагальнення і систематизації знань, цей урок має самі великі можливості інтеграції і реалізації міжпредметних зв'язків; а вид - методикою його проведення.  Кожному типу уроку відповідають декілька його видів, а його ефективність у великій мірі залежить від уміння педагога  методично грамотно співвіднести тип і вид навчального заняття. Отже, для найефективнішого поєднання типу і виду уроків було обрано: «урок- гра» - урок, побудований у вигляді цікавих та заоохочуючих квестів та конкурсів, які спонукають учнів активно брати участь у занятті та творчо підходити до його підготовки.

 Підвищення ефективності уроків з професійно-теоретичної підготовки є можливим за умови застосування освітніх інновацій, поєднання традиційних та інноваційних технологій навчання, застосування сучасного навчально-методичного супроводу. В данній роботі активно застосовуються інтернет-технології для більш детальної та вдосконаленої презентації учням теоретичної бази предмету, інноваційний підхід ми можемо бачити у поєднанні і практичному застосуванні всіх існуючих веб-ресурсів у даній галузі, це дає змогу створювати нові підходи у освітньому процесі та використовувати веб-квести, конкурси та ігри, в повній мірі. Впровадження інноваційних підходів до організації професійно-теоретичної підготовки має на меті формування професійних, загальнопрофесійних та ключових компетенцій учнів ЗП(ПТ)О.

 Створено методичну розробку  бінарного уроку, який проводився із застосуванням квест-технології. Тип уроку обрано як: «Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок», вид уроку – «веб-квест». Методика проведення  цього уроку орієнтована на розвиток можливостей учнів до самостійного вирішення професійних проблем, формування умінь діяти у нетипових ситуаціях та сприяє  набуттю досвіду прийняття рішень  у процесі колективної роботи.

            Список  використаних літературних джерел:

1. Зміни до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (Зареєстровано в Міністерстві юстиції 29.07.2015 за № 913/27358).
2.  спецкурс для підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти / В.І.Ковальчук. – К.:  Шкільний світ, 2009. – 136 с.
3. Лузан П.Г., Кравець Ю.І., Пятничук Т.В. Формування змісту професійного навчання кваліфікованих робітників з інтегрованих професій: методичний посібник / П.Г.Лузан, Ю.І.Кравець, Т.В. Пятничук. – К.: Інститут ПТО НАН України, 2012. – 136с.
4. Методична розробка бінарного уроку Бороденко ,Грибанова
5. Модульно-компетентнісний підхід у підготовці кваліфікованих робітників: монографія / П. Г. Лузан, В. В. Ягупов, Г. І. Лук’яненко, Т. В. Пятничук, М. І. Михнюк. – Київ : 2015. – 255с
6. Технологія проведення інтегрованих уроків в процесі організації

пізнавальної діяльності учнів https://sliceum.at.ua/

8.Ткаченко О. М. Використання міжпредметних зв’язків у системі

формування інформаційної культури школярів [Електронний ресурс] /

О. М. Ткаченко // Науково-практична Інтернет-конференція «Шляхи

формування інформаційної культури та інформативної компетентності

сучасного школяра». 2012 р. — Режим доступу : http://www.moippo.mk.ua/index.php?option

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ДО ВИКОНАННЯ ПІДСУМКОВИХ ВИПУСКНИХ РОБІТ

1. Методика проведення бінарних уроків як одної з форм реалізації міжпредметних зав’язків https://www.slideshare.net/inessaml/ss-44178834
2. Типи та види уроків, методика підготовки та вибору 

http://it-metodist.sfera.org.ua/kolegam/formy-ta-metody-roboty/tipi-ta-vidi-urokiv

3. Технологія проведення інтегрованих уроків в процесі організації

пізнавальної діяльності учнів https://sliceum.at.ua/

4. Впровадження інтегрованого підходу в освітній процес початкової школи doc https://fs01.vseosvita.ua/o/01000r5t-d579.doc
5. Освітні портали:  osvita.ua; osvita.org.ua; osvita.com.ua

      6.Інститут професійно-технічної освіти НАПН України: http://ipto.kiev.ua. 

     7.електронний тест 

       150423_2.2.2.1.3k1_mashini_dlya_narezki_hleba_gastr_produkt

7. Електронний тест https://learningapps.org/12248209

Додаток 1

                                    Конкурс «Розминка»

 1 команда

2 команда

 3  команда

                                                                                                                                                           Додаток 2

                                                 Конкурс «Естафета»

Команда 1

Правила безпечної експлуатації машини для нарізки хліба МРХ-200

1.Перевірити санітарно- технічний стан машини ,надійність заземлення та занулення.

2. Перевірити справжність блокування , для цього слід: відкрити щиток, натиснути кнопку «Пуск», машина не повинна вмикатись. Натиснути кнопку «Стоп», закрити щиток ,відкрити запобіжну кришку  і натиснути кнопку «Пуск». Якщо при відкритому щитку або кришці, машина працює, то блокування несправне.

3. Встановити потрібну товщину нарізання за допомогою регулятора ( від 5 до 25 мм)

4.Відкрити завантажувальну кришку та завантажити попередньо підготовлений хліб.

5. Закрити кришку і натиснути кнопку «Пуск»

6.Після повної зупинки ножа відкрити розвантажувальний щиток і розвантажити нарізаний хліб.

7.Для продовження процесу нарізання виконати операції від 4 до 6.

8.Після закінчення роботи натиснути кнопку «Стоп», відкрити  завантажувальну кришку і розвантажувальний щиток, від’єднати машину від електромережі.

9. Виконати санітарну обробку машини: очистить від крихт щіткою чи м’якою тканиною.

Команда 2

Правила безпечної експлуатації машини для нарізки гастрономічних продуктів

1.Перевірити надійність закріплення ножа, кожуха, пристрою для загострення, цілісність штепсельного роз’єму, кнопкової станції.

2.Упевнитись в надійності заземлення, занулення.

3.Встановити тару для нарізаного продукту та зафіксувати її ( для окремих моделей машин).

4.Визначити гостроту ножа: для цього слід натягнуту полосу паперу піднести до леза ножа ( загострений ніж прорізає папір, а тупий – розриває)

5.Перевірити роботу машини на холостому ходу протягом 10…20 с ( напрям обертання ножа повинен відповідати стрілці на корпусі ).

6.Встановити необхідну товщину нарізання ( рукоятку регулятора провернути проти годинникової стрілки на потрібну позначку).

7.Продукт завантажити в лоток і зафіксувати ручним пресом.

8.Увімкнути машину і поступово просувати продукт до леза ножа.

9.Нарізані шматочки продуктів потрапляють у приймальну тару(лоток).

10.Після закінчення нарізання продукту машини вимкнути і завантажити нову порцію.

11.Після закінчення роботи машини від’єднати від електромережі.

12.Встановити регулятор товщини нарізання в положення «0» і зняти завантажувальний пристрій та запобіжний кожух. Для знаття кожуха необхідно:

а) відгвинтити гвинт трьома провертаннями, злегка натискуючи рукою, щоб розблокувати кожух;

б) закінчити відгвинчування і зняти кожух;

в) оголити лезо ножа.

14.Виконати санітарну обробку машини:

а)теплою водою помити приймальний лоток, завантажувальний пристрій;

б)лезо ножа витерти насухо;

в)зовнішні частини корпусу протерти сухою тканиною.

Команда 3

Принцип дії хліборізальної машини. При увімкненні двигуна дисковий ніж хліборізки отримує обертальний рух, а каретка  - поступальний рух вперед з зупинками, подаючи хліб до ножа. У момент зупинки каретки ніж відрізає шматок хліба. Коли каретка дійде до крайнього лівого положення, завдяки двозаходному ходовому валу, вона повертається миттєво назад у крайнє праве положення і автоматичний блокуючи пристрій (кінцевий вимикач) зупиняє машину.

                                                                                                                                                     Додаток 3

                                        Конкурс «Так- Ні»

 По три питання на команду

                                                                                                                 Додаток 4

                                              Конкурс « Виробничі ситуації»

     Хліборізка

Гастрономічна машина

Ключи: Хліборізка

гастрономічна

 Хліборізка та гастрономічна машина

Ключи:

Хліборізка та гастрономічна машина

                                                                                                                         Додаток 5

                                                                                                                           Додаток 6