МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЯКІСНИХ ЗАДАЧ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИКИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Про матеріал

Вміле використання якісних задач сприяє проблемному підходу до викладання нового матеріалу і підвищенню емоційності уроку, стимулює активність учнів, дає змогу перевірити знання учнів, використовуючи за кілька хвилин на початку або в кінці уроку 5-10 якісних задач з письмовими відповідями на них.

Перегляд файлу

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЯКІСНИХ ЗАДАЧ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИКИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Тарасової Наталії Павлівни

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЯКІСНИХ ЗАДАЧ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИКИ..

Поняття проякісну задачу в методиці навчання фізики ……………...
Якісні задачі – як засіб розвитку мислення в шкільному курсі фізики
Класифікація якісних задач з фізики…………………………………..

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ1…………………………………………….

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЯКІСНИХ ЗАДАЧ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИКИ …………………………………...

Способи розв’язування якісних задач на уроках фізики ……………..
Структура навчальної діяльності учнів під час розв’язування якісних задач……………………………………………………………..

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2……………………………………………

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЯКІСНИХ ЗАДАЧ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИКИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ………..

Методика застосування якісних задач на уроках фізики ……………..
Проблеми пов’язані з якісними задачами……………………………...
Приклади використання якісних задач в шкільному курсі фізики загальноосвітньої школи………………………………………………...

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 3……………………………………………

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….

ВСТУП

Фізика займає особливе місце серед шкільних дисциплін. Як навчальний предмет вона спрямована на формування в учнів наукової картини світу. Фізика формує творчі здібності учнів, їх світогляд і переконання, сприяє вихованню високоморальної особистості.

Досягти ґрунтовнішого засвоєння учнями основ фізики можна лише шляхом інтенсифікації уроків, підвищення їх емоційного рівня, проблемністю викладу, розширенням самостійної роботи учнів. Виконання цього завдання неможливе без використання в навчальному процесі різноманітних задач [13, с.6].

Серед задач з фізики – експериментальних, творчих, кількісних, якісних останні мають певні методичні переваги й відіграють особливу роль у процесі викладання фізики у середній школі і є важливим елементом проблемного викладу матеріалу, під час повторення, для контролю знань та розвитку логічного мислення учнів.

Рівень розвитку сучасної цивілізації вимагає нової особистості, яка може вільно оперувати набутими знаннями, творчо застосовувати їх в різноманітних ситуаціях. Це стає можливим за умов діагностування та розвитку закладених у людині задатків, і саме освіта має сприяти цьому.

Одним з ефективних засобів і методів є рішення якісних задач. Головна особливість якісних задач полягає в тому, що в них увага акцентується на якісній стороні фізичних явищ, властивостей тіл, речовини, процесів. Розв’язування якісних задач невід'ємна складова частина процесу навчання фізики, оскільки вона дозволяє формувати і збагачувати фізичні поняття, розвивати фізичне мислення учня і їх навички застосування знань на практиці.Таке широке коло досліджень дозволяє зробити висновок, по-перше, про багатофункціональність якісних задач, а, по-друге, про достатній рівень розвитку методики використання якісних задач у навчанні фізики [17, с.43].

Дійсно, якісні задачі не обтяжені математичними обрахунками, побудовою складних графіків, обладнання та ін., є близькими та зрозумілими учням за змістом, тому сприяють формуванню позитивної мотивації до вивчення фізики і мають виключні можливості для їх інтелектуального розвитку. Оскільки в змісті якісних задач закладені конкретні явища та процеси, що відбуваються в природі, побуті, техніці то вони дозволяють в доступній формі показати застосування фізичних законів та закономірностей на практиці. Даний тип задач є гарним критерієм якості засвоєння знань учнями, розуміння ними матеріалу, що вивчається, глибини засвоєння теоретичних знань учнями.

Максимальний розвиток закладених в дитині задатків потребує використання в педагогічному процесі нових освітніх технологій, які сприяють її самовираженню та самовдосконаленню, тому сучасний етап реформування шкільної освіти характеризується переходом на позиції врахування в процесі навчання індивідуальних особливостей кожного учня, тобто набуває особистісно-зорієнтованої спрямованості [17, с.65].

Актуальність і вибір обраної теми кваліфікаційної роботи зумовили наявність протиріччя між практичною потребою в максимальному інтелектуа –льному розвитку кожного учня в процесі розв’язування якісних задач з фізики і недостатність вивчення цієї проблеми в теорії.

Об’єктом дослідження є процес навчання фізики в загальноосвітній школі.

Предмет дослідження – методичні основи використання якісних задач в шкільному курсі фізики загальноосвітньої школи.

Мета дослідження: висвітлення методичних підходів до складання та використання якісних задач в шкільному курсі фізики загальноосвітньої школи.

В основу дослідження покладено таку гіпотезу: застосування нових підходів щодо організації процесу розв’язування учнями загальноосвітніх шкіл якісних задач з фізики дозволить значно підвищити рівень навчальних досягнень учнів.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження необхідно було розв’язати наступні завдання:

– проаналізувати психолого-педагогічну та філософсько-методологічну літературу з проблеми інтелектуального розвитку особистості, сучасний стан і тенденції розвитку методики використання якісних задач у навчанні фізиці;

– проаналізувати сучасні погляди на якісні фізичні задачі, їх структуру, класифікації, методи і прийоми розв’язування;

– виявити можливості вдосконалення навчального процесу з фізики та підвищення його результативності на основі диференційованого підходу до розв’язування учнями якісних задач.

У ході дослідження названі методи використовувалися у взаємозв’язку і доповнювали один одного.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1

ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЯКІСНИХ ЗАДАЧ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИКИ

Поняття про якісну задачу в методиці навчання фізики

В останнє десятиріччя система шкільної освіти зазнала глибоких змін. Підвищення ролі інформації в житті сучасного суспільства призвело до зростання вимог, що пред’являються до рівня освіти випускників середніх шкіл.

У сучасному суспільстві гарна освіта полягає не тільки в тому, щоб учень добре засвоїв систему понять і умовиводів, але і щоб він опанував методологією наукового пошуку, став здатним до творчої діяльності та відповідальності за свою роботу. Учень повинен вміти правильно орієнтуватися в тому що відбувається навколо, приймати кваліфіковані рішення, а для цього він повинен навчитися аналізувати весь комплекс факторів, що впливають на протікання процесів, висувати і доводити гіпотези, осмислювати реальні і можливі результати власних дій. Однією з причин недоліків сучасної освіти, є дефіцит часу, який пов’язаний в першу чергу з перенавантаженістю змісту шкільного курсу фізики.

Фізика займає особливе місце серед шкільних дисциплін. Як навчальний предмет вона спрямована на формування в учнях наукової картини світу. Фізика формує творчі здібності учнів, їх світогляд і переконання, сприяє вихованню високоморальної особистості. Ця основна мета навчання може бути досягнута тільки тоді, коли в процесі навчання буде сформовано інтерес до знань.

Очевидно, що прагнення до розширення інформаційного простору курсу веде до поверхневого, необдуманого заучування і, як результат, до зниження якості знань. Це посилюється ще й тим, що в більшості сучасних підручників фізики донині має перевагу інформаційно-пояснювальний підхід, а досліджуваний в шкільному курсі фізики матеріал слабо пов’язаний з повсякденним досвідом та інтересами учнів. Але протилежний процес скорочення навчальних програм, при поверхневому, виключно якісному розгляді багатьох важливих питань, також не допустимий, особливо для ліцеїв і класів з поглибленим вивченням фізики. Таким чином, інформаційно-насичений курс фізики необхідний, проте традиційні методи навчання часто призводять до формального засвоєння курсу і не дозволяють реалізувати весь потенціал фізики як навчального предмета [21, с.13].

Для розв’язання даної проблеми необхідне широке використання прийомів навчальної діяльності, що підсилює пізнавальну активність і сприяє розвитку школярів при високому рівні засвоєння шкільного курсу фізики.

Одним з ефективних засобів і методів є розв’язання якісних задач. Головна особливість якісних задач полягає в тому, що в них увага акцентується на якісній стороні фізичних явищ, властивостей тіл, речовини, процесів. Розв’язання таких задач потребує аналізу фізичної суті явища, побудови гіпотез та їх обґрунтування, і, відповідно, сприяє розвитку логічного та образного мислення [21, с.19].

Розв’язання задач - невід’ємна складова частина процесу навчання фізики, оскільки вона дозволяє формувати і збагачувати фізичні поняття, розвивати фізичне мислення учня і його навички застосування знань на практиці. До того ж правильне розв’язання школярами якісних задач вказує на усвідомленість їх знань і відсутність формалізму. Тому застосування якісних задач дозволить значною мірою подолати багато негативних тенденцій, що мають місце в процесі викладання шкільного курсу фізики, а також значно зменшити проблеми, що виникають при вивченні поглибленого курсу фізики, такі, як зростання абстрактності наукових понять і міркувань, підвищення порогу доступності, сильна формалізація багатьох теорій із застосуванням складної математики, за якої часом втрачається фізичний зміст.

З точки зору психології, задача – це проблема, яка полягає у невідповідності між вимогами задачі і знаннями суб’єкта, і для її розв’язання суб’єкт повинен включити творчу розумову діяльність [25, с.6].

У методиці під фізичними задачами розуміють проблему, яка вирішується за допомогою логічних умовиводів, математичних дій, експерименту на основі законів і методів фізики. Кожна задача містить інформаційну частину, умову і вимогу-питання. Інформаційна частина може бути досить багатою, тому сам зміст задачі дозволяє знайомити з історією, з досягненнями техніки, повідомляти відомості з інших наук. Розв’язання задач відноситься до практичних методів навчання і як складова частина навчання фізики виконує ті ж функції, що і вивчення фізики в цілому: освітню, виховну, розвиваючу, але, спираючись на активну розумову діяльність учня.

Освітня функція задачі полягає в повідомленні учням певних знань, формуванню в учнях практичних умінь і навичок, ознайомленні їх із специфічними фізичними і загальнонауковими методами та принципами наукового пізнання.

Розв’язання задач, безумовно, вимагає активної розумової діяльності. Тому на матеріалі задачі вчитель може повідомити учням нові знання, і навіть матеріал, що вивчається теоретично, можна пояснити «на задачі». Згідно з однією з аксіом методики, знання вважаються засвоєними тільки тоді, коли учень може застосувати їх на практиці.

Розв’язання задач - практична діяльність. Значить, задача відіграє і роль критерію засвоєння знань. Дивлячись на вміння розв’язати задачу ми можемо судити: чи розуміє учень цей закон, чи вміє він побачити в розглянутому явищі прояв якого-небудь фізичного закону. А навчити цьому можна ефективніше через розв’язування задач. Практика показує, що фізичний зміст різних визначень, правил, законів стає дійсно зрозумілим учнями лише після неодноразового застосування їх до конкретних окремих прикладів - задач.

Розв’язання задач виконує ще одну важливу освітню функцію - формування і збагачення поняття фізичної величини одного з основних понять фізики. Фізичні задачі відіграють також велику роль у реалізації принципу політехнізму в процесі навчання. Багато які з них показують зв’язок фізики з життям, технікою, виробництвом. Виховна функція задач полягає у формуванні наукового світогляду учнів. Вони дозволяють проілюструвати різноманіття явищ і об’єктів природи і здатність людини пізнавати їх [24, с.9].

При розв’язанні задач у школярів виховується працьовитість, допитливість розуму, кмітливість, самостійність у судженнях, зацікавленість навчанням, воля і характер, наполегливість у досягненні поставленої мети. Розвиваюча функція задачі виявляється в тому, що, розв’язуючи задачі, учень включає всі розумові процеси: увага, сприйняття, пам’ять, уява, мислення. При розв’язанні задач розвивається логічне і творче мислення. Однак необхідно пам’ятати, що, якщо при вивченні нової теми:

учню пропонують задачі тільки одного типу;
розв’язання кожної з них зводиться до однієї і тієї ж операції (операцій);
цю операцію учню не доводиться вибирати серед інших, які можливі в подібних ситуаціях;
дані задачі не є для учня незвичними;
він упевнений в безпомилковості своїх дій, то учень при розв’язанні другої або третьої задачі перестає обґрунтовувати розв’язок задачі, починає розв’язувати задачі механічно, тільки за аналогією з попередніми задачами, прагне обійтися без міркувань.

Це призводить до ослаблення розвиваючого боку розв’язання задач. Тому необхідно вчити школярів розв’язанню задач різними методами, як стандартними, так і тими, що не часто використовуються в шкільній практиці. Корисно одну і ту ж задачу розв’язувати різними способами, це привчає школярів бачити в будь-якому фізичному явищі різні його боки, розвиває творче мислення. Різноманітність і важливість функцій, які виконує задача, призводить до того, що задача займає у навчальному процесі важливе місце.

Якісні задачі відіграють важливу роль у формуванні фізичних понять. При уточненні змісту і диференціювання понять їм належить провідна роль. На думку А.В. Усовой і М.М. Тулькібаєвой, досягається це завдяки тому, що при їх вирішенні увагу учнів не відволікається математичними розрахунками, а повністю зосереджено на виявленні істотного в явищах і процесах, на встановленні взаємозв'язку між ними [2, с.24].

Метод вирішення цих завдань, що полягає в побудові логічних умовиводів, заснованих на фізичних закона, служить школою мислення, виробляє виразне розуміння сутності фізичних явищ та їх закономірностей, вчить школярів практичного застосування знань, виховує правильне ставлення і до розрахункових задачах, і привчає починати вирішення будь фізичної задачі з аналізу її фізичного змісту [23, с.15].

Якісні задачі з фізики сприяють поглибленню і закріпленню теоретичних знань учнів. Наближаючи досліджувану теорію до навколишнього життя, вони підвищують інтерес учнів до предмета , сприяють розвитку спостережливості, а також підтримують активне сприйняття учнів матеріалу протягом усього уроку [30, с. 76].

Якісні задачі дають можливість за короткий час з'ясувати фізичну сутність розглянутого питання, для чого іноді інші типи завдань менш ефективні. Неможливо вирішити якісні завдання формально. Тому вони є хорошим засобом боротьби з формалізмом у знаннях учнів. Невеликі за обсягом і різноманітні за змістом якісні завдання сприяють накопиченню учнями фактичного матеріалу. При вирішенні якісних завдань потрібно аналіз фізичної сутності явища, тому правильне рішення учнем якісної завдання свідчить про розуміння їм вивченого матеріалу [23, с.23].

Якісні задачі надають вчителю можливість ввести вправи в ті розділи курсу фізики середньої школи, які розглядаються переважно тільки з якісної сторони.

Значення цих завдань полягає також і в тому, що вони викликають великий інтерес у учнів, створюють їх стійку увагу на уроці, дозволяють вчителю пожвавити урок емоційно, захопити учнів, активізувати їх розумову діяльність, різноманітити методи викладу. Таким чином, рішення якісних задач є один з прийомів делектарізації навчання (delectare (лат.) - захоплювати, доставляти насолоду, радувати, привертати).

Методична цінність якісних завдань виявляється особливо при вивченні таких розділів курсу фізики, в яких немає фізичних формул і явища розглядаються лише з якісної сторони.

Велику роль грають якісні завдання в позакласній роботі: вечорах цікавої фізики, шкільних та обласних олімпіадах, фізичних брейн-рингах [10,с.57].

Психологія указує на одну з особливостей дітей середнього шкільного віку - конкретно-образне мислення. Дітям доступніші поняття, засновані на конкретних предметах, на відчутній наочності, чим поняття, що встановлюють-ся на абстракціях. Підлітку зрозуміліший індуктивний, а не дедуктивний шлях встановлення фізичного закону. Якісні завдання, пов'язані з конкретними, добре відомими дітям предметами, легко сприймаються такими, що вчаться, і ті їх вирішують більш охоче, ніж кількісні завдання. Отже, на першому ступені вивчення дітьми фізики якісні завдання у викладанні грають більшу роль, ніж кількісні.

Таким чином, з усього вище сказаного можна зробити висновок, що рішення якісних завдань сприяє формуванню у школярів фізичних понят, розвитку логічного мислення, кмітливості, творчої фантазі, вміння застосовува-ти теоретичні знання для пояснення явищ природи, побуту і техніки, а також розширює технічний кругозір учнів і готує їх до практичної діяльності. Тому вправи на щойно вивчений матеріал найкраще починати з розгляду якісних завдань [10, с. 76].

Якісні задачі – як елемент розвитку мислення в шкільному курсі фізики

В системі фізичної освіти великі можливості для розвитку інтелектуальних здібностей учнів мають якісні задачі. Ще автори перших збірників задач (В. Бооль, М. Е. Дерюгін, А. Ф. Знаменський та ін.) у передмовах до своїх збірників задач обґрунтовували необхідність використання якісних задач при вивченні фізики і визначили їх функції: для “повного засвоєння теорії ”, “практичного застосування її ”, а також “розвитку розуму і кмітливості учнів” [6, с. 76].

Г. А. Вайзер та Н. І. Горбуненко розглядали особливості розумової діяль-ності учнів при розв’язуванні якісних задач, Н. А. Макаренко у своєму дослідженні доводить, що якісні задачі є засобом розвитку конвергентного, а О. П. Коробова дивергентного мислення, М. М. Вахрущев описує використання якісних задач з метою навчання учнів найпростішим умовиводам. Як засіб активізації пізнавального інтересу і поглиблення знань учнів якісні задачі розглядали також вчені В. П. Лобань, Л. А. Іванова [3, с.12].

Ч. Горбангелдієв розробив систему завдань для формування умінь учнів пояснювати фізичні явища, Н. І. Горбуненко розглянув та обґрунтував значення переформулювання текстів якісних задач в процесі розв’язування.

Ю. А. Кореляков довів: загальні методи міркування формуються в учнів в ході розв’язування задач на пояснення. Відоме досліження М. А. Яворського в якому він розглядає методику використання якісних задач у навчанні фізики, а також вплив розв’язування якісних задач на успішність учнів [3, с.54].

Відомі посібники та збірники якісних задач з деяких розділів фізики (О.Ф. Іваненко, В. П. Махлай, О. І. Богатирьов, А. Б. Карпович та ін.) та з курсу фізики (М.Е. Тульчинський).

Таке широке коло досліджень дозволяє зробити висновок, по-перше, про багатофункціональність якісних задач, а, по-друге, про достатній рівень розвитку методики використання якісних задач у навчанні фізики.

Максимальний розвиток закладених в дитині задатків потребує використання в педагогічному процесі нових освітніх технологій, які сприяють її самовираженню та самовдосконаленню, тому сучасний етап реформування шкільної освіти характеризується переходом на позиції врахування в процесі навчання індивідуальних особливостей кожного учня, тобто набуває особистісно – зорієнтованої спрямованості.

Формування в учнів мотивів навчання тісно пов'язане з завданням розвитку мислення. Розвиток мислення в учнів - одна з центральних завдань шкільної освіти.

Мислення це вища ступінь людського пізнання, процесу відображення об'єктивної дійсності.

Мислення є психічний процес, за допомогою якого людина встановлює внутрішні властивості об'єктів пізнання, які не можна виявити за допомогою сприйняття, а також зв'язки і відносини між об'єктами. Тому мислення це процес вирішення завдань. Наочно – дійове мислення це перший вид мислення, що виникає у дитини всамому ранньому дитинстві[1, с.11].

Порівняння зіставлення об'єктів з метою знаходження схожості та відмін-ностей між ними.

Виховання активної життєвої позиції, наукового світогляду учнів тісно пов'язане з формуванням їх мислення, розвитком і вдосконаленням всіх якостей розуму головний принцип формування мислення учнів системність. Всі основні компоненти розумового розвитку (цільовий, змістовий, операційний, мотиваційний) нерозривно пов'язані між собою знання основа розумового розвитку;більш доцільніші способи добування знань, тим вони повно цінніші; вчення з інтересом, із захопленням активізує процес мислення, виховання позитивних якостей особистості.

Якщо цілеспрямовано здобуті знання можна представити у вигляді фундаменту будівлі, то способи розумової діяльності - це знаряддя праці . Для розвитку школярів фізичного мислення, використовую на уроках рішення якісних задач. Якісні задачі використовую як засіб закріплення вивченого матеріалу, дуже корисні такого типу задачі при опитуванні, вони дають можливість за короткий час з'ясувати фізичну сутність. Успішне вирішення школярами якісних завдань показує усвідомленість їх знань, такі завдання вельми різноманітні за тематикою, змістом і складності. Вирішують якісні завдання, будуючи логічні умовиводи, засновані на фізичних законах, при вирішенні цих завдань аналіз і синтез пов'язані так тісно між собою, що їх іноді розділити не можна, тобто можливий тільки аналітико - синтетичний спосіб міркувань.

Класифікація якісних задач з фізики

Якісні задачі дуже різноманітні за тематикою, змістом і складності . Їх можна класифікувати за різними ознаками. Розглянемо деякі класифікації якісних завдань.

Класифікація О. В. Онопрієнко за способом завдання [18, с.32]:

Текстові завдання. Це такі завдання, умова яких виражено словесно, у вигляді тексту і містить всі необхідні дані, крім фізичних констант. Ці завдання отримали найбільше застосування в навчальному процесі .
Графічні завдання. Це такі завдання, умова яких формулюється за допомогою графіка, креслення, малюнка, схеми, фотографії і т. п.
Експериментальні завдання. Це такі завдання, при вирішенні яких використовуються як лабораторний, так і демонстраційний експеримент.

Класифікація А.В. Усовой і М.М. Тулькібаєвой за характером проблеми поділяється на такі завдання [37, с.45]:

Завдання, в яких потрібно пояснити явища, вказати причини його виникнення, а значить, розкрити його зв'язки з іншими явищами. Ключові питання цих завдань: «Що це таке? Чому це відбувається? За яких умов це спостерігається?»

Завдання, в яких потрібно пояснити, науково обгрунтувати сутність застосовуваних на практиці прийомів і способів. Ключові питання цих завдань: «Для чого це робиться? На чому грунтується такий спосіб?»

Завдання, в яких потрібно вказати загальні риси і істотна відмінність тіл, предметів або явищ. Ключові питання цих завдань: «Що спільного між ними? Які їх суттєві відмінності?»

Завдання, в яких пропонується з перерахованих ознак предметів чи явищ виділити ознаки, властиві тільки предметів або явищ даного виду, типу або роду.

Завдання, в яких потрібно передбачити явище на основі знання закономірностей його протікання та зв'язків з іншими явищами. Ключове питання цих завдань: « Що станеться, якщо ...? ».

Завдання, в яких потрібно вказати умови, необхідні для отримання того
проста.

Складні якісні завдання. Це завдання представляють сукупність або комбінацію декількох простих завдань, вирішуючи які, доводиться будувати більш складні і довгі ланцюги умовиводів і одночасно аналізувати кілька фізичних закономірностей.

Класифікація В.І. Сосновського [18, с.15]:

Завдання на загальний опис фізичної картини, в яких потрібно встановити, з яких об'єктів складається фізична картина заданої ситуації, в яких стосунках вони перебувають.

Завдання на оцінку тенденції в зміні деякої величини. У докладних завданнях потрібно визначити, чи буде значення деякої величини зростати, зменшуватися і т.п., в яких межах будуть відбуватися зміни. Ці питання, як і в попередньому вигляді завдань, так само відносяться до опису фізичної картини завдання, але вимагають більш глибокого проникнення в її сутність.

Завдання на моделювання ситуації, що розглядається. Якщо завдання сформульована, то передвирішальним її постають питання: наскільки обгрунтовано були введені обмеження, спрощення в процесі вирішення, наскільки з цих причин можна довіряти отриманим результатам. Якщо ж завдання тільки поставлене, то перед вирішальним встають проблеми самостійного моделювання запропонованої ситуації.

Завдання на відшукання ситуації в природі, побуті, техніці, лабораторній практиці, які відповідали б заданої фізичної картині, її моделі.

Усі завдання типу «чорний ящик» можуть бути віднесені до розглядався виду завдань.

Класифікація І. М. Нізамова [18, с.16]:

Завдання з технічним змістом. Використання в навчальному процесі завдань такого виду сприяє ознайомленню учнів з принципом пристрою і діїмеханізмів і машин, передачі і перетворення енергії, технології промислового і сільськогосподарського виробництва, засобів управління, вмінню застосовувати фізичні знання до пояснення дії технічних об'єктів. Вирішуючи такі завдання, учні глибше і міцніше засвоюють вивчені фізичні поняття, явища та їх закономірності, одержують відомості про нові досягнення і проблеми науки і техніки, про специфіку деяких професій, а також свідомо набувають трудові навички.

Класифікація В.Г. Розумовського [18, с.18]:

Дослідницькі завдання , що вимагають відповіді на питання: " чому?".
Конструкторські задачі, що вимагають відповіді на питання: "як зробити?".

Класифікація Н. К. Міхєєва, О. В. Онопрієнко, О. І. Цвєткова [18, с.20]:

Прості (тренувальні) завдання. Прості завдання служать для закріплення досліджуваних в даний момент визначень, понять, законів, ілюмінації сенсу фізичних явищ, законів і закономірностей, їх називають тренувальними. Такі завдання необхідні на початковому етапі засвоєння досліджуваного (перший рівень засвоєння).
Задачі, що вимагають аналізу певної фізичної ситуації, виявлення та розуміння фізичної закономірності, що характеризує явище, описане в задачі; вміння залучити раніше вивчений матеріал, необхідний для аналізу явища. Такі завдання вимагають від учнів деякої самостійної переробки знань стосовно їх умові. Ці завдання сприяють глибшому засвоєнню знань і вмінню їх застосовувати (другий рівень засвоєння).
Завдання, в умові яких дана ситуація менш знайома порівняно з описаною в підручнику або розглянутої на уроці, або коли потрібно перенесення знань з однієї предметної області в іншу.

Завдання, які можуть бути використані для отримання учнями нових знань. У процесі їх вирішення учніопиняються в умовах проблемної ситуації, яку перетворять шляхом переформулювання завдання. Завданнятакого типу можуть бути сформульовані як питання, що виникають при вивченні нового навчального матеріалу, вирішення яких вимагає залучення щойно засвоєних знань.

Творчі завдання, найбільш наближені за своєю постановкою до тих, з якими людина зустрічається в практичній діяльності, у тому числі і дослідницької . Класифікація якісних задач з фізики наведена нижче в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація якісних задач з фізики

$C:\Users\Сергей\Desktop\ДИПЛОМММ\Безымянный.jpg$

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1

Перед освітою стоїть задача не тільки передати знання учням, а й виховати самодостатню особистість, яка орієнтується в сучасному світі. Необхідною частиною навчального процесу у фізиці є розв’язання якісних задач. Головна особливість якісних задач полягає в тому, що в них увага акцентується на якісній стороні фізичних явищ, властивостей тіл, речовини, процесів. З їх допомогою учень вчитися мислити образно, формує інтерес до навчання, розвиває такі якості як воля, зосередженість, грамотність мови. Тому застосування якісних задач дозволить значною мірою подолати багато негативних тенденцій, що мають місце в процесі викладання шкільного курсу фізики, а також значно зменшити проблеми, що виникають при вивченні поглибленого курсу фізики, такі, як зростання абстрактності наукових понять і міркувань, підвищення порогу доступності, сильна формалізація багатьох теорій із застосуванням складної математики, за якою часом втрачається фізичний зміст.

Але незважаючи на всі ці переваги, якісним задачам приділяється дуже мало уваги. На сьогоднішній день мало надруковано підручників які містять якісні задачі та методики. Перед вчителем і учнями виникають труднощі в процесі розв’язання якісних задач. Це говорить і про недостатню увагу з боку дослідників у цій галузі.

Завдяки якісним задачам матеріал стає цікавим, а значить і зрозумілим.

РОЗДІЛ 2

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЯКІСНИХ ЗАДАЧ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИКИ

2.1. Способи розв’язування якісних задач на уроках фізики

М. Е. Тульчинський писав: “ Розв’язання якісних задач сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу, розвиває кмітливість, мислення, викликає інтерес до фізики ” [31, с. 21]. Якісні задачі викликають більший інтерес, якщо в них пропонується дати пояснення тим чи іншим явищам природи або фактами, з якими школярі стикаються в житті". У процесі розв’язання якісних задач прищеплюються навички спостерігати і вміння розрізняти фізичні явища в природі, побуті, техніці, а не тільки у фізичних кабінетах. Розвивається кмітливість, тямовитість, творча фантазія. Оволодіння методами розв’язання якісних задач дозволить учням творчо застосувати їх до розв’язання найрізноманітніших задач і самостійно розширити сферу власних знань. Саме цей фактор сприяє розвитку інтелектуальної ініціативи і творчої активності учнів. Особливо важливим є використання якісних задач в основній школі, де більша частина матеріалу розглядається на якісному рівні.

Тому при розв’язуванні якісних задач застосовуються засновані на аналітико-синтетичному методі три способи: евристичний, графічний, експериментальний [24, с.56 ].

Евристичний спосіб вирішення якісних завдань полягає в постановці та вирішенні ряду взаємно пов'язаних цілеспрямованих якісних питань.

У процесі аналізу якісне завдання розкладається на ряд простих питань. Складання плану рішення задачі починається із з’ясування того, як отримати відповідь на питання задачі; при цьому виявляється, що необхідно розв’язати нове якісне питання, а його рішення залежить, в свою чергу, від наступного. Цей аналітична ланцюг закінчується таким питанням, відповідь на який міститься або в даних умови задачі, або у відомих учневі фізичних законах.

Питально-відповідна форма евристичного способу дає можливість чітко показати аналітико - синтетичний метод рішення задачі.

Після того, як учні навчаться розв’язувати якісні питання з даної теми курсу, слід переходити до складних завдань. Розв’язування складних якісних завдань відрізняється від розв’язування якісного питання. Якщо при розв’язуванні якісного питання можна розмежувати аналіз завдання і синтез, то при розв’язуванні складного завдання евристичним способом аналіз і синтез мають місце як при з'ясуванні кожного питання окремо, так і при побудові та реалізації плану рішення всієї задачі . Це нова трудність для учня - бачити все рішення відразу. Подолання її з'явиться стрибком у розвитку в учня навички розв’язуванняякісного завдання з фізики.

Можна виділити три послідовні форми застосування евристичного способу розв’язування якісних завдань: форма навідних питань, питально-відповідна форма, оповідна форма. Розглянемо кожну з них окремо.

1. Евристичний спосіб у формі навідних питань, що задаються вчителем.

Навіть у своїй простій формі евристичний спосіб має ряд методичних достоїнств. Цей спосіб вчить аналізувати фізичні явища описані в задачі, аналізувати дані отримані з досвіду, вчить синтезувати дані умови задачі з вмістом відомих фізичних законів, узагальнювати факти, робити висновки і складати план рішення задачі.

Але евристичний спосіб у формі навідних питань має один недолік: учень вирішує завдання не цілком самостійно. У процесі виконання завдання вчителю відводиться більше ініціативи, ніж учневі.

2. Питально-відповідна форма евристичного способу.

Розв’язування якісних завдань передбачає, що учні задають питання і самі на них відповідають.

Така форма самостійного вирішення застосовна після того, як учні оволодіють формою навідних питань. Перевагою питально-відповідної форми є повна ініціатива учня при розв’язку задачі. При цьому розвиваються і поглиблюються навички, набуті в процесі вирішення завдань евристичним способом у формі навідних питань.

3. Оповідна (відповідна) форма передбачає, що учні відповідають на мислення поставлені питання.

Розв’язування представляється у вигляді логічно і фізично пов'язаних між собою тез (пропозицій), що утворюють цілісну розповідь. Оповідна форма - це найвища форма евристичного способу, тому що вона в більш лаконічному вигляді представляє рішення задачі, привчає учнів тримати в розумі ланцюг питань і швидко аналізувати задачу. Ця форма найбільш важка для учнів і тому вимагає тривалого тренування і навички.

Графічний спосіб розв’язку застосовується до тих якісним завданням, умови яких формулюється за допомогою різних видів ілюстрацій. Цей спосіб полягає в складанні відповіді на питання завдання на підставі дослідження відповідного креслення, графіка, малюнка, фотографії тощо. Розв’язування зав-дання цим способом починається з аналізу її умови. У процесі аналізу будуються або використовуються наведені в умовах завдання графік, малюнок, креслення, схема і т. п. Синтез результатів аналізу креслення та відповідного фізичного закону дає відповідь на питання задачі.

Гідність даного способу – наочність і лаконічність рішення. Графічний спосіб розвиває функціональне мислення учнів, привчає їх до точності, акуратності. Особливо велика його цінність в тих випадках, коли дана послідовність малюнків, які фіксують певні стадії розвитку явища або протікання процесу. У деяких розділах курсу фізики середньої школи (електромагнетизм, хвильова оптика) графічний спосіб виявляється єдино можливим при розв’язуванні якісних завдань. Графічний спосіб може поєднуватися з евристичним.

Експериментальний спосіб полягає в отриманні відповіді на питання завдання на підставі досвіду, поставленого и проведеного відповідно до умови. У таких завданнях зазвичай пропонується відповісти на питання: “Що стане ?”, “Як зробити ?”.

При експериментальному способі розв’язкуякісних задач учні стають ніби дослідниками і активно беруть участь у постановці та проведенні експерименту. У розв’язуванні завдання, розвивається їх допитливість, форму–ють практичні вміння, навички роботи з фізичними приладами.

Експериментальний спосіб пов'язаний з відомими труднощами (потрібно устаткування для проведення дослідів, підготовка дослідів і т. п.). Але він має незаперечні переваги: наочність, швидкість отримання відповіді.У більшості випадків можливість багаторазового повторення дослідів, формування навичок і вмінь учнів у поводженні з фізичними приладами [ 24, с.42 ] .

Експеримент дає відповідь на питання завдання, але не пояснює, чому саме так, а не інакше протікає явище. Розв’язування якісних завдань експериментальним способом не виключає використання інших способів (евристичного, графічного).

Задачі повинні бути особистісно-значущими, захоплювати учнів, формувати інтерес до оточуючого нас світу, до життя.

2.2. Структура навчальної діяльності учнів під час розв’язку якісних задач

При розв’язку якісних задач з фізики застосовується аналітико-синтетичний метод. Вдале застосування його в навчальному процесі дозволяє вести учнів по правильному шляху відшукання рішення якісної завдання і сприяє розвитку їх логічного мислення.

Сутність цього методу полягає в тому, що за допомогою індукції (на багатьох приватних прикладах: досліди в класі, розбір наочних прикладів з життєвого досвіду учнів, лабораторні роботи тощо - встановлюється загальна даним явищам закономірність, формулюється закон) і дедукції (застосовуються загальні фізичні закони до конкретного випадку) будуються логічні умовиводи, засновані на фізичних законах.

При цьому методі розв’язку шляхом аналізу змісту якісного завдання використовують насамперед загальні закономірності, відомі учням з даної теми. Після цього з'ясовують, як конкретно має бути пояснено те явище, яке описано в задачі. Відповідь до задачі отримують як завершення проведеного аналізу.

Розв’язування простої якісної задачі здійснюється в п'ять етапів:

Знайомство з умовою задачі.

Уважне читання тексту завдання, з'ясування невідомих термінів, назв деталей конструкції, деталей креслення і т. п.
Повторення тексту завдання (при усному розв’язку), повний або короткий запис умови (при письмовому розв’язку).
З’ясування головного питання, роз’язок якого є метою вирішення даної задачі (Що відомо? Що потрібно визначити? Яке питання в задачі головн? Як виділити кінцеву мету розв’язку задачі?).

2. Усвідомлення умови задачі.

Аналіз умови задачі (У чому полягає умова задачі? Що дано? Що відомо?).
Аналіз фізичних явищ, описаних в задачі (Які явища, факти, властивості тіл, стану системи і т. п. описані в задачі? Який зв'язок між ними?).
Детальний розгляд графіка, креслення, малюнка, схеми і т.п., наведених в задачі або побудованих в процесі її розв’язку.
З'ясування того, який експеримент і як треба провести відповідно з умовою завдання.
Введення додаткових уточнюючих умов для того, щоб отримати однозначну відповідь.

3. Складання плану рішення задачі.

Побудова аналітичного ланцюга умовиводів, що починається з питання завдання і закінчується або даними її умови; результатом проведеного експерименту; табличними відомостями; формулюваннями законів і ухвал фізичних величин.

4. Здійснення плану розв’язку задачі.

Побудова синтетичного ланцюга умовиводів, що починається з формулювання відповідних законів, визначень фізичних величин, з опису властивостей, якостей, станів тіла і закінчується відповіддю на питання задачі.

5. Перевірка відповіді.

Постановка відповідного фізичного експерименту; розв’язок цієї ж задачі іншим способом; або зіставлення отриманої відповіді із загальними принципами фізики (закони збереження енергії, маси, заряду; законами Ньютона, Ленца та ін.).

Рішення складної якісної задачі також здійснюється в п'ять етапів, але при знайомстві з умовою завдання звертається увага на її головне питання, на кінцеву мету її вирішення. При складанні плану рішення задачі будується аналітична ланцюг умовиводів,що починається з формулювання відповідних законів і що закінчується відповіддю на питання даної задачі. Відповідь можна перевірити, зіставивши його із загальними принципами фізики.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2

Рішення якісних задач сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню фізичних законів, розвитку логічного мислення, кмітливості, ініціативи, викликає інтерес до фізики. Вони слугують також засобом перевірки знань.

Якісні задачі з фізики розвивають творчу фантазію учнів, а також уміння застосовувати теоретичні знання для пояснення явищ природи, побуту і техніки; розширюють технічний кругозір учнів, підготовлюють до практичної діяльності, поглиблюють зв'язок теорії з практикою, з життям.

Методика використання якісних задач:

дає можливість на основі раціонального поєднання традиційних і нових технологій навчання посилити мотивацію до розв’язування якісних задач з фізики і курсу фізики в цілому, активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, надати навчанню творчого, дослідницького мислення;
стимулює розвиток як конвергентного, так і дивергентного мислення;
дозволяє вчителю враховувати особливості мислення учнів загальноосвітньої школи в процесі розв’язування якісних задач;
дає змогу учителю урізноманітнити форми участі учнів у навчальній діяльності, посилює керівну роль вчителя під час розв’язування учнями якісних задач;
дає можливість використання особистісного досвіду учнів в процесі розв’язування якісних задач;
сприяє усвідомленню та розумінню навчального матеріалу, що вивчається;
позитивно впливає на уміння розв’язувати інші типи задач а також на самостійне складання якісних задач;
дозволяє вчителю адаптувати умову задачі у відповідності до “зони найближчого розвитку” учнів, що значно поліпшує процес їх інтелектуального розвитку;
дає змогу розвивати комунікативні здібності учнів;
дозволяє знання, уміння та навички, отримані в процесі розв’язування якісних задач зробити засобом розвитку учнів.

Отже, впровадження використання якісних задач з метою реалізації особистісно-зорієнтованого підходу у навчання фізики в освітній процес учнів загальноосвітньої школи сприяє підвищенню рівня їх знань та позитивної мотивації до вивчення фізики.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЯКІСНИХ ЗАДАЧ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИКИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

3.1. Необхідність застосування якісних задач на уроках фізики

Задачники представляють фізику або як абстрактну науку, або як чисто технічну, не пов’язану з живою природою, біологією, анатомією, медициною, життям людини. Тому для більшості учнів вона не цікава. Потрібно прагнути повідомляти учневі не тільки нові знання, але й допомагати йому глибше і краще пізнати те, що він вже знає, тобто зробити "живими" вже наявні у нього основні наукові відомості, навчити свідомо ними розпоряджатися, пробудити бажання застосувати їх. Успіх навчання виражається у сформованості здатності мислити, а мислити людина починає тоді, коли у неї виникає потреба щось зрозуміти. Один із способів дати поштовх до активної розумової діяльності дітей – запропонувати їм цікаві навчальні задачі. А інтерес проявляється тоді, коли задача торкається реального світу, життєвої ситуації, що зустрічається кожній людині. І. Я. Ланина вказує на те, що, на початковому етапі навчання розв’язанню задач необхідно використовувати якісні задачі з цікавими сюжетами з метою задоволення таких потреб особистості, як прагнення до розширення сфери інтересів, не пов’язаних з навчальним предметом [28, с.44]. Але і в старших класах, подібні задачі теж потрібні з огляду на те, що підліткам 9-11 класів характерне глибоко особистісне ставлення до предмета. У цьому віці важливо, щоб задачі були внутрішньо прийняті учнями. Врахування особистих інтересів учнів необхідне для того, щоб створити умови для самоствердження особистості учня, проявленню та розкриттю здібностей, в галузі, яка найбільш його цікавить, але, як вірно вказує І. Я. Ланіна внаслідок “економії ” місця “хороші” задачі представлені “сухою мовою”, без належного введення, яке б захоплювало, інтригувало і привертало увагу учня. В. Є Володарський, розглядаючи проблему постановки задачі, вказує на “зовнішню цікавість” і “внутрішню цікавість” завдань. Сенс цих термінів у тому, що задача може бути цікава своїм змістом несучим нове, дуже корисне і красиве, з точки зору учня знання, або має зовнішню форму, що викликає інтерес з огляду незвичайності способу пред’явлення, тобто цікаві задачі наприклад (задачі-розповіді, задачі-парадокси, задачі-фокуси). Для формування пізнавального інтересу необхідний засіб навчання у вигляді збірки якісних задач. Задачі, в змісті яких, розглядаються фізичні явища в природі, побуті, виробництві. Ситуації, які учні спостерігали або могли спостерігати, питання, відповідь на які цікавить більшість учнів. За такої умови ефективність формування пізнавального інтересу зросте, так як полегшить вчителю пошук таких задач, і вивільнить час для творчого планування уроку [28, с.46].

3.2. Проблеми пов’язані з якісними задачами

Проблемі використання безпосередньо якісних задач і методиці їх розв’язання приділяється дуже мало уваги. Недостатньо розроблені і не знайшли належного відображення в методичній літературі питання про прийоми постановки якісних задач, їх підборі, системному використанні і раціональних методах розв’язання. Водночас з появою рівневої диференціації, курсів за вибором, профільних шкіл і класів гостро постало питання про методичне забезпечення і, зокрема, про методику використання якісних задач при поглибленому вивченні. А для сучасних вчителів, як і десятки років тому, організація роботи з розв’язання якісних задач з учнями є одним з найбільш важких ланок у викладанні фізики. Сучасна практика показує, що і у школярів, і у вчителів при розв’язанні якісних задач виникає багато труднощів. Тому існує кілька причин: відсутність належної уваги до якісних задач з боку вчителів, недооцінка їх ролі і місця у викладанні фізики; спрощені уявлення про самі якісні задачі (усні – значить прості); відсутність методик щодо їх розв’язання та використання в навчальному процесі; відсутність хороших задачників і докладних зразків дій розв’язання якісних задач [1, с.123] .

3.3. Приклади використання якісних задач в шкільному курсі фізики загальноосвітньої школи

Урок 1

Тема: Розв’язування якісних задач 7 клас

Мета:

Навчальна: повторити вивчений матеріал з теми;

Розвивальна: розвивати індивідуальні здібності учнів, навички міжособистісного спілкування; творчу активність; удосконалити вміння учнів:

— розв’язувати якісні завдання;

— закріпити знання правил безпеки у фізичному кабінеті;

— розрізняти складові Всесвіту та їхні розміри,види взаємодій і сил, методи наукових досліджень;

— оперувати фізичними величинами та їхніми одиницями;

— закріпити вміння визначати ціну поділки шкали приладу, фіксувати покази приладів, аналізувати їх, узагальнювати, робити висновки;

— повторити й закріпити навички вимірювання довжини, площі, об’єму, часу;

— підготуватися до тематичного оцінювання.

Виховна: виховувати почуття колективізму, інтересу до предмета.

Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.

Мотивація навчальної діяльності: учням необхідно: розуміти значення термінів «фізичні тіла», «речовини», «фізичні явища», «сила», «робота», «енергія»;набути практичних навичок користування вимірювальними приладами; звикнути дотримуватися правил техніки безпеки під час використання приладів та правилповедінки в надзвичайних ситуаціях; навчатися застосовувати фізичні закони і правила під час користуванняпобутовими приладами.

Структура уроку

Номер і назва етапу	Тривалість, Хв	Зміст етапу	Засоби навчання
1.Організаційна частина	1	Організація учнів до навчання	Гра «Кіт у мішку»
2. Перевірка домашнього завдання	5	Перевірка домашнього завдання	Заповнення таблиці за малюнком
3. Актуалізація опорних знань	15	Фронтальне опитування	Вправи:«Розминка», «Шифрувальник»
4. Закріплення знань	20	Розв’язування якісних задач	Інтерактивнагра «Морський бій»
5. Підсумок уроку	3	Підрахунок учнями набраних балів	Вправа «Зворотний квиток»
6. Завдання додому	1	Оголошення домашнього завдання	Записи на дошці

І. Організаційна частина

Гра «Кіт у мішку»

Учитель. Вітаю усіх присутніх. Розпочнемо з гри«Кіт у мішку». Ви маєте відгадати, що знаходиться у цій торбинці. В ній предмет, необхідний усім людям,які мислять. Він потрібен вам на кожному уроці, а також для виконання домашнього завдання, для підготовки до самостійних і контрольних робіт та до тематичного оцінювання.

Відповідь: книга — джерело знань (підручник з фізики).

Ми з вами працюватимемо за підручником Ільченка В. Р., Куликовського С. Г., Ільченка О. Г. «Фізика — 7» та користуватимемося збірником задач Гельфгата І. М.«Фізика — 7 ».

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Діти заповнюють на дошці таблицю за поданимималюнками.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа «Розминка»

1. Сигнальні картки

Перед учнями на партах лежать картки із зазначеними на них позначеннями та одиницями фізичнихвеличин.

Назва приладу	Фізична величина, що вимірюється приладом	Одиниця фізичної величини	Межі вимірювання		Ціна поділки шкали приладу	Показ приладу
Назва приладу	Фізична величина, що вимірюється приладом	Одиниця фізичної величини	Верхня	Нижня	Ціна поділки шкали приладу	Показ приладу
Мірний циліндр	Об’єм	м³ або л	65	5	5 см³	40 см³
Термометр	Температура	°С	100	0	1 °С	54 °С
Мірний циліндр	Об’єм	м³ або л	250	0	5 мл	170 мл
Лінійка	Довжина	М	10	0	1 мм	4,4 см

Учитель називає термін, учні піднімають відповідну картку:

• одиниці вимірювання: часу (с), довжини (м), маси(кг), температури (°С), роботи (Дж), об’єму (м³ або л), площі (м²), енергії (Дж), сили (Н);

• позначення фізичних величин: часу (t), довжини (l), маси (m), температури (t), об’єму (V), площі (S), енергії (Е), сили (F), роботи (А).

2. Встановіть відповідність між фізичною величиною та формулою:

E_п F · s F_т

A m · g · h E_кm· g

3. Заповніть таблицю

Заповнені таблиці:

Група 1

Довжина	L	(метр)
(Площа)	S	м²
Сила	(F)	Н

Група 2

Час	T	(c)
(Об’єм)	V	м³
Енергія	(E)	Дж

Група 3

Температура	t°	(°С)
(Маса)	M	Кг
Робота	(A)	Дж

4. Допоможіть прикрасити ялинку

На гілочках ліворуч записано слова речення, а на гілочках праворуч — фізичні поняття. Необхідно сполучити різнокольоровими стрілками кожне слово реченняз відповідним йому фізичним поняттям.

Варіанти ялинок

Група 1

Кубик		Фізичне тіло Речовина Фізична величина Одиниця фізичної величини Числове значення фізичної величини Фізичне явище
Льоду
Масою
П’ять
Грамів
Розтанув

Група 2

Кулька		Фізичне тіло Речовина Фізична величина Одиниця фізичної величини Числове значення фізичної величини Фізичне явище
З олова
падала
З висоти
десять
метрів

Група 3

Срібна		Фізичне тіло Речовина Фізична величина Одиниця фізичної величини Числове значення фізичної величини Фізичне явище
кулька
прокотилася
За час
Три
Секунди

5. Інтерактивна вправа «Шифрувальник»

Спробуймо разом розшифрувати тему сьогоднішнього уроку. Для цього кожна команда отримує картку, виконує запропоноване завдання, знаходить літеру, що відповідає правильній відповіді, вписує цю літеру в клітинку з цим номером на дошці.

На дошці накреслені лише клітинки:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

13 14 15 16 17 18 19

20 21 22 23 24

Гра не є просто забавою, це сенс життя дитини.

Така творча діяльність потрібна для її розвитку.

У грі дитина живе, і сліди цього життя

глибше залишаються в ній, німі сліди

справжнього життя.

К. Ушинський

IV. Закріплення знань

Інтерактивна гра «Морський бій»

Гра «Морський бій» відома усім. Велике ігрове поле закрите кольоровими квадратами. Завдання гравців — влучити в усі кораблі,які знаходяться на ігровому полі. Гравці кожної команди по черзі самостійно називають координату пострілу. Якщо гравець влучає у корабель, йому автоматично зараховують 1 бал, а той, хто стріляв, має право на наступний постріл, якщо гравець влучає в міну — віднімають 1 бал (якщо він неправильно відповідає назапитання), право пострілу передається іншій команді, якщо ж відповідає правильно, то бал не віднімають, якщо у воду — гравець відповідає на запитання. За правильну самостійну відповідь нараховують 3 бали, якщо гравець відповіді не знає,то її обговорює вся команда і за правильну відповідь отримує 1 бал. Якщо відповідь неправильна, запитання переадресовують іншій команді. Кожен гравець самостійно підраховує свою кількість балів, які записує в протокол .

V. Підсумок уроку

Вправа «Зворотний квиток»

Кожен учень отримує аркуш паперу. З одного боку аркуша записує найцікавіший момент уроку, а з іншого — свої очікування на наступні уроки фізики.

VI. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання.

Урок 2

Тема: Виштовхувальна сила. Закон Архімеда. Умови плавання тіл

Мета:

Навчальна: розвивати в учнів знання та вміння доводити експериментально наявність виштовхувальної сили, що діє на тіло в рідині (гасі) і гасі (повітрі); доводити експериментально вираз для закону Архімеда; використовувати закон Архімеда для розв’язування якісних задач.

Розвивальна: розвивати в учнів логічне мислення, образне і фізичне мислення та творчі здібності; продовжити розвивати у свідомості учнів науковий світогляд шляхом розширення уявлень в учнів про взаємодію і сили в природі через вивчення сили Архімеда; встановлювати наслідкові зв’язки; розкрити взаємозв’язок теорії та експерименту у фізиці та пізнанні природи.

Виховна: продовжити виховання зацікавленості учнів до вивчення фізики, уважності, працелюбності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: широка глибока посудина з водою, тенісна кулька, динамометр, широка мензурка з поділками, відерце Архімеда, комп’ютер, мультимедійний проектор,екран.

Структура уроку

№ п/п	Етапи уроку	Методи, форми, засоби, прийоми	Час
1.	Організаційний		1 хв.
2	Актуалізація опорних знань	Робота в парах, розв’язування задач	5 хв.
3а	Вивчення нового матеріалу. Експериментальне доведення існування виштовхувальної сили у воді та повітрі	Проблемний, демонстраційний, експеримент, евристична бесіда	10 хв.
б	Експериментальне доведення закону Архімеда	Запитання проблемного характеру	10 хв.
в	Пояснення умови плавання тіл	Демонстраційний експеримент, евристична бесіда	5 хв.
4	Закріплення вивченого матеріалу	Розгадати кросворд	10 хв.
5	Підсумки уроку	Перегляд епізоду з мультфільму	2 хв.
6	Домашнє завдання. Виставлення оцінок		2 хв.

Хід уроку

І. Привітання з учнями, перевірка відсутніх. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Якісні задачі

Поясніть, чому маленька бджола чинить значно більший тиск, ніж тягач. ( Рис.3.1.)

$H:\Закон Архімеда\Якісні задачі\none-26054555.jpg$

Рис.3.1.

Порівняйте тиск, який чинять ковзаняр і лижник, якщо їхні маси однакові. (Рис.3.2.)

Рис.3.2.

Чому в ріжучих інструментів ріжуча поверхня має малу площу?(Рис.3.3.)

$H:\Закон Архімеда\Якісні задачі\scissors-28697_640.png$ $H:\Закон Архімеда\Якісні задачі\nogik10.jpg$

Рис.3.3.

2. Розгадати ребуси

$F:\Закон Архімеда\Ребуси\динамометр.jpg$ $F:\Закон Архімеда\Ребуси\Паскаль.jpg$

(Динамометр) (Паскаль)

$F:\Закон Архімеда\Ребуси\Сила.gif$ $F:\Закон Архімеда\Ребуси\Закон 2.jpg$

(Сила) (Закон)

3. Фізична лотерея

(на кожну парту роздається такий матеріал і учні у парі складують лотерею)

Прилад для вимірювання сили		Формула розрахунку тиску твердих тіл
Па	Вчений, який вимірив атмосферний тиск	Одиниці вимірювання сили	Прилад для вимірювання об’єму рідини

Варіанти відповідей на окремих картках:

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Експериментальне доведення існування виштовхувальної сили у сили у воді та повітрі.

Щоб дізнатися сьогоднішню тему давайте проведемо наступний демонстраційний експеримент: візьмемо посудино з водою і тенісну кульку. зануримо її у воду і відпустимо.

Що ми спостерігаємо?
Чому кулька рухається вгору?
Чому людина не тоне у воді?

Як ми бачимо, значення виштовхувальної сили залежить від характеристик зануреного тіла, так і від властивостей рідини.

Висновок: на тіла, що діють у воді і газі діє виштовхувальна сила, тобто сила Архімеда.

Давайте розглянемо експериментально доведення сили Архімеда, але спочатку:

розглянемо відерце Архімеда: як ми бачимо це два циліндра, внутрійшій суцільний та зовнішній – пустотілий.
візьмемо динамометр, підвісимо внутрішній циліндр до відерця і підвісимо до динамометра, встановимо повзунок динамометра проти його показів.

Запитання: 1. Що вимірює динамометр? (силу тіла, яка дорівнює вазі тіла.)

2. Що таке сила пружності, вага, сила тяжіння? (силу, яка виникає при деформації називають силою пружності. Силу, з якою тіло діє на опору або підвіс, називають вагою. Сила, яка діє на кожне тіло з боку землі, називають силою тяжіння).

Плавно занурюємо в посудину, наповнену водою, нижній циліндр. Спостерігаємо за показами динамометра. Ми бачимо, що чим більше ми занурюємо циліндр в воду, тим більше води виділяється.

Запитання:

1. Чому при зануренні динамометра покази зменшуються? (тому, що діє виштовхувальна сила).

2. На стільки зміняться покази динамометра? (на величину виштовхувальної сили).

Тепер давайте переллємо виділену воду в пустотілий циліндр. Зважимо два циліндри на динамометрі і знову будемо спостерігати за показами динамометра.

Запитання:

3. Чому збільшились покази динамометра і на скільки? (покази динамометра зміняться на вагу долитої води, виштовхнутою тілом).

Опустимо нижній циліндр у воду і спостерігаємо за показами динамометра. Як бачимо покази відновлюються.

Запитання:

4. Чому покази динамометра відновились? (при першому зважуванні у воді покази динамометра змінились на величину виштовхувальної води, а при другому зважуванні, а при другому зважуванні добавилисьна витіснену тілом воду).

Можна зробити висновок, що покази динамометра відновились.

Для розрахунку виштовхувальної сили можна застосувати формулу:

- виштовхувальна сила,

- густина рідини,

- прискорення вільного падіння,

- об’єм зануреного в рідину тіла або його частини.

Залежність, виражена формулою для виштовхувальної сили, називається законом Архімеда, а сама виштовхувальна сила – силою Архімеда.

(Біографія Архімеда коротко) (Презентація додається)

Закон Архімеда: на тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, що напрямлена вертикально вгору і дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі зануреної частини тіла.

Математично закон Архімеда можна записати формулою:

Також силу Архімеда можна записати формулою:

- архімедова сила,

– вага тіла в повітрі,

- вага тіла в рідині.

(Якщо не має у школі змоги показати на прикладі, з відерцем Архімеда, то можна використати відеозапис № 1 і пояснити на його прикладі)

IV. Пояснення умови плавання тіл

Згідно із законом Архімеда, на всі тіла, занурені в рідину, діють виштовхувальні сили, значення яких залежить від об’ємів цих тіл і густини рідини. Отже, якщо тіла мають однакові об’єми, то і виштовхувальні сили, які діятимуть на них у даній рідині мають однакові об’єми, то і виштовхувальні сили будуть однакові.

Запитання: 5. Чому ж тоді одні тіла тонуть у рідині, а інші спливають?

Для прикладу візьмемо дві кульки однакового об’єму, але одну металеву, а другу дерев’яну. Вага дерев’яної буде меншою, ніж металевої.

Тоді можна зробити висновок, що спливання дерев’яної кульки, зануреної у рідину, показує, що рівнодійна сили тяжіння і сили Архімеда напрямлена вгору, в напрямі дії сили Архімеда. Отже в цьому випадку: (тіло спливає) (Рис.3.4.).

$C:\Users\user\Desktop\Урок на конкурс\Рисунок1.png$

Рис.3.4. Тіло спливає

У випадку з металевою кулькою рівнодійна направлена вниз, тобто (тіло тоне). (Рис. 3.5.)

$C:\Users\user\Desktop\Урок на конкурс\Рисунок2.png$

Рис.3.5. Тіло тоне

За рівності сил Архімеда і тяжіння, що діють на занурене в рідину тіло, рівнодійна дорівнює нулю , тобто тіло знаходиться в рівновазі. (тіло плаває) (Рис.3.6).

$C:\Users\user\Desktop\Урок на конкурс\Рисунок3.png$

Рис. 3.6. Тіло плаває

(Для запису в зошит)

	*За силами*	*За густиною*
Тіло спливає
Тіло плаває
Тіло тоне

Висновок: тіло тоне, якщо його середня густина більша, ніж густина рідини.

V. Розв’язування задач

Якісні задачі

1.Чи виконується закон Архімеда у невагомості?

2.Чому жир у рідині розташований на поверхні?

3.Коли на воді плаває повітряна кулька, здається, що вона зовсім не занурена чи так це?

4.Корпус підводного човна вкрився шаром льоду. Як це впливає на занурення човна у воду?

5.Чи буде плавати лід у нафті?

6. Що важче склянка молока чи склянка вершків?

7.Дерев’яний кубик лежить на дні посудини. Спливе він чи ні, якщо в посудину налити воду(вода не проникає під кубик).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу (Розгадати кросворд)

По горизонталі:

Прилад для вимірювання сили. (Динамометр)
Що відбувається з тілом, якщо ? (Плаває)
Сила, яка виникає при деформації, називається силою … (Пружності)
Сила, з якою тіло діє на опору або підвіс. (Вага)
Тіло тоне, якщо його середня густина …, ніж густина рідини (Більша)
Якщо то, що відбувається з тілом? (Спливає)

По вертикалі:

Який закон характеризує дана формула: ? (Архімеда)
На тіла, що діють у воді і газі діє … сила. (Виштовхувальна)
Як називають силу, яка діє на кожне тіло з боку Землі? (Тяжіння)
Що відбувається з тілом, якщо ? (Тоне)

VІІ. Підсумки уроку

(Перегляд епізоду з мультфільму «Коля, Оля та Архімед» відеозапис 2)

VІІІ. Домашнє завдання

Прочитати §23, 24 (підручник Фізика 8., Ф.Я. Божинова, І. Ю. Ненашев)

Заповнити таблицю:

Таблиця 3.1.

Задача.В посудині з водою знаходяться 3кульки різного об‘єму в стані спокою,як показано на малюнку. На яку кульку діє більша виштовхувальна сила?

Урок 3

Тема: Розв’язування якісних задач з теми « Сили природи»

Мета:

Навчальна:

узагальнити і систематизувати знання учнів про силу тертя, силу пружності, силу тяжіння, причини виникнення та їх властивості цікавим засобом – розв’язуванням якісних задач з фізики, узятих з народних прислів’їв і приказок;
Розвивальна:

продовжити формувати навички учнів в розв’язування якісних задач – вміння зробити аналіз процесу, який описаний в умові задачі і застосувати логічний хід мислення; стисло та грамотно висловлювати свої міркування та обґрунтовувати їхню правильність;

Виховна:

формувати розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини; виховувати уважність, зібраність, спостережливість.

Обладнання: картки з завданнями, плакат з прислів’ями і приказками.
Тип уроку: урок узагальнення, систематизації знань учнів, удосконалення навичок розв'язування якісних задач.

Структура уроку

№ етапу	Етапи	Час	Прийоми та методи
І.	Організаційний момент.	1 хв.	Коментар вчителя. Проведення хвилинки - аутотренінгу.
ІІ.	Перевірка домашнього завдання	3 хв.	Індивідуальна робота
ІІІ.	Актуалізація опорних знань учнів.	5 хв.	Фронтальне опитування
ІV.	Оголошення теми і мети.	2 хв.	Коментар вчителя.
V.	Розв'язування якісних задач.	25 хв.	Робота в группах
VI.	Підбиття підсумків уроку та оцінка навчальних досягнень	7 хв.	Дискусія
VII.	Домашнє завдання.	2 хв.	Коментар вчителя

Хід уроку

І.Організаційний момент

1.Проведення хвилинки - аутотренінгу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Учні зачитують підготовлені дома загадки, прислів’я і приказки, в яких йде мова про фізичні величини, які вже вивчили на уроках фізики.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Фронтальне опитування:
1. Від чого залежить дія одного тіла на інше?
2. Назвіть силу, яка завжди діє на тіло у будь-якому місці на Землі.
3. Які сили діють на листя під час листопаду?
4. Які сили діють на вантаж, коли він спускається на парашуті?
5. За рахунок яких сил стріла летить на певну відстань?
6.Чи мають вагу рідини і гази?
7. Чи завжди тіло має вагу?
8. Чому шайба, що рухається по гладенькій льодовій поверхні, зрештою зупиняється?
9. Чому борошно або крупи, коли їх висипати зі склянки на стіл, утворюють купку конічної форми, а вода розтікається тонким шаром?
10.Навіщо воротар футбольної команди під час гри користується спеціальними рукавицями, особливо в дощову погоду?
ІV. Оголошення теми і мети.

Сьогодні на уроці ми продовжимо формувати вміння розв’язувати якісні задачі з фізики. Що ж таке якісна задача?
Якісні задачі або задачі-питання – це такі задачі, при рішенні яких потрібно (без виконання розрахунків) пояснити те чи інше фізичне явище. Спочатку треба зробити аналіз фізичного явища і застосувавши логічний хід мислення відповісти на поставлене питання (задачу).

V. Розв'язування якісних задач.
Задача 1.Чому при грі в крокет дерев'яна куля після удару молотком котиться по землі, а твердий круглий м'яч при грі в хокей з м'ячем після удару ключкою нерідко ковзає по льоду,не обертаючись? (Рис.3.7.)

$C:\Users\Лана.Туська-PC\Desktop\p_moreau_1b.jpg$

Рис.3.7.

Відповідь: Тертя при ковзанні обмерзлого м'яча по поверхні льоду може бути в деяких випадках менше, ніж тертя при коченні.

Задача 2. Чому потрібно берегти гальмівну колодку і гальмівний барабан транспортного засобу від попадання між ними масла?

Відповідь: При попаданні масла між гальмівною колодкою і гальмівним барабаном слабшає сила тертя, а це призводить до збільшення довжини гальмівного шляху.

Задача 3. Чому велику крижину, плаваючу на воді, привести в рух легко, але відразу ж виявити велику швидкість важко?(Рис.3.8.)

$C:\Users\Лана.Туська-PC\Desktop\schilder_6b.jpg$

Рис.3.8.

Відповідь: У воді сила тертя спокою повністю відсутня. Для того щоб виявити тілу великої маси велике прискорення, потрібна велика сила.

Задача 4.Чому мокрийпапір рветься легше, ніж сухих?

Відповідь: З'являється як би мастило, і тертя між волокнами паперу зменшується. Тобто сухе тертя між волокнами змінюється на в'язке.

Задача 5. Зуби пилки розводять у різні боки від площини пилки. Якию пилкою важче пиляти розведеною або нерозведеною. Чому?

Відповідь: При нерозведеній пилі пропив має ширину, рівну товщині полотна пилки. Що виникає при русі полотна тертя об стінки пропила ускладнює рух пилки. При розведеній пилі тертя майже усувається.

Задача 6. Дайте фізичне обґрунтування прислів'ю: «Коси, коса, поки роса; роса геть, і ми додому». Чому при росі косити траву легше?(Рис.3.9.)

$C:\Users\Лана.Туська-PC\Desktop\pymonenko_1b.jpg$

Рис.3.9.

Відповідь: Роса збільшує масу стебла. Тому при ударі косою він меншою мірою згинається, і коса зрізає його. Роса створює мастило і зменшує силу тертя, коли при зворотному русі коси вона ковзає по траві.

Задача 7. Якщо паровоз не може відразу зрушити важкий вантаж з місця, то машиніст використовує наступний прийом: він дає задній хід, а потім, штовхнувши вантаж трохи назад, дає передній хід . Чому цей прийом дозволяє зрушити вантаж з місця?

Відповідь: Важкий залізничний вантаж за великої сили тертя спокою важко зрушити з місця, якщо зчіпки між вагонами знаходяться в натягнутому стані: сила тяги паровоза повинна повідомити прискорення всіх вагонів складу відразу і подолати тертя спокою всього складу . Якщо спочатку дати задній хід, то зчіпки між вагонами будуть ослаблені і паровоз може повідомляти прискорення кожного вагона по черзі .

Задача 8. Чому живу рибу важко утримати в руках? І неживу теж?

Відповідь: У риб луска покрита шаром слизу, яка виділяється шкірними залозами; слиз зменшує тертя тіла риби про воду і служить захистом від бактерій і цвілі.

Задача 9. Для чого змички при грі на скрипці натирають каніфоллю? (Рис.3.10.)

Рис.3.10.

Відповідь: Для збільшення тертя.

Коментар: Каніфоль - від давньогрецької назви міста - Колофон в Малій Азії, крихка, склоподібна речовина від світло-жовтого до темно-червоного кольору; входить до складу смолистих речовин хвойних дерев і виходить як залишок після відгону з них летючої частини.

Завдання 2. Інтерактивна вправа – робота в парах.
На картках записані прислів’я і приказки, треба пояснити їх фізичну суть.

Прислів’я і приказки Фізична суть.
1. Де тонко, там і рветься.
2. Ложка дьогтю зіпсує бочку меду.
3.Під лежачий камінь вода не тече.
4. Скільки б не скакав, а на землю впадеш.
VI. Підбиття підсумків уроку та оцінка навчальних досягнень.

VII. Домашнє завдання.

Урок 4

Тема: Основи кінематики. Закони руху

Мета:

Навчальна:узагальнення й систематизація знань про кінематичні величини і зв'язки між ними; поглиблення знань про закони Ньютона.

Розвивальна: розвивати увагу, уяву, пам'ять, логічне та фізичне мислення.

Виховна: виховувати інтерес до фізики; формувати цілісну картину світу.

Обладнання:Прилади для демонстрації явища інерції, вільного падіння.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизація знань.

Форма проведення: гонка-марафон.

Структура уроку

І. Організаційний етап. Емоційна хвилинка.

ІІ. Мотивація. Оголошення теми, мети уроку.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

Перша зупинка — місто Кмітливих.
Друга зупинка — місто Ерудитів.
Третя зупинка — місто Віршове.
Четверта зупинка — місто Експериментів.
П'ята зупинка — місто Знавців.
Шоста зупинка — місто Помилок.
Сьома зупинка — місто Мислителів.
Фініш — місто Нерозгаданих таємниць.

ІV. Підсумки. Рефлексі. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний етап.

(Клас ділиться на дві рівносильні групи-екіпажі: «Кінематика» та «Динаміка». Групи комплектують з учнів, які мають різні навчальні досягнення. Час перебування на зупинках — 3-4 хв. Завдання повинні бути чіткими, за кожну правильну відповідь — 1 бал.)

ІІ. Мотивація. Оголошення теми, мети уроку.

Учитель.Урок проведемо у вигляді автомобільної гонки-марафону. Оскільки дистанція велика, у нас буде багато зупинок. І переможе той екіпаж, який за найменший час пройде дистанцію, тобто набере найбільше балів. Тож побажаємо вам щасливої дороги і перемоги в гонці.

Екіпажі готові? Отож, старт!

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

Перша зупинка — місто Кмітливих.

(Кожному екіпажу пропонується розв'язати якісну задачу. За кожну правильну відповідь — 1 бал)

Задача 1.Йде механізований збір урожаю. Із бункера комбайна зерно сиплеться в кузов автомобіля. З якою швидкістю повинен рухатися автомобіль? (Зтакою самою, як і комбайн.)

Задача 2. Чому під час прополювання бур'яни треба витягувати з ґрунту повільно, уникаючи ривків? (Якщо рослину потягти ривком, то внаслідок інерції гичка обірветься, а коріння залишиться в ґрунті.)

Друга зупинка — місто Ерудитів.

(Два учні з кожного екіпажу по черзі підходять до столу і кидають кубик, на гранях якого написані формули. Зачитують формулу на верхній грані кубика і називають усі фізичні величини, що входять у формулу, та одиниці їхнього вимірювання).

Учитель.А зараз перевіримо швидкість вашої реакції. Отже, бліц-запитання. Я називаю фізичну величину, позначення чи формули для яких ви повинні записати на аркуші паперу.

Завдання для екіпажу «Кінематика»:

а) переміщення ();

б) рівняння рівномірного прямолінійного руху ( або ). Завдання для екіпажу «Динаміка»:

а) прискорення ();

б) другий закон Ньютона ().

Третя зупинка — місто Віршове.

(Один із членів екіпажу зачитує уривок з вірша, а члени другого екіпажу пояснюють, про які механічні явища тут ідеться. Потім екіпажі міняються ролями.)

Пливли ми радісно гуртом;

Ті парус прямо нагинали,

Ті одностайно ударяли

Об воду веслами.

М. Рильський

(Взаємодія тіл.)

В день ясний горіло сонце,

Нерухомо вітер спав.

Нерухомо в мертвій тиші

Степ незайманий стояв.

А на півдні за лісами

Колихалось море трав,

То над степом буйний вітер

На шовкових струнах грав.

О. Олесь

(Відносність руху.)

Четверта зупинка — місто Експериментів.

(Один із членів екіпажу за допомогою предметів, що є на столі, демонструє механічне явище (явище інерції, вільне падіння тіл) і пояснює його)

П'ята зупинка — місто Знавців.

Гра «Що? Де? Коли?»

Для екіпажу «Кінематика».

Іде із села до села, а з місця й кроку не зробить. Що це? (Дорога.)

Для екіпажу «Динаміка».

Біжить, біжить, не оглядається. Що це? (Час.)

Шоста зупинка — місто Помилок.

Учитель.Я пояснюю певне фізичне поняття, припускаючись при цьому деяких помилок. Завдання екіпажів — виправити допущені помилки.

Для екіпажу «Кінематика»

Механічний рух — це зміна стану спокою тіла у просторі без зміни часу.

Для екіпажу «Динаміка».

Прискорення — це скалярна фізична величина, яка чисельно дорівнює відношенню зміни переміщення тіла до інтервалу часу, протягом якого ця зміна відбувалася.

Сьома зупинка — місто Мислителів.

Учитель.У цьому місті кожний учасник марафону розв'язує кількісну задачу. Кількість балів екіпажу складається з оцінок кожного її члена (задачі за складністю мають бути однаковими для усіх членів екіпажу). Складність задач визначає учитель з урахуванням часу перебування екіпажів на зупинці.

Фініш — місто Нерозгаданих таємниць.

Екіпажі отримують кросворди з ключовими словами «КІНЕМАТИКА» та «ДИНАМІКА», які потрібно якнайшвидше розгадати.

Кросворд 1.

1. Наука про рух і взаємодію тіл. 2. Назва руху який вивчається у розділі «Кінематика». 3. Рух, під час якого швидкість тіла змінюється однаково за рівні інтервали часу. 4. Час, протягом якого тіло робить один оберт по колу. 5. Напрямлений відрізок прямої, що сполучає початкове положення тіла з його наступним. 6. Розділ фізики, у якому вивчаються причини зміни стану тіла. 7. Кількість обертів тіла навколо центра обертання за одну секунду. 8. Фізична величина, що дорівнює відношенню зміни миттєвої швидкості тіла до інтервалу часу, протягом якого ця зміна відбулася. 9. Зображення на рисунку, що характеризує зміну координати тіла з часом. 10. Видатний італійський фізик, механік, астроном.

	1					К
					2	І
				3		Н
					4	Е
			5			М
6						А
		7				Т
				8		И
		9				К
					10	А

Відповідь: 1. Механіка. 2. Рівномірний. 3. Рівноприскорений. 4. Період. 5. Переміщення. 6. Динаміка. 7. Частота. 8. Прискорення. 9. Графік. 10. Галілей.

Кросворд 2.

1.Прилад для вимірювання сили. 2. Позасистемна одиниця часу. 3. Один із найвидатніших фізиків і математиків, який сформулював загальні закони механічного руху, відкрив закон всесвітнього тяжіння. 4. Фізична величина, яка спричиняє зміну стану руху тіла. 5. Розділ механіки, що вивчає рух без урахування сил, які його спричиняють. 6. Фізична величина, що показує переміщення тіла за одиницю часу. 7. Одиниця часу в СІ. 8. Проміжок часу.

					1	Д
			2			И
					3	Н
			4			А
		5				М
	6					І
				7		К
8						А

Відповідь: 1. Динамометр. 2. Година. 3. Ньютон. 4. Сила.5. Кінематика. 6. Швидкість. 7. Секунда. 8. Інтервал.

(Перемагає екіпаж, який першим виконає завдання)

IV. Підсумок уроку. Рефлексія.

Аналізується хід гри на кожному етапі. Успіхи оцінюються у балах, які виставляються у журнал. Члени екіпажу, який переміг, нагороджуються призами.

Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
Що вам сподобалося на уроці?
Про що ви ще хотіли б дізнатися з даної теми?

Якісні задачі до теми : “ Випаровування і конденсація”

1 . Чому в морозний день над не замерзлою рікою з'являється туман?

2 . Чи впливає вітер на показання термометра в морозний день?

3. Чому медсестра або лікар, вимірюючи температуру тіла людини, стежить, щоб людина не була спітніла і під пахвами, куди кладуть термометр, було сухо?

4. Скло вікон в житлових будинках, а також в машинах покриваються в зимовий ранок крижаними візерунками. Пояснити , чому це відбувається?

5. Чому в гумовому одязі важче переносити спеку?

6. Чому вода гасить вогонь? Що швидше погасить полум'я - окріп або холодна вода?

7. Ми не відчуваємо опіку, якщо короткочасно торкнемося розпеченої праски мокрим пальцем. Чому?

8. Статистика показує, що поблизу промислових центрів тумани у вихідні дні слабкіше, ніж у робочі . Пояснити це.

9.Чому, опік парою сильніше, ніж окропом?

10. При будівництві будівель на плити покриттів під шар утеплювача укладають так званий пароізоляційний шар. Яке призначення цього шару?

11. Як пояснити утворення хмарного сліду за літаком , що летить на великій висоті?

12. Чому запотівають очки у людини, яка прийшла з холоду в теплу кімнату?

13. Навесні вранці на рослинах виділяється іній. Чи сприяє виділення інею охолодженню рослин або перешкоджає йому?

14 . Чому в спеку собака висовує язик?

Якісні задачі до теми: “Кінематика криволінійного руху (рух по колу)”

1.Чому, помітивши відмінність у періодах обертання різних ділянок дисків Сонця та Сатурна, астрономи дійшли до висновку, що ці тіла не можуть бути твердими? ( Рис. 3.11.)

Рис.3.11.

2. Колесо рівномірно обертається навколо своєї осі. Побудуйте графіки залежності швидкостей і прискорень точок колеса від відстані до осі обертання.

3. В автомобілі зчеплені між собою два зубчасті колеса з числами зубців 20 та 80 відповідно. Чи однакові швидкості мають зубці обох коліс під час обертання? Які періоди обертання коліс?

4. Як зміниться відповідь попередньої задачі, якщо між цими зубчастими колесами помістити третє колесо, котре містить 160 зубців?

5. Точка рухається до центру по спіралі із сталою за модулем швидкістю. Чи змінюються при цьому її прискорення та період? (Рис.3.12.)

Рис.3.12.

6. Як розміщена миттєва вісь обертання ведучого колеса автомобіля, якщо: а) він гальмує з повним блокуванням коліс; б) буксує; в) рухається нормально без проковзування; г) різко рушає з проковзуванням коліс?

7. Назвіть деталі локомотивів і вагонів поїзда, частини яких під час руху поїзда мають швидкості, напрямлені проти руху локомотива?

8. На столі лежить котушка з нитками, половину яких вже використали для шиття. Чи можна, потягнувши за нитку, примусити котушку котитись: а) до нас; б) від нас? Відповідь обґрунтуйте. ( Рис.3.13.)

Рис.3.13.

9. Знайдіть за допомогою побудови швидкість центра диска? (Рис.3.14.)

Рис.3.14.

10. При черговому киданні тіла вертикальна складова його швидкості зросла в к раз. Як зміниться : а) тривалість польоту; б) висота; в) дальність польоту?

11. Дальності польоту двох списів, кинутих під одним кутом до горизонту, відрізняються в к раз. Як відрізняються при цьому їх початкові швидкості?

12. Тіла під різними кутами кидають угору з різними швидкостями, але всі вони досягають висоти 30м. Чи залежить час підйому тіл до верхньої точки від кута кидання?

13.З однієї точки горизонтально з інтервалом в одну секунду кинули з однаковими швидкостями два тіла. Чи змінюватимуть вони своє положення один відносно одного?

14. Як змінюються з часом відстань між двома послідовно кинутими під кутом до горизонту тілами під час руху їх вгору?

15. В якій точці траєкторії кинуте під кутом до горизонту тіло матиме найменший радіус кривизни траєкторії?

16. Чи може кинуте під кутом до горизонту тіло впасти на поверхню землі з швидкістю, більшою від початкової? Розглянути реальний та ідеальний випадки.

17. Як змінилась би тривалість падіння тіла з певної висоти, якби радіус Землі був менший у два рази?

18. У Мехіко прискорення вільного падіння майже на 0,5% менше, ніж у Санкт-Петербурзі. Наскільки це збільшує відстань стрибка та далекість кидка спортсменів?

26. За першу секунду обертання вал зробив два повні оберти. Скільки обертів він зробить при сталому кутовому прискоренні за другу секунду обертання?

27. Чому на екваторі легше вивести супутник на орбіту, ніж у високих широтах?

28. Чи може супутник рухатись так, щоб весь час залишатись над Львовом?

29. Як вплине на тривалість падіння тіла збільшення густини повітря в період потужного антициклону?

Якісні задачі до теми: “ Водяна пара у атмосфері ”

1. Як змінюється абсолютна та відносна вологість повітря при його нагріванні?

2. Обидва термометри у психрометрі Августа показують однакову температуру. Яка відносна вологість повітря?

3. Чому сильна спека важче переноситься у болотистих місцинах, ніж у сухих?

4. Статистика показує, що поблизу промислових центрів у вихідні дні тумани слабкіші, ніж у дні робочі. Чому?

5.За літаком, який летить високо, іноді утворюється слід з хмаринок. Чому?(Рис.3.14.)

Рис.3.14.

6.Чому скло вкривається тонким шаром вологи, якщо на нього подмухати?

7.Чому скло вікон у будинках вкривається візерунками з криги?(Рис.3.15.)

Морозні малюнки

Рис.3.15.

8.У прохолодний час відкрийте вентиль камери велосипедної шини. Чим пояснити появу туману, який виходить разом з повітрям з камери?

9.Чому роса буває більш рясною після жаркого дня?(Рис.3.16.)

Рис.3.16.

10.Чому влітку після заходу сонця туман спочатку з’являється у низинах?

11.Восени після заходу сонця туман над річкою утримується порівняно довго. Чому?

12.Чому хмари восени бувають нижчими, ніж влітку?

13.Вночі в разі густої хмарності не буває роси. Чому?

14.Чому не буває роси під густим деревом?

15.Взимку у вагонах трамваїв іній утворюється головним чином на склі і на металічних частинах. Чому?

16.Навесні вранці на рослинах утворюється іній. Як впливає іній на охолодження рослин?

17. Чи вірно, що ластівки, які низько літають над землею, передвіщюють появу дощу?

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 3

Розв’язання якісних задач виховує і загальнолюдські якості. Д. Пойа пише: «Навчання мистецтву розв’язувати задачі є виховання волі. Розв’язуючи не надто легку для себе задачу, учень вчиться бути наполегливим, коли немає успіху, вчиться цінувати скромні досягнення, терпляче шукати ідею розв’язання і зосереджуватися на нім всім своїм «я», коли ця ідея виникає. Якщо учню не виявилося можливості ще на шкільній лаві випробувати переміжні емоції, які з’являються у боротьбі за розв’язок, в його математичній освіті виявляється фатальна прогалина». Ці слова повною мірою можна віднести і до фізичних задач. При розв’язанні якісних задач у школярів виховується працьовитість, допитливість розуму, кмітливість, самостійність у судженнях, зацікавленість навчанням, воля і характер, наполегливість у досягненні поставленої мети. Розвиваюча функція задачі виявляється в тому, що, розв’язуючи задачі, учень включає всі розумові процеси: увага, сприйняття, пам’ять, уява, мислення. При розв’язанні задач розвивається логічне і творче мислення. Однак необхідно пам’ятати, що, якщо при вивченні нової теми:

учню пропонують задачі тільки одного типу;
розв’язання кожної з них зводиться до однієї і тієї ж операції (операцій);
цю операцію учню не доводиться вибирати серед інших, які можливі в подібних ситуаціях;
дані задачі не є для учня незвичними;
він упевнений в безпомилковості своїх дій,

то учень при розв’язанні другої або третьої задачі перестає обґрунтовувати розв’язок задачі, починає розв’язувати задачі механічно, тільки за аналогією з попередніми задачами, прагне обійтися без міркувань. Це призводить до ослаблення розвиваючого боку розв’язання задач. Тому необхідно вчити школярів розв’язанню задач різними методами, як стандартними, так і тими, що не часто використовуються в шкільній практиці. Корисно одну і ту ж задачу розв’язувати різними способами, це привчає школярів бачити в будь-якому фізичному явищі різні його боки, розвиває творче мислення. Різноманітність і важливість функцій, які виконує задача, призводить до того, що задача займає у навчальному процесі важливе місце.

При розв’язанні задачі дані та вимоги утворюють єдину інформаційну систему і мета розв’язуючого знайти зв’язки між ними. При цьому можливі два шляхи руху: від даних до шуканого і від шуканого до даних. Тому можна ввести поняття "простір якісної задачі", в яке входять вихідні положення, шукане, можливі шляхи розв’язання, провідні від даних до мети, а також інформація і правила, які накладають обмеження на обрані моделі. Введення даного поняття підкреслює, що при розв’язанні задачі не суттєво: що дано, а що потрібно знайти, важливо тільки виявити зв’язок між різними елементами простору задачі. З вище сказаного видно, що якісні і кількісні задачі мають загальні структурні елементи. Однак в розрахункових задачах вимога пов’язана з пошуком фізичних величин, тому фізична ситуація представлена в більш явному вигляді, деталізована через задані в умові величини, через вказівки про зв’язки між явищами і т. п. Виділення ж "даних" і "вимог" при розв’язанні якісних завдань, викликає часто великі труднощі. Адже в якісних задачах рідко даються значення яких-небудь фізичних величин, питання також не завжди містить прямих вказівок щодо предмету пошуків: «Що зробити щоб...?», «За яких умов...?» і т. д. Більше того, якісні задачі часто складаються тільки з одного питання, а твердження виступають в неявному вигляді. Тому для виділення даних і вимоги зазвичай потрібно переформулювання тексту задачі.

ВИСНОВКИ

У ході роботи були виконані усі поставлені завдання. Аналіз результатів проведеного теоретичного та експериментального дослідження дає можливість зробити наступні висновки:

показано, що одне з основних положень сучасної психолого-педагогічної науки полягає у повноцінному розвитку особистості, який можливий лише при здійсненні особистісно – зорієнтованого навчання;
психолого-педагогічний аналіз діяльності учнів щодо розв’язування задач дозволяє зробити висновок, що у процесі розв’язування учнями загальноосвітньої школи якісних задач забезпечуються умови для розвитку мислення учнів, але за умов традиційного навчання здійснення діагностики та сприяння розвитку мислення учнів є більш складним завданням, ніж за умов особистісно-зорієнтованого навчання;
показано, що незважаючи на те що методика розв’язування якісних задач з фізики насьогодні висвітлена на достатньому рівні, методичні розробки, які б дозволяли використовувати якісні задачі з метою реалізації особистісно-зорієнтованого підходу до учнів загальноосвітньої школи відсутні;
обґрунтовано можливості вдосконалення навчального процесу з фізики та дидактичні основи методики використання якісних задач, що дозволяє реалізувати особистісно-зорієнтований підхід у навчанні фізики. Такий підхід включає: критерії відбору якісних задач відповідно до груп учнів різних рівнів знань, розробку прийомів розв’язування якісних задач (експериментальний прийом, графічний прийом, евристичний, прийом знаходження “ключових” слів, прийом граничних випадків, прийом доведення від супротивного, поділ даної задачі на підзадачі, прийом “переінакшення реальності”);
доведено, що методика використання якісних задач на основі диференційованого підходу дає можливість на основі раціонального поєднання традиційних і нових технологій навчання посилити мотивацію до розв’язування якісних задач з фізики і курсу фізики в цілому, активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, надати навчанню творчого, дослідницького спрямування;
стимулює розвиток як конвергентного, так і дивергентного мислення;
дозволяє вчителю враховувати особливості мислення учнів загальноосвітньої школи в процесі розв’язування якісних задач;
дає змогу учителю урізноманітнити форми участі учнів у навчальній діяльності, посилює керівну роль вчителя під час розв’язування учнями якісних задач;
дає можливість використання особистісного досвіду учнів в процесі розв’язування якісних задач;
сприяє усвідомленню та розумінню навчального матеріалу, що вивчається;
позитивно впливає на уміння розв’язувати інші типи задач а також на самостійне складання якісних задач;
дозволяє вчителю адаптувати умову задачі у відповідності до “зони найближчого розвитку” учнів, що значно поліпшує процес їх інтелектуального розвитку;
дає змогу розвивати комунікативні здібності учнів;
дозволяє знання, уміння та навички, отримані в процесі розв’язування якісних задач зробити засобом розвитку учнів.

5. Підтверджено, що впровадження пропонованої методики в освітній процес учнів загальноосвітньої школи сприяє підвищенню рівня їх знань та позитивної мотивації до вивчення фізики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абушкин Х. Х. Проблемное обучение – учителю / Харис Харисович Абушкин. – Саранск: Леорд. кн. изд-во, 1996. – 176 с.

2. Аганов А.В. Физика вокруг нас: Качественные задачи по физике / А. В. Аганов, Р. К.Сафиуллин, А. И. Скворцов - М. : 1998. – 321 с.

3. Александров Д.А. Методика решения задач по физике в средней школе / Д. А. Александров, И. Д. Швайченко - М.: 1948. – 123 с.

4. Бабаджан Е.И. Сборник качественных вопросов и задач по общей физике / Е. И. Бабаджан, В. И. Гервидс, В. М. Дубовик - М.: 1990. – 432 с.

5. Баканина Л.П. Сборник задач по физике / Л. П. Баканина, В.Е. Белонучкин, С.М. Козел - М.: Просвещение, 1999. – 256 с.

6. Балашов М. М. Методические рекомендации к преподаванию физики в 7-8 классах средней школы: [книга для учителя: Из опыта работы] / Михаил Михайлович Балашов. - М. : 1991. – 543 с.

7. Борщ В.М. Матеріали для перевірки знань учнів з фізики. 7–9 класи [Текст] / Василь Михайлович Борщ. –Харків: Видавнича група «Основа», 2011. – 128 с.

8. Билимович Б.Ф. Физические викторины / Борис Феофанович Билимович. - М.: Просвещение, 1997. – 56 с.

9. Благодаренко Л.Ю. Якісні тестові завдання з фізики для основної школи : [навчально-методичний посібник] / Л. Ю. Благодаренко, Л. В. Мініч; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – 138 с.

10. Богоявленская Д.Б. Психология творческих спосібностей / Диана Борисовна Богоявленская - М.: Академия, 2002. – 320 с.

11. Бугаёв А. И. Методика преподаванияфизики в среднейшколе. Теорет. основы: [ учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по физ-мат. спец.] / Александр Иванович Бугаёв. – М. : Просвещение, 1981. – 288 с.

12. Володарский В. Развитие мышления учащихся в работе с физическим задачами / Вадим Володарский. – Барнаул. : 1996. –267 с.

13. Габович О.М. Як у загальноосвітнійшколівикладатисучаснуфізику [Текст] / О.М. Габович, Н.О. Габович. – Харків: Видавнича група «Основа»: «Тріада+», 2008.т – 112 с.

14. Генденштейн Л. Е. Фізика. 7 клас : Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл / Лев Елевич Генденштейн – Харків : Гімназія, 2007. – 208 с.

15. Иванов С.В. Типы и структура урока / Сергей Владиславович Иванов - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1957. – 31 с.

16. Кабановський О. В. Фізика: Астрономія: Початковівідомості. Частина I [Текст] / Олександр Володимирович Кабановський. – Харків: Видавнича група «Основа», 2011. – 128 с.

18. Каменецкий С.Е. Методика решения задач по физике в средней школе / С. Е. Каменецкий ,В. С. Орехов - М.: Просвещение, 1971. – 448с.

19. Коршак Є. В. Фізика, 8 кл. : Підручник для серед. загальноосвіт. навч. закл. / Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко, В. Ф. Савченко. – 2-е вид. , перероб та доп. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 192 с.

20. Коханов К. А. Фізичні загадки: експерименти та спостереження [Текст] / К. А. Коханов. – Харків: Видавничагрупа «Основа», 2009. – 64 с.

21. Лещова М. Г. Блочневикладаннянавчальногоматеріалуз фізики. 7–9 класи [Текст] / Маргарита Григорівна Лещова. – Харків: Видавничагрупа «Основа», 2012. – 79 с.

22. Маркова А. К. Психология труда учителя: Кн. для учителя / Аэлита Капитоновна Маркова - М.: Просвещение, 1993. – 192 с.

23. Методика преподавания физики в 7-8 классах средней школы / Под ред. А. В.Усовой, - М. : Просвещение, 1990. – 231 с.

24. Мовчан А. О. Уроки фізики в питаннях та відповідях. 8 клас [Текст] / А.О. Мовчан. – Харків: Видавничагрупа «Основа», 2006. – 176 с.

25. Орлик О. І. Рекомендації щодо викладання фізики у 7 класі загальноосвітніх шкіл за новою програмою «Фізика. Астрономія. 7-12 класи» / О. І. Орлик // Фізика в школах України – 2009. – № 17 – 4 – 17 с.

26. Основы методики преподавания физики / Под ред. А. В. Перышкина, В.Г. Разумовского, В.А.Фабриканта, – М. : Просвещение, 1984. – 123 с.

27. Основы методики преподавания физики / Под ред. Л.И. Резникова, А.В. Знаменского.– М.: Просвещение, 1965. – 543 с.

28. Оценка качества подготовки выпускников основной школы по физике / Сост. В.А. Коровин. – М.: Просвещение, 2000. – 145 с.

29. Усова А. В. Практикум по решению физических задач / А. В. Усова, Н. Н. Тулькибаева. – М.: Просвещение, 1992. – 643 с.

30. Планирование учебного процесса по физике в средней школе / Л. С. Хижнякова, Н. А. Родина, Х. Д. Рошовская. – М.: Просвещение, 1982. –124 с.

31. Тульчинский М. Е. Качественные задачи по физике в средней школе. / М. Е. Тульчинский – М.: Просвещение 1972. – 240 с.

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Фетіщева Лариса Анатоліїівна 13.05.2019 в 20:43

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Тарасова Наталія Павлівна

Пов’язані теми

Фізика, Методичні рекомендації

Додано

5 квітня 2019

Переглядів

4264

Оцінка розробки

5.0 (1 відгук)