МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ШЛЯХИ В ОПОРНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ «ХРИСТИНІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ» ‘ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ, ВТІЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Про матеріал
Цифровізація суспільства - організація суспільного життя в багатьох сферах навколо цифрових комунікацій. Цей процес прискорила пандемія Covid-19 - життя майже кожної людини: громадські заходи, сімейні зустрічі, шкільні заняття та університетські курси і навіть звані обіди стали проводитися на платформі Zoom, Google Meet або на інших платформах. Проте ще й до пандемії це явище мало місце, особливо серед молоді, яка істотну свого життя проводить он-лайн у соцмережах. Дехто вбачає в цьому негатив, адже втрачається досвід живого спілкування між людьми. Але така реальність нашого сьогодення - застосунки є скрізь і для всього: зустрічей, шопінгу, планування мандрівок, платіжних операцій, підтримання здоров’я і вимірювання фізичної форми... Вони значно полегшують наше життя. Одночасно з молоддю, яка легко адаптувалася у цифровому світі, мобільна грамотність людей старшого покоління з’явилась у відповідь на потребу необхідних цифрових навичок, які необхідні користувачам смартфонів для оптимізації свого досвіду. Для педагогів базові цифрові навички дають змогу функціонувати на мінімальному рівні в освітньому середовищі. Ці фундаментальні навички включають апаратне забезпечення (наприклад, керування клавіатурою та сенсорним екраном), програмне забезпечення (наприклад, програми оброблення тексту, керування файлами, налаштування безпеки мобільного телефону) та основні онлайн-операції (наприклад, електронна пошта, пошук або онлайнові форми)
Перегляд файлу

А. Д. Мислюк

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Опорний заклад освіти «Христинівський ліцей»

Христинівської міської ради Черкаської області

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ШЛЯХИ В ОПОРНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ «ХРИСТИНІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ» ‘ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ, ВТІЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Постановка проблеми

Цифровізація суспільства - організація суспільного життя в багатьох сферах навколо цифрових комунікацій. Цей процес прискорила пандемія Covid-19 -  життя майже кожної людини: громадські заходи, сімейні зустрічі, шкільні заняття та університетські курси і навіть звані обіди стали проводитися  на платформі Zoom, Google Meet або на інших платформах.

Проте ще й до пандемії це явище мало місце, особливо серед молоді, яка істотну свого життя проводить он-лайн у соцмережах. Дехто вбачає в цьому негатив, адже втрачається досвід живого спілкування між людьми. Але така реальність нашого сьогодення - застосунки є скрізь і для всього: зустрічей, шопінгу,  планування мандрівок, платіжних операцій, підтримання здоров’я і вимірювання фізичної форми... Вони  значно полегшують наше життя.

Одночасно з молоддю, яка легко адаптувалася у цифровому світі, мобільна грамотність людей старшого покоління з’явилась у відповідь на потребу необхідних цифрових навичок, які необхідні користувачам смартфонів для оптимізації свого досвіду.

Для педагогів базові цифрові навички дають змогу функціонувати на мінімальному рівні в освітньому середовищі. Ці фундаментальні навички включають апаратне забезпечення (наприклад, керування клавіатурою та сенсорним екраном), програмне забезпечення (наприклад, програми оброблення тексту, керування файлами, налаштування безпеки мобільного телефону) та основні онлайн-операції (наприклад, електронна пошта, пошук або онлайнові форми)

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Питання використання інноваційних цифрових технологій, ІКТ висвітлено досить широко – багато вітчизняних і закордонних  науковців пропонують публікації щодо даного питання - можна знайти відповіді на питання щодо методологічних засад цифровізації освіти, проблем та ризиків впровадження цифрових технологій в освіту та інші.

Міністерство цифрової трансформації провело комплексне дослідження, яке стало результатом спільної роботи багатьох партнерів, зокрема ПРООН, Фонду «Східна Європа», освітньої платформи “EdEra” (https://www.undp.org/uk/ukraine/blog).  Це дослідження дає такі уявлення про рівень цифрових навичок населення України:

 1) 53% українців (віком від 17 до 70 років) володіють цифровими навичками на рівні «нижче середнього» відповідно до методології Європейської комісії;

2) у 15% такі навички відсутні;

3) з усіх цифрових навичок найбільш розвиненими у населення України є комунікаційні та інформаційні навички (обидві мають понад 70%);

 4) навички вирішення проблем та роботи з програмним забезпеченням потребують найбільшої уваги.

Дослідження показує, що існують вікові відмінності у цифрових навичках: хоча 66,1% українців віком 10–17 років мають навички на рівні «вище базового» (згідно з методологією Єврокомісії), ця вікова категорія складає лише 25,5% усього населення. Висновок є очевидним: старші українці відстають у цифрових навичках [5].

Мета статті

Цифровізація стала невід’ємним складником розвитку педагогічної майстерності сучасних педагогів через набуття й удосконалення умінь та навичок впевненого, критичного та відповідального використання та взаємодії з цифровими технологіями для освіти. В статті висвітлено з досвіду роботи адміністрації та педагогічного колективу Опорного закладу освіти «Христинівський ліцей» основні засоби та механізми, які забезпечують побудову індивідуальної траєкторії розвитку цифрової компетентності вчителів, підвищення рівня цифрових навичок учасників освітнього процесу.

Виклад основного матеріалу

Певні висновки в масштабах одного закладу освіти – Опорного закладу освіти «Христинівський ліцей» можна зробити після того, як дистанційні форми навчання і роботи увійшли в наше сьогодення і стали буденними.

Цифровий розрив ми спостерігаємо і в нашому закладі: такий розрив відчувається між педагогами різних вікових груп, а також між педагогами залежно від дисциплін, які вони викладають.

Так, в закладі працюють 67 педагогічних працівників. Учителі, що мають вищу категорію, складають 59 % від загальної кількості, першу категорію – 28 %, другу категорію – 11%, спеціаліст – 10 %. Відсоток працівників з вищою та першою кваліфікаційною категорією становить 76 % педагогічного колективу від загальної кількості працівників,  12 учителів мають педагогічне звання «Старший  учитель» (20 %), 12 учителів мають педагогічне звання «учитель-методист» (17,5%), 1 - нагороджено знаком «Відмінник освіти України». З 67 педпрацівників - пенсійного віку – 10 (15% від загальної кількості), молодих спеціалістів – 1 (1,6% від загальної кількості).

Проблеми з цифровими навичками мають місце у семи педагогів, з них 4 пенсійного віку, а 3 – у віці до 40 років. Якщо проаналізувати за предметами, які викладають ці вчителі, то найбільші проблеми  в цифровізації зустрічаються у вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури.

В травні 2021 року педагогічний колектив школи пройшов тестування «Цифрограм для вчителів» на національній онлайн-платформі  Дія. Цифрова освіта.  Визначалися наступні сфери компетентностей:  учитель у цифровому суспільстві; професійний розвиток; використання та аналіз цифрових ресурсів; навчання та оцінювання учнів; розвиток цифрової компетентності учня.  В тестуванні взяли участь 44 учителя. Результати тестування – конфіденційна інформація, але оскільки тестування було добровільним, то можна зробити висновок про те, що 44 вчителя були впевнені у власній цифровій грамотності.

Адміністрація закладу здійснює методологічні заходи, що сприяють підвищенню рівня володіння цифровими навичками у вчителів – майстер класи, засідання методоб’єднань, виступи на педрадах та інше. Розглядаються сучасні технології завдяки використанню цифрових платформ, впровадженню нових інформаційних та освітніх технологій, застосуванню активних методів навчання, тощо. Педагоги здійснюють пошук, створення та поширення цифрових ресурсів, використання цифрових технологій у викладанні та навчанні, з метою вдосконалення оцінювання

Педагоги під час курсової підготовки самостійно обирають різноманітні освітні заходи щодо  створення освітянських ресурсів і цифрових платформ з підтримкою інтерактивного та мультимедійного контенту для загального доступу закладів освіти та учнів, зокрема інструментів автоматизації головних процесів роботи навчальних закладів; розвитку дистанційної форми освіти з використанням когнітивних та мультимедійних технологій.

Також в нашому закладі передбачено використання цифрових технологій для спілкування, співпраці та професійного розвитку педагогів. Зокрема для забезпечення надання інформації, подачі звітів, створення спільних планів та заходів ми використовуємо спільне редагування Google документів та таблиць, опитування за допомогою Google форм. Наприклад, облік відвідувань учнів відбувається онлайн у спільній Google таблиці. Для кожного класу створено свій листок, в якому класний керівник на початку дня виставляє кількість пропущених учнями класу занять та причину пропусків. Також онлайн відбувається робота шкільних методичних об’єднань – планування, звіти, обмін досвідом через спільне редагування Google документів, Google форми, посилання та ін..

Під час проведення онлайн уроків педагоги використовують цифрові технології для вдосконалення персоналізації та активного залучення учнів, для роботи з інформацією, комунікації, створення контенту, розв’язування проблем (QR-коди, хмари слів, інтерактивні вправи та ігри, вікторини, посилання, відео та спільне редагування документів). Вчителі під час підготовки до занять розробляють дидактичні продукти, методичні розробки за допомогою інструментів візуалізації даних.

В умовах дистанційного навчання вся виховна робота також проходить онлайн. Класні керівники, учителі-предметники і, звичайно ж, учні самостійно створюють різні відео, що супроводжують або ілюструють різноманітні виховні та позаурочні заходи, вантажать створені відео на каналі YouTube, на офіційній сторінці закладу у Facebook. Для забезпечення комунікації між класним керівником і батьками учнів в кожному класі створена власна група у Viber.

Висновки

ЄС визнало цифрову грамотність (цифрову компетентність) однією з 8 ключових компетентностей для навчання протягом життя. Отже, варто зазначити, що якість освіти визначається не лише набором знань та умінь учнів, не лише предметними компетенціями, а й формуванням культури сприймання сучасного цифрового контенту, формуванням та розвитком навичок цифрової діяльності. 

Але важливо: цифровізація робить життя легшим, економить наш час, однак варто пам’ятати і про людську сторону, адже те, що робить нас щасливими – це живе людське спілкування.

Список літератури:

  1.               Грядуща В.В., канд. техн. наук, доцентка кафедри технологій навчання, охорони праці та дизайну Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти; Динисова А.В., в. о. заступника директора з навчальної роботи Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти «ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК СТРУКТУРНИЙ СКЛАДНИК ІННОВАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ» - ІННОВАЦІЙНА ПЕДАГОГІКА Випуск 34. Т. 1. 2021;
  2.               Джуліан Скотт  ЦИФРОВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА https://newacropolis.org.ua/articles/tsyfrovizatsiya-suspilstva
  3.               Удовик О., Москаленко О., Килимник М. Подолання цифрового розриву в Україні: людиноцентричний підхід. UNDP Україна. 2020.
  4.               URL: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/ blog/2020/bridging-the-digital-divide-in-ukraine--a-humancentric-approach.html
  5.                URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/blog

 

 

docx
Додано
1 лютого 2023
Переглядів
305
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку