Методика визначення схильності до девіантної поведінки дітей підліткового віку

Хто такі девіанти?

Девіантна поведінка являє собою систему вчинків особистості, що відхиляються від загальноприйнятої норми (норми психічного здоровя, права, культури, моралі тощо). Такі відхилення можуть трактуватися як позитивні, так і негативні. У разі позитивних відхилень мова йде про нестандартну (творчу) особистість. В разі негативних девіацій особистість не засвоює позитивного соціального досвіду, не може адаптуватися до системи моральних цінностей і норм поведінки, які відповідають вимогам суспільства.

Тому важливим у роботі як шкільного психолога, так і класного керівника вчасно визначити підлітків із схильністю до негативної девіації. При цьому необхідно також невідкладно працювати з цими дітьми для попередження наслідків, які можуть варіюватися від звичайних графіті до здійснення протиправних вчинків, або ж, що є ще жахливішим, суїцидальних намірів. 

Запропонована методика розрахована на 40 питань. Провести її зможе класний керівних на класній годині, або ж шкільний психолог. Обробку та аналіз результатів найкраще довірити шкільному психологу.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

Час: 30-45 хв.

Вік: із 14 років.

Інструкція досліджуваному

Зараз вам зачитають твердження, навпроти кожного з них ставте оцінку за таким принципом: якщо твердження вам підходить - то 2, якщо не зовсім підходить - 1, якщо зовсім не підходить — 0 (найкраще записати на дошці). Відповідь на питання даєте, не обдумуючи детально – перша ж думка є самою вірною.

Бланк опитувальника

1. Я часто невпевнений у своїх силах.
2. Нерідко мені здається безвихідним становище, з якого можна було б знайти вихід.
3. Я часто залишаю за собою останнє слово.
4. Мені важко змінювати свої звички.
5. Я часто червонію через дрібниці.
6. Неприємності мене часто засмучують, і я впадаю у розпач.
7. Нерідко в розмові я перериваю співрозмовника.
8. Мені важко переключитися з однієї справи на іншу.
9. Я часто прокидаюся вночі.

10.   При великих неприємностях я беру провину на себе.
11.   Мене легко роздратувати.
12.   Я дуже обережний у зміні свого життя.
13.   Я легко впадаю у розпач.
14.   Нещастя і невдачі нічого мене не вчать.
15.   Мені доводиться часто робити зауваження іншим.
16.   У суперечці мене важко переконати.
17.   Я переймаюся навіть через уявні неприємності.
18.   Я часто відмовляюся від боротьби тому, що вважаю її марною.
19.   Я хочу бути авторитетом для оточення.
20.   Нерідко не полишають думки, яких слід було б позбу­тися.
21.   Мене лякають труднощі, з якими зіткнуся в житті.
22.   Нерідко почуваюся беззахисним.

23.   У будь-якій справі я не задовольняюся малим, а хочу досягти максимального успіху.
24.   Я легко зближуюся з людьми.
25.   Я часто звертаю увагу на свої недоліки.
26.   Інколи у мене буває пригнічений настрій.
27.   Мені важко стримувати себе, коли я гніваюсь.
28.   Я дуже хвилююсь, якщо в моєму житті несподівано щось змінюється.
29.   Мене легко переконати.
30.   Я відчуваю розгубленість, коли у мене виникають труд­нощі.
31.   Мені більше подобається керувати, а не підкорятися.
32.   Нерідко я виявляю упертість.
33.   Мене хвилює стан мого здоров'я.
34.   У скрутні хвилини я іноді поводжуся, як дитина.
35.   У мене різка жестикуляція.
36.   Я неохоче йду на ризик.
37.   Я важко витримую очікування чогось.

38.   Я думаю, що ніколи не зможу виправити своїх не­доліків.
39.   Я  - мстивий.
40.   Мене засмучують навіть незначні порушення моїх планів.

Обробка результатів

I. Шкала тривожності: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37.

II. Шкала фрустрації: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38.

ІІІ Шкала агресії: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 37, 31, 35, 39.

ІV Шкала ригідності: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 26, 40.

Інтерпретація результатів

Для кожної групи можлива кількість балів від 0 до 20, де «0» визначається як невиявлений прояв цієї характеристики.

І. Шкала тривожності - визначає рівень здатності індивіда до відчуття тривоги: 0-7 балів - низький рівень тривожності; 8-11 балів  - середній рівень тривожності; 12-16 балів - високий рівень тривожності; 17 балів і більше - дуже високий рівень тривожності.

II. Шкала фрустрації — виявляє ступінь розчарування, яке виникає через реальні або уявні перешкоди, що заважають до­сягненню мети: 0-7 балів - низький рівень фрустрації; 8-9 балів - середній рівень фрустрації; 10-15 балів - високий рівень фрустрації; 16              балів і більше - дуже високий рівень фрустрації.

III. Шкала агресії — виявляє підвищену психологічну актив­ність, прагнення до лідерства через застосування сили до інших людей. Для суїцидентів допускається зниження агресивності від 10 до 0: 0—10 балів — низький рівень агресивності; 11—12 балів — середній рівень агресивності; 13—16 балів — високий рівень агресивності; 17              і більше — дуже високий рівень агресивності.

IV. Шкала ригідності - ускладнення у зміні визначеної суб'єктом діяльності за умов, що така перебудова справді потрібна. Для осіб із суїцидальною поведінкою — 13 балів і вище: 0-10 балів — низький рівень ригідності; 11-12 балів — середній рівень ригідності; 13-16 балів — високий рівень ригідності; 17 балів і більше — дуже високий рівень ригідності.

Психолог додає всі бали за 4 шкалами і визначає показник схильності до суїцидальної поведінки:

0-38 балів — рівень схильності до суїцидальної поведінки низький;

39-45 балів — рівень схильності до суїцидальної поведінки потребує уваги до підлітка;

46 балів і більше — рівень схильності до суїцидальної по­ведінки високий, потрібна корекційна робота.