Методрозробка уроку з всесвітньої історії на тему :" СРСР у 1945 – 1953 роках. Відбудова народного господарства
Завдання уроку: з'ясувати основні тенденції розвитку СРСР у 1945 – 1953 рр., охарактеризувати останні роки правління Й. Сталіна;
-закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах;
-виховувати учнів в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності
Тема: СРСР у 1945 – 1953 роках. Відбудова народного господарства
Завдання уроку: з’ясувати основні тенденції розвитку СРСР у 1945 – 1953 рр., охарактеризувати останні роки правління Й. Сталіна;
закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах;
виховувати учнів в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.
Тип уроку: вивчення нових знань.
Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта "СРСР у 1940 – 1980-ті рр", атлас, картосхеми в підручнику.
Основні поняття: наддержава, відбудова, сталінізм, культ особи, "ленінградська справа", "справа лікарів", "ждановщина", космополітизм.
Основні дати: 1946 р. – перші повоєнні вибори до Верховної Ради СРСР;
1946 – 1947 рр. – засуха і голод;
1946 – 1951 рр. – четверта п’ятирічка (п’ятирічка відбудови);
5 березня 1953 р. – смерть Й. Сталіна
План
1. Наслідки Другої світової війни для СРСР. Відбудова народного господарства.
а) Особливості відбудовчого періоду.
б) Джерела відбудови в СРСР.
2. Суспільно-політичне життя у 1945 – 1953 рр.
Хід уроку
І. Вивчення нового матеріалу.
1. Наслідки Другої світової війни для СРСР. Відбудова народного господарства.
Вступне слово вчителя: Перемога в Другій світовій війні призвела до кардинальних змін у міжнародному становищі СРСР. Радянський Союз вийшов з війни як наддержава.
Наслідки Другої світової війни
|
Показники |
Характеристика |
|
Людські втрати |
Загинуло 27 млн. осіб. За іншими джерелами – понад 40 млн. осіб |
|
Матеріальні збитки |
Становили третину національного багатства країни. Було зруйновано 1710 міст, 70 тис. сіл, 32 тис. промислових і 100 тис. сільськогосподарських підприємств, 1135 шахт, 65 тис. км залізниць, 16 тис. паровозів, 428 тис. залізничних вагонів тощо |
|
Територіальні зміни |
Закріплено приєднання Західної України та Західної Білорусії, Бессарабії, Північної Буковини, Прибалтики, частини Фінляндії, здійснене у 1939 – 1940 рр. Приєднання у 1944 р. до СРСР Тувінської народної республіки. За договором 1945 р. із Чехословаччиною до СРСР було приєднано Карпатську Україну. За рішенням Потсдамської конференції до СРСР відійшла частина Прусії і місто Кенігсберг (з 1946 р. – Калінінград) із прилеглою територією. За мирним договором із Фінляндією визнавались кордони 1940 р., а також до СРСР відійшла область Петсамо (Печенга) та деякі інші прикордонні території. Після розгрому Японії до СРСР відійшли Південний Сахалін і Курильські острови, Порт-Артур. У 1951 р. був остаточно узгоджений кордон із Польщею. |
|
Соціально-економічні наслідки |
Значне зниження і до того невисокого життєвого рівня населення. Заробітна плата залишилася на рівні 1940 р., ціни зросли в 3 рази. До 1947 р. зберігалася карткова система. 25 млн. осіб залишилися без даху над головою. Звичайним явищем була дитяча безпритульність. Гострою була проблема влаштування демобілізованих з армії (8,5 млн. осіб), а також тих, хто повернувся з полону і з примусових робіт (понад 5 млн. осіб). Нова хвиля депортацій із західних регіонів СРСР. Значні втрати працездатного населення. Нестача робочої сили. Промислове виробництво в регіонах, що зазнали окупації, складало близько 30% довоєнного. У роки війни було створено нову промислову базу на Сході СРСР. Сільськогосподарське виробництво складало 60% довоєнного. На 2/3 скоротилося виробництво зерна. |
|
Політичні зміни |
Патріотичне піднесення, сподівання населення на зміни в політичній та економічній сфері. Відновлення і посилення репресій, нове ідеологічне забезпечення режиму (поєднання російського націоналізму, шовінізму з антисемізмом і марксизмом-ленінізмом). Боротьба з антирадянським повстанським рухом у західних районах СРСР (Україна, Білорусія, Прибалтика). |
Відбудова господарства (1943 – 1951 рр.)
|
Основні напрямки |
|||
|
Скасування обмежень воєнного часу |
Заходи щодо підвищення життєвого рівня |
Заходи у промисловості |
Заходи в сільському господарстві |
|
Відновлення 8-годинного робочого дня і відпусток. Скасування обов’язкових позаурочних робіт. Скасування законів і обмежень воєнного часу |
Працевлаштування демобілізованих і репатрійованих. Скасування карткової системи (1947 р.). Зниження цін на продовольчі та промислові товари. Розгортання житлового будівництва. Збільшення виробництва товарів народного споживання. Грошова реформа (1947 р.) |
Часткове переведення підприємств на випуск мирної продукції. Відновлення зруйнованих промислових об’єктів, у першу чергу важкої промисловості. Розвиток енергетики. Запровадження нової техніки і технологій. Будівництво нових підприємств. |
Відновлення МТС, постачання села сільгоспмашинами. Підвищення норм хлібозаготівлі, збільшення податків. Примусові позики. Організовані набори сільської молоді на відбудову міст і промисловості |
Особливості відбудовчого періоду.
- Значні масштаби відбудовчих робіт (більше, ніж у будь-якій іншій країні Європи).
- Розрахунок лише на власні сили. а не на зовнішню допомогу. "Холодна війна" робила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги.
- Під час відбудови ставка робилась на важку промисловість та енергетику (88% капіталовкладень) (за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства; на ці галузі відводилось лише 7% капіталовкладень).
- Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом.
- Вагома роль належала адміністративно-командній системі. Саме вона давала змогу у короткий термін мобілізувати і зосередити значні матеріальні й людські ресурси на певному об’єкті.
- Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій прояв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах – соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.
- Ускладнення процесу відбудови посухою і голодом 1946 – 1947 рр.
- Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.
- Зміцнення сталінського режиму.
Джерела відбудови в СРСР.
- Прибутки існуючих підприємств. Перерозподіл ресурсів легкої та харчової промисловості на користь важкої.
- Трудовий ентузіазм. Рух передовиків.
- Грошова реформа 1947 р.
- Колективізація у західних регіонах СРСР. "Розкуркулення".
- Примушення населення до заощаджень і їх вилучення (облігації, лотереї).
- Продаж за кордон національних культурних цінностей.
- Антирелігійна кампанія у західних регіонах СРСР. Пограбування церков.
- Збільшення норм виробітку.
- Збільшення експорту сировини і сільгосппродукції за кордон.
- Використання праці в’язнів ГУЛАГу (8 – 9 млн. осіб) та військовополонених (1,5 млн. – німців, 0,5 млн. – японців).
- Збільшення прямих і непрямих податків, особливо на селян.
- Існування карткової системи розподілу продуктів і речей широкого вжитку до 1947 р. Зниження життєвого рівня населення.
- Репарації з Німеччини (4,3 млрд. дол.), Італії, Угорщини, Румунії, Фінляндії.
Висновок учителя: Результати відбудовчого періоду були неоднозначними. З одного боку, було загоєно рани війни, протягом 1946 – 1950 рр. повністю відбудовано промисловість і навіть збільшено виробництво. Проте обсяг виробництва легкої промисловості в 1950 р. складав лише 80% довоєнного рівня. З іншого – ціна відбудови була занадто високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові й побутові умови були характерними для більшості населення.
Скасування карткової системи розподілу продуктів і проведення в 1947 р. грошової реформи ще більше посилити тягар відбудови.
Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сільського господарства. На селян, що отримували мізерні заробітки, не поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорти, а відповідно вільно переміщуватися країною. Також їм доводилося сплачувати великі податки, що були введені на присадибні господарства. Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керівництво продовжувало застосовувати примусові та репресивні заходи.
Незважаючи на репресії, надзвичайні зусилля селян, на кінець п’ятирічки так і не вдалося досягти показників довоєнного розвитку. Так, у 1950 р. валовий збір зернових складав лише 85% довоєнного.
2. Суспільно-політичне життя у 1945 – 1953 рр.
Самостійна робота за підручником.
Опрацюйте матеріал підручника до теми "Суспільно-політичне життя 1945 – 1953 рр." і складіть розгорнутий план відповіді.
Завдання на закріплення.
Визначте риси сталінського режиму в повоєнний час (1945 – 1953 рр.).
Приблизна відповідь.
Риси сталінського режиму в повоєнний час (1945 0 1953 рр.)
- Зміцнення влади Й. Сталіна в результаті перемоги у війні.
- Подальша централізація державного управління, розбухання державного апарату. Згортання будь-якої самостійності на місцях.
- Збільшення представництва партійно-державної номенклатури в Радах.
- Репресії проти військовополонених і репатрійованих. Посилення репресій: "ленінградська справа", "справа лікарів", боротьба з космополітизмом, репресії проти військових.
- Посилення ідеологічного пресу. "Ждановщина".
ІІ. Підсумки уроку.
1. Якими були наслідки Другої світової війни для СРСР?
2. Визначте джерела відбудови зруйнованого в роки війни господарства.
Хоча у війні Радянський Союз зазнав значних збитків (зруйнований економічний потенціал, значні людські втрати), завдяки героїчній і наполегливій праці її громадян у короткий термін було відновлено промисловий потенціал. Але радянським людям довелося знову пережити голод, нові експерименти над селом, яке, здавалося, сталінський режим вирішив знищити вщент, а також нову хвилю репресій. Подолавши в основному руйнівні наслідки Другої світової війни, Радянський Союз опинився перед вибором подальшого шляху розвитку. Панування радянської тоталітарної моделі визначило подальшу долю СРСР.
ІІІ. Пояснення домашнього завдання.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку