Методрозробка Виготовлення сучасних ляльок-мотанок з використанням у оздобленні технік вишивки хрестиком та ткацтва.

Про матеріал

Лялька-мотанка є одним із найдавніших символів української культури. Поряд з рушником, вона виконувала важливу функцію - оберегу. Саме цей фактор і визначив основні характеристики та методики їх створення. У своїй суті це маленький витвір мистецтва, це поєднання минулого і сучасного, це зв'язок з предками, посередник між старшим та молодшим поколінням.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ВІДДІЛ ОСВІТИ СНІГУРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
СНІГУРІВСЬКИЙ БУДИНОК ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

«КОЛЯДНИКИ»

Виготовлення сучасних ляльок-мотанок з використанням у оздобленні технік вишивки хрестиком та ткацтва.

Методичні рекомендації на допомогу керівникам гуртків

декоративно-ужиткового мистецтва

Укладач:Васильєва О.В.,

керівник Зразкового художнього коллективу «Виготовлення сувенірів»

2019

ЗМІСТ

1.Вступ 3 стор.

2. Основна частина.

2.1. Виготовлення основи ляльки-мотанки 5 стор.

2.2. Одяг ляльок-мотанок 7 стор.

3. Висновки 12 стор.

4. Список використаних джерел 13 стор.

ВСТУП

Лялька-мотанка — українська народна лялька та оберіг.

Перші мотанки з'явилися дуже давно. Назва походить від слова «мотати». Коли робили ляльку-мотанку, не використовували ножиці, голки. У ляльки-мотанки немає обличчя, замість нього зображували й зображують нині нитками хрест, або залишають білу тканину. З далеких часів лялька-мотанка виконувала роль оберега в українських сім'ях, за повір'ями, саме вона берегла сімейний, добробут та захищала від злих сил.

Ляльки-мотанки використовували і як іграшку для дитини. Матері замотували у ляльку цілющі трави і давали гратися нею дітям, а згодом спалювали мотанку, а разом з нею і дитячі недуги. Мотанка берегла, бавила та навіть годувала маля. Матері, залишаючи своїх діток, замотували в ляльку фрукти, кашу або шматочок хліба і підвішували її над колискою [6].

З давен-давен вважали, що мотанка могла приносити лише добро.

«Лялька - умовна людиноподібна фігурка - є образом людини, її символом. У цій ролі вона фокусує час, відображуючи напрямок історичного розвитку людства, його культури, - писала Людмила Герус.

Художники та народні майстри експонують свої твори у музеях та інших мистецьких закладах, беруть участь у виставках-ярмарках, влаштовують творчі зустрічі, майстер-класи. Лялька як цінний дидактичний матеріал використовується в освітньовиховному процесі [2].

2.1. Виготовлення основи ляльки-мотанки

Для створення ляльки-мотанки наші пращури використовували підручний матеріал. Все, що траплялося в домі з текстилю і було не потрібне, йшло в діло: шматки старої сорочки, постелі, старий одяг, який залишився з діда-прадіда, стрічки, намисто, або ж сухі квіти, ягоди, тощо. Рекомендую усім новачкам поритися у шафі, і вибрати речі, які викинути шкода, а носити не будеш. Гарно підходять дитячі речі: сорочечки чи спіднички, старі скатерті, серветки. Не треба відразу бігти до магазину і тратити гроші на покупку нової матерії, бо це не головне у створенні ляльки-мотанки.

Найголовніше це те, щоб процесс виготовлення приносив вам задоволення. Рекомендую також увімкнути спокійну музику. А якщо ви хочете, щоб ваша лялечка була для вас ще й оберегом, не полінуйтеся і знайдіть записи молитов, чи мантр, чи богослужінь, які відповідають вашій вірі. Отримаєте грандіозну релаксацію від слухання, споглядання і цікавої роботи.

Отже, починаємо.

1. Викладаємо на столі все, що знадобиться для виготовлення ляльки-мотанки:

для голови - шматок м^,якої тканини, вата;
для рук і нижньої спідниці - ситцеву тканину;
тканина для верхньої спідниці, фартух, нитки для волосся;
тканина для хустки;
хутро для шапки хлопця та жилету дівчинки;
нитки для ткання запасок.

2. Для обмотування голови виберіть тканину яка не просвічується, але і не дуже цупка, тоді голова буде охайною і без складок.

3. Кладемо вату на клаптик посередині, ближче до низу; накриваємо верхнім кутом тканини і, тримаючи скрутку. загортаємо всі складки тканини назад.

4. Передня частина голови повинна бути гладенькою, по-можливості без складок. Беремо голову у ліву руку, а правою обмотуємо ближче до скрутки – формуємо шию. Робимо дві таких голови.

5. Далі беремо нитки для намотування хреста. Взагалі, наші прабабусі намотували простий однотонний хрест чорного або червоного кольору. Чорний колір - жіноча енергія, спокій, вода, ніч, Луна (місяць). Червоний – чоловіча енергія, активна, Сонячна, пробивна.

Під час намотування сакрального хреста, голову ляльки-мотанки тримаємо лівою рукою, а намотуємо нитки правою, і тільки за годинниковою стрілкою. Взагалі, будь-які частини ляльки намотуються тільки за годинниковою стрілкою.

Обмотуємо ниткою шию ляльки, щоб закріпити нитку. Далі виводимо нитку посередині голови назад. Одразу вставляємо дерев'яну вузьку рейку для тримання ляльок надалі на підставці.

6. Для рук можна взяти різну тканину. Я з вихованцями намагаюся рукава вишивати. Складаємо тканину краями всередину (як для голови), або скочуємо трубочкою, підігнувши край. Фіксуємо ниткою відділяючи долоні ляльки.

7. Примотуємо руки до шиї ззаду тулуба. Примотувати треба навхрест.

2.2 Одежа ляльок-мотанок

1.Тепер будемо її наряджати. Для нижньої спідниці підійде будь-яка тканина. Можна взяти білу і прикрасити її по низу тасьмою. Мої дівчатка вишивали нижню спідничку для дівчинки, а для хлопця вони пошили шаровари. Накреслили спочатку на папері, потім перенесли на тканину, вирізали, зшили.

2. Далі одягаємо нашій лялечці спідничку. Довгенький клаптик тканини призбируємо навколо талії ляльки, можна, для зручності, спочатку призібрати спідничку на нитку, а потім примотати до ляльки.

3. Фартушок – невід’ємна частина української ляльки-мотанки. Це ознака господині. Фартушків може бути декілька, наприклад: більший однотонний, а поверху менший кольоровий.

В нашому випадку у нас фартух вишитий.

4. Так як у нас колядники, а це дійство відбувається взимку, то треба одягнути наших ляльок. Для цього ми шиємо їм жилети із хутра.

5. Для оздоблення наших колядників потрібні пояси. Їх ми тчемо із кольорових ниток.

Ось наші пояси готові.

6. Пришиваємо дівчинці волосся і заплітаємо коси. Одягаємо хустку.

7. Прикріплюємо наших колядників до дерев'яної підставки, прикріплюємо Різдвяну зірку із соломи, прикрашаємо стрічками.

Ось наші Колядники готові!

ВИСНОВОК

У своїй суті це маленький витвір мистецтва, це поєднання минулого і сучасного, це зв'язок з предками, посередник між старшим та молодшим поколінням.

Впродовж віків українська мотанка довела свою актуальність та життєздатність. Функції, смисл та зовнішність ляльки змінювалися відповідно до світогляду та соціально-економічних умов нашої країни. Але мотанка залишилась засобом виховання та формування смаків.

Ви можете використовувати рекомендації з виготовлення ляльок в роботі на заняттях гуртка, на уроках в школі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис / О. Воропай. - К.: Оберіг, 1991. - Т. 1.
Герус Л. Українська народна іграшка / Л. Герус. - К.: Балтія-Друк, 2007.
Макогон Н. Ляльки-мотанки - берегиня та богиня / Н. Макогон // Україна. - № 1-4. - 2006. - С. 99-100.
Мельничук Ю. Ляльки в народному вбранні / Юрій Мельничук // Народне мистецтво. - № 3-4. - 2004. - С. 48-51.
Найден О. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості/ Олександр Найден. - К.: АртЕк, 1999.
Тарасова О.О. Ляльки – мотанки/ Ольга Олександрівна Тарасова. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. – 135 с., іл.
Українська народна іграшка: Каталог. - К.: Видавничий дім «Стилос», 2006.
Шушкевич А. Народна лялька на кукурудзяному качані/ Алля Шушкевич. – Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2018.- 12с.