Методика вивчення теми «Цілі вирази»

Про матеріал
Методичні рекомендації укладено відповідно до чинної навчальної програми з алгебри для загальноосвітньої школи. Допоможуть вчителю математики у підготовці уроків алгебри у 7 класі по темі «Цілі вирази». Вони забезпечують зв’язок між різними галузями знань та допомагають формувати в здобувачів освіти уміння використовувати знання про властивості виразів у різних нестандартних ситуаціях. Рекомендовано для вчителів математики та здобувачів освіти.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Володимир-Волинський район Зимнівська ОТГСелецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені Олени Полонської – філія освітнього опорного закладу навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей" с. Зимне. Методика вивчення теми «Цілі вирази» (методичні рекомендації) Мазур Віра Миколаївна, учитель математики 2022b2аbа2аbааааbbbb

Номер слайду 2

Мазур Віра Миколаївна, учитель математики Селецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів імені Олени Полонської – філії освітнього опорного закладу навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей" с. Зимне Володимир-Волинського району Волинської області, старший учитель Методичні рекомендації укладено відповідно до чинної навчальної програми з алгебри для загальноосвітньої школи. Допоможуть вчителю математики у підготовці уроків алгебри у 7 класі по темі «Цілі вирази». Вони забезпечують зв’язок між різними галузями знань та допомагають формувати в здобувачів освіти уміння використовувати знання про властивості виразів у різних нестандартних ситуаціях. Рекомендовано для вчителів математики та здобувачів освіти. Рецензенти: Матвіюк Ю. В., керівник спільноти вчителів математики; Трачук. Т. В., доцент кафедри теорії та методики викладання шкільних предметів ВІППО, кандидат педагогічних наук. Обговорено та схвалено на засіданні науково-методичної ради ООЗ НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ліцей» с. Зимне (протокол №4 від 21.01.2022 р.) для представлення на ХХVІІ обласну виставку дидактичних і методичних матеріалів «Творчі сходинки педагогів Волині».

Номер слайду 3

ЗМІСТВСТУПРОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ РОЗДІЛ 2. СКЛАДОВІ ТЕМИ «ЦІЛІ ВИРАЗИ» чинної програми та їх короткий аналіз РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ЦІЛІ ВИРАЗИ» ЛІТЕРАТУРА33.1. Різні способи розкладання на множники чотиричленів 𝒂𝟑−𝒂+𝒂𝟐−𝟏𝒃𝟐+𝒃𝟑−𝒃−𝟏     𝒎𝟓−𝒎𝟑+𝒎𝟐−𝟏  𝟖𝒕𝟒−𝟖𝒕𝟐−𝒕+𝟏 ВИСНОВКИ 3.2. Різні способи розкладання на множники тричленів𝒙𝟐+𝒙−𝟔 𝟒𝒂𝟐−𝟏𝟐𝒂+𝟓     𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕  𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒 41443698269757972111828891961038109

Номер слайду 4

ВСТУП Вирази супроводжують шкільну математичну освіту від початкової ланки і до вищої. Недаремно значна частина шкільної математики присвячена перетворенням різних виразів, що обумовлено необхідністю їх детального вивчення. Саме тому, знайомлячись із новим предметом алгебра, семикласники півроку вивчають тему «Цілі вирази». Визначенню основних понять (тотожності) перетворень цілих алгебраїчних виразів, властивостей степеня з натуральним показником, формулам скороченого множення відводиться у курсі 7 класу 30 годин.4

Номер слайду 5

ВСТУП З найпростішими числовими виразами учні знайомляться ще в початковій школі, знаходять значення виразів, але про визначення понять „вираз”, „значення виразу” мова не йде. Також не дається визначення виразу зі змінною, хоча вони є. (Поняттю „вираз” взагалі в школі не дається строгого означення). У 5 класі говорять про спрощення виразів, яке виконується на основі властивостей арифметичних операцій. Ні про яке додавання подібних доданків, винесення коефіцієнта, спільного множника в 5 класі не йдеться.5

Номер слайду 6

ВСТУП У 6 класі апарат тотожних перетворень розширюється у зв’язку з розвитком поняття числа. Тут учні вже фактично виконують зведення многочлена до стандартного виду (зведення подібних членів), але називають це поки що зведенням подібних доданків. В цьому ж класі учні вивчають правила розкриття дужок (перед якими стоїть знак „+” або „-”), вивчається поняття „коефіцієнт”. Тобто, у 5-6 класах виконується спрощення цілих алгебраїчних виразів 1-го степеня на основі властивостей арифметичних дій.6

Номер слайду 7

ВСТУП 7 Системне вивчення тотожних перетворень починається в 7 класі, коли вводяться строгі математичні означення таких понять, як „тотожність”, „тотожно рівні вирази”, „тотожне перетворення виразів”. Учитель повинен донести семикласнику, що сутність тотожних перетворень складається в:застосуванні до виразу відомих означень і властивостей тих операцій, які вказані в даному виразі;додаванні до виразу іншого, тотожно рівного нулю;множенні його на вираз, тотожно рівний 1. Тут виконується зведення одночлена і многочлена до стандартного виду, множення одночлена на многочлен і многочлена на многочлен, розкладання многочлена на множники, вивчаються формули скороченого множення. Отже, в 7 класі розглядаються цілі раціональні вирази.

Номер слайду 8

Навчити дітей математики – це означає сформувати математичні компетентності. Математична компетентність – це уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, вміння досліджувати математичні моделі математичними методами. Вивчення математики у 5-6 класах здійснюється з переважанням індуктивних міркувань в основному на наочно-інтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду учнів і прикладів із довкілля. Відбувається поступове збільшення теоретичного матеріалу, який вимагає обґрунтування тверджень, що вивчаються. Це готує учнів до ширшого використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики. Зміст навчального матеріалу. Розділ 1. Психологічні особливості навчання математики8

Номер слайду 9

Загальноосвітня мета викладання математики вимагає від учителя наступне, а саме: передати учням певну сукупність математичних знань, умінь та навичок; навчити письмовій та усній математичним мовам; навчити застосовувати набуті знання при розв'язанні найпростіших завдань; ознайомити з методами пізнання реального світу, математичними елементами. Зміст навчального матеріалу. Психологічні особливості навчання математики9

Номер слайду 10

Методика навчання математики дуже тісно пов’язана із психологією. Психологія – це основа методики, без неї методика стає безпредметною. Оскільки не можна говорити про раціональні методи навчання школярів, не знаючи їх психологічних властивостей: як вони сприймають, думають, пригадують, запам’ятовують. Будь-яка спроба розв’язати те чи інше конкретне питання методики математики без урахування відомостей психології не увінчається успіхом [5]. Зміст навчального матеріалу. Психологічні особливості навчання математики10

Номер слайду 11

Урок математики – це пізнавальний діалог між учителем і учнем, при якому колективна робота всього класу вдало поєднується з активною самостійною діяльністю кожного учня. На уроках вчитель намагається розвивати мислення і творчі здібності учнів, виховувати особистість, постійно залучає учнів до обміну думками, аналізу помилкових тверджень, аргументованого захисту одержаних висновків. Реалізація індивідуального підходу починається з вивчення готовності дитини до навчання. Не менш важливо є звернути увагу на фізичний стан і здоров’я дитини, від яких залежить увага на уроці. Впровадження цього підходу спрямоване на створення у кожного учня ділового настрою, пробудження інтересу до вивчення тієї чи іншої теми. Зміст навчального матеріалу. Психологічні особливості навчання математики11

Номер слайду 12

Психологічний аспект полягає у встановленні неповторності учня, у визначенні його ставлення до оточуючих і до себе і специфіки реагування на зовнішні впливи. Учитель може захопити учнів своїми розповідями про математику та її значення в житті людини. Навчальний процес повинен бути зорієнтованим на досягнення максимально значущих результатів кожним учнем і, що не менш важливе, на розвиток логічного мислення, пізнавальних можливостей та інтересів. Зміст навчального матеріалу. Психологічні особливості навчання математики12

Номер слайду 13

Доцільно учнів навчати на основі різних історичних відомостей і математичних фактів. Так, вивчаючи квадрат двочлена доцільно розповісти, що формули скороченого множення стародавнім китайським і грецьким математикам були відомі за багато віків до початку нашої ери. Записували їх тоді не за допомогою букв, а словами і доводили геометрично (тільки для додатних чисел). Психологічні особливості навчання математикиа2аbаbb2ааааbbbb13 Користуючись малюнком, пояснювали, що для будь-яких додатних чисел а і b площа квадрата зі стороною а+b дорівнює сумі площ двох квадратів зі сторонами а і b та двох прямокутників зі сторонами а та b.

Номер слайду 14

(Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)(7 клас, алгебра, 70 год, 2 год на тиждень)№ з/п. Зміст навчального матеріалу. Кількість годин1 ЦІЛІ ВИРАЗИ302 ФУНКЦІЇ103 ЛІНІЙНІ РІВНЯННЯ ТА ЇХ СИСТЕМИ184 ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 12 Навчальна програма з математики14 РОЗДІЛ 2. СКЛАДОВІ ТЕМИ «ЦІЛІ ВИРАЗИ» чинної програми та їх короткий аналіз

Номер слайду 15

розвиток та соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. Зміст навчального матеріалу. Мета базової загальної середньої освіти: 15

Номер слайду 16

Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя. Навчальна програма з математики16

Номер слайду 17

Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу у навчально-виховнийий процес загальноосвітньої школи шляхом формування предметних і ключових компетентностей. Курс математики основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початкових класах, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів. Навчальна програма з математики17

Номер слайду 18

В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності, як здатності учня застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь в житті суспільства, нести відповідальність за свої дії. Навчання математики в основній школі передбачає формування предметної математичної компетентності. Формування зазначеної компетентності підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти. Навчальна програма з математики18

Номер слайду 19

формування ставлення до математики як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишнього світу;забезпечення оволодіння математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;Навчальна програма з математикизагальні завдання шкільної математичної освіти19

Номер слайду 20

формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;Навчальна програма з математики загальні завдання шкільної математичної освіти20

Номер слайду 21

формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язування математичних задач, обґрунтовувати твердження, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації. Крім цих загальних освітніх завдань в основній школі реалізуються такі специфічні для даного етапу навчання математики освітні завдання:розширення знань про число (від натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових, інструментальних обчислень;формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами, опису явищ і процесів;Навчальна програма з математикизагальні завдання шкільної математичної освіти21

Номер слайду 22

забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебраїчних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;ознайомлення зі способами і методами математичних доведень, формування умінь їх практичного використання. Навчальна програма з математикизагальні завдання шкільної математичної освіти22

Номер слайду 23

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти1. Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами. Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти математичних задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення теорем. Навчання математики має зробити певний внесок у формування ключових компетентностей23

Номер слайду 24

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}2. Спілкування іноземними мовами. Уміння: спілкуватися іноземною мовою з використанням числівників, математичних понять і найуживаніших термінів; ставити запитання, формулювати проблему; зіставляти математичний термін чи буквене позначення з його походженням з іноземної мови, правильно використовувати математичні терміни в повсякденному житті. Ставлення: усвідомлення важливості вивчення іноземних мов для розуміння математичних термінів та позначень, пошуку інформації в іншомовних джерелах. Навчальні ресурси: тексти іноземною мовою з використанням статистичних даних, математичних термінів.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти24

Номер слайду 25

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}3. Мате матична. Уміння: оперувати числовою інформацією, геометричними об’єктами на площині та в просторі; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших дисциплін. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти25

Номер слайду 26

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях. Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і які можна розв’язати засобами математики; будувати та досліджувати математичні моделі природних явищ і процесів. Ставлення: усвідомлення важливості математики як універсальної мови науки, техніки та технологій. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти26

Номер слайду 27

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}5. Інформаційно-цифрова. Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості ІКТ для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти27

Номер слайду 28

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}6. Уміння вчитися впродовж життя. Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти28

Номер слайду 29

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}7. Ініціативність і підприємливість. Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогрозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: задачі підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти29

Номер слайду 30

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}8. Соціальна і громадянська компетентностіУміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет, користуючись математичними методами; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись, зокрема, і на математичні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ключові компетентностіКомпоненти30

Номер слайду 31

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}9. Обізнаність і самовираження у сфері культури. Уміння: здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій; унаочнювати математичні моделі, зображати фігури, графіки, рисунки, схеми, діаграми. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та культури на прикладах з архітектури, живопису, музики та ін.; розуміння важливості внеску математиків у загальносвітову культуру. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти31

Номер слайду 32

Навчальна програма з математики{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі статистичних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, задачі соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Компоненти32

Номер слайду 33

Навчальна програма з математики. Наскрізні лінії та їх реалізація. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання.33

Номер слайду 34

Навчальна програма з математики. Коротка характеристика наскрізних ліній 1. Наскрізна лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується в курсі математики, насамперед, через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. 34

Номер слайду 35

Навчальна програма з математики. Коротка характеристика наскрізних ліній 2. Реалізація наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує математику з іншими навчальними предметами і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Навчання математики має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. 35

Номер слайду 36

Навчальна програма з математики. Коротка характеристика наскрізних ліній 3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя. Наскрізна лінія «Здоров'я і безпека» в курсі математики реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів, що стосуються чинників ризику). Особливо важливий аналіз причин ДТП, пов’язаних із перевищенням швидкості. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом» , пошук оптимальних методів розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Під «ага-ефектом» мається на увазі спільне вирішення задачі з ефектом раптового здогаду, «еврики».36

Номер слайду 37

Навчальна програма з математики. Коротка характеристика наскрізних ліній 4. Наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних задач щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Вона реалізується під час вивчення відсоткових обчислень, рівнянь та функцій. 37

Номер слайду 38

Навчальна програма з математики. Умова формування компетентностей. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення математичного факту із практичної ситуації, а й ілюструвати його застосування на практиці. 38

Номер слайду 39

Навчальна програма з математики. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки. Формуванню математичної та ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація у навчанні математики міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 39

Номер слайду 40

Навчальна програма з математики. Роль історичного матеріалу Важливу роль у навчанні математики відіграє систематичне використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих прикладах слід показувати учням, як розвивалися математичні поняття і відношення, теорії й методи. Ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків, сприятиме національному і патріотичному вихованню школярів.40

Номер слайду 41

Навчальна програма з математики Характеристика навчального змісту і особливостей його реалізаціїЗміст математичної освіти в основній школі структурується за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; геометричні фігури; геометричні величини. Кожна з них розвивається з урахуванням завдань вивчення математики на цьому ступені шкільної освіти, в якому виокремлюються два основні етапи: 5–6 класи і 7–9 класи. Освітні завдання на першому етапі реалізуються у процесі вивчення єдиного курсу математики, на другому — двох курсів: алгебри і геометрії.41

Номер слайду 42

Навчальна програма з математики Основні завдання курсу алгебриформування умінь виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів,посилення ролі обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів. Основу курсу становлять перетворення раціональних та ірраціональних виразів. Важливо забезпечити формування умінь школярів виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою подальшого успішного засвоєння курсу. А загалом на тему «Цілі вирази» відводиться половина навчальних годин, що заплановані програмою для 7 класу, де розглядається поняття степеня з цілим показником та його властивості.42

Номер слайду 43

Перетворення цілих виразів являють собою одну із головних ліній шкільного курсу математики. Перетворення виразів є основою для розв’язування рівняннь і нерівностей, доведення тотожностей, обчислення значень буквених виразів. 43 РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ЦІЛІ ВИРАЗИ»

Номер слайду 44

З найпростішими числовими виразами і буквеними учні ознайомились у 1 – 6 класах, вивчали найпростіші перетворення виразів за законами арифметичних дій. У курсі алгебри постає завдання – на основі вже здобутих знань і умінь систематизувати, поглибити і розширити знання, навички й уміння учнів про вирази та їх перетворення, навчити цілеспрямовано використовувати їх під час виконання різних навчальних задач. Методика вивчення цілих виразів та їх перетвореннь44

Номер слайду 45

Програма з математики 5-9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 передбачає в 7 класі повторити й уточнити відомості про числові та буквені вирази, формули, ввести поняття про тотожно рівні вирази, тотожність, тотожні перетворення виразів. У цьому класі вивчають тотожні перетворення цілих виразів (одночленів і многочленів), формули скороченого множення та застосування їх до перетворення многочленів. Методика вивчення цілих виразів та їх перетвореннь45

Номер слайду 46

розрізняти числові вирази і вирази зі змінними, цілі вирази, тотожні вирази, одночлени, многочлени;наводити приклади зазначених виразівформулювати означення одночлена, степеня з натуральним показником, многочлена, подібних членів многочлена; властивості степеня з натуральним показником;правила множення одночлена і многочлена, множення двох многочленів. Державні вимоги до знань і вмінь , набутих в результаті вивчення цілих виразів та їх перетворень46

Номер слайду 47

записувати і обґрунтовувати властивості степеня з натуральним показником та формули скороченого множення;розв’язувати вправи, що передбачають: обчислення значень виразів зі змінними, зведення одночлена до стандартного вигляду, перетворення добутку одночлена і многочлена, суми, різниці, добутку двох многочленів у многочлен; розкладання многочлена на множники способом винесення спільного множника за дужки, способом групування, за формулами скороченого множення та із застосуванням декількох способів, використання зазначених перетворень у процесі розв’язування рівнянь, доведення тверджень. Державні вимоги до знань і вмінь , набутих в результаті вивчення цілих виразів та їх перетворень47

Номер слайду 48

«числовий вираз», «вираз зі змінними», «тотожно рівні вирази», «тотожність», «тотожне перетворення виразу», «одночлен», «многочлен». Основні поняттями теми «Цілі вирази»48 Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень

Номер слайду 49

У шкільному курсі математики означення поняття «вираз» давати недоцільно, адже сформулювати таке означення складно. Поняття про вирази (числові й буквені), тобто вирази зі змінною формулюють описово на конкретних прикладах. Учні мають навчитися розрізняти числові й буквені вирази. Учні мають свідомо усвідомити, що назва виразу визначається не тим виглядом, до якого його можна звести, а тим, який він має при заданні. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень49

Номер слайду 50

Поняття тотожно рівних виразів, тотожності вперше вводять до курсу алгебри 7 класу на рівні означень. Поняття тотожних перетворень виразів пояснюють описово на прикладах. Поняття одночлена формують конкретно – індуктивним методом, розглядаючи приклади і вводять термін «одночлен». Важливо, щоб учні усвідомили істотну властивість одночленів, за якою вони відрізняються від інших виразів: одночлени є добутком чисел, змінних і степенів змінних. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень50

Номер слайду 51

Числовий множник одночлена, записаного у стандартному вигляді, називається коефіцієнтом одночлена. Він може бути будь-яким числом: цілим, дробовим, додатним, від’ємним, може дорівнювати одиниці. У такому разі одиницю перед буквеними множниками не записують. Поняття стандартного вигляду одночлена, степеня одночлена також вводять описово на конкретних прикладах. Поняття многочлена не спричиняє труднощів і означається, як сума одночленів. Складнішим для сприймання є поняття «цілого виразу», це пов’язано з тим, що термін «цілий вираз» в учнів асоціюється з поняттям цілого числа. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень51

Номер слайду 52

Раціональні вирази(а + b)(а - b)7а+9b,6 · 2,цілі виразидробові вирази 2а,5(2+1)числовізі змінними6,7а,4а+ b,52 Методика вивчення цілих виразів та їх перетвореньrrrrrr

Номер слайду 53

Якщо вираз не містить інших дій, крім додавання, віднімання, множення, піднесення до степеня і ділення, його називають раціональним виразом. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень. Вирази a+b, 8a, а-с2 , х−у4 не містять дії ділення на вираз зі змінними. Такі вирази називають цілими Вирази a : b, 9𝑑 , 𝑏−𝑛𝑚 містять дію ділення на вираз зі змінними. Такі вирази називають дробовими 53

Номер слайду 54

Числовой вираз – це запис, що складається з чисел, сполучених знаками дій, і дужок, які вказують на порядок дій 49:7; 1,5 – 1,3; 3(7 – 12) . Одне число також вважається числовим виразом. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень. Вираз із змінною (алгебраїчний вираз) – це вираз, що складається з чисел і букв, які сполучені знаками дій і дужок, що вказують порядок дій2 (а + b); 3 · а +2 · b; 9аb. Для скороченого запису знак множення “·” часто опускають. Замість 3 · а +2 · b пишуть 3а+2b54

Номер слайду 55

Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень. Серед записів один зайвий. Знайдіть його й поясніть, чому ви вважаєте його зайвим? 17 · 2 + 8(14,2 - 11,4) : 4: (- )(42 – b) · 0,4 Якщо в числовому виразі виконати вказані дії, зберігаючи прийнятий порядок дій, то дістанемо число, яке називають значенням виразу9 (6 – 10)-36числовий вираззначення виразу55

Номер слайду 56

Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень. Ділити можна тільки на число, яке не дорівнює нулю. Якщо у виразі трапляється ділення на нуль, то говорять, що вираз не має змісту (на нуль ділити не можна). На 0 ділити не можна!!!{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}а :1=а0:а=0а:а=15:056

Номер слайду 57

В курсі алгебри перетворення розподіляються на 2 етапи:1) тотожні перетворення – перетворення виразів.2) рівносильні перетворення – перетворення формул. У випадку, коли виникає потреба у спрощенні однієї частини формули, в ній виділяється вираз, який перетворюється (використовується певне тотожне перетворення). Відповідний предикат в цьому разі не змінюється. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень57

Номер слайду 58

Наприклад: 15х – 6х = 36; 9х = 36. Шкільна практика свідчить, що при вивченні різних видів тотожних перетворень доцільним є алгоритмічний підхід. Це означає, що вивчення кожного з видів перетворень має завершуватись (або починатись) формулюванням правила (алгоритму) перетворення. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень58

Номер слайду 59

Першим, новим для учнів перетворенням, з яким вони стика­ються в курсі алгебри 7 класу, є зведення одночленів до стандарт­ного вигляду. Мотивується це перетворення необхідністю спрощення одночлена, одержаного при множенні, утворенні добутку двох одночленів. Важливо при цьому підкреслити теоретичну основу виконання перетворення: у разі зведення одночлена до стандарт­ного вигляду використовуються переставний a+b=b+a, сполучний закони множення (ab)c=a(bc) і правило множення степенів з однаковою основою аm · аn=аm+n. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень59

Номер слайду 60

Після розгляду кількох прикладів варто сформулювати прави­ло: щоб звести одночлен до стандартного вигляду, треба пере­множити числові множники і степені змінних з однією основою; одержане число поставити в добутку на першому місці. Вивчення множення одночленів завершується розв'язуванням кількох вправ на виконання оберненого перетворення – подання даного одночлена у вигляді добутку двох одночленів, з яких один заданого виду. Наприклад, представити одночлен – 48 а2b3c у вигляді добутку двох одночленів, з яких один є – 6 аb2. Такі уміння потрібні будуть надалі під час розкладання многочленів на множники. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень60

Номер слайду 61

Піднесення одночленів до степеня не викликає труднощів в учнів. Проте деякі з них забувають підносити до степеня коефі­цієнт. До основних видів тотожних перетворень многочленів нале­жать: зведення многочленів до стандартного вигляду, додавання і віднімання многочленів, множення одночлена на многочлен і обернене перетворення (розкладання многочлена на множники способом винесення спільного множника за дужки), множення многочлена на многочлен і обернене перетворення (розкладання многочлена на множники способом групування). Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень61

Номер слайду 62

Зведення многочлена до стандартного вигляду виконується зведенням подібних членів. Це перетворення фактично відоме учням 5-6 класів. Важливо, щоб учні могли пояснити теоретичну основу цього перетворення і правило його виконання (щоб звести подіб­ні члени, треба додати їх коефіцієнти і приписати до одержаного числа співмножником спільну буквену частину подібних членів). Додавання і віднімання многочленів являє собою позначення цих дій і зведення подібних членів. При цьому учні повинні доб­ре знати правило розкриття дужок, перед якими стоїть знак «+» або «-». Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень62

Номер слайду 63

У курсі алгебри вивчається й обернене перетворення. Тому учні мають знати правило взяття многочлена в дужки, якщо пе­ред ними стоїть знак «+» або «-». Множення одночлена на многочлен теж фактично відоме учням перетворення з яким вони стикалися в 5-6 класах, вивча­ючи розподільний закон множення. Труднощі у сприйманні виникають в окремих учнів під час ви­вчення оберненого перетворення – розкладання многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки. При вивченні цього тотожного перетворення важливо мотивувати необхідність в ньому. Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень63

Номер слайду 64

Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень. Тому доцільно сформулювати учням правило розкладання многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки: 1) знайти спільний множник всіх членів многочлена; 2) кожний член многочлена по­дати у вигляді добутку двох множників, з яких один спільний; 3) винести спільний множник за дужки, спираючись на розподі­льний закон множення.64

Номер слайду 65

Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень. Практика свідчить про доцільність виділення спеціального правила відшукання спільного множника членів многочлена. Для цього треба: 1) знайти найбільший спільний дільник всіх коефіцієн­тів членів; 2).помножити його на степені змінних з найменшим показником, з яким вони входять до всіх членів многочлена. Типовою помилкою, яку учні допускають, виконуючи зазна­чене тотожне перетворення, є така: учні не ставлять в дужках число 1 замість члена, який збігається зі спільним множником після його винесення за дужки. Тому слід приділити належну увагу завданням такого типу: 18х3 – 12х2 + 6х = 6х (3х2 – 2х + 1).65

Номер слайду 66

Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень. Чинна програма передбачає вивчення в 7 класі п'яти формул скороченого множення: (a + b)2 = a2 + 2ab + b2 – квадрат суми двох виразів (a – b)2 = a2 – 2ab + b2 – квадрат різниці двох виразів a2 – b2 = (a – b) (a + b) – різниця квадратів двох виразів a3– b3 = (a – b) (a2 – ab + b2) – різниця кубів двох виразів a3 + b3 = (a + b) (a2 + ab + b2) – сума кубів двох виразів 66

Номер слайду 67

Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень Доведення формул скороченого множення не викликає труднощів. Вони виникають у частини учнів під час застосування формул, особливо у зворотному порядку. Запам'ятовуванню формул і їх застосуванню сприяє вміння учнів дати словесне формулювання формули. Перш ніж братися до застосування формул для скороченого множення виразів і виконання оберненого перетворення, треба розв'язати кілька усних вправ на знаходження квадратів одночленів з числовими коефіцієнтами, на запис одночлена у вигляді квадрату одночлена. Система вправ на застосування формул скороченого множен­ня має містити і вправи для усних обчислень. Наприклад: 51 · 49 = (50 + 1) · (50 – 1) =2 500 – 1 = 2 499; 512 – 492 = (51 + 49) · (51 – 49) = 100 · 2 = 200.67

Номер слайду 68

Методика вивчення цілих виразів та їх перетворень Треба передбачити систему вправ на ефективне використання формул скороченого множення до розв'язування рівнянь, спро­щення виразів, доведення тотожностей, виведення формул наближених обчислень. Під час підсумкового повторення теми «Цілі вирази» доцільно ще раз назвати всі види тотожних перетворень цілих виразів та їх можливі застосування.68

Номер слайду 69

𝒂𝟑−𝒂+𝒂𝟐−𝟏 Розв’язання Перший спосіб𝒂𝟑− 𝒂+𝒂𝟐−𝟏=𝑎3−𝑎+𝑎2−1=𝑎∙𝑎2−1+1∙𝑎2−1==𝑎2−1𝑎+1=𝑎−1𝑎+1∙𝑎+1=𝑎−1∙𝑎+12== 𝒂+𝟏𝟐𝒂−𝟏. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРІЗНИЦЯ КВАДРАТІВ693.1. Різні способи розкладання на множники чотиричленів

Номер слайду 70

𝒂𝟑−𝒂+𝒂𝟐−𝟏 Другий спосіб𝒂𝟑−𝒂+𝒂𝟐−𝟏= 𝑎3+𝑎2−𝑎−1=𝑎3+𝑎2−𝑎+1= =𝑎2𝑎+1−1∙𝑎+1=𝑎+1∙𝑎2−1=𝑎+1∙𝑎+1𝑎−1= =𝒂+𝟏𝟐𝒂−𝟏. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРІЗНИЦЯ КВАДРАТІВ70

Номер слайду 71

РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ𝒂𝟑−𝒂+𝒂𝟐−𝟏 Третій спосіб𝒂𝟑−𝒂+𝒂𝟐−𝟏=𝑎3−1+𝑎2−𝑎=𝑎3−1+𝑎2−𝑎=                     ==𝑎−1𝑎2+𝑎+1+𝑎𝑎−1=𝑎−1𝑎2+𝑎+1+𝑎==𝑎−1𝑎2+2𝑎+1=𝒂+𝟏𝟐𝒂−𝟏. Відповідь: 𝒂+𝟏𝟐𝒂−𝟏. КВАДРАТ СУМИ71

Номер слайду 72

𝒃𝟐+𝒃𝟑−𝒃−𝟏 Розв’язання Перший спосіб𝒃𝟐+𝒃𝟑−𝒃−𝟏=𝑏2+𝑏3−𝑏−1=𝑏21+𝑏−1∙𝑏+1=𝑏+1𝑏2−1==𝑏+1𝑏+1𝑏−1=𝒃−𝟏𝒃+𝟏𝟐. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРІЗНИЦЯ КВАДРАТІВКВАДРАТ СУМИ72

Номер слайду 73

𝒃𝟐+𝒃𝟑−𝒃−𝟏 Розв’язання Другий спосіб𝒃𝟐+𝒃𝟑−𝒃−𝟏=(𝑏2−𝑏)+(𝑏3−1)=𝑏𝑏−1+𝑏−1𝑏2+𝑏+1==𝑏−1𝑏+𝑏2+𝑏+1=𝑏−1𝑏2+2𝑏+1=𝒃−𝟏𝒃+𝟏𝟐. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИКВАДРАТ СУМИ73

Номер слайду 74

𝒃𝟐+𝒃𝟑−𝒃−𝟏 Розв’язання Третій спосіб𝒃𝟐+𝒃𝟑−𝒃−𝟏=(𝒃𝟐−𝟏)+(𝒃𝟑−𝒃)=𝒃𝟐−𝟏+𝒃∙𝒃𝟐−𝟏==𝒃𝟐−𝟏𝟏+𝒃=𝒃−𝟏𝒃+𝟏𝟏+𝒃=𝒃−𝟏𝒃+𝟏𝟐. Відповідь: 𝒃+𝟏𝟐𝒃−𝟏. КВАДРАТ СУМИРОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ74

Номер слайду 75

𝒎𝟓−𝒎𝟑+𝒎𝟐−𝟏 Розв’язання Перший спосіб𝒎𝟓−𝒎𝟑+𝒎𝟐−𝟏=𝑚5−𝑚3+𝑚2−1=𝑚3𝑚2−1+1∙𝑚2−1==𝑚2−1𝑚3+1=𝑚−1𝑚+1∙𝑚+1∙𝑚2−𝑚+1==𝒎+𝟏𝟐𝒎−𝟏𝒎𝟐−𝒎+𝟏. КВАДРАТ СУМИРОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ75

Номер слайду 76

𝒎𝟓−𝒎𝟑+𝒎𝟐−𝟏 Розв’язання Другий спосіб𝒎𝟓−𝒎𝟑+𝒎𝟐−𝟏=𝑚5+𝑚2−𝑚3−1=𝑚5+𝑚2−𝑚3+1==𝑚2𝑚3+1−1∙𝑚3+1=𝑚3+1𝑚2−1==𝑚+1𝑚2−𝑚+1∙𝑚−1𝑚+1==𝒎+𝟏𝟐𝒎−𝟏𝒎𝟐−𝒎+𝟏. спільний множник. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ76

Номер слайду 77

РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ𝒎𝟓−𝒎𝟑+𝒎𝟐−𝟏 Розв’язання Третій спосіб𝒎𝟓−𝒎𝟑+𝒎𝟐−𝟏=𝑚5−1−𝑚3+𝑚2=𝑚5−1−𝑚3−𝑚2==𝑚−1𝑚4+𝑚3+𝑚2+𝑚+1−𝑚2𝑚−1=𝑚−1𝑚4+𝑚3+𝑚2+𝑚+1−𝑚2==𝑚−1𝑚4+𝑚3+𝑚+1=𝑚−1𝑚3𝑚+1+1∙𝑚+1=𝑚−1𝑚+1𝑚3+1==𝑚−1𝑚+1𝑚+1𝑚2−𝑚+1=𝒎+𝟏𝟐𝒎−𝟏𝒎𝟐−𝒎+𝟏. Відповідь: 𝒎+𝟏𝟐𝒎−𝟏𝒎𝟐−𝒎+𝟏. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ77 Ділення на m-1

Номер слайду 78

𝑚−1𝑚−1 0 𝑚2+0∙𝑚−1 𝑚2 −    𝑚 𝑚3+0∙𝑚2+0∙𝑚−1 𝑚3 −    𝑚2 𝑚5+0∙𝑚4+0∙𝑚3+0∙𝑚2+0∙𝑚−1   𝑚−1 𝑚5 −    𝑚4                                                             𝑚4+𝑚3+𝑚2+𝑚+1 РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ    𝑚5−1 :𝑚−1=𝑚−1𝑚4+𝑚3+𝑚2+𝑚+1 РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ78𝑚4+0∙𝑚3+0∙𝑚2+0∙𝑚−1 𝑚4 −     𝑚3 

Номер слайду 79

Розв’язання Перший спосіб РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ                  𝟖𝒕𝟒−𝟖𝒕𝟐−𝒕+𝟏=𝟖𝒕𝟒−𝟖𝒕𝟐−𝒕−𝟏=𝟖𝒕𝟐 𝒕𝟐−𝟏−𝟏∙𝒕−𝟏==𝟖𝒕𝟐𝒕−𝟏𝒕+𝟏−𝟏∙𝒕−𝟏=𝒕−𝟏𝟖𝒕𝟐𝒕+𝟏−𝟏=𝒕−𝟏𝟖𝒕𝟑+𝟖𝒕𝟐−𝟏==𝒕−𝟏𝟖𝒕𝟑+𝟒𝒕𝟐+𝟒𝒕𝟐−𝟏=𝒕−𝟏𝟖𝒕𝟑+𝟒𝒕𝟐+𝟒𝒕𝟐−𝟏==𝒕−𝟏𝟒𝒕𝟐𝟐𝒕+𝟏+𝟐𝒕−𝟏𝟐𝒕+𝟏=𝒕−𝟏𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟐+𝟐𝒕−𝟏==𝒕−𝟏𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟐+𝟐𝒕−𝟏. 𝟖𝒕𝟒−𝟖𝒕𝟐−𝒕+𝟏 РІЗНИЦЯ КВАДРАТІВ79

Номер слайду 80

𝟖𝒕𝟒−𝟖𝒕𝟐−𝒕+𝟏 Розв’язання Другий спосіб𝟖𝒕𝟒−𝟖𝒕𝟐−𝒕+𝟏=𝟖𝒕𝟒+𝒕−𝒕−𝟖𝒕𝟐−𝒕+𝟏==𝟖𝒕𝟒+𝒕−𝟖𝒕𝟐−𝟐𝒕+𝟏=𝟖𝒕𝟒+𝒕- 𝟖𝒕𝟐+𝟐−𝟐−𝟐𝒕+𝟏==𝒕𝟖𝒕𝟑+𝟏−𝟐𝟒𝒕𝟐−𝟏−𝟐𝒕−𝟏==𝒕𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟐−𝟐𝒕+𝟏−𝟐𝟐𝒕+𝟏𝟐𝒕−𝟏−𝟐𝒕+𝟏==𝟐𝒕+𝟏𝒕𝟒𝒕𝟐−𝟐𝒕+𝟏−𝟐𝟐𝒕−𝟏−𝟏=𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟑−𝟐𝒕𝟐+𝒕−𝟒𝒕+𝟐−𝟏=𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟑−𝟐𝒕𝟐−𝟑𝒕+𝟏=𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟑−𝟒+𝟒−𝟐𝒕𝟐+𝟐−𝟐−𝟑𝒕+𝟏==𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟑−𝟒−𝟐𝒕𝟐+𝟐−𝟑𝒕+𝟑= продовження. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ80

Номер слайду 81

𝟖𝒕𝟒−𝟖𝒕𝟐−𝒕+𝟏 Продовження розв’язання. Другий спосіб=𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟑−𝟒−𝟐𝒕𝟐−𝟐−𝟑𝒕−𝟑==𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟑−𝟏−𝟐𝒕𝟐−𝟏−𝟑𝒕−𝟏==𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕−𝟏𝒕𝟐+𝒕+𝟏−𝟐𝒕−𝟏𝒕+𝟏−𝟑𝒕−𝟏==𝒕−𝟏𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟐+𝒕+𝟏−𝟐𝒕+𝟏−𝟑==𝒕−𝟏𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟐+𝟒𝒕+𝟒−𝟐𝒕−𝟐−𝟑==𝒕−𝟏𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟐+𝟐𝒕−𝟏. Відповідь: 𝒕−𝟏𝟐𝒕+𝟏𝟒𝒕𝟐+𝟐𝒕−𝟏. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ81

Номер слайду 82

𝒙𝟐+𝒙−𝟔 Розкладемо +𝒙  на два доданки +𝟑𝒙  і −𝟐𝒙 𝒙𝟐+𝒙−𝟔=𝑥2+3𝑥−2𝑥−6 ==(𝑥2+3𝑥)+−2𝑥−6==𝑥𝑥+3−2𝑥+3=  𝒙+𝟑𝒙−𝟐. Розв’язання. Перший спосіб РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ823.2. Різні способи розкладання на множники тричленів

Номер слайду 83

𝒙𝟐+𝒙−𝟔 Розкладемо +𝒙  на два доданки +𝟑𝒙 і −𝟐𝒙  𝒙𝟐+𝒙−𝟔= 𝑥2+3𝑥−2𝑥−6= = 𝑥2−2𝑥+3𝑥−6= 𝑥2−2𝑥+3𝑥−6= =𝑥𝑥−2+3𝑥−2= 𝒙+𝟑𝒙−𝟐. Розв’язання Другий спосіб РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ83

Номер слайду 84

𝒙𝟐+𝒙−𝟔 Розкладемо −𝟔  на два доданки −𝟒 і −𝟐   𝒙𝟐+𝒙−𝟔= 𝑥2+𝑥−4−2= = 𝑥2−4+𝑥−2 = 𝑥2−4+ 𝑥−2=     = 𝑥−2𝑥+2+1∙ 𝑥−2=   =𝑥−2𝑥+2+1=𝑥−2𝑥+3= 𝒙+𝟑𝒙−𝟐.  Розв’язання Третій спосіб різниця квадратів РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ84

Номер слайду 85

𝒙𝟐+𝒙−𝟔 Розкладемо −𝟔  на два доданки −𝟗 і+𝟑 𝒙𝟐+𝒙−𝟔=𝑥2+𝑥−9+3= =𝑥2−9+𝑥+3=𝑥2−9+ 𝑥+3 == 𝑥−3𝑥+3+1∙𝑥+3 == 𝑥+3𝑥−3 ­+1  = 𝒙+𝟑𝒙−𝟐.  Розв’язання Четвертий спосіб різниця квадратів РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ85

Номер слайду 86

𝒙𝟐+𝒙−𝟔 𝒙𝟐+𝒙−𝟔=𝑥2+2∙𝑥∙ 12+ 122− 122−6=𝑥2+2∙𝑥∙ 12+ 122− 14−6=  = 𝑥+ 122−614 = 𝑥+ 122− 254 = 𝑥+ 122− 522= 𝑥+ 12− 52𝑥+ 12+ 52= = 𝑥+ 12− 52𝑥+ 12+ 52=𝑥− 42𝑥+ 62=𝑥−2𝑥+3 = 𝒙+𝟑𝒙−𝟐.  Розв’язання П′ятий спосіб різниця квадратів Квадрат суми. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ86

Номер слайду 87

𝒙𝟐+𝒙−𝟔 Розв’яжемо рівняння 𝑥2+𝑥−6=0.𝑥2+𝑥−6=0. D 0 ( два різні корені). За теоремою Вієта : 𝑥1+ 𝑥2=−1,𝑥1∙𝑥2= −6. Неважко здогадатися, що 𝑥1=−3,  𝑥2=2. Тоді одержимо: 𝒙𝟐+𝒙−6=1∙ 𝑥− −3𝑥−2= 𝒙+𝟑𝒙−𝟐. Відповідь: 𝒙+𝟑𝒙−𝟐. Розв’язання     Шостий спосіб >РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ87

Номер слайду 88

𝟒𝒂𝟐−𝟏𝟐𝒂+𝟓 Розв’язання. Перший спосіб 𝟒𝒂𝟐−𝟏𝟐𝒂+𝟓=4𝑎2−2∙2𝑎∙3+32−32+5==2𝑎2−2∙2𝑎∙3+32−32+5=2𝑎−32−9+5==2𝑎−32−4=2𝑎−32−22=2𝑎−3−22𝑎−3+2==𝟐𝒂−𝟓𝟐𝒂−𝟏. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИрізниця квадратів 88

Номер слайду 89

𝟒𝒂𝟐−𝟏𝟐𝒂+𝟓 Розв’язання Другий спосіб𝟒𝒂𝟐−𝟏𝟐𝒂+𝟓= 4𝑎2−2𝑎−10𝑎+5= =2𝑎2𝑎−1−52𝑎−1=𝟐𝒂−𝟓𝟐𝒂−𝟏. Розкладемо −𝟏𝟐𝒂  на два доданки −𝟐𝒂 і −𝟏𝟎𝒂 РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ89

Номер слайду 90

𝟒𝒂𝟐−𝟏𝟐𝒂+𝟓 Розв’язання Третій спосіб𝟒𝒂𝟐−𝟏𝟐𝒂+𝟓=𝟒𝑎2−3𝑎+54=4𝑎2−2∙𝑎∙32+322−322+54==4𝑎−322−94+54=4𝑎−322−44=4𝑎−322−12==4𝑎−32−1𝑎−32+1=4𝑎−52𝑎−12=2∙𝑎−52∙2∙𝑎−12==𝟐𝒂−𝟓𝟐𝒂−𝟏. винесемо спільний множник 4 за дужки різниця квадратів Квадрат різниціРОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИВідповідь: 2𝑎−52𝑎−1.  90

Номер слайду 91

𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕 Розв’язанн. Перший спосіб𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕= 12𝑥2−12𝑥+7𝑥−7==12𝑥2−12𝑥+7𝑥−7==12𝑥𝑥−1+7𝑥−1=𝒙−𝟏𝟏𝟐𝒙+𝟕. Розкладемо −𝟓𝒙  на два доданки −𝟏𝟐𝒙 і+𝟕𝒙 РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ91

Номер слайду 92

𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕 Розв’язання Другий спосіб𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕= 5𝑥2+7𝑥2−5𝑥−7==5𝑥2−5𝑥+7𝑥2−7=5𝑥2−5𝑥+7𝑥2−7==5𝑥𝑥−1+7𝑥2−1=𝑥−15𝑥+7𝑥+1 ==𝑥−15𝑥+7𝑥+7=𝒙−𝟏𝟏𝟐𝒙+𝟕. Розкладемо 𝟏𝟐𝒙𝟐  на два доданки 𝟓𝒙𝟐 і 𝟕𝒙𝟐 РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИрізниця квадратів 92

Номер слайду 93

𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕 Розв’язання Третій спосіб𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕= 12𝑥2−5𝑥−12+5= 12𝑥2 −12−5𝑥+5==12𝑥2−12− 5𝑥−5=12𝑥2−1−5𝑥−1==12𝑥−1𝑥+1−5𝑥−1 = 𝑥−112𝑥+1−5== 𝑥−112𝑥+12−5= 𝒙−𝟏𝟏𝟐𝒙+𝟕. Розкладемо −𝟕  на два доданки −𝟏𝟐 і+𝟓 різниця квадратів РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ93

Номер слайду 94

𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕 Розв’язання Четвертий спосіб𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕=𝟏𝟐𝑥2−512𝑥+712=12𝑥2−2∙𝑥∙524+5242−5242−712==12𝑥−5242−25576−712=12𝑥−5242−25576−336576==𝑥−5242−361576==12𝑥−5242−19242=12𝑥−524−1924𝑥−524+1924=12𝑥−2424𝑥−1424==12∙𝑥−1𝑥−712=𝒙−𝟏𝟏𝟐𝒙−𝟕. винесемо спільний множник 12 за дужки різниця квадратів Квадрат різниціРОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ94

Номер слайду 95

𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕 Розв’язання П′ятий спосіб𝟏𝟐𝒙𝟐−𝟓𝒙−𝟕= 12𝑥2−5𝑥−12+5= 12𝑥2 −12−5𝑥+5==12𝑥2−12− 5𝑥−5=12𝑥2−1−5𝑥−1==12𝑥−1𝑥+1−5𝑥−1 = 𝑥−112𝑥+1−5== 𝑥−112𝑥+12−5=𝒙−𝟏𝟏𝟐𝒙+𝟕. Відповідь: 𝒙−𝟏𝟏𝟐𝒙+𝟕. Розкладемо −𝟕  на два доданки −𝟏𝟐 і+𝟓 різниця квадратів РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ95

Номер слайду 96

𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐 Розв’язання. Перший спосіб 𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐=𝑥2+6𝑥+2𝑥+12=𝑥2+6𝑥++2𝑥+12=𝑥𝑥+6+2𝑥+6=𝒙+𝟔𝒙+𝟐. Розкладемо +𝟖х  на два доданки +𝟔х і+𝟐х РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ96

Номер слайду 97

𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐 Розв’язання Другий спосіб 𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐=𝑥2+6𝑥+2𝑥+12==𝑥2+2𝑥+6𝑥+12=𝑥2+2𝑥+6𝑥+12==𝑥𝑥+2+6𝑥+2=𝑥+2𝑥+6=𝒙+𝟔𝒙+𝟐. Розкладемо +𝟖х  на два доданки +𝟔х і+𝟐х РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ97

Номер слайду 98

𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐 Розв’язання Третій спосіб 𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐=𝑥2+8𝑥+16−4==𝑥2−4+8𝑥+16=𝑥2−4+8𝑥+16==𝑥−2𝑥+2+8𝑥+2=𝑥+2𝑥−2+8==𝑥+2𝑥+6=𝒙+𝟔𝒙+𝟐. Розкладемо + 𝟏𝟐  на два доданки +𝟏𝟔 і−𝟒 РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ98

Номер слайду 99

𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐 Розв’язання Четвертий спосіб 𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐=𝑥2+8𝑥+48−36==𝑥2−36+8𝑥+48=𝑥2−36+8𝑥+48==𝑥−6𝑥+6+8𝑥+6=𝑥+6𝑥−6+8=𝒙+𝟔. Розкладемо + 𝟏𝟐  на два доданки +𝟒𝟖 і−𝟑𝟔 РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ99

Номер слайду 100

𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐 Розв’язання. П′ятий спосіб 𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐=4𝑥2−3𝑥2+8𝑥+12==4𝑥2+8𝑥−3𝑥2+12=4𝑥2+8𝑥+−3𝑥2+12==4𝑥𝑥+2+−3𝑥2−4=4𝑥𝑥+2−3𝑥2−4==4𝑥𝑥+2−3𝑥+2𝑥−2=𝑥+24𝑥−3𝑥−2==𝑥+24𝑥−3𝑥+6=𝑥+2𝑥+6=𝒙+𝟔𝒙+𝟐. Розкладемо + 𝑥2 на два доданки + 4 𝑥2 і−3 𝑥2 РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИрізниця квадратів 100

Номер слайду 101

𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐 Розв’язання. Шостий спосіб 𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐=2𝑥2−𝑥2+8𝑥+12==2𝑥2−𝑥2+8𝑥−8+4+16=2𝑥2−8+−𝑥2+4+8𝑥+16==2𝑥2−4−𝑥2−4+8𝑥+2=𝑥2−4+8𝑥+2==𝑥−2𝑥+2+8𝑥+2=𝑥+2𝑥−2+8=𝒙+𝟔𝒙+𝟐. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРозкладемо + 𝑥2 на два доданки + 2 𝑥2 і− 𝑥2 різниця квадратів 101

Номер слайду 102

𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐  Розв’язання Сьомий спосіб 𝒙𝟐+𝟖𝒙+𝟏𝟐=𝑥2+2∙𝑥∙4+42−42+12==𝑥2+2∙𝑥∙4+42−42+12=𝑥+42−16+12== 𝑥+42−4=𝑥+42−22=𝑥+4−2𝑥+4+2==𝑥+4−2𝑥+4+2=𝒙+𝟔𝒙+𝟐. Відповідь: 𝑥+2𝑥+6.  РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИрізниця квадратів 102

Номер слайду 103

𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒 Розв’язання. Перший спосіб 𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒=5𝑥2−4𝑥2−5𝑥+4==5𝑥2−5𝑥−4𝑥2+4=5𝑥2−5𝑥+−4𝑥2+4==5𝑥𝑥−1−4𝑥2−1=5𝑥𝑥−1−4𝑥−1𝑥+1==𝑥−15𝑥−4𝑥+1=𝑥−15𝑥−4𝑥−4=𝒙−𝟏𝒙−𝟒. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРозкладемо + 𝑥2 на два доданки + 5 𝑥2 і−4 𝑥2 різниця квадратів 103

Номер слайду 104

𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒 Розв’язання. Другий спосіб 𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒=𝑥2−4𝑥−𝑥+4==𝑥2−4𝑥+−𝑥+4=𝑥𝑥−4+−1∙𝑥−4==𝑥𝑥−4−1∙𝑥−4=𝑥−4𝑥−1=𝒙−𝟏𝒙−𝟒. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРозкладемо −5 𝑥 на два доданки − 4 𝑥 і− 𝑥 104

Номер слайду 105

𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒 Розв’язання Третій спосіб 𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒=𝑥2−𝑥−4𝑥+4==𝑥2−𝑥+−4𝑥+4==𝑥𝑥−1−4𝑥−1=𝒙−𝟏𝒙−𝟒. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРозкладемо −5 𝑥 на два доданки − 4 𝑥 і− 𝑥 105

Номер слайду 106

𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒 Розв’язання. Четвертий спосіб 𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒=𝑥2−5𝑥−1+5==𝑥2−1−5𝑥+5=𝑥2−1+−5𝑥+5==𝑥−1𝑥+1+−5𝑥−1=𝑥−1𝑥+1−5𝑥−1==𝑥−1𝑥+1−5=𝒙−𝟏𝒙−𝟒. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРозкладемо +4 на два доданки − 1 і+5 106

Номер слайду 107

𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒 Розв’язання П′ятий спосіб 𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒=𝑥2−5𝑥−16+20=𝑥2−16−5𝑥+20==𝑥2−16+−5𝑥+20=𝑥−4𝑥+4+−5𝑥−4==𝑥−4𝑥+4−5𝑥−4=𝑥−4𝑥+4−5==𝑥−4𝑥−1=𝒙−𝟏𝒙−𝟒. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРозкладемо +4 на два доданки − 16 і+20 107

Номер слайду 108

𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒 Розв’язання Шостий спосіб 𝒙𝟐−𝟓𝒙+𝟒=𝑥2−2∙𝑥∙52+522−522+4==𝑥2−2∙𝑥∙52+522−254+164=𝑥−522−94==𝑥−522−322=𝑥−52−32𝑥−52+32==𝑥−52−32𝑥−52+32=𝑥−82𝑥−22==𝑥−4𝑥−1=𝒙−𝟏𝒙−𝟒. Відповідь: 𝒙−𝟏𝒙−𝟒. РОЗКЛАДІТЬ НА МНОЖНИКИ РІЗНИМИ СПОСОБАМИРізниця квадратів108

Номер слайду 109

ВИСНОВКИ Підсумовуючи, ще раз наголосимо, що для усунення формалізму в засвоєнні навичок і вмінь виконання тотожних перетворень різних виразів треба поряд із введенням основного завдання перетворення (зведення до стандартного вигляду) домагатися усвідомлення учнями того, що у кожному конкретному випадку метою тотожних перетворень є подання виразу у вигляді, зручному для розв’язування поставленої задачі.109

Номер слайду 110

ВИСНОВКИ Культура виконання тотожних перетворень розвивається на підставі міцних знань властивостей операцій та алгоритмів їх виконання. Культура виявляється не тільки в умінні правильно обґрунтовувати перетворення, але й у вмінні знайти найкоротший шлях переходу від даного виразу – до потрібного, в умінні простежити за зміненням області визначення виразу, у швидкості і безпомилковості виконання перетворення. 110

Номер слайду 111

Список використаної літератури:1. Алферов О. Д. Формування відповідального ставлення до навчання : навч. посіб. / О. Д. Алферов. – М., 1984. - 69 с.2. Баженюк З. С. Діагностика особливостей мотивації навчальної діяльності школярів підліткового віку / З. С. Баженюк // Методичні рекомендації. – Луцьк, 1999. - С. 2-17.3. Бевз В. Г. Практикум з історії математики: Навч. посіб. для студентів фіз.-мат. ф -тів. // В. Г. Бевз. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - 312 с. 4. Бевз В. Г. Уроки математики в 6 класі : Кн. для вчителя / В. Г. Бевз, Г. П Бевз. – К. : Генеза, 2007. - 240 с. 5. Бевз Г. П. Методика викладання математики [5]/ Г. П. Бевз // Київ "Вища школа". – 1989. – Режим доступу до ресурсу: https://edu-lib.com/matematika-2/dlya-studentov/bevz-gp-metodika-vikladannya-matemati. 6. Бевз Г. П., Бевз В. Г. Алгебра: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Зодіак – ЕКО, 2007. – 304 с.7. Буйницька О. П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання: навч. посіб. / О. П. Буйницька; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – К. : Центр уч. літ., 2012. - 240 с.111

Номер слайду 112

8. Бурда М. І., Кудренко Б. В.. Навчальні програми для 5-9 класів, 2017 рік. Математика. – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas.9. Вишенський В. А., Перестюк М. О., Самойленко А. М. Збірник задач з математики: Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. — К.: Либідь, 1993. - 344 с.10. Котловська О. Використання міжпредметних зв’язків на уроках математики / Олена Котловська, Лариса Вязнінова, Юлія Андрух // Математика. — 2013. - № 3. - С. 3-7.11. Кравчук В., Янченко Г. Алгебра: Підручник для 7 класу. – Т: 2007. – 224 с.12. Кузьмінський А. І. Наукові засади методичної підготовки майбутнього вчителя математики : [монографія] / А. І. Кузьмінський, Н. А. Тарасенкова, І. А. Акуленко. – Черкаси : Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. – 320 с.13. Лященко Є. І., Зобкова К. В., Кириченко Т. Ф. Лабораторные и практические работы по методике преподования математики під ред. Є. І. Лященко. – М.: Просвещение, 1988. – 223 с. 14. Маркова А. К. Проблеми формування мотиваційної навчальної діяльності / А. К. Маркова. — К., 1989. - 57 с.15. Мордкович А. Г. Алгебра. 7 кл.: Учеб. для общеобраэоват. учреждений. — 4-е изд., испр. — М.: Мнемозина, 2001. — 160 с.112

Номер слайду 113

16. Моторіна В. Г. Технології навчання математики в сучасній школі. — Х: 2001, 262 с.17. Прокопенко Н. С. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з математики 5-12 класи. Міністерство освіти і науки України, 2005. ВТФ «Перун».18. Рогановский Н. М. Методика преподования математики в средней школе: Учебн. Пособие. — Мн.: Выш. Шк., 1990. – 267 с.19. Саушкін О. Ф. Розв’язування алгебраїчних рівнянь. — К.: КНЕУ.20. Слєпкань Г. А. Методика викладання математики / Г. А. Слєпкань. – 2000. – Режим доступу до ресурсу: https://edu-lib.com/izbrannoe/slyepkan-z-i-metodikanavchannya-matema.21. Слєпкань З. І. Методика навчання математики: Підручник. – 2-ге вид., допов. і переробл. — К.: Вища шк., 2006. – 582 с.22. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : у 5 т. Т. 2 : Як виховати справжню людину. Сто порад вчителеві. — К. : Рад. шк., 1976. - 670 с.23. Таран Н. В. психолого-педагогічні основи застосування індивідуального підходу до навчання / Ніна Володимирівна Таран. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://vseosvita.ua/library/psihologo-pedagogicni-osnovi-zastosuvanna-individualnogopidhodu-v-navcanni-molodsih-skolariv-53702.html.113

Номер слайду 114

24. Тарасенкова Н. А. Використання знаково-символічних засобів у навчанні математики : [монографія] / Н. А. Тарасенкова. – Черкаси : «Відлуння-Плюс», 2002. – 400 с.25. Тарасенкова Н. А. Організація навчально-виховного процесу в багатопрофільній школі : [монографія] / Н. А. Тарасенкова, І. А. Акуленко, І. В. Лов’янова, А. Й. Жгир, Б. Й. Окунєв та ін. – Черкаси : [б. в.], 2013. – 272 с.26. Тарасенкова Н. А. Структура і зміст навчально-методичного комплекту з алгебри для 7 класу / Тарасенкова, І. М. Богатирьова, О. М. Коломієць, З. О. Сердюк // Science and education a new dimension. – ІІІ (26), Issue: 50. – Budapest: SCASPEE, 2015. – P. 12-18.27. Тарасенкова Н. А. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів : Математика; Інформатика. 5-9 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013. - 96 с. 28. Чайковський М. А. Квадратні рівняння. — К., 1970. - 242 с.29. Шарко В. Д. Сучасний урок : технологічний аспект / В. Д. Шарко. — К, : Фенікс, - 2006. - 223 с.114

pptx
Додано
14 лютого 2022
Переглядів
815
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку