Методика викладання української мови в таблицях та схемах

Бібліотека Українська мова Методичні рекомендації
Про матеріал
…Викладання мови – найважча справа. Викладати цей предмет повинні найздібніші й найталановитіші. Бо це не просто передача знань, практичних умінь, навичок. Це передусім виховання. Виховання розуму, формування думки, копітке різьблення й ліплення найтонших рис духовного обличчя людини. Адже із думки і слова почалося становлення людини… Слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів; у ньому закарбувалася душа, звичаї, традиції, радощі й болі народу – всі його духовні цінності, творені століттями. Викладання мови – це майстерність творення людської душі.
Перегляд файлу

 

МЕТОДИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

 

Методика навчання української мови – наука про загальні закономірності навчання учнів рідної (державної) мови (засвоєння ними знань про мову, формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок); забезпечує технологію застосування принципів, методів, прийомів  і засобів навчання залежно від дидактичної мети й завдань, характеру матеріалу, етапу навчання та інетелектуально-мовного розвитку учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Предмет методики

 

 

 

 

 

 

 

 

Найголовніші завдання методики

Завдання

Розуміння соціальної ролі мови, її функцій, мовленнєвої діяльності та її компонентів у житті окремої людини і суспільства в цілому

Визначення цілей, специфіки, змісту й обсягу курсу української мови у різних типах навчальних закладів і на різних етапах мовної освіти

Реалізація світоглядних функцій рідної (державної) мови, вплив на формування національно-мовної особистості

Засвоєння мінімуму мовних і мовленнєвих понять, рівнів і закономірностей функціонування мови

Вивчення й опис найбільш раціональних, оптимальних та ефективних методів, прийомів і засобів навчання залежно від змісту матеріалу, індивідуальних особливостей учнів, рівня їх мовної і мовленнєвої компетенції

Забезпечення належної культури мовлення учнів, розвитку комунікативних умінь і навичок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи наукового дослідження

 

 

 

 

 

 

 

 

Зв’язок методики навчання мови з іншими науками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура методики навчання української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

В СЕРЕДНІХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток мовної особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні завдання змісту навчання української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аспекти навчання української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суспільна функція української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, вираження почуттів

 

Спрямованість змісту курсу української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІНГВІСТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функції мови та мовлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості вивчення рідної мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості усного і писемного мовлення

 

Усне мовлення

Писемне мовлення

  • вимовляється, виражається за допомогою звуків;
  • існує як процес говоріння;
  • первинна форма існування мови;
  • спонтанне;
  • непідготовлене;
  • орієнтоване на безпосереднє сприймання органами слуху;
  • багате і поліфункціональне;
  • є засобом набуття знань і засобом спілкування 
  • зафіксоване на папері за допомогою графічних знаків (букв);
  • орієнтоване на зорове сприйняття;
  • вторинна форма існування мови;
  • необмежене у просторі і часі;
  • заздалегідь підготовлене, продумане;
  • синтаксично впорядковане;
  • точне і послідовне; відбиває умови і мету спілкування за допомогою мовних засобів

 

Основні аспекти навчання української мови

Аспекти навчання мови

Лінгвістичний

Вивчення української мови як системи

Педагогічний

Врахування значення мови для пізнавальної діяльності індивіда; виховання і розвиток учнів; підготовка до життя

Психологічний

Врахування психологічних чинників, які забезпечать якісне засвоєння мови і формування мовних (мовленнєвих) умінь і навичок

Моральний

Передбачає формування національної свідомості особистості, моральних якостей

Естетичний

Враховує естетичну цінність мови, що виявляється в багатстві її виражальних засобів

Народознавчий

Рідна мова як засіб пізнання самого себе; як представника народу, української нації

Етнопедагогічний

Навчання рідної мови на основі народної педагогіки і дидактики

Культурологічний

Зв’язок мови із загальнолюдською культурою 

 

Діяльнісно-орієнтований підхід до навчання мови

 

 

 

 

 

 

 

КОМУНІКАТИВНЕ СПРЯМУВАННЯ У НАВЧАННІ РІДНОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАКОНОМІРНОСТІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ РІДНОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

Мовотворча система організму дитини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закономірності навчання мовлення  (за М.І.Пентилюк )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Принципи навчання

Загальнодидактичні

Лінгводидактичні

Традиційні

Сучасні

Загальнометодичні

Специфічні (рівневі)

  • науковість
  • систематичність
  • послідовність
  • наступність
  • перспективність
  • зв’язок теорії з практикою
  • наочність
  • доступність
  • зв’язок навчання з вихованням

та ін.

  • гуманізація
  • гуманітаризація
  • єдність націона-льного і загаль-нолюдського
  • розвивальний характер навчання
  • співтворчість
  • індивідуалізація та диференціа-ція
  • оптимізація

та ін.

  • взаємозалежність мови і мислення
  • екстралінгвістичний
  • функціональний
  • міжпредметного та внутріпредметного зв’язку
  • зв’язок навчання двох (кількох ) мов
  • нормативно-стилістичний
  • історичний
  • взаємозалежність усного і писемного мовлення 
  • зв’язок вивчення мови з мовленнє-вою діяльністю
  • вивчення морфо-логії на синтак-сичній основі
  • зв’язок навчання пунктуації і вираз ного читання
  • зіставлення звуків і букв
  • лексико-синтак-сичний
  • структурно-се-мантичний
  • структурно-сло-вотворчий
  • парадигматичний
  • інтонаційний

 

Принципи навчання (за О.Дудниковим)

Стратегічні

Тактичні

  • активізація розвивального впливу думки на мовлення і мовлення на думку вимагає оптимізації навчального процесу
  • пріоритетність комунікативної функції мови і необхідність комунікативного спрямування у навчанні
  • розкриття естетичної функції мови і формування естетичних відчуттів і смаків у школярів
  • надання переваги індукції як  способу мислення, що активно забезпечує засвоєння мовних явищ і категорій
  • дотримання міжрівневих зв’язків у навчанні мови
  • опора на одиниці мовлення під час вивчення мовних явищ і на одиниці мови під час опрацювання різних жанрів мовлення

 

Принципи навчання  (за М.Стельмаховичем)                  

Етнопедагогічні

  • народність
  • природовідповідність
  • історизм
  • етнічна соціалізація
  • гуманність
  • демократизм
  • європеїзм
  • культуровідповідність
  • збереження мовної єдності
  • наступність і спадкоємність поколінь
  • емоційність
  • родинно-громадсько-шкільна мовна гармонія
  • врахування регіонального, місцевого й домашнього (родинного) мовного середовища
  • система навчально-виховного впливу
  • розвиток мовлення і мислення
  • стимулювання словесного самовдосконалення школярів

 

Методичні принципи навчання (за М.І.Пентилюк)

Специфічні (методичні )

  • взаємозв’язок у вивченні всіх розділів шкільної програми
  • функціонально-стилістична спрямованість  у навчанні мови
  • зв’язок вивчення мови з розвитком зв’язного мовлення
  •  взаємозалежність усного і писемного мовлення; випереджаюче навчання усного мовлення
  • структурно-семантичний підхід до вивчення синтаксису
  • зв’язок навчання пунктуації та виразного читання

 

 

 

 

 

 

Принципи викладання (за К.Плиско)

Процес навчання

Принципи

Основні вимоги

  • мотивація навчання

 

 

 

  • поєднання різних методів і засобів навчання залежно від мети і змісту навчання
  • поєднання різних форм навчання залежно від мети, змісту і методів
  • формування в учнів мотивів учіння;
  • прищеплення інтересу до мовних і мовленнєвих знань, умінь і навичок та до процесу їх набуття ;
  • застосування різних методів і засобів навчання у поєднанні;

 

  • вміле застосування різних типів уроків,

      класних і позакласних занять;

  • оптимальне поєднання індивідуальних,

      групових і колективних форм навчання

 

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функції методів навчання (за Л.П.Рожило)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класифікація методів навчання (за Й.Лернером)

(за рівнем пізнавальної діяльності учнів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класифікація методів навчання (за О.Біляєвим)

(за способом взаємодії учителя й учнів)

 

 

 

 

 

 

 

 

Форми взаємодії учителя й учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класифікація методів навчання (за К.Плиско)

(за способом взаємодії  та рівнем пізнавальної діяльності учнів)

 

 

 

 

 

 

 

Методи навчання української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Типи вправ навчання української мови

 

Критерії

Типи вправ

  Спрямованість

1.

Вправи на прийом та видачу інформації

Репродуктивні

Рецептивні;

Рецептивно-репродуктивні

Продуктивні;

Рецептивно-продуктивні 

2.

Вправи на формування умінь і навичок 

Комунікативні (або мовленнєві)

Умовно-комунікативні (або умовно-мовленнєві)

Некомунікативні (або мовні)

Характер

3.

За характером виконання

Усні

Письмові

4.

За функцією у навчальному процесі

Тренувальні

Контрольні

5.

За місцем виконання

Класні

Домашні

 

Класифікація вправ (за В.Онищуком)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийоми навчання української мови

 

 

 

 

 

Прийоми навчання мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зв’язки української мови у вивченні інших предметів

(за М.І.Пентилюк)

За контактами з іншими предметами

Генетичні (зіставні)

Функціональні

За змістом

Теоретичні,

Понятійні,

Фактичні

За метою використання

Для доповнення і поглиблення знань про мову;

Для порівняння спорідненості чи відмінності мовних явищ;

Для розширення ерудиції, запам’ятовування нового

За часом і формою реалізації

На уроці (розповідь, бесіда, самостійне завдання);

У домашній роботі (завдання міжпредметного характеру);

У позакласній роботі (міжпредметні гуртки, факультативи,  олімпіади, комплексні екскурсії)

 

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

Психологічні чинники

 

 

 

 

 

упність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура мовних здібностей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мовленнєва діяльність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процес навчання

 

 

 

 

 

 

Психологічні передумови засвоєння знань і формування комунікативних умінь і навичок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модель акту мовленнєвої комунікації

 Зворотний зв’язок

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 Перехід

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ШКОЛІ

 

Зміст і принципи побудови шкільного курсу “Рідна мова”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА -

 

 

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Приоритетні напрями в оновленні змісту освіти

Напрями змісту освіти

  • українознавчий аспект – фундамент становлення національної системи освіти, який передбачає вивчення української мови у контексті оновлення і розширення її функцій, зростання інтересу громадян до української літератури, усної народної творчості, народних звичаїв, традицій, народної педагогіки
  • дотримання пріоритетів, визначених концепцією мовної освіти 12-річної школи, що передбачають особистісну основу, демократизацію і гуманізацію
  • співвідношення інтенсивного і екстенсивного навчання, орієнтація на конденсацію теоретичного матеріалу, вивчення його цілісними одиницями (блоками); орієнтація на пріоритет мовленнєвої діяльності у навчанні мови, психолінгвістичну суть її, орієнтація на опанування учнями аудіюванням, говорінням, читанням, письмом
  • впровадження інноваційних технологій навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні етапи вивчення української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

Етапи вивчення української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Змістові лінії програми

Лінгвістична

Комунікативна

Культурологічна

Діяльнісна

Шкільний курс мовної теорії (лінгвістики); базові знання мовної системи

Зміст роботи над формуванням в учнів умінь сприймати, відтворювати і створювати усні і писемні висловлю-вання; формування мовленнєвих умінь і навичок в усній і писемній формах; навичок зв’язного мовлення

Перелік культурологічних тем, що орієнтують вчителя на добір текстів, тематики творчих робіт

Вплив на розвиток мисленнєвої і мовленнєвої культури учнів; оволодіння базовими мисленнєвими прийомами і методами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістові лінії програми (за Стандартом)

Мовленнєва

Мовна

Соціокультурна

Діяльнісна

(стилістична )

Поглиблення мовленнєвознавчих понять; формуван-ня вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності

Відомості про мовну систему, засвоєння яких повинно здійснюватися за принципом внутріш-ньопредметних зв’язків

Засіб опанування національними, загальнолюдськими, культурними і духовними цінностями

Вдосконалення вмінь учнів: творчих, когнітивних, контрольно-оцінних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи навчання

Принципи навчання

  • взаємозв’язку навчання, виховання та розвитку демократизації і гуманізації особистісної орієнтації комунікативної діяльності;
  • соціокультурний (органічного поєднання мови і мовлення), здійснення поліфункціональності;
  • практичного спрямування навчання
  •  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура підручника

Текст

Позатекстовий матеріал

Теоретична частина

Практична частина

  • апарат організації засвоєння;
  • ілюстративний матеріал;
  • апарат орієнтації

 

  • основний
  • пояснювальний

(текст параграфа, правила, визначення)

  • допоміжний

(завдання, вправи, лінгвістичні ігри, ділові папери)

 

 

Варіативність структури і змісту курсу “Рідна мова”

Поглиблений курс української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Факультативи та спецкурси з “Рідної мови”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання курсу “Культура мови і стилістика”

Завдання

Поглибити знання учнів про мову, мовлення, спілкування, норми літературної мови, стилі мови та їх ознаки

Розкрити багатство виражальних засобів мови на всіх її рівнях

Сформувати в учнів уміння вільно користуватися виражальними засобами української мови залежно від типу і стилю мовлення

Удосконалювати навички зв’язного усного і писемного мовлення

Удосконалювати орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні навички

 

Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами-блоками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості навчання української мови в школах з

російською мовою навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Типи уроків вивчення української мови як другої

1.

Урок прищеплення і закріплення умінь і навичок

Спрямований на вивчення нового матеріалу, усвідомлення його, формування умінь і навичок

2.

Урок прищеплення, закріплення і автоматизації умінь і навичок

Передбачає самостійну роботу учнів на закріплення умінь і навичок

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СУЧАСНОГО УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасний урок української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасний урок української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ

Основні типи уроків

(за навчальною метою)  С. Чавдарова

 

 

 

 

 

 

Основні типи уроків

(за етапами засвоєння учнями матеріалу) М.Позднякова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні типи уроків

(за метою та його змістом) О.Текучов

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні типи уроків

(за дидактичною метою) В.Онищук

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні типи уроків

(за дидактичною метою, технологією і засобами навчання )

О.Пометун, Л.Пироженко

 

 

 

 

 

 

 

Основні типи уроків

(за дидактичною метою ) О.Біляєв, Л.Рожило

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні типи уроків

(за метою їх організації) К.Плиско

 

 

 

 

 

Основні типи уроків

(за дидактичною метою)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні типи уроків

(сучасна модернізована класифікація )

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

 

 

 

 

Основні типи уроків (за О.Біляєвим )

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні типи уроків  (за Г.Шелеховою )

 

 

 

 

 

Основні типи уроків 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ УРОКІВ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура уроків різних типів (за О.Біляєвим)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура уроків різних типів (за К.Плиско)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класифікація уроків розвитку зв’язного мовлення (за О.Біляєвим)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз уроку української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура налізу сучасного уроку мови

№ п/п

Структурні елементи

 

1.

Загальні відомості про урок, його тип, структуру і зміст

2.

Аналіз змісту етапів уроку

2.1.

Організація класу, повідомлення завдань уроку

2.2

Актуалізація знань, умінь і навичок учнів

2.3

Формування нових понять і способів дій

2.4.

Формування умінь і навичок учнів (вправи на застосування знань)

2.5

Підсумок уроку

2.6

Завдання додому

3.

Результативність уроку

4.

Висновки та пропозиції

5.

Методичне забезпечення уроку

6.

Використання нових технологій на уроці

7.

Дотримання вимог до уроку

8.

Рівень культури мовлення вчителя та учнів

 

ТЕХНОЛОГІЯ СУЧАСНОГО УРОКУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СКЛАДОВІ ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОГО УРОКУ (за М.Пентилюк)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найголовніші риси сучасного уроку мови

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні вимоги до вчителя-словесника

 

 

 

 

 

 

 

Структурна модель сучасного уроку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні критерії сучасного уроку  (за М.І Пентилюк)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ососбливості інтерактивного навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нестандартні (нетрадиційні) уроки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вимоги до  уроку української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умови ефективного проведення уроку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ ШКІЛЬНОГО КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ФОНЕТИКИ, ОРФОЕПІЇ, ГРАФІКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  •  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Принципи навчання фонетики, орфоепії, графіки

Загальнодидактичні

Лінгводидактичні

Власне методичні (специфічні )

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Наступності 
  • Перспективності
  • Послідовності
  • Проблемності
  • Зв’язку з теорії з практикою
  • Наочності 

   та ін.

  • встановлення зв’язку у вивченні фонетики, графіки, орфоепії, орфографії, граматики;
  • уважного ставлення до матерії мови: вимови слова в його літературному значенні;
  • комунікативно-практична та функціонально-стилістична спрямованість  у навчанні фонетики

 

  • опора на усне мовлення та мовний слух учнів;
  • опора на мовну і слухову пам’ять;
  • усвідомлення й осмислення фонологічних засобів мови, розвивати чуття мови;
  • зіставлення і протиставлення звукової і писемної системи мови;
  • чітке розмежування звуків і букв;
  • удосконалення артикуляції звуків;
  • зіставлення звуків і букв, інтонації речення з її графічною формою;
  • усвідомлення звукової виразності мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи і прийоми навчання фонетики, орфоепії, графіки

Методи

Прийоми

  • Слово вчителя (розповідь, пояснення)
  • Бесіди (евристичної бесіди);
  • Спостереження, аналізу мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації);
  • Роботи з підручником;
  • Вправ

 

  • Спостереження над звуковим складом мови;
  • розрізнення звуків і букв, графічного зображення слова і його звукового складу;
  • виявлення структури складу і ритміки слова;
  • зіставлення звукової системи мови (голосних і приголосних звуків);
  • диференціювання звуків мови;
  • спостереження за різницею в артикуляції звуків мови, звуковим складом  слів та їх вимовою;
  • тренування у вимови звуків, слів
  • розрізнення наголошених ненаголошених складів;
  • розрізнення буквених і небуквених орфограм, пунктограм 
  • виразне читання текстів;
  • спостереження над інтонаційним оформленням текстів;
  • фонетичний розбір;
  • редагування слів, речень, текстів

 

Система вправ у навчанні фонетики, орфоепії, графіки

№

Вправа

Призначення

1.

Акустичні

Навчають слухати і розрізняти звуки мови

2.

Артикуляційні

Навчають правильно артикулювати звуки мови

3.

Спостереження над звуковим складом слів та їх вимовою

Спрямовують на визначення кількості голосних і приголосних звуків у словах

4.

Правильна літературна вимова

Сприяють засвоєнню правильного наголосу, формують правильну вимову звуків та позначення їх на письмі

5.

Списування з фонетичним завданням

Сприяють вдосконаленню правописних навичок, закріпленню знань з фонетики, графіки, орфоепії

6.

З’ясування відношень між вимовою і написанням

Допомагають з’ясувати тотожність чи розбіжність між буквами і звуками у словах

7.

Фонетичний розбір

Сприяє засвоєнню орфоепічних і правописних навичок

8.

Виразне читання речень, текстів

Сприяє кращому розумінню висловлюваної думки, полегшує мовне спілкування

9.

Редагування речень і текстів

Сприяють виправленню немилозвучності тексту

10.

Диктанти

Сприяють формуванню необхідних умінь і навичок, контролю засвоєних знань

11.

Творчі

Сприяють виробленню правильної дикції, виразного читання, правильного наголошування слів, виділення логічного наголосу

 

 

 

Уміння і навички у навчанні фонетики, орфоепії, графіки

Уміння

Навички

  • сприймати, відтворювати, диференціювати  звуки мови та їх сполучення;
  • з’ясовувати відношення між вимовою і написанням слів;
  • розрізняти орфоепічні та орфографічні норми;
  • визначати місце наголосу, його переміщення у слові;
  • надавати мові необхідного емоційного забарвлення
  • аудіювання;
  • акустико-артикуляційні;
  • адекватного сприйняття мови;
  • орфоепічні;
  • правописні;
  • виразного читання
  • розуміння висловлюваної думки
  • аналізу власного і чужого мовлення

 

 

Наочність і технічні засоби навчання

Зорова та слухова наочність

Технічні засоби навчання

 Таблиці:

               Опорні, наскрізні,

               із зображенням мовних  органів,

               порівняльні,

     схеми:

               узагальнюючі,

               зіставні,

               протиставні,

              фонетичного розбору

               схеми-опори;

    моделі

   словесні ключі

  • магнітофон;
  • грамзапис;
  • графопроектор
  • радіо;
  • телебачення;
  • відеофільми;
  • кінофільми;
  • коп’ютер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наукові засади навчання лексикології  фразеології

 

 

 

 

 

 

 

0000000000

Принципи навчання лексики і фразеології 

Загальнодидактичні

Лінгводидактичні

Власне методичні (специфічні )

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Наступності 
  • Перспективності
  • Послідовності
  • Проблемності
  • Зв’язку з теорії з практикою
  • Наочності
  • Комунікативності 

   та ін.

  • Встановлення зв’язку у вивченні лексики і фра-зеології зі словотвором, граматикою;
  • засвоєння української лексики як системи;
  • лексико-семантичний;
  • комунікативно-діяльнісний;
  • лексико-граматичний;
  • лексико-синтаксичний;
  • позамовний;
  • контекстний

 

  • Вироблення лексико-стилістичної пильності;
  • точності у з’ясуванні кожної лексеми в тексті;
  • уваги до незнайомих слів, сполучуваності слів у тексті;
  • виділення ключових слів ( лексем);
  • уваги до лексичного багатства мови;
  • попередження лексичних помилок;
  • добору якісного текстового матеріалу;
  • формування чуття стилю, дару слова;
  • розвитку естетичних почуттів, творчих здібностей

 

Основні мотиви мовленнєвої діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи і прийоми навчання лексики і фразеології 

Методи

Прийоми

  • Слово вчителя (розповідь, пояснення)
  • бесіди (евристичної бесіди);
  • спостереження, аналіз мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації);
  • робота з підручником;
  • вправи
  • проблемне навчання

 

  • Лінгвістичний, лексичний, лексико-стилістичний, риторичний аналіз тексту;
  • семантизація мовних одиниць;
  • пояснення значення слів (нових слів);
  • конкретизація абстрактних понять;
  • урахування тематичного кола слів;
  • диференціація лексичних явищ;
  • конструювання власних висловлювань;
  • словникова робота

 

Основні етапи вивчення лексики і фразеології

 

 

 

 

 

 

 

 

Система вправ у навчанні лексики і фразеології

№

Вправа

Призначення

1.

Вправи на запам’ятовування слова, його семантики в єдності з вимовою і граматичною формою

Закріплюють семантику слів і словосполучень, утворених на основі смислової узгодженості

2.

Формування сполучень слів смислового характеру

Доводять, що словосполучення будуються за законами смислової узгодженості в тісній взаємодії з граматичними нормами

3.

Вправи підготовленого мовлення

Сприяють активній роботі над опорами для створення власних висловлювань

4.

Ситуативні

Сприяють вирішенню комунікативних завдань на основі засвоєного словника

5.

Творчі вправи

Сприяють створенню речень, текстів на основі здобутих знань

6.

Лексичного, лексико-стилістичного аналізу

Формують  уміння і навички аналізувати ситуацію, стильові ознаки, лексичні одиниці, стиль тексту

7.

Словникові

Сприяють засвоєнню лексичних одиниць мови, збагаченню словникового запасу учнів

 

Значення лексико-стилістичного аналізу

 

 

 

 

 

 

 

 

Словникова робота на уроках української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уміння і навички у навчанні лексики і фразеології

Уміння

Навички

  • розвивати лексичну пильність;
  • виділяти в мовленні окремі лексеми;
  • з’ясовувати значення незнайомих слів;
  • пояснювати значення використаних слів;
  • працювати зі словниками;
  • створювати власні висловлювання;
  • застосовувати на практиці здобуті знання;
  • знаходити (аналізувати) фразеологізми в текстах;
  • використовувати фразеологізми у власних висловлюваннях;
  • визначати фразеологізми в усному і писемному мовленні
  • асоціювати графічний (звуковий) образ слова  з лексичним значенням;
  • визначати граматичну форму слова;
  • встановлювати асоціативні зв’язки з іншими словами;
  • розуміти зміст тексту (думки);
  • здійснювати слуховий контроль за “формальною” правильністю слова;
  • співвідносити слухові і мовленнєві відбитки слова із зоровим образом предмета (прямо чи опосередковано);
  • співвідносити слова із ситуацією як системою взаємостосунків співрозмовників

 

Наочність і технічні засоби навчання

Зорова та слухова наочність

Технічні засоби навчання

 таблиці:

               опорні,             

               порівняльні,

               функціонально-змістові,

              демонстраційні,

              тематичні,

              фразеологізмів,

              синонімічних рядів фразеологізмів,

              крилатих висловів,

              словникові

     схеми:

               узагальнюючі,

               зіставні,

               протиставні,

              лексичного розбору

              лексико-стилістичного аналізу

              схеми-опори;

     тематичні словники

     плакати

     тексти різних стилів      

  • магнітофон;
  • грамзапис;
  • графопроектор
  • радіо;
  • телебачення;
  • відеофільми;
  • кінофільми;
  • комп’ютер

 

 

 

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ БУДОВИ СЛОВА І СЛОВОТВОРУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Принципи навчання будови слова і словотвору

Загальнодидактичні

Лінгводидактичні

Власне методичні (специфічні )

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Наступності 
  • Перспективності
  • Послідовності
  • Проблемності
  • Зв’язку з теорії з практикою
  • Наочності 

   та ін.

  • Встановлення зв’язку у вивченні морфеміки і словотвору з орфографією, лексикою граматикою;
  • Уважного ставлення до будови слова і слово-твору
  • Комунікативно-прак-тична та функціонально-стилістична спрямо-ваність  у навчанні будови слова і словотвору
  • Урахування структури, семантики і значення значущих частин слова;
  • встановлення зв’язку з лексикологією, граматикою, орфографією;
  • свідомого виділення морфем у слові;
  • засвоєння лексичних одиниць, здатних для творення нових слів, а також слів, які характеризуються єдністю афіксів, твірної основи;
  • здійснення зв’язку з роботою над розвитком зв’язного мовлення

 

Методи і прийоми навчання будови слова і словотвору

Методи

Прийоми

  • слово вчителя (розповідь, пояснення)
  • бесіда (евристична бесіда);
  • спостереження, аналіз мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації);
  • робота з підручником;
  • вправи

 

  • спостереження над структурою, семантикою і функціонуванням значущих частин слова;
  • добір та зіставлення спільнокореневих слів;
  • виділення морфем у структурі слова;
  • з’ясування семантики слова;
  • утворення слів за допомогою різних афіксів;
  • морфемний та словотвірний розбір;
  • робота зі словниками

 

Система вправ у навчанні будови слова і словотвору

№

Вправи

Призначення

1.

Зіставлення словотворчих понять з морфемними

Дають змогу краще усвідомити поняття словотвору, твірної і похідної основи, зрозуміти особливості творення слів

2.

Спостереження і порівняння мовних явищ

Дають змогу усвідомити, що слова мають певну форму

3.

Морфемний розбір

Для усвідомлення будови слова, розуміння і застосування орфографічних правил

4.

Тренувальні вправи

Підсилюють увагу до морфемної і словотворчої будови слова, допомагають краще усвідомити лексичне значення слова

5.

Творчі

Збагачують, активізують словник учнів, створюють умови для застосування орфографічних правил

6.

Диктанти

Сприяють формуванню правописних умінь і навичок, контролю засвоєних знань

 

 

Морфемний розбір слів

 

 

 

 

 

 

 

Уміння і навички у навчанні будови слова і словотвору

Уміння

Навички

  • виділяти закінчення, основу слова;
  • членувати основу на значущі частини;
  • добирати спільнокореневі слова;
  • розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні;
  • знаходити вивченні орфограми і пояснювати їх за допомогою правил;
  • правильно писати слова з вивченими орфограмами;
  • визначати способи творення слів
  • визначати основу слова і закінчення у змінюваних словах;
  • знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил;
  • користуватися словотворчим словником;
  • правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти допущені помилки

 

Наочність і технічні засоби навчання

Зорова та слухова наочність

Технічні засоби навчання

 таблиці:

               опорні, наскрізні,

               порівняльні,

               опорні, узагальнюючі таблиці-схеми

     схеми:

               узагальнюючі,

               зіставні,

               протиставні,

              схеми-опори;

              морфемного  розбору (розбір-судження, розбір-міркування);

               способів творення слів

 

  • магнітофон;
  • грамзапис;
  • графопроектор
  • радіо;
  • телебачення;
  • відеофільми;
  • кінофільми;
  • комп’ютер

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИКИ

Граматика – морфологія і синтаксис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні напрями навчання граматики

Напрями

Представники напрямів

Логіко-граматичний

Ф.Буслаєв, К.Ушинський, І.Срезневський, В.Шереметьєвський

Психологічний

О.Потебня, Д.Овсянико-Куликовський

Елементарно-практичний

М.Кульман

Формально-граматичний

П.Фортунатов, Д.Ушаков, О.Пєшковський

Семантико-граматичний

А.Загродський, С.Чавларов, В.Масальський

Структурно-семантичний

О.Біляєв, І.Олійник, М.Пентилюк, С.Караман

 

Принципи навчання граматики

Лінгводидактичні

Власне методичні

  • комунікативної і функціонально-стилістичної спрямованості навчання мови;
  • вивчення мовних явищ у єдності форми і змісту;

 

  • вивчення граматичних форм у єдності із значенням слова;
  • поетапне формування граматичних понять;
  • вироблення граматичних умінь і навичок;
  • вивчення граматичної термінології;
  • забезпечення взаємозв’язку у вивченні морфології і синтаксису;
  •  забезпечення взаємозв’язку у навчанні граматики та розвитку мовлення учнів

 

 

Методи і прийоми вивчення граматики

Методи

Прийоми

  • інформаційно-рецептивний
  • спонукально-репродуктивний
  • проблемний
  • показово-рецептивний
  • стимулюючо-пошуковий
  • спонукально-пошуковий
  • граматичний розбір
  • порівняння граматичних категорій
  • постановка граматичного запитання
  • алгоритмізація та ін.

 

Головні поняття граматики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГІЇ (ЧАСТИН МОВИ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частини мови (таблиця-опора)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи навчання морфології 

Загальнодидактичні

Лінгводидактичні

Власне методичні (специфічні )

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Наступності 
  • Перспективності
  • Послідовності
  • Проблемності
  • Зв’язку з теорії з практикою
  • Наочності 

   та ін.

  • Взаємозалежність мови і мислення
  • Функціональний
  • Лексико-граматичний
  • Парадигматичний
  • Історичний
  • Морфолого-синтаксичний 
  • Вивчення частин мови у зв’язку з фонетикою, лексикою, словотвором синтаксисом;
  • вивчення частин мови на синтаксичній основі;
  • вивчення системи відмінювання частин мови і словотвору у зв’язку з орфографією;
  • вивчення частин мови в поєднанні х розвитком зв’язного мовлення учнів

 

Методи і прийоми навчання морфології

Методи

Прийоми

  • слово вчителя (розповідь, пояснення)
  • бесіда (евристична бесіда);
  • спостереження, аналізу мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації);
  • робота з підручником;
  • вправи

 

  • морфологічний розбір слова;
  • постановка слова в потрібній формі;
  • розмежування аналогічних слів, що належать до різних частин мови;
  • зіставлення граматичних форм;
  • спостереження над паралельними морфологічними формами;
  • складання словосполучень і речень
  • складання таблиць
  • алгоритмізація, програмування

 

Система вправ у навчанні морфології

№

Вправи

Призначення

1.

Вправи на заміну одних форм іншими

Сприяють розвитку мовлення, навчають зіставляти різні форми слів, формують уміння користуватися лексичними і граматичними синонімами

2.

Спостереження і порівняння мовних явищ

Дають змогу усвідомити, що слова мають певну форму

3.

Морфологічного розбору

Для усвідомлення морфологічних ознак слова, розуміння і застосування орфографічних правил

4.

Тренувальні вправи

Підсилюють увагу до виучуваних явищ, навчає користуватися необхідними формами слів, допомагають краще усвідомити лексичне значення слова

5.

Вправи на переклад

Забезпечують здійснення українсько-російських зіставлень, спостерігати за відмінностями в морфологічних формах обох мов

6.

Творчі

Збагачують словник учнів, створюють умови для застосування орфографічних правил

 

Уміння й навички у навчанні морфології

Уміння

Навички

  • Розрізняти самостійні і службові частини мови та їх форми;
  • з’ясовувати морфологічні ознаки і синтаксичну роль аналізованих слів;
  • подавати історичну довідку щодо певного морфологічного явища;
  • розрізняти форми слова, що належать до різних частин мови , правильно вживати їх у мовленні.

 

  • Визначати приналежність слова до певної частини мови;
  • знаходити вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил;
  • користуватися словником;
  • правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти допущені помилки
  • робити морфологічний розбір слова
  • з’ясовувати роль слова у контексті

 

 

Наочність і технічні засоби навчання

Зорова та слухова наочність

Технічні засоби навчання

 таблиці:

               таблиці-схеми

               динамічні

               опорні,

               порівняльні,

              узагальнюючі              

     схеми:

               зіставні,

               протиставні,

              схеми-опори;

              морфологічного  розбору              

 

  • магнітофон;
  • грамзапис;
  • графопроектор
  • радіопередачі;
  • телепередачі;
  • відеофільми;
  • кінофільми;
  • комп’ютер

 

Форми роботи з таблицями і схемами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СИНТАКСИСУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Принципи навчання бу

Основні аспекти навчання синтаксису

 

 

 

 

 

 

 

Етапи оволодіння синтаксичним матеріалом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрізнення основних одиниць синтаксису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи навчання синтаксису

Загальнодидактичні

Лінгводидактичні

Власне методичні (специфічні )

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Наступності 
  • Перспективності
  • Послідовності
  • Проблемності
  • Активності і самостійності
  • Зв’язку з теорії з практикою
  • Наочності 
  • Міцності, осмисленості і дієвості результатів навчання
  • Комунікативна та функціонально-стиліс-тична спрямованість у навчанні мови;
  • вивчення мови у структурній цілісності;
  • вивчення мови у міжрівневих, внутріш-ньорівневих і міжпред-метних зв’язках ;
  • використання мовленнєвої практики для засвоєння теорії мови
  • Вивчення синтаксису у зв’язку з морфологією та іншими розділами;
  • вивчення синтаксису у зв’язку з пунктуацією та інтонацією;
  • вивчення синтаксису у поєднанні з розвитком зв’язного мовлення;
  •  урахування характеру синтак-сичних зв’язків для  усвідомлення особливостей синтаксичних одиниць;

 

 

Методи і прийоми навчання синтаксису

Методи

Прийоми

  • слово вчителя (розповідь, пояснення)
  • бесіда (евристична бесіда);
  • спостереження, аналізу мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації);
  • робота з підручником;
  • вправи

 

  • аналіз словосполучень;
  • синтаксичний розбір речень;
  • уведення та вилучення окремих компонентів речення;
  • поширення і скорочення речень;
  • конструювання, реконструювання синтаксичних одиниць;
  • складання речень за опорними словами, схемами;
  • редагування

 

Система вправ у навчанні синтаксису

№

Вправи

Призначення

1.

Конструювання мовних одиниць (словосполучень, речень)

Дозволяють зіставляти утворену конструкцію з вихідним варіантом, зробити висновки

2.

Доповнення речень

Формують уміння  завершувати думку

3.

Вставка окремих компонентів

Розширюють словниковий запас, формують уміння й навички логічно мислити, будувати правильно висловлювання

4.

Заміна окремих компонентів речень

5.

Перебудова синтаксичної конструкції

Формують навички конструювати речення (текст) різних типів

6.

Складання схем, словосполучень, речень

Навчають складати схеми за поданими одиницями з подальшим їх відтворенням

7.

Комунікативні

Сприяють підвищенню культури мовлення

 

 

Уміння й навички у навчанні синтаксису

Уміння

Навички

  • розрізняти словосполучення і речення, просте і складне речення;
  • з’ясовувати основні  ознаки словосполучення і речення;
  • визначати головні і другорядні члени речення;
  • робити синтаксичний аналіз речення;
  • будувати логічно завершені висловлювання;
  • вводити чи виокремлювати певні компоненти речення;
  • зв’язно в логічній послідовності висловлювати думку

 

 

  • з’ясовувати засоби вираження головних і другорядних членів речення;
  • ставити до членів речення не морфологічні, а смислові питання;
  • розмежовувати двоскладні неповні і односкладні речення;
  • користуватися словниками;
  • правильно будувати речення (словосполучення), знаходити і виправляти допущені помилки
  • робити синтаксичний розбір речення (словосполучення);
  • з’ясовувати роль слова у контексті словосполучення (речення)

 

Наочність і технічні засоби навчання

Зорова наочність

Технічні засоби навчання

  • таблиці:

               опорні,

               порівняльні,

              узагальнюючі таблиці-схеми

              динамічні

              текстові

  • схеми:

               зіставні,

               протиставні,

              схеми-опори;

              синтаксичного  розбору;

  • ілюстрації

               репродукції картин;

               фотоматеріали

  • магнітофон;
  • грамзаписи текстів;
  • графопроектор;
  • радіопередачі;
  • телепередачі;
  • відеофільми;
  • кінофільми, діафільми;
  • комп’ютер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОРФОГРАФІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орфографічний термінологічний мінімум учня

 

 

 

 

 

 

 

 

Шляхи знаходження орфограми

 

 

 

 

 

 

 

Основні види орфографічної пам’яті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи навчання орфографії

Загальнодидактичні

Лінгводидактичні

Власне методичні (специфічні )

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Наступності 
  • Перспективності
  • Послідовності
  • Проблемності
  • Активності і самостійності
  • Наочності 
  • Міцності
  • Свідомості
  • Автоматизм
  • Опора на принципи орфографії;
  • пізнавльно-практична спрямованість навчання;
  • комунікативна спрямованість навчання мови;
  • правильної організації роботи над орфографічними помилками
  • Зв’язок навчання орфографії з граматикою та фонетикою української мови;
  • свідомість та автоматизм у навчанні орфографії;
  • зв’язок навчання орфографії з розвитком зв’язного мовлення;
  • зіставлення звука і його фонетичного оточення;
  • зіставлення власних імен і найменувань із загальними;
  • зіставлення семантики слова і структури слова;

 

Методи і прийоми навчання орфографії

Методи

Прийоми

Традиційні:

  • слово вчителя (розповідь, пояснення)
  • бесіда (евристична бесіда);
  • спостереження, аналізу мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації);
  • робота з підручником;
  • вправи;

нові:

  • інформаційно-рецептивний;
  • спонукально-репродуктивний;
  • стимулюючо-пошуковий;
  • спонукально-пошуковий

Мислленнєвого характеру:

  • аналіз;
  • синтез;
  • порівняння;

специфічні:

  • орфографічні вправи, диктанти;

комунікативного характеру:

  • робота з деформованим текстом;
  • членування тексту;

проблемного характеру:

  • створення проблемної ситуації;
  • аналіз ситуації

 

 

 

 

 

Система вправ у навчанні орфографії

№

Вправи

Призначення

1.

Списування (з пропуском орфограм і без пропуску):

  • відтворення тексту без змін;
  • текстуальне (дослівне);
  • вибіркове;
  • переклад;
  • творче (ускладнене)

Розвивають зорову і моторну види орфографічної пам’яті;

Формують уміння поскладового орфографічного промовляння запису;

Формують уміння вибору правильного написання;

Формують уміння вибору орфограми з ряду можливих;

Розвивають навички самоконтролю

2.

Диктанти (навчальні, контрольні)

Формують уміння відтворювати на письмі у в буквами почуте чи побачене

3.

Словниково-орфографічні

Сприяють засвоєнню правопису слів , що мають орфографічні труднощі

 

 

4.

Орфографічний розбір

Сприяють кращому засвоєнню вивчених орфограм

5.

Робота з орфографічним словником

Сприяє правильній організації роботи над орфографічними помилками

6.

Перекази

Твори

Систематизують знання учнів з орфографії, формують практичні уміння й навички застосовувати вивчені орфограми

 

Уміння й навички у навчанні орфографії

Уміння

Навички

  •  знаходити в словах орфограми;
  • правильно писати слова з вивченими орфограмами;
  • правильно писати слова з орфограмами, що не підлягають правилам;
  • користуватися орфографічним словником;
  • перевіряти написання слова за орфографіч-ним словником;
  • знаходити і виправляти орфографічні помилки;
  • використовувати теоретичні відомості, що вказують на наявність орфограми;
  • групувати слова за видами орфограм;
  • складати орфографічні таблиці та їх заповнювати

 

  • глибоке, свідоме засвоєння учнями теоретичних положень орфографії;
  • застосовувати ці положення на практиці;
  • опора на всі види орфографічної пам’яті;
  • правильно організовувати роботу над орфографічними помилками;
  • будувати розгорнуті висловлювання за орфографічною темою;
  • користуватися таблицями і схемами;
  • добирати власні приклади до вивчених орфограм;
  • користуватися орфографічними словниками

 

 

 

 

 

 

Класифікація орфограм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота над орфограмами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Види орфографічних вправ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класифікація диктантів

 

За формами роботи

Види

1.

За навчальною метою

  • навчальні
  • контрольні
  • навчально-контрольні

2.

За особливостями сприймання тексту

  • слухові
  • зорові
  • зорово-слухові

3.

За характером відтворення диктованого тексту

  • текстуальні (без зміни тексту)
  • вибіркові
  • вільні
  • творчі
  • диктанти-переклади

4.

За методикою організації

  • без пояснень
  • попереджувальні
  • з одночасним коментуванням (коментоване письмо)
  • пояснювальні
  • “перевіряю себе”

5.

За особливостями мовного матеріалу

  • словникові
  • з окремих словосполучень і речень, тексту

6.

За джерелом з якого сприймається текст

  • з уст учителя
  • за магнітофонним записом
  • самодиктант (письмо вивченого напам’ять тексту)

7.

За формою проведення

  • письмові
  • усні
  • з використанням сигнальних карток

 

Основні види навчальних диктантів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наочність і технічні засоби навчання орфографії

Зорова та слухова наочність

Технічні засоби навчання

  •  таблиці і схеми:

               опорні,

               порівняльні,

              узагальнюючі таблиці-схеми

              динамічні

               зіставні,

               протиставні,

              схеми-опори             

  • магнітофон;
  • графопроектор;
  • радіопередачі;
  • телепередачі;
  • відеофільми;
  • комп’ютер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПУНКТУАЦІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні положення, що забезпечують засвоєння пунктограм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пунктуаційні поняття і правила

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи навчання пунктуації

Загальнодидактичні

Лінгводидактичні

Власне методичні (специфічні )

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Наступності 
  • Перспективності
  • Послідовності
  • Проблемності
  • Активності і самостійності
  • Наочності 
  • Міцності
  • Свідомості
  • Автоматизму
  • Смисловий  (логічний);
  • Синтаксичний (граматичний) ;
  • інтонаційний;
  • пізнавально-практичної спрямованості;
  • комунікативної спрямованості у навчанні мови;
  • опори на  мовленнєвий слух

 

  • Зв’язок у навчанні пунктуації з синтаксисом;
  • зв’язок у навчанні пунктуації з розвитком зв’язного мовлення;
  • зв’язок у навчанні пунктуації з формуванням навичок виразного читання;
  • зв’язок у навчанні пунктуації з розвитком мислення учнів;
  • спостереження за логіко-предметною інформацією в реченні;
  • спостереження за структурою речення;
  • спостереження за ритмомелодикою речення

 

Методи і прийоми навчання пунктуації

Методи

Прийоми

Традиційні:

  • слово вчителя (розповідь, пояснення)
  • бесіда (евристична бесіда);
  • спостереження, аналізу мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації);
  • робота з підручником;
  • вправи;

нові:

  • інформаційно-рецептивний;
  • спонукально-репродуктивний;
  • стимулюючо-пошуковий;
  • спонукально-пошуковий

Мисленнєвного характеру:

  • аналіз;
  • порівняння;
  • зіставлення;

специфічні:

  • вправи з пунктуації;

комунікативного характеру:

  • алгоритмізації, інтеграції;

проблемного характеру:

  • створення проблемної ситуації;
  • аналіз ситуації

 

Система вправ у навчанні пунктуації

№

Вправи

Призначення

1.

Списування тексту:

  • у якому зовсім відсутні розділові знаки;
  • у якому відсутні розділові знаки на якесь одне  (кілька) правил
  • Формування навичок вживання розділових знаків у реченні,
  • Розвиток навичок самоконтролю;
  • Навичок аргументувати вживання тих чи інших розділових знаків

2.

Диктанти (навчальні, контрольні)

Формують уміння відтворювати на письмі  почуте чи побачене

3.

Заміна одних синтаксичних конструкцій іншими

Сприяє засвоєнню пунктограм, що мають  труднощі

4.

Пунктуаційний  розбір

Сприяє кращому засвоєнню вивчених правил

5.

Складання речень на певні пунктуаційні правила

Сприяє правильній організації роботи над пунктограмами

6.

Відшукування речень з розділови-ми знаками на певне правило

Сприяє закріпленню вивченого

7.

Складання речень за опорними словами

Спрямоване на розвиток мовлення учнів

8.

Стилістичні  заміни одних синтаксичних конструкцій іншими

Формує увагу, логічне мислення

9.

Складання схем різних синтаксичних конструкцій

Розвиває абстрактне мислення, вчать застосовувати правила на практиці

10.

Запис тексту вивченого напам’ять

Сприяє зміцненню орфографічних навичок

11.

Перекази

Твори

Систематизують знання учнів, формують практичні уміння й навички застосовувати вивчені правила і комунікативну компетенцію

 

 

 

 

Уміння й навички у навчанні пунктуації

Уміння

Навички

  • виділяти граматичну основу речення;
  • визначати мету висловлювання в реченні;
  • розрізняти окличні і неокличні речення;
  • знаходити граматичні відрізки, що ускладнюють речення;
  • визначати місце смислового відрізка в реченні;
  • з’ясовувати семантику відрізка;
  • з’ясовувати вид інтонації;
  • розрізняти слова автора і пряму мову;
  • розпізнавати загальномисленнєві категорії (причина, наслідок, час, місце, протиставлення)
  • виразного читання;
  • застосування теоретичних знань на практиці;
  • усвідомлювати зміст речення в усіх його відтінках;
  • користуватися належною пунктуацією і відповідною інтонацією;
  • без утруднень аналізувати будову речень та розділові знаки в них;
  • визначати види інтонації і правильно її застосовувати;
  •  

 

Класифікація пунктограм

 

 

 

 

 

 

 

Класифікація диктантів

 

За формами роботи

Види

1.

За навчальною метою

  • навчальні
  • контрольні
  • навчально-контрольні

 

 

  • “Перевіряю себе”
  • коментоване письмо

3.

За характером запису тексту

  • текстуальні (дослівні)

 

 

  • із зміною тексту

 

  • попереджувальний
  • пояснювальний

 

  • вибірковий
  • вільний
  • творчий (графічний)

4.

За часом пояснення орфограм

  • попереджувальний
  • коментований
  • пояснювальний

 

 

 

Види пунктуаційних помилок

 

 

 

 

 

 

Причини пунктуаційних помилок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наочність і технічні засоби навчання пунктуації

Зорова та слухова наочність

Технічні засоби навчання

  • таблиці і схеми:

               опорні,

               порівняльні,

              узагальнюючі таблиці-схеми

              динамічні

               зіставні,

               протиставні,

              схеми-опори             

  • магнітофон;
  • кодоскоп;
  • радіопередачі;
  • телепередачі;
  • відеофільми;
  • комп’ютер

 

 

 

 

СЛОВНИКОВА РОБОТА НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

Основні ознаки слова

 

 

 

 

 

 

 

Завдання словникової роботи на уроках мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи словникової роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст і форми словникової роботи

 

 

 

 

 

 

Основні об’єкти словникової роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст словникової роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота над лексичними помилками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Словникові вправи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні види словникових вправ

№

Вправа

Зміст

Види

1.

Лексичні вправи

Спрямовані на з’ясування семантики слова, його основних ознак, ознайомлення із словни-ковим складом рідної мови, сферою вживання різних лексичних шарів 

  • тлумачення слів і стійких словосполучень
  • групування слів за певни-ми семантичними ознаками;
  • аналіз лексичних і фразеологічних одиниць у тексті;
  • конструювання слово-сполучень, речень, текстів з певними лексичними або фразеологічними одиниця-ми

 

2.

Лексико-граматичні

Використовуються для засвоєння знань з граматики і повторення теоретичних відомостей

3.

Лексико-орфографічні

Пов’язані із засвоєнням граматичного матеріалу, його правописних явищ та засвоєння лексичних понять

4.

Лексико-стилістичні

Передбачають вироблення в учнів навичок правильно користуватися словом у певному стилі

 

Основні уміння і навички

 

 

 

 

 

 

РОБОТА НАД ЗВ’ЯЗНИМ МОВЛЕННЯМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наукові засади методики зв’язного мовлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етапи формування мовленнєвих умінь і навичок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні чинники розвитку зв’язного мовлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Текст – основа мовленнєвого спілкування

 

 

Мова

(мовні одиниці)

Спілкування

(обмін інформацією)

Мовлення

(сукупність мовних одиниць у дії)

Звук

Морфема

Словосполучення

Речення

Мовленнєва ситуація:

Місце спілкування, мета, адресат, адресант

Психологічні, соціологічні, технічні умови спілкування

Форма: усна, писемна, зовнішня, внутрішня

Типи: розповідь, опис, міркування

Стилі: художній, розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний

Види: монолог, діалог, полілог

Текст – середовище функціонування мовних одиниць

Текст – засіб спілкування

Текст – продукт мовленнєвої діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи розвитку зв’язного мовлення

Загально дидактичні

 

Власне методичні (специфічні )

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Наступності 
  • Перспективності
  • Послідовності
  • Проблемності
  •  
  • Зв’язку з теорії з практикою
  • Наочності 
  • Активності і самостійності
  • Міцності
  • Свідомості
  • Автоматизм
  • увага до специфіки засвоєння (мовлення);
  • діалектичний зв’язок мовлення з розвитком мислення;
  • поступове ускладнення навчальних завдань
  • випереджальний розвиток усного мовлення;
  • зв’язок з виучуваним матеріалом на уроках рідної і другої мов, літератури та інших предметів

 

АУДІЮВАННЯ

Основні ознаки аудіювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уміння і навички аудіювання

Основні уміння й навички

Допоміжні уміння й навички

  • Розуміти мовлення в різних ситуаціях спілкування для задоволення потреб
  • Концентруватися (готувати себе до слухання)
  • Визначати тему, мету діалогічного або монологічного мовлення
  • Аналізувати зміст
  • Визначати тему, мету, основну думку, композицію мовлення, форми аргументації
  • Встановлювати, підтримувати контакт зі співрозмовником (не залучати власної продуктивної діяльності)
  • Слухати критично
  • Пов’язувати почуте з власним досвідом,
  • Систематизувати почуте
  • Намагатися передбачити розвиток головної теми,
  • Оцінювати почуте

 

  • Конспектувати (зосереджувати увагу на ключових словах), фразах

 

 

 

 

 

 

ЧИТАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

Уміння й навички розуміння тексту

Уміння й навички

Навички, пов’язані з технікою читання (сприйняття графічних знаків та співвіднесення їх з відповідними значеннями), повинні бути автоматизовані

Навички, пов’язані із розумінням тексту (встановлення смислових зв’язків між мовними одиницями тексту, розуміння тексту як завершеного мовленнєвого твору)

 

Основні способи читання

 

 

 

 

Недоліки читання

 

 

 

 

 

Уміння й навички читання вголос (мовчки)

Читання вголос

Читання мовчки

  • Читати з достатньою швидкістю,  гарною дикцією відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, логічного наголосу, пауз;
  • Виражати за допомогою тембру, гучності голосу, особливості змісту, стилю передавати авторську думку;
  • Пристосовувати читання до особливостей слухачів
  • Розуміти фактичний зміст тексту
  • Знаходити в тексті необхідну інформацію
  • Визначати тему та головну думку
  • Знаходити виражально-зображальні засоби
  • Уявляти наявні в тексті образи

ГОВОРІННЯ

 

 

Діалогічне мовлення

Монологічне мовлення

Процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування

Безпосередньо спрямоване до співрозмовника чи аудиторії

Виконує комунікативні функції:

  • запит (повідомлення інформації);
  • пропозиція (прийняття або неприйняття);
  • взаємопереконання;
  • обмін думками

Виконує комунікативні функції:

  • інформативну;
  • впливову;
  • експресивну;
  • розважальну;
  • ритуально-культову

Завжди:

  • вмотивоване,
  • ситуативне,
  • емоційно забарвлене,
  • має двобічний характер

Передбачає

  • висловлювання однієї особи

Уміння й навички:

  • виявляти обізнаність з обговорюваної теми;
  • досягати комунікативної мети;
  • дотримуватися теми спілкування;
  • аргументувати висловлені тези;
  • спростовувати хибні думки співрозмовників;
  • використовувати правила спілкування, мовленнєвого етикету, репліки для стимулювання, підтримування діалогу, дотримуватися норм літературної мови;
  • не перебивати співрозмовника, висловлюючи власну думку, доброзичливо його вислуховувати
  • Має односпрямованість (передбачає слухача )
  • зв’язне (зв’язність думки, що виражається в композиційно-смисловій єдності тексту та зв’язність мовлення – володіння мовними засобами міжфразового зв’язку)

 

Типи монологів залежно від комунікативної функції та характеру логіко-синтаксичних зв’язків між реченнями: опис, оповідь, повідомлення, міркування, переконання, роздум

 

Основні прийоми говоріння

 

 

 

 

 

 

 

ПИСЬМО

 

 

Уміння писати

 

 

 

 

 

 

 

 

Уміння й навички монологічного мовлення

Уміння й навички

Будувати висловлювання певного обсягу

Добирати та впорядковувати необхідний для реалізації задуму матеріал

Ураховувати тему висловлювання

Виразно відображати основну думку

Розрізняти головний і другорядний матеріал

Використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання

Дотримуватися норм літературної вимови

Зберігати єдність стилю

 

Форми роботи з розвитку усного зв’язного мовлення

Аудіювання

Читання

  • з’ясування вчителем конкретного завдання та повторення його учнями;
  • складання плану почутого;
  • виписування ключових слів (фраз);
  • відповіді на питання;
  • переказ, інтерпретація почутого;
  • складання тез, конспектування;
  • складання таблиць, схем
  • прослуховування теле- аудіо- відеокасет ;
  • мовний аналіз
  • відповіді на питання з а прочитаним;
  • виділення у прочитаному нової і відомої інформації;
  • висловлювання свого ставлення до прочитаного;
  • виявлення функціональних особливостей мовних одиниць;
  • мовний аналіз тексту

 

 

 

 

Принципи розвитку зв’язного мовлення

                      

  Принципи            

Єдність мовлення і мислення

Зв’язок усного і писемного мовлення

Зв’язок роботи з іншими розділами

Зв’язок з вивченням літератури та інших предметів

 

Види робіт з розвитку писемного мовлення

Робота з текстом

Переказ

Твір

  • тема, основна думка;
  • способи зв’язку речень у тексті;
  • цілісність тексту (смислова, граматична, структурна);
  • композиційно-структурні особливості (абзац, ССЦ);
  • актуальне членування (дане і нове);
  • засоби зв’язку речень у тексті (займенники, прислівники, синоніми, лексичні повтори тощо);
  • редагування написаного

Значення:

  • виробляє навички слухати й відтворювати почуте або прочитане;
  • вчить розуміти й адекватно передавати чужі думки в усній і писемній формі;
  • закладає основи якісного викладу думок

види переказів:

  • за метою проведення (контрольний, навчальний):
  • за наявністю творчих елементів (творчий, переказ-переклад);
  • за обсягом (докладні, стислі, вибіркові);
  • за формою мовлення (усний, письмовий);
  • за наявністю додаткових завдань (граматичних, стилістичних);
  • за типом мовлення (розповідь, опис, міркування)

Значення:

  • передбачає самостійний виклад думок, суджень, почуттів

види творів:

  • за метою проведення (контрольний, навчальний):
  • за місцем виконання (класний, домашній);
  • за формою мовлення (усний, письмовий);
  • за ступенем самостійності (колективний, індивідуальний);
  • за типом мовлення (опис, розповідь, міркування);
  • за наявністю додаткового завдання (за опорними словами, за додатковим граматичним завданням);
  • за джерелами матеріалу (на лінгвістичну тему, за картиною, телепередачею, відеофільмом, на основі почутого або побаченого, на основі власних спостережень)

 

Класифікація жанрів висловлювання

Жанри висловлювання

Розповідь про себе (рідних, друзів), цікаві зустрічі, побачене, почуте, подорожі

Відгуки про твори мистецтва (на науково-популярну статтю, книгу)

Відповідь на уроці, екзамені

Повідомлення на занятті лінгвістичного гуртка

Звіт про виконану роботу

Газетні жанри (замітка, нарис, репортаж)

Щоденник спостережень

Протокол, автобіографія, заява, доручення, розписка, план роботи, оголошення

 

МЕТОДИКА РОБОТИ ЗІ СТИЛІСТИКИ

 

 

 

 

 

Зв’язок стилістики з іншими дисциплінами

 

 

 

 

 

 

 

Основні аспекти вивчення стилістики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст роботи зі стилістики

 

 

 

 

 

 

Основні принципи навчання стилістики

Науковості

Системності

Цілісного вивчення мови і мовлення

Розкриває можливості розвитку  умінь і навичок в учнів

Послідовності

 

Стильової диференціації матеріалу з лексики

Формує в учнів стилістичну диференціацію, чуття стилю

Зв’язку теорії з практикою

Міцності знань

Функціонально-стилістичного спрямування

Комунікативно-діяльнісний

Розкриває стилістичні можливості мовних одиниць

 

Уміння й навички

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стилістичні уміння й навички

Уміння й навички

  •  виділяти стилістично нейтральні і стилістично забарвлені мовні одиниці, співвідносити їх;
  • добирати стилістичні синоніми і правильно вживати їх у тексті;
  • орієнтуватися в ситуації спілкування;
  • здійснювати стилістичний аналіз тексту;
  •  спостерігати за стилістичним забарвленням мовних явищ;
  • конструювати стилістично диференційовані тексти;
  • дотримуватися стильових меж у визначенні змісту і відборі мовних засобів;
  • підпорядковувати зміст висловлювання певному стилю мовлення;
  • удосконалювати стиль написаного;
  • виявляти стильові і стилістичні помилки у тексті;
  • удосконалювати стиль написаного;
  • добирати стилістичні синоніми;

 

Завдання і вправи зі стилістики

Завдання і вправи

Групи

Призначення

За змістом

За методикою

  • лексико-стилістичні;
  • фонетико-стилістичні;
  • граматико-стилістичні
  • власне-стилістичні
  • супровідні;

 

 

  • спеціальні;

 

  • на закріплення і поглиблення знань і навичок

 

 

 

  • на повторення
  • доповнюють, деталізують виучувані тему (з лексики, грамати-ки тощо) з стилістичного боку;
  • розкривають конкретні стилістичні ознаки мовних явищ;
  • тренувальні вправи:
  • порівняння текстів різних стилів;
  • виявлення певного стилістичного явища;
  • визначення стилістичної ознаки тексту;
  • визначення стилів мовлення;
  • порівняння мовленнєвих ситуацій, в яких  використовуються стилі;
  • усні, письмові монологічні і діалогічні висловлювання;
  • ситуативні вправи

 

 

 

 

 

 

 

 

Етапи вивчення стилістики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екстралінгвістичні чинники лінгвістики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії розмежування стилів мовлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСОБЛИВИСТІ ВИВЧЕННЯ РИТОРИКИ

 

ЕЛЕМЕНТИ РИТОРИКИ В 5 –9 КЛАСАХ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні етапи навчання риторики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зв’язок риторики з іншими дисциплінами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні форми роботи

 

 

  • аналітичне читання текстів;
  • конструювання питань до текстів;
  • виразне читання текстів (вірші);
  • аналіз ключових слів текстів, що розкривають головну думку;
  • добір заголовків до текстів, осмислення їх;
  • формування лексикографічної культури через роботу із словниками різних типів;
  • переказ текстів  (художніх);
  • вправляння з техніки мовлення;

 

  • виголошування промови із врахуванням ситуації спілкування;
  • корекція усного повідомлення  (текст, замітка);
  • оцінювання прочитаного;
  • складання розповіді про прочитане;
  • складання повідомлення із власного життя із врахуванням ситуації;
  • створення текстів (казка, вірш, задача);
  • написання листів, заміток (до газети, на радіо, телебачення)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уміння й навички з риторики

 

 

  • елементарного спілкування з кожної теми;
  • переказ прочитаного тексту чи сприйнятої інформації;
  • давати визначення поняттям;
  • будувати висловлювання, враховуючи тип і стиль мовлення;
  • переключати увагу на зміст висловлювання;
  • повідомляти інформацію, складати тексти (діалоги)
  • враховувати специфіку мовних засобів в семантико-композиційних одиницях;
  • самостійне оперування засвоєним лексико-граматичним матеріалом;
  • увиразнювати мовлення за допомогою лексико-фразеологічних засобів;
  • вільно і творчо використовувати лексичні і граматичні засоби мовлення;
  • спілкуватися в умовах природної комунікації

 

Завдання і вправи з риторики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уміння й навички з риторики

 

 

  • дотримуватися норм літературної мови у підготовці до виступу;
  • дотримуватися риторичної культури мовлення;
  • доцільно використовувати мовні засоби в текстах висловлювання;
  • удосконалювати культуру мовлення під час спілкування;
  • зосереджувати увагу на змісті висловлювання;
  • аналізувати власне і чуже мовлення (висловлювання);
  •  
  • вільно володіти мовними засобами;
  • робити лексико-граматичний аналіз тексту;
  • посилатися на джерело інформації;
  • робити висловлювання образним, емоційним, виразним, приємним для співрозмовника;
  • дотримуватися норм етикету під час спілкування;
  • добирати мовні засоби з метою увиразнення думки

 

 

 

 

 

 

 

Основні форми роботи

 

 

 

  • виразно читати тексти;
  • самостійної лексико-графічної роботи з довідковою літературою;
  • художної розповіді за самостійно складеним планом;
  • колективно обговорювати прочитане (прослуханого);
  • готувати і проводити ігри (брейн-ринг, прес-конференція);
  • складати повідомлення за матеріалами преси;
  • робити огляд новинок літератури;

 

 

 

 

Завдання і вправи з риторики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийоми навчання риторики

 

 

 

 

 

ОСНОВИ РИТОРИКИ (10 – 12 КЛАСИ)

 

 

 

 

 

 

 

Зв’язок риторики з іншими дисциплінами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вміння й навички

 

 

  • сприймати і передавати інформацію;
  • створювати висловлювання (тексти) різних стилів;
  • переконувати інших у правильності своїх міркувань;
  • захищати свої переконання;
  • брати участь у всіх видах суперечки;
  • дотримуватися виразності мовлення;
  • вести бесіду на різноманітні теми;
  • виступати з доповідями (пропозиціями, порадами, критикою):
  • писати замітки (до газети, на радіо, телебачення);
  • рецензувати тексти;
  • аналізувати тексти (виступ, доповідь, повідомлення, інформацію);
  • дотримуватися законів і правил, послідовно й доказово відстоювати свої погляди

 

 

 

Основні напрями у формування риторичних умінь і навичок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготовка до виступу

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні шляхи формування риторичних умінь і навичок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ

ВІДОМОСТЕЙ ПРО МОВУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напрями у вивченні основних відомостей про мову

 

 

 

 

 

 

Структура комунікативного акту  (за Р.Якобсоном)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функціональна структура мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні чинники вивчення відомостей про мову

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні форми роботи вчителя-словесника

Форми роботи

  • Розширити, поглибити, інтегрувати накопичені знання
  • Усвідомити складні наукові поняття
  • Шукати цікавий ілюстративний матеріал, факти, цифри
  • Аналіз різноманітних сучасних теорій, що стосуються загальних відомостей про мову
  • Звернутися до іноземної мови, латини
  • Звернути увагу на своєрідність вивчення загальних відомостей про мову в шкільному курсі

 

Пам’ятка для вчителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УДОСКОНАЛЕННЯ МОВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні форми занять з української мови

 

 

 

 

 

 

 

Особливості уроку в старших класах

Особливості уроку рідної  мови

  • Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності, що здійснюється через створення певної системи мотивів, які б стимулювали використання набутих знань у майбутній професійній діяльності;
  • Розвиток особистості учня, завдяки їх активної розумової діяльності
  • Засвоєння, крім лінгвістичних відомостей, необхідних життєво-практичних умінь і навичок культурної поведінки в суспільстві;
  • Формування навичок активного сприймання матеріалу, не як основи знань, а як теоретичного засобу засвоєння спеціальних дисциплін, комунікації, здобуття професійних знань;
  • Зміна функцій педагога з позицій керівника на позицію організатора навчально-виховного процесу;
  • Зміна позиції учня, що полягає в активній його діяльності як суб’єкта навчально-виховного процесу;
  • Комунікативна спрямованість уроку;
  • Комплексний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності;
  • Імпліцитна та експліцитна професіоналізація;
  • Збагачення словника учнів термінологічною лексикою;
  • Різноманітність засобів навчання, що сприяє активізації розумової діяльності учнів;

 

Робота над мовою у зв’язку з вивченням літератури

 

 

 

 

 

 

 

Прийоми роботи над удосконаленням мовних умінь і навичок

№

Прийоми

Сприяє

1.

Спостереження

  • формуванню у старшокласників уваги до слова; осмислювати його виражальну цінність;

2.

Стилістичний аналіз

  • усвідомленню художньої функції слова, розумінню доцільності вибору письменником відповідних мовних одиниць, використання їх у ролі, яка зумовлюється конкретним текстом;

3.

Використання елементів лінгвістичного коментаря

  • можливості ознайомлювати учнів із системою різних мовних одиниць, залежністю їх від літературного та ідейно-естетичного рівнів тексту

 

 

Уміння й навички

Уміння

Навички

  • правильно усвідомити тему висловлювання, чітко спланувати її розкриття;
  • чітко, в логічній послідовності розкривати матеріал;
  • виділяти головні положення, стисло їх формулювати;
  • використовувати цитати;
  • конспектувати матеріал;
  •  розкривати тему, основну думку твору;
  • готувати робочі матеріали для виступу (доповіді);
  • слухати і чути
  • планування зв’язного мовлення;
  • вільного викладу основних положень матеріалу;
  • користування цитатами;
  • стилістичного аналізу усіх видів мовлення (опис, розповідь, міркування);
  • перефразування матеріалу;
  • правописні навички
  • нормативної вимови звуків та їх сполучень
  • стилістичні навички
  •  

 

Методи і прийоми навчання

Методи

Прийоми

  • слово вчителя
  • бесіда
  • спостереження над мовою
  • порівняння
  • систематизація
  • узагальнення
  • граматичний розбір
  • зіставлення синонімічних явищ української мови
  • заміни одних граматичних явищ іншими
  • словникова робота

 

Система вправа і завдань

Вправа

Призначення

  • вправи на конструювання
  • мовленнєві вправи

 

  • вправи на засвоєння типів і зв’язків між реченнями
  • розвиток стилістичних навичок

 

  • граматичну заміну явищ, синонімічних за значенням
  • вправи на редагування текстів

 

  • вправи на переклад текстів
  • сприяють закріпленню граматичних знань
  • удосконалюються мовленнєві вміння й навички
  • удосконалюються вміння будувати монологічні висловлювання
  • сприяють попередженню помилок у мовленні учнів
  • дає можливість показати перевагу певних синонімічних форм (конструкцій)
  • спрямовані на усунення стилістичних недоліків
  • для ознайомлення з питаннями лексичної стилістики

 

 

 

 

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З РІДНОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні види позакласної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи позакласної роботи

Загальнодидактичні

Специфічні

  • Науковості
  • Систематичності
  • Доступності
  • Проблемності
  • Активності і самостійності
  • Зв’язку з теорії з практикою
  • Наочності 
  • Зв’язку позакласної роботи з уроками рідної мови;
  • Свідомості;
  • Комунікативної спрямованості;
  • Диференціації;
  • Індивідуалізації;
  • Розважальності;
  • Поєднання індивідуальних і групових форм роботи

 

 

Основні напрямки позакласної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організаційні етапи позакласної роботи

Етапи роботи

  • Обговорити характер і зміст заходу, час і місце його проведення;
  • Дібрати матеріал, скласти сценарій, розподілити ролі, призначити відповідальних;
  • Написати оголошення, програму, розіслати запрошення;
  • Затвердити склад журі та умови проведення підсумків конкурсів, ігор;
  • Випустити стінгазету, радіопередачу;
  • Організувати роботу над матеріалами сценарію з використанням ТЗН

 

 

 

Зміст позакласної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вимоги до навчального матеріалу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні види вправ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні вимоги до гурткової роботи

Вимоги до роботи гуртка

  • Виховний і розвивальний характер матеріалів і завдань, їх практична спрямованість;
  • Спрямованість тематики роботи гуртка, його форм, методів;
  • Розвиток пізнавальної та інтелектуальної діяльності учнів, емоційності;
  • Творчий підхід до планування і реалізації завдань;
  • Відсутність одноманітності, шаблону в роботі;
  • Наявність логічного зв’язку між окремими заняттями гуртка;
  • Опора на знання, уміння й навички, одержані учнями на уроках

 

Структура заняття мовного гуртка

Структура заняття

  • Вступне слово керівника гуртка
  • Повідомлення (реферати, доповіді, виступи гуртківців);
  • Бесіда;
  • Виконання практичних завдань;
  • Відповіді на запитання;
  • Завдання з цікавої граматики;
  •  Мовні ігри

 

СПЕЦКУРСИ ТА ФАКУЛЬТАТИВНІ ЗАНЯТТЯ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • розвиток в учнів інтересу до предмета;
  • поглиблення знань учнів з української мови, удосконалення вмінь працювати з науково-популярною літературою;
  • формування дослідницьких вмінь
  • профорієнтаційне спрямування старшокласників;
  • формування вмінь користуватися словниками різних типів;

 

 

 

 

 

 

 

Основні форми роботи на факультативних заняттях

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система вправи і завдань

Вправи і

 завдання

  • вправи з виразного читання раніше вивчених творів;
  • усвідомлення та визначення теми й основної думки твору;
  • складання плану твору;
  • підготовка до написання твору;
  • збір матеріалу;
  • опрацювання і систематизація зібраного матеріалу;
  • складання усних і письмових описів, розповідей, роздумів, порівняльних і групових характеристик;
  • складання відгуків на прочитані твори, переглянуті фільми, телепередачі;
  • добір прикладів з різних стилів мовлення;

 

Основні методи роботи

  • лекція вчителя (супроводжується використанням наочних посібників і ТЗН);
  • доповіді й повідомлення учнів;
  • конференція;
  • підготовка рефератів;
  • написання творчих робіт як результат проведення наукових досліджень

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОБОТА ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА

 

 

 

Основні шляхи підвищення професійної кваліфікації вчителя

Шляхи підвищення професійної кваліфікації учителя

  • вивчення державних документів з основних питань освіти й національного виховання;
  • самостійне опрацювання наукової, психолого-педагогічної, методичної, лінгвістичної  літератури;
  • вивчення досвіду роботи вчителів-словесників та самоаналіз власного досвіду;
  • участь у конкурсах “Учитель року”;
  • участь у роботі методичних об’єднань (школи, району, міста);
  • участь у конференціях, педагогічних читаннях;
  • підвищення кваліфікації на курсах післядипломної освіти;
  • заняття в школі передового педагогічного досвіду;
  • взаємовідвідування уроків, організація відкритих уроків.

 

Основні завдання підвищення професіоналізму вчителя

Основні завдання

  • досконало володіти культурою усного і писемного мовлення;
  • найкраще знати свій навчальний предмет (українську мову), основні поняття лінгводидактики, методики навчання рідної мови та суміжних дисциплін;
  • вміло реалізувати принципи навчання рідної мови;
  • творчо застосовувати репродуктивні та продуктивні методи і прийоми навчання;
  • кваліфіковано будувати та проводити уроки різних типів з використанням традиційних і нетрадиційних форм навчання, впроваджуючи в навчальний процес української мови нові педагогічні технології тощо.

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Біляєв О.М., Мельничайко В.Я. та ін. Методика вивчення української мови в середній школі. – К.: Рад. школа, 1987. – 231 с.
  2. Донченко Т.К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови. – К.: Фундація ім.О.Ольжича, 1995. – 251 с.
  3. Караман С.О. Методика навчання української мови в гімназії: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 272 с.
  4. Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І., Рожило Л.П. Удосконалення змісту і методів навчання української мови. – К.: Рад.школа, 1982. – 214 с.
  5. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови. – К.: Рад.школа, 1984. – 233 с.
  6. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред М.І.Пентилюк: Підручник для студентів-філологів. – К.: Ленвіт, 2000.– 264с.
  7. Олійник І.С., Іваненко В.К., Рожило Л.П., Скорик О.С. Методика викладання української мови в середній школі. – К.: Вища школа, 1989. – 437 с.
  8. Пентилюк М.І. Робота із стилістики в 8 – 9 класах. – К.: Рад.школа, 1989. – 112 с.
  9.  Пентилюк М.І. Робота з стилістики в 4 – 6 класах. – К.: Рад.школа, 1984. – 136 с.
  10. Плиско К.М. Принципи, методи і форми навчання української мови (Теоретичний аспект). – Х.: Основа, 1995. – 240 с.
  11. Плиско К.М. Довідник з теорії і методики навчання української мови в середній загальноосвітній школі. – Х.: ХДПУ, 1998. – 115 с.
  12. Пометун І.О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. Посібник / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко, За ред. О.І Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
  13. Практикум з методики навчання української мови / Колектив авторів за редакцією М.І.Пентилюк: С.О.Караман, О.В.Караман, О.М.Горошкіна, А.В.Нікітіна, І.В.Гайдаєнко, Т.Г.Окуневич, З.П.Бакум, Н.М.Дика. – К.: Ленвіт, 2003. – 302 с.

1

 

doc
Додав(-ла)
Андрушко Валентина
Пов’язані теми
Українська мова, Методичні рекомендації
Додано
11 січня 2022
Переглядів
9172
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку
Рекомендовані матеріали
doc
1026 5
Позакласний захід "Цікаво про звуки"
doc
762 0
Цікаві завдання з української мови
docx
498 0
Інтерактивний урок - квк з української мови "Слово. Значення слова"
ppt
387 0
Презентація до уроку "Пряма мова"
Схожі матеріали
ppt
33595 4.9
Презентація "9 дистопада - День української писемності та мови"
zip
13457 4.7
Конспект уроку "Відмінювання прикметників" + презентація
docx
12001 5
Конспект уроку з української мови для 3-го класу на тему: "Перенос слів із префіксами. Написання оголошення".
doc
10965 5
Інтерактивні матеріали до уроку з української мови на тему: "Мовні ігри"
docx
32381 5
Урок "Дієслова-синоніми,дієслова-антоніми, багатозначні дієслова.Вживання дієслів у прямому і переносному значеннях."
Завантажити
Зберегти на потім